Особливості державного управління процесом наповнення інформаційного простору в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості державного управління процесом наповнення інформаційного простору в Україні

Кудрявський Іван Володимирович, докторант, Міжрегіональна Академія управління персоналом

Анотація

Запропонована стаття є аналізом наукових публікацій, Законодавства України та національної правозастосовної практики за напрямком державного управління процесом наповнення інформаційного простору з метою оцінки механізмів державного управління наповненням інформаційного простору, розробки пропозицій щодо підвищення їх ефективності, а також ефективності механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору.

Мета запропонованого дослідження - пошук шляхів і способів підвищення ефективності механізмів державного управління наповненням інформаційного простору та механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору.

Завдання дослідження полягає в аналізі наукових публікацій, нормативних та нормативно-правових актів, матеріалів офіційних медіаресурсів та інших джерел, іншої інформації і даних для аналізу, що надають можливість оцінити стан і ефективність державного управління наповненням інформаційного простору та у сфері захисту безпеки інформаційного простору, оцінці функціонування й ефективності таких механізмів державного управління, а також розробці пропозицій щодо підвищення їх ефективності.

Наукова новизна дослідження і його результатів полягає у комплексному розгляді питання державного управління наповненням інформаційного простору та у сфері захисту безпеки інформаційного простору не лише з позиції розв'язання традиційних суперечностей, як, наприклад, дотримання балансу демократичності і безпеки при захисті життя, здоров'я, законних прав та інтересів учасників правовідносин, але і з огляду на визнаний Північноатлантичним альянсом та країнами-партнерами України факт когнітивної війни, яку розв'язала Росія проти України та цивілізованого світу, інші особливості, що накладаються на всі сфери життя в умовах відбиття Силами оборони України широкомасштабного російського збройного вторгнення.

Висновки. В Україні розгорнута потужна система інституцій та механізмів державного управління наповненням інформаційного простору. Поряд з тим, вона вимагає покращення взаємодії, координації, та посилення окремих складових, передусім - удосконалення системи державного управління функціонуванням соцмереж у контексті захисту безпеки інформаційного простору.

Окрім того, в ході розбудови такої системи необхідно враховувати також корупційні ризики та ризики у сфері лобіювання інтересів суб'єктів політичної та управлінської діяльності шляхом їх впливу на розбудову і функціонування механізмів державного управління наповненням інформаційного простору, що в умовах відбиття Силами оборони України російського широкомасштабного вторгнення становлять пряму загрозу національній безпеці України.

Ключові слова: державне управління, інформаційний простір, когнітивна війна, інформаційна безпека, когнітивна безпека.

Abstract

Features of state management of the process of filling the information space in Ukraine

Kydriavskyi Ivan Volodymyrovych doctoral student, Interregional Academy of Personnel Management

The proposed article is an analysis of scientific publications, Ukrainian legislation and national law enforcement practice in the area of public administration of the information space content process with the aim of assessing the mechanisms of public administration of the information space content, developing proposals for improving their efficiency, as well as the efficiency of public administration mechanisms in the area of information space security protection.

The purpose of the proposed study is to find ways and means to improve the efficiency of the mechanisms of public administration of information space content and mechanisms of public administration in the field of information space security protection.

The objective of the study is to analyze scientific publications, regulatory and legal acts, materials of official media resources and other sources, other information and data for analysis, which make it possible to assess the state and efficiency of public administration of information space content and in the field of information space security protection, to assess the functioning and efficiency of such public administration mechanisms, and to develop proposals for improving their efficiency.

The scientific novelty of the study and its results lies in a comprehensive consideration of the issue of public administration of information space content and in the field of information space security protection not only from the standpoint of resolving traditional contradictions, such as maintaining a balance of democracy and security while protecting the life, health, legitimate rights and interests of participants in legal relations, but also in view of the fact of cognitive warfare waged by Russia against Ukraine and civilians, recognized by the North Atlantic Alliance and Ukraine's partner countries.

Conclusions and suggestions. Ukraine has developed a powerful system of institutions and mechanisms of public administration of the information space. At the same time, it requires improved interaction, coordination, and strengthening of individual components - first of all, improvement of the system of state management of social networks in the context of information space security.

In addition, in the course of developing such a system, it is necessary to take into account corruption risks and risks in the field of lobbying the interests of participants in the political and administrative spheres through their influence on the development and functioning of mechanisms of state management of the information space, which, in the context of repulsing the Russian large-scale invasion by the Ukrainian Defense Forces, pose a direct threat to Ukraine's national security.

Keywords: public administration, information space, cognitive warfare, information security, cognitive security.

Постановка проблеми

Освіта, книговидавництво, засоби масової інформації та контроль чуток завжди були й залишаються сьогодні невід'ємними фактичними атрибутами державної влади та ефективними інструментами впливу. Розвиток сучасних технологій вивів на новий рівень можливостей спочатку Інтернет-ЗМІ, а згодом - відеохостинги, соціальні мережі та інші інструменти, для застосування яких уже не потрібно проходити випробування державного контролю, вкладати значні матеріальні ресурси та рекрутувати професійні кадри.

За фактом, уже сьогодні власник звичайного смартфона, який володіє достатньою харизмою та мінімальними знаннями про сучасні тренди й особливості поширення інформації, може своїми навмисними, або і ненавмисними діями викликати суттєві зміни в інформаційному просторі, вплинути, хай і в форматі разових чи нечисленних акцій, на емоції та погляди сотень тисяч людей в усьому світі не менш ефективно, аніж це роблять редакції великих медіа, що володіють значними матеріальними, технічними та кадровими ресурсами. Більше того, так звані лідери громадської думки “блогери”, які основним своїм заняттям обрали переважно надання рекламних послуг, успішно збирають багатомільйонні аудиторії, на значну частину яких можуть, за наявності певних стимулів і мотивації, чинити інформаційно-психологічний вплив, суттєво змінюючи поведінку цих аудиторій.

Сьогоднішня реальність така, що розміщення та поширення в інформаційному просторі контенту не коштує нічого, окрім таланту чи певної долі везіння автора, але може призвести до наслідків, іноді співмірних із застосуванням важкого озброєння чи масштабного стихійного лиха. В умовах відбиття Силами оборони України широкомасштабного російського вторгнення, враховуючи, що російські окупаційні війська користуються усіма доступними методами і намагаються максимально ефективно застосовувати маніпуляції та вплив в інформаційному просторі, дешевизна його наповнення і масштабність наслідків такого наповнення безумовно відкривають для державного управління низку нових можливостей, але при цьому актуалізують масу нових загроз.

Такий стан речей не передбачає простих рішень і вимагає ретельного дослідження та розробки ефективних механізмів державного управління наповненням інформаційного простору та у сфері інформаційної безпеки, які дозволили б зберегти в умовах сучасних інформаційних загроз державність України, захистити життя, психологічне та фізичне здоров'я, права та законні інтереси її громадян.

Методологія. В ході роботи застосовано такі методи наукового дослідження: дедукції, індукції, системно-структурний, лінгвістичний, формально-логічний, метод аналізу та синтезу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналітичний матеріал, необхідний для аналізу особливостей державного управління наповненням інформаційного простору в Україні, міститься у численних дослідженнях та публікаціях, в нормативно-правових та нормативних актах, а також на офіційних інформаційних ресурсах органів влади, державних підприємств, установ та організацій. С. Глобенко дослідив процес становлення та розвитку правового поля України щодо захисту інформаційного простору держави, приділивши особливу увагу стану уніфікації нормативно-правових актів та ефективності їх реалізації у контексті захисту Суверенітету України [18]. В. Аніщук звернувся до питання захисту нормами кримінального права інформаційної безпеки як об'єкта посягання злочинів проти національної безпеки України [17].

М. Шевчук, характеризуючи питання генези поняття інформаційної безпеки як складової національної безпеки, акцентує увагу на тому, що окрім правових, організаційних та технічних засобів і методів, які складають традиційний інтерес дослідників, важливими складовими процесу забезпечення безпеки інформаційного середовища є також соціокультурні аспекти [24]. О. Громико, досліджуючи напрями удосконалення механізмів державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства, бачить у тотальній цифровізації не лише загрози, але й можливості та інструментарій для більш якісного забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян.

При цьому дослідник наголошує, що у сфері державного управління необхідно своєчасно звернути увагу на ситуацію і докласти зусиль для того, щоби розвиток сучасних технологій став у наших реаліях позитивним фактором, а не навпаки [19]. Ю. Нестеряк, звертаючись до питання державного управління та державної інформаційної політики в умовах інформаційного суспільства, наголошує на тому, що підхід до формування державної інформаційної політики повинен поєднувати міждисциплінарні зв'язки багатьох наукових галузей, а механізми державного управління повинні розглядати і врегульовувати процеси формування системою засобів масової комунікації ідеологічних поглядів, думок та оцінок, що визначають побут і культуру суспільства [21].

В. Негодченко, досліджуючи основні напрямки державної інформаційної політики в Україні, вказує на необхідність доповнення законодавства, зокрема врегулювання функціонування міжнародних інформаційних систем, як мережа Інтернет, яке водночас сприятиме підвищенню інформаційної культури населення та формуванню відповідального ставлення до користування інформаційним простором [20]. О. Панченко, В. Антонов та А. Малєєва розглядають державне управління інформаційною безпекою як запоруку особистісного благополуччя та формулюють причинно-наслідковий зв'язок між коректністю висвітлення низки напрямків індивідуально та суспільно значущої проблематики й виникненням стресів інформаційного, психологічного, фінансового, екологічного, та навіть військового, характеру [22]. Р. Прав запропонував критерії систематизації суб'єктів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері України за критеріями належності до державного управління, статусом владних повноважень та функціональним призначенням [23]. У контексті ретроспективного аналізу цікаве також дослідження О. Яременка, датоване 2008 р., який уже тоді наголошував, що інформаційна сфера набула стратегічного значення, а управління нею є досить складним в силу специфіки і вимагає реформування та підвищення ефективності системи органів державного управління [25]. Через більш ніж півтора десятиліття, в умовах відбиття широкомасштабного збройного вторгнення, підготовленого та здійсненого за активного використання технологій деструктивного інформаційного впливу, можемо сповна оцінити, наскільки тверезо дослідник вивчив обстановку.

Також необхідний матеріал для аналізу особливостей державного управління інформаційним простором дають нормативні та нормативно- правові акти: Конституція України [1], Кодекс України про адміністративні правопорушення [2], Кримінальний кодекс України [3], Закони України “Про інформацію” [4], “Про медіа” [5], Про національну безпеку України [6], “Про Службу безпеки України” [7], Укази Президента України “Про Стратегію інформаційної безпеки” [8], “Про Стратегію національної безпеки України” [9], затверджене Постановою Кабінету Міністрів України Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України [11], доктрини зі стратегічних комунікацій Збройних Сил України [12] та національної гвардії України [13], затверджені наказами Головнокомандувача ЗС та командувача Нацгвардії України відповідно, Стратегія діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024-2026, затверджена рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення [14], Статут Книжкової палати України імені Івана Федорова [15], затверджений Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України та затверджений спільним наказом структурних управлінських підрозділів Збройних Сил України довідковий матеріал для інструкторів і командирів “Інформаційно-психологічна безпека” [16].

Матеріали для аналізу особливостей сучасного стану та подій навколо розвитку системи державного управління інформаційним простором містять також офіційні електронні ресурси державних підприємств, установ та організацій.

Виклад основного матеріалу

Дослідники, які вивчають питання державного управління наповненням інформаційного простору та у сфері захисту безпеки інформаційного простору, зазвичай дотримуються позиції, що інформаційна безпека є складовою національної безпеки та критично важливим фактором безпеки особистості [18, 17, 22-24]. В різних аспектах, але досить однозначно, про це говорять і положення нормативно-правових та підзаконних нормативних актів [1, 5-9, 14]. Так само не викликає сумнівів, що основні виклики та загрози безпеці інформаційного простору України як держави та особистості в Україні пов'язані з інформаційною складовою російської агресії [5, 8, 9, 12-14, 18, 17, 24, 23]. Коли мова йде про деструктивний інформаційно-психологічний вплив, який не просто формується через особливості розвитку технологій або певних правовідносин природним чином, а цілеспрямовано проводиться ієрархічним апаратом держави-агресора з потужними фінансовими та чисельними кадровими ресурсами і здійснюється із застосуванням усіх доступних видів інформаційних ресурсів та в усіх вимірах інформаційного простору, - абсолютно очевидно, що протидія такому впливу, особливо за відсутності ресурсної бази відповідних масштабів, зустрічатиметься із труднощами та викликами.

Стратегія діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024-2026 роки визначає виклики, з якими стикаються медіа: нестачу професійних кадрів, нестачу фінансів, нестачу актуального контенту та труднощі з відновленням технології та інфраструктури [14]. У документі також наведені джерела, які українці використовують для отримання новинної інформації. На першому місці це соціальні мережі, роль яких зростає, на другому - телебачення, далі Інтернет (без врахування соціальних мереж), радіо та друковані ЗМІ. Цікаво, що, у порівнянні з попереднім роком, відзначається незначне посилення у відсотковому відношенні ролі радіо та друкованих ЗМІ. Можемо припустити, що це певною мірою пов'язано з розвитком критичного мислення та бажання споживачів отримувати якісну інформацію в той час, коли контроль за наповненням інформаційного простору через радіоканали та друковані ЗМІ має більш давню історію, налагоджені механізми державного регулювання і, відповідно, може здійснюватися більш ефективно, що позитивно впливає, зокрема, на дотримання журналістських стандартів, об'єктивність та рівень підготовки інформації загалом. В документі також наводиться статистика щодо отримання рекламної інформації, де сфера діджитал також посилює свої позиції. Поряд з тим, Стратегією визнається, що вплив Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на функціонування та наповнення соцмереж, власники яких знаходяться під юрисдикцією інших країн, залишається обмеженим.

Хоча отримання новинної інформації і реклама стали частиною повсякденного життя та формування світогляду шляхом отримання оперативної інформації практично кожним дорослим споживачем, вони не становлять собою весь інформаційний простір. Інформаційно-психологічний вплив, зокрема й деструктивний, можна здійснювати і через видавництво книг, і через живе спілкування, особливо в рамках педагогічного чи управлінських процесів різних форм та видів, і іншими каналами. Стан нормативно-правового регулювання питань захисту інформаційного простору України є складним і потребує постійного оновлення та удосконалення відповідно до сучасних викликів і загроз, які з часом урізноманітнюються та ускладнюються [18, С. 77]. Державне управління наповненням інформаційного простору є невід'ємною складовою забезпечення інформаційної безпеки. Поряд з тим, з появою нових каналів поширення інформації для ефективного функціонування механізмів державного управління у сфері безпеки інформаційного простору необхідні: належне правове забезпечення, наявність та розвиток відповідних державних інституцій, значні фінансовий та кадровий ресурси.

Спробуємо розглянути систему інституцій, до функціональних обов'язків яких входять питання державного управління наповненням інформаційного простору та захисту інформаційної безпеки. Передусім це незалежний постійно діючий колегіальний державний орган, що діє на підставі Конституції України, - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення [1, 5]. В системі органів виконавчої влади діє міністерство культури та інформаційної політики, яке, зокрема, розробляє заходи щодо запобігання внутрішньому і зовнішньому інформаційному впливу, що загрожує інформаційній безпеці держави, суспільства, особи [10]. Також важливу роль відіграє центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики - Державний комітет телебачення і радіомовлення України [11].

Саме до його сфери управління входить Державна наукова установа “Книжкова палата України імені Івана Федорова” [28], яка виконує функції Національного агентства України Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) та збереження обов'язкового примірника усіх видів вітчизняних видань - документальної пам'яті України [15]. Також при Міністерстві культури та інформаційної політики України як один з механізмів протидії дезінформації спільними зусиллями держави і громадянського суспільства створений Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки [30, 29]. До складу Центрального управління Служби безпеки України входить функціональний підрозділ контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки [7]. Наразі протидія проведенню ворожих спеціальних інформаційних операцій є одним із пріоритетних напрямків роботи відомства [26]. До складу Міністерства оборони України входить Управління моніторингу та аналізу інформаційного простору [31]. У складі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України діє управління інформаційної політики [27]. Цей перелік далеко не повний.

інформаційний простір безпека управління

Висновки та пропозиції

В Україні розгорнута потужна система інституцій та механізмів державного управління наповненням інформаційного простору. Поряд з тим, вона вимагає покращення взаємодії, координації, та посилення окремих складових, передусім - удосконалення системи державного управління функціонуванням соцмереж у контексті захисту безпеки інформаційного простору.

Окрім того, в ході розбудови такої системи необхідно враховувати також корупційні ризики та ризики у сфері лобіювання інтересів суб'єктів політичної та управлінської діяльності шляхом їх впливу на розбудову і функціонування механізмів державного управління наповненням інформаційного простору, що в умовах відбиття Силами оборони України російського широкомасштабного вторгнення становлять пряму загрозу національній безпеці України.

Література

1. Конституція України. Закон України від 1 січня 2020 р. №27-ІХ / Верховна Рада України.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 14.12.2023 р. № 2982-ІХ. / Верховна Рада України.

3. Кримінальний кодекс України: Закон України від 01.01.2024 р. № 3513-ІХ. / Верховна Рада України.

4. Про інформацію: Закон України від 21.03.2023 р. № 3005 / Верховна Рада України.

5. Про медіа: Закон України від 11.02.2024 р. № 3269-ІХ. / Верховна Рада України.

6. Про національну безпеку України: Закон України від 31.03.2023 р. №2849-ІХ Верховна Рада України.

7. Про Службу безпеки України: Закон України від 02.08.2023 р. №3232-ІХ Верховна Рада України.

8. Про Стратегію інформаційної безпеки: Указ Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021 / Верховна Рада України.

9. Про Стратегію національної безпеки України: Указ президента України від 14 вересня 2020 р. № 392/220 / Верховна Рада України.

10. Деякі питання діяльності міністерства культури та інформаційної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2024 р. № 66-2024-п. Верховна Рада України.

11. Про затвердження Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України: Постанова Кабінету міністрів України від 13.08.2014 р. № 341. / Верховна Рада України.

12. Доктрина зі стратегічних комунікацій Збройних Сил України: наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.10.2020 року № ВКП 10-00(49).01. Сили територіальної оборони ЗСУ.

13. Доктрина стратегічних комунікацій Національної гвардії України ВКП НГУ. Наказ командувача Національної гвардії України від 22.11.2021 № 541. / Національна гвардія України.

14. Стратегія діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024-2026 роки: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 23.11.2023 № 1475

15. Про затвердження Статуту Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”: Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 21 вересня 2017 року № 325

16. Інформаційно-психологічна безпека: Спільний наказ Центру оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України та Головного управління підготовки Збройних Сил України від 10.01.2019 р. № 8. Довідковий матеріал командирам (інструкторам) для підготовки до проведення занять з інформаційно-психологічної безпеки

17. Аніщук В. Інформаційна безпека як об'єкт посягання злочинів проти основ національної безпеки України. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - 2023, випуск 77. С. 139 - 143.

18. Глобенко С. Становлення й розвиток правового поля України щодо захисту інформаційного простору держави. // Науковий вісник: Державне управління. - 2023, №2 (14). С. 64 - 79.

19. Громико О. Сучасний стан та напрями удосконалення механізмів державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства. // Державне управління та розвиток. 2018.

20. Негодченко В. Основні напрямки державної інформаційної політики в Україні. // Інформаційне право. - 2016, № 4. С. 77 - 81.

21. Нестеряк Ю. Державна інформаційна політика та державне управління в умовах інформаційного суспільства. // Інвестиції: практика та досвід. - 2011, № 23.

22. Панченко О.А, Антонов В.Г, Малєєва А.М. Державне управління інформаційною безпекою як запорука особистісного благополуччя. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. - 2020.

23. Прав Р. Діяльність суб'єктів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері України // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018.

24. Шевчук М. До питання генези поняття інформаційної безпеки як складової національної безпеки. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - 2023, №78 ч.2. С. 134 - 139.

25. Яременко О. Державне управління інформаційною сферою в Україні: структурно- функціональний аспект. // Правова інформатика. - 2018. №2 (18).

26. Захист інформаційного та кіберпростору: Веб-сайт.

27. Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України: Веб-сайт.

28. Перелік підприємств, які належать до сфери управління Держкомтелерадіо, станом на 14.06.2023. Веб-сайт.

29. Презентовано Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вебсайт.

30. Про центр: Веб-сайт.

31. Управління моніторингу та аналізу інформаційного простору: Веб-сайт.

References

1. Zakon Ukra'ini “Konstitudja Ukra'ini” [The Law of Ukraine “Constitution of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrami “Kodeks Ukrami pro admіnіstrativnі pravoporushennja” [The Law of Ukraine “Code of Ukraine on Administrative Offenses”]. (n.d). [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrami “Krimmal'nij kodeks Ukrami” [The Law of Ukraine “Criminal Code of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrami “Pro mformadju” [The Law of Ukraine “About information”]. (n.d). [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrami “Pro medra” [The Law of Ukraine “About the media”]. (n.d). [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrami “Pro nadonal'nu bezpeku Ukrami” [The Law of Ukraine “On the national security of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrami “Pro Sluzhbu bezpeki Ukrami” [The Law of Ukraine “About the Security Service of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

8. Ukaz Prezidenta Ukrami “Pro Strategiju mformadjnoi' bezpeki” [The Decree of the President of Ukraine “About the Information Security Strategy”]. (n.d). [in Ukrainian].

9. Ukaz prezidenta Ukrami “Pro Strategiju nadonahnoi.' bezpeki Ukrami” [The Decree of the President of Ukraine “On the National Security Strategy of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

10. Postanova Kabmetu Ministriv Ukrami “Dej a^ pitannj a drj al'nosti m^sters^a kul'turi ta mformadjnoi.' pohtiki” [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Some issues of activity of the Ministry of Culture and Information Policy”]. (n.d). [in Ukrainian].

11. Postanova Kabmetu МтгаиА Ukra'ini “Pro zatverdzhennja Polozhennja pro Derzhavnij komhet telebachennja і radiomovlennja Ukraini” [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the approval of the Regulation on the State Committee for Television and Radio Broadcasting of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

12. Nakaz Golovnokomanduvacha Zbrojnih Sil Ukraini “Doktrina zi strategichnih komunikacij Zbrojnih Sil Ukraini” [The order of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine “Doctrine of strategic communications of the Armed Forces of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

13. Doktrina strategichnih komunikacij Nacional'noї gvardii Ukraini VKP NGU. Nakaz komanduvacha Nacional'noi gvardii Ukraini [The Order of the Commander of the National Guard of Ukraine The doctrine of strategic communications of the National Guard of Ukraine VKP NSU”]. (n.d). [in Ukrainian].

14. Rishennja Nacional'noi radi Ukraini z pitan' telebachennja і radiomovlennja “Strategija dijal'nosti Nacional'noi radi Ukraini z pitan' telebachennja i radiomovlennja na 20242026 roki” [The Decision of the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting “Strategy of the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting for 2024-2026']. (n.d). [in Ukrainian].

15. Nakaz Derzhavnogo komitetu telebachennj a i radiomovlennj a Ukraini “Pro zatverdzhennj a Statutu Derzhavnoi naukovoi ustanovi “Knizhkova palata Ukraini imeni Ivana Fedorova” [The Order of the State Television and Radio Broadcasting Committee of Ukraine “On the approval of the Charter of the Ivan Fedorov Book Chamber of Ukraine State Scientific Institution”]. (n.d). [in Ukrainian].

16. Spil'nij nakaz Centru operativnih standartiv i metodiki pidgotovki Zbrojnih Sil Ukraini ta Golovnogo upravlinnja pidgotovki Zbrojnih Sil Ukraini “Informacijno-psihologichna bezpeka” [The Joint order of the Center for Operational Standards and Training Methods of the Armed Forces of Ukraine and the Main Directorate of Training of the Armed Forces of Ukraine “Information and psychological security']. (n.d). [in Ukrainian].

17. Anishhuk V. (2023). Informacijna bezpeka jak obAkt posjagannja zlochiniv proti osnov nacional'noi bezpeki Ukraini [Information security as an object of crimes against the foundations of national security of Ukraine]. Naukovij visnik Uzhgorods'kogo Nacional'nogo Universitetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 77, 139 - 143. [in Ukrainian].

18. Globenko S. (2023). Stanovlennja j rozvitok pravovogo polja Ukraini shhodo zahistu informacijnogo prostoru derzhavi [Formation and development of the legal field of Ukraine regarding the protection of the information space of the state]. Naukovij visnik: Derzhavne upravlinnja - Scientific Bulletin: State Administration, 2 (14), 64 - 79. [in Ukrainian].

19. Gromiko O. (2018). Suchasnij stan ta naprjami udoskonalennja mehanizmiv derzhavnogo upravlinnja v umovah rozvitku informacijnogo suspil'stva [Current state and directions of improvement of state management mechanisms in the conditions of information society development]. Derzhavne upravlinnja ta rozvitok - Public administration and development. [in Ukrainian].

20. Negodchenko V. Osnovni naprjamki derzhavno'i informacijnoi politiki v Ukraini [Main directions of state information policy in Ukraine]. Informacijneparvo - Informational law, 4, 77 - 81. [in Ukrainian].

21. Nesterjak Ju. (2011). Derzhavna informacijna politika ta derzhavne upravlinnja v umovah informacijnogo suspil'stva [State information policy and public administration in the conditions of the information society]. Investicu: praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 23. [in Ukrainian].

22. Panchenko O.A, Antonov V.G, Malєєva A.M. (2020). Derzhavne upravlinnja informacijnoju bezpekoju jak zaporuka osobistisnogo blagopoluchchja [State management of information security as a guarantee of personal well-being]. Vcheni zapiski TNU imeni V.І. Vernads'kogo. Serija: Derzhavne upravlinnja - Scientific notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public administration. [in Ukrainian].

23. Prav R. (2018). Dijal'nist' sub^ktiv formuvannja i realizacii politiki derzhavno'i bezpeki v informacijnij sferi Ukraini [Activities of subjects of formation and implementation of state security policy in the information sphere of Ukraine]. Derzhavne upravlinnja: udoskonalennja ta rozvitok - Public administration: improvement and development. [in Ukrainian].

24. Shevchuk M. (2023). Do pitannja genezi ponjattja informacijno'i bezpeki jak skladovoi nacional'noi bezpeki [To the question of the genesis of the concept of information security as a component of national security]. Naukovij visnik Uzhgorodskogo Nacional'nogo Universitetu - Scientific bulletin of the Uzhhorod National University, 78, 2, 134 - 139. [in Ukrainian].

25. Jaremenko O. (2018). Derzhavne upravlinnja informacijnoju sferoju v Ukraini: strukturno-funkcional'nij aspect [State management of the information sphere in Ukraine: structural and functional aspect]. Pravova informatika - Legal informatics, 2 (18). [in Ukrainian].

26. Zahist informacijnogo ta kiberprostoru [Protection of information and cyberspace]. [in Ukrainian].

27. Ministerstvo reintegracii timchasovo okupovanih teritorij Ukraini [Ministry of Reintegration of Temporarily Occupied Territories of Ukraine]. [in Ukrainian].

28. Perelik pidprmmstv, jaki nalezhat' do sferi upravlinnja Derzhkomteleradio, stanom na 14.06.2023 [List of enterprises that belong to the sphere of management of the State Television and Radio Committee, as of June 14, 2023]. [in Ukrainian].

29. Prezentovano Centr strategichnih komunikacij ta informacijno'i bezpeki [The Center for Strategic Communications and Information Security was presented]. [in Ukrainian].

30. Pro centr [About the center]. [in Ukrainian].

31. Upravlinnja monitoringu ta analizu informacijnogo prostoru [Information Space Monitoring and Analysis Office]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru