Нормативно-правові засади захисту прав споживачів харчових, косметичних і фармацевтичних продуктів у базовому законі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Нормативно-правові засади захисту прав споживачів харчових, косметичних і фармацевтичних продуктів у базовому законі України

Петрова Ірина Анатоліївна доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник, Петров Сергій Олександрович кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри органічного синтезу та фармацевтичних технологій

м. Харків

Анотація

Захист прав споживачів є провідною темою, оскільки це забезпечує безпечність та якість продуктів, що споживаються людьми. Харчові продукти, косметика та ліки є особливо важливими, оскільки вони безпосередньо впливають на здоров'я людей. Наприклад, небезпечні харчові продукти можуть призвести до отруєння, а неконтрольоване застосування косметики та ліків може призвести не тільки до серйозних наслідків для здоров'я, але й до смерті споживача. Забезпечення безпечності та якості продуктів, що споживаються людьми є однією з основних причин, чому зміни та наближення нормативно-правового регулювання прав споживачів харчових продуктів та косметики в Україні до міжнародних стандартів і практик є основним питанням сьогодення. Для вирішення цього питання Україна може взяти до уваги досвід США та ЄС, щоб покращити національні стандарти та вимоги до споживчих продуктів.

Досвід і практики США наведені, як приклад через те, що вони мають глибоку історію трансформацій, зосередженість на групі товарів (харчові та косметичні продукти, ліки тощо), а також визнану в Світі ефективність.

Практики ЄС в цьому напряму також виокремлюють харчові продукти та ліки в окрему групу товарів. В ЄС Європейським парламентом були прийняті положення «Заходи захисту споживачів» призначені для захисту здоров'я, безпеки та економічних та правових інтересів європейських споживачів, де б вони не жили, не подорожували або не купували в ЄС. Ці положення спрямовані на конкретні продукти, включаючи ліки, харчові продукти, генетично модифіковані організми, тютюнові вироби, косметику та інші, які відносяться до основного напряму під категорією «А» - Захист здоров'я та безпеки споживачів.

Однак, варто зазначити, що Україна має свої особливості та потреби, тому необхідно адаптувати законодавство до внутрішніх потреб та реалій країни. Для ефективного впровадження закордонного досвіду та практик спочатку необхідно дослідити систему нормативно-правових засад захисту прав споживачів в Україні. На першому етапі, в цій роботі, нами було проведено аналіз Закону України «Про захист споживачів» в системі «споживчого» законодавства України.

Ключові слова: права споживачів, нормативно-правові засади, закон України, харчові продукти, косметичні продукти, ліки, закордонний досвід, стандарти, споживчі товари, безпечність продукції, якість.

Abstract

Petrova Iryna Anatolyivna Doctor of Law, Professor, Principal Researcher, Principal Researcher National Scientific Center «Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute», Kharkiv

Petrov Serhii Oleksandrovych Ph.D., Professor of the Department of Organic Synthesis and Pharmaceutical Technologies of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv

REGULATORY AND LEGAL PRINCIPLES FOR THE PROTECTION OF THE RIGHTS OF CONSUMERS OF FOOD, COSMETIC AND PHARMACEUTICAL PRODUCTS IN THE BASIC LAW OF UKRAINE

Consumer protection is a leading theme as it ensures the safety and quality of products consumed by people. Food products, cosmetics and medicines are particularly important because they directly affect people's health. For example, dangerous food products can lead to poisoning, and the uncontrolled use of cosmetics and drugs can lead not only to serious health consequences, but also to the death of the consumer. Ensuring the safety and quality of products consumed by people is one of the main reasons why changes and approximation of the legal regulation of the rights of consumers of food products and cosmetics in Ukraine to international standards and practices is the main issue today. To solve this issue, Ukraine can take into account the experience of the USA and the EU in order to improve national standards and requirements for consumer products.

The experience and practices of the USA are given as an example due to the fact that they have a deep history of transformations, focus on a group of goods (food and cosmetic products, medicines, etc.), as well as world-recognized efficiency.

EU practices in this direction also separate food products and medicines into a separate group of goods. In the EU, the European Parliament adopted the provisions "Consumer Protection Measures" designed to protect the health, safety and economic and legal interests of European consumers, wherever they live, travel or shop in the EU. These provisions are aimed at specific products, including drugs, foodstuffs, genetically modified organisms, tobacco products, cosmetics and others, which fall under the main direction under category "A" - Protection of health and safety of consumers.

However, it is worth noting that Ukraine has its own peculiarities and needs, therefore it is necessary to adapt the legislation to the internal needs and realities of the country. In order to effectively implement foreign experience and practices, it is first necessary to study the system of legal frameworks for the protection of consumer rights in Ukraine. At the first stage, in this work, we analyzed the Law of Ukraine "On Consumer Protection" in the system of "consumer" legislation of Ukraine.

Keywords: consumer rights, regulatory frameworks, law of Ukraine, food products, cosmetic products, medicines, foreign experience, standards, consumer goods, product safety, quality.

Постановка проблеми

Законодавча база з питань охорони прав споживачів в Україні містить значну кількість нормативно-правових актів різної юридичної сили та галузевої спрямованості. Вона включає норми різних галузей права - конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, господарського у яких закріплено базові категорії та визначено принципи захисту прав споживачів. Так, сучасна нормативно-правова база консумеризму в Україні, за виключенням базового 3акону України «Про захист споживачів», нараховує більше 50 законів, і підзаконних нормативних актів. Система нормативно-правових актів представлена сукупністю окремих правових норм, законів і підзаконних актів, що визначають права та обов'язки споживачів. нормативний правовий споживач здоров'я

Зазначимо, що загальні норми, містить Конституція України, ст. 42 якої проголошує: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів» [1]. Відповідно до ст. 50 Основного Закону кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення; така інформація ніким не може бути засекречена.

Отже, в Україні захист прав споживачів віднесено до найважливіших сфер державної політики. Подальше забезпечення цих норм Конституції України здійснюється чинними Кодексами й Законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами. Наголосимо, що виходячи з міжнародного досвіду вітчизняна система потребує деяких змін та посилення цього напряму відповідно до типів та груп товарів (послуг). В полі інтересів дослідження слід виокремити групу споживчих товарів, що відносяться до харчових, косметичних і фармацевтичних продуктів, а також сировини та напівпродуктів, які використовуються для їх виготовлення (в тому числі харчових добавок, компонентів косметичних засобів та інших синтетичних та природніх речовин).

В рамках межах першої частини дослідження нормативно-правових засад захисту прав споживачів харчових, косметичних та фармацевтичних продуктів нами було проведено аналізування Закону України «Про захист споживачів» в системі «споживчого» законодавства України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Досвід і практики США наведені, як приклад через те, що вони мають глибоку історію трансформацій, зосередженість на групі товарів (харчові та косметичні продукти, ліки тощо), а також визнану в Світі ефективність.

Адміністрація з питань харчових продуктів та лікарських засобів (FDA) [2] є найстарішим агентством США, яке забезпечує захист прав споживачів і контроль якості та безпеки харчових продуктів, лікарських засобів, косметики та інших продуктів, що підлягають регулюванню. FDA була створена в 1906 році, коли був прийнятий закон «Чисті харчові продукти та ліки» (Pure Food and Drugs Act), який забороняв міжштатну торгівлю забрудненими чи підробленими харчовими продуктами та ліками. Згодом, у 1938 році, був прийнятий закон «Харчові продукти, ліки та косметика» (Food, Drug, and Cosmetic Act) [3], який замінив закон «Чисті харчові продукти та ліки» та розширив компетенції FDA на контроль якості та безпеки косметики й інших продуктів, що підлягають регулюванню. З тих пір, FDA змінювалась разом з соціальними, економічними, політичними та правовими змінами в США. FDA має великий досвід у регулюванні прав споживачів харчових продуктів та косметики, що дозволяє їй ефективно забезпечувати контроль якості та безпеки продуктів, що споживаються людьми.

Практики ЄС в цьому напряму також виокремлюють харчові продукти та ліки в окрему групу товарів. В ЄС Європейським парламентом були прийняті положення «Заходи захисту споживачів» [4] призначені для захисту здоров'я, безпеки та економічних та правових інтересів європейських споживачів, де б вони не жили, не подорожували або не купували в ЄС. Ці положення спрямовані на конкретні продукти, включаючи ліки, харчові продукти, генетично модифіковані організми, тютюнові вироби, косметику та інші, які відносяться до основного напряму під категорією «А» - Захист здоров'я та безпеки споживачів.

Важливі дослідження в в Україні вже зроблені в роботах О. В. Запотоцької щодо публічного адміністрування у сфері безпечності та якості харчової продукції [5], О. І. Головко-Гавришевої щодо правового регулювання захисту прав споживачів в Україні з огляду на зобов'язання України щодо адаптації до законодавства ЄС [6], І.А. Петрової, С.О. Петрова, Л.В. Кричковської щодо загальних методів визначення якості та безпеки споживчих товарів [7]. Однак, це питання наразі розглянуто не в повному обсязі та потребує подальшого вивчення.

Метою статті є аналізування базового Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нормативно-правових засад захисту прав споживачів харчових, косметичних та фармацевтичних продуктів.

Виклад основного матеріалу

Зауважимо, що центральне місце в системі «споживчого» законодавства посідає Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), прийнятий Верховною Радою України 12 травня 1991 року і, згодом, був істотно оновлений і доповнений [8]. Цей Закон започаткував упровадження нових принципових підходів у правовому регулюванні відносин за участю громадян-споживачів, саме у ньому набуло спеціального юридичного значення поняття «споживач». Зазначимо, що Закон України «Про захист прав споживачів» є основним документом, який регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками (виконавцями, продавцями) та визначає права споживачів і окреслює механізм реалізації державного захисту їхніх прав.

Слід констатувати, що Закон України «Про захист прав споживачів» складається з преамбули та п'яти розділів: «Загальні положення», «Права споживачів та їх захист», «Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)», «Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів», «Прикінцеві положення», і містить 26 статей. Після 15 грудня 1993 року до цього Закону було внесено кілька змін, однак вони не були принциповими і не змінювали його ідеологію (так, див.: редакція Закону № 3682-XII від 15.12.93, ВВР, 1994, № 1, ст. 1 ; редакція Закону № 3161-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, № 7, ст. 84).

У преамбулі Закону «Про захист прав споживачів» заначено, що він регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів і визначає механізм реалізації державного захисту їхніх прав.

Розділ «Загальні положення» складається лише з двох статей (ст.ст. 1, 2) організаційного змісту.

Центральне місце в Законі посідає розділ ІІ «Права споживачів та їх захист» (ст.ст. 3...24). Норми, що містяться в цьому розділі, умовно можна об'єднати у такі групи, як:

- організаційно-правові, які визначають повноваження спеціалізованих органів виконавчої державної влади, службових осіб цих органів та їх правовий захист (ст.ст. 4...7, 9.10);

- правовстановлюючі норми, котрі встановлюють права споживачів: переддоговірні, договірні та права у разі порушення умов договору (ст.ст. З, 11.16, 18.20);

- правозобов'язуючі норми, що зобов'язують виконавців, виробників, продавців додержувати визначених вимог до якості товарів (робіт, послуг), безпеки, гарантійних термінів перед установленням договірних відносин зі споживачами (ст.ст. 12, 13);

- праворегулюючі норми, які регулюють відносини, що виникають між продавцями (виконавцями) і покупцями (замовниками) як сторонами договору, і визначають правові наслідки порушень прав споживачів (ст.ст. 14, 15, 17, 20, 23);

- правозахисні норми, що окреслюють організаційно-процесуальні способи захисту порушених прав споживачів (ст. ст. 8, 9, 24).

Відповідно до Закону, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. З метою задоволення своїх потреб споживач вступає у відносини з виробником, виконавцем або продавцем. Виробником, виконавцем або продавцем може бути підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації, виконують або надають послуги, реалізують товари за договором купівлі-продажу.

У процесі придбання товарів чи задоволенні будь-яких побутових потреб кожен з нас, навіть не задумуючись над цим, стає учасником правовідносин, які виникають між споживачем з одного боку та підприємством, установою, організацію або громадянином-підприємцем з іншого. Для уникнення будь-яких непорозумінь між споживачем та господарюючим суб'єктом, який займається реалізацією товарів або наданням послуг, важливо щоб перед вибором товару (послуги) споживач отримав, за можливості, максимум інформації про цей товар, а за необхідності й безпосередньо про суб'єкта господарювання.

Законом встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх свідомого та компетентного вибору. Така інформація має бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Важливо пам'ятати, що згаданим Законом передбачений конкретний перелік відомостей про товари (роботи, послуги), які повинна містити інформація під час їх реалізації, а саме:

- назву товару;

- зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари (роботи, послуги);

- дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо продуктів харчування:

а) про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок);

б) номінальну кількість (масу, об'єм тощо);

в) харчову та енергетичну цінність;

г) умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів;

д) іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

- відомості про вміст шкідливих для здоров'я споживача речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, а також протипоказання щодо застосування;

- позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;

- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);

- дату виготовлення;

- відомості про умови зберігання;

- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

- правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);

- термін придатності (служби) товарів (робіт, послуг), відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та адресу виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

У теоретичне підґрунтя правового регулювання захисту прав споживачів закладено такі стрижневі принципи, як:

- пріоритетність забезпечення безпечності та якості товарів та послуг;

- повнота та об'єктивність інформування про якість, склад і безпеку товарів;

- запровадження запобіжних заходів із захисту прав споживачів;

- обов'язковість сертифікації та декларування безпеки товарів і послуг;

- покладення на виробника (продавця) товарів та послуг повної відповідальності за якість та безпечність товарів і послуг;

- невідворотність відповідальності за порушення прав споживача;

- обов'язкова компенсація шкоди, заподіяної здоров'ю та майну споживача внаслідок реалізації неякісних і небезпечних товарів й послуг.

У параграфі 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» [8] наведено основні права споживачів:

- захист своїх прав державою;

- належну якість продукції та обслуговування;

- безпеку продукції;

- необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» [9];

- обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

- відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

- звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

- об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Крім того, Законом вказано на наявність у споживачів також інших прав, встановлених законодавством про захист прав споживачів (наприклад, ст. 6 даного Закону передбачено право споживача на належну якість продукції, у ст. 7 - визначено гарантійні зобов'язання; а ст. 8 окреслює права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості). Поряд із цим статтею 3 Закону окреслено обов'язки споживача, а саме:

- перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;

- в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

- користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням і дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

- з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником у товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Щодо захисту прав споживачів законодавчо передбачено, що обов'язок цього забезпечення покладено на державу. Так стаття 5 Закону прямо вказує, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

У Законі також зазначено (стаття 21), що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

- під час реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

- під час реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

- у процесі надання послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

- порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

- будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

- споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

- ціну продукції визначено неналежним чином;

- документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Окремо слід наголосити, що Законом передбачено судовий захист прав споживачів (стаття 22) та вказано, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Спільно із задоволенням прав споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової шкоди). Крім того зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, котрі пов'язані з порушенням їх прав.

Висновки

В роботі було проведено аналізування Закону України «Про захист споживачів» в системі «споживчого» законодавства України відносно до споживачів харчових, косметичних та фармацевтичних продуктів. Результати роботи стануть базою для подальшого дослідження та систематизація законодавства щодо захисту прав споживачів, а також менеджменту захисту прав споживачів в Україні. Всі ці етапи є необхідними для адаптації нормативно-правових засад України відповідно до успішного міжнародного досвіду та ефективних практик США та ЄС.

Література

1. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (зі змін. та допов.).

2. Food and Drug Administration Report on Good Guidance Practices. Improving Efficiency and Transparency. US Dep. of Health and Hum. Serv. ; FDA, 2011. 20 p.

3. Federal food, drug, and cosmetic act [As Amended Through P. L. 118-15, Enacted September 30, 2023]. 2023. 925 p.

4. Ratcliff С., Wosyka М., Martinello В., Franco D. Consumer protection measures / Fact Sheets on the European Union. European Parliament. 04-2023.

5. Запотоцька О. В. Публічне адміністрування у сфері безпечності та якості харчової продукції : дис. ... д-ра юрид. наук. Київ, 2019.

6. Holovko-Havrysheva O. Legal regulations of the consumer protection in Ukraine with regard to Ukraine's obligation of adaptation to the EU legislation. Przeglqd Europejski. 2020. No. 4. Pp. 61--78.

7. Петрова І. О., Петров С. О., Кричковська Л. В. та ін. Загальні методи визначення якості та безпеки споживчих товарів : навч.-практ. посіб. Харків, 2017. 232 с.

8. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-XII (зі змін. та допов.).

9. Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 р. № 2704-VIII (зі змін. та допов.).

References

1. Zakon Ukrai'ni “Konstitudja Ukrami” [The Law of Ukraine “Constitution of Ukraine”]. (n.d).

2. Food and Drug Administration Report on Good Guidance Practices. Improving Efficiency and Transparency. US Dep. of Health and Hum. Serv. ; FDA

3. Federal food, drug, and cosmetic act [As Amended Through P. L. 118-15, Enacted September 30, 2023].

4. Ratcliff, S., Wosyka, M., Martinello, V., Franco, D. Consumer protection measures / Fact Sheets on the European Union. European Parliament. 04-2023.

5. Zapotoc'ka, O. V. (2019) Publichne administruvannja u sferi bezpechnosti ta jakosti harchovoi produkcii [Public administration in the sphere of safety and quality of food products]. Doctor's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

6. Holovko-Havrysheva, O. (2020). Legal regulations of the consumer protection in Ukraine with regard to Ukraine's obligation of adaptation to the EU legislation. Przeglqd Europejski, 4, 61--78.

7. Petrova, І. O., Petrov, S. O., Krichkovs'ka, L. V. (2017). Zagal'ni metodi viznachennja jakosti ta bezpeki spozhivchih tovariv [General methods of determining the quality and safety of consumer goods]. Harkiv [in Ukrainian].

8. Zakon Ukraini “Pro zahist prav spozhivachiv” [The Law of Ukraine “On the protection of consumer rights”]. (n.d).

9. Zakon Ukraini “Pro zabezpechennja funkcionuvannja ukrains'koi movi jak derzhavnoi” [The Law of Ukraine “On ensuring the functioning of the Ukrainian language as a state language”]. (n.d).

Размещено на Allbest.ru