Особливості функціонування інформаційно-консультативного механізму взаємодії органів публічної влади і інституцій громадянського суспільства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Особливості функціонування інформаційно-консультативного механізму взаємодії органів публічної влади і інституцій громадянського суспільства в Україні

Теребун Олександра Сергіївна

аспірантка кафедри парламентаризму

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування інформаційно-консультативного механізму взаємодії органів публічної влади й інституцій громадянського суспільства в Україні, а також визначенню характерних проблем та перспективних напрямів його удосконалення в контексті імплементації стандартів ЄС у вітчизняну практику досліджуваної взаємодії. З'ясовано, що ефективності публічних консультації в Україні перешкоджає низка суттєвих недоліків законодавчого та інституційного забезпечення роботи вказаного механізму. Зокрема, на його ефективність впливає недосконалість законодавства, недостатня прозорість і обмежений доступ до інформації. При цьому, означені проблеми ще більше актуалізувалися у зв'язку з повномасштабною російського-українською війною, нестачею ресурсів і зусиль із розбудови інституційної спроможності у відповідній сфері як у органів публічної влади, так і інституцій громадянського суспільства, а також традиційним браком довіри між останніми. Доведено, що усунення цих недоліків вимагає узгоджених зусиль обох сторін, спрямованих на створення сприятливого середовища для ефективних публічних консультацій, які сприяють прозорості, інклюзивності та підзвітності у процесах прийняття рішень.

Ключові слова: інформаційно-консультативний механізм, взаємодія, органи публічної влади, інституції громадянського суспільства, публічні консультації, публічне управління та адміністрування, стандарти Європейського союзу

Terebun Oleksandra Serhiivna Postgraduate student of the Department of Parliamentarism, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

PECULIARITIES OF FUNCTIONING OF THE INFORMATION AND CONSULTATIVE MECHANISM OF INTERACTION BETWEEN PUBLIC AUTHORITIES AND CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS IN UKRAINE

Abstract

The article analyzes the peculiarities of the functioning of the information and consultative mechanism of interaction between public authorities and civil society institutions in Ukraine, and identifies the specific problems and prospective directions for its improvement in the context of the EU standards implementation in the national practice of the studied interaction. It is shown that in Ukraine, as well as in the EU countries, the interaction between the government and the public is most developed in the consultation procedures accompanying the decision-making processes of public authorities.

The analysis of the functioning of the information and consultative mechanism in Ukraine demonstrates that its effectiveness is affected by inadequate legislation, lack of transparency and limited access to information. At the same time, these issues have become even more acute due to the full-scale Russian-Ukrainian war, lack of resources and efforts to build institutional capacity in this sphere on the part of both public authorities and civil society institutions, as well as the traditional lack of trust between them.

The author substantiates that overcoming these weaknesses requires coordinated efforts by both actors aimed at creating an enabling environment for effective public consultations that promote transparency, inclusiveness and accountability in decision-making processes. The article proves that for this purpose, the legislators need to finalize and adopt the key draft law No. 4254, which significantly expands the functionality of the information and consultative mechanism for interaction between public authorities and CSIs at practically all levels of government.

The author also proves that the unresolved problems of developing effective cooperation between public authorities and CSIs in Ukraine require further steps to improve not only the information and consulting mechanism, but also other mechanisms of the investigated interaction (petition, organizational and advisory, control and oversight, social partnership mechanism, and others), in particular by adapting and implementing the experience and standards of the European Union, and in the difficult and extremely unfavorable conditions of war.

Keywords: information and consultative mechanism, interaction, public authorities, civil society institutions, public consultations, public management and administration, European Union standards

Вступ

Постановка проблеми. Органи публічної влади та інституцій громадянського суспільства (далі - ІГС) є невід'ємними підсистемами для існування сучасної демократичної держави. В Україні створення сприятливих умов для демократичної взаємодії означених інституцій та налагодження ефективної комунікації між ними є одним зі стратегічних завдань Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки [9].

Варто відзначити, що в нашій державі вже інституціолізовані основні механізми взаємодії органів публічної влади з ІГС, яких можна класифікувати на: механізми безпосередньої двосторонньої взаємодії (до них відносяться інформаційно-консультативний, петиційний, організаційно-дорадчий, контрольно-наглядовий механізми та механізм соціального партнерства) та механізми опосередкованої взаємодії, що втілюються за рахунок реалізації політико-правового механізму державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства у вигляді стратегічних і доктринальних документів, законодавчих актів, регулюючих діяльність ІГС та громадської участі.

Поряд із цим, євроінтеграційні перспективи України, яка з 23 червня 2022 р. офіційно отримала статус кандидата на членство в Євросоюзі, надзвичайно гостро актуалізують проблему відповідності вітчизняної практики взаємодії інституцій влади та ІГС європейським стандартам демократизації публічного управління та політиці сприяння розвитку громадянського суспільства.

Отож, з огляду на європейські перспективи України як кандидата в члени ЄС вивчення даної проблематики є вкрай актуальним напрямом фахових досліджень у галузі публічного управління та адміністрування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематиці взаємодії публічної влади та інституцій громадянського суспільства в Україні, зокрема її правовим і організаційним формам і механізмам, присвячено чимало публікацій. Тут варто виділити напрацювання таких дослідників як Ю. Каплан, В. Потапенко, Ю. Тищенко [10; 16], О. Корнієвський, В. Яблонський [13;14], В. Купрій, Л. Паливода [2; 17], О. Мізік, В. Скворцова [15], О. Новіков [3] та інших.

Загалом теоретичним та практичним аспектам вивчення взаємовідносин інституцій публічної влади та громадянського суспільства в Україні не бракує уваги збоку українських фахівців із публічного управління та адміністрування, політологів, правознавців та соціологів. Разом із тим, у переважній більшості публікацій не приділяється достатньої уваги аналізу поточного стану функціонування її окремих механізмів, зокрема, інформаційно-консультативного механізму в контексті оцінки відповідності української практики взаємовідносин інституцій публічної влади та громадянського суспільства європейським стандартам у цій сфері. Вказане вище зумовлює актуальність даного дослідження.

Мета статті. Метою статті є аналіз специфіки функціонування інформаційно-консультативного механізму взаємодії органів публічної влади й інституцій громадянського суспільства в Україні, а також визначення характерних проблем та перспективних напрямів його удосконалення в контексті імплементації стандартів ЄС у вітчизняну практику досліджуваної взаємодії.

Виклад основного матеріалу

В Україні, як і в державах Євросоюзу, взаємодія влади і громадськості є найбільш розвинутою в консультаційних процедурах, що супроводжують процес розробки та ухвалення нормативно-правових актів уряду та інших органів державної влади. В нашій державі інформаційно-консультативний механізм досліджуваної взаємодії регламентується правовими актами щодо права на участь у процесі вироблення та ухвалення рішень, головним чином - Законом України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» [8] та Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [7].

Однак, якщо Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» включає вимогу про проведення консультацій із приводу конкретних рішень у сфері господарської діяльності, то Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі - Порядок), затверджений вище згаданою постановою Кабміну № 996, регламентує саму процедуру публічних консультацій із широкого спектру питань формування й реалізації державної політики.

Публічні консультації проводяться в Україні у форматі публічного громадського обговорення, до якого належать громадські слухання, конференції, кругли столи, форуми, інтернет і відео конференції, а також в електронному вигляді (електронні консультації). Додатково у рамках формату публічного громадського обговорення може бути передбачено засідання громадської ради, що утворюються при органах виконавчої влади (далі - ОВВ).

Як і його європейські колеги, український ОВВ-розробник проекту НПА повинен забезпечити репрезентативність усіх дотичних до обговорюваного проекту рішення заінтересованих сторін (цей термін включає соціальні групи населення, суб'єкти господарювання, ІГС, органи місцевого самоврядування тощо).

Відповідно до Порядку ІГС можуть подавати пропозиції та зауваження в усній, письмовій та електронні формах, надсилаючи їх на поштову та/або електронну адресу розробника НПА, а також, якщо йдеться про електронні консультації, у спеціальну підрубрику «Електронні консультації з громадськістю» рубрики «Консультації з громадськістю» офіційного інтернет-представництва ОВВ. У відповідній рубриці мають оприлюднюватися і результати громадських консультацій у формі звіту, в якому надається інформація про: пропозиції, які надійшли до ОВВ внаслідок обговорення; врахування пропозицій та зауважень громадськості, включаючи обґрунтування прийнятого рішення і вказівку на причини неврахування певних пропозицій та зауважень; рішення, які були прийняті на основі обговорення. Загалом до розробника проекту НПА висувається вимога враховувати результати публічних консультацій при ухваленні остаточного рішення або в подальшій роботі відповідного органу, хоча це не є обов'язок імперативного характеру.

Європейський досвід свідчить, що механізм публічних консультацій гарантує ефективний внесок ІГС у вироблення й ухвалення державно-владних рішень. Зараз можна вважати усталеною практикою постійні консультації з громадськістю у різних її форматах, при цьому більшість ОВВ є достатньо послідовними у виконанні ключових норм Положення, пов'язані з інформуванням громадськості щодо орієнтовних планів та повідомлень про проведення консультаційних заходів, дотримання термінів подання пропозицій. Поряд із цим, ефективності публічних консультації в Україні перешкоджає низка суттєвих недоліків законодавчого та інституційного забезпечення роботи інформаційно-консультативного механізму досліджуваної взаємодії.

Так, важливим чинником, що підриває ефективність консультацій з громадськістю, є недостатній рівень звітності інституцій публічної влади щодо проведених консультаційних заходів. Повідомлення органів влади про проведення консультацій без надання інформації про врахування або неврахування пропозицій і рекомендацій та відгуків ІГС без зазначення причин цього, а також загальний характер наданої інформації об'єктивно перешкоджає можливості зробити точні висновки та провести комплексну оцінку впливу результативності відповідного механізму на зміст державної чи місцевої політики.

Зокрема, згідно з аналізом практик проведення консультацій серед 18 міністерств у період 2019 - першого півріччя 2020 року, проведеного ГО «Рух ЧЕСНО» на предмет дотримання норм Порядку, 28% з усіх міністерств, серед яких Міністерство закордонних справ України та Міністерство охорони здоров'я України, не публікували звіти або надавали інформацію лише щодо окремих консультацій. Крім того, 67% міністерств надавали інформацію у формі, яка не відповідає належним стандартам. Типовим є й те, що міністерства віддають перевагу електронним консультаціям, проводячи їх у 3,5 рази частіше за консультації у форматі публічного громадського обговорення [11].

При цьому така тенденція не є характерною виключно для того періоду (карантину) і тим більше для нинішнього воєнного часу, вона як свідчать численні дослідження була властива і для консультацій, що проводились у попередні роки. Про те, що ОВВ віддають перевагу саме електронним консультаціям, чий формат отримання відгуків від громадськості (вони надходять на електронну скриньку ініціатора консультацій) фактично не передбачає повноцінної двосторонньої взаємодії відзначалося, зокрема у таких дослідженнях: [3; 13; 14].

Що стосується консультацій між комітетами Верховної Ради України та ІГС, то даний аспект взаємодії не врегульований належним чином у вітчизняній нормативно-правовій базі. Незважаючи на факт регулярного проведення спільних засідань, слухань та конференцій, активну діяльність робочих груп при парламентських комітетах, про що свідчать дані самих організацій громадянського суспільства (див., наприклад [1]), формальна звітна інформація комітетів щодо взаємодії з громадськістю ускладнює оцінку конкретного впливу ІГС на законотворчий процес.

Як наслідок, навіть при наявності якісних висновків та рекомендації від громадських та експертних організацій, реальна функціональність та вплив ІГС на прийнятті остаточних рішень за оцінкою багатьох фахівців, може залишатися на недостатньо високому рівні [16, с. 66].

Залишається достатньо обмеженою і роль ІГС як ініціатора публічних консультацій, а також її внеску у формування порядку денного політики органів влади. Як відзначається у вище вказаному опитуванні, проведеного ГО «Рух ЧЕСНО», частка консультацій, ініційованих представниками громадськості, складала лише 5,8%. Крім того, має місце недостатня практика використовування відповідними ЦОВВ опосередкованих методів проведення консультацій, таких як соціологічні дослідження, анкетування, опитування та фокус-групи [11].

Конструктивна участь ІГС ще на етапі підготовки державно-політичних рішень через відповідний механізм взаємодії фактично не передбачена чинною процедурою проведення публічних консультацій, адже вона стосується вже розроблених проектів НПА та інших документів, опублікованих на сайтах урядових органів. На це також звертається увага численних дослідників протягом багатьох років (див., зокрема: [2; 10; 13; 14; 15; 16; 17] тощо).

Питання строку оприлюднення проектів НПА та інших державно- політичних рішень також залишається актуальною проблемою взаємодії публічних органів влади та ІГС при проведенні публічних консультацій. Згідно з чинним законодавством - Законом України «Про доступ до публічної інформації» [6], проекти нормативно-правових актів та рішень місцевих рад, що підлягають громадському обговоренню, мають бути оприлюднені відповідними розпорядниками інформації не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Однак порядок оприлюднення проектів рішень органів місцевого самоврядування (далі - ОМС) також визначають і інші норми українського законодавства, зокрема вище загадана постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996. Відсутність єдиного нормативного стандарту щодо цього питання призводить до того, що різні органи влади використовують різні строки для оприлюднення та обговорення проектів рішень [15, с. 33].

Загалом, що стосується місцевого рівня, то практика показує, що ОМС зазвичай керуються стандартами проведення публічних консультацій, визначених для ОВВ, але останній має для них виключно рекомендаційний характер. Більше того, на думку окремих українських дослідників, дана практика стосовно механізм громадських слухань та загальних зборів з участю мешканців територіальної громади є радше спорадичною, ніж має загальну тенденцію (див., зокрема: [13, с. 50-51; 15, с. 33]).

Брак інституційної спроможності органів публічної влади, необхідних для організації всебічних та інклюзивних публічних консультацій, є ще однією слабкою стороною роботи цього механізму в Україні. Відсутність фахівців, які мають достатню кваліфікацію для організації та проведення консультацій з громадськістю, обмежені фінансові ресурси, велика кількість проектів рішень, що мають обов'язково пройти консультаційну процедуру, стислі часові межі та ін. залишається вагомим викликом для них. Також надзвичайно важливим аспектом, що впливає на якість роботи інформаційно-консультативного механізму в Україні, є нерівномірна, переважна недостатня, ресурсна спроможність ІГС, передусім їх кадровий потенціал, професійна компетентність, матеріально-технічна база та фінансова стійкість.

Пандемія коронавірусу, а згодом і військовий стан ще більше погіршили ситуацію з функціонуванням даного механізму. Ще під час епідеміологічних заходів, коли через необхідність дотримання заходів безпеки виникла необхідність перевести консультації, робочі групи та круглі столи в онлайн формат, Верховна Рада, і, до речі, місцеві ради також, перестали надавати можливості представникам громадських організацій та пресі брати участь у засіданнях своїх комітетів. Ефективність таких онлайн-заходів, як виявилось, дещо знизилася внаслідок перепон для особистого спілкування і менший масштаб залучення учасників у подібному форматі, а з початком повномасштабної російського-української війни засідання законодавчих органів взагалі перестали бути публічними.

В умовах воєнного стану проводити публічні консультації стало ще більш складним завданням, особливо на місцевому рівні. У більшості міст України замість місцевих державних адміністрацій були створені військово- цивільні адміністрації, котрі будучи тимчасовими органами з елементами військової організації управління [5], не надто схильні до будь-якої відкритої взаємодії з ІГС, у тому числі у форматі консультацій з громадськістю.

Наразі готується до другого читання законопроект «Про публічні консультації» від 23 жовтня 2020 р. реєстр. № 4254 [4], положення якого спрямовані на врегулювання на законодавчому рівні питань функціонування інформаційно-консультативного механізму досліджуваної взаємодії, а саме встановлення єдиної системи стандартів для всіх органів публічної влади щодо проведення публічних консультацій.

Законопроект докладно висвітлює принципи, які стосуються проведення публічних консультацій, включаючи участь, відкритість та прозорість, доступність, підзвітність, ефективність та пропорційність. Він також унормовує права та обов'язки суб'єктів владних повноважень і заінтересованих осіб у правовідносинах, пов'язаних із цим механізмом досліджуваної взаємодії. Однак на даному етапі його проходження, тобто при підготовці до другого читання, чимало фахівців вже ж вказують на наявність у вказаному законопроекті певних недоліків, різного роду обмежень або не чітких положень, що можуть обмежити ефективну реалізацію цього закону.

Зокрема, звертається увага на таке: відсутність права стейкхолдерів ініціювати проведення публічних консультацій; нечіткість та незрозумілість положень щодо того, які порушення можуть бути підставою для перегляду чи скасування актів, ухвалених після консультацій; відсутність у Конституції України прямої вимоги про проведення публічних консультацій як обов'язкової підстави для прийняття НПА; нерозповсюдження консультаційних процедур на підготовку проектів актів про утворення та діяльність консультативно-дорадчих та інших допоміжних органів [12].

Не можна не погодитись, що ці та інші питання потребують уважного розгляду та можливого вдосконалення законопроекту з метою забезпечення більшої якості та ефективності проведення публічних консультацій та гарантування громадського контролю відповідно до європейських принципів досліджуваної взаємодії.

Таким чином, при підготовці до другого читання у даний проект закону суб'єкту законодавчої ініціативи (Кабінетом Міністрів України) є сенс внести, зокрема, такі зміни:

- уточнити підстави, за яких проекти НПА та інших правових документів, що виносяться на публічні консультації, при порушення порядку їх проведення потребуватиме повторного перегляду або скасування, а також визначити правові наслідки порушення відповідного порядку для органу публічної влади;

- передбачити права ІГС та інших заінтересованих сторін виступати ініціатором проведення публічних консультацій;

- розширити сферу дії цього законопроекту стосовно правових актів і документів, що поширюються на правовідносини у сфері формування громадських рад: необхідно дозволити останнім брати участь у підготовці консультаційного документу до публічних консультацій шляхом внесення пропозиції до нього, а також проводити передню громадську експертизу проектів НПА, що виносяться органом влади, при якому утворена ГР, на публічні консультації не залежно від форми таких консультацій (електроні консультації, цільові, публічні обговорення).

Крім того, до дня ухвалення досліджуваного проекту закону Міністерству юстиції спільно з ІГС вкрай необхідно підготувати документ, що описує детальне керівництво (єдині стандарти) проведення публічних консультацій в Україні, як це робиться у державах-членах ЄС, на кшталт методичного посібника Європейської Комісії з кращого регулювання [18]. Подібні документи, яка показує європейський досвід, є дієвим інструментом навчання громадськості і інституцій публічної влади на доступній для широкого загалу мові, як максимально ефективно проходити всі етапи консультацій.

Висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок

інформаційний консультативний влада суспільство

Проведений аналіз функціонування інформаційно-консультативного механізму в Україні показує, що на його ефективність впливає недосконалість законодавства, недостатня прозорість і обмежений доступ до інформації. При цьому, ці проблеми ще більше актуалізувалися у зв'язку з повномасштабною російського-українською війною, нестачею ресурсів і зусиль із розбудови інституційної спроможності у відповідній сфері як у органів публічної влади, так і інституцій громадянського суспільства, а також традиційним браком довіри між останніми.

Усунення цих недоліків вимагає узгоджених зусиль обох сторін, спрямованих на створення сприятливого середовища для ефективних публічних консультацій, які сприяють прозорості, інклюзивності та підзвітності у процесах прийняття рішень. Для цього суб'єктам законодавчої ініціативи необхідно доопрацювати та ухвалити ключовий законопроект № 4254, що суттєво розширює функціонал інформаційно-консультативного механізму взаємодії органів публічної влади та ІГС фактично на всіх рівнях управління державою.

Нерозв'язані проблеми розвитку результативної співпраці органів публічної влади та ІГС в Україні потребують подальших кроків із вдосконалення інформаційно-консультативного та інших механізмів досліджуваної взаємодії, зокрема шляхом адаптації й імплементації досвіду та стандартів Європейського Союзу, при цьому у складних і вкрай несприятливих для цього умовах війни. Вказане вище розглядається автором як перспективний напрям подальших досліджень.

Література

1. Взаємодія комітетів Верховної Ради із регіональними стейкхолдерами при здійсненні законопроєктної функції / ГО «Громадянська мережа «ОПОРА», 25 травня 2021. URL: https://www.oporaua.org/report/parliament/23125-vzaiemodiia-komitetiv-verkhovnoyi-radi- iz-regionalnimi-steikkholderami-pri-zdiisneni-zakonoproiektnoyi-funktsiyi (дата звернення: 27.08.2023)

2. Громадянське суспільство в Україні: звіт за результатами дослідження / Л. Паливода, О. Вінніков, В. Купрій [та ін.]. K.: БФ «Творчий центр ТЦК», 2016. 74 с.

3. Новіков О. О. Громадський контроль як інструмент підвищення ефективності державного управління в Україні: дис.... канд. н. держ. упр. спец. 25.00.02 - механізми державного управління. Інститут законодавства Верховної Ради України. Київ, 2021. 218 с.

5. Проєкт Закону про публічні консультації реєстр. від 23.10.2020 р. № 4254. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70235 (дата звернення 27.08.2023)

6. Про військово-цивільні адміністрації: Закон України від 03.02.2015 р. № 141-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/141-19#Text (дата звернення: 27.08.2023)

7. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. № 2939-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 (дата звернення: 25.08.2023)

8. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. № 996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text (дата звернення 17.08.2023)

9. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160- 15#Text (дата звернення 17.08.2023)

10. Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 - 2026 роки: Указ Президента України від 27.09.2021 р. №487/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4872021-40193 (дата звернення 27.08.2023)

11. Про стан розвитку громадянського суспільства України в 2021 році та його зміни на початку 2022 року: матер. щоріч. доп. / В. Потапенко, Ю. Тищенко, Ю. Каплан та ін.; заг. ред. Ю. Каплан. Київ: НІСД, 2022. 56 с.

12. Публічні консультації: можливості для громадян та влади / ГО «Рух ЧЕСНО». Київ, 2021. URL: https://komsamovr.rada.gov.ua/uploads/documents/42471.pdf (дата звернення: 17.08.2023)

13. «Публічні консультації як інструмент демократії участі»: експерт НІСД взяв участь у слуханнях, організованих комітетом ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. URL: https://niss.gov.ua/ news/novini-nisd/publichni-konsultacii-yak-instrument-demokratii-uchasti-ekspert-nisd-vzyav-uchast (дата звернення 27.08.2023)

14. Розвиток громадянського суспільства в Україні: аналіт. доп. / В. М. Яблонський, П. Ф. Вознюк, Д. М. Горєлов [та ін.]; за ред. О. А. Корнієвського, М. М. Розумного. Київ: НІСД, 2015. 60 с.

15. Розвиток громадянського суспільства України в умовах внутрішніх і зовнішніх викликів / В. М. Яблонський, О. М. Балакірєва, Т. В. Бєльська [та ін.]; за ред. О. А. Корнієвського. К.: НІСД, 2016. 72 с.

16. Скворцова В., Мізік О. Барометр ОГС: Орієнтир до сприятливого середовища та розширення можливостей ОГС. Україна 2021. Звіт про країну / УНЦПД. Київ, 2022. 75 с.

17. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні: шлях протягом 30-ти років та ключові аспекти 2021 року: аналіт. доп. Київ: НІСД, 2021. 112 с.

18. Стан та динаміка розвитку організацій громадянського суспільства України 20022018 роки: Звіт за даними дослідження/ Автори - упорядники: Л. Паливода, Н. Купрій, О. Бікла K.: БФ «Творчий центр ТЦК», 2018. 108 с.

19. Better regulation guidelines: Commission Staff Working Document (SWD(2021)305 final). Brussels, 3.11.2021. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/default/files/swd2021_305_en.pdf, р. 17-18 (Accessed 23 February 2022)

References

1. Vzaєmodіja komhetiv Verhovno'i Radi \z reg^nal'n^i stejkholderami pri zdysnenrn zakonoproєktnoї funkd'i [Interaction of Verkhovna Rada committees with regional stakeholders in the implementation of the legislative function]. www.oporaua.org Retrieved from https://www.oporaua.org/report/parliament/23125-vzaiemodiia-komitetiv-verkhovnoyi-radi-iz- regionalnimi-steikkholderami-pri-zdiisneni-zakonoproiektnoyi-funktsiyi [in Ukrainian].

3. Palivoda, L., Vinnikov, O., Kuprij, V. (2016). Gromadjanske suspWstvo v Ukrarn [Civil society in Ukraine]. K.: BF «Tvorchii centr TCK» [in Ukrainian].

4. Novikov, O. O. (2021). Gromads'kij kontrol' jak instrument pidvishhennja efektivnosti derzhavnogo upravlinnja v Ukraini [Public control as a tool for improving the efficiency of public administration in Ukraine]. Candidate's thesis. Kiiv: Institut zakonodavstva Verhovnoi Radi Ukraini [in Ukrainian].

5. Ргоє^ Zakonu pro publichni konsul'tacii reєstr. [Draft Law on Public Consultations Register]. w1.c1.rada.gov.ua Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511=70235 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukraini “Pro vijs'kovo-civil'ni administracii [The Law of Ukraine “On military- civilian administrations”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/141-19#Text [in Ukrainian].

7. Zakon Ukraini “Pro dostup do publichnoi informacii” [The Law of Ukraine “On access to public information”]. (n.d). zakon2.rada.gov.ua Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2939-17 [in Ukrainian].

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukraini “Pro zabezpechennja uchasti gromads'kosti u formuvanni ta realizacii derzhavnoi politiki” [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On ensuring public participation in the formation and implementation of state policy”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

9. Zakon Ukraini “Pro zasadi derzhavnoi reguljatornoi politiki u sferi gospodars'koi dijal'nosti” [The Law of Ukraine “On the principles of state regulatory policy in the field of economic activity”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1160-15#Text [in Ukrainian].

10. Ukaz Prezidenta Ukraini “Pro Nacional'nu strategiju sprijannja rozvitku gromadjans'kogo suspil'stva v Ukraini na 2021 - 2026 roki” [The Decree of the President of Ukraine “On the National Strategy for Promoting the Development of Civil Society in Ukraine for 2021-2026”]. (n.d). www.president.gov.ua Retrieved from https://www.president.gov.ua/ documents/ 4872021-40193 [in Ukrainian].

11. Potapenko, V., Tishhenko, Ju., Kaplan, Ju. (2022). Pro stan rozvitku gromadjans'kogo suspd'stva Ukraini v 2021 госі ta jogo zmmi na pochatku 2022 roku [On the state of development of civil society of Ukraine in 2021 and its changes at the beginning of 2022]. Kiiv: NISD [in Ukrainian].

12. Publichni konsul'tacii: mozhlivosti dlja gromadjan ta vladi [Public consultations: opportunities for citizens and authorities]. komsamovr.rada.gov.ua Retrieved from https:// komsamovr.rada.gov.ua/uploads/documents/42471.pdf [in Ukrainian].

13. «Publichni konsul'tacii jak instrument demokratii uchasti»: ekspert NISD vzjav uchast' u sluhannjah, organizovanih komitetom VRU z pitan' organizacii derzhavnoi vladi, miscevogo samovrjaduvannja, regional'nogo rozvitku ta mistobuduvannja ["Public consultations as a tool of participatory democracy": an NISD expert took part in hearings organized by the VRU committee on the organization of state power, local self-government, regional development and urban planning]. niss.gov.ua Retrieved from https://niss.gov.ua/news/novini-nisd/publichni-konsultacii- yak-instrument-demokratii-uchasti-ekspert-nisd-vzyav-uchast [in Ukrainian].

14. Jablons'kij, V. M., Voznjuk, P. F., Gorelov, D. M. (2015). Rozvitok gromadjans'kogo suspd'stva v Ukram [Development of civil society in Ukraine], Kiiv: NISD [in Ukrainian].

15. Jablons'kij, V. M., Balakireva, O. M., Bd's'ka, T. V. (2016). Rozvitok gromadjans'kogo suspd'stva Ukraini v umovah vnutnshmh і zovmshmh vikliMv [Development of the civil society of Ukraine in the conditions of internal and external challenges], K.: NISD [in Ukrainian].

17. Skvorcova, V., Mizik, O. (2021). Barometr OGS: Orientir do sprijatlivogo seredovishha ta rozshirennja mozhlivostej OGS. Ukrama 2021 [CSO barometer: A guide to a favorable environment and the expansion of CSO capabilities]. Ki'iv [in Ukrainian].

18. Stan rozvitku gromadjans'kogo suspd'stva v Ukrarn: shljah protjagom 30-ti roktv ta kljuchovі aspekti 2021 roku [The state of development of civil society in Ukraine: the path for 30 years and key aspects of2021]. Ki'iv: NISD [in Ukrainian].

19. Palivoda, L., Kuprij, N., Bikla, O. (2018). Stan ta dinamtka rozvitku orgamzatij gromadjans'kogo suspd'stva Ukrami 2002-2018 roki [State and dynamics of development of civil society organizations of Ukraine 2002-2018]. K.: BF «Tvorchij centr TCK» [in Ukrainian].

20. Better regulation guidelines: Commission Staff Working Document (SWD(2021)305 final). Brussels. ec.europa.eu Retrieved from https://ec.europa.eu/info/sites/default/files/swd2021_ 305_en.pdf, r. 17-18 [in English].

Размещено на Allbest.ru