Інноваційні методи та інструменти впровадження комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в умовах цифровізації державного та регіонального управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні методи та інструменти впровадження комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в умовах цифровізації державного та регіонального управління

Сагачко Юлія Миколаївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування, Державний біотехнологічний університет, м. Харків

Олійник Таміла Іванівна доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування, Державний біотехнологічний університет, м. Харків

Міненко Софія Іванівна доктор філософії з менеджменту, доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування, Державний біотехнологічний університет, м. Харків

Анотація

Україна визначила цифрову трансформацію як пріоритетну політику державного управління. Угода про асоціацію України з Європейським Союзом визначає дотримання демократичних цінностей та запровадження сучасних європейських стандартів в галузі електронного врядування. На етапі розвитку штучного інтелекту в системі соціально-економічних відносин держави та громадянського суспільства вкрай важливим напрямом розвитку демократичного суспільства є цифровізація соціальних комунікацій, що визначає необхідність впровадження інноваційних методів та інструментів інформаційно-комунікативних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в системі державного управління.

У дослідженні обґрунтовуються заходи з удосконалення інформаційно- цифрового простору в системі публічного управління та адміністрування в умовах електронної демократії та е-урядування в Україні з урахуванням закордонного досвіду. Розглянуто теоретико-методологічні та практичні аспекти впровадження інноваційних методів та інструментів комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в умовах цифровізації державного управління (онлайн платформи надання публічних послуг на основі SMART- комунікаційних додатків у смартфоні; ІТ-інкубатори; програми стартапів діджиталізації комунікаційної системи).

Розроблено концептуальну модель цифрового публічного простору з імплементацією інноваційних методів та інструментів комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу у сфері державного та регіонального управління України, в т. ч. за допомогою адаптації успішного закордонного досвіду. Обґрунтовано напрями удосконалення державної політики України у сфері публічного управління та адміністрування в контексті цифровізації, що інтерпретується такими складниками: глобалізація цифрових технологій в системі системи державного та регіонального управління, розробка механізмів інфраструктурного й технологічного розвитку електронної демократії; застосування технологій аутсорсингу та краудсорсингу у сфері цифровізації публічного управління; співучасть громадян у реалізації державних проєктів; створення партнерських відносин між державними інститутами влади та громадянським суспільством; формування цифрової компетентності громадян за комунікативними технологіями.

Проаналізовано результати соціальних досліджень з визначення впливу інноваційних методів та інструментів комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу на рівень розвитку електронної демократії в системі державного та регіонального управління.

Ключові слова: інноваційні методи та інструменти, комунікаційні технології, аутсорсинг, краудсорсинг, електронне урядування, діджиталіізація, державне та регіональне управління.

Nagayev Viktor Mykhailovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Management, Business and Administration, State Biotechnology University, Kharkiv

INNOVATIVE METHODS AND TOOLS IMPLEMENTATION OF OUTSOURCING AND CROWDSOURCING COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION OF STATE AND REGIONAL ADMINISTRATION

Abstract. Ukraine has identified digital transformation as a priority policy of public administration. The Association Agreement between Ukraine and the European Union stipulates the observance of democratic values and the introduction of modern European standards in the field of electronic governance. At the stage of the development of artificial intelligence in the system of socio-economic relations of the state and civil society, an extremely important direction of the development of a democratic society is the digitalization of social communications, which determines the need for the introduction of innovative methods and tools of information and communication technologies of outsourcing and crowdsourcing in the system of public administration.

The study substantiates measures to improve the information and digital space in the system of public management and administration in the conditions of electronic democracy and e-government in Ukraine, taking into account foreign experience. The theoretical-methodological and practical aspects of the implementation of innovative methods and tools of communication technologies of outsourcing and crowdsourcing in the conditions of digitalization of public administration are considered (online platforms for providing public services based on SMART communication applications in a smartphone; IT incubators; startup programs for the digitalization of the communication system).

A conceptual model of the digital public space was developed with the implementation of innovative methods and tools of communication technologies of outsourcing and crowdsourcing in the sphere of state and regional administration of Ukraine, including through the adaptation of successful foreign experience.The directions for improving the state policy of Ukraine in the field of public management and administration in the context of digitalization, which is interpreted by the following components: the globalization of digital technologies in the system of state and regional administration, the development of mechanisms for the infrastructural and technological development of e-democracy are substantiated; application of outsourcing and crowdsourcing technologies in the field of digitalization of public administration; participation of citizens in the implementation of state projects; creation of partnership relations between state institutions of power and civil society; formation of citizens' digital competence in communication technologies. урядування публічний адміністрування

Постановка проблеми. Питання цифровізації публічного простору в системі державного та регіонального управління є сьогодні найактуальнішою проблемою розвитку громадянського суспільства. Вона інтерпретується особливістю цивілізаційного розвитку соціально-економічних формацій в умовах четвертої промислової революції, де інформаційні та цифрові технології складають основу комунікаційних процесів. Завдяки унікальним можливостям сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються докорінні зміни публічної сфери, в якій процес прийняття управлінських рішень зазнає цифрових трансформацій за принципом "Держава в смартфоні". Окрім традиційних ІКТ, сьогодні система державного управління має орієнтуватися на технології, що побудовані в межах концепції нового публічного менеджменту ("New public management"), які засновані не тільки на застосуванні цифрового контенту, але й на подальшій активній кооперації між комунікатором та реципієнтом з метою вирішення нагальних соціально- економічних проблем [1]. Інноваційні методи та механізми електронних комунікацій мають забезпечити оперативність та надійність зв'язків з громадськістю, розширення асортименту публічних послуг в системі державного та регіонального управління. Проблемним аспектом реалізації цієї системи є диверсифікація та діджиталізація комунікаційних механізмів, які доцільно реалізувати за умов інноваційних методів аутсорсингу та краудсорсингу публічного управління [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідея цифрової трансформації управлінських процесів в економіці і побудова на цій основі загальнодержавної системи автоматизованого управління різними сферами життя суспільства в останні десятиліття викликала велику зацікавленість багатьох країн світу. Наприклад, ще півстоліття тому в нашій країні планувалося побудувати загальнодержавну систему автоматизованого управління економікою (ЗДАС), яка була прогресивною ідеєю академіка В.М. Глушкова, що випереджала свій час. Сьогодні концепція публічного управління "Держава у смартфоні" також є амбіційним цифровим проектом, який при наявності відповідних технологій і ресурсів може здійснити революцію у сфері державного управління [3].

Для повноцінної реалізації концепції "Держава у смартфоні", разом з діджиталізацією державних сервісів фахівці, що працюють в системі публічного управління, повинні оволодіти технологіями роботи з великими масивами даних, що має суттєво вплинути на ефективність, прозорість управлінської діяльності. Саме цифровізація у комплексному поєднанні з широким застосуванням інноваційних технологій "Big Data", дасть змогу наблизитися до реалізації концепції "Smart governance". Фахівці стверджують, що можливість обробки даних інноваційними програмними продуктами "Big Data" забезпечить впровадження технологій "Smart-управління", що відіграє важливу роль у своєчасному, безпомилковому та економічно вигідному наданні послуг громадянам і призведе до сталого економічного розвитку країни [4].

У рамках програми "Держава в смартфоні", визначеної урядом України як першочергової, слід відзначити мобільний уряд, сутність якого полягає у використанні мобільних технологій органами державної влади і місцевого самоврядування для надання адміністративних послуг громадянам та суб'єктам бізнесу. Інструменти, що використовуються для електронного урядування включають мобільні мережі, мобільні пристрої (планшети, смартфони), пов'язані з ними комунікаційні технології (мережеві, хмарні) та програмне забезпечення у вигляді електронних платформ та додатків [5].

Електронне урядування - це процес вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень за допомогою сучасних ІКТ за участю громадян задля задоволення їх потреб. Невід'ємною складовою електронного урядування є електронна демократія, сутність якої полягає у залученні громадян до процесу вироблення, прийняття та реалізації державних рішень за допомогою сучасних інформаційних комунікаційних технологій [6]. Інституціональне забезпечення системи електронного урядування становлять: державне агентство з питань електронного урядування, міністерства та центральні органи виконавчої влади. Однією з головних цілей Міністерства цифрової трансформації до 2025 року є оцифрування 100% послуг, які надає держава. В даний час в Україні функціонує ряд електронних сервісів уряду, що спрощують взаємовідносини з громадянами: портал державних послуг "Дія"; веб-портал Є-Data; портал i-Gov; єдина державна електронна база з питань освіти; електронна система здійснення декларативних процедур та ін. Наприклад, метою створення електронної інформаційної системи "Електронний уряд" є забезпечення відкритості діяльності органів державної влади та реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами всіх рівнів [6].

Останнім часом, під впливом всебічного розвитку штучного інтелекту, активно використовується поняття "цифрове урядування", під яким розуміється використання цифрових технологій, як комплексної взаємопов'язаної частини стратегій модернізації урядів, для створення громадської SMART-орієнтованої політики [7]. При цьому застосовуються digital-технології, включаючи хмарні сервіси, мережеві мобільні технології та пристрої, а також статистичні дані електронних репозитаріїв, що використовуються для поліпшення генерації, збору, обміну, агрегації, поєднання, аналізу, доступу, пошуку і представлення цифрового контенту, в тому числі для розробки технологічних сервісів і додатків. На відміну від електронного уряду, завдання цифрового урядування полягає не в тому, щоб впроваджувати цифрові технології в публічні адміністрації, а в їх інтеграції синергетичного ефекту постійної модернізації державного та регіонального управління [8]. Цей процес відображає спроможність державного сектора забезпечити галузеву диверсифікацію публічних послуг, технологічно структурувати їх у робочі цикли, бізнес-процеси та операції, які включені в цифрове публічне середовище.

Для ефективної реалізації таких цифрових трансформацій необхідно забезпечити систему електронного урядування інноваційними методами та інструментами впровадження комунікаційних технологій на основі аутсорсингу та краудсорсингу. Дослідженням цільової функції, змісту та сутності завдань щодо обґрунтування ефективності використання аутсорсингу та краудсорсингу займалися такі науковці, як: Матвій І.Є., Динник П.І., Марченко О.С., Нікітенко Л.О. та ін. [6; 9-11]. Особливості застосування аутсорсингу в систему державного та регіонального управління розглядали такі як вітчизняні та зарубіжні вчені, як Ковбасюк Ю.В., Пендальчук Т.В., Загуменна Ю.О., Ільїн О.А., Кірєєва О.Б., та ін. [3; 7; 12-14].

Однак, у цих працях недостатньо цілісно розглянута синергетична єдність аутсорсингу та краудсорсингу у межах цифрових трансформацій, а відсутня системна концепція впровадження комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в органах державної влади.

Метою статті є обґрунтування напрямів удосконалення державної політики у сфері публічного управління та адміністрування в контексті впровадження інноваційних методів та інструментів комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в умовах цифровізації державного та регіонального управління.

Виклад основного матеріалу. Широке застосування електронного урядування протягом останніх декількох років зумовило "оцифрування" адміністративних послуг із метою підвищення їх якості. Подібна практика відкрила абсолютно нові можливості для перепроєктування організаційних структур і процедур в системі публічного управління та адміністрування, зокрема щодо спілкування зі сторонніми зацікавленими сторонами [11, с. 38]. Найбільш поширеними для реалізації громадських проєктів мобілізації людських ресурсів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій є технології аутсорсингу та краудсорсингу.

Аутсорсинг (outsourcing - підрядництво) - передача організацією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. Аутсорсингові ресурси залучаються у сфері набору персоналу або надання юридичних, бухгалтерських, логістичних чи ІТ-послуг тощо. Це дозволяє максимально ефективно використовувати ресурси й отримувати якісні послуги, а також нестандартні для організації методи вирішення проблем [13].

Аутсорсинг в широкому розумінні - це інструмент управління організацією, спрямований на підвищення ефективності її діяльності за рахунок передачі непрофільних функцій (процесів) на виконання іншої компанії (аутсорсера), що спеціалізується в даній сфері, має необхідний кваліфікований персонал і ресурси з метою концентрації зусиль організації на основному виді діяльності [1]. Під аутсорсингом в системі державного управління слід розуміти передачу на конкурсній основі непрофільних функцій органів влади (адміністративно-управлінські процеси чи їх сукупність) на виконання підприємства приватного сектору (аутсорсера), що спеціалізується в даній сфері, має необхідний кваліфікований персонал, ресурси з метою концентрації зусиль державних органів влади на основному виді діяльності.

Функціями аутсорсингу адміністартивно-управлінських процесів та послуг бюджетних організацій та установ є [12]: раціональний розподіл бюджетних ресурсів; активізація підприємницької діяльності; задоволення потреб споживачів бізнес-процесів, функцій та послуг; оптимізація мережі бюджетних установ на регіональному та місцевому рівнях. Закордонний досвід доводить, що впровадження механізму аутсорсингу, шляхом збільшення конкуренції в секторі замовлень, потенційно дозволяє заощадити від 10 - до 50% бюджетних ресурсів [13]. В Україні актуальність передачі окремих функцій на аутсорсинг обумовлена задачами адміністративної реформи. Наявність у органів державної влади значної кількості надлишкових повноважень, що неефективно реалізуються, знижує якість управлінських рішень, що знижує рівень довіри до державної влади. Такі дані свідчать про те, що на основі аутсорсингу відбувається ґрунтовна трансформація органів державної влади, в процесі здійснення якої вивільняються надлишкові та недостатньо ефективно реалізовані види діяльності.

Експертами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) виокремлено три групи функцій державних органів, які передаються на аутсорсинг. Перша група - це забезпечувальні функції (прибирання приміщень, послуги з охорони тощо), які не належать до ключових напрямів діяльності органів влади. До другої групи належать забезпечувальні функції, які вимагають достатньо високої професійної кваліфікації виконавців. Це функції, які пов'язані із інформаційними технологіями, фінансами, управлінням персоналом, правовою підтримкою, операційні функції, пов'язані із документообігом, та ін. Третю групу функцій утворюють безпосередньо ключові функції органів державної влади, але навіть у країнах - лідерах ОЕСР доцільність аутсорсингу ключових функцій є предметом активних дебатів політиків та експертів [14].

Економічний ефект від реалізації аутсорсингу в державних органах влади можна виміряти як у вартісному вираженні, так і в якісному вираженні. Він полягає в отриманні економії витрат від передачі адміністративно- управлінських функцій (процесів), при реалізації аутсорсингу персоналу, на виконання суб'єктів приватного сектору в порівнянні із виконанням даних функцій (процесів) власними силами та при цьому покращенні якості (за рахунок кваліфікованого виконання, кращої ресурсної бази тощо) реалізації даних функцій (процесів). Тобто економічний ефект від реалізації аутсорсингу в системі державного та регіонального управління - це позитивний наслідок залучення зовнішніх суб'єктів для виконання адміністративно-управлінських функцій (процесів), який виражається в економії витрат та покращенні якості їх виконання [1].

Для оцінки ефективності аутсорсингу персоналу в державних органах влади доцільно використовувати наступні критерії: результативний (досягнення поставлених цілей та можливість виконання завдань в процесі реалізації адміністративно-управлінських процесів); економічний (перевищення отриманої вигоди від передачі адміністративно-управлінських процесів на виконання підприємств приватного сектору порівняно з витратами ресурсів при реалізації даних процесів власними силами); якісний (підвищення якості адміністративно-управлінських процесів, що передані на виконання аутсорсера). Визначаючи ситуативні ознаки застосування аутсорсингу в системі публічного управління, необхідно означити такі організаційно-економічні умови застосування цього технологічного інструменту: визначення можливості отримання підприємством переваг та економії від передачі адміністративно-управлінських процесів на виконання приватного сектора; залучення підприємства (аутсорсера), що реалізує даний адміністративно- управлінський процес, для порівняння отриманих доходів з витратами, які понесені на виконання даного виду послуг та пошуку резервів їх оптимізації [2].

Слід зазначити, що при залученні зовнішніх суб'єктів для виконання адміністративно-управлінських процесів крім економічного ефекту виникає також соціальний, сукупність яких формує загальний показник ефективності аутсорсингу. Соціальний ефект аутсорсингу полягає в тому, що при використанні послуг зовнішніх суб'єктів може відбувається вивільнення або перекваліфікація частини держаних службовців. В даному випадку соціальний ефект має негативне значення.

Краудсорсинг (crowd - натовп і soursing - використання ресурсів) виник із розрахунку на очікуване бажання клієнтів безоплатно або за невисоку ціну поділитися своїми ідеями з організацією виключно у зв'язку з бажанням побачити ці ідеї втіленими у життя. Термін "краудсорсинг" започаткували програмісти, організатори благодійних акцій. Його трактують як "використання колективного розуму" - за цим принципом написано Конституцію Ісландії, а також створено "Вікіпедію" та "Microsoft". Виділяють три види краудсорсингу в публічному управлінні: 1) створення краудсорсингових ресурсів в умовах надзвичайних ситуацій; 2) законотворчий краудсорсинг; 3) співпраця органів влади та громадянського суспільства в регіонах або муніципальних утвореннях [14].

Краудсорсинг можна трактувати як мотивоване бажання громадян за певну винагороду поділитися з публічною владою своїми інтелектуальними ідеями щодо удосконалення комунікацій в системі державного та регіонального управління з метою їх реалізації. Наприклад, електронний портал публічних послуг I-Gov - волонтерський проект, який побудовано на принципах краудсорсингу і передбачає отримання інформації і різноманітних документів без черг в електронному режимі on-line [15]. В його створенні беруть участь сотні та тисячі волонтерів по всій країні та навіть світу. Цей портал зроблено волонтерською командою iGov в рамках боротьби з корупцією в Україні та вдосконалення бізнес-процесів в наших державних органах. Тут зібрано послуги, які державні органи України надають громадянам та бізнесу. Загалом проєкт показав свою корисність та актуальність в момент, коли ще не був створений Єдиний портал державних послуг Дія, який по суті став більш досконалим наступником порталу "І-Gov". Вважаємо за доцільне розвивати державно-приватне партнерство у сфері публічних послуг та електронної демократії, адже впровадження принципів відкритих інновацій сприяє інтеграції клієнтів-громадян до систем управління організаціями публічної сфери. Саме тому, органи публічного управління мають здійснювати системне управління інноваціями на основі використання технологій аутсорсингу (задля кращого використання обмежених ресурсів) та краудсорсингу (задля реалізації громадських проектів мобілізації людських ресурсів).

Краудсорсинг набуває особливого значення як засіб консультацій з громадськістю. Проведення таких консультацій має сприяти підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань регіонального та місцевого розвитку з урахуванням громадської думки. Необхідність заохочувати представників широкої громадськості та певних організацій працювати разом для досягнення результатів, на які вони мають безпосередній вплив через децентралізацію влади, виникає також згідно з Рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи "Про участь громадян у місцевому публічному житті" [16]. Наприклад, в умовах розвитку проекту "Цифрова держава" органи публічної влади та місцевого самоврядування можуть зацікавити (меншими витратами) частину громадського соціуму самостійно отримувати електронні рахунки і сплачувати бухгалтерські операції через відповідне програмний продукт (програмне забезпечення), зменшуючи тягар на відповідні функціональні підрозділи (бухгалтерські служби) публічних адміністрацій. Такий перерозподіл функціональних, технологічних та технічних операцій між владою та суспільством відображає реальний процес децентралізації публічних послуг, який побудовано на інтелектуальній платформі. В її основі може бути використані технології штучного інтелекту, які "запустять" механізми SMART-краудсорсингу.

При цьому клієнти мають можливість входити до бази електронних даних відповідного технологічного продукту через індивідуальний ID чіп- паспорт, який буде автоматично надавати інформацію для сплати всіх необхідних адміністративних послуг. При цьому нові програмні продукти забезпечать клієнтам електронних публічних послуг оперативність, самостійність та незалежність їх отримання у часі, просторі та обсязі (за відносно низьким рівнем їх оплати). Передусім "громадянина-клієнта" розглядають як основного платника податків, замовника або користувача публічних послуг [17]. Але в умовах застосування технологій краудсорсингу, поступово відбувається розвиток відкритого громадського сектора із впровадженням принципів диверсифікації, відкритості та гнучкості публічних інновацій у сфері публічних послуг.

Пріоритетними напрямами краудсорсингу як специфічної технології управління соціально-економічною системою є: залучення інвестицій у регіональний розвиток; розроблення соціально-економічних стратегій розвитку регіону; підтримка й розвиток малого бізнесу регіону; створення нових високотехнологічних робочих місць [18]. Основними особливостями застосування краудсорсингу в публічному управлінні є: некомерційність реалізованих проєктів; націленість на розв'язання соціальних проблем;

спрямованість на подолання економічних, соціально-політичних і культурних обмежень доступу до соціальних знань; формування умов для відтворення інтелектуального та соціального капіталу суспільства.

Основні функції застосування інформаційно-комунікативних технологій краудсорсингу в системі публічного управління [19]: 1- формування та здійснення політики інформатизації, що базується на використанні digital- інформаційного середовища та електронних інформаційно-аналітичних мереж; 2- створення і забезпечення системи інформаційної безпеки, регламентації доступу до цифрової інформації; 3- діджиталізація каналів обробки та передачі інформації з надання послуг населенню електронними сервісами уряду; 4- нормативне забезпечення інформаційних потоків та електронних ресурсів діяльності цифрової інформаційно-аналітичної системи.

Органи публічної влади реалізують технологію краудсорсингу за допомогою створення інтернет-майданчиків для діалогу між громадянським суспільством та інститутами влади, використовуючи можливості громадянського суспільства, розширюючи форми й види участі громадян, залучаючи їх до управління для поліпшення якості життя населення. Громадяни, експертні групи та громадські організації здатні набагато ефективніше й оперативніше реагувати на різноманітні соціально-економічні виклики та продукувати нові підходи до розв'язання проблем. Завдяки інтернету з'явилися різні технології краудсорсингу.

На цій основі можна запропонувати комплексну модель цифрового публічного простору з імплементацією інноваційних методів та інструментів комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу у сфері державного та регіонального управління України. Дана модель повинна відображати взаємозв'язки функціонального співуправління аутсорсингу та краудсорсингу за особливостями побудови інноваційних методів та інструментів комунікаційних технологій в умовах цифровізації державного та регіонального управління. Систему інформаційно-аналітичного забезпечення публічного управління доцільно будувати на основі аналізу предметної галузі аутсорсингу та краудорсингу та виокремлення пріоритетних напрямів, які враховують інтереси держави й окремих господарюючих суб'єктів. При цьому важливо реалізувати три ключові складові на шляху до підвищення ефективності публічного управління за рахунок залучення громадянської участі: прозорість, диверсифікація послуг, гнучкість та демократизація, співпраця. Структура сучасної інформаційно-аналітичної системи публічного управління має відображати державницькі інтереси, організовувати розв'язання конкретних суспільних завдань, координувати діяльність органів публічної влади на основі використання інноваційних методів та інструментів інформаційно-комунікативних технологій аутсорсингу та краудсорсингу (рис. 1).

Рис. 1. Модель взаємозв'язку цифрових комунікаційних технологій та інструментів аутсорсингу та краудсорсингу в системі державного та регіонального управління

Виходячи з попередніх результатів наукового дослідження, вважаємо за необхідне формувати відповідну систему взаємоузгодження функцій аутсорсингу та краудсорсингу державного та регіонального управління, яка б спонукала до подальшої цифровізації публічних послуг та їх диверсифікації у межах соціального запиту. Для того, щоб дана система була ефективною, необхідно забезпечити її реалізацію інноваційними методами та інструментами функціонального співуправління аутсорсингу та краудсорсингу на базі впровадження регламентаційних заходів та творчих проектів розвитку відкритого громадського суспільства на основі цифрових інновацій. Таке функціональне поєднання технологій аутсорсингу (задля кращого використання обмежених ресурсів) та краудсорсингу (задля реалізації громадських проектів мобілізації людських ресурсів) допоможе забезпечити підвищення ефективності державного та регіонального управління за такими позитивними наслідками [7]:

- стандартні, загальні для органу публічного влади процеси (управління фінансами, трудовими ресурсами, інформаційними системами) можуть бути передані автономному центру спільного обслуговування у межах організації;

- з метою зменшення витрат за допомогою аутсорсингу окремі напрями процесів публічного управління можуть бути делеговані зовнішній організації, яка зазвичай є також експертом у цьому виді роботи;

- мобільні платформи зворотного зв'язку з громадянами мають величезний потенціал для покращення управління органами публічної влади у мережевому просторі соціальних відносин;

- під час участі у краудсорсингових проєктах громадяни отримують можливість зробити власний внесок у вирішення суспільних завдань, зробити те, що традиційно було винятково у компетенції державних службовців та посадовців місцевого самоврядування;

- сучасною практикою в сфері публічного управління має стати розбудова ІТ-інкубаторів й відповідних інкубаційних стартапів, що підтримуються інвесторами й міжнародними проєктами технічної допомоги;

- участь громадян у спільних проєктах дає можливість ділитися власним досвідом, вивчати і поширювати кращі практики публічного управління, об'єднувати зусилля на принципах соціального партнерства задля розвитку територіальних громад шляхом розробки та впровадження інноваційних проєктів, а також налагоджувати комунікацію із колегами з усієї країни, навчатися на онлайн курсах, вести дискусії з фахових питань. Це сприятиме постійному підвищенню професійної компетентності державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Актуальним для України вважаємо досвід Великобританії та Канади стосовно запровадження інструментів аутсорсингу та краудсорсингу в оновленні системи публічного управління для її узгодження з вимогами цифрової економіки. Так, Великобританія розробила стратегію модернізації уряду, визначальну роль в якій відігравало створення плану дій із формування системи електронних адміністративних послуг "Електронні громадяни", "Електронний бізнес", "Електронний уряд". Крім того, було розроблено концепцію надання публічних послуг в інформаційному середовищі, що сприяє розвитку всіх видів електронних послуг з використанням мережі Інтернет, мобільного зв'язку, цифрового телебачення, центрів консультування. Загалом, варто зазначити, що створення у Великобританії системи "Електронний уряд" (Е-govemment) дало змогу їй забезпечити суттєву децентралізацію публічних послуг і зменшити видатки на державний бюджет у цій сфері [5].

Також, в наслідок успішного впровадження е-урядування в Канаді виникли можливості надання послуг, проведення розрахункових операцій, взаємодії з громадянами та представниками бізнесу в електронному вигляді за допомогою так званих "електронних кіосків". Зазначений спосіб отримання послуг користується популярністю у 95% канадців. Водночас стверджується, що позиція уряду Канади ґрунтується на тому, що надання послуг через електронні інструменти зв'язку повинно лише доповнювати, а не повністю змінювати усталені засоби комунікації. Загалом запровадження електронного уряду в Канаді забезпечило тісніше співробітництво між центральним рівнем влади та місцевими органами влади регіонів у галузі публічного управління, покращило рівень відкритості та прозорості для громадян внаслідок появи можливості ознайомитися зі звітами та планами будь-якого державного органу на його офіційному вебсайті [12].

Проведене дослідження світових здобутків дозволяє визначити такі технології та інструменти електронного урядування, що нині є актуальними закордоном: технології хмарних обчислень, державний портал адміністративних послуг, відкриті дані електронних репозитаріїв, онлайн сервіси (застосунки), ідентифікація особи онлайн за допомогою цифрових документів та цифрового підпису, застосування блокчейн-технологій в інформаційних системах владних органів, формування цифрової компетентності з кібербезпеки серед державних службовців шляхом проведення курсів з кіберграмотності, "цифрове" робоче місце, залучення громадян до взаємодії з владою через інститут петиції та за допомогою соціальних мереж, використання аутсорсингу та краудсорсингу в публічному управлінні, електронне голосування. Чимало з перелічених технологій і заходів вже активно впроваджуються в систему публічного управління України, реалізація ж решти, на нашу думку, має бути серед пріоритетних завдань розвитку інновацій в галузі електронного інструментарію комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в системі державного та регіонального управління нашої держави.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Концептуальним положенням "нового державного управління" (New Public Management) є завдання зрозуміти громадянина як позивача публічних послуг і спрямувати процеси організації на задоволення потреб клієнтів. Дане положення є передумовою для реалізації інноваційних цифрових методів та інструментів аутсорсингу та краудсорсингу для мобілізації людських ресурсів в системі конкурентної моделі державного управління.

Пріоритетними напрямами державної політики розвитку комунікаційних технологій аутсорсингу та краудсорсингу в умовах цифровізації державного та регіонального управління можна вважати наступні: 1) розбудова інфраструктури цифрової системи "Е-govemment"; 2) розвиток внутрішнього ринку високих технологій "ІТ-інкубаторів"; 3) забезпечення кібербезпеки в аутсорсингових та краудсорсингових стосунках субєктів публічної сфери;

4) подальший розвиток науки та совіти в галузі публічного адміністрування;

5) формування цифрової культури громадянського суспільства; 6) транскордонне співробітництво в удосконаленні системи електронного урядування; 7) цифровізація галузей економіки; 8) залучення інвестицій до впровадження сучасних інноваційних проектів.

Аналіз досвіду застосування елементів електронної демократії в Україні й світі показує, що внаслідок впровадження технологій аутсорсингу та краудсорсингу у громадян виникають нові можливості участі у політичному процесі, зокрема, підвищення рівня їх інформованості щодо актуальних політичних проблем, поточної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Вважаємо, що позитивний закордонний досвід запровадження публічних інструментів аутсорсингу та краудсорсингу в системі державного і регіонального управління також дасть можливість більш ефективно реалізувати концепцію електронного урядування в Україні, сприятиме зростанню громадської участі у державних справах, а також дасть змогу контролювати дії уряду, що позитивно вплине на розвиток громадянського суспільства у майбутньому.

В контексті перспективи досліджень даного напряму вважаємо за доцільне розглянути питання визначення шляхів вдосконалення державної політики у сфері цифрових трансформацій, електронного врядування, державного управління освітою і розробити пропозицій органам державної влади та місцевого самоврядування щодо розв'язання нагальних проблем за допомогою застосування досвіду використання елементів аутсорсингу та краудсорсингу.

Література

1. Касьмін Д.С. Трансформація управлінських процесів в органах державного управління на засадах аутсорсингу. Ефективна економіка. № 6, 2020. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=7974. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.6.60.

2. Нагаєв В. М., Кускова С.В., Вашечко С.С., Земляна Л.С. Технології аутсорсингу та краудсорсингу як основа системи конкурентної моделі державного управління. Фінансова архітектоніка та сценарії конкурентних моделей розвитку: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 17 листопада 2023 р. Харків: ДБТУ, 2023. С. 301-304. Режим доступу: http://btu.kharkov.ua/nauka/konferentsiyi/

3. Ковбасюк Ю.В. Краудсорсинг як інструмент публічної влади. Актуальні проблеми економіки. № 4 (178), 2016. С. 349-357. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_ 2016_4_43.

4. Кірєєва О.Б. Краудсорсинг як метод активного використання колективного інтелекту. Результат-орієнтовані підходи, інструменти та технології в публічному управлінні: матеріали наук.-практ. конф. за міжн. участю, 26 жовтня 2012 р. Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2012. С. 78-81.

5. Ільїн О.А. Актуальність зарубіжного досвіду електронного урядування та можливість його адаптації у сфері публічного управління України. Сучасне управління організаціями: концепції, цифрові трансформації, моделі інноваційного розвитку: зб. тез доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 25 листопада 2022 р. Харків: ХНУ, С. 468-470.

6. Матвій І.Є. Особливості розвитку IT-аутсорсингу в Україні. 2013. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPP_2013_754_28.

7. Пендальчук Т.В. Краудсорсинг як технологія стратегічного менеджменту у сфері публічного управління. Modern scientific journal (Сучасний науковий журнал). Вип. №2 (2), 2023. С. 87-95. DOI: https://doi.org/10.36994/2786-9008-2023-2-12.

8. Кірєєва О.Б. Краудсорсинг як інноваційний інструмент участі громадськості в публічному управлінні. Державне управління та місцеве самоврядування. Вип. 3 (30), 2016. С. 72 - 78. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2016/2016_03(30)/12.pdf.

9. Динник П. І. Технології краудсорсингу в громадянському суспільстві: сучасні механізми партисипативної демократії. Інвестиції: практика та досвід. № 21, 2020. 22. С. 119 - 123. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/21-22_2020/22.pdf.

10. Марченко О.С. Інтелектуальний краудсорсинг як категорія інформаційного суспільства. Strategiczne pytania swiatowej nauki: Materialy IX Mi^dzynarodowej naukowi- praktycznej konferencji. Przemysl : Nauka i studia. Ekonomiczne nauki. № 8, 2013. 51-53. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/2074/1/Marchenko_51_53.pdf.

11. Нікітенко Л.О. Використання краудсорсингових технологій в публічному управлінні містом. Політичне життя. № 3, 2021. С. 36-41. DOI: https://doi.org/10.31558/ 2519-2949.2021.3.6.12. Загуменна Ю.О. Аутсорсинг державних функцій у контексті завдань реформування державного управління: зарубіжний досвід. Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми: тези доповідей круглого столу, 27 жовтня 2017 р. МВС України. Харків: Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2017. С. 79-82.

12. Ільїн О.А. Переваги використання аутсорсингу та краудсорсингу за умов цифровізації публічного управління. Проблеми та перспективи розвитку економіки: світові та національні аспекти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 18 листопада 2022 р. Одеса: ОДАУ, С. 123-125.

13. Кірєєва О.Б. Перспективи краудсорсингу як інструменту співпраці органів влади та громадськості в контексті розвитку публічного управління. Державне управління та місцеве самоврядування. № 2, 2016. С. 97-104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2016_2_14.

14. Голка В. Є. Політичний краудсорсинг: технологія використання потенціалу громадськості. Науковий часопис НПУ іменіМ. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціальнополітичних дисциплін. № 18, 2015. С. 68-74. URL : http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/22549.

15. Зінченко Г.В. Використання краудсорсингу у процесі формування політики на регіональному рівні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2019. Т. 30 (69). № 4. С. 55-60. URL: http://www.pubadm.vemadskyjoumals.in.ua/ j ournal s/2019/4_2019/12.pdf.

16. Майстренко О.В. Краудсорсінг: сутність, види, принципи та інструменти застосування. Економіка та суспільство. 2017. № 9. URL: https://economyandsociety.in.ua/ j ournals/9_ukr/87.pdf.

17. Малишенко Л.О. Краудсорсингові проекти в контексті публічного виміру політики. Політикус. № 4, 2017. С. 32-36. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/polit_2017_4_8.

18. Нікітенко Л. Краудсорсинг як інструмент партисипативної демократії. Часопис Київського університету права. № 2, 2020. С. 133-138. DOI : https://doi.org/10.36695/2219- 5521.2.2020.22.

19. References:

20. Kasmin, D. S. (2020). Transformatsiia upravlinskykh protsesiv v orhanakh derzhavnoho upravlinnia na zasadakh autsorsynhu [Transformation of management processes in state administration bodies on the basis of outsourcing]. Efektyvna ekonomika, 6. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7974. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.6.60 [in Ukrainian].

21. Nahaiev, V. M., Kuskova, S.V., Vashechko, S.S., & Zemliana, L.S. (2023). Tekhnolohii autsorsynhu ta kraudsorsynhu yak osnova systemy konkurentnoi modeli derzhavnoho upravlinnia [Outsourcing and crowdsourcing technologies as the basis of the system of the competitive model of public administration]. Finansova arkhitektonika ta stsenarii konkurentnykh modelei rozvytku: tezy dopovidei Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 301-304). Kharkiv: DBTU. Rezhym dostupu: http://btu.kharkov.ua/nauka/konferentsiyi// [in Ukrainian].

22. Kovbasiuk, Yu. V. (2016). Kraudsorsynh yak instrument publichnoi vlady [Crowdsourcing

23. as a tool of public power]. Aktualni problemy ekonomiky, 4 (178), 349-357. URL: http://

24. nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2016_4_43 [in Ukrainian].

25. Kirieieva, O.B. (2012). Kraudsorsynh yak metod aktyvnoho vykorystannia kolektyvnoho intelektu. [Crowdsourcing as a method of active use of collective intelligence]. Rezultat- oriientovani pidkhody, instrumenty ta tekhnolohii v publichnomu upravlinni: materialy nauk.- prakt. konf. za mizhn. Uchastiu (pp. 78-81). Dnipropetrovsk: DRIDU NADU [in Ukrainian].

26. Ilin, O. A. (2022). Aktualnist zarubizhnoho dosvidu elektronnoho uriaduvannia ta mozhlyvist yoho adaptatsii u sferi publichnoho upravlinnia Ukrainy [The relevance of foreign e-governance experience and the possibility of its adaptation in the sphere of public administration of Ukraine]. Suchasne upravlinnia orhanizatsiiamy: kontseptsii, tsyfrovi transformatsii, modeli innovatsiinoho rozvytku: zb. tez dopovidei II Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (pp. 468-470). Kharkiv: KhNU [in Ukrainian].

27. Matvii, I. Ie. (2013). Osoblyvosti rozvytku IT-autsorsynhu v Ukraini [Peculiarities of the development of IT outsourcing in Ukrain]. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPP_2013_754_28 [in Ukrainian].

28. Pendalchuk, T. V. (2023). Kraudsorsynh yak tekhnolohiia stratehichnoho menedzhmentu u sferi publichnoho upravlinnia [Crowdsourcing as a strategic management technology in the field of public administration]. Modern scientific journal (Suchasnyi naukovyi zhurnal), 2(2), 87-95. DOI: https://doi.org/10.36994/2786-9008-2023-2-12 [in Ukrainian].

29. Kirieieva, O.B. (2016). Kraudsorsynh yak innovatsiinyi instrument uchasti hromadskosti v publichnomu upravlinni [Crowdsourcing as an innovative tool for public participation in public administration.]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 3(30), 72-78. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2016/2016_03(30)/12.pdf [in Ukrainian].

30. Dynnyk, P. I. (2020). Tekhnolohii kraudsorsynhu v hromadianskomu suspilstvi: suchasni mekhanizmy partysypatyvnoi demokratii [Crowdsourcing technologies in civil society: modern mechanisms of participatory democracy ]. Investytsii:praktyka ta dosvid, 21, 119 - 123. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/21-22_2020/22.pdf [in Ukrainian].

31. Marchenko, O. S. (2013). Intelektualnyi kraudsorsynh yak katehoriia informatsiinoho suspilstva [Intellectual crowdsourcing as a category of information society]. Strategiczne pytania swiatowej nauki: Materialy IX Mi^dzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji (pp. 51-53). Przemysl: Nauka i studia. Ekonomiczne nauki. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/ 123456789/2074/1/Marchenko_51_53.pdf [in Ukrainian].

32. Nikitenko, L. O. (2021). Vykorystannia kraudsorsynhovykh tekhnolohii v publichnomu upravlinni mistom [The use of crowdsourcing technologies in public city management]. Politychne zhyttia, 3, 36-41. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.3.6 [in Ukrainian].

33. Zahumenna, Yu. O. (2017). Autsorsynh derzhavnykh funktsii u konteksti zavdan reformuvannia derzhavnoho upravlinnia: zarubizhnyi dosvid [Outsourcing of state functions in the context of public administration reform tasks: foreign experience]. Pravookhoronna funktsiia derzhavy: teoretyko-metodolohichni ta istoryko-pravovi problemy: tezy dopovidei kruhloho stolu (pp. 79-82). Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav [in Ukrainian].

34. Ilin, O. A. (2022). Perevahy vykorystannia autsorsynhu ta kraudsorsynhu za umov tsyfrovizatsii publichnoho upravlinnia [Advantages of using outsourcing and crowdsourcing under conditions of digitalization of public administration]. Problemy ta perspektyvy rozvytku ekonomiky: svitovi ta natsionalni aspekty: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (pp. 123-125). Odesa: ODAU [in Ukrainian].

35. Kirieieva, O.B. (2016). Perspektyvy kraudsorsynhu yak instrumentu spivpratsi orhaniv vlady ta hromadskosti v konteksti rozvytku publichnoho upravlinnia [Prospects of crowdsourcing as a tool for cooperation between authorities and the public in the context of the development of public administration]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 2, 97-104. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2016_2_14 [in Ukrainian].

36. Holka, V. Ye. (2015). Politychnyi kraudsorsynh: tekhnolohiia vykorystannia potentsialu hromadskosti [Political crowdsourcing: the technology of using the potential of the public]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 22: Politychni nauky ta metodyka vykladannia sotsialnopolitychnykh dystsyplin, 18, 68-74. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/ 123456789/22549 [in Ukrainian].

37. Zinchenko, H. V. (2019). Vykorystannia kraudsorsynhu u protsesi formuvannia polityky na rehionalnomu rivni [The use of crowdsourcing in the process of policy formation at the regional level]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia, T. 30(69), 4, 55-60. URL: http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/4_2019/12.pdf [in Ukrainian].