Господарські правовідносини, їхня характеристика та класифікація у сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Господарські правовідносини, їхня характеристика та класифікація у сучасних умовах

Бурик Мирослав Мирославович кандидат наук з державного управління, доцент кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Факультету управління, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефвника

Анотація

Сучасні умови господарювання характеризуються динамічністю, мінливістю та складністю, що зумовлює потребу в постійному дослідженні та актуалізації знань про господарські правовідносини.

У даній роботі виокремлено та проаналізовано основні ознаки господарських правовідносин, що відрізняють їх від інших видів правовідносин. Запропоновано ґрунтовну класифікацію господарських правовідносин за різними критеріями. Обґрунтовано актуальні проблеми правового регулювання господарських правовідносин в сучасних умовах. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання господарських правовідносин. У результаті написання роботи отримано нове бачення сутності та особливостей господарських правовідносин в контексті сучасних економічних викликів. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення законодавства, що регулює господарські правовідносини. Наукові рекомендації та практичні поради можуть бути корисними для юристів, суддів, науковців, а також для суб'єктів господарювання.

Регулювання господарських відносин - це система заходів, спрямованих на забезпечення законності, добросовісності та ефективності господарської діяльності. У роботі автором зроблена спроба визначити основні цілі регулювання господарських відносин. Важливо зазначити, що система регулювання господарських відносин постійно розвивається та вдосконалюється. Основні завдання розвитку системи регулювання господарських відносин в Україні: створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу; забезпечення вільного доступу до ринку для всіх учасників господарських відносин; зменшення адміністративного тиску на бізнес; підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності; стимулювання інновацій та розвитку нових технологій; регулювання господарських відносин - це важливий фактор розвитку економіки України.

Матеріали статті можуть бути використані у навчальному процесі при вивченні господарського права.

Ключові слова: господарські правовідносини, характеристика, класифікація, сучасні умови, правове регулювання, проблеми, вдосконалення.

Abstract

Economic legal relations, their characteristics and classification in modern conditions

Buryk Myroslav Myroslavovych Candidate of sciences in public administration, associate professor of department of management and business administration, faculty of Management, Precarpation national University of Vasyl Stefanyk

Modern economic conditions are characterized by dynamism, variability and complexity, which necessitates the need for constant research and updating of knowledge about economic legal relations.

This paper identifies and analyzes the main features of economic legal relations that distinguish them from other types of legal relations. A thorough classification of economic legal relations according to various criteria has been elaborated and proposed. Current problems of legal regulation of economic legal relations in modern conditions are substantiated. Practical recommendations on improving the legal regulation of business relations have been developed. As a result of writing the work, a new vision of the essence and features of economic legal relations in the context of modern economic challenges was obtained. The results of the research can be used to improve the legislation regulating economic legal relations. Scientific recommendations and practical advice can be useful for lawyers, judges, scientists, as well as for business entities.

Regulation of economic relations is a system of measures aimed at ensuring legality, good faith and efficiency of economic activity. In the work, the author made an attempt to determine the main goals of regulating economic relations. It is important to note that the system of regulation of economic relations is constantly developing and improving. The main tasks of the development of the system of regulation of economic relations in Ukraine: creation of favorable conditions for the development of small and medium-sized businesses; ensuring free access to the market for all participants in economic relations; reduction of administrative pressure on business; increasing the level of protection of intellectual property rights; stimulation of innovation and development of new technologies; regulation of economic relations is an important factor in the development of the economy of Ukraine. The materials of the article can be used in the educational process when studying economic law.

Keywords: economic legal relations, characteristics, classification, modern conditions, legal regulation, problems, improvement.

Постановка проблеми

Господарські правовідносини -- важлива складова суспільних відносин, які регулюються нормами господарського права. Їх розуміння та класифікація мають не лише теоретичне, але й практичне значення, адже дозволяють чітко окреслити предмет правового регулювання, визначити особливості правового статусу суб'єктів господарювання, а також ефективно використовувати правові механізми для забезпечення розвитку господарської діяльності [1]. Це система суспільних відносин, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, яким притаманні ознаки:

- майновий характер, пов'язаний із виробництвом, обміном, розподілом та споживанням товарів, робіт і послуг;

- виникають між суб'єктами господарювання: юридичними особами та фізичними особами-підприємцями;

- суб'єкти господарювання самостійно обирають контрагентів та умови договорів;

- регулюються нормами господарського права.

Господарські правовідносини відіграють ключову роль у розвитку економіки України. Їх ефективне правове регулювання є необхідною умовою для забезпечення економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та добробуту населення [2]. Разом із тим, попри особливе місце у розвитку держави, господарські правовідносини мають низку проблем, які потребують системного аналізу та вирішення:

- господарське законодавство України потребує оновлення та вдосконалення, адже воно не завжди відповідає сучасним викликам та потребам економіки;

- практика застосування норм господарського права часто призводить до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- недостатнє розуміння норм господарського права суб'єктами господарювання та населенням негативно впливає на загальний стан господарської діяльності.

Саме тому у статті:

- детально розглянемо кожну з груп господарських правовідносин;

- проаналізуємо особливості правового регулювання господарських відносин в Україні, їх класифікацію та категорійність;

- визначимо перспективи розвитку господарських правовідносин в умовах глобалізації та діджиталізації економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти правового регулювання цифровізованих господарських відносин із метою їх соціального спрямування досить активно висвітлюються в наукових працях українських вчених, зокрема:

- О. Беляневич досліджує особливості укладення, зміни та розірвання господарських договорів в умовах цифровізації;

- О. Вінник аналізує правові аспекти електронного документообігу та електронного підпису;

- А. Шаблієнко досліджує питання відповідальності за порушення зобов'язань у сфері е-комерції;

- М. Кузьміна аналізує особливості захисту прав споживачів при купівлі товарів та послуг онлайн;

- О. Гончаренко досліджує роль саморегулювання у сфері цифрової економіки;

- В. Кочин досліджує правові аспекти діяльності віртуальних підприємств;

- К. Єфремова аналізує правовий режим електронних ресурсів;

- О. Шаповалова досліджує правові аспекти ведення електронних публічних реєстрів;

- Д. Лук'яненко досліджує правові аспекти штучного інтелекту та блокчейн-технологій та інше.

Наукові дослідження з правового регулювання цифровізованих господарських відносин мають важливе значення для вдосконалення законодавства та формування правової практики й підвищення правової свідомості.

Мета статті - на основі теоретичних та практичних досліджень систематизувати та узагальнити знання про господарські правовідносини в сучасних умовах. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:

1. Охарактеризувати господарським правовідносинам, визначити їхні ознаки та особливості.

2. Дослідити класифікацію господарських правовідносин за різними критеріями.

3. Визначити актуальні проблеми правового регулювання господарських правовідносин.

4. Обґрунтувати шляхи вдосконалення правового регулювання господарських правовідносин.

Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення законодавства, що регулює господарські правовідносини. Наукові рекомендації можуть бути корисними для практикуючих юристів, які надають правову допомогу суб'єктам господарювання.

Виклад основного матеріалу

Господарські правовідносини є динамічною системою, що постійно розвивається. Їх розуміння та класифікація мають важливе значення для забезпечення ефективного правового регулювання господарської діяльності в сучасних умовах.

Використання цифрових технологій суттєво трансформує відносини між учасниками господарської діяльності в багатьох галузях. Наприклад:

1. Розвиток «розумних» мереж, децентралізоване виробництво енергії, автоматизоване управління енергоспоживанням.

2. Нові можливості для енергоефективності та економії ресурсів.

3. Використання роботів та автоматизованих систем для виконання будівельних робіт.

4. Перехід до «розумних» будинків та міст, які інтегрують різні технології для комфортного та безпечного життя.

5. Розвиток онлайн-банкінгу, мобільних платежів, фінтех-послуг.

6. Зниження ролі традиційних банківських відділень, поява нових цифрових банків.

7. Розвиток безпілотних транспортних засобів, онлайн-сервісів для виклику таксі, каршерингу.

8. Оптимізація логістичних ланцюгів, автоматизоване управління транспортом.

9. Розвиток систем відеоспостереження, кібербезпеки, систем раннього попередження.

10. Використання штучного інтелекту для аналізу даних та прогнозування ризиків та інше.

Все це ставить правовідносини між суб'єктами на інший рівень. З одного боку, нові технології відкривають нові можливості для розвитку бізнесу, підвищення ефективності та доступності багатьох послуг [5]. З іншого боку - можуть призвести до порушення прав.

В сучасних умовах існує гостра потребастимулювання суспільно корисного застосування та попередження зловживань:

1. Законодавство має створювати сприятливі умови для розвитку та впровадження нових технологій, а також захищати інновації та інтелектуальну власність [6].

2. Правове регулювання повинне гарантувати захист прав споживачів, дрібних підприємців та найманих працівників від зловживань з боку монополій та інших суб'єктів господарювання.

3. Важливо встановити правила та норми, які б мінімізували ризики кібератак, крадіжок даних та інших злочинів у цифровій сфері.

Відповідно до багатьох досліджень, господарські правовідносини - врегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають у сфері господарювання:

- щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності;

- виробництво та обмін товарами, послугами;

- здійснення торговельної та іншої комерційної діяльності.

- надання транспортних, будівельних та інших послуг.

Щодо організації та/або керівництва такою діяльністю:

- створення та діяльність підприємств, організацій, установ;

- управління господарськими товариствами та іншими суб'єктами господарювання;

- планування та прогнозування господарської діяльності.

Визначення господарських правовідносин згідно з ч. 1 ст. 1

Господарського кодексу України [7]: Господарські правовідносини - це відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності:

• виробництво та обмін товарами, послугами;

• здійснення торговельної та іншої комерційної діяльності;

• надання транспортних, будівельних та інших послуг.

Між суб'єктами господарювання:

• юридичні особи (підприємства, організації, установи);

• фізичні особи - підприємці.

А також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання:

• споживачі;

• держава та органи місцевого самоврядування;

• некомерційні організації.

Дійсно, господарські відносини надзвичайно різноманітні. Це пов'язано зі складністю господарського життя; багатогалузевістю сучасної економіки; різними умовами господарювання та особливостями об'єктів; різні категорії об'єктів (нерухомість, цінні папери, інтелектуальна власність); специфікою територій: особливістю економічної зони; незвичними умовами господарювання (наприклад надзвичайні ситуації, воєннийстан тощо) [8]. Важливо зазначити, що різноманіття господарських відносин не свідчить про їх хаотичність[9]. Навпаки, всі господарські відносини об'єднують спільні риси, такі як:

• організаційний характер; майновий характер;

• рівноправність суб'єктів;

• господарська спрямованість.

Знання та розуміння різноманіття господарських відносин має важливе значення для успішного ведення бізнесу; захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Ефективного правового регулювання господарської діяльності [9].

Роль держави у регулюванні правових господарських відносин не можливо не дооцінити. Вона спрямована на:

1. створення загальних рамок регулювання, зокрема, забезпечення правової визначеності: чітке та зрозуміле законодавство, що регулює цифрові відносини;

2. захист прав та законних інтересів: гарантування безпеки та конфіденційності даних, захист від кіберзлочинності;

3. створення сприятливих умов для розвитку, а саме стимулювання інновацій та інвестицій, усунення бюрократичних бар'єрів;

4. стимулювання саморегулювання та самоуправління:

• підтримка ініціатив з боку бізнесу та громадянського суспільства: створення платформ для діалогу та співпраці;

• надання саморегулівним організаціям права вирішувати певні питання в рамках цифрової економіки тощо;

5. баланс між стимулюванням економічної активності та захистом загальносуспільних інтересів:

• запобігання монополізації та недобросовісної конкуренції;

• забезпечення доступності та якості цифрових продуктів та послуг;

• охорона довкілля, національна безпека, культурна спадщина [10];

6. постійне вдосконалення правового регулювання, зокрема відстеження змін в економіці та їх впливу на правове регулювання; адаптація законодавства до нових викликів та потреб економіки; співпраця з науковцями, практиками, представниками бізнесу та громадянського суспільства;

7. гнучкість та адаптивність законодавства для тестування нових технологій та бізнес-моделей в безпечному середовищі; регулювання, яке не шкодить інноваціям та економічному зростанню [11];

8. захист прав та законних інтересів всіх учасників економічних відносин тощо.

Держава, бізнес та громадянське суспільство повинні співпрацювати, щоб знайти баланс між стимулюванням економічного зростання та захистом загальносуспільних інтересів. [1, с. 85-86].

Стаття 3 Господарського кодексу України визначає, що сферу господарських відносин становлять три основні типи відносин:

1. господарсько-виробничі: виникають між суб'єктами господарювання у процесі безпосереднього здійснення господарської діяльності; мають майновий характер, пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом та споживанням продукції, товарів, послуг; характеризуються організованим характером, спрямовані на отримання прибутку або досягнення іншого господарського результату [12];

2. організаційно-господарські, які виникають між суб'єктами господарювання з приводу організації та управління господарською діяльністю; пов'язані зі створенням, реорганізацією, ліквідацією суб'єктів господарювання, плануванням, прогнозуванням господарської діяльності; мають організаційний характер, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування господарської системи [13];

3. внутрішньогосподарські: виникають всередині суб'єктів господарювання між їх структурними підрозділами, працівниками та власниками; регулюються локальними нормативними актами суб'єктів господарювання; мають підпорядкований характер, спрямовані на забезпечення внутрішньої дисципліни та порядку на підприємстві [14].

Важливо зазначити, що всі три типи господарських відносин тісно пов'язані між собою та утворюють єдину систему. Наприклад: господарсько- виробничі відносини не можуть виникати без організаційно-господарських відносин, адже для їх виникнення необхідна організація та управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарські відносини є похідними від господарсько-виробничих та організаційно-господарських відносин і випливають з них. Окрім вищезазначених трьох типів, до сфери господарських відносин також можна віднести:

- зовнішньоекономічні відносини;

- відносини у сфері корпоративного права;

- відносини у сфері банківської та страхової діяльності;

- відносини у сфері інтелектуальної власності;

- відносини у сфері антимонопольного регулювання.

Сфера господарських відносин постійно розвивається та вдосконалюється, що зумовлено динамізмом сучасного економічного життя [15].

Класифікація господарських правовідносин.

Існує декілька підходів до класифікації господарських правовідносин. Залежно від критерію класифікації, їх можна поділити на:

1. За об'єктом:

Відносини щодо організації та здійснення господарської діяльності: виникають у процесі створення, реорганізації та ліквідації суб'єктів господарювання, планування господарської діяльності, управління майном, здійснення господарських операцій тощо.

Відносини щодо забезпечення господарської діяльності: виникають у процесі постачання товарів, робіт і послуг, кредитування, страхування, перевезень тощо.

Відносини щодо відповідальності за порушення господарських зобов'язань: виникають у разі невиконання або неналежного виконання суб'єктами господарювання своїх зобов'язань.

2. За суб'єктним складом: відносини між суб'єктами господарювання: виникають між юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.

3. За методом правового регулювання: виникають на основі договорів між суб'єктами господарювання; виникають на основі актів органів державної влади.

4. Класифікація господарських правовідносин дозволяє: систематизувати нормативно-правові акти, що регулюють господарські відносини.

Визначити особливості правового статусу суб'єктів господарювання. Забезпечити ефективне використання правових механізмів для розвитку господарської діяльності.

Договір як правовий засіб регулювання господарських відносин та правовий засіб регулювання господарських відносин, який використовується для встановлення, зміни та припинення прав та обов'язків між суб'єктами господарювання [14]. Господарський договір - це письмова угода, що укладається між двома або більше суб'єктами господарювання, в якій визначаються їхні взаємні права та обов'язки щодо здійснення господарської діяльності. Господарський кодекс України (ГК України) містить спеціальні правила, що регулюють порядок укладення, зміни та припинення господарських договорів. Основні принципи господарських договорів:

- сторони вільні у виборі контрагента, укладенні договору, визначенні його умов;

- мають рівні права та обов'язки;

- договір укладається вільно, без примуса;

- має відповідати вимогам законодавства;

- сторони повинні добросовісно виконувати свої зобов'язання за договором.

Істотні умови господарського договору: предмет договору, ціна, строк дії, спосіб постачання товару, умови, щодо яких сторона повинна бути досягнута згода: наприклад, порядок розрахунків. Господарські договори класифікують: залежно від предмета: договори купівлі-продажу, постачання, підряду, перевезення, страхування тощо; залежно від способу укладення: письмові, усні, конклюдентні; залежно від строку дії: короткострокові, довгострокові. Переваги використання господарських договорів:

- сторони можуть самостійно визначати умови договору;

- договір може бути адаптований до конкретних потреб сторін;

- дозволяє чітко визначити права та обов'язки сторін;

- договір є основою для виникнення господарських зобов'язань.

Важливо зазначити, що договір є лише одним із правових засобів регулювання господарських відносин. Окрім договорів, для регулювання господарських відносин також використовуються:

- нормативно-правові акти: закони, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

- статути, положення, правила, накази підприємств;

- правила поведінки, які склалися у певній сфері господарської діяльності.

Вибір правового засобу регулювання господарських відносин залежить від конкретних обставин [3], господарської діяльності здійснюються на основі договорів, тому для укладення господарського договору велике значення надається питанню форми договору. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр., схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018р. № 67-р, визначає основну мету цифровізації - досягнення цифрової трансформації існуючих та створення нових галузей економіки. В Україні цифровізація економіки є одним із пріоритетних напрямків розвитку. У 2020 році була затверджена Стратегія розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2020-2025 роки, яка визначає основні цілі та завдання у цій сфері. Цифровізація економіки веде до виникнення нових видів господарських відносин, які потребують відповідного правового регулювання. Традиційні підходи до регулювання господарських відносин, які ґрунтуються на паперових документах та особистих контактах, стають все менш ефективними. Нові підходи до регулювання господарських відносин у цифровій економіці повинні бути здатними швидко реагувати на зміни в технологіях та бізнес-моделях; доступними для всіх учасників економічних відносин; гарантувати захист прав та законних інтересів всіх учасників економічних відносин. До нових підходів регулювання господарських відносин у цифровій економіці можна віднести:

- використання електронних документів та електронного підпису, що дозволяє спростити документообіг та зробити його більш прозорим;

- впровадження систем електронної ідентифікації та верифікації дозволяє чітко ідентифікувати учасників економічних відносин;

- використання штучного інтелекту та блокчейну дозволяє автоматизувати багато процесів та зробити їх більш безпечними.

Важливо зазначити, що розробка та впровадження нових підходів до регулювання господарських відносин у цифровій економіці - це складний процес, який потребує співпраці держави, бізнесу та громадянського суспільства. В Україні вже робляться певні кроки у цьому напрямку, але ще багато роботи попереду. Успішне впровадження нових підходів до регулювання господарських відносин у цифровій економіці дозволить Україні стати більш конкурентоспроможною на світовому ринку та стимулювати економічне зростання. Глобалізація цифрового економічного простору - це процес, який характеризується зростанням взаємозв'язків та взаємозалежності між країнами у сфері цифрової економіки. Цей процес веде до:

- зростання обсягів торгівлі та інвестицій в цифрові продукти та послуги;

- поширення нових технологій та бізнес-моделей;

- збільшення конкуренції на світовому ринку.

Україна має значний потенціал для розвитку цифрової економіки. Для того, щоб Україна могла успішно інтегруватися в глобальний цифровий економічний простір, необхідно:

1. Розробити концептуальні засади цифровізації вітчизняної економіки. Ці засади повинні включати:

- визначення пріоритетних напрямків розвитку цифрової економіки;

- розробку стратегії розвитку цифрової інфраструктури;

- створення сприятливих умов для розвитку цифрових навичок та

талантів;

- забезпечення кібербезпеки та захисту даних.

2. Створити належне правове забезпечення відносин у сфері цифрової економіки, зокрема через:

- прийняття законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють цифрові відносини;

- створення системи захисту прав інтелектуальної власності в цифровому середовищі;

- забезпечення доступу до інформації та послуг в цифровому форматі [13].

3. Стимулювати розвиток інновацій та підприємництва у сфері цифрової економіки. Це можна зробити шляхом:

- надання державної підтримки стартапам та інноваційним компаніям;

- створення сприятливих умов для інвестицій в цифрову економіку;

- проведення освітніх програм та тренінгів з питань цифрової економіки.

4. Підвищувати цифрову грамотність населення через:

• проведення інформаційних кампаній з питань цифрової економіки;

• надання доступних та якісних освітніх програм з цифрової грамотності;

• створення центрів цифрової грамотності в населених пунктах України.

Залучення України до процесів глобалізації цифрового економічного простору - це складний та багатогранний процес, який потребує спільних зусиль держави, бізнесу та громадянського суспільства. Успішне вирішення цього завдання дозволить Україні стати більш конкурентоспроможною на світовому ринку та стимулювати економічне зростання.

господарський правовідносини економічний

Література

1. Вінник О.М. Потенціал Господарського кодексу в ракурсі цифровізації економіки та соціального її спрямування. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 2. С. 85-92.

2. Вінник О.М., Шаповалова О.В. Господарське право в умовах цифровізації економіки : навчальний посібник. Київ: НДІППіП ім. академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2020. С. 314.

3. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV. Офіційний портал Верховної Ради України. Редакція від 01.01.2024.

4. Про електронну комерцію: Закон України від 3 вересня 2015 р. № 675-VIII. Офіційний портал Верховної Ради України. Редакція від 01.01.2024.

5. Питання Міністерства цифрової трансформації : Постанова Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856. Офіційний портал Верховної Ради України. Редакція від 13.01.2024.

6. Шапенко Л.О., Ткаченко Є.М. Теоретикоправові аспекти розвитку цифрової економіки в Україні. Інтернаука. Серія «Юридичні науки». 2019. № 4.

7. Тетерятник Б. Віртуалізація господарської діяльності: сутність і загальні засади правового регулювання в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 11. С. 64-69.

8. Мілаш В.С. Цифровізація господарських відносин: теоретико-правові засади. Цифровізація сучасних бізнес-процесів як вектор нової економічної політики: збірник наук. праць. / за заг. ред. О.В. Шаповаловой Сєвєродонецьк: СНУ ім. В. Даля, 2019. С. 23-24.

9. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій (загальна частина). Київ: Ліра-К, 2017. 240 с.

10. Господарське право України: підруч.: у 2 ч. / Андрєєва О.Б., Жорнокуй Ю.М., Гетманець О.П. та ін. Харків: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2014. Ч. 1. 340 с.

11. Бакалінська О.О. Концепція модернізації господарського законодавства як відповідь на сучасні виклики. Website coordynata.com.ua. 2021.

12. Смолин Г.В., Туркот О.А., Хомко Л.В. Господарське право України. Загальна частина: підруч. / за заг.ред. Г.В. Смолина. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 484 с.

13. Щербина В.С. Господарське право : підруч. 6-те вид. Київ: Юрінком Інтер, 2013. 640 с.

14. Концепція модернізації господарського законодавства України: схвалена на розширеному засіданні Координаційного бюро Національної академії правових наук України (протокол від 25 лют. 2021 р. № 1). Юридичний вісник України. 2021. № 1315. С. 18-19.

15. Шапенко Л.О., Мельничук І.С. Індивідуальне правове регулювання в контексті правової реформи. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». 2020. № 4(57). С. 60-66.

References

1. Vinnyk O.M. (2020). Potentsial Hospodars'koho kodeksu v rakursi tsyfrovizatsiyi ekonomiky ta sotsial'noho yiyi spryamuvannya [The potential of the Commercial Code in the perspective of digitalization of the economy and its social direction]. Entrepreneurship, economy and law, 2, 85-92. [in Ukrainian].

2. Vinnyk O.M., Shapovalova O.V. (2020). Hospodars'kepravo v umovakh tsyfrovizatsiyi ekonomiky [Commercial law in the conditions of digitalization of the economy] Kyiv: NDIPPiP named after Academician F.G. Burchak National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].

3. Hospodars'kyy kodeks Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 16 sichnya 2003 r. № 436-IV [Economic Code of Ukraine: Law of Ukraine dated January 16, 2003 № 436-IV]. Ofitsiynyy portal Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - The official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. [in Ukrainian].

4. Pro elektronnu komertsiyu: Zakon Ukrayiny vid 3 veresnya 2015 r. № 675-VIII [On electronic commerce: Law of Ukraine dated September 3, 2015 № 675-VIII]. Ofitsiynyy portal Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - The official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. [in Ukrainian].

5. Pytannya Ministerstva tsyfrovoyi transformatsiyi: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 18.09.2019 № 856 [Issues of the Ministry of Digital Transformation: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated September 18, 2019 No. 856]. Ofitsiynyy portal Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - The official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. [in Ukrainian].

6. Shapenko L.O., Tkachenko E.M. (2019). Teoretykopravovi aspekty rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky v Ukrayini [Theoretical and legal aspects of the development of the digital economy in Ukraine]. Interscience. Series "LegalSciences", 4. [in Ukrainian].

7. Teteryatnik B. (2017). Virtualizatsiya hospodars'koyi diyal'nosti: sutnist' i zahal'ni zasady pravovoho rehulyuvannya v Ukrayini [Virtualization of economic activity: essence and general principles oflegal regulation in Ukraine]. Entrepreneurship, economy and law, 11, 64-69. [in Ukrainian].

8. Milash V.S. (2019). Tsyfrovizatsiya hospodars'kykh vidnosyn: teoretyko-pravovi zasady [Digitization of economic relations: theoretical and legal foundations]. Tsyfrovizatsiya suchasnykh biznes-protsesiv yak vektor novoyi ekonomichnoyi polityky - Digitization of modern business processes as a vector ofnew economic policy. Severodonetsk: SNU named after V. Dalya. [in Ukrainian].

9. Vinnyk O.M. (2017). Hospodars'ke pravo [Commercial law]. Kyiv: Lira-K. [in Ukrainian].

10. Andreyeva O.B., Zhornokuy Y.M., Hetmanets O.P. etc. (2014). Hospodars'ke pravo Ukrayiny [Commercial law of Ukraine]. Kharkiv: Khark. national University of Internal Affairs of affairs. [in Ukrainian].

11. Bakalinska O.O. (2021). Kontseptsiya modernizatsiyi hospodars'koho zakonodavstva yak vidpovid' na suchasni vyklyky [The concept of modernization of economic legislation as a response to modern challenges]. [in Ukrainian].

12. Smolin G.V., Turkot O.A., Khomko L.V. (2017). Hospodars'ke pravo Ukrayiny [Commercial law of Ukraine]. Lviv: LvDUVS [in Ukrainian].

13. Shcherbina, V.S. (2013). Hospodars'ke pravo [Commercial law]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

14. Coordination Bureau of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine (2021). Kontseptsiya modernizatsiyi hospodars'koho zakonodavstva Ukrayiny [The concept of modernization of economic legislation of Ukraine]. Legal Bulletin of Ukraine, 1315, 18-19. [in Ukrainian].

15. Shapenko L.O., Melnychuk I.S. (2020). Indyvidual'ne pravove rehulyuvannya v konteksti pravovoyi reformy [Individual legal regulation in the context of legal reform]. Scientific works of the National Aviation University. Series: Legal Bulletin "Air and Space Law ", 4(57), 204. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...