Незаконне скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru

Хмельницький університет управління та права ім. Л.Юзькова

Незаконне скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я

Римшин Тетяна Анатоліївна аспірантка



Анотація

Сфера охорони здоров'я є пріоритетним напрямом діяльності держави та сферою особливого державного регулювання, що передбачає, зокрема, утворення й фінансування розгалуженої системи закладів охорони здоров'я. Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров'я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об'єктами відповідно державної і комунальної власності.

Сьогодні спостерігається масове скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я. В порядку адміністративного судочинства неодноразово оскаржувалися рішення органів місцевого самоврядування щодо припинення закладів охорони здоров'я комунальної форми власності у зв'язку із порушенням статті 49 Конституції України, відповідно до якої існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена, при цьому суди по-різному підходять до визначення «законності» скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я.

Позиція судів з даного приводу є неоднозначною. Відсутня єдина судова практика та єдиний підхід в питанні забезпечення права особи на доступ до безкоштовної медичної допомоги. Існуючі механізми захисту такого права (в тому числі і кримінально-правові) показують свою неефективність на практиці. Виникає потреба у пошуку нових та дієвих способів захисту права на медичну допомогу та охорону здоров'я.

Ключові слова: медицина, мережа державних та комунальних закладів охорони здоров'я, незаконне скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я, право на медичну допомогу.



Rymshyn Tetiana Anatolyivna postgraduate student, Khmelnytskyi University of Management and Law named after L. Yuzkova

ILLEGAL REDUCTION OF THE NETWORK OF STATE AND MUNICIPAL HEALTH CARE FACILITIES

Abstract

The sphere of healthcare is a priority area of state activity and a sphere of special state regulation, which involves the establishment and financing of a comprehensive system of healthcare institutions. The network of state and communal healthcare facilities is formed taking into account the population's needs for medical services, the necessity to ensure proper quality of such services, timely accessibility for citizens, and effective utilization of material, labor, and financial resources. The existing network of such institutions cannot be reduced. The development of the network of state and communal healthcare facilities, decision¬making on its optimization, creation, reorganization, and reprofiling of state and communal healthcare institutions are carried out in accordance with the law by authorities authorized to manage objects of state and communal property.

Today, there is a massive reduction in the network of state and communal healthcare institutions. In the course of administrative proceedings, decisions of local self-government bodies regarding the termination of communal healthcare institutions have been repeatedly challenged, citing violations of Article 49 of the Constitution of Ukraine. According to this article, the existing network of state and communal healthcare facilities cannot be reduced. However, courts vary in their interpretation of the "legality" of reducing the network of state and communal healthcare institutions.

The position of the courts on this matter is ambiguous. There is no unified judicial practice and a consistent approach to ensuring the right to free medical care. Existing mechanisms for protecting such rights, including criminal-legal ones, prove to be ineffective in practice. There is a need to explore new and effective ways to protect the right to medical care and healthcare.

Keywords: medicine, network of state and communal healthcare institutions, illegal reduction of the network of state and communal healthcare institutions, right to medical care.



Постановка проблеми. Одним з основних напрямів державної політики є охорона здоров'я населення. В статті 49 Конституції України закріплено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування [1], гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я, зокрема шляхом створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я [2]. Конституцією України гарантовано, що існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена, оскільки це один із механізмів забезпечення доступності медичної допомоги для населення. Однак на даний час, в сфері охорони здоров'я спостерігається активне скорочення мережі лікувальних закладів, зокрема спеціалізованих монопрофільних, закладів з надання первинної медичної допомоги тощо, в першу чергу шляхом приєднання до інших закладів охорони здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питання кримінальної відповідальності за порушення права особи на безоплатну медичну допомогу займалися такі науковці, як І. Венедіктова, Ю. Забуга, І. Зогий, Д. Масол, І. Сенюта, В. Синиця, М. Герасько, К. Молодико та інші. Проте, в наукових працях більша увага приділялася проблемним питанням притягнення до кримінальної за незаконну вимогу оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я. Тож проблемні питання притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я потребують наукового дослідження.

Мета статті. Метою запропонованої статті є з'ясування проблем притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я, а також розроблення відповідних пропозицій щодо покращення механізмів забезпечення права особи на доступ до безкоштовної медичної допомоги.

Виклад основного матеріалу. 30 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який дав старт медичній реформі в Україні [3]. Уряд зазначає, що ціллю реформування системи охорони здоров'я є підвищення рівня і якості життя населення на основі розширення доступності, підвищення якості та безпеки медичної допомоги, продуктивної зайнятості персоналу, що працює у галузі охорони здоров'я, а також підвищення їх рівня соціального забезпечення, розвитку і оптимізації системи соціальної підтримки [4]. Основними новелами реформування галузі є наступні:

зміна системи фінансування закладів охорони здоров'я (скасування медичної субвенції; запровадження принципу «гроші йдуть за пацієнтом»);

-- створення Національної служби здоров'я України - замовника послуг з медичного обслуговування населення, уповноваже¬ного на укладання договорів із закладами охорони здоров'я;

-- запровадження програми медичних гарантій - перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно;

-- створення спроможної мережі закладів охорони здоров'я: госпітальних округів та госпітальних кластерів.

На інфраструктурному етапі медичної реформи (який триває на даний час) органи місцевого самоврядування (далі по тексту - ОМС) здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров'я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров'я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу [2].

Крім того, Національна служба здоров'я України, при розробленні умов закупівлі медичних послуг за напрямами медичної допомоги, які надаватимуться за Програмою медичних гарантій включає вимоги щодо наявності в закладах охорони здоров'я дороговартісного обладнання, які багато закладів охорони здоров'я виконати не можуть, у зв'язку із недостатністю фінансування. Таким чином, з метою оптимізації матеріальних, фінансових та кадрових ресурсів, обласні, районні, міські, сільські та селищні ради приймають рішення про злиття, приєднання закладів охорони здоров'я, що, в результаті, в будь-якому випадку призводить до скорочення мережі таких закладів.

На наш запит про доступ до публічної інформації, МОЗ України повідомило, що у його володінні відсутня інформація, щодо кількості закладів охорони здоров'я, які припинено, або які на даний час перебувають в процесі припинення [19]. Проте, на веб-сайтах різних територіальних громад опубліковано безліч відповідних рішень органів місцевого самоврядування, зокрема: незаконне скорочення мережа здоров'я

рішення сесії Дрогобицької міської ради від 20.07.2023 року № 1757 «Про реорганізацію шляхом приєднання КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР до КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» ДМР» [11];

-- рішення Івано-Франківської міської ради від 31.07.2023р. № 136-37 «Про реорганізацію закладів охорони здоров'я шляхом приєднання» [12];

-- рішення Чернігівської обласної ради від 20 березня 2020 року № 5-22VII «Про реорганізацію КНП «Чернігівський обласний госпіталь ветеранів війни» Чернігівської обласної ради, КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради, КНП «Чернігівський обласний шкірновенерологічний диспансер» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради» [13];

-- рішення Одеської міської ради № 1505-VIII від 27.09.2023 «Про припинення Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 2» Одеської міської ради та Комунального некомерційного

-- підприємства «Пологовий будинок № 4» Одеської міської ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради» [14];

рішення Самбірської міської ради Львівської області від 06 травня 2021 року № 7 «Про припинення юридичної особи - комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка»»[15];

-- рішення Закарпатської обласної ради від 19.05.2022 № 591 «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства шляхом приєднання» [16];

-- рішення Житомирської обласної ради від 14.07.2022 № 403 «Про припинення КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до КНП «Обласний медичний консультативно- діагностичний центр» Житомирської обласної ради» [17];

-- рішення сесії Тернопільської міської ради від 03.11.2023 № 8/32/19 «Про реорганізацію комунальних некомерційних підприємств» [18] тощо.

Частина 2 статті 184 Кримінального кодексу України покликана забезпечити кримінально-правову охорону права особи на доступ до безоплатної медичної допомоги та передбачає кримінальну відповідальність за незаконне скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я.

Під мережею державних та комунальних закладів охорони здоров'я слід розуміти сукупність таких закладів, розташованих на певній території, а під скороченням мережі таких закладів - зменшення їхньої кількості. Дане кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту фактичного скорочення кількості медичних закладів. Суб'єктом кримінального правопо¬рушення є службова особа відповідного органу виконавчої влади, до компетенції якої належить забезпечення існування мережі медичних закладів [5, с.200].

Аналізуючи статтю 49 Конституції України, формулювання диспозиції частини 2 статті 184 Кримінального кодексу України («незаконне скорочення мережі...») видається дещо незрозумілим та непослідовним, оскільки зі змісту конституційної норми можна дійти висновку, що будь-яке скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я є незаконним.

Проте, варто зазначити, що згадана норма Кримінального кодексу України є «мертвою», оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень не вдалося знайти жодного вироку суду за обвинуваченням особи за частиною 2 статті 184 КК України, що взагалі ставить під сумнів ефективність кримінально- правового захисту права особи на доступ до безоплатної медичної допомоги.

Відсутність судової практики за частиною 2 статті 184 Кримінального кодексу України, вважаємо, пов'язана з наступним:

відсутність чіткого розуміння «незаконності» та «законності» при скороченні існуючої мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я, колізія між нормами Конституції України та спеціальним законодавством;

-- відсутність реального суб'єкта кримінального правопорушення. В науково-практичному коментарі зазначено, що суб'єктом кримінального правопорушення є службова особа відповідного органу виконавчої влади, до компетенції якої належить забезпечення існування мережі медичних закладів. Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Кабінет Міністрів України... забезпечує розвиток мережі закладів охорони здоров'я.». Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров'я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров'я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу (ч. 5 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я») [2]. А затвердження спроможної мережі та план розвитку госпітального округу затверджується обласними (міськими Київською та Севастопольською) державними адміністра¬ціями [7]. Таким чином, повноваження щодо збереження існуючої мережі мають різні органи та структури, а рішення щодо безпосереднього скорочення мережі приймається органами місцевого самоврядування на сесіях (колегіально) через ухвалення рішення про ліквідацію або реорганізацію шляхом злиття чи приєднання закладів охорони здоров'я. За таких обставин визначення конкретного суб'єкта кримінального правопорушення є практично неможливим.

Однак слід зауважити, що в порядку адміністративного судочинства неодноразово оскаржувалися рішення органів місцевого самоврядування щодо припинення закладів охорони здоров'я комунальної форми власності у зв'язку із порушенням статті 49 Конституції України, відповідно до якої існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена.

Позиція судів в цьому питанні не є одностайною, про те більшість схиляються до думки, що при прийнятті подібних рішень норми Конституції України не порушуються. Так, до прикладу, позивач звернувся до суду в інтересах сина, оскільки вважає, що «рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.12.2019 року № 71/52, яким припиняється юридична особа КНП

”МДКЛ № 2 ДМР порушується право сина позивача (право інших дітей) на: охорону здоров'я; доступність і належну якість медичної допомоги; вільний вибір лікаря; вільний вибір методів лікування; вільний вибір закладу охорони здоров'я”. Проте суд прийшов до висновку, що “оскаржуваним рішенням проведено реорганізацію медичних установ, а відтак порушення норм статті 49 Конституції України відсутні. Скорочення мережі закладів охорони здоров'я не відбулося, оскільки заклади не ліквідовуються, а лише реорганізовуються шляхом приєднання.» (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №160/1403/20) [6].

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 405/9005/16-а(2-а/405/277/16): «Відповідно до статуту вказаного лікувального закладу, його може бути припинено шляхом реорганізації або ліквідації за рішенням Кіровоградської міської ради. Тобто відповідач як представницький орган територіальної громади, через який остання реалізує цивільні права та обов'язки, зокрема як засновника і власника комунального майна, в обсязі своїх повноважень має право/повноваження приймати рішення стосовно припинення юридичної особи комунальної власності (тут йдеться про лікувальний заклад) і з огляду на наведене законодавче регулювання таке рішення міська рада приймає на своєму пленарному засіданні.» [20].

Протилежних висновків дійшов Запорізький окружний адміністративний суд (рішення від 03.03.2023 р.) та Третій апеляційний адміністративний суд (постанова від 05.07.2023 р.) при розгляді справи № 280/6959/22 за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги Запорізької міської ради» до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 року № 70 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 6 Запорізької міської ради»: «Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Уразі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Тобто, реорганізація закладу охорони здоров'я шляхом його приєднання до іншого є нічим іншим як припиненням юридичної особи. Тому, наслідок як від ліквідації, так і від реорганізації закладу охорони здоров'я один припинення закладу охорони здоров'я як юридичної особи. Відтак, оскільки мережу закладів охорони здоров'я складає сукупність закладів охорони здоров'я (юридичних осіб чи відокремлених підрозділів), що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, то реорганізація закладу охорони здоров'я як юридичної особи (без залишення їй статусу відокремленого підрозділу іншої юридичної особи) має наслідком зменшення (скорочення) кількості таких закладів. Отже, прийнявши рішення про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги Запорізької міської ради шляхом його приєднання, відповідач скоротив існуючу мережу закладів охорони здоров'я, чим порушив вимог ст.49 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону № 2801-XII.» [21].

Проаналізувавши ряд судових рішень, можна зробити висновок, що суди по-різному підходять до визначення «законності» скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я. Так, в проаналізованих рішеннях адміністративних судів скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я визнається незаконним в таких випадках:

прийнято рішення про припинення закладу охорони здоров'я у зв'язку з ліквідацією (юридична особа припиняється, а правонаступ¬ники відсутні);

- уповноваженим органом (власником) порушено порядок (процедуру) ліквідації (реорганізації) закладу охорони здоров'я або перевищено повноваження при прийнятті рішення;

- уповноваженим органом (власником) прийнято рішення про реорганізацію закладу охорони здоров'я всупереч спроможній мережі та плану розвитку госпітального округу, що затверджені обласною, Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією.

- прийняття будь-якого управлінського (організаційно-розпо¬рядчого) рішення, що фактично призводить до скорочення існуючої мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я (припи¬нення в результаті ліквідації, реорганізація у формі злиття та приєднання). Розділяємо позицію Запорізького окружного адміністративного суду та

Третього апеляційного адміністративного суду про те, що прийняття рішення про припинення державного чи комунального закладу охорони здоров'я в результаті ліквідації, реорганізація у формі злиття та приєднання призводить до скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров'я та є порушення статті 49 Конституції України.

Вважаємо, що положення частини 5 статті16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я» [7] щодо реорганізації закладів охорони здоров'я, положення Статутів закладів охорони здоров'я в частині можливості їх ліквідації та реорганізації шляхом злиття та приєднання, є такими, що суперечать статті 49 Конституції України та не можуть застосовуватися судами.

Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосо¬вуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України [8], [9].

Діюче процесуальне законодавство (стаття 7 КАС України, стаття 10 ЦПК України, стаття 11 ГПК України) наділяє суди повноваженнями «конституційного контролю», надаючи можливість судам здійснювати оцінку нормативно-правових актів на предмет їх відповідності Конституції України: якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції як норми прямої дії.

Неодноразово апеляційні суди різних регіонів для вирішення спорів не застосували прямий припис законів або постанов уряду, обґрунтувавши їх неконституційність, а застосували положення Конституції як норми прямої дії (постанови у справах № 201/15357/17, № 404/2725/18, № 200/4213/19, № 420/7581/19 та ухвала у справі № 640/20564/19) [10].

Варто зазначити, що до Конституційного Суду України неодноразово зверталися різні суб'єкти щодо тлумачення статті 49 Конституції України в частині неможливості скорочення мережі лікувальних закладів [22], неконституційності частини 5 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» [23]. Проте, на сьогодні, питання залишається відкритим. Справа за конституційним поданням Уповноваженого з прав людини продовжує розглядатися на закритій частині пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду України. Тривалість та кількість виступів суддів Конституційного Суду України на закритій частині пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду України не обмежуються [24].

Крім того, вбачаємо проблему у фактичній відсутності нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016, така функція покладалася на прокуратуру, яка здійснювала нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року до 01.12.2012 року (набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури” від 18.09.2012 р.) було передбачено такий засіб реагування на незаконні рішення органів місцевого самоврядування, як протест прокурора. Протест на акт, що суперечить закону, приносився прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставив питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняв дію опротестованого акта і підлягав обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження [25].

На сьогодні, прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (частина 1 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру») [26].

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, а їх рішення з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду [1]. Проте дана форма є виключно декларативною, оскільки процедура не закріплена в жодному з законів. Частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку [27].



Висновки

Оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії, а Конституція, як нормативно-правовий акт, має найвищу юридичну силу, вважаємо, що незаконним скороченням мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я є припинення юридичних осіб-закладів охорони здоров'я державної та комунальної власності (незалежно від організаційно- правової форми), що відбувається шляхом ліквідації або реорганізації у формі злиття чи приєднання. Вважаємо, що допустимим та таким, що не порушує норми Конституції України є перепрофілювання, перетворення чи поділ таких закладів охорони здоров'я, залежно від потреб населення на відповідній адміністративній території.

У зв'язку із поширеністю описаної проблеми, відсутністю відомих випадків притягнення до кримінальної відповідальності, кримінально-правова охорона права особи на доступ до безоплатної медичної допомоги шляхом криміналізації незаконного скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я, є не ефективною.

Вважаємо, що дану проблему слід вирішувати конституційно-правовими механізмами, а саме через визнання Конституційним судом України неконсти¬туційною частину п'ятої, шістнадцятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII та приведення спеціального законодавства у відповідність до Конституції України.

Крім того, варто встановити реальний та ефективний контроль за законністю рішень органів місцевого самоврядування, визначивши законо¬давчий порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування, що передбачений Конституцією України.



Література

1. Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР.

2. Основи законодавства України про охорону здоров'я. Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII.

3. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення. Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII.

4. Медична реформа. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/ reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-sistemi-ohoroni-zdorovya

5. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. - 5-те вид., допов. - Х. : Право, 2013.

6. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/1403/20 від 25 серпня 2020 року. Єдиний державний реєстр судових рішень URL: https://reyestr. court.gov.ua/Review/91158340.

7. Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 року № 174.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п'ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (справа про завчасне сповіщення про проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій) від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016.

9. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 року № 9.

10. Про застосування Конституції під час здійснення правосуддя та про актуальну судову практику в податкових спорах. Доповідь судді КАС ВС. URL: https://supreme.court.gov.ua/ supreme/pres-centr/news/1156277/

11. Про реорганізацію шляхом приєднання КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР до КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» ДМР. Рішення сесії Дрогобицької міської ради від 20.07.2023 року № 1757. URL: https://doc.drohobych-rada.gov.ua/%E2%84% 96- 1757-%D 1%80%D 1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D 1 %8F-%D 1%81 %D0% B5%D1%81%D 1%96%D 1%97-%D0%B4%D 1 %80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B 1 % D0%B8%D 1%86%D 1%8C%D0%BA%D0%BE%D 1%97-%D0%BC%D 1%96%D 1%81%D 1% 8C%D0%BA%D0%BE-2/.

12.

13. Про реорганізацію закладів охорони здоров'я шляхом приєднання. Рішення Івано-Франківської міської ради від 31.07.2023р. № 136-37. URL: http://www.namvk.if.ua/ dt/889882/.

14. Про реорганізацію КНП «Чернігівський обласний госпіталь ветеранів війни» Чернігівської обласної ради, КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради, КНП «Чернігівський обласний шкірновенерологічний диспансер» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради. Рішення Чернігівської обласної ради від 20 березня 2020 року № 5-22VII. URL: https://crh.cn.ua/wp-content/ uploads/2020/10/rishennya-chernigivska-oblasna-rada-%E2%84%965-22vii-vid-20.03.2020-pro- reorganizacziyu.pdf.

15. Про припинення Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 2» Одеської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Одеської міської ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради. Рішення Одеської міської ради від 27.09.2023 року № 1505-VIII. URL: https://omr.gov.ua/ ua/acts/council/199958/.

16. Про припинення юридичної особи - комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка». Рішення Самбірської міської ради Львівської області від 06 травня 2021 року № 7 URL: https://sambircity.gov.ua/2021/05/14/7- pro-pripinennya-yuridichno%D1%97-osobi-komunalnogo-nekomercijnogo-pidpriyemstva- sambirsko%D1%97-misko%D1%97-radi-stomatologichna-polikhnika/.

17. Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства шляхом приєднання. Рішення Закарпатської обласної ради від 19.05.2022 № 591. URL: https://zakarpat-rada.gov.ua/ docs/rishennya/8/6_sesion/rish_591.pdf.

18. Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства шляхом приєднання. Рішення Житомирської обласної ради від 14.07.2022 № 403. URL: https://doc.zt.gov.ua/ index.php/8-sklikannya/rishennia/18473-no-403-pro-prypynennia-knp-oblasnyi-medychnyi-tsentr- sportyvnoi-medytsyny-zhytomyrskoi-oblasnoi-rady-reorhanizuvavshy-ioho-shliakhom-pryiednannia- do-knp-oblasnyi-medychnyi-konsultatyvno-diahnostychnyi-tsentr-zhytomyrskoi-oblasnoi-rady.

19. Про реорганізацію комунальних некомерційних підприємств. Рішення сесії Тернопільської міської ради від 03.11.2023 № 8/32/19. URL: https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/ rishennya-sesii/72270.html.

20. Лист МОЗ України від 06.12.2023 року № 25-01/17/3263/3ПІ-23//3879.

21. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністра¬тивного суду у справі № 405/9005/16-а(2-а/405/277/16) від 11 червня 2020 року. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89757507.

22. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 280/6959/22 від 05 липня 2023 року. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/112040165.

23. Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Вінницького міського клінічного кардіологічного диспансеру щодо офіційного тлумачення статті 49 Конституції України, статей 32, 33, 35 Закону України «Про власність» та статей 15, 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 15 травня 1997 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/vz06u710-97#Text.

24.

25. Конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положень частин п'ятої, шістнадцятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII зі змінами, частини шостої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168--VIII, частини четвертої статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645--III зі змінами, абзацу другого розділу II Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII. URL: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/5_6_2G21.pdf.

26. Лист Секретаріату Конституційного Суду України від 22.01.2024 року № 4/2¬11/1-18/193.

27. Про прокуратуру. Закон України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII.

28. Про прокуратуру. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

29. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.



References

1. Konstytutsiia Ukrainy. Zakon Ukrainy vid 28 chervnia 1996 roku № 254k/96-VR. [Constitution of Ukraine. Law of Ukraine from June 28, 1996 No. 254k/96-BP.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-% D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy “Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia” vid 19 lystopada 1992 roku № 2801-XII [Law of Ukraine "Basics of Ukrainian legislation of health care" from November 19, 1992 №. 2801-XII] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/28G1-12/ed20211201#Text [in Ukrainian].

3 .Zakon Ukrainy “Pro derzhavni finansovi harantii medychnoho obsluhovuvannia naselennia” vid 19 zhovtnia 2017 roku № 2168-VIII [Law of Ukraine "About state financial guarantees of medical care for the population” from October 19, 2017 № 2168-VIII] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text [in Ukrainian].

4. Medychna reforma. Uriadovyi portal. [Medical reform. Government portal.] (n.d.) kmu.gov.ua Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/ reforma-sistemi-ohoroni-zdorovya [in Ukrainian].

5. Tatsii, V. Ya. ,Pshonka, V. P., Borysov, V. I., Tiutiuhina, V. I. Kryminalnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar 5-te vyd., dopov. - Kh. : Pravo, 2013. [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] [in Ukrainian].

6. Postanova Tretoho apeliatsiinoho administratyvnoho sudu u spravi № 160/1403/20 vid 25 serpnia 2020 roku. [Third Administrative Court of Appeal in case №. 160/1403/20 from August 25, 2020.] (n.d.) reyestr.court.gov.ua Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/91158340 in Ukrainian].

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy "Deiaki pytannia orhanizatsii spromozhnoi merezhi zakladiv okhorony zdorovia" vid 28 liutoho 2023 roku № 174. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some issues of the organization of a capable network of health care institutions" from February 28, 2023 № 174.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

8.

9. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam Upovnovazhenoho Verkhovnoi Rady Ukrainy z prav liudyny shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhen chastyny piatoi statti 21 Zakonu Ukrainy «Pro svobodu sovisti ta relihiini orhanizatsii» (sprava pro zavchasne spovishchennia pro provedennia publichnykh bohosluzhin, relihiinykh obriadiv, tseremonii ta protsesii) vid 8 veresnia 2016 roku № 6-rp/2016. [Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case on the constitutional submission of the Commissioner for Human Rights of the Verkhovna Rada of Ukraine regarding the compliance with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of the provisions of the fifth part of Article 21 of the Law of Ukraine "On Freedom of Conscience and Religious Organizations" (the case of early notification of public religious services, of religious rites, ceremonies and processions) dated September 8, 2016 №. 6-рп/2016.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v006p710-16#Text [in Ukrainian].

10. Postanova Plenumu Verkhovnoho sudu Ukrainy "Pro zastosuvannia Konstytutsii Ukrainy pry zdiisnenni pravosuddia" vid 01 lystopada 1996 roku № 9. [Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine "On the Application of the Constitution of Ukraine in the Administration of Justice" from November 1, 1996 №. 9] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96#Text [in Ukrainian].

11. Dopovid suddi KAS VS "Pro zastosuvannia Konstytutsii pid chas zdiisnennia pravosuddia ta pro aktualnu sudovu praktyku v podatkovykh sporakh" [Report of the judge of the Supreme Administrative Court of Ukraine "On the application of the Constitution during the administration of justice and on current judicial practice in tax disputes"] (n.d.) supreme.court.gov.ua Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1156277/ [in Ukrainian].

12. Rishennia sesii Drohobytskoi miskoi rady "Pro reorhanizatsiiu shliakhom pryiednannia KNP «Drohobytska miska dytiacha likarnia» DMR do KNP «Drohobytska miska likarnia № 1» DMR" vid 20.07.2023 roku № 1757 [Decision of the session of the Drohobych City Council "About the reorganisation by merger of the Drohobych City Children's Hospital of the DMC with the Drohobych City Hospital № 1 DMC" from 20.07.2023 № 1757] (n.d.) drohobych-rada.gov.ua Retrieved from https://doc.drohobych-rada.gov.ua/%E2%84%96-1757-%D1%80%D1%96% D1 %88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1 %8F-%D 1%81 %D0%B5%D 1%81%D 1 %96%D 1% 97-%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C% D0% BA%D0%BE%D1%97-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-2/ [in Ukrainian].

13. Rishennia Ivano-Frankivskoi miskoi rady "Pro reorhanizatsiiu zakladiv okhorony zdorovia shliakhom pryiednannia" vid 31.07.2023r. № 136-37 [Decision of the Ivano-Frankivsk City Council "About the Reorganisation of Healthcare Institutions by Merger" from 31.07.2023 № 136-37] (n.d.) namvk.if.ua Retrieved from http://www.namvk.if.ua/dt/889882/ [in Ukrainian].

14. Rishennia Chernihivskoi oblasnoi rady "Pro reorhanizatsiiu KNP «Chernihivskyi oblasnyi hospital veteraniv viiny» Chernihivskoi oblasnoi rady, KNP «Chernihivskyi oblasnyi tsentr radiatsiinoho zakhystu ta ozdorovlennia naselennia» Chernihivskoi oblasnoi rady, KNP «Chernihivskyi oblasnyi shkirnovenerolohichnyi dyspanser» Chernihivskoi oblasnoi rady shliakhom pryiednannia do KNP «Chernihivska oblasna likarnia» Chernihivskoi oblasnoi rady" vid 20 bereznia 2020 roku № 5-22VII. [Decision of the Chernihiv Regional Council "On the reorganisation of the Chernihiv Regional Hospital for War Veterans of the Chernihiv Regional Council, the Chernihiv Regional Centre for Radiation Protection and Public Health of the Chernihiv Regional Council, the Chernihiv Regional Dermatology and Venereology Dispensary of the Chernihiv Regional Council by merging with the Chernihiv Regional Hospital of the Chernihiv Regional Council" from 20 March 2020, № 5-22VB.] (n.d.) crh.cn.ua Retrieved from https://crh.cn.ua/wp-content/uploads/2020/10/rishennya-chernigivska-oblasna-rada-%E2%84% 965-22vii-vid-20.03.2020-pro-reorganizacziyu.pdf [in Ukrainian].

15.

16. Rishennia Odeskoi miskoi rady "Pro prypynennia Komunalnoho nekomertsiinoho pidpryiemstva «Polohovyi budynok № 2» Odeskoi miskoi rady ta Komunalnoho nekomertsiinoho pidpryiemstva «Polohovyi budynok № 4» Odeskoi miskoi rady shliakhom pryiednannia do Komunalnoho nekomertsiinoho pidpryiemstva «Miska klinichna likarnia № 1» Odeskoi miskoi rady" vid 27.09.2023 roku № 1505-VIII [Decision of Odesa City Council "About the termination of the Municipal Non-Commercial Enterprise Maternity Hospital No. 2 of Odesa City Council and the Municipal Non-Commercial Enterprise Maternity Hospital № 4" of the Odesa City Council by merging with and into the Municipal Non-Commercial Enterprise "City Clinical Hospital No. 1" of Odesa City Council" from 27.09.2023 № 1505-VIII] (n.d.) omr.gov.ua Retrieved from https://omr.gov.ua/ua/acts/council/199958/ [in Ukrainian].

17. Rishennia Sambirskoi miskoi rady Lvivskoi oblasti "Pro prypynennia yurydychnoi osoby - komunalnoho nekomertsiinoho pidpryiemstva Sambirskoi miskoi rady «Stomatolohichna poliklinika»" vid 06 travnia 2021 roku № 7 [Decision of the Sambir City Council of Lviv Region "About the termination of a legal entity - municipal non-profit enterprise of the Sambir City Council "Dental Clinic"" from 06 May 2021 № 7] (n.d.) sambircity.gov.ua Retrieved from https://sambircity.gov.ua/2021/05/14/7-pro-pripinennya-yuridichno%D1%97-osobi-komunalnogo- nekomercijnogo-pidpriyemstva-sambirsko%D1%97-misko%D1%97-radi-stomatologichna-poliklinika/ [in Ukrainian].

18. Rishennia Zakarpatskoi oblasnoi rady "Pro reorhanizatsiiu komunalnoho nekomertsiinoho pidpryiemstva shliakhom pryiednannia" vid 19.05.2022 № 591 [Decision of the Transcarpathian Regional Council "About the reorganisation of a municipal non-profit enterprise by way of accession" from 19.05.2022 № 591] (n.d.) zakarpat-rada.gov.ua Retrieved from https://zakarpat- rada.gov.ua/docs/rishennya/8/6_sesion/rish_591.pdf [in Ukrainian].

19. Rishennia Zhytomyrskoi oblasnoi rady "Pro reorhanizatsiiu komunalnoho nekomertsiinoho pidpryiemstva shliakhom pryiednannia" vid 14.07.2022 № 403 [Decision of the Zhytomyr Regional Council "About the reorganisation of a municipal non-profit enterprise by way of merger" from 14.07.2022 № 403] (n.d.) zt.gov.ua Retrieved from tps://doc.zt.gov.ua/index.php/8- sklikannya/rishennia/18473-no-403-pro-prypynennia-knp-oblasnyi-medychnyi-tsentr-sportyvnoi- medytsyny-zhytomyrskoi-oblasnoi-rady-reorhanizuvavshy-ioho-shliakhom-pryiednannia-do-knp- oblasnyi-medychnyi-konsultatyvno-diahnostychnyi-tsentr-zhytomyrskoi-oblasnoi-rady [in Ukrainian].

20. Rishennia sesii Ternopilskoi miskoi rady "Pro reorhanizatsiiu komunalnykh nekomertsiinykh pidpryiemstv" vid 03.11.2023 № 8/32/19 [Decision of the session of the Ternopil City Council "About the reorganisation of municipal non-profit enterprises" of 03.11.2023 No. 8/32/19] (n.d.) ternopilcity.gov.ua Retrieved from https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii/72270.html [in Ukrainian].

21. Lyst MOZ Ukrainy vid 06.12.2023 roku № 25-01/17/3263/3PI-23//3879 [Letter of the Ministry of Health of Ukraine dated 06.12.2023 № 25-01/17/3263/3PI-23//3879] [in Ukrainian].

22. Postanova Verkhovnoho Sudu u skladi kolehii suddiv Kasatsiinoho administratyvnoho sudu u spravi № 405/9005/16-a(2-a/405/277/16) vid 11 chervnia 2020 roku [Resolution of the Supreme Court composed of the panel of judges of the Administrative Court of Cassation in case № 405/9005/16-а (2-а/405/277/16) from 11 June 2020] (n.d.) reyestr.court.gov.ua Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/89757507 ]in Ukrainian].

23. Postanova Verkhovnoho Sudu u skladi kolehii suddiv Kasatsiinoho administratyvnoho sudu u spravi № 405/9005/16-a(2-a/405/277/16) vid 11 chervnia 2020 roku [Decision of the Third Administrative Court of Appeal in case № 280/6959/22 from 05 July 2023] (n.d.) reyestr.court.gov.ua Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/112040165 [in Ukrainian].

24.

22. Ukhvala Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy pro vidmovu u vidkrytti konstytutsiinoho provadzhennia u spravi za konstytutsiinym zvernenniam Vinnytskoho miskoho klinichnoho kardiolohichnoho dyspanseru shchodo ofitsiinoho tlumachennia statti 49 Konstytutsii Ukrainy, statei 32, 33, 35 Zakonu Ukrainy «Pro vlasnist» ta statei 15, 16 Osnov zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia vid 15 travnia 1997 roku [Ruling of the Constitutional Court of Ukraine on refusal to open constitutional proceedings in the case on the constitutional petition of Vinnytsia City Clinical Cardiology Dispensary regarding the official interpretation of Article 49 of the Constitution of Ukraine, Articles 32, 33, 35 of the Law of Ukraine "On Property" and Articles 15, 16 of the Fundamentals of Legislation of Ukraine on Healthcare from 15 May 1997] (n.d.) zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz06u710-97#Text [in Ukrainian].

23. Ukhvala Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy pro vidmovu u vidkrytti konstytutsiinoho provadzhennia u spravi za konstytutsiinym zvernenniam Vinnytskoho miskoho klinichnoho kardiolohichnoho dyspanseru shchodo ofitsiinoho tlumachennia statti 49 Konstytutsii Ukrainy, statei 32, 33, 35 Zakonu Ukrainy «Pro vlasnist» ta statei 15, 16 Osnov zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia vid 15 travnia 1997 roku [Constitutional submission of the Commissioner for Human Rights of the Verkhovna Rada of Ukraine regarding the constitutionality of the provisions of parts five and sixteen of Article 16 of the Fundamentals of the Legislation of Ukraine on Health Protection № 2801-XII of November 19, 1992 with amendments, part six of Article 4 of the Law of Ukraine "On State Financial guarantees of medical care of the population" dated October 19, 2017 № 2168-VIII, part four of Article 29 of the Law of Ukraine "On the Protection of the Population from Infectious Diseases" dated April 6, 2000 No. 1645-III as amended, the second paragraph of Section II of the Law of Ukraine "On Introduction of changes and recognition as invalid of some legislative acts of Ukraine" dated December 28, 2014 № 76-VIII] (n.d.) ccu.gov.ua Retrieved from https://ccu.gov.ua/sites/default/files/5_6_2021.pdf [in Ukrainian].

24. Lyst Sekretariatu Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 22.01.2024 roku № 4/2-11/1¬18/193. [Letter of the Secretariat of the Constitutional Court of Ukraine from 22.01.2024 № 4/2¬11/1-18/193.] [in Ukrainian].

25. Zakon Ukrainy "Pro prokuraturu" vid 05 lystopada 1991 roku № 1789-XII [Law of Ukraine "About the Prosecutor's Office" from 05 November 1991, № 1789-XII] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1789-12/ed19911105#Text [in Ukrainian].

26. Zakon Ukrainy "Pro prokuraturu" 14 zhovtnia 2014 roku № 1697-VII [Law of Ukraine "About the Prosecutor's Office" from 14 October 2014, № 1697-VII] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n198 [in Ukrainian].

27. Zakon Ukrainy "Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini" vid 21 travnia 1997 roku № 280/97-VR [Law of Ukraine Local Self-Government in Ukraine" from 21 May 1997, № 280/97-ВР] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...