Механізми державного регулювання медичного обслуговування населення гарантованого обсягу та якості територій України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми державного регулювання медичного обслуговування населення гарантованого обсягу та якості територій України

Шалько Мірослава Назарівна кандидат медичних наук, доцент, докторант, Класичний приватний університет

Анотація

Визначено, що Територіальна програма державних гарантій надання громадянам України безкоштовної медичної допомоги є пакет документів, що визначають перелік захворювань, видів, обсягів, умов надання та фінансування медичної допомоги, що надається населенню за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, коштів ЗМС. Територіальна програма містить територіальні нормативи обсягів різних видів медичної допомоги та показники їх фінансового забезпечення.

Зазначено, що основні завдання територіальної Програми полягають у: підвищенні ефективності використання наявних ресурсів на розвиток охорони здоров'я територій України; забезпечення збалансованості між наявними потребами населення у безоплатній медичній допомозі та наявністю державних коштів на її надання; раціональної консолідації державних джерел фінансових засобів для забезпечення гарантованої та безкоштовної медичної допомоги населенню територій України. Принципи формування територіальної Програми базуються насамперед на науковому обґрунтуванні витрат для надання гарантованої та безкоштовної медичної допомоги; забезпеченні відповідності між гарантованими обсягами медичної допомоги та наявними на території України фінансовими засобами; потреби населення в медичній допомозі з урахуванням демографічних, соціально-економічних особливостей та наявних показників здоров'я населення територій України, а також підвищення ефективності використання наявної інфраструктурної бази охорони здоров'я за рахунок оптимізації структури та потужностей мережі медичних організацій, впровадження наукомістких та ресурсозберігаючих медичних технологій у практику охорони здоров'я.

Розвинуто участь у реалізації таких програм різних служб та відомств забезпечує комплексний міжвідомчий підхід у досягненні поставленої мети. Згодом програмно-цільовий метод стає всеосяжною формою планування розвитку охорони здоров'я, а цільова програма - директивним документом, який містить пов'язаний за термінами, ресурсами, виконавцями комплекс заходів для ефективного вирішення поставлених завдань. Такі програми можуть розроблятися як на національному, і на регіональному і місцевому рівнях охорони здоров'я.

Обґрунтовано, щодо ресурсозбереження та інтенсифікації роботи окремих підрозділів закладів охорони здоров'я: організація обстеження та лікування у вихідні та святкові дні; виключення дублювання у стаціонарах проведення досліджень, аналогічних амбулаторно-поліклінічному обстеженню; ранній витяг зі стаціонарів після інтенсивного спеціалізованого лікування для амбулаторного спостереження; впровадження сучасних технологій діагностики та лікування; збільшення обсягу спеціалізованої медичної допомоги на базі міжрайонних центрів та державних закладів охорони здоров'я; розвиток мережі денних стаціонарів (стаціонарів денного перебування), стаціонарів вдома; розвиток мережі установ загальнолікарських (сімейних) практик та ін.

Ключові слова: охорона здоров'я, територіальна програма державних гарантій, безкоштовна медична допомога, територіальна інфраструктура, державне регулювання, забезпечення збалансованості

Abstract

Mechanisms of state regulation of medical service of the population of the guaranteed volume and quality of the territories of Ukraine

Shalko Miroslava Nazarivna Candidate of medical sciences, associate professor, doctoral student, Classical Private University

It was determined that the territorial program of state guarantees of providing free medical care to citizens of Ukraine is a package of documents defining the list of diseases, types, volumes, conditions of provision and financing of medical care provided to the population at the expense of budgets of all levels, funds of the Ministry of Health. The territorial program contains territorial norms of volumes of various types of medical care and indicators of their financial support.

It was noted that the main tasks of the territorial program are: increasing the efficiency of the use of available resources for the development of health care in the territories of Ukraine; ensuring a balance between the existing needs of the population for free medical care and the availability of state funds for its provision; rational consolidation of state sources of financial means to provide guaranteed and free medical care to the population of the territories of Ukraine. The principles of formation of the territorial Program are based primarily on the scientific justification of costs for the provision of guaranteed and free medical care; ensuring compliance between the guaranteed volumes of medical care and the financial means available on the territory of Ukraine; the needs of the population for medical care, taking into account the demographic, socio-economic characteristics and the available health indicators of the population of the territories of Ukraine, as well as increasing the efficiency of the use of the existing infrastructure base of health care due to the optimization of the structure and capacities of the network of medical organizations, the introduction of knowledge-intensive and resource-saving medical technologies in health care practice.

The developed participation in the implementation of such programs of various services and departments provides a comprehensive interagency approach to achieving the set goal. Over time, the program-target method becomes a comprehensive form of planning for the development of health care, and the target program becomes a directive document that contains a set of measures linked by terms, resources, and performers for the effective solution of the tasks. Such programs can be developed both at the national, and at the regional and local levels of health care.

Reasonable, in terms of resource saving and intensification of the work of individual divisions of health care institutions: organization of examination and treatment on weekends and holidays; exclusion of duplication in hospitals of conducting studies similar to outpatient polyclinic examination; early discharge from hospitals after intensive specialized treatment for outpatient follow-up; introduction of modern diagnostic and treatment technologies; increasing the volume of specialized medical care on the basis of interdistrict centers and state health care institutions; development of a network of day inpatients (day stay inpatients), inpatients at home; development of a network of institutions of general medical (family) practices, etc.

Keywords: health care, territorial program of state guarantees, free medical care, territorial infrastructure, state regulation, ensuring balance

Постановка проблеми

Територіальна програма державних гарантій надання громадянам України безкоштовної медичної допомоги є пакет документів, що визначають перелік захворювань, видів, обсягів, умов надання та фінансування медичної допомоги, що надається населенню за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, коштів ЗМС.

Територіальна програма містить територіальні нормативи обсягів різних видів медичної допомоги та показники їх фінансового забезпечення.

Мета територіальної Програми державних гарантій медичного обслуговування населення гарантованого обсягу та якості територій України.

Основні завдання територіальної Програми полягають у: підвищенні ефективності використання наявних ресурсів на розвиток охорони здоров'я територій України; забезпечення збалансованості між наявними потребами населення у безоплатній медичній допомозі та наявністю державних коштів на її надання; раціональної консолідації державних джерел фінансових засобів для забезпечення гарантованої та безкоштовної медичної допомоги населенню територій України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У дослідженні проблем удосконалення механізмів державного управління у галузі систем охорони здоров'я, науково обґрунтованого та справедливого розподілу ресурсів між центром і регіонами можна виокремити наукові праці таких авторів: С. Антонюкa, О.В. Баєвої, Ю.В. Бережної, О.В. Бобришевої, В.К. Весельського, З.С. Гладуна, В.Д. Долота, Л.А. Дудки, О.А. Євтушенка, Ю.Б. Іванова, В.В. Ляховченка, В.М. Пашкова, О.В. Поживілової, Я.Ф. Радиш, М.М. Шутова, Я.О. Янчак та інших.

Мета статті - дослідження особливостей формування механізмів державного регулювання медичного обслуговування населення гарантованого обсягу та якості територій України.

Виклад основного матеріалу

Принципи формування територіальної Програми базуються насамперед на науковому обґрунтуванні витрат для надання гарантованої та безкоштовної медичної допомоги; забезпеченні відповідності між гарантованими обсягами медичної допомоги та наявними на території України фінансовими засобами; потреби населення в медичній допомозі з урахуванням демографічних, соціально-економічних особливостей та наявних показників здоров'я населення територій України, а також підвищення ефективності використання наявної інфраструктурної бази охорони здоров'я за рахунок оптимізації структури та потужностей мережі медичних організацій, впровадження наукомістких та ресурсозберігаючих медичних технологій у практику охорони здоров'я.

Сформулюємо загальний алгоритм розробки проекту територіальної Програми:

1) розробка та затвердження територіальних нормативів обсягів та вартості гарантованої населенню на територіях України медичної допомоги;

2) розробка та затвердження диференційованих (з урахуванням відмінностей у захворюваності, віково-статевій структурі населення) нормативів обсягів та вартості гарантованої населенню місцевих утворень медичної допомоги;

3) розрахунок вартості проектів місцевих замовлень;

4) розрахунок вартості державних замовлень для медичних організацій;

5) розрахунок зведеної вартості проекту територіальної програми (плану фінансового забезпечення територіальної програми);

6) виявлення дефіциту фінансового забезпечення проекту територіальної програми;

7) проведення балансування проекту територіальної Програми та розробка комплексу заходів («дорожньої карти») щодо зниження дефіциту фінансових коштів;

8) внесення необхідних коректив до проектів місцевих замовлень;

9) затвердження органами місцевого самоврядування проектів місцевих замовлень;

10) формування (з урахуванням державних і місцевих замовлень) остаточного варіанта проекту територіальної Програми;

11) затвердження проекту територіальної Програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

Завданням планування системи охорони здоров'я на місцевому рівні є розробка програми забезпечення населення місцевого утворення безплатною медичною допомогою (місцевого замовлення) у межах територіальної Програми, з урахуванням коштів територіального фонду ЗМС та бюджетів всіх рівнів [1, с.137].

Формування програм та планів на місцевому рівні має кілька основних етапів:

1) аналіз стану здоров'я населення окремо взятого місцевого утворення та побудова прогнозу на запланований тимчасовий період;

2) аудит інфраструктури медичних організацій та потужностей мережі амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних установ з урахуванням реальних потреб населення конкретної території;

3) визначення пріоритетів розвитку охорони здоров'я місцевого утворення;

4) проектування обсягів медичної допомоги, що надається, з урахуванням територіальних нормативів;

5) узгодження гранично допустимих обсягів безкоштовної медичної допомоги населенню місцевого утворення;

6) розрахунок вартості місцевих замовлень для медичних організацій території;

7) розрахунок обсягів додатково залучених фінансових коштів із місцевого бюджету, необхідні реалізації місцевого замовлення.

Місцеві замовлення затверджуються одночасно із затвердженням бюджетів міст і районів і є складовою територіальної державних гарантій надання громадянам України безоплатної медичної допомоги. Окрім місцевого замовлення, розробляється «План організаційно-економічних заходів щодо вдосконалення системи управління місцевою охороною здоров'я» [2]. Цей план включає систему моніторингу за реалізацією місцевого замовлення, економічні механізми зацікавленості організацій охорони здоров'я в ефективності витрачання ресурсів і підвищенні якості медичної допомоги, перелік сучасних організаційних форм і медичних технологій та ін.

Планом, зокрема, передбачаються такі заходи щодо ресурсозбереження та інтенсифікації роботи окремих підрозділів закладів охорони здоров'я: організація обстеження та лікування у вихідні та святкові дні; виключення дублювання у стаціонарах проведення досліджень, аналогічних амбулаторно-поліклінічному обстеженню; ранній витяг зі стаціонарів після інтенсивного спеціалізованого лікування для амбулаторного спостереження; впровадження сучасних технологій діагностики та лікування; збільшення обсягу спеціалізованої медичної допомоги на базі міжрайонних центрів та державних закладів охорони здоров'я; розвиток мережі денних стаціонарів (стаціонарів денного перебування), стаціонарів вдома; розвиток мережі установ загальнолікарських (сімейних) практик та ін.

Комплексне програмно-цільове планування передбачає розробку медико-соціальних програм із урахуванням певних пріоритетів здоров'я населення [3]. Такий підхід дає змогу концентрувати ресурси на пріоритетних напрямках розвитку охорони здоров'я.

Крім того, участь у реалізації таких програм різних служб та відомств забезпечує комплексний міжвідомчий підхід у досягненні поставленої мети. Згодом програмно-цільовий метод стає всеосяжною формою планування розвитку охорони здоров'я, а цільова програма - директивним документом, який містить пов'язаний за термінами, ресурсами, виконавцями комплекс заходів для ефективного вирішення поставлених завдань. Такі програми можуть розроблятися як на національному, і на регіональному і місцевому рівнях охорони здоров'я.

Кошти бюджетів всіх рівнів, державних позабюджетних фондів, інших джерел, не заборонених законодавством України, стають основними джерелами фінансування цільових програм.

В даний час в галузі охорони здоров'я населення України діє ряд цільових програм, найбільш значущими з яких є [4, c.98]:

1. Національні проекти, програми і концепції:

- Концепцією розвитку системи громадського здоров'я

- Програми "Електронна система реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами, установами і організаціями охорони здоров'я"

- Концепція побудови нової національної системи охорони здоров'я України

- проект «Психічне здоров'я для України»

- проект «Superhumans»

- Державна цільова соціальна програма розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року

- Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 20162020 роки

- Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, зокрема хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції / СНІДу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. за № 248-р,

2. Регіональні програми та проекти:

- концепція регіональної або місцевої програми громадського здоров'я з метою обґрунтування потреби розроблення програми, визначення оптимального варіанта вирішення проблеми

Як бачимо, розробка та реалізація комплексних цільових медико-соціальних програм на основі перспективних методів планування та науково-технологічного прогнозування є одним із пріоритетних напрямів удосконалення управління охороною здоров'я, а отже, проведення реформ у галузі.

Реформа національної системи охорони здоров'я спричиняє ліквідацію державних медичних організацій [5]. Насамперед це пов'язано з тим фактом, що державні клініки часто не витримують конкуренцію з приватними клініками при наданні платних медичних послуг і вимушено йдуть з ринку.

Висновки

Реформи в Україні спрямовані на усунення таких проблем, як:

1. Обмеженість фінансових коштів у державних гарантій безкоштовної медичної допомоги. Види та обсяги безкоштовної медичної допомоги позначені абсолютно конкретними межами: є і перелік видів, є об'ємні та фінансові показники. "Гарантований обсяг безкоштовної медичної допомоги надається громадянам відповідно до Програми державних гарантій надання громадянам України безкоштовної медичної допомоги".

2. Низька мотивація населення до участі у програмах профілактики захворювань, а також незбалансованість їх із наявними фінансовими ресурсами. Як наслідок цього - зростання платної медичної допомоги. У цій ситуації доступність медичної допомоги для населення знижується, причому найменш забезпечені категорії населення перебувають у самому складне становище. Необхідно уточнити державні гарантії в частині включення масштабних програм із профілактики захворювань.

3. На сьогодні наявна модель фінансування не надає суттєвого впливу на ефективність розподілу ресурсів у системі охорони здоров'я.

4. Збільшується дисбаланс бюджетів регіонів України за рівнем фінансування охорони здоров'я.

5. Наявні у системі охорони здоров'я ресурси (фінансові і матеріальні) державні організації використовуються не ефективно.

6. Існуюча система надання медичної допомоги характеризується надмірною мережею медичних організацій із низьким матеріально-технічним оснащенням; домінуванням стаціонарної допомоги, недостатньою пріоритетністю первинної медико-санітарної допомоги, слабким розвитком мережі спеціалізованих медичних організацій профілактичної спрямованості, недостатньою мотивацією медичного персоналу до якісної роботи.

При цьому жодна з цих проблем не враховує довгостроковий характер реформ, а отже не вирішує зазначені проблеми на довгостроковій основі. У системі охорони здоров'я не проводиться прогнозування розвитку системи з урахуванням соціально-економічної ситуації в Україні, досягнень медичної науки.

гарантія медичний обслуговування здоров'я

1. Барзилович А.Д. Реформування системи охорони здоров'я в Україні: стратегічні аспекти. Інвестиції: практика та досвід. 2020. No 2. С 134-140.

2. Гавриченко Д.Г. Трансформація пріоритетів розвитку системи охорони здоров'я України в умовах воєнного стану. Наукові перспективи. 2022. № 5(23).

3. Мельниченко О.А., Овчарова Ж.М. Публічне управління розвитком сфери охорони здоров'я як предмет наукових досліджень. Таврійський науковий вісник № 4.

4. Ніколюк О.В., Бондар В.А., Цвєткова Н.Ю. Напрями удосконалення системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров'я України. Економіка харчової промисловості. 2021. Т.13. Вип. 3. С.94-100.

5. Галай В.О. Стратегія реформування системи охорони здоров'я в Україні. Аналітично-порівняльне правознавство.

References

1. Barzylovych A.D. (2020). Reformuvannia systemy okhorony zdorovia v Ukraini: stratehichni aspekty [Reforming the health care system in Ukraine: strategic aspects]. Investytsii: praktyka ta dosvid Investments: practice and experience, 2, 134-140 [in Ukrainian]

2. Havrychenko D.H. (2022). Transformatsiia priorytetiv rozvytku systemy okhorony zdorovia Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Transformation of the development priorities of the health care system of Ukraine in the conditions of martial law]. Naukovi perspektyvy- Scientific perspectives, 5(23). [in Ukrainian]

3. Melnychenko O.A., Ovcharova Zh.M. (2022). Publichne upravlinnia rozvytkom sfery okhorony zdorovia yak predmet naukovykh doslidzhen [Public management of the development of the sphere of health care as a subject of scientific research]. Tavriiskyinaukovyi visnyk- Taurian Scientific Herald, 4. [in Ukrainian].

4. Nikoliuk O.V., Bondar V.A., Tsvietkova N.Iu. (2021). Napriamy udoskonalennia systemy publichnoho upravlinnia rozvytkom u sferi okhorony zdorovia Ukrainy [Directions for improving the system of public management of development in the sphere of health care of Ukraine]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti - Economics of the food industry, 3(13), 94-100 [in Ukrainian]

5. Halai V.O. (2022). Stratehiia reformuvannia systemy okhorony zdorovia v Ukraini [Strategy for reforming the healthcare system in Ukraine]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru