Каталог цифрових прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Каталог цифрових прав людини

Ще півтора десятиліття тому будь-яка пропозиція каталогу "цифрових прав людини" була здебільшого елементом дискусії і мала теоретичний чи прогностичний характер. Але протягом останніх років ідея цифрових прав розвивалася та активно просувалася і в науковому дискурсі, і правовому полі, причому як щодо окремих прав, передусім права на доступ до Інтернету, так і щодо формування усього комплексу цифрових прав. За цей час у світі різними державними і недержавними організаціями надано низку пропозицій, що так чи інакше окреслюють рамкові основи адаптації прав людини до online або цифрового середовища, сприяючи їх захисту в цьому контексті.

У 2015 році Центр Інтернету та дослідження суспільства Беркмана (the Berkman Center for Internet and Society Research) визначив і проаналізував 30 таких ініціатив, які на той час були присвячені переважно правам і свободам в Інтернеті та принципам управління Інтернетом. Важливим висновком дослідження стало те, що "оцінка даних вимагає розуміння того, що ці права та принципи найчастіше взаємопов'язані, взаємозалежні, взаємопідсилюють, а в деяких випадках навіть суперечать один одному" 1.

Одним із перших варіантів загальноєвропейського подання комплексу цифрових прав у вигляді рамкових основ (принципів і плану дій) можна вважати Хартію цифрових прав Redeker G., Gasser U. "Towards Digital Constitutionalism? Mapping Attempts to Craft an Internet Bill of Rights." Berkman Klein Center for Internet & Society Research Publication. 2015-15. URL: http://nrs.harvard.edU/urn-3:HUL.InstRepos:28552582 (дата звернення: 23.02.2023). The Charter of Digital Rights: A guide for policy-makers. The EDRi papers. URL: https://edri.org/wp-content/uploads/2014/06/EDRi_DigitalRightsCharter_web.pdf (дата звернення: 15.02.2023)., представлену в 2014 році мережею неурядових організацій EDRi, що опікується захистом прав та свобод в Інтернеті. Хартія була створена як посил для депутатів Європарламенту і містила десять напрямів, в яких домінують управлінські й технологічні акценти:

- прозорість, доступність державних даних;

- участь громадян у законодавчих процесах ЄС;

- захист персональних даних та конфіденційність;

- необмежений доступ до Інтернету та Інтернет-послуг;

- оновлення законодавства про авторське право;

- відмова від загальних, непропорційних, невиправданих заходів спостереження;

- заохочення анонімності і шифрування в Інтернеті;

- відмова від "приватних" домовленостей для забезпечення виконання закону;

- підтримка експорту європейських засобів контролю за наглядом і технологіями цензури;

- підтримка принципу мультистейкхолдеризму в управлінні Інтернетом;

- сприяння широкому використанню безкоштовного програмного забезпечення (програмного забезпечення з відкритим кодом).

З продовженням активних обговорень в різних форматах ідея цифрових прав набуває усе більшої систематизованості і певної прагматичності, що наближує її до можливої міжнародної легалізації. Результатом стало прийняття Португалією, яка у 2021 році головувала в ЄС, на рівні національного закону, Хартії прав людини в цифрову епоху 1, а у продовження цієї ініціативи - Лісабонської декларації принципів цифрової демократії (Lisbon Declaration - Digital Democracy with a Purpose) Carta Portuguesa de Direitos Humanos na Era Digital. Lei n.° 27/2021, de 17 de maio. URL: https://www.parlamento.pt/Legislacao/Paginas/Educacao_Carta-Portuguesa-de-Direitos- Humanos-na-Era-Digital.aspx (дата звернення: 21.02.2023). Digital democracy with a purpose. Lisbon declaration. URL: https://www.lisbondeclaration.eu/ (дата звернення: 20.02.2023).. Остання вважається стартом майбутньої європейської хартії цифрових прав, проект якої запропоновано Єврокомісією з назвою "Європейська декларація про цифрові права та принципи цифрового десятиліття" European Declaration on Digital Rights and Principles for the Digital Decade. Brussels, 26.1.2022 COM(2022) 28 final. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/decla- ration-european-digital-rights-and-principles#Declaration (дата звернення: 18.02.2023). у січні 2022 року.

Звісно, питання щодо комплексу цифрових прав і надалі залишатиметься відкритим для обговорень, проте оприлюдненням згаданих міжнародних документів, а також низка прикладів легалізації окремих, сьогодні вже цифрових прав, дає змогу представити категорію "цифрові права" у вигляді певного каталогу.

Зміст і структура каталогу цифрових прав, запропонованого в цій публікації, буде спробою своєрідної систематизації масиву правових ідей, які сьогодні їх складають. Задля адаптації змісту каталогу до сприйняття ідеї цифрових прав саме в форматі механізму забезпечення й захисту прав людини в нових технологічних умовах, тобто в інструментальному аспекті - як відповідь на сучасні виклики, він орієнтований на виділення таких логічних підрозділів як принципи, гарантії, права, вимоги, позитивні зобов'язання. хартія міжнародний право

Основні принципи: єдність європейських цінностей та поваги до прав людини ofline і online, орієнтованість на людину, солідарність та інклю- зивність, рівність та недискримінація, безпечність і надійність технологій, захищеність від маніпуляцій, технічний та мережевий нейтралітет.

Основні права людини, що потребують уваги: право на приватність, право на свободу слова та інформації, право на свободу зібрань та асоціацій, авторське право та інші права інтелектуальної власності.

Нові права (нові по суті та нові прояви основних прав людини): право на доступ до Інтернету, право на цифрову освіту та розвиток цифрових навичок, право на цифрову ідентичність, право на кібербезпеку, право на захист від дезінформації, право на захист персональних даних, право на доступ до цифрових державних послуг, право на свободу створення та захист контенту, право на цифрову спадщину (право на цифрову волю, право бути забутим).

Напрями гарантування: заборона обмеження доступу до Інтернету, захист окремих категорій осіб (дітей, осіб похилого віку, осіб з особливими потребами), захист прав споживачів цифрових послуг (права на цифрові платформи), доступ до ефективних засобів правового захисту прав у цифровому середовищі, заборона цензури, реалізація права на скаргу, доступність альтернативних форм вирішення спорів.

Вимоги і окремі акценти: позитивний вплив цифрових технологій на середовище існування людини (особисте, соціальне, екологічне), подолання цифрового розриву, зміцнення демократичних рамок для цифрової трансформації, важливість свободи вибору, участь у цифровому публічному просторі, повага до прав людини у сфері штучного інтелекту, захист від зловживання геолокацією, справедливі, здорові та безпечні умови праці, а також дотримання балансу між роботою та особистим життям у цифровому середовищі.

Основні позитивні зобов'язання держави: сприяння доступу до Інтер- нету і цифрових засобів та інструментів у різних контекстах (соціальному, економічному, технологічному, особистісному, безпековому, освітньому, організаційному); підтримка реалізації громадянами права на захист в цифровому середовищі; освітня та просвітницька підтримка щодо практичних навичок забезпечення безпеки в цифровому середовищі; сприяння доступності і зрозумілості політик конфіденційності, які цифрові платформи гарантують своїм користувачам; боротьба з крадіжками персональних даних і заохочування створення платформ з безпечними засобами електронної аутентифікації; сприяння механізмам підвищення безпеки та довіри до транзакцій у комерційній діяльності, особливо з точки зору захисту прав споживачів; забезпечення можливості реалізації законодавчо встановлених прав на демократичну участь через цифрові платформи чи інші цифрові засоби; дотримання Європейського плану дій проти дезінформації тощо.

Ідея цифрових прав тільки наповнюється юридичним змістом. Вона має гнучко реагувати на проблеми у сфері прав людини, що виникають у зв'язку з інтеграцією інформаційних технологій в соціальне життя. Тому наведений каталог є відкритим і дискусійним, його наперед не можна сприймати категорично.

Перспективи подальшого визнання та юридичної конкретизації цифрових прав на тлі тих впливів, які створюють цифрові технології, видаються очевидними, і сьогодні як предмет дискусії вже висуваються нові варіанти суб'єктивних "цифрових прав", наприклад: право бути offline, право не знати, право почати з чистого (цифрового) аркуша, право на термін дії даних, право знати цінність своїх даних тощо (B. Custers) 1.

Проте й не варто забувати, що цифрова трансформація лише еволюційний етап, його часові рамки не безмежні і в перспективі відбуватимуться соціальні зміни, зокрема зумовлені технологічним розвитком, що імовірно створять потреби в інших новітніх підходів до прав людини.

Размещено на Allbest.ru