Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах воєнного стану

Наливайко Лариса Романівна доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, помічник ректора державного університету, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро

Анотація

У статті здійснено дослідження конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто значення прав і свобод у сучасному суспільстві, підкреслено їх важливість для демократичного розвитку держави. Зазначено, що Україна, як демократична країна, визнає пріоритетність конституційних прав та свобод, закріплених в розділі II Конституції України. Проаналізовано законодавче визначення поняття «воєнний стан». Визначено, що воєнний стан є основним правовим механізмом обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина. З'ясовано, що чинником введення воєнного стану є загроза національній безпеці чи територіальній цілісності держави. Відзначено, що забезпечення та прав і свобод людини та громадянина є головним обов'язком держави. Як наслідок, в умовах воєнного стану держава повинна гарантувати захист цих прав і свобод. Перелік прав, що не обмежуються під час воєнного стану, є конституційним способом забезпечення захисту прав людини та громадянина. Досліджено суперечності щодо правового та конвенційного характеру обмежень конституційних прав і свобод громадян та способів їх реалізації в Україні. Розглянуто специфіку правових норм, які одноосібно реалізуються в Україні під час дії воєнного стану. Охарактеризовано систему нормативно¬правового регулювання обмежень конституційних прав і свобод людини та громадянина в контексті воєнного стану в Україні. Здійснено аналіз змісту конкретних нормативно-правових актів, прийнятих під час воєнного стану. Акцентовано увагу на необхідності збереження балансу між захистом конституційних прав та необхідністю забезпечення національної безпеки. Визначено, що обмеження прав повинні бути обґрунтованими, пропорційними та тимчасовими, і при цьому зберігати правовий характер. Здійснено правову характеристику конституційно-правових обмежень прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану. Зроблено висновок про те, що будь-які обмеження прав і свобод повинні бути законними, відповідати меті та мати тимчасовий характер. З'ясовано, що правові обмеження конституційних прав і свобод мають відповідати міжнародним стандартам та конституційним засадам прав людини, що вимагає від держави високого рівня соціальної відповідальності та дотримання принципів прав людини як у мирний час, так і в період воєнного стану.

Ключові слова: конституційні права і свободи людини та громадянина, воєнний стан, обмеження прав, національна безпека, баланс інтересів.

Nalyvaiko Larysa Romanivna Doctor of Law Sciences, Professor, Honored lawyer of Ukraine, rector's assistant of the state university, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, обмеження право національна безпека

CONSTITUTIONAL RIGHTS AND FREEDOMS OF INDIVIDUALS AND CITIZENS UNDER THE CONDITIONS OF MARTIAL LAW

Abstract. The article explores the constitutional rights and freedoms of individuals in the context of a state of war in Ukraine. The significance of rights and freedoms in contemporary society is examined, emphasizing their importance for the democratic development of the state. It is noted that Ukraine, as a democratic country, recognizes the priority of constitutional rights and freedoms outlined in Chapter II of the Constitution of Ukraine. The legislative definition of the concept of «martial law» is analyzed. It is determined that martial law serves as a primary legal mechanism for restricting the constitutional rights and freedoms of individuals. It is clarified that the imposition of martial law is prompted by a threat to national security or the territorial integrity of the state. The article highlights that ensuring the rights and freedoms of individuals is the primary duty of the state. Consequently, during a state of war, the state must guarantee the protection of these rights and freedoms. The list of rights that are not restricted during martial law is a constitutional means of safeguarding the rights of individuals. Contradictions regarding the legal and conventional nature of limitations on constitutional rights and freedoms of citizens and methods of their implementation in Ukraine are investigated. The specificity of legal norms implemented unilaterally in Ukraine during the state of war is examined. The normative-legal regulation of the restriction of constitutional rights and freedoms of individuals during a state of war in Ukraine is analyzed. Provisions of specific normative-legal acts adopted in Ukraine during the period of martial law are scrutinized. Emphasis is placed on the need to maintain a balance between protecting constitutional rights and the necessity of ensuring national security. It is determined that limitations on rights must be justified, proportionate, temporary, and retain their legal character. A legal characterization of constitutional restrictions on the rights and freedoms of individuals during a state of war is provided. The key characteristics of constitutional legal restrictions on the rights and freedoms of individuals have been defined. These include the justification of their establishment, orientation towards protecting social legal relations and the interests of individual, state, and society as a whole. They also encompass the fulfillment of protective and defensive functions regarding legal relations, rights, and freedoms of individuals, as well as other constitutional legal values. These restrictions are determined exclusively based on the Constitution of Ukraine, with their specification in current legislation. The conclusion is drawn that, to ensure the legality of interference with human rights, restrictions must be defined by law, have a legitimate purpose, and be justified in a democratic society. Constitutional rights of individuals cannot be limited, except in cases explicitly provided by the Constitution itself. Specifically, Article 64, Part 2 of the Constitution of Ukraine enumerates constitutional rights that cannot be restricted, indicating that conditions of war or a state of emergency may only entail certain limitations on rights and freedoms for a specified duration but can never restrict the rights and freedoms outlined in specific articles of the Constitution. The conclusion is drawn that any limitations on rights and freedoms must be lawful, correspond to their purpose, and have a temporary nature. It is clarified that legal restrictions on constitutional rights and freedoms should adhere to international standards and the constitutional principles of human rights, requiring the state to demonstrate a high level of social responsibility and adherence to human rights principles in both peacetime and periods of war.

Keywords: constitutional rights and freedoms of individuals, martial law, restriction of rights, national security, balance of interests.

Постановка проблеми

Права та свободи людини і громадянина визнаються фундаментальними цінностями, що забезпечують гідність, автономію та особистісний розвиток. Вони відіграють основоположну роль у формуванні та соціалізації особистості, надаючи їй можливість висловлювати власні думки, ідеї та життєві переконання, а також обирати методи досягнення поставлених цілей. Ці права і свободи повинні бути гарантованими з боку держави як у мирний час, так і в умовах збройного конфлікту. Проте, внаслідок збройної агресії росії та повномасштабного вторгнення в Україну значно актуалізовано питання дотримання балансу між забезпеченням національної безпеки та гарантуванням фундаментальних прав людини, оскільки останні були обмежені внаслідок введення воєнного стану в Україні. Правомірність таких обмежень та захист конституційних прав і свобод з боку держави в цей особливий період визначає не лише основні принципи справедливості в умовах кризи, але й може впливати на відновлення миру та демократичного розвитку в державі у повоєнний період. Відповідно, дослідження конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також їх обмеження в умовах воєнного стану є ключовим елементом у контексті вирішення проблем, що виникають у суспільстві під час дії воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження різних аспектів гарантування прав і свобод людини та громадянина, зокрема в умовах збройних конфліктів, здійснено у наукових працях вчених: М. Анісімової,Ю. Барабаша, В. Барського, С. Бритченка, С. Горулько, О. Динько, В. Погорілка, П. Рабіновича, М. Савчина, О. Скакун, Ю. Тодики та ін. Розробку теоретичних аспектів обмеження прав людини і громадянина в умовах воєнного стану здійснювали: Н. Безсмертна, В. Буткевич, А. Колодій, Л. Наливайко, Н. Оніщенко, О. Осинська, Л. Летнянчин, С. Рабінович, І. Савенкова, В. Сорокун, Т. Слінько, Є. Ткаченко, С. Шевчук, Ю. Шемшученко та ін.

Метою статті є дослідження конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану та особливості їх обмеження..

Виклад основного матеріалу

Права людини в контексті воєнних конфліктів становлять фундаментальну цінність у соціальному устрої сучасного суспільства. Забезпечення їх захисту та гарантування їх непорушності є обов'язком як на рівні конституційних документів, так і в контексті нормативно-правового регулювання. Зважаючи на складні геополітичні обставини, викликані збройною агресією та повномасштабного вторгнення рф на територію України, особлива увага повинна бути приділена гарантуванню прав і свобод людини та громадянина. Це випливає з конституційної доктрини, в межах якої життя, здоров'я, честь та гідність людини є найвищою соціальною цінністю. Під час дії воєнного стану, підкреслюється, що пріоритетність дотримання прав людини стає не тільки індикатором високого рівня демократичності суспільства, але й конкретизується як показник визнання особи як найважливішої соціальної цінності та національного пріоритету.

Загалом, під конституційними правами і свободами людини та громадянина прийнято розуміти закріплені у Конституції України невід'ємні, загальні та рівні можливості для функціонування та розвитку особи, що гарантовані державною на основі міжнародних стандартів. Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантовані та не можуть бути скасовані. Згідно ст. 64 Основного закону, вони не можуть бути обмежені, окрім випадків, встановлених законом [5]. Однією з підстав обмеження конституційних прав і свобод є введення режиму воєнного стану.

Законодавче визначення поняття «воєнний стан» регламентовано у Законі України «Про правові основи воєнного стану в Україні». Так, він становить особливий правовий режим, запроваджений на території України або окремих її місцевостях у відповідь на збройну агресію чи загрозу нападу. Його метою є захист незалежності та територіальної цілісності України з наданням відповідним органам державної влади, військового управління, органів військового управління та місцевого самоврядування необхідних повноважень для протидії загрозі, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки. Цей режим також передбачає тимчасове обмеження конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб на певний строк, що продиктовано загрозою [18]. Уведення режиму воєнного стану вимагає застосування негайних заходів для забезпечення національної безпеки. У такому контексті регулювання можливості обмеження конституційних прав та свобод визначається примусовими обставинами, що допускають вжиття тимчасових заходів з метою забезпечення стабільності та безпеки в суспільстві.

У межах дослідження конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах дії воєнного стану, доцільно звернутись до міжнародних стандартів, що визначають основні принципи та норми, які країни зобов'язані дотримуватися для захисту та сприяння правам людини.

Зокрема, у ст. 29 Загальної декларації прав людини визначено, що права і свободи індивіда можуть бути піддані обмеженням лише на законних підставах, враховуючи визнання та повагу до прав інших суб'єктів, а також для впровадження справедливих норм моралі, громадського порядку і загального благополуччя в контексті демократичного суспільства [2]. Незважаючи на це, Декларація не конкретизує, які саме права можуть бути обмежені, чи їх обсяг.

Конвенція про захист прав та основоположних свобод визначає положення щодо відступу від зобов'язань під час надзвичайних ситуацій. Згідно положень ст. 15, в період війни або іншої суспільної небезпеки, що загрожують життю нації, держава може відступати від зобов'язань, взятих зазначеною Конвенцією, у виключних випадках, за умови, що такі заходи не порушують інших зобов'язань відповідно до міжнародного права [3]. При цьому, держава повинна повністю інформувати Г енерального секретаря Ради Європи про обмеження та причини їхнього введення, а також повідомити про час, коли обмеження припинили своє дію.

Відповідно до ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у випадку надзвичайного становища в державі допускається відступ від зобов'язань в тій мірі, в якій це обумовлено гостротою ситуації. Такі заходи повинні бути сумісними з іншими міжнародними зобов'язаннями та не призводити до дискримінації на підставі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи соціального походження [8; 11]. Важливо відзначити, що відступ від основних прав, серед яких право на життя, свободи думки, совісті і релігії, заборона свавільного втручання у приватне життя, презумпція невинуватості, заборона катувань і заборона рабства, є неприпустимим, незалежно від реальності та гостроти наявних загроз.

Важливо відзначити, що в українській правовій доктрині вживається термін «конституційні засади обмеження прав людини», мета яких полягає у забезпеченні необхідного балансу між особистими та суспільними інтересами [4, с. 194; 9, с. 152]. Конституція України та інші нормативно-правові акти, що визначають обмеження конституційних прав і свобод людини, повинні встановлювати збалансований підхід до особистих і суспільних інтересів, оскільки порушення цього балансу може призвести до порушення прав та свобод особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 встановлено, що обмеження конституційних прав і свобод особи, зазначених у ст. 64 Конституції України, слід трактувати як відсутність конституційно передбачених обмежень у сфері прав людини, а також відсутність додаткових правових норм, що звужують цей обсяг [19]. Також у цьому рішенні вказано на розмежування між «обмеженням основних прав і свобод» та «фіксацією меж самої сутності прав і свобод шляхом використання юридичних методів (прийомів)». У рішенні Суду від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009, підтверджено, що встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є припустимим лише в умовах, коли такі обмеження є розумними (пропорційними) та суспільно необхідними [20]. Відповідно, можемо зробити висновок, що будь-яке обмеження прав людини повинно мати обґрунтовані законодавчі підстави, належним чином закріплені у законодавстві. Додатково, такі обмеження мають бути тимчасовими, пропорційними і не можуть ушкоджувати основні права та свободи особи.

Згідно з вищевказаними міжнародними зобов'язаннями, Україна, на 28 лютого 2022 року, повідомила Генерального секретаря Ради Європи про застосування дерогації, що означає тимчасовий відступ від положень Конвенції, обумовлений масштабною неспровокованою військовою агресією з боку росії [21, с. 604]. Це свідчить про те, що всі необхідні формальності для обмеження певних прав людини на період дії воєнного стану були виконані.

У п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» визначено участь Президента України в процедурі введення воєнного стану, що включає вичерпний перелік конституційних прав і свобод, які тимчасово обмежуються цим особливим правовим режимом, із чітким визначенням терміну їх дії. Також регламентовані тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб, з індикацією строку цих обмежень [18]. Зауважимо, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» визначено можливість тимчасового обмеження конституційних прав і свобод особи, що закріплені у статтях 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України на період дії воєнного стану [5; 6, с. 14; 14]. Отже, обмеження прав і свобод громадян під час введення воєнного стану мають обмежений за обсягом і терміном характер.

Розглянемо основні конституційні права і свободи, на які розповсюд¬жуються обмеження. Під час дії воєнного стану обмежено право на недотор¬канність житла, регламентоване у ст. 30 Конституції України. Ці обмеження включають у себе військово-квартирну повинність, що передбачає переселення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та евакуйованих осіб. Такий захід спрямований на забезпечення ефективного функціонування та координації військових та правоохоронних структур у надзвичайних ситуаціях, забезпечуючи максимальну безпеку та охорону громадян та території. Додатково, можливість проникнення до житла чи іншого майнового володіння особи та проведення огляду регламентується відповідно до Порядку перевірки документів осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян у рамках заходів правового режиму воєнного стану [17]. Ці випадки включають переслідування осіб, що є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, а також припинення злочину, що становить загрозу життю осіб, перебуваючи в житловому чи іншому майновому володінні особи. У рамках правових заходів, пов'язаних із виконанням завдань правоохоронних органів, важливими аспектами стають ідентифікація осіб, що здійснюють кримінальну діяльність, та вжиття заходів щодо припинення злочинів і забезпечення безпеки осіб у їхніх місцях проживання чи іншого майнового володіння.

В період воєнного стану обмежено також конституційне право на збереження таємності листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, що визначено положеннями ст. 31 Конституції України. У визначених умовах можливе тимчасове обмеження доступу до особистої комунікації з метою забезпечення національної безпеки та усунення загрози, що виникає внаслідок воєнних дій. Обмеження цього права передбачає здійснення систематичного контролю за комунікаціями з метою виявлення можливих загроз та запобігання негативним наслідкам воєнних дій з урахуванням принципів пропорційності, необхідності та обґрунтованості.

У цей особливий період може бути обмеженим також право на невтручання в особисте і сімейне життя, визначене у ст. 32 Конституції України. Обмеження цього права може включати різноманітні заходи, спрямовані на забезпечення національної безпеки та врегулювання конфлікту [23]. Такі заходи можуть включати: огляди та перевірки осіб, майна, транспорту та інших об'єктів з метою виявлення можливих загроз безпеці; здійснення спеціальних заходів із збору, аналізу та розповсюдження інформації для забезпечення безпеки та запобігання можливим загрозам тощо.

Право на свободу пересування, регламентоване у ст. 33 Конституції України, також обмежено в умовах воєнного стану. До правообмежувальних заходів у цій сфері належать наступні: запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування, що передбачає установлення конкретного тимчасового режиму для обмеження пересування громадян та приховання світлових демаскувальних ознак від аерозйомних та наземних противників, що включає в себе заходи, спрямовані на унеможливлення їх спостереження за діяльністю військ, військових об'єктів, населених пунктів, об'єктів економіки та державного управління, з метою забезпечення громадського порядку та безпеки [13]; встановлення зон обмеженого доступу або територій, де вільне пересування може бути обмежено [15]; запровадження контролю над транспортними засобами, включаючи перевірки та обмеження руху з метою запобігання можливим загрозам та забезпечення безпеки; розташування військових блокпостів на ключових маршрутах для проведення перевірок осіб та транспортних засобів на контрольних пунктах тощо.

Іншим правом, що може бути обмеженим під час воєнного стану, є право на свободу думки і слова, а також вільне вираження поглядів і переконань, яке закріплене у ст. 34 Конституції України. Підставами для його обмеження є забезпечення національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку з метою запобігання правопорушенням [9]. Проте обмеження даного права не повинно призводити до повної заборони, яка може викликати загрозу загальній дезінформації населення, але має гарантувати право людини на отримання інформації в межах встановлених рамок та обставин воєнного стану.

Згідно з положенням ст. 38 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів публічної влади. Проте, в умовах введення воєнного стану ці права обмежені, що реалізовано через заборону проведення виборів Президента України, всеукраїнських та місцевих референдумів, а також виборів народних депутатів України, за винятком проміжних виборів у виборчих округах на територіях, де воєнний стан не введений. Крім того, в період воєнного стану не допускається проведення страйків, масових зібрань та акцій.

Право на мирні збори, проведення мітингів, походів та демонстрацій без застосування зброї, за умови попереднього інформування відповідних органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, визначене у ст. 39 Конституції України, також піддається обмеженням під час дії воєнного стану [22]. У зазначених умовах може бути введений обов'язковий порядок попереднього сповіщення органів влади про намір проведення мирних зборів, мітингів, походів чи демонстрацій.

В умовах воєнного стану обмежено також право володіти, користува¬тися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, визначене у ст. 41 Конституції України. Правообме- жувальні заходи у цій сфері можуть включати: призначення спеціальних режимів управління та використанням певних видів власності, а також упорядкування доступу до результатів інтелектуальної діяльності для забезпечення стратегічних потреб держави в умовах воєнного конфлікту тощо.

Обмеження права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, регламентованого у ст. 42 Конституції України може включати в себе тимчасові заходи, спрямовані на забезпечення національної безпеки та відповідного господарського функціонування країни в умовах воєнного стану [1]. Можуть бути введені обмеження, пов'язані з видами підприємницької діяльності, їхніми обсягами, регулюванням доступу до ресурсів, а також встановленням додаткових умов для здійснення підприємницької діяльності з метою забезпечення потреб оборони та економічної стійкості країни.

Право на працю, що включає можливість здобувати засоби існування через власну працю, обрану або прийняту за власним бажанням, гарантоване у ст. 43 Конституції України, також піддається обмеженням під час режиму воєнного стану. Так, для окремих категорій працездатних осіб, які не включені у роботу у сфері забезпечення життєдіяльності та оборони, і не призначені для діяльності підприємств, встановлення трудову повинність. Обов'язки таких осіб закріплені у Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 [16; 24]. Наголошено, що особливі категорії працездатних осіб, що не залучені до сфери обслуговування населення та оборони, зобов'язані виконувати суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану. Також вказується, що працездатні особи, які досягли 16 років, можуть бути залучені до суспільно корисних робіт, не обмежених станом здоров'я [12, с. 132]. Серед цих осіб - особи без зайнятості, студенти закладів вищої освіти, самозайняті особи тощо.

Правові обмеження реалізації права на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, визначеного у ст. 44 Конституції України, в умовах воєнного стану включають: введення тимчасової заборони на проведення страйків та інших масових протестних заходів; обмеження свободи зібрань з метою запобігання ситуаціям, які можуть загрожувати громадському порядку; обмеження щодо проведення страйків в критичних секторах, таких як медицина, транспорт і енергетика, для забезпечення безперебійності надання важливих послуг тощо.

Право на освіту, закріплене у ст. 53 Конституції України, обмежене в умовах воєнного стану обмежено для забезпечення національної безпеки та збереження ефективності освітнього процесу в умовах кризової ситуації. Ці заходи включають: запровадження змін у розкладі, форматі та методах навчання, враховуючи особливості ситуації воєнного стану; встановлення тимчасових обмежень для певних видів діяльності в освітній галузі, що може становити загрозу в умовах конфлікту; адаптацію освітньої програми з урахуванням викликів, що стоять перед суспільством під час воєнного стану тощо.

Слід відзначити, що обмеження прав людини необхідно чітко розрізняти від порушення прав людини, оскільки обмеження прав відбувається в тих випадках, коли держава чи інші суб'єкти обмежують використання окремих прав людини у конкретних ситуаціях з законними цілями, такими як забезпечення безпеки, захист громадського порядку, охорона здоров'я, а також захист прав і свобод інших осіб чи інтересів суспільства взагалі. У свою чергу обмеження прав людини пов'язані з конкретними обставинами і повинні бути пропорційними до об'єктивних цілей, які вони мають досягти. В той час к порушення прав людини завжди перебуває поза межами допустимого [7; 10]. Важливо забезпечувати баланс між необхідністю обмеження та захистом фундаментальних прав та свобод громадян в суспільстві.

Висновки

У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що конституційні права і свободи людини та громадянина є невід'ємними, загальними та рівними можливостями для функціонування та розвитку особи, гарантовані державною на основі міжнародних стандартів. Забезпечення цих прав і свобод формує фундаментальні принципи правової та соціальної взаємодії у державі. Вони є визначальним елементом для гармонізації індивідуальних інтересів та потреб суспільства, забезпечуючи його сталість та демократичний розвиток.

В умовах воєнного стану визначені Конституцією України права і свободи можуть бути обмежені. При цьому передбачено винятковий порядок їх застосування, що вимагає соціально відповідальних дій з боку держави. Ці заходи повинні відповідати критеріям виправданості мети їх встановлення; орієнтованості на захист індивідуальних та публічних інтересів; визначеності обмежень виключно на підставі Основного Закону; недопустимості порушення принципу рівності; неможливості внесення змін до Конституції, якщо ці зміни передбачають обмеження прав і свобод людини і громадянина тощо.

Отже, з одного боку, Конституція України гарантує обов'язкове відновлення обсягу конституційних прав і свобод людини і громадянина, які були обмежені, у визначений строк. З іншого боку, забезпечує, що можливість застосування обмежень цих прав існує лише в передбачених законодавством випадках і в разі об'єктивної необхідності такого застосування.

Література:

1.Гавриленко О.І. Дотримання конституційних прав та свобод в умовах воєнного стану. URL : https://er.dduvs.in.Ua/bitstream/123456789/10307/1/10.pdf.

2.Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_015#Text

3.Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами). URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_004#Text.

4.Барабаш Ю.Г., Бориславська О.М., Венгер М.В., Козюбра М.І., Мелешевич А.А. Конституційне право: підручник / за заг. ред.. М.І. Козюбри. К. : Ваіте, 2021. 528 с.

5.Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141 (зі змін. внесеними Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» від 03.09.2019 р. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 38. Ст. 160).

6.Крусян А.Р. Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. Київ, 2022. № 3 (21). С. 12-22.

7.Маркович Х.М. Права і свободи людини в умовах воєнного стану: фокус пріоритетів. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. URL : http:// journalapp.uzhnu.edu.ua/article/view/287204/281124.

8.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995 043#Text.

10.Наливайко І.О. Роль держави у забезпеченні соціальних стандартів та гарантій: теоретико-правові аспекти та світовий досвід. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2023. № 2 (123). С. 151-155.

11.Наливайко І.О. Роль інститутів громадянського суспільства у запобіганні і протидії корупції в органах публічної влади. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 2. С. 27-30.

12.Наливайко Л.Р., Степаненко К.В., Щербина Є.М. Міжнародний захист прав людини: навч. посібник. Дніпро : ДДУВС, 2020. 260 с.

13.Наливайко Л.Р., Бочковий О.В., Мінакова Є.В. Проблеми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з внутрішньо переміщеними особами в умовах децентралізації влади (за результатами опитування пілотних громад). Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. № 1. С. 130-136.

14.Порядок здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 573. Відомості Верховної Ради України. 2020. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 573-2020-#Text.

15.Про введення воєнного стану в Україні : Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (зі змін. і доп.). Відомості Верховної Ради України. 2022. URL : https ://zakon. rada .gov.ua/l aws/ show/64/2022#T ext.

16.Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. № 1455 (зі змін. і доп.). Відомості Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1455-2021-#Text.

17.Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану: Постановою Каб. Міністрів України від 13.07.2011 р. № 753. Відомості Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011- %D0%BF #T ext.

18.Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. № 1456. Відомості Верховної Ради України. 2021. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-#Text.

19.Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 12.05.2015 р. № 389- VIII (зі змін. і доп.). Відомості Верховної Ради України. 2015. № 28, ст. 250. URL : https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

20.Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 р. № 2-рп/2007. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p71007#Text.

21.Рішення Конституційного Суду України від 19.10.2009 р. № 26-рп/2009 у справі № 1-50/2009. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v026p710-09#Text.

22.Туманянц А.Р., Крицька І.О. Реалізація україною права на відступ від статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: прецедентна практика Європейського суду з прав людини у кримінальному провадженні та вітчизняні реалії в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 5. С. 603-607.

23.Nalyvaiko L., Chepik-Trehubenko O. (2022). Application of the principle of the rule of law international and national courts. KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 4(48), 413-419. URL: https://nals.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/shhorichnyk_ukr_prava- 2023.pdf#page= 143.

24.

25.Савченко О.В., Наливайко Л.Р. Теоретико-правові засади громадського контролю за діяльністю органів державної влади: монографія. Дніпро: ДДУВС, 2016. 276 с.

26.Наливайко Л.Р., Вітвіцький С.С. Право на доступ до публічної інформації в контексті контролю громадян за діяльністю держави. Право і суспільство. 2014. № 2. С. 28-33.

References:

1.Havrylenko O.I. Dotrymannia konstytutsiinykh prav ta svobod v umovakh voiennoho stanu [Observance of constitutional rights and freedoms under martial law]. Retrieved from https://er. dduvs.in.ua/bitstream/123456789/10307/1/10.pdf [in Ukranian].

2.Zahalna deklaratsiia prav liudyny [Universal declaration of human rights]. Pryiniata i proholoshena rezoliutsiieiu 217 A (III) Heneralnoi Asamblei OON vid 10.12.1948 r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text [in Ukranian].

3.Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod (z protokolamy) [Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (with protocols)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text [in Ukranian].

4.Barabash Yu.H., Boryslavska O.M., Venher M.V., Koziubra M.I., & Meleshevych A.A. (2021). Konstytutsiine pravo [Constitutional law]: pidruchnyk / za zah. red. M.I. Koziubry. K. : Vaite [in Ukranian].

5.Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. [Constitution of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. 1996. № 30. St. 141 (zi zmin. vnesenymy Zakonom Ukrainy «Pro vnesennia zmin do statti 80 Konstytutsii Ukrainy (shchodo nedotorkannosti narodnykh deputativ Ukrainy)» vid 03.09.2019 r. [in Ukranian].

6.Krusian A.R. (2022). Suchasnyi ukrainskyi konstytutsionalizm v umovakh voiennoho stanu [Modern Ukrainian constitutionalism in the conditions of martial law]. Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk i derzhavnoho upravlinnia - Expert: paradigms of legal sciences and public administration, 3 (21), 12-22 [in Ukranian].

7.Markovych Kh.M. (2023). Prava i svobody liudyny v umovakh voiennoho stanu: fokus priorytetiv [Human rights and freedoms under martial law: focus of priorities]. Elektronne naukove vydannia «Analitychno-porivnialne pravoznavstvo» - Electronic scientific publication "Analytical and comparative jurisprudence". Retrieved from http://journalapp.uzhnu.edu.ua/article/view/ 287204/281124 [in Ukranian].

8.Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text [in Ukranian].

9.Nalyvaiko I.O. (2023). Rol derzhavy u zabezpechenni sotsialnykh standartiv ta harantii:

teoretyko-pravovi aspekty ta svitovyi dosvid [The role of the state in ensuring social standards and guarantees:theoretical and legal aspects and world experience]. Naukovyi visnyk

Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 2 (123), 151-155 [in Ukranian].

10.Nalyvaiko I.O. (2022). Rol instytutiv hromadianskoho suspilstva u zapobihanni i protydii koruptsii v orhanakh publichnoi vlady [The role of civil society institutions in preventing and countering corruption in public authorities]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 2, 27-30 [in Ukranian].

11.Nalyvaiko L.R., Stepanenko K.V., & Shcherbyna Ye.M. (2022). Mizhnarodnyi zakhyst prav liudyny [International protection of human rights]: navch. posibnyk. Dnipro : DDUVS [in Ukranian].

12.Nalyvaiko L.R., Bochkovyi O.V., & Minakova Ye.V. (2022). Problemy realizatsii povnovazhen orhaniv mistsevoho samovriaduvannia z pytan, poviazanykh z vnutrishno peremishchenymy osobamy v umovakh detsentralizatsii vlady (za rezultatamy opytuvannia pilotnykh hromad) [Problems of implementing the powers of local self-government bodies on issues related to internally displaced persons in conditions of decentralization of power (according to the results of a survey of pilot communities)]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 1, 130-136 [in Ukranian].

14.Poriadok zdiisnennia zakhodiv pid chas zaprovadzhennia komendantskoi hodyny ta vstanovlennia spetsialnoho rezhymu svitlomaskuvannia v okremykh mistsevostiakh, de vvedeno voiennyi stan [The procedure for implementing measures during the introduction of a curfew and the establishment of a special regime of light masking in certain areas where martial law has been imposed] (zatverdzhenyi postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 08.07.2020 r. № 573). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-#Text [in Ukranian].

15.Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini [On the introduction of martial law in Ukraine]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 24.02.2022 r. № 64/2022 (zi zmin. i dop.). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (2022). Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text [in Ukranian].

16.Pro zatverdzhennia Poriadku vstanovlennia osoblyvoho rezhymu vizdu i vyizdu, obmezhennia svobody peresuvannia hromadian, inozemtsiv ta osib bez hromadianstva, a takozh rukhu transportnykh zasobiv v Ukraini abo v okremykh yii mistsevostiakh, de vvedeno voiennyi stan [On the approval of the Procedure for establishing a special regime of entry and exit, restriction of freedom of movement of citizens, foreigners and stateless persons, as well as the movement of vehicles in Ukraine or in some of its areas where martial law has been imposed]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29.12.2021 r. № 1455 (zi zmin. i dop.). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (2021). Retrieved from https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/1455-2021-#Text [in Ukranian].

17.Pro zatverdzhennia Poriadku zaluchennia pratsezdatnykh osib do suspilno korysnykh robit v umovakh voiennoho stanu [On the approval of the Procedure for the involvement of able¬bodied persons in socially useful works in the conditions of martial law]: Postanovoiu Kab. Ministriv Ukrainy vid 13.07.2011 r. № 753. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 753- 2011-%D0%BF#Text [in Ukranian].

18.Pro zatverdzhennia Poriadku perevirky dokumentiv v osib, ohliadu rechei, transportnykh zasobiv, bahazhu ta vantazhiv, sluzhbovykh prymishchen i zhytla hromadian pid chas zabezpechennia zakhodiv pravovoho rezhymu voiennoho stanu [On the approval of the Procedure for checking documents on persons, inspecting things, vehicles, luggage and cargo, official premises and citizens' housing during the provision of measures of the legal regime of martial law]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29.12.2021 r. № 1456. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (2021). Retrieved from https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/1456-2021-#Text [in Ukranian].

19.Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu [On the legal regime of martial law]: Zakon Ukrainy vid 12.05.2015 r. № 389-VIII (zi zmin. i dop.). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/389-19#Text [in Ukranian].

20.Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 12.06.2007 r. № 2-rp/2007 [Decision of the Constitutional Court of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v002p71007#Text [in Ukranian].

21.Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 19.10.2009 r. № 26-rp/2009 u spravi № 1-50/2009 [Decision of the Constitutional Court of Ukraine]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/v026p710-09#Text [in Ukranian].

22.Tumaniants A.R., & Krytska I.O. (2022). Realizatsiia ukrainoiu prava na vidstup vid statti 5 Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod: pretsedentna praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny u kryminalnomu provadzhenni ta vitchyzniani realii v umovakh voiennoho stanu [Ukraine's implementation of the right to derogate from Article 5 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: precedent practice of the European Court of Human Rights in criminal proceedings and domestic realities under martial law]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 5, 603-607 [in Ukranian].

23.

24.Nalyvaiko L., Chepik-Trehubenko O. (2022). Application of the principle of the rule of law international and national courts. KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 4(48), 413-419. URL: https://nals.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/shhorichnyk_ukr_prava-2023.pdf# page=143 [in English].

25.Savchenko O.V., & Nalyvaiko L.R. (2016). Teoretyko-pravovi zasady hromadskoho kontroliu za diialnistiu orhaniv derzhavnoi vlady [Theoretical and legal principles of public control over the activities of state authorities]: monohrafiia. Dnipro: DDUVS [in Ukranian].

26.Nalyvaiko L.R., & Vitvitskyi S.S. (2014). Pravo na dostup do publichnoi informatsii v konteksti kontroliu hromadian za diialnistiu derzhavy [The right to access to public information in the context of citizens' control over state activities]. Pravo i suspilstvo - Law and society, 2, 28-33.

Размещено на Allbest.ru