Механізми публічного управління у надзвичайних ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми публічного управління у надзвичайних ситуаціях

Цуркан Роман Андрійович, аспірант кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Анотація

Аналізуючи праці фахівців в галузі публічного управління було з'ясовано, що публічному управлінню в умовах надзвичайних ситуацій присвячена значна кількість досліджень, що підкреслює її актуальність. Однак, додаткове дослідження механізмів публічного управління в надзвичайних ситуаціях є необхідним для адаптації системи управління до змін у суспільстві та світовому контексті.

Метою статті є вивчення механізмів, які дозволяють органам управління взаємодіяти, координувати заходи та приймати оперативні рішення для забезпечення ефективного реагування на надзвичайні події та забезпечення безпеки громадян.

Було наголошено, що механізм державного управління є невід'ємною складовою публічного управління, який втілює основні принципи та інструменти та робить можливим функціонування системи.

Було проведено аналіз визначення термінів, таких як «механізм державного управління» та «механізм публічного управління», «надзвичайні ситуації». Автором було проаналізовано існуючі в публікаціях класифікації механізмів публічного управління більшість з яких наголошують на існуванні економічних, мотиваційних, організаційних, соціальних, політичних та правових механізмів.

Зазначено, що в умовах надзвичайних ситуацій ефективне публічне управління вимагає ретельного планування, координації та оперативності. Було розглянуто деякі ключові механізми, які варто використовувати для успішного управління в умовах надзвичайних ситуацій. Наголошено, що правовий механізм публічного управління в надзвичайних ситуаціях є ключовим елементом, оскільки він визначає правові рамки, норми та процедури для ефективного управління та реагування на кризові ситуації.

Було зроблено висновки, що механізми публічного управління у надзвичайних ситуаціях відрізняються своєрідністю та специфікою в порівнянні з нормальними умовами. Врахування цих особливостей дозволяє створити ефективні та адаптовані механізми публічного управління у надзвичайних ситуаціях.

Ключові слова: механізми публічного управління, публічне управління, надзвичайні ситуації, діяльність органів публічного управління.

Abstract

Mechanisms of public administration in emergency situations

Tsurkan Roman Andriiovych Phd.student at the Department of Management and Public Administration, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

Analyzing the works of experts in the field of public administration, it has been determined that a significant number of studies are dedicated to public administration in emergency situations, emphasizing its relevance. However, additional research into the mechanisms of public administration in emergencies is necessary to adapt the management system to changes in society and the global context.

The aim of the article is to study the mechanisms that allow management authorities to interact, coordinate actions, and make operational decisions to ensure an effective response to emergencies and ensure the safety of citizens.

It was emphasized that the mechanism of government management is an integral component of public administration, embodying basic principles and tools and enabling the functioning of the system.

An analysis of the definition of terms such as «government management mechanism» and «public management mechanism», as well as «emergency situations», was conducted. The authors analyzed existing classifications of public management mechanisms in publications, most of which highlight the existence of economic, motivational, organizational, social, political, and legal mechanisms.

It was noted that in emergency situations, effective public administration requires careful planning, coordination, and promptness. Some key mechanisms for successful management in emergency situations were considered. It was emphasized that the legal mechanism of public administration in emergencies is a key element, as it defines the legal frameworks, norms, and procedures for effective crisis management and response.

Conclusions were drawn that public management mechanisms in emergencies differ in specificity compared to normal conditions. Taking these peculiarities into account allows for the creation of effective and adapted public management mechanisms in emergency situations.

Keywords: Public administration mechanisms, public administration, emergencies, activities of public administration bodies.

Постановка проблеми

Сучасний світ стикається з різноманітними небезпеками, такими як природні катастрофи, епідемії, техногенні аварії, терористичні загрози тощо. Дослідження механізмів публічного управління в контексті надзвичайних ситуацій є критично важливим для забезпечення високої рівня готовності та ефективного реагування органів влади на емергентні ситуації, а також для мінімізації можливих негативних наслідків для населення та інфраструктури. Вивчення цієї теми допомагає розробити стратегії, що враховують найновіші тенденції та інновації в сфері управління під час кризових ситуацій. Актуальність теми обумовлена необхідністю вивчення та розвитку ефективних стратегій та інструментів управління в умовах надзвичайних ситуацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасних наукових дослідженнях, які спрямовані на розгляд публічного управління особливу увагу приділяють механізмам, які його допомагають реалізувати. Питанням «механізму публічного (державного) управління» приділялось чимало уваги з боку науковців, що працюють в галузі державного управління. Так, в різні роки цю проблематику висвітлювали Г. Одінцова, В. Дзюндзюк, Н. Мельтюхова, Н. Миронова, В. Нікітін [1], Т. Радчук [2], В. Федорчак [3], О. Соколов [4] та багато інших.

Також нашої уваги варті публікації безпосередньо присвячені публічному управлінню в умовах надзвичайних ситуацій. Основні дослідження здійснювали С. Кузніченко [5], К. Бєлікова, Ю. Кравченко, С. Потеряйко, О. Марченко [6], В. Бєлєвцева [7], С. Васильчак, І. Дева [8], Д. Стоянович [9].

Значна кількість досліджень з означеної тематики підкреслює її актуальність, водночас додаткове дослідження механізмів публічного управління в надзвичайних ситуаціях є необхідним для адаптації системи управління до змін у суспільстві та світовому контексті, а також для забезпечення її ефективності, легітимності та відповідності сучасним викликам.

Мета статті. Стаття спрямована на вивчення механізмів, які дозволяють органам управління взаємодіяти, координувати заходи та приймати оперативні рішення для забезпечення ефективного реагування на надзвичайні події та забезпечення безпеки громадян.

Виклад основного матеріалу

Механізм публічного управління як невід'ємна складова публічного управління, утілює основні принципи та інструменти, що роблять можливим функціонування системи. Проведення аналізу цього механізму вимагає чіткого визначення термінів, таких як «механізм державного управління» та «механізм публічного управління». В контексті наукових досліджень слід відзначити важливість розрізнення та виокремлення визначень обох механізмів, оскільки це дозволяє глибше розуміти їхню взаємодію та вплив на ефективність публічного управління в цілому.

В сучасних наукових публікаціях зустрічається значна кількість трактувань поняття «механізм державного управління».

Так на думку Радчук Т.М. механізмом державного управління є складна система державних органів влади, які організовані відповідно до сформованих принципів для реалізації завдань державного управління [2]. Автор у своєму розумінні механізму державного управління враховує широкий спектр взаємодій та логічних відносин, які складаються з суспільних елементів, процесів і закономірностей. Він розглядає цей механізм як важливий інструмент, за допомогою якого суб'єкти державного управління взаємодіють з потребами, інтересами та цілями суспільства. У цьому концептуальному підході суб'єкти державного управління, як складові цього механізму, активно залучаються до впливу на управлінські рішення та дії. Вони враховують потреби і інтереси суспільства, інтегруючи їх у стратегічне управління та практично впроваджуючи в роботу державних органів.

Такий підхід дозволяє автору досліджувати та розуміти механізм державного управління як складний, але логічний комплекс взаємодій, що забезпечує ефективність в управлінні державними ресурсами та врахування потреб громадян у процесі формування та реалізації владних рішень.

Натомість Н. Нижник визначає, що особливості механізмів державного управління та їх характеристики визначаються сукупністю внутрішніх та зовнішніх факторів. Механізми внутрішньої управлінської системи відображають внутрішні взаємодії та організаційну динаміку, в той час як зовнішні механізми обумовлюють взаємодію між різними організаціями [10].

Ці елементи механізмів включають в себе визначення цілей управління, об'єкта та взаємозв'язки між ними. Важливими складовими є інструменти для досягнення поставлених завдань, методи впливу, а також різноманітні управлінські ресурси, такі як матеріальні та фінансові засоби. Взаємодія з соціальним та організаційним потенціалом також визначає ефективність механізмів.

Структура механізмів державного управління включає також практичні заходи, засоби, стимули, за допомогою яких державні органи влади впливають на суспільство, виробництво та всі соціальні системи з метою досягнення своїх цілей.

Колектив авторів навчального посібника О. Оболенський, С. Борисевич, С. Коник зазначають, що механізмом публічного управління є система, яка забезпечує практичну реалізацію функції публічного управління з метою досягнення визначених цілей, яка характеризується власною структурою, методами, важелями, інструментами впливу на об'єкт управління за допомогою відповідного правового та інформаційного забезпечення. Науковці наголошують, що специфічною рисою публічного управління є механізм контролю суспільства над усіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, якого відповідно не має державне управління [11].

На думку Р. Рудніцької, О. Сидорчука та О. Стельмаха механізм державного управління - це штучно створена складна система, призначена для досягнення поставлених цілей, яка має визначену структуру, сукупність правових норм, методи, засоби, інструменти державного впливу на об'єкт управління [12].

В. Бакуменко та Д. Безносенко зазначають, що механізми державного управління - це практичні заходи, засоби, важелі, стимули, за допомогою яких органи державної влади впливають на будь-які суспільні відносини з метою досягнення поставлених цілей. Механізм державного управління виконує роль механізму суспільного самоуправління. Фактори, що впливають на процеси державного управління, можуть бути політичними, економічними, соціальними, культурними відповідно до основних сфер суспільної діяльності. Також відповідно до основних форм державно-управлінської діяльності вони можуть мати політичний, адміністративний і правовий характер. Найчастіше у державному управлінні застосовується комплексний механізм, який є системою політичних, адміністративних, економічних, соціальних, гуманітарних, організаційних та правових засобів цілеспрямованого впливу органів державного управління [13].

Натомість В. Малиновський тлумачить механізм державного управління як сукупність засобів організації управлінських процесів та способів впливу на розвиток керованих об'єктів із використанням відповідних методів управління, спрямованих на реалізацію цілей державного управління [14].

Автори посібника «Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади» вважають, що «механізм управління - це складова системи управління, що забезпечує здійснення впливу на фактори, від стану яких залежить результат діяльності управлінського об'єкта. При цьому механізм має відображати стійкі взаємозалежності та взаємодії між елементами керованої системи, забезпечувати узгодження їх інтересів» [15].

На думку О. Федорчак механізмом державного управління є складна система, призначена для практичного здійснення державного управління та досягнення поставлених цілей, яка має визначену структуру, методи, важелі, інструменти впливу на об'єкт управління з відповідним правовим, нормативним та інформаційним забезпеченням [16].

Слід зазначити, щодо класифікації механізмів державного управління також не має однозначності серед науковців. Так, автори «Словника-довідника з державного управління» згідно з характером факторів впливу виділяють політичні, економічні, соціальні, організаційні та правові механізми [17].

Інший підхід у О. Коротич, яка відповідно до набору методів управління, що входять до складу конкретного механізму державного управління виділяє адміністративні (організаційно-розпорядчі), правові, економічні, політичні, соціально-психологічні, морально-етичні та комплексні державні механізми управління [18].

Автори колективної монографії під редакцією В. Дорофієнко наголошують на існуванні єдиної по своїй природі системи механізмів управління, яка включає: економічні, мотиваційні, організаційні та правові механізми [19].

Н. Нижник та В. Олуйко вважають, що комплексний механізм державного управління являє собою систему економічних, мотиваційних, організаційних, політичних та правових механізмів [20].

Отже, механізм публічного управління є сукупністю політичних, економічних, організаційних, мотиваційних та правових засобів впливу суб'єкту управління (органів публічної влади та місцевого самоврядування) на об'єкти управління.

О. Оболенський класифікує такі механізми публічного управління:

- економічні, який формує механізм публічного управління за допомогою банківської, грошово-валютної, інвестиційної, інноваційної, кредитної, податкової політики;

- мотиваційні, які складаються з сукупності стимулів адміністративних і соціально-економічних стимулів, які спонукають посадових осіб до високоефективної роботи);

- організаційні, які характеризують об'єкти, суб'єкти публічного управління, їх цілі, завдання, функції, методи управління та організаційні структури, а також результати їх функціонування;

- політичні, які визначають особливості формування через інструменти економічної, соціальної, фінансової, промислової політики;

- правові, які включають закони, постанови, укази, а також методичні рекомендації, інструкції тощо) [11].

З метою розкриття ефективних механізмів, які використовують органи публічного управління в умовах надзвичайних ситуацій, необхідно проаналізувати дефініцію «надзвичайна ситуація», її види та основні ознаки.

Так, Кодекс цивільного захисту України як титульний нормативно-правовий акт закріпив легальне визначення категорії «надзвичайна ситуація». Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту, надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності [21].

Варто зазначити, що надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Отже, залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: техногенного характеру; природного характеру; соціальні; воєнні.

А залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: державний; регіональний; місцевий; об'єктовий [21].

Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій затверджені Наказом МВС України від 06.08.2018 № 658 [22]. В умовах надзвичайних ситуацій ефективне публічне управління вимагає ретельного планування, координації та оперативності. Розглянемо деякі ключові механізми, які варто використовувати для успішного управління в умовах надзвичайних ситуацій.

Так, організаційний механізм публічного управління у надзвичайних ситуаціях відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного та координованого реагування на кризові ситуації. Його основний сенс полягає в забезпеченні організованості, ефективності та оперативності дій у випадках, коли загроза для безпеки нації або окремого населеного пункту стає надто серйозною. Основні аспекти організаційного механізму включають: швидке та точне прийняття рішень; співпрацю різних владних, громадських та приватних суб'єктів; оптимальне використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів; систему моніторингу для постійного відстеження розвитку подій та оцінки ефективності вжитих заходів; систему збору та аналізу даних, яка дозволяє виправляти недоліки та покращувати реакцію на майбутні кризові ситуації; систему регулярних тренувань та симуляцій для підготовки персоналу та структур до ефективного реагування на надзвичайні ситуації тощо.

Правовий механізм публічного управління в надзвичайних ситуаціях є ключовим елементом, оскільки він визначає правові рамки, норми та процедури для ефективного управління та реагування на кризові ситуації.

Економічний механізм публічного управління в надзвичайних ситуаціях має на меті раціональне використання ресурсів та забезпечення ефективного функціонування системи цивільного захисту. Основний сенс економічного механізму включає: забезпечення оптимального використання бюджетних коштів для реалізації заходів цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації; раціональне розподілення матеріальних активів, обладнання та інших ресурсів для максимізації їхнього використання; забезпечення механізмів для взаємодії з приватним сектором та залучення його ресурсів у сферу цивільного захисту; сприяння інноваційним підходам та новітнім технологіям у сфері цивільного захисту; застосування фінансових інструментів, таких як страхування та фінансові гарантії, для мінімізації фінансових ризиків; створення умов для інтеграції в міжнародні механізми економічної допомоги та обміну ресурсами тощо.

Соціальний механізм публічного управління в надзвичайних ситуаціях орієнтований на забезпечення захисту та підтримки населення в умовах кризових ситуацій. Основний сенс соціального механізму включає: забезпечення безпечної евакуації та порятунку громадян з небезпечних зон; гарантування безпеки та забезпечення медичної допомоги громадянам; забезпечення психологічної підтримки для тих, хто потребує допомоги у подоланні стресу та травм; забезпечення консультування та підтримки для громадян у важких життєвих ситуаціях; спрямування зусиль на захист та допомогу уразливим групам населення, таким як діти, літні люди, люди з обмеженими можливостями; проведення інформаційних кампаній для надання доступної та достовірної інформації громадянам. Отже, соціальний механізм в надзвичайних ситуаціях зорієнтований на людські аспекти та допомогу громадянам в переживанні кризових моментів, створюючи умови для підтримки та відновлення звичного життя.

Мотиваційний механізм публічного управління в надзвичайних ситуаціях має на меті стимулювання та підтримку ефективної роботи персоналу, волонтерів, а також громадян в умовах кризи. Основний сенс мотиваційного механізму включає: залучення та утримання волонтерів, активізація громадськості для надання допомоги; здійснення заходів для підтримки психологічного стану персоналу, включаючи консультування та тренінги; визначення перспектив розвитку та системи винагород для тих, хто бере участь у реагуванні на кризові ситуації; створення системи визнання та вдячності від громади за внесок у розв'язання надзвичайних ситуацій; симулювання морального духу, взаємопідтримки та солідарності серед учасників управління кризовими ситуаціями тощо. Мотиваційний механізм допомагає створити сприятливий клімат для ефективного управління надзвичайними ситуаціями, забезпечуючи відповідний стимул для дій та підтримку учасників реагування.

управління надзвичайний безпека

Висновки

Резюмуючи зазначимо, що механізми публічного управління у надзвичайних ситуаціях відрізняються своєрідністю та специфікою в порівнянні з нормальними умовами. Особливості цих механізмів варто розглядати у таких аспектах:

- гнучкість та швидкість реакції. Це означає, що механізми управління повинні бути гнучкими та здатними швидко адаптуватись до надзвичайних ситуацій. Органи публічного управління повинні мати ефективні процедури та плани дій для оперативної відповіді на виниклі проблеми;

- координація та співпраця. Це означає, що умови надзвичайних ситуацій вимагають взаємодії різних рівнів влади, галузевих органів управління та громадських структур. Ефективні механізми повинні сприяти координації та співпраці між цими суб'єктами;

- інформаційна прозорість, що означає забезпечення доступу до достовірної та своєчасної інформації є критичним для правильного управління в надзвичайних ситуаціях. Механізми повинні передбачати ефективні системи збору, аналізу та розповсюдження інформації;

- мобілізація ресурсів, означає, що в умовах надзвичайних ситуацій може виникнути потреба в швидкій мобілізації різних ресурсів, включаючи фінансові, людські та матеріальні ресурси;

- залучення громадськості означає, що управління в умовах надзвичайних ситуацій може вимагати активної участі громадськості. Механізми повинні передбачати засоби для залучення громадськості, враховуючи їх потреби та ресурси;

- досконалість законодавчої бази та правових механізмів для ефективного функціонування умов надзвичайних ситуацій, включаючи повноваження та процедури;

- передбачення психосоціальної підтримки для населення та працівників з метою забезпечення їх безпеки та добробуту;

- передбачення стратегії та шляхів відновлення після надзвичайних ситуацій.

Врахування цих особливостей дозволяє створити ефективні та адаптовані механізми публічного управління у надзвичайних ситуаціях.

Література

1. Теорія та історія державного управління: навчальний посібник / Одінцова Г.С. та ін. Харків: Видавництво ХАРРІ НАДУ «Магістр», 2012. 252с.

2. Радчук Т.М. Класифікація механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки. Публічне управління та адміністрування в України. 2020. Вип. 19. С. 124 - 127.

3. Федорчак В.В. Методологічні засади формування механізмів державного управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 2. С.107 - 111.

4. Соколов О.Є. Механізми публічного управління в подоланні криз у незалежній Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2021. Том 32 (71). С.298 - 303.

5. Кузніченко С.О. Державне управління в надзвичайних ситуаціях: проблеми правового забезпечення. Юридичний вісник. 2010. № 3(16). С. 52 - 56.

6. Бєлікова К., Кравченко Ю., Потеряйко С., Марченко О. Організація взаємодії між органами управління у надзвичайних ситуаціях: правовий, організаційний та економічний аспект. Державне управління: науковий вісник. 2020. № 4(6). С. 6 - 29.

7. Бєлєвцева В. Адміністративно-правові режими у системі забезпечення національної безпеки України: поняття, зміст та значення. Право України. 2010. № 6. С. 161 - 166.

8. Васильчак С.В., Дева І.Б. Шляхи управління конфліктами в кризовій ситуації. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Вип. 20. С.137 - 143.

9. Стоянович Д.Д. Організаційний механізм публічного управління в умовах надзвичайних обставин у сучасній Україні. Публічне урядування. 2022. № 4 (32). С. 66 - 72.

10. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: навчальний посібник. Київ: УАДУ, 1998. С. 37 - 49.

11. Оболенський О.Ю., Борисевич С.О., Коник С.М. Публічне управління: навчальний посібник. Київ: НАДУ, 2018. 76 с.

12. Рудніцька Р.М., Сидорчук О.Г., Стельмах О.М. Механізми державного управління: сутність і зміст / за наук. ред. М.Д. Лесечка, А.О. Чемериса. Львів: ЛІДУ НАДУ, 2005. 28 с.

13. Бакуменко В.Д., Безносенко Д.О. Виявлення комплексу проблем державного управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи державного управління цими процесами: науково-дослідна робота. Київ: НАДУ при Президентові України. 2019. 41 с.

14. Малиновський В.Я. Державне управління: навчальний посібник. Київ: Атіка, 2003. 576 с.

15. Державне управління в У країні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: навч. посібник / За заг. ред. Нижник Н.Р., Олуйка В.М. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2002. 352 с.

16. Федорчак О.В. Класифікація механізмів державного управління. Демократичне врятування. 2008. № 1.

17. Державне управління: словник-довідник / За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. Київ: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.

18. Коротич О.Б. Методологічні засади державного управління регіональним розвитком. Теорія та практика державного управління. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. Вип. 3 (12). 316 с.

19. Державний механізм забезпечення інформатизації системи охорони здоров'я: монографія /під заг. ред. В.В. Дорофієнко. Донецьк: ТОВ «Цифровая типография», 2008. 252 с.

20. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: навч. посібник / За заг. ред. Нижник Н.Р., Олуйка В.М. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2002. 352 с.

21. Кодекс цивільного захисту України: Закон України від 02.10.2012 року № 5403 - VI.

22. Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій: Наказ МВС України від 06.08.2018. № 658.

References

1. Odintsova H.S. (2012). Teoriia ta istoriia derzhavnoho upravlinnia: navchalnyi posibnyk. [Theory and History of Public Administration: A Textbook]. Kharkiv: Vydavnytstvo KhARRI NADU «Mahistr». [ in Ukrainian]

2. Radchuk T.M. (2020). Klasyfikatsiia mekhanizmiv publichnoho upravlinnia innovatsiinym rozvytkom ekonomiky. [Classification of Mechanisms of Public Administration in Innovative Economic Development]. Publichne upravlinnia ta administruvannia v Ukrainy - Public Governance and Administration in Ukraine, 19, 124 - 127, [ in Ukrainian].

3. Fedorchak V.V. (2018). Metodolohichni zasady formuvannia mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnia ryzykamy vynyknennia nadzvychainykh sytuatsii [Methodological Principles of Establishing Mechanisms for State Risk Management in the Occurrence of Emergencies] Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: Practice and Experience Law of Ukraine, 2, 107-111, [ in Ukrainian].

4. Sokolov O.Ye. (2021). Mekhanizmy publichnoho upravlinnia v podolanni kryz u nezalezhnii Ukraini [Public Administration Mechanisms in Overcoming Crises in Independent Ukraine] Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky - Scientific Notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Historical Sciences, 32, 298-303, [ in Ukrainian].

5. Kuznichenko S.O. (2010) Derzhavne upravlinnia v nadzvychainykh sytuatsiiakh: problemy pravovoho zabezpechennia. [State Management in Emergency Situations: Legal Framework Challenges] Yurydychnyi visnyk - Legal Bulletin, 3(16), 52-56, [ in Ukrainian].

6. Bielikova K., Kravchenko Yu., Poteriaiko S., Marchenko O. (2020) Orhanizatsiia vzaiemodii mizh orhanamy upravlinnia u nadzvychainykh sytuatsiiakh: pravovyi, orhanizatsiinyi ta ekonomichnyi aspekt [Organization of Interaction between Management Authorities in Emergency Situations: Legal, Organizational, and Economic Aspects] Derzhavne upravlinnia: naukovyi visnyk - Public Administration: Scientific Bulletin, 4(6), 6-29, [ in Ukrainian].

7. Bielievtseva V. (2010) Administratyvno-pravovi rezhymy u systemi zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy: poniattia, zmist ta znachennia [Administrative-Legal Regimes in the System of Ensuring National Security of Ukraine: Concept, Content, and Significance] Pravo Ukrainy - Ukrainian Law, 6, 161-166, [ in Ukrainian].

8. Vasylchak S.V., Deva I.B. (2010) Shliakhy upravlinnia konfliktamy v kryzovii sytuatsii [Conflict Management Approaches in Crisis Situations ] Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy - Scientific Bulletin of NLTU Ukraine, 20, 137-143, [ in Ukrainian].

9. Stoianovych D.D. (2022) Orhanizatsiinyi mekhanizm publichnoho upravlinnia v umovakh nadzvychainykh obstavyn u suchasnii Ukraini [Organizational Mechanism of Public Administration in Emergency Conditions in Modern Ukraine ] Publichne uriaduvannia - Public Governance , 4(32), 66-72, [ in Ukrainian].

10. Nyzhnyk N.R. (1998) Systemnyi pidkhid v orhanizatsii derzhavnoho upravlinnia: navchalnyi posibnyk [System Approach in the Organization of Public Administration: Textbook]. Kyiv: UADU. [ in Ukrainian].

11. Obolenskyi O.Yu., Borysevych S.O., Konyk S.M. (2018) Publichne upravlinnia: navchalnyi posibnyk [Public Administration: Textbook] Kyiv: NADU. [in Ukrainian].

12. Rudnitska R.M., Sydorchuk O.H., Stelmakh O.M. (2005) Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia: sutnist i zmist. [Mechanisms of Public Administration: Essence and Content] Lviv: LIDU NADU. [ in Ukrainian].

13. Bakumenko V.D., Beznosenko D.. (2019) Vyiavlennia kompleksu problem derzhavnoho upravlinnia protsesamy yevropeiskoi ta yevroatlantychnoi intehratsii Ukrainy, rozrobka propozytsii shchodo vdoskonalennia systemy derzhavnoho upravlinnia tsymy protsesamy: naukovo-doslidna robota. [Identification of a Complex of Problems in State Administration of the European and Euro-Atlantic Integration Processes of Ukraine, Development of Proposals for Improving the System of State Administration in These Processes: Research Work] Kyiv: NADU pry Prezydentovi Ukrainy. [ in Ukrainian].

14. Malynovskyi V.Ya. (2003) Derzhavne upravlinnia: navchalnyi posibnyk. Malynovskyi V.Ya. Derzhavne upravlinnia: navchalnyi posibnyk. Malynovskyi V. Ya. Derzhavne upravlinnia: navchalnyi posibnyk. [Public Administration: Textbook]Kyiv: Atika Kyiv. [ in Ukrainian].

15. Nyzhnyk N.R., Oluiko V.M. (Eds.) (2002) Derzhavne upravlinnia v Ukraini: naukovi, pravovi, kadrovi ta orhanizatsiini zasady: navch. posibnyk [Public Administration in Ukraine: Scientific, Legal, Personnel, and Organizational Foundations: Textbook]. Lviv: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». [in Ukrainian].

16. Fedorchak O.V. (2008) Klasyfikatsiia mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnia. [Classification of Mechanisms of Public Administration] Demokratychne vriaduvannia - Democratic Governance, 1. [in Ukrainian].

17. Kniaziev V.M., Bakumenko V.D. (Eds.) (2002) Derzhavne upravlinnia: slovnyk-dovidnyk [Public Administration: Dictionary and Reference Guide] Kyiv: Vyd-vo UADU [ in Ukrainian].

18. Korotych O.B. (2005) Metodolohichni zasady derzhavnoho upravlinnia rehionalnym rozvytkom [Methodological Foundations of State Management of Regional Development] Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia - Theory and Practice of Public Administration, 3(12), Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr» [in Ukrainian].

19. Dorofiienko V.V. (Eds.) (2008) Derzhavnyi mekhanizm zabezpechennia informatyzatsii systemy okhorony zdorov'ia: monohrafiia [Government Mechanism for Ensuring Informatization of the Healthcare System: Monograph] Donetsk: TOV «Tsyfrovaia typohrafyia» [ in Ukrainian].

20. Nyzhnyk N.R., Oluiko V.M. (Eds.) (2002) Derzhavne upravlinnia v Ukraini: naukovi, pravovi, kadrovi ta orhanizatsiini zasady: navch. posibnyk [Public Administration in Ukraine: Scientific, Legal, Personnel, and Organizational Foundations: Textbook] Lviv: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» [ in Ukrainian].

21. Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 02.10.2012 roku № 5403 - VI [Civil Protection Code of Ukraine: Ukrainian Law]

22. Pro zatverdzhennia Klasyfikatsiinykh oznak nadzvychainykh sytuatsii: Nakaz MVS Ukrainy vid 06.08.2018. № 658 [To approve the Classification Features of Emergency Situations: Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]

Размещено на Allbest.ru