Новий закон про захист прав споживачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Збройні Сили України

Національний авіаційний університет

Новий закон про захист прав споживачів

Романенко Є.О., Непомнящий О.М.

Вступ

В Україні, в одній із перших країн пострадянського простору, було прийнято Закон України «Про захист прав споживачів» (№ 1023-ХІІ) (далі - Закон).[1] Проте створена у 1991 році система захисту прав споживачів (далі - система ЗПС) зазнала певних деструктивних змін, що призвело до її суттєвої невідповідності системі ЗПС країн ЄС та невідповідності кращим європейським практикам. Наміри синхронізувати національну систему ЗПС з системою ЗПС ЄС без зміни Закону носили не системний, а ситуативний характер.[2]

Виклад основного матеріалу

На сьогодні можна виділити декілька сфер, прогалини в регулюванні яких призводять до численних випадків порушення прав споживачів, а споживач при цьому опиняється фактично сам на сам з проблемами порушеного права.

Так, неврегульовані питання захисту споживчих прав у сфері електронної торгівлі, відсутні дієві механізми захисту від нечесної торговельної діяльності, неефективний захист прав споживачів при гарантійному обслуговуванні продукції тощо.[2]

За результатами аналізу звернень споживачів про порушення їх прав, зокрема, у сфері електронної торгівлі, виявлено наступне:

- при купівлі продукції в інтернет-магазинах споживачам надається недостовірна інформація про продукцію, її споживчі властивості, ціну, умови доставки, порушується право споживача на розірвання договору, відмову від продукції та повернення коштів;

- зустрічаються випадки відсутності відомостей про суб'єкта господарювання, достатні для його ідентифікації, що унеможливлює здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою, у разі порушення суб'єктом господарювання законодавства про захист прав споживачів.

Тому, проектом нового Закону, відповідно до Директиви № 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 було передбачено визначення електронного торговельного майданчика (маркетплейса), електронного сервісу порівняння продукції (прайс- агрегатора) та їх відповідальність за наявність інформації, яка стосується даних про суб'єктів господарювання, що продають продукцію на веб-сайтах маркетплейса та прайс- агрегатора.

Крім того, у разі ненадання суб'єктом господарювання достовірної інформації на веб-сайті про його найменування, місцезнаходження, що унеможливлює здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з метою поновлення порушених прав споживачів,

Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини веб-сайту, програмного забезпечення) такого суб'єкта господарювання.

Водночас, у разі отримання Держпродспоживслужбою від суб'єкта господарювання заяви про відновлення доступу до веб-сайту у зв'язку з розміщенням інформації про найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, Держпродспоживслужба звертається протягом двох робочих днів до провайдера інтернет-послуг з метою відновлення доступу до веб-сайту. електронний торгівля законодавство підприємницький

Таким чином, суб'єкти господарювання, що використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів не зможуть здійснювати господарську діяльність в електронній торгівлі, поки не забезпечать наявність на веб-сайті достовірної інформації про себе, з метою здійснення заходів щодо поновлення прав споживачів.

Також, в діючому Законі існують норми, які взагалі не працюють, або є занадто обтяжливими для бізнесу. [2]

Так, наприклад, необхідність створення суб'єктами господарювання обмінного фонду товарів, які надаються на письмову вимогу споживача на час ремонту товару неналежної якості. Дія зазначеної норми призводить до значних фінансових витрат бізнесу на утримання товарів та приміщення для такого фонду.

Крім того, Законом передбачено, що суб'єкт господарювання за кожний день затримки надання споживачеві товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків (понад чотирнадцять днів) має виплатити неустойку відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Водночас, споживач може довгий час чекати на відремонтований товар (наприклад, відсутні запчастини для ремонту товару), що позбавляє споживача права користуватися товаром, який він свідомо вибирав, купував та за який сплачував кошти.

Тому, виникає необхідність встановити законодавчу норму щодо заміни товару на такий самий або аналогічний, наявний у суб'єкта господарювання у разі, якщо ремонт потребує більше чотирнадцяти календарних днів, або є неможливим.

У такому разі зникає потреба в наявності обмінного фонду, а у разі його створення, суб'єкт господарювання матиме конкурентну перевагу.

Крім того, з 2014 року дія Закону припинила розповсюджуватися на сферу харчової продукції, що позбавило споживачів харчової продукції захисту їх економічних прав у разі порушення, зокрема, умов договору доставки харчової продукції, позначення ціни, вільного вибору форм оплати.

Практика Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів свідчить, що споживачі краще захищені, коли до процесу їх захисту залучено громадські об'єднання споживачів, які можуть провести консультації для споживачів та надати їм практичну допомогу.

Громадські об'єднання споживачів можуть проводити дослідження рівня якості та безпеки товарів, робіт і послуг на споживчому ринку, разом з тим, допомагаючи і бізнесу.

Проектом Закону закладається підгрунтя для участі громадських об'єднань споживачів в захисті прав споживачів та їх залучення до досудового вирішення споживчих спорів.

Крім того, настав час звільнити громадські об'єднання споживачів від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах щодо захисту прав споживачів, у тому числі щодо невизначеного кола споживачів.

У цій сфері правового регулювання діють такі акти законодавства:

Конституція України, Угода про асоціацію, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Господарський кодекс України, закони України «Про захист прав споживачів», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про електронну комерцію», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про лікарські засоби», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про звернення громадян», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 217 «Про схвалення Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983 «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік».

Підписавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифіковану Верховною Радою України у вересні 2014 року (далі - Угода про асоціацію), Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити високий рівень захисту прав споживачів та досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС.

Додатком XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію визначено законодавчі акти ЄС, які необхідно імплементувати в національне законодавство, зокрема законодавчі акти ЄС спрямовані на врегулювання питань, пов'язаних з гарантіями для споживачів, досудовим захистом прав споживачів, забороною несправедливих торговельних практик, договорами із споживачами, електронною комерцією, позначенням цін тощо.

У зв'язку з цим, та на виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983, було розпочато роботу над розробленням проект Закону. Консультації із заінтересованими сторонами стосовно проекту Закону проводилися відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 25.06.2018 № 884 «Про утворення робочої групи для розроблення проекту закону щодо внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері захисту про споживачів». До складу робочої групи увійшли представники центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, громадських організацій, бізнес-асоціацій. Протягом 2018 - 2019 років проведено 13 засідань робочої групи.

При розроблені проекту Закону необхідно було імплементувати такі законодавчі акти ЄС:

Директиву № 98/6/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.02.1998 про захист споживачів при зазначенні цін на товари, що пропонуються споживачам;

Директиву № 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 про недобросовісні торгівельні методи підприємств до споживачів на внутрішньому ринку, що вносить зміни до Директиви Ради № 84/450/ЄЕС, Директив № 97/7/ЄС, № 98/27/ЄС та № 2002/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради, а також до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 Європейського Парламенту та Ради;

Директиву № 2019/771 Європейського Парламенту та Ради від 20.05.2019 про деякі аспекти, що стосуються договорів на продаж товарів, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 2017/2394 та Директиви № 2009/22/ЄС та скасовує Директиву № 1999/44/ЄС;

Директиву № 93/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 05.04.1993 про недобросовісні умови у споживчих контрактах;

Директиву № 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, що вносить зміни до Директиви Ради № 93/13/ЄЕС та Директиви № 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовує Директиву Ради № 85/577/ЄЕС та Директиву № 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради;

Директиву № 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви № 2009/22/ЄС;

Директиву № 2009/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2009 про заборони, що встановлюються уповноваженими органами з метою припинення порушень у сфері захисту інтересів споживачів;

Регламент (ЄС) № 2017/2394 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2017 про співробітництво між національними органами, відповідальними за виконання законів про захист прав споживачів та який скасовує Регламент (ЄС) № 2006/2004.

Крім того, проект Закону повинен був:

визначити принципи, на яких ґрунтується захист прав споживачів відповідно до принципів ЄС;

дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (у разі порушення умов договору купівлі-продажу (доставки) харчової продукції в інтернет-магазинах, при позначенні ціни продажу харчової продукції);

визначити сфери, на які не поширюється дія цього Закону, для уникнення дублювання контрольних функцій органів державного нагляду (контролю);

визначити права та обов'язки споживачів в електронній торгівлі;

перелік інформації про продукцію та суб'єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі та відповідальність за відсутність такої інформації, крім того, відповідальність суб'єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб'єктів господарювання;

надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайтів (частини веб-сайту, програмного забезпечення) суб'єктів господарювання, які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів;

звільнити суб'єктів господарювання від обов'язку створювати обмінний фонд товарів;

впровадити надання суб'єктами господарювання документів, що підтверджують гарантійні зобов'язання, в електронній формі;

надати споживачеві право на заміну товару на такий самий або аналогічний, наявний у суб'єкта господарювання, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше чотирнадцяти календарних днів;

надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з'являється після ремонту тощо.[3]

Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з метою забезпечення громадського обговорення проект Закону 11.12.2020 було розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономіки в розділі «Документи».

Проект Закону, ініціатором законодавчої ініціативи виступив Кабмін, було внесено до Верховної Ради ще в жовтні 2021 року за №6134 [3], ухвалено в першому читанні - у жовтні 2022 року, а потім ще декілька разів його доопрацьовували, зокрема після зауважень Нацагентства із запобігання корупції.

Верховна Рада на засіданні 10 червня 2023 року ухвалила євроінтеграційний Закон «Про захист прав споживачів» (законопроєкт № 6134).[3]. "За" проголосували 263 народних депутати за необхідного мінімуму у 226 голосів.

Новим законом, зокрема, пропонується:

* визначити поняття електронного торговельного майданчика (маркетплейса),

визначити поняття електронного сервісу порівняння продукції (прайс-агрегатора)

запровадити їх відповідальність за наявність інформації, яка стосується даних про суб'єктів господарювання, що продають продукцію на вебсайтах маркетплейса та прайс- агрегатора.

Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) недобросовісних електронних торговельних майданчиків.

Запроваджується норма щодо заміни товару на такий самий або аналогічний, наявний у суб'єкта господарювання у разі, якщо ремонт потребує більше чотирнадцяти календарних днів, або є неможливим.

Створена можливість громадським об'єднанням споживачів проводити дослідження рівня якості та безпеки товарів, робіт і послуг на споживчому ринку, разом з тим, допомагаючи й бізнесу.

Громадські об'єднання споживачів звільнено від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах щодо захисту прав споживачів, у тому числі щодо невизначеного кола споживачів.

Крім того, Законом:

визначено принципи, на яких ґрунтується захист прав споживачів відповідно до принципів ЄС;

поширено дію Закону України "Про захист прав споживачів" на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (у разі порушення умов договору купівлі-продажу (доставки) харчової продукції в інтернет-магазинах, при позначенні ціни продажу харчової продукції);

визначено сфери, на які не поширюється дія цього Закону, для уникнення дублювання контрольних функцій органів державного нагляду (контролю);

визначено права та обов'язки споживачів в електронній торгівлі;

визначено перелік інформації про продукцію та суб'єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, та відповідальність за відсутність такої інформації, крім того, передбачена відповідальність суб'єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчика (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб'єктів господарювання;

звільнено суб'єктів господарювання від обов'язку створювати обмінний фонд товарів;

впроваджено надання суб'єктами господарювання документів, що підтверджують гарантійні зобов'язання, в електронній формі;

надано споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з'являється після ремонту тощо.[3]

Висновки

Прийнятий новий Закон дозволить:

досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС;

підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі;

створити рівні умови для здійснення електронної торгівлі суб'єктами господарювання та чесної конкуренції;

зменшити навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм із законодавчого акту;

підвищити роль громадських об'єднань споживачів в системі захисту прав споживачів;

підвищити рівень споживчої грамотності населення;

усунути можливості для нечесних комерційних практик;

передбачити запровадження механізму досудового (альтернативного) врегулювання споживчих спорів.

Список використаних джерел

1. Про захист прав споживачів: Закон від 12 травня 1991 року № 1023-XII

2. Романенко Є.О., Непомнящий О.М. Штрафи за порушення прав споживачів пропонують збільшити //Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXXI Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м.Рим (Італія): ГО «ВАДНД», 07 квітня 2023 р. - с.88-94

3. Проект Закону про захист прав споживачів: від 05.10.2021 №6134

Размещено на Allbest.ru