Права та обов’язки суддів у відставці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Права та обов'язки суддів у відставці

Дзядевич Володимир Русланович аспірант, кафедра юстиції, Навчально- науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, помічник адвоката Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Грамацький і Партнери», м. Київ

Анотація

У статті розглядається важливість судової влади як показника демократії та оцінки правової системи. Особливий акцент робиться на ролі суддів як ключових посередників в забезпеченні прав та свобод громадян, підтримці законності та збалансованості правопорядку. Зазначається, що гарантії незалежності суддів, зокрема право на відставку, визначаються міжнародними стандартами. Однак в Україні цей статус регулюється обмежено, існують проблеми у висвітленні та регулюванні прав та обов'язків суддів у відставці.

Автор системно аналізує законодавство України щодо статусу суддів у відставці, зосереджуючись на ролі та значенні «права на відставку» як гарантії незалежності судді. Визначаючи два умовних поділи прав та обов'язків суддів у відставці - пойменовані та непойменовані, автор висвітлює їх взаємодію та вплив на незалежність. Зазначається, що саме «право на відставку» відіграє роль потенційної гарантії, стимулюючи належну поведінку судді. Аналізуються аспекти трансформації статусу судді при виході у відставку та збереження деяких прав і обов'язків. Робота наголошує на важливості цього механізму як складного фактора забезпечення незалежності суддів.

Автор також досліджує складні аспекти цього механізму з правового, соціально-економічного та соціально-культурного погляду, підкреслюючи його не лише як додаткову гарантій, але й як трансформацію статусу судді.

В роботі також запропонований перелік окремих прав та обов'язків судді у відставці, а також наголошено на необхідності та потенційних напрямках проведення подальших досліджень.

Серед основних прав судді у відставці у статті зазначені такі права, право на матеріальне та соціальне забезпечення, котре полягає у щомісячному довічному грошовому утриманні або отриманні пенсії; вихідній допомозі при виході судді у відставку; медичному обслуговуванні та санаторно-курортному лікуванні; право на заняття оплачуваною діяльністю, право на участь у суддівському врядуванні та інші.

Серед обов'язків судді у відставці, автор виокремлює обов'язок збереження правового зв'язку із державою, дотримання етичних стандартів та належної соціальної поведінки, забезпечення підтримання довірити та авторитету сегменту судової влади та інші.

Ключові слова: статус судді у відставці, звільнення судді, правосуддя, суддівська етика, правовий статус судді.

Abstract

судова влада право на відставку

Dziadevych Volodymyr Ruslanovych PhD Student, department of Justice, Educational and Research Institute of Law of Taras Shevchenko National University of Kyiv; assistant attorney of Gramatskiy & Partners law firm, Kyiv

RIGHTS AND DUTIES OF RETIRED JUDGES

The article examines the importance of the judiciary as an indicator of democracy and an assessment of the legal system. Particular emphasis is placed on the role of judges as key intermediaries in ensuring the rights and freedoms of citizens, maintaining the rule of law and the balance of law and order. It is noted that the guarantees ofjudicial independence, including the right to resign, are determined by international standards. However, in Ukraine, this status is regulated to a limited extent, and there are problems in the coverage and regulation of the rights and obligations of retired judges.

The author systematically analyses the Ukrainian legislation on the status of retired judges, focusing on the role and significance of the "right to resign" as a guarantee of judicial independence. Defining two conventional divisions of rights and obligations of retired judges - named and unnamed - the author highlights their interaction and impact on independence. It is noted that it is the "right to resign" that plays the role of a potential guarantee, stimulating proper behaviour of a judge. The article analyses the aspects of transformation of the status of a judge upon retirement and preservation of certain rights and obligations. The paper emphasises the importance of this mechanism as a complex factor in ensuring judicial independence.

The author also examines the complex aspects of this mechanism from the legal, socio-economic and socio-cultural perspectives, emphasising it not only as an additional guarantee, but also as a transformation of the status of a judge.

The paper also proposes a list of specific rights and obligations of a retired judge, and emphasises the need for and potential areas for further research

Among the fundamental rights of a retired judge, the article lists the following rights: the right to material and social security, which consists of a monthly lifetime allowance or a pension; severance pay upon retirement; medical care and sanatorium treatment; the right to engage in paid activities; the right to participate in judicial governance, and others.

Among the duties of a retired judge, the author identifies the duty to maintain legal ties with the State, to comply with ethical standards and proper social behaviour, to ensure that the judiciary segment maintains trust and authority, and others.

Keywords: status of a retired judge, dismissal of a judge, justice, judicial ethics, legal status of a judge.

Постановка проблеми

В кожному суспільстві, країні, в різних історичних відрізках їх розвитку судова влада - завжди є одним із лакмусових папірців, що дозволяє визначити ступінь демократії, забезпечення прав і свобод людини, рівень дотримання та реалізації принципу верховенства права, мету та вектор державної політики: держава існує для суспільства чи навпаки, і навіть надає можливість зробити висновки щодо економічного розвитку країни.

Будучи опорою та центральною складовою сегменту судової влади, судді відіграють ключову роль у підтримці та реалізації системи захисту прав і свобод громадян, забезпеченні справедливого застосування законів та підтримання крихкого балансу між правопорядком та дотриманням особистих прав і свобод людини.

При цьому, враховуючи таку важливість судової влади, для забезпечення її легітимності, незалежності та ефективності передбачений ряд механізмів, принципів та гарантій, що взаємопов'язані один із одним: принцип верховенства права, гарантії дотримання недоторканості та імунітет судді, особливий порядок призначення, незмінюваність, матеріальне та соціальне забезпечення судді тощо. Однією із гарантій незалежності є передбачене право судді на відставку.

Статус судді у відставці, як одна із гарантій незалежності судді закріплена також і на міжнародному рівні, зокрема у статтях 6 та 7 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» [1], статті 13 Загальної (Універсальної) хартії судді 1999 року [2].

В той же час, в Україні статус судді у відставці фактично регулюється лише Законом України «Про судоустрій і статус суддів», окремими рішеннями органів суддівського врядування щодо найбільш нагальних питань (наприклад, рішення Ради суддів України «Щодо соціального забезпечення суддів у відставці») [3], а також нечисленними згадками Конституційного Суду України - в більшості випадків лише на рівні декларування важливості такого статусу, як особливої гарантії незалежності та елементу статусу судді .

При цьому, за даними Ради суддів України вже станом на 2019 рік кількість суддів у відставці була 3294 особи [4]. Лише за період з 1 січня 2023 року по 13 червня 2023 року Вищою радою правосуддя було звільнено 168 суддів у зв'язку із поданням заяви про відставку. відомостями Державної судової адміністрації України, станом на 31 грудня 2022 року, чисельність суддів становила 6278 суддів, при цьому в 2022 році здійснювали правосуддя - 4434 судді [5].

Не дивлячись на таку значну кількість суддів у відставці, як бачимо із аналізу законодавства, належне висвітлення проблем, пов'язаним із цим статусом залишається часто і поза увагою як законодавця, так і органів суддівського врядування (відсутні згадки про таку категорію і в Кодексі суддівської етики, і звітах різноманітних звітах щодо фінансового чи соціального забезпечення таких осіб) досить багато запитань все ще залишається неврегульованими.

Як вже ми зазначали вище, одна із складових правового статусу є права та обов'язки особи, що має відповідний статус. Враховуючи зазначене, вважаємо за необхідне в межах цієї статті охарактеризувати та виокремити окремі права та обов'язки судді у відставці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання статусу судді у відставці загалом, та прав і обов'язків судді у відставці зокрема - не є добре дослідженими. Можна констатувати, що вони висвітлені не в повній мірі, а опосередковано, переважно через призму лише окремих аспектів, як то дослідження понятійно-категоріального апарату (Л. М. Москвич), висвітлення різноманітних аспектів та елементів статусу судді (С. В. Прилуцький), матеріальне забезпечення суддів у відставці (В.О. Швець) тощо. На нашу думку, це може бути зумовлено досить швидкою динамікою впровадження судових рефор, а також відносно незначного (порівняно з іншими державами) часу незалежності України.

Безпосередньо над проблематикою статусу судді у відставці працювали такі науковці як: О. З. Хотинська-Нор, С. Штогун, О. М. Овчаренко, Г. А. Зуб та інші. Серед науковців що досліджували загалом питання статусу судді варто виділити таких вчених, як С. В. Прилуцький, Л. М. Москвич, С.В. Подкопаєв та інших. Серед вчених інших країн, варто виділити Руджеро Дж. Алдісерт, Маріанна Браун Беттман, Ненсі Гертнер, Аарон Барак та інших

Мета статті - висвітлення проблем, пов'язаних із нормативним закріпленням та обсягом прав та обов'язків судді у відставці.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [6] (надалі - Закон), незалежність судді забезпечується правом судді на відставку. При цьому, зазначена частина ст. 48 Закону виділяє ще 10 інших складових, що також забезпечують незалежність судді. Окрім цього, в Законі передбачений навіть окремий розділ Х, що має назву «Статус судді у відставці». Зазначеним розділом визначаються також підстави та порядок виходу у відставку, а також частково закріплюється перелік прав судді у відставці та ще в менш очевидній формі, перелік обов'язків особи, що має такий статус.

При системному аналізі Закону доходимо до висновку, що на законодавчому рівні фактично можемо виділити дві категорії прав та обов'язків судді у відставці: пойменовані та непойменовані. Якщо із розумінням природи перших проблем не виникаю: це ті права чи обов'язки, які чітко названі та визначені у законодавстві, то от другі потребують для їх виокремлення деякого застосування логіки та системного аналізу. Так, непойменовані права та обов'язки, на нашу думку, хоч прямо і не визначені в нормативно-правовому акті, проте логічно випливають або із їх тлумачення, або із самої природи статусу судді у відставці.

При цьому варто зауважити, що деякі права чи обов'язки особи пов'язані не скільки навіть із отриманням статусу судді у відставку, скільки із свого роду транформацією статусу судді у статус (почесне звання) судді у відставку.

Відповідно до ст. 116 Закону, за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку. Окрім того, як ми вже зазначали вище, законодавець визначає «право судді на відставку» - як одну із гарантій незалежності судді. У цьому розрізі варто звернути увагу, що наявність «права на відставку» може виступати гарантією незалежності щонайменше у двох проявах: як потенційна гарантія та фактична, тобто безпосередньо після реалізації цього права. Якщо із другим проявом все зрозуміло: суддя виходить у відставку, отримує соціальне та матеріальне забезпечення що прямо впливає на незалежність такої особи. То із першим проявом як «потенційної гарантії» все трохи складніше. Пропонуємо коротко прослідкувати механізм дії конструкції «права на відставку» та того, яким же чином він має забезпечити незалежність. Для цілей пояснення цієї тези вважаємо за доцільне не вдаватись у складну структуру та пояснення поняття «незалежний суд» чи «незалежність судді» (із аналізом зовнішніх атрибутів незалежності, гарантій проти зовнішнього впливу, способів призначення судді тощо). Натомість пропонуємо поки що розглянути на прикладі концепції «незалежності», запропонованої Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої під незалежністю судді розуміється незалежність від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Не секрет, що один із можливих варіантів посягання на незалежність судді є спроба надання судді неправомірної вигоди. Із залученням економічних важелів впливу, окремий суддя втрачає не лише таку ознаку як «безсторонність та неупередженість», але є стає залежним (фінансово залежним) від особи, що надає неправомірну вигоду. Про загрозу саме встановлення «фінансового панування» над суддею, як однією із основних проблем правосуддя свідчить і те, що сам законодавець однією із складових, що забезпечують незалежність судді визначає «належне матеріальне та соціальне забезпечення судді», і непоодинокі рішення Конституційного Суду України, в яких Суд наголошує на важливості щомісячного довічного грошового утримання судді при виході у відставку [7] тощо. Отже, якщо ми говоримо про наявність права на відставку як потенційний елемент забезпечення незалежності судді, то його роль (роль права на відставку) у цьому вимірі полягає в тому, що суддя, повноцінно здійснюючи правосуддя та займаючи посаду судді, знаючи, що за настання відповідних умов матиме можливість реалізації свого права на відставку - матиме впевненість у своєму майбутньому навіть після залишення посади судді. А це означає, що навіть до моменту реалізації самого права на відставку, сама лише потенційна наявність такого права - вже починає діяти та вже забезпечує незалежність судді. Оскільки у судді в такому випадку не лише має бути відсутня мотивація отримання неправомірної вигоди (бо він знатиме, що після виходу у відставку матиме належне грошове забезпечення), але й одночасно наявність права на відставку саме є свого роду «мотивацією для належної поведінки судді». Оскільки за умови настання обставин для виходу у відставку та після реалізації цього права, суддя матиме змогу користуватись всіма складовими статусу судді у відставку.

Тобто стає зрозумілим, що будучи однією із складових, яка забезпечує незалежність судді, «право на відставку» із правового, соціально- економічного та соціально-культурного погляду є досить складним механізмом, який полягає не виключно в наданні судді додаткових гарантій/прав чи полягає виключно у трансформації статусу судді. Зазначене наштовхує й на інші роздуми відносно того чи припиняється та в якій мірі самий статус судді при виході його у відставку. Оскільки так, очевидним є те, що суддя у відставці після реалізації права на відставку виключаються із штату відповідного суду, щодо нього не ведеться кадровий облік, така особа не здійснює правосуддя (хоча така практика характерна не для всіх країн), зникає обмеження щодо окремих видів діяльності тощо, але разом із тим, оскільки особа, котра отримала статус «суддя у відставці» не в повній мірі втрачає свій статус судді (тому ми й ведемо мову про трансформацію, а не повне припинення), то ряд прав та обов'язків, що притаманні судді також зберігається і за суддею у відставці. І саме в такому вимірі ми можемо говорити про наявність окремих непойменованих прав чи обов'язків судді у відставці.

Для зручності співставлення, пропонуємо спершу визначити так звані «пойменовані» права та обов'язки судді у відставці. Тобто ті, які досить явно закріплені у законодавстві. Так, відповідно до ст. 142 Закону, суддя у відставці має право на щомісячне довічне грошове утримання (або пенсію, за наявності відповідних умов). Відповідно до ст. 143 Закону, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога. Відповідно до ст. 144 Закону, судді у відставці, а також члени їх сімей мають право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування. Власне, на цьому, розділ Х Закону і вичерпує перелік прав судді у відставці. Але разом із тим, як ми зазначали на початку статті, вважаємо за необхідне виділяти також окремі «непойменовані» права.

Так, наприклад, відповідно до ч. 5 ст. 131 Закону, «делегати на з'їзд суддів України обираються ... з числа суддів відповідних судів або суддів у відставці .», тобто вже стає очевидним, що судді у відставці мають право на участь у суддівському врядуванні (хоч і обмежене та не у всіх формах такого врядування). В частині 23-1 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про вищу раду правосуддя» [8], також зазначено, що «перший склад Етичної ради формується ... із числа суддів або суддів у відставці . », в ст. 29-2 того ж Закону, згадується про загальну кількість дисциплінарних інспекторів з числа суддів у відставці. Відповідно до ст. 10 Закону «Про вищу раду правосуддя», «з'їзд суддів України обирає членів Вищої ради правосуддя з числа суддів або суддів у відставці ...». В п. 2 ч. 7 розділі ІІІ Положення про Раду суддів України [9], Рада суддів України має право залучати до участі у своїй роботі суддів у відставці, відповідно судді у відставці мають право брати участь у роботі Ради.

Окремо також варто підтримати позицію Хотинської-Нор Оксани Зіновіївни, яка міркуючи над проблематикою обсягу прав та обов'язків судді у відставці зазначає: «... з виходом у відставку суддя також має право іншим чином реалізовувати своє конституційне право на працю та отримувати заробіток (прибуток). Це не припиняє виплату пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді» [11, с. 113]. Таким чином, оскільки зникає обмеження щодо заборони зайняття особою що має статус судді певними видами діяльності (підприємницька, адвокатська тощо), то відповідно можемо стверджувати про наявність такого права у судді у відставці.

Що стосується обов'язків судді, то профільний Закон не містить окремого переліку таких обов'язків, натомість, якщо враховувати наявність запропонованих «непойменованих» обов'язків, до них можна віднести обов'язок збереження правового зв'язку із державою. Так, серед підстав припинення відставки судді, визначеного статтею 145 Закону, зазначено «припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави». І якщо в одних випадках, наприклад при аналізі такої підстави припинення відставки як «визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим» недоцільно вести мову про виникнення якихось обов'язків, оскільки зазначені обставини не пов'язані із вчиненням особою активних дій та не залежать від волі особи. То у випадку із громадянством ситуація інакша, оскільки в своїй переважній більшості, втраті чи набуттю громадянства у цьому випадку передує вчинення активних дій зі сторони особи. Відтак, суддя у відставці зобов'язаний утримуватись від вчинення таких дій. Окрім того, обов'язок збереження правового зв'язку із державою пояснюється ще й соціально-правовою складовою статусу судді у відставці, про що ми зазначали раніше. Те ж стосується і вимог (обов'язків) до соціальної поведінки, оскільки набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення умисного злочину також є підставою для припинення відставки. В цьому контексті важко не погодитись членом Вищої ради правосуддя Інною Плахтій, котра під час участі у круглому столі на тему «Колаборація як виклик судовій системі» зазначала, що «за суддею у відставці зберігаються особливий статус судді, як особи із соціально-професійним статусом державної ваги, а також особливе матеріальне забезпечення у вигляді довічного грошового утримання. Такий статус вимагає дотримання вимог законів та високих стандартів поведінки» [10]. Враховуючи особливості трансформації статусу судді у відставці, можемо стверджувати також і про обов'язок особи дотримуватись і Кодексу суддівської етики, в тій мірі, в якій положення кодексу не стосуються безпосереднього здійснення правосуддя.

Висновки

Підводячи підсумки зазначимо, що проблема недостатньо чіткого нормативного закріплення та регулювання прав та обов'язків судді у відставці все ще залишається актуальною для України. Враховуючи це, одним із варіантів виділення та класифікації таких прав може бути їх поділ на «пойменовані» та «непойменовані», в залежності від того чи вони прямо закріплені у законодавстві чи потребують додаткового тлумачення. Серед основних пойменованих прав можна виділити право на матеріальне та соціальне забезпечення (щомісячне довічне грошове утримання або пенсія; вихідна допомога; медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування). Серед непойменованих прав доцільно виділяти право на заняття оплачуваною діяльністю, право на участь у суддівському врядуванні тощо.

Що стосується обов'язків судді у відставці, то до них можна віднести обов'язок збереження правового зв'язку із державою, дотримання етичних стандартів та належної соціальної поведінки, забезпечення підтримання довірити та авторитету сегменту судової влади тощо.

Разом із тим, вважаємо, що подальшої розробки та аналізу потребують не лише класифікація таких прав та обов'язків, але й розширення їх переліку та більш детальний аналіз кожного із таких прав чи обов'язків та їх характеристика.

Література

1.Європейська хартія про закон "Про статус суддів" : Хартія Ради Європи від 10.07.1998 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_236#Text.

2.Загальна (Універсальна) хартія судді, ухвалена 17 листопада 1999 р. Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань) : Хартія Міжнар. союзу (асоц.) суддів від 17.11.1999 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j63#Text.

3.Щодо соціального забезпечення суддів у відставці : Рішення Ради суддів України від 01.03.2019 р. № 12. Режим доступу: https://rsu.gov.ua/ua/documents?id=93&page= 12&per-page=8.

4.Лист Секретаріату Вищої ради правосуддя від 14 червня 2023 року № 5238/0/9-23.

5.Статистика про стан здійснення правосуддя в умовах воєнного стану за 2022 рік. Державна судова адміністрація України. Режим доступу: https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres- centr/news/1384015/.

6.Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII : станом на 1 січ. 2024 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.

7.Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013.

8.Про Вищу раду правосуддя : Закон України від 21.12.2016 р. № 1798-VIII : станом на 30 груд. 2023 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text.

9.про Раду суддів України : Положення від 16.09.2010 р. : станом на 14 берез. 2017 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-10#Text.

10.Інна Плахтій: колабораційна діяльність судді у відставці повинна мати наслідком втрату статусу судді у відставці з позбавленням права на відповідні соціальні гарантії | Вища рада правосуддя. Вища рада правосуддя. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://hcj.gov.ua/news/inna-plahtiy-kolaboraciyna-diyalnist-suddi-u-vidstavd-povynna-maty-naslidkom-vtratu-statusu.

11.Хотиснька-Нор О. З. Статус судді у відставці: проблеми правового регулювання. Вісник кримінального судочинства. 2019. № 2. С. 107-117. URL: https://vkslaw.knu.ua/images/ verstka/2_2019_khotynska_nor.pdf (дата звернення: 10.01.2024).

References

1.Yevropeiska khartiia pro zakon "Pro status suddiv" [European Charter on the Law on the Status of Judges], Khartiia Rady Yevropy (1998). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_236#Text [in Ukrainian].

2.Zahalna (Universalna) khartiia suddi [General (Universal) Charter of Judges], ukhvalena 17 lystopada 1999 r. Tsentralnoiu Radoiu Mizhnarodnoi Asotsiatsii Suddiv v Taipei (Taivan), Khartiia Mizhnarodnoho soiuzu (asotsiatsii) suddiv (1999). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j63#Text [in Ukrainian].

3.Shchodo sotsialnoho zabezpechennia suddiv u vidstavtsi [Regarding social security of retired judges], Rishennia Rady suddiv Ukrainy No. 12 (2019) (Ukraina). Retrieved from https://rsu.gov.ua/ua/documents?id=93&page=12&per-page=8 [in Ukrainian].

4.Lyst Sekretariatu Vyshchoi rady pravosuddia [Letter from the Secretariat of the High Council of Justice] vid 14 chervnia 2023 roku № 23 5238/0/9(n.d.) [in Ukrainian].

5.Statystyka pro stan zdiisnennia pravosuddia v umovakh voiennoho stanu za 2022 rik [Statistics on the administration of justice under martial law in 2022]. Derzhavna sudova administratsiia Ukrainy. (n.d.). Retrieved from https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/news/1384015/ [in Ukrainian].

6.Pro sudoustrii i status suddiv [On the judicial system and the status of judges], Zakon Ukrainy No. 1402-VIII (2024) (Ukraina). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402- 19#Text [in Ukrainian].

7.Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam Verkhovnoho Sudu Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) okremykh polozhen statti 2, abzatsu druhoho punktu 2 rozdilu II „Prykintsevi ta perekhidni polozhennia“ Zakonu Ukrainy „Pro zakhody shchodo zakonodavchoho zabezpechennia reformuvannia pensiinoi systemy“, statti 138 Zakonu Ukrainy „Pro sudoustrii i status suddiv“ (sprava shchodo zmin umov vyplaty pensii i shchomisiachnoho dovichnoho hroshovoho utrymannia suddiv u vidstavtsi) [Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case on the constitutional petition of the Supreme Court of Ukraine on the compliance of certain provisions of Article 2, paragraph 2, item 2, section II "Final and Transitional Provisions" of the Law of Ukraine "On Measures to Legislatively Ensure Reform of the Pension System", Article 138 of the Law of Ukraine "On the Judiciary and Status of Judges" (case on changes to the conditions of payment of pensions and monthly lifetime allowance to retired judges)] vid 3 chervnia 2013 roku № 3-rp/2013, n.d. [in Ukrainian].

8.Pro Vyshchu radu pravosuddia [On the High Council of Justice], Zakon Ukrainy No. 1798-VIII (2023) (Ukraina). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798- 19#Text [in Ukrainian].

9.Pro Radu suddiv Ukrainy [on the Council of Judges of Ukraine], Polozhennia (2017) (Ukraina). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-10#Text [in Ukrainian].

10.Inna Plakhtii: kolaboratsiina diialnist suddi u vidstavtsi povynna maty naslidkom vtratu statusu suddi u vidstavtsi z pozbavlenniam prava na vidpovidni sotsialni harantii [Inna Plakhtiy: Collaborative activities of a retired judge should result in the loss of the status of a retired judge with the deprivation of the right to appropriate social guarantees] | Vyshcha rada pravosuddia. (n.d.). Vyshcha rada pravosuddia [in Ukrainian].

11.Khotysnka-Nor, O. Z. (2019). Status suddi u vidstavtsi: problemy pravovoho rehuliuvannia [Status of a retired judge: problems of legal regulation]. Visnyk kryminalnoho sudochynstva, (2), 107-117. Retrieved from https://vkslaw.knu.ua/images/verstka/2_2019_khotynska_nor.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru