Використання спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

Размещено на http://allbest.ru

Національний науковий центр «Інститут судових експертиз

ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України

Використання спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством

Ангеліна Олександрівна Сальнікова

м. Харків

Анотація

У статті обґрунтовано, що розслідування кримінальних правопорушень, учинення яких пов'язане із домашнім насильством, передбачає використання спеціальних знань у різних формах. Такі процесуальні їх форми як залучення експерта для проведення експертизи реалізуються на етапі досудового розслідування з метою збирання процесуальних джерел доказів у формі висновку експерта. Непоодинокими є факти залучення спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій, що також визначається як процесуальна форма використання спеціальних знань. Це зумовлено, по-перше, нормативними засадами участі спеціалістів у тих процесуальних заходах, учасниками яких є неповнолітні особи, зокрема педагога або психолога, по-друге, потребою підвищення результативності цих дій, по-третє, потребою надання, зокрема, психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства. Установлено, що практика призначення судово-психіатричних експертиз і судово-психологічних експертиз потребує вдосконалення, адже наразі органи досудового розслідування не використовують їх можливості в повній мірі, що інколи суттєво позначається на результативності досудового розслідування. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень у контексті досліджуваної проблематики.

Ключові слова: кримінальне провадження, досудове розслідування, домашнє насильство, спеціаліст, експерт, експертиза, слідча (розшукова) дія, психолог, психіатр.

Вступ

Постановка проблеми. Уже тривалий час в юридичній літературі вагому увагу приділяють проблематиці, пов'язаній із протидією кримінальним правопорушенням, учинення яких зумовлено насильством у сім'ї. Такий фокус уваги вчених свого часу був зумовлений прийняттям Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» (2001).

Наступним визначальним кроком у цьому контексті стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06 грудня 2017 р. № 2227-VIII, що запровадив в обіг на законодавчому рівні поняття «злочин, пов'язаний із домашнім насильством», а також криміналізовано таке діяння як «Домашнє насильство» (ст. 126-1 Кримінального кодексу України) Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами : Закон України від 06.12.2017 № 2227-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2227- 19#Text (дата звернення 13.03.2024).. Наприкінці червня 2022 р. Україною ратифіковано «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», набрання чинності якої відбулося 01 листопада цього ж року. Окреслені законодавчі новели закономірно зумовили та скоординували у відповідному напрямі і наукові пошуки, котрі охарактеризовані тенденцією до вивчення правозастосовної практики задля формулювання апробованих та науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення результативності досудового розслідування, та в цілому забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Вагомий внесок у з'ясування особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, а також сформулювали пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства, практики його застосування, Т. В. Іщенко Іщенко Т. В. Розслідування домашнього насильства: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2021. 247 с. та В. П. Гонтаренко Гонтаренко В. П. Досудове розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 2024. 251 с.. Розробкою методики розслідування домашнього насильства займався Ю. М. Слухаєнко Слухаєнко Ю. М. Методика розслідування домашнього насильства: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Кропивницький, 2023. 213 с., а умисних вбивств, учинених у зв'язку з домашнім насильством К. А. Шаповал Шаповал К. А. Методика розслідування вбивств, вчинених у зв'язку з домашнім насильством: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 2023. 224 с.. Деякі аспекти окресленої проблематики також висвітлено в роботах І. В. Гловюк Гловюк І. В. Кримінальні правопорушення, пов'язані з домашнім насильством: кваліфікація та доказування // Higher School of Advocacy : сайт. 13.09.2023. URL: https://www.hsa.org.ua/lectors/glovyuk- iryna/articles/kriminalni-pravoporusennia-poviazani-z-domasnim-nasilstvom-kvalifikaciia-ta-dokazuvannia (дата звернення: 14.03.2024)., Гловюк І. В. Деякі питання практики застосування обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов'язаних із домашнім насильством. Забезпечення запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та протидії торгівлі людьми: національна практика та зарубіжний досвід : матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 14 груд. 2020 р.). Київ : Р. Л. Степанюка, В. О. Гусєвої та В. В. Кікінчука¹, С. С. ЧернявськогоНац. акад. внутр. справ, 2020. С. 122-125. Степанюк Р. Л., Гусєва В. О., Кікінчук В. В. Проблеми формування та реалізації методики розслідування вбивств, пов'язаних із домашнім насильством. Право і безпека. 2023. № 1 (88). С. 157-168. Чернявський С. С., Гусєва В. О. Процесуальні дії та рішення під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством: проблеми та особливості прийняття. Держава та регіони. Серія: Право. 2022. № 4 (78). С. 141-148., О. В. Пчеліної Пчеліна О. В. Перспективність побудови методики розслідування домашнього насильства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 329-332., О. І. Мотляха Мотлях О. І., Іщенко Т. В. Специфіка призначення судово-психіатричних експертиз у розслідуванні домашнього насильства. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 2. С. 212-215., Ю. Б. Комаринської Комаринська Ю. Б. Мотиви вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством. Юридична психологія. 2022. Т. 30. № 1. С. 94-102. та багатьох інших. З огляду на таку публікаційну активність, слід відмітити, що вчені досить активно взялися за теоретичну розробку цієї проблематики, та попри це, окремі її аспекти досі, на нашу думку, залишаються малодослідженими. Недостатньою розробленістю характеризується проблематика використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством. З огляду на те, що в спеціальній літературі вказують про її специфічність залежно від галузі знань, у якій вона застосовується Проценко А. М. Процесуальні, тактичні та організаційні засади проведення експертизи в суді: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 2023. С. 131., виду кримінальних правопорушень, що розслідуються Вуйма А. Г. Використання спеціальних знань під час розслідування вбивств: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 2023. С. 43. Про запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 07.12.2017 № 2229- УІІІ // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 13.03.2024)., вважаємо, що вона також потребує окремого комплексного дослідження. Так, одним із її ключових аспектів є використання спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.

Мета статті - надати характеристику використанню спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.

Виклад основного матеріалу

Домашнє насильство - це «діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь» (ст. 1 Розділу І Закону) 8.

За формою домашнє насильство класифіковано законодавцем на психологічне, фізичне, сексуальне й економічне. Небезпідставно зауважимо, що в разі реалізації будь-якої із форм насильства цього виду, особа може переживати психо-емоційні страждання, що супроводжуються відповідними переживаннями, високою тривожністю, або ж спровоковано депресію, викликати психосоматичні порушення.

З огляду на це Всесвітня організація охорони здоров'я вказує, що оцінка психотравмуючої ситуації і моральних страждань передбачає надання комплексної оцінки:

- фізичних страждань, яких зазнала особа, зокрема болю та дискомфорту, порушення енергії і втоми, сну та відпочинку;

- психологічних страждань, що можуть полягати в неможливості відчутті позитивних почуттів, порушень мислення, неможливості навчатися, порушень пам'яті та концентрації, зниження рівня самооцінки, погіршення зовнішнього вигляду, отриманні негативних почуттів;

- ступеню незалежності (мобільності, щоденних справ, залежності від ліків чи лікування, працездатності);

- соціальних відносин (особистих взаємовідносини, соціальної підтримки тощо);

- особливостей навколишнього середовища (фізичної безпеки і захисту, домашнього середовища, фінансових ресурсів, медицини та соціальної допомоги, можливостей отримання нової інформації та навичок, можливостей відпочинку та дозвілля, фізичного середовища, транспорту);

- «залученості» до духовності, релігії, особистих переконань 1. Якщо окремі з них будуть оцінюватися пересічними громадянами, то безумовно не виключається застосування суб'єктивного підходу, а тому виконання таких завдань та інших, необхідно доручати фахівцям, які в кримінальному провадженні можуть набувати статусу експерта або спеціаліста.

Кримінальне процесуальне законодавство визначає обов'язкові підстави для залучення експерта та спеціаліста під час досудового розслідування, з огляду на те, що окремі питання апріорі не можуть бути вирішені під час досудового розслідування стороною обвинувачення та стороною захисту, адже пов'язані з використання тих знань, що не є для них професійними. кримінальний експертиза україна насильство у сім'я

Як свідчить аналіз слідчої та судової практики, типовим є використання спеціальних знань у галузях психології та судової психіатрії. Про формування такої практики вказують і в юридичній літературі Programme on mental health. WHOQOL User Manual. URL:

http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/77932/WHO_HIS_HSI_Rev.2012.03_eng.pdf;jsessionid=167F 2038ABD8A1D8E8151741D70C865C?sequence=1 (дата звернення: 10.03.2024). Мотлях, О. І., Іщенко Т. В. Указана праця. С. 212-215.. Чільне місце серед форм використання спеціальних знань цієї категорії відведено судово-психіатричній експертизі, котра дозволяє встановити психічний стан особи як на момент, так і після вчинення кримінального правопорушення.

Предметом її дослідження є психічний стан особи в юридично значущі проміжки часу Порядок проведення судово-психіатричної експертизи : наказ Міністерства охорони здоров'я України від 8 травня 2018 р. № 865. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18 (дата звернення: 10.03.2024)..

Для досліджуваної нами категорії кримінальних правопорушень типовим є призначення судово-психіатричної експертизи як стосовно підозрюваного, так і щодо потерпілого.

Водночас щодо її призначення стосовно підозрюваного, то тут важливо наголосити, що згідно із положеннями кримінального процесуального законодавства, на сторону обвинувачення покладено обов'язок забезпечити проведення експертизи для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, що викликають сумніви в його осудності, обмеженій осудності 1.

Тобто за умови наявності будь-яких сумнівів в осудності особи проведення цього виду дослідження стає обов'язковим. Вважаємо за потрібне наголосити, що в разі відсутності підстав, які б свідчили про наявність в особи будь-яких розладів психіки або поведінки, то призначення щодо такої особи психіатричної експертизи може розглядатися як обмеження її прав та порушення презумпції психічного здоров'я, а тому прийняттю рішення про призначення судово-психіатричної експертизи, має передувати ґрунтовна оцінка обставин, що можуть визнаватися достатніми підставами для її призначення Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17 (дата звернення: 10.03.2024). Вуйма А. Г. Указана праця. С. 193-194., Husieva V., Oderiy O., Petrova I., Fomina T., Vuima A. Features of the investigation of premeditated murders committed by persons with mental disorders in the practice of Ukraine. Amazonia Investiga. 2021. № 10 (46). C. 109-110..

Разом із тим, на підставі аналізу слідчої та судової практики, можемо зауважити, що стосовно потерпілих від домашнього насильства не вимагається наявності в них означених критеріїв для призначення судово-психіатричної експертизи, адже в цьому разі сумніву піддається не психічне здоров'я й осудність особи, а потреба з'ясування психічного стану особи та його взаємозв'язок із психотравмуючою подією - ситуацією, в якій щодо потерпілої особи вчинено домашнє насильство. Згідно із проаналізованими нами вироками, типовим за результатами проведення психіатричної експертизи щодо потерпілих від домашнього насильства було отримання таких висновків:

- наявність ознак затяжної особистісної фрустрації та сформованої життєвої кризи, які пов'язані з перманентним відчуттям зневіри у власній силі, зневірі у майбутньому, безпорадності, що є наслідком тривалого переживання подій, які досліджуються в кримінальному провадженні Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2020 р., у справі №

359/9602/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL :

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89949530 (дата звернення: 13.03.2024).;

- констатація в потерпілої особи психічного розладу «у формі розладу адаптації, який виник внаслідок систематичного вчинення домашнього насильства у вигляді систематичних сварок, погроз застосуванням насильства» Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2021 р., у справі № 722/443/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/97312419 (дата звернення: 13.03.2024)., Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 березня 2022 р., у справі

№725/4737/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL :

https://reyestr.court.gov.ua/Review/103650728 (дата звернення: 15.03.2024)., Вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2022 р., у справі

№ 716/611/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL :

https://reyestr.court.gov.ua/Review/104801187 (дата звернення: 15.03.2024).;

- проблемна ситуація - домашнє насильство, є «тривалою психотравмуючою подією, що викликала формування та фіксацію негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за свою безпеку та супроводжується істотним погіршенням його соціального функціонування та суттєвим зниженням якості життя»¹ та ін.

Зауважимо, що у науковій літературі на підставі аналізу судово - психіатричної експертизи, що проводилася стосовно потерпілих, науковцями класифіковано такі експертизи на декілька груп, серед яких:

1) експертизи щодо визначення психічних розладів, які обумовлюють безпорадний стан особи;

2) експертизи щодо визначення психічних розладів, які порушують здатність потерпілого давати показання;

3) експертизи щодо визначення психічних розладів, які порушують кримінально-процесуальну дієздатність потерпілого;

4) експертизи щодо визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили психічні розлади Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 р. у справі

№ 752/9824/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL :

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113454873 (дата звернення: 15.03.2024). Судова психіатрія та судово-психіатрична експертиза : навчальний посібник / І. М. Григус та ін. Львів, 2019. С. 47., Цимбалюк В. І. Судова психіатрична експертиза свідків і потерпілих у кримінальному процесі. Правова держава. 2016. № 21. С. 242..

Водночас у контексті нашого дослідження важливо звернути увагу на те, що тактичні завдання, на вирішення яких спрямована дія, що полягає в залученні експерта для проведення психіатричної експертизи все ж таки передбачає діагностику стану психіки потерпілої особи, зумовленість наявності окремих психічних станів особи подією кримінального правопорушення.

Не призначення для цього психологічної експертизи зумовлено виключно тим фактом, що сторона обвинувачення мала підстави вважати, що психотравмуюча подія могла зумовити розвиток психічних розладів і психічних захворювань в особи. Отож повністю погодитися із позицією О. І. Мотлях та Т. В. Іщенко, які вказують про те, що психіатрична експертиза не дає очікуваного результату в багатьох випадках, а тому доцільно призначати судово-психологічну, або ж комплексну психолого-психіатричну експертизу Мотлях, О. І., Іщенко Т. В. Указана праця. С. 212-215., ми в повній мірі погодитися не можемо. Інколи, такого висновку експерта цілком достатньо для підтвердження деяких обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Щодо судово-психологічної експертизи, то її може бути призначено виключно щодо психічно здорової особи, а за наявності будь-яких сумнівів - можливість її призначення виключається.

Типовим для розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, є її призначення щодо потерпілих у кримінальних провадженнях. Це підтверджується також і даними експертної практики.

Зокрема, судові експерти Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» зазначають, що такий предметний вид судової психологічної експертизи, як судову психологічну експертизу потерпілої особи від домашнього насильства, призначають судово-слідчі органи щодо:

- подружнього насильства (60 %);

- насильства синів щодо матерів (40 %). За всього розмаїття видів насильства саме таке насильство характеризується тим, що набуває загального, генералізованого характеру¹.

Разом із тим, зауважимо, що нами піддавалися аналізу висновки експертів, складені за результатами проведення судово-психологічних експертиз, котрі проводилися у кримінальних провадженнях за фактом розслідування домашнього насильства. Згідно із проведеним аналізом найбільш поширеною є констатація висновків про:

- психологічний стан потерпілих, зокрема встановлення факту, що існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які сформувалися у її звичайному процесі життєдіяльності внаслідок дій обвинуваченого, що зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям і потребам підекспертної в особистому та фізичному благополуччі, в активній і продуктивній життєдіяльності Савченко І. О., Бабич С. Л., Ускіла Р. Деякі питання судової психологічної експертизи потерпілих від домашнього насильства (оглядова стаття). Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Харків : Право, 2020. Вип. 22. С. 546. Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 29 листопада 2021 р. у справі

№ 229/5535/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL :

https://reyestr.court.gov.ua/Review/101430265 (дата звернення: 17.03.2024). Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2021 р. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/94712220 (дата звернення: 17.03.2024)., 3;

- ситуацію, котра склалась, а саме з'ясування факту, що вона є психотравмувальною для потерпілого та в останнього наявні негативні зміни в емоційному стані, що виражаються в зниженому настрої, у боязкості, тривозі, неспокої, підвищеній тривожності, ранимості, замкнутості, стурбованості, депресивних реакціях, чутливості, нестачі мотивації та втраті життєвої енергії, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок насилля в сім'ї, тобто вчинив психологічне насильство щодо особи, з якою перебуває у близьких відносинах Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2022 р. № 712/6822/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/107724907 (дата звернення: 17.03.2024)..

З огляду на це, можемо зауважити, що всі запитання слідчих, котрі винесені на розв'язання судового експерта-психолога щодо потерпілого від домашнього насильства зведені до того чи вплинула на нього подія кримінального правопорушення, яким чином це позначилося на його психіці та психо-емоційному стані.

Водночас вважаємо за потрібне наголосити на тому, що слідчі не виносять на вирішення експерта ще одне важливе питання, зокрема про те, чи спричинено потерпілому моральну шкоду та в якому грошовому еквіваленті її може бути виражено. Вважаємо, що це питання є досить актуальним, адже в разі засвідчення подібного факту, це є належною підставою для звернення потерпілого із цивільним позовом до сторони захисту.

Окрім цього, нехтує сторона обвинувачення під час здійснення досудового розслідування ще й можливостями судово-психологічної експертизи в контексті визначення типологічних особливостей особистості підозрюваного. Як зазначають у спеціальній літературі, юридичне значення психологічної експертизи типологічних особливостей особистості випливає з принципів винної відповідальності, справедливості та індивідуалізації покарання.

Адже встановлення елементів суб'єктивного складу злочину прерогатива органів слідства та суду, проте наявність у них психологічного змісту - це достатня підстава для застосування спеціальних знань, зокрема в галузі психології¹, що може бути вирішене шляхом проведення відповідної експертизи.

Так, на підставі її проведення, можна з'ясувати індивідуально - психологічні (типологічні) особливості обвинуваченого (підозрюваного), з'ясувати чи здійснили вони суттєвий вплив на його поведінку, юридичну значимість ситуації, чи притаманна особі підвищена підвладність впливу з боку інших осіб, підвищена схильність до фантазування, підвищена жорстокість тощо Сліпець О. О. Теоретичні аспекти судово-психологічної експертизи типологічних особливостей особистості. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2019. № 20. С. 508. Там само. С. 516..

Ще однією формою використання спеціальних знань у галузі психології та судової психіатрії є залучення фахівців цього фаху до проведення слідчих (розшукових) дій, серед яких найбільш поширеною є допит.

У широкому сенсі участь спеціаліста-психолога, як вказує Ю. Ю. Ковальов, відкриває широкі можливості у вирішенні низки завдань, які мають значення для розслідування, зокрема тих, що пов'язані з визначенням або оперативним коригуванням загальної тактики проведення допиту, обранням більш ефективних методів психологічного впливу (переконання, навіювання, викриття, емоційного впливу тощо), особливо у ситуаціях, коли допитуваний відмовляється від дачі показань, а також прогнозуванням динаміки можливих змін обраної допитуваним лінії поведінки, подальшого ходу та ймовірних результатів цієї слідчої (розшукової) дії Ковальов Ю. Ю. Використання спеціальних знань під час розслідування корупційних злочинів : дис. ...докт. філ. : 081 «Право». Харків, 2021. С. 95-96..

Окрім цього, спеціаліст-психолог під час допиту може зробити висновок про масштаби психотравмуючої дії події злочину на психіку потерпілого Вуйма А. Г. Указана праця. С. 154..

Спеціаліст у галузі психіатрії найчастіше залучається до допитів, що проводяться за участю осіб, які мають розлади психіки, психічні захворювання або з інших причин перебувають на обліку лікаря-психіатра. Під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, обізнана особа може звернути увагу слідства на те, що проведення цієї дії не буде результативним з огляду на перебування особи у специфічному стані, що може виключати усвідомлення нею характеру своїх дій, об'єктивності повідомленої нею інформації тощо.

Висновки

Під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством апробованим є використання спеціальних знань у процесуальній формі, типовими формами яких є: залучення експертів для проведення судово-психіатричної експертизи, судово-психологічної експертизи, а також участь психолога та психіатра в допитах.

За результатами аналізу судової, слідчої, а також експертної практики, з'ясовано, що органами досудового розслідування недостатньо використовуються можливості судово-психологічної та судово-психіатричної експертиз. Так, досі нетиповим, попри вагому актуальність, є вирішення шляхом проведення судово-психологічної експертизи питання про заподіяння особі моральної шкоди та встановлення її вираження в грошовому еквіваленті. Не використовуються можливості означених експертиз у контексті з'ясування індивідуально-психологічних особливостей особи підозрюваного, що має достатньо важливе значення, зокрема, у разі вчинення домашнього насильства шляхом скоєння такого виду як психологічне. Потребують впровадження у слідчу практику ще й рекомендації щодо залучення спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій, адже наразі подібна практика ще недостатньо закріплена в правозастосовній діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України. Таким чином, окреслена проблематика потребує подальших комплексних досліджень, а за результатами формування науково обґрунтованих рекомендацій, слід вживати належних заходів щодо їх упровадження у діяльність правоохоронних органів.

Список використаних джерел

1. Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2020 р., у справі № 359/9602/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/89949530 (дата звернення: 13.03.2024).

2. Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 р. у справі № 752/9824/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/113454873 (дата звернення: 15.03.2024).

3. Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 29 листопада 2021 р. у справі № 229/5535/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/101430265 (дата звернення: 17.03.2024).

4. Вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2022 р., у справі № 716/611/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/104801187 (дата звернення: 15.03.2024).

5. Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 березня 2022 р., у справі №725/4737/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/103650728 (дата звернення: 15.03.2024).

6. Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2021 р. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/94712220 (дата звернення: 17.03.2024).

7. Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2021 р., у справі № 722/443/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/97312419 (дата звернення: 13.03.2024).

8. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2022 р. № 712/6822/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/107724907 (дата звернення: 17.03.2024).

9. Вуйма А. Г. Використання спеціальних знань під час розслідування вбивств: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 2023. 297 с.

10. Гловюк І. В. Деякі питання практики застосування обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов'язаних із домашнім насильством. Забезпечення запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та протидії торгівлі людьми: національна практика та зарубіжний досвід : матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 14 грудня 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 122-125.

11. Гловюк І. В. Кримінальні правопорушення, пов'язані з домашнім насильством: кваліфікація та доказування // Higher School of Advocacy : сайт. 13.09.2023. URL: https://www.hsa.org.ua/lectors/glovyuk-iryna/articles/kriminalni-pravoporusennia-poviazani-z-domasnim-nasilstvom- kvalifikaciia-ta-dokazuvannia (дата звернення: 14.03.2024).

12. Гонтаренко В. П. Досудове розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством: дис. . д -ра філософії: 081 Право. Харків, 2024. 251 с.

13. Іщенко Т. В. Розслідування домашнього насильства: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2021. 247 с.

14. Ковальов Ю. Ю. Використання спеціальних знань під час розслідування корупційних злочинів: дис. .докт. філ.: 081. Харків, 2021. 251 с. 2022. Комаринська Ю. Б. Мотиви вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством. Юридична психологія. Т. 30. №. 1. С. 94-102.

15. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651 -17 (дата звернення: 13.03.2024).

16. Мотлях О. І., Іщенко Т. В. Специфіка призначення судово- психіатричних експертиз у розслідуванні домашнього насильства. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 2. С. 212-215.

17. Порядок проведення судово-психіатричної експертизи : наказ Міністерства охорони здоров'я України від 8 травня 2018 р. № 865. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18 (дата звернення: 10.03.2024).

18. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами : Закон України від 06.12.2017 № 2227-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2227-19#Text (дата звернення 13.03.2024).

19. Про запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229- 19#Text (дата звернення: 13.03.2024).

20. Проценко А. М. Процесуальні, тактичні та організаційні засади проведення експертизи в суді: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 2023. 251 с.

21. Пчеліна О. В. Перспективність побудови методики розслідування домашнього насильства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 329-332.

22. Савченко І. О., Бабич С. Л., Ускіла Р. Деякі питання судової психологічної експертизи потерпілих від домашнього насильства (оглядова стаття). Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Харків : Право, 2020. Вип. 22. С. 538-554.

23. Сліпець О. О. Теоретичні аспекти судово-психологічної експертизи типологічних особливостей особистості. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2019. № 20. С. 505-521.

24. Слухаєнко Ю. М. Методика розслідування домашнього насильства: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Кропивницький, 2023. 213 с.

25. Степанюк Р. Л., Гусєва В. О., Кікінчук В. В. Проблеми формування та реалізації методики розслідування вбивств, пов'язаних із домашнім насильством. Право і безпека. 2023. № 1 (88). С. 157-168.

26. Судова психіатрія та судово-психіатрична експертиза : навчальний посібник / І. М. Григус та ін. Львів, 2019. 119 с.

27. Цимбалюк В. І. Судова психіатрична експертиза свідків і потерпілих у кримінальному процесі. Правова держава. 2016. № 21. С. 240244.

28. Чернявський С. С., Гусєва В. О. Процесуальні дії та рішення під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством: проблеми та особливості прийняття. Держава та регіони. Серія: Право. 2022. № 4 (78). С. 141-148. 2023. Шаповал К. А. Методика розслідування вбивств, вчинених у зв'язку з домашнім насильством: дис. ... д-ра філософії: 081 Право. Харків, 224 с.

29. Husieva V., Oderiy O., Petrova I., Fomina T. Features of the investigation of premeditated murders committed by persons with mental disorders in the practice of Ukraine. Amazonia Investiga. 2021. № 10 (46). C. 109-117.

Abstract

Use of special psychiatric and psychological knowledge during the investigation of criminal offenses related to domestic violence

Anhelina O. Salnikova,

Postgraduate Student

(National Scientific Center "Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute" Ministry Justice of Ukraine, Kharkiv, Ukraine)

The article substantiates that the investigation of criminal offenses, the commission of which is connected with domestic violence, involves the use of special knowledge in various forms. Their procedural forms, such as involving an expert to conduct an examination, are implemented at the stage of a pre -trial investigation to collect procedural sources of evidence in the form of an expert's opinion. The facts of the involvement of specialists in investigative (research) actions, which is also defined as a procedural form of using special knowledge, are not unique. This is caused, firstly, by the normative principles of the participation of specialists in those procedural measures, the participants of which are minors, in particular, a teacher or a psychologist, secondly, by the need to increase the effectiveness of these actions, thirdly, by the need to provide, in particular, psychological assistance to victims of domestic violence. It was established that appointing forensic psychiatric examinations and forensic psychological examinations needs improvement because currently, the pre-trial investigation bodies do not use their capabilities fully, which sometimes significantly affects the effectiveness of the pre-trial investigation. Prospects for further scientific research in the context of the investigated issues are outlined.

Key words: criminal proceedings, pre-trial investigation, domestic violence, specialist, expert, expertise, psychologist, forensic medical expert.

Размещено на Allbest.ru