Особливості формування та реалізації державної інвестиційної політики в періоди епідемій та пандемій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування та реалізації державної інвестиційної політики в періоди епідемій та пандемій в Україні

Руденко Денис Петрович аспірант кафедри державного управління, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей формування та реалізації державної інвестиційної політики під час епідемій та пандемій на прикладі України під час пандемії COVID-19. Дослідження має на меті виявити основні особливості, проблеми, ризики та перспективи державної інвестиційної політики в Україні та інших країнах в умовах пандемії, а також запропонувати рекомендації щодо вдосконалення державної інвестиційної політики в Україні під час епідемій та пандемій.

Автор здійснив широкий огляд наукової літератури, статистичних даних, нормативно-правових документів та повідомлень ЗМІ з даної проблеми. У дослідженні використано методи порівняльного, описового та SWOT-аналізу для вивчення державної інвестиційної політики в Україні та інших країнах в умовах пандемії. Автор аналізує державну інвестиційну політику в Україні під час пандемії COVID-19. Дослідження охоплює період з березня 2020 р. по вересень 2021 року, що відповідає тривалості пандемії COVID-19 в Україні.

Автор з'ясував, що держава змінила свої інвестиційні пріоритети, надала підтримку інвесторам, захистила стратегічні галузі та активи, а також координувала свою політику з іншими країнами та організаціями. Автор вважає, що державна інвестиційна політика відіграє важливу роль у подоланні наслідків пандемії та підвищенні стійкості та відновленні країни.

Автор виявив та показав зміни в механізмах державного управління, які вплинули на державну інвестиційну політику в умовах пандемії. Держава прийняла більш централізований й вертикальний підхід до рішень та комунікації; посилила координацію й співпрацю з іншими рівнями влади, приватним сектором й громадянським суспільством; зайняла більш гнучкий та адаптивний підхід до планування та моніторингу; більше покладалася на дані та докази, а також на відгуки та оцінку; застосувала більш прозорий й підзвітний підхід до управління та нагляду; забезпечила участь та залучення різних зацікавлених сторін, а також повагу та захист прав людини та демократичних цінностей.

Автор дослідження пропонує рекомендації щодо вдосконалення державної інвестиційної політики в Україні під час епідемій та пандемій. Автор радить збільшити інвестиції в охорону здоров'я та інші важливі сектори, залучаючи приватних та іноземних інвесторів, а також перерозподіляючи кошти або збільшуючи державні витрати й запозичення; надати стимулів й підтримки інвесторам, які постраждали від кризи, пропонуючи пільги, субсидії, гранти, позики, гарантії тощо, а також спрощуючи адміністративні й регуляторні процедури; захистити стратегічні галузі та активи від іноземних поглинань або ворожих пропозицій, посилюючи перевірку іноземних інвестицій, запроваджуючи нові правила або придбаючи акції у ключових компаніях, а також підвищуючи конкурентоспроможність та інноваційність промисловості; координувати інвестиційну політику з іншими країнами та організаціями, беручи участь у глобальній співпраці, ініціативах, платформах або угодах, а також обмінюючись інформацією, ресурсами, досвідом та практиками.

Ключові слова: епідемія, пандемія, COVID-19, інвестиційна політика, держава, Україна, механізми публічного управління, концепція, інновації, інвестиції. пандемія covid інвестиційна політика

Rudenko Denys Petrovych Graduate student of the Department of Public Administrationб Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

FEATURES OF THE FORMATION AND IMPLEMENTATION OF THE STATE INVESTMENT POLICY DURING THE PANDEMIC

Постановка проблеми

Як розробити та реалізувати ефективну інвестиційну політику держави в Україні в умовах епідемій та пандемій, які спричинюють серйозні виклики для суспільної, управлінської, економічної та медичної сфери? Виявити особливості державної інвестиційної політики в періоди епідемій та пандемій в Україні на основі теоретичного та емпіричного її аналізу в умовах санітарно-епідеміологічних криз, розробити за запропонувати способи удосконалення державної інвестиційної політики та механізмів публічного управління - це важливе завдання національної науки публічного управління та адміністрування.

Аналіз останніх досліджень й публікацій

Огляд наукової літератури з цього питання, аналіз теоретичних та емпіричних аспектів інвестиційної активності в сучасному світі, враховуючи вплив COVID-19 на економіку країн та галузей показує, що інвестиційна політика держави є предметом уваги вчених з різних галузей знань, зокрема, публічного управління та адміністрування, економіки, права, фінансів, маркетингу тощо. Особливої актуальності набуває дослідження впливу COVID-19 на інвестиційну діяльність в Україні, пошук шляхів адаптації інвестиційної політики в умовах епідемій та пандемій. За результатами аналізу виокремлено такі напрями досліджень: вплив епідемій та пандемій на економіку країн світу [1-5], включаючи питання інвестування [6-8]; вплив COVID-19 на інвестування в ІТ- сферу [9-10]; проблеми й перспективи міжнародного інвестиційного та фінансового співробітництва в контексті усунення наслідків епідемій та пандемій [11-12]; питання інвестиційного клімату в Україні та інші [13].

Мета статті

Основна мета - розкрити особливості формування та реалізації державної інвестиційної політики в період епідемій та пандемії COVID-19 в Україні та розробці пропозицій щодо розвитку механізмів публічного управління у сфері інвестиційної діяльності.

У дослідженні використано такі методи: порівняльний, історичний, системний, структурний, статистичний та логічний. За допомогою цих методів проаналізовано інвестиційну політику держави в Україні як складну багаторівневу систему, що складається з елементів, зв'язків, функцій, процесів, структур, властивості, закономірності, проблем та можливості. Визначено складові частини інвестиційної політики держави в Україні, здійснюють їх характеристики, типи, форми та рівні. Зібрано та оброблено, проаналізовано та інтерпретовано кількісні дані про інвестиційну діяльність в Україні в умовах епідемій та пандемії COVID-19 за допомогою статистичних індикаторів. Використано логічні операції для виведення висновків, тверджень про вплив епідемій та пандемії COVID-19 на інвестиційну політику держави в Україні, про особливості формування та реалізації державної інвестиційної політики в період епідемій та пандемії.

Виклад основного матеріалу

З 1991 р. по 2023 р. Україна пережила декілька епідемій та пандемій, які спричинили смерті та захворювання тисяч людей, а також вплинули на економічну, соціальну та політичну ситуацію в країні. Серед них були холера, дифтерія, грип A/H1N1, різні інфекційні хвороби на окупованих територіях та COVID-19. Держава вживала різні заходи для боротьби з поширенням інфекцій, такі як вакцинація, карантин, масковий режим тощо [14; 15].

В умовах епідемій та пандемій особливо актуальним постає питання формування та реалізації державної інвестиційної політики, яка має на меті забезпечити стабілізацію економіки, підтримку підприємств та населення, створення умов для відновлення та зростання економічної активності, розвитку інновацій та зеленої економіки. Інвестиційна політика є одним з ключових інструментів державного регулювання економіки, який визначає стратегічні цілі, принципи, напрями, механізми та інструменти формування та використання інвестиційних ресурсів [16].

Державна інвестиційна політика, як механізм публічного управління охоплює комплекс дій, які здійснюються державою для сприяння, сприяння, регулювання та підтримки інвестиційної діяльності в країні. Державна інвестиційна політика може мати різні цілі, такі як стимулювання економічного зростання, створення робочих місць, підвищення конкурентоспроможності, сприяння інноваціям, покращення інфраструктури, вирішення соціальних та екологічних проблем тощо. Які особливості державної інвестиційної політики в періоди епідемій й пандемій? Вона може відрізнятися від звичайних періодів кількома параметрами. По-перше, держави зазнають потреби скорегувати свої інвестиційні пріоритети та виділити більше ресурсів на сектор охорони здоров'я та інші сектори, які мають вирішальне значення для подолання кризи, такі як освіта, соціальний захист, цифровізація тощо. Це може вимагати перерозподілу коштів з інших секторів або збільшення державних витрат й запозичень [17]. По-друге, державі може знадобитися надати більше стимулів й підтримки інвесторам, особливо в секторах, які постраждали від кризи, таких як туризм, готельний бізнес, транспорт тощо [18]. Це може включати податкові пільги, субсидії, гранти, позики, гарантії тощо. По-третє, держави мають захистити свої стратегічні галузі та активи від іноземного поглинання чи ворожих пропозицій, особливо в секторах, які є життєво важливими для національної безпеки, громадського здоров'я чи громадського порядку. Це може включати посилення механізмів перевірки іноземних інвестицій, запровадження нових правил або придбання акцій у ключових вітчизняних компаніях [19]. По-четверте, державі може знадобитися координувати свою інвестиційну політику з іншими країнами та міжнародними організаціями, особливо в секторах, які потребують глобальної співпраці, таких як розробка та розповсюдження вакцин, запобігання пандемії та готовність до неї тощо [20]. Це може включати участь у багатосторонніх ініціативах, платформах або угоди.

Держави зазнають потреби скорегувати свої інвестиційні пріоритети та виділити більше ресурсів на сектор охорони здоров'я та інші сектори, які мають вирішальне значення для подолання кризи, такі як освіта, соціальний захист, цифровізація тощо. Це може вимагати перерозподілу коштів з інших секторів або збільшення державних витрат й запозичень. Це означає, що держави суттєво змінюють свою інвестиційну політику у відповідь на виклики та потреби, які породжують епідемії та пандемії. Наприклад, держави більше інвестують в сектор охорони здоров'я, зокрема, будівництво або модернізацію лікарень, клінік, лабораторій тощо, закупівлю або виробництво медичного обладнання, витратних матеріалів й ліків, наймання або навчання медичних працівників, підтримку досліджень у сфері охорони здоров'я та інновацій. Також більше інвестують й в інші сектори, які мають вирішальне значення для подолання кризи, такі як освіта, соціальний захист, цифровізація. Наприклад, підтримуються проєкти онлайн-навчання, надається соціальна допомога вразливим групам, покращується цифрова інфраструктура та послуги. Окрім того, відбувається перерозподіл коштів з інших секторів, які є менш терміновими або актуальними під час кризи, наприклад, оборони, туризму, спорту, культури. Державі може знадобитися відкласти або скасувати деякі проєкти чи програми, які не є важливими або здійсненними в кризовій ситуації. Зростають державні витрати та запозичення для фінансування додаткових інвестиційних потреб, оскільки криза може зменшити доходи держави від податків, зборів, дивідендів тощо. Уряди випускають облігації, шукають позики чи гранти з внутрішніх чи зовнішніх джерел, використовують свої резерви чи активи.

Державі може знадобитися надати більше стимулів й підтримки інвесторам, особливо в секторах, які постраждали від кризи, таких як туризм, готельний бізнес, транспорт тощо. Це може включати податкові пільги, субсидії, гранти, позики, гарантії тощо. Це означає, що державі може знадобитися заохочувати та допомагати інвесторам, які бажають інвестувати в сектори, які потерпають від кризи, такі як туризм, готельний бізнес, транспорт тощо. У цих секторах може відбутися різке падіння попиту, доходів та прибутковість через карантини, обмеження на подорожі, соціальне дистанціювання та інші заходи, запроваджені для стримування поширення інфекції. Державі може знадобитися надати різні форми стимулів й підтримки цим інвесторам. Наприклад, податкові пільги: держава може зменшити або скасувати деякі податки для інвесторів, які інвестують у постраждалі сектори, такі як податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, податок на майно тощо. Це також може знизити вартість й збільшити віддачу від інвестицій, а також як покращити грошовий потік й ліквідність інвесторів. А також, субсидії: держава може надавати пряму чи непряму фінансову

допомогу інвесторам, які інвестують у постраждалі сектори, наприклад, покриваючи частину заробітної плати, орендної плати, комунальних послуг, відсотків тощо. Це може допомогти інвесторам підтримувати або збільшувати своє виробництво, зайнятість, рівні інвестицій, а також для того, щоб впоратися зі збитками та потрясіннями, спричиненими кризою. До цього ж, гранти:держава може надавати безповоротні кошти інвесторам, які

інвестують у постраждалі сектори, особливо для проєктів, які мають високу соціальну або екологічну вигоду, таких як зелений туризм, цифрова трансформація, інновації тощо. Це може стимулювати інвесторів до здійснення нові або ризиковані проєкти, які інакше можуть бути нездійсненними або нерентабельними. А також, позики: держава може надавати низькопроцентні або безпроцентні позики інвесторам, які інвестують у постраждалі сектори, безпосередньо або через посередників, таких як банки, агенції розвитку тощо. Це може збільшити доступність й доступність кредиту для інвесторів, а також полегшити умови та терміни погашення. Та гарантії: держава може надавати гарантії або страхування інвесторам, які інвестують у постраждалі сектори, безпосередньо або через посередників, таких як експортно-кредитні агентства, багатосторонні установи тощо. Це може зменшити ризик й невизначеність для інвесторів, а також покращити їхній доступ до фінансів й ринків.

Розглянемо кілька прикладів, як держава стимулювала та підтримувала інвесторів в Україні під час пандемії COVID-19. Уряд прийняв закон про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, який передбачає державні гарантії, податкові пільги, митні спрощення, земельну та інфраструктурну допомогу інвесторам, які інвестують не менше 20 млн євро в стратегічні галузі та проєкти [21]. Було прийнято програму часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами для суб'єктів господарювання, які постраждали від пандемії COVID-19, яка покриває до 70% відсоткової ставки за кредитами, взятими в уповноважених банках [22]. Також, уряд запровадив мораторій на податкові перевірки, пені та штрафи для платників податків на період карантину, а також розтермінував сплату деяких податків й зборів для окремих категорій платників [23]. Щодо грантів - уряд надав 2 млрд грн на гранти для підтримки мікро-, малих й середніх підприємств, постраждалих від пандемії COVID-19, які можуть бути спрямовані на покриття операційних витрат, зарплати, оренди, комунальних послуг [24]. А також, Україна підписала угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про надання 50 мільйонів євро для Рамкової позики на стійкість до COVID-19 для МСП й підприємств середньої капіталізації, яка спрямована на підтримку потреб у ліквідності та обіговому капіталі МСП й підприємств середньої капіталізації. у секторах, які найбільше постраждали від пандемії [25].

У періоди епідемій та пандемій галузі економіки є більш уразливими, держави мають захистити свої стратегічні галузі та активи від іноземного поглинання чи ворожих пропозицій, особливо в секторах, які є життєво важливими для національної безпеки, громадського здоров'я чи громадського порядку. Це може включати посилення механізмів перевірки іноземних інвестицій, запровадження нових правил або придбання акцій у ключових вітчизняних компаніях. Це означає, що державі може знадобитися запобігати або обмежувати придбання своїх вітчизняних компаній або активів іноземними інвесторами, особливо якщо вони становлять загрозу національним інтересам або безпеці країни. Це може стосуватися секторів, які мають важливе значення для громадського здоров'я, безпеки чи порядку, таких, як охорона здоров'я, фармацевтика, енергетика, оборона, телекомунікації тощо. Держава може використовувати різні заходи для захисту своїх стратегічних галузей промисловості та активів. Зокрема, такими є посилення механізмів перевірки іноземних інвестицій: держава може посилити перевірку та контроль над пропозиціями щодо іноземних інвестицій, розширивши обсяг, критерії чи процедури процесу перевірки, або встановивши умови чи обмеження щодо схвалення інвестицій. Разом з тим, запровадження нових правил: держава може прийняти нові закони чи правила, які обмежують або забороняють іноземні інвестиції в певні сектори чи види діяльності, або які накладають додаткові вимоги чи зобов'язання на іноземних інвесторів, такі як звітність, розкриття інформації або відповідність. До того ж, придбання акцій у ключових національних компаніях: держава може купувати акції чи частки в національних компаніях, які вважаються стратегічними або вразливими, безпосередньо або через державні підприємства, державні інвестиційні фонди чи інші організації, щоб збільшити свою власність або вплив. над компанією.

Наведемо окремі приклади того, як держава захищала свої стратегічні галузі та активи від іноземного поглинання чи ворожих пропозицій під час пандемії COVID-19 в Україні. У квітні 2020 р. уряд України прийняв закон, яким запровадив тимчасовий мораторій на продаж держпідприємств та активів до закінчення періоду карантину, щоб запобігти їх заниженню або втраті контролю [26]. У липні 2020 р. уряд вніс зміни до закону про режим іноземного інвестування, додавши нову статтю, яка дозволяє уряду призупиняти або забороняти іноземні інвестиції, які можуть завдати шкоди національній безпеці чи громадському порядку України, на основі рекомендацій Ради національної безпеки й оборони [27]. У вересні того ж р. уряд прийняв постанову, якою затвердив перелік стратегічних підприємств та організацій, до якого увійшло 659 суб'єктів господарювання різних галузей, таких як енергетика, транспорт, оборона, сільське господарство, охорона здоров'я. Постановою також встановлено порядок управління та розпорядження державними пакетами акцій цих підприємств [28].

Жодна держава не може ефективно справитися з пандемією, тому державі може знадобитися координувати свою інвестиційну політику з іншими країнами та міжнародними організаціями, особливо в секторах, які потребують глобальної співпраці, таких як розробка та розповсюдження вакцин, запобігання пандемії та готовність до неї. Державі може знадобитися співпрацювати з іншими країнами та міжнародними організаціями для вирішення загальних викликів й можливостей, пов'язаних з епідеміями та пандеміями, особливо в секторах, які мають глобальні наслідки, таких як розробка та розповсюдження вакцин, запобігання пандеміям й готовність до них. Для досягнення ефективних й справедливих результатів у цих секторах може знадобитися обмін інформацією, ресурсами, досвідом й найкращими практиками, а також координація політики та дій. Держава може брати участь у різних багатосторонніх ініціативах, платформах або угодах, спрямованих на сприяння та посилення такої співпраці. Наприклад, багатосторонні ініціативи: це спільні проєкти або програми, які включають кілька країн й організацій, як правило, з певною метою або темою, як-от розробка або розповсюдження вакцин, надання гуманітарної допомоги, підтримка одужання тощо. Наприклад, держава може приєднатися до COVAX Facility, яка є глобальною ініціативою для забезпечення справедливого доступу до вакцин проти COVID-19 для всіх країн, або Access to COVID-19 Tools (ACT) Accelerator, яка є глобальною співпрацею для прискорення розробки, виробництва та справедливого доступу до COVID-19 тестів, методів лікування та вакцин. Це також й співпраця на основі таких механізмів, як багатосторонні платформи: це форуми або мережі, які включають кілька країн й організацій, як правило, з ширшою сферою діяльності або метою, як-от обмін інформацією, знаннями або досвідом, сприяння діалогу або побудова партнерства тощо. Наприклад, держава може приєднатися до платформи Глобальний порядок денний безпеки охорони здоров'я (GHSA), який є багатосторонньою платформою для сприяння безпечному та захищеному світу від загроз інфекційних захворювань, або Глобальна мережа оповіщення та реагування на спалахи (GOARN), яка є багатосторонньою платформою для підтримки координації та мобілізації швидкого реагування на спалахи. Багатосторонні угоди: це договори або контракти, які включають кілька країн й організацій, як правило, мають обов'язковий або юридичний характер, такі як встановлення правил, стандартів або зобов'язань, створення установ або механізмів тощо. Наприклад, держава може приєднатися до Угоди про міжнародні медико- санітарні правила (ММСП), які є багатосторонньою угодою для запобігання, захисту, контролю та забезпечення відповіді громадської охорони здоров'я на міжнародне поширення хвороб, або Нагойського протоколу, який є багатосторонньою угодою для забезпечення справедливого та справедливого обміну вигод від використання генетичних ресурсів.

Зазначимо деякі приклади того, як держава координувала свою інвестиційну політику з іншими країнами та міжнародними організаціями під час пандемії COVID-19 в Україні. У лютому 2021 р. Україна приєдналася до Програми COVAX й отримала першу партію вакцин проти COVID-19 у березні 2021 року. Програма COVAX має на меті забезпечити принаймні 2 мільярди доз вакцин проти COVID-19 до кінця 2021 р. з метою вакцинація принаймні 20% населення кожної країни-учасниці [29]. У квітні 2020 р. Україна приєдналася до ACT Accelerator й отримала підтримку від своїх партнерів, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Світовий банк, Європейський Союз (ЄС) та інші, щоб зміцнити свою систему охорони здоров'я, збільшити кількість тестувань. й можливості відстеження, закупівлі засобів індивідуального захисту та медичних товарів, а також доступу до лікування та вакцин від COVID-19 [30]. У травні 2020 р. Україна приєдналася до GHSA та взяла участь у його діяльності, наприклад, у Рамковій програмі GHSA 2024, яка є п'ятирічної дорожньою картою для досягнення вимірних та стійких результатів у сфері глобальної безпеки охорони здоров'я, або пакетах дій GHSA, які є добровільними, багатосекторальна співпраця з багатьма зацікавленими сторонами для вирішення конкретних проблем безпеки охорони здоров'я [31]. У червні 2020 р. Україна приєдналася до GOARN й внесла свій внесок у його роботу, наприклад GOARN COVID-19 Knowledge Hub, який є платформою для обміну технічними рекомендаціями, інструментами та ресурсами щодо реагування на COVID-19, або GOARN COVID-19 Команда оперативної підтримки - це команда експертів, яка забезпечує оперативну підтримку та координацію країн й регіонів, які постраждали від COVID-19 [32]. У липні 2020 р. Україна ратифікувала ММСП та взяла на себе зобов'язання реалізувати свої основні можливості, такі як спостереження, звітність, готовність, реагування та співпраця, щоб запобігати та реагувати на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я, що мають міжнародне значення, такі як COVID-19 [33]. У серпні 2020 р. Україна ратифікувала Нагойський протокол й погодилася дотримуватися його положень, таких як отримання попередньої інформованої згоди, спільне використання вигод й забезпечення відповідності під час доступу та використання генетичних ресурсів або традиційних знань, пов'язаних із генетичними ресурсами, наприклад до COVID-19.

Держава має піклуватися про своїх людей й захищати їх від шкідливих наслідків епідемій й пандемій, таких як COVID-19. Вона має забезпечити, щоб система охорони здоров'я справлялася зі збільшеним попитом й тиском, а також щоб її населення могло отримати доступ до необхідних медичних послуг, таких як тестування, відстеження, ізоляція, лікування, вакцинація тощо. Ці послуги є важливими для виявлення, локалізація та лікування інфекції, а також запобігання її подальшому поширенню та ускладненням.

Наведемо деякі приклади того, як держава забезпечувала медичні послуги в Україні під час пандемії COVID-19. Уряд створив мережу з 57 лабораторій по всій країні, які здатні проводити ПЛР-тести на COVID-19. Було закуплено та розповсюджено швидкі тести на антиген та самотести для підвищення можливостей тестування та доступності [34]. Запроваджено систему відстеження контактів, яка використовує мобільний додаток «Дій вдома» для моніторингу пересування та стану здоров'я людей, інфікованих чи підданих COVID-19. Держава також запустила веб-портал під назвою «Зупинимо COVID-19», щоб надавати інформацію та рекомендації громадськості [35]. Було визначено 100 лікарень COVID-19, які мають 52 тис. ліжок, у тому числі 9 тис. реанімаційних, обладнаних апаратами ШВЛ, кисневими концентраторами та моніторами. Також держава створила 400 мобільних бригад для надання медичної допомоги хворим вдома або в немедичних закладах [36]. Закуплено та введено понад 20 мільйонів доз вакцин проти COVID-19, охопивши близько 30% дорослого населення. Також працювали стимули та підтримку для стимулювання вакцинації, наприклад лотерейні призи, ваучери, знижки тощо.

Разом з тим, для ефективної політики державі може знадобитися взяти на себе більший контроль й відповідальність за процеси формування та виконання політики, оскільки криза може вимагати швидкої та твердої реакції, а також узгодженої та надійної інформації. Державі також може знадобитися покращити співпрацю та партнерство з іншими акторами, такими як регіональна та місцева влада, бізнес та неурядові організації, оскільки криза може потребувати спільних та скоординованих зусиль та дій.

Покажемо кілька прикладів того, як держава прийняла більш централізований й «зверху вниз» підхід до прийняття та реалізації рішень в Україні під час пандемії COVID-19. Зокрема, держава оголосила загальнонаціональний карантин 12 березня 2020 р. та ввела різні обмеження та заходи, такі як закриття шкіл, заборона масових зібрань, призупинення громадського транспорту тощо. Уряд кілька разів продовжував та змінював карантин залежно від епідеміологічного стану. ситуація та критерії адаптації [37]. Було створено Координаційну раду з питань протидії поширенню COVID-19 на чолі з Прем'єр-міністром, до складу якої увійшли представники Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Офісу Президента України, РНБО, НСЗУ, Національна поліція та інші органи. Координаційна рада відповідала за розробку та реалізацію державної стратегії та плану дій щодо боротьби з пандемією [38].

Держава запустила загальнонаціональну інформаційну кампанію для підвищення обізнаності та навчання громадськості щодо заходів профілактики та захисту від COVID-19, таких як носіння масок, миття рук, дотримання дистанції тощо. Держава також створила спеціальний веб-сайт та гарячу лінію для надання офіційна та оновлена інформація та рекомендації для громадян [39].

Зазначимо деякі приклади того, як держава посилила свою координацію та співпрацю з іншими рівнями влади, а також з приватним сектором й громадянським суспільством в Україні під час пандемії COVID-19. З верхнього рівня було делеговано деякі повноваження та відповідальність регіональним та місцевим органам влади, як-от визначення карантинних зон та обмежень, організація охорони здоров'я та соціальних послуг, надання фінансової та матеріальної підтримки. Уряд також запровадив механізм регулярних консультацій та звітності між центральною та місцевою владою [40]. Не менш важливою виявилася співпраця з приватним сектором, особливо з постачальниками медичних послуг, для підвищення спроможності та якості медичних послуг, таких як тестування, лікування та вакцинація. Держава також підтримала приватний сектор, особливо малі та середні підприємства, щоб пом'якшити економічні наслідки пандемії, наприклад, надаючи податкові пільги, субсидії, кредити. Держава має повноваження вводити необхідні обмеження та заходи для стримування поширення інфекції, такі як карантини, комендантська година, соціальне дистанціювання тощо. Держава має можливість мобілізувати й виділяти ресурси для підтримки відновлення та стійкості економіки та суспільства, такі як фіскальне стимулювання, пом'якшення монетарної політики, соціальна допомога.

Отже, механізми державного управління можуть змінюватися в періоди епідемій й пандемій, які впливають на державну інвестиційну політику декількома способами. Державі може знадобитися прийняти більш централізований й «зверху вниз» підхід до прийняття та реалізації рішень, оскільки ситуація може вимагати швидких й рішучих дій, а також чіткої та послідовної комунікації. Посилити координацію та співпрацю з іншими рівнями влади, а також з приватним сектором й громадянським суспільством. Прийняти більш гнучкий та адаптивний підхід до планування та моніторингу, оскільки ситуація може бути невизначеною та динамічною, що потребує постійних коригувань та переглядів. Більше покладатися на дані та докази, а також на відгуки та оцінку, щоб інформувати свою політику та дії. Прийняти більш прозорий й підзвітний підхід до управління та нагляду, оскільки ситуація може передбачати масштабне та складне втручання, а також високі громадські очікування та контроль. Забезпечити участь та залучення різних зацікавлених сторін, а також повагу та захист прав людини та демократичних цінностей.

Наведемо деякі приклади змін державної інвестиційної політики в Україні та інших країнах під час пандемії COVID-19. В Україні уряд прийняв закон про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, який передбачає державні гарантії, податкові пільги, митні спрощення, земельну та інфраструктурну допомогу інвесторам, які інвестують не менше 20 млн євро в стратегічні галузі та проєкти [41]. У Франції уряд запустив план відновлення вартістю 100 млрд євро, який виділяє 30 мільярдів євро на зелений перехід, 34 мільярди євро на конкурентоспроможність галузі та 36 млрд євро на соціальну та територіальну згуртованість [42]. В Австралії уряд представив законопроєкт про реформу іноземних інвестицій, який зміцнює систему перевірки іноземних інвестицій, розширює перевірку національної безпеки та посилює штрафні санкції та посилює правозастосовні повноваження за порушення закону [43]. У Сполучених Штатах уряд приєднався до COVAX Facility, яка є глобальною ініціативою щодо забезпечення справедливого доступу до вакцин проти COVID-19 для всіх країн й пообіцяв виділити 4 мільярди доларів США на підтримку його роботи [44].

В умовах епідемій та пандемій держава має враховувати специфіку ситуації, адаптувати свою інвестиційну стратегію до змінених умов, а також забезпечити ефективне використання інвестицій для подолання кризи та відновлення економіки.

Висновки

У результаті дослідження можна зробити деякі висновки та сформулювати пропозиції. Отже, державна інвестиційна політика відіграє важливу роль у подоланні економічних та соціальних наслідків епідемій та пандемій, а також у підвищенні стійкості та відновленні країни. Вона має бути адаптивною та гнучкою, щоб реагувати на мінливу та невизначену ситуацію, а також балансувати короткострокові та довгострокові цілі та інтереси країни. Інвестиційна політика держави має координуватися та узгоджуватися з іншими політиками та заходами, такими як охорона здоров'я, фіскальна, монетарна, торговельна політики, а також з іншими країнами та міжнародними організаціями, щоб досягти ефективних та справедливих результатів. Державна інвестиційна політика має бути прозорою та підзвітною, щоб забезпечити легітимність й довіру до дій держави, а також залучати та включати різні зацікавлені сторони, такі як приватний сектор, громадянське суспільство та громадськість.

Пропозиції до формування та реалізації державної інвестиційної політики в періоди епідемій та пандемій такі. 1) збільшити інвестиції в сектор охорони здоров'я та інші сектори, які мають вирішальне значення для подолання кризи, такі як освіта, соціальний захист, цифровізація тощо, шляхом перерозподілу коштів з інших секторів або збільшення державних витрат й запозичень; 2) надати більше стимулів й підтримки інвесторам, особливо в секторах, які постраждали від кризи, таких як туризм, готельний бізнес, транспорт тощо, пропонуючи податкові пільги, субсидії, гранти, позики, гарантії; 3) захистити стратегічні галузі та активи від іноземних поглинань або ворожих пропозицій, особливо в секторах, які є життєво важливими для національної безпеки, громадського здоров'я чи громадського порядку, шляхом посилення механізмів перевірки іноземних інвестицій, запровадження нових правил або придбання акцій у вітчизняних ключових компаніях; 4) координувати інвестиційну політику з іншими країнами та міжнародними організаціями, особливо в секторах, які вимагають глобальної співпраці, таких як розробка та розповсюдження вакцин, запобігання пандемії та готовність до неї тощо, беручи участь у багатосторонніх ініціативах, платформах або угодах.

Література:

1. Investments trends monitor (2020). UNCTAD. URL: https://unctad.org/system/files/ official-document/diaeiainf2020d4_en.pdf

2. Preventing pandemics with investments in public health | McKinsey. https://www.mckinsey.com/ industries/public-sector/our-insights/not-the-last-pandemic-investing-now-to-reimagine-public- health-systems.

3. Tax and fiscal policies after the COVID-19 crisis - OECD. URL: https://www.oecd.org/ coronavirus/policy-responses/tax-and-fiscal-policies-after-the-covid-19-crisis-5a8f24c3/.

4. The Global Economy: on Track for Strong but Uneven Growth as COVID-19. URL: https://www.worldbank.org/en/news/feature/2021/06/08/the-global-economy-on-track-for-strong- but-uneven-growth-as-covid-19-still-weighs.

5. Вдовічен А.А. Особливості інвестування в умовах пандемії [Електронний ресурс] / А.А. Вдовічен, О.Г. Вдовічена, 1.1. Боднараш // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. - 2020. - Вип.4. - с.21-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vchtei_2020_4_4

6. Федик М. В. Макроекономічні наслідки впливу пандемії covid-19 на світову економіку [Електронний ресурс] / М.В. Федик // Економіка та держава. - 2021. - №7. - С. 40-46. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/7_2021Z9.pdf

15. Грицюк Н.О. Вплив пандемії covid-19 на світову економіку [Електронний ресурс] / Н.О. Грицюк, Т.В. Сак // Економічний простір. - 2021. - Вип.165. - С.33-38. URL: http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/780/757

8. Україна після коронакризи - шлях одужання. Тези наукової доповіді. Національний інститут стратегічних досліджень. 2020. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020- 11/ukraina-pislya-koronakrizi_sait.pdf

9. Шкодіна І. В., Сердюк Т. В. Вплив COVID-19 на впровадження міжнародним бізнесом цифрових технологій [Електронний ресурс] / І.В. Шкодіна, Т.В. Сердюк // Бізнес Інформ. - 2020. - №10. - C. 227-232. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/ business-inform-2020-10_0-pages-227_232.pdf

10. Баловсяк Надія Цифрові падіння та злети [Електронний ресурс] / Н. Баловсяк // Тиждень. - 9 січня 2021 р. URL: https://tyzhden.ua/tsyfrovi-padinnia-ta-zlety-iak-pandemiia- vplynula-na-it-rynok/

11. Долбнєва Д.В. Вплив COVID-19 на економіку країн світу [Електронний ресурс] / Д.В. Долбнєва // Проблеми економіки. - 2020. - N° 1. - С. 20-26. URL: https://www.problecon.com/ export_pdf7problems-of-economy-2020-1_0-pages-20_26.pdf

12. Україна після коронакризи - шлях одужання. Тези наукової доповіді. Національний інститут стратегічних досліджень. 2020. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/ files/2020-11/ukraina-pislya-koronakrizi_sait.pdf

13. Цаль-Цалко Ю.С. Українські перспективи іноземного інвестування: стан, об'єкти, контролювання бізнесу та облік [Електронний ресурс ] / Ю.С. Цаль-Цалко, М.Ф. Нагірняк // Інвестиції: практика та досвід. - №4. - 2023. - С.39-47. URL: https://www.nayka.com.ua/ index.php/investplan/article/view/1088/1097

14. Зубчик О.А., Руденко Д.П. Вплив пандемії COVID-19 на інвестиційну політику держави в Україні. Наукові перспективи. Серія «Державне управління» № 10(40) (2023). С. 122-137. http://perspectives.pp.ua/index.php/np/issue/view/186/277

15. Зубчик О.А., Руденко Д. П. Концептуальні основи інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій в Україні. «Актуальні питання у сучасній науці (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія Економіка», Серія «Державне управління», Серія «Техніка», Серія «Історія та археологія»)»: журнал. 2023. No 11(17) 2023. С. 316-331. http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/issue/view/189/280

16. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-XII. - URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1560-12.

17. Савіцька О.П. Капітальне інвестування в Україні в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / О.П. Савіцька // Інфраструктура ринку: електронний науково- практичний журнал. - 2021. - Випуск 60. - С.41-47. URL: http://market-infr.od.ua/journals/ 2021/60_2021/10.pdf

18. Сучасні тенденції та стратегії відновлення індустрії гостинності після COVID-19 та карантинних обмежень : монографія [Електронний ресурс] / Г.О. Горіна, Г.А. Богатирьова, Ю.С. Дорош, Р.І. Дудченко та ін.; наук. ред. Г.О. Горіна. Кривий Ріг: Вид. ДонНУЕТ, - 2023. - 142 с. URL: http://elibrary.donnuet.edu.ua/2746/1/Gorina_1_Suchasni%20tendentsii%20ta% 20stratehii.pdf

19. Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні: Закон України від 17.12.2020 № 1116-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1116-20#Text

20. OECD. (2020, December 14). Investing in health systems to protect society and boost the economy: Priority investments and order-of-magnitude cost estimates (abridged version). URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/investing-in-health-systems-to-protect- society-and-boost-the-economy-priority-investments-and-order-of-magnitude-cost-estimates- abridged-version-94ba313a/

21. McKinsey & Company. (2020, December 9). Not the last pandemic: Investing now to reimagine public-health systems. URL: https://www.mckinsey.com/industries/public-sector/our- insights/not-the-last-pandemic-investing-now-to-reimagine-public-health-systems

22. UNCTAD. (2020, June 16). Investment policy responses to the COVID-19 pandemic. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/diaepcbinf2020d3_en.pdf

23. OECD. (2020, December 14). Investing in health systems to protect society and boost the economy: Priority investments and order-of-magnitude cost estimates (abridged version). URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/investing-in-health-systems-to-protect- society-and-boost-the-economy-priority-investments-and-order-of-magnitude-cost-estimates- abridged-version-94ba313a/

24. World Bank. (2021, June 8). The global economy on track for strong but uneven growth as COVID-19 still weighs. URL: https://www.worldbank.org/en/news/feature/2021/06/08/the- global-economy-on-track-for-strong-but-uneven-growth-as-covid-19-still-weighs

25. OECD. (2020, June 4). OECD investment policy responses to COVID-19. URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/oecd-investment-policy-responses-to-covid- 19-4be0254d/

26. UNCTAD. (2020, May 4). How investment policies are responding to COVID-19. URL: https://unctad.org/news/how-investment-policies-are-responding-covid-19

27. Schott, J. J., & Watal, J. (2020, April 20). Shifting roles of monetary and fiscal policy in light of COVID-19. Center for Strategic and International Studies. URL: https://www.csis.org/ analysis/shifting-roles-monetary-and-fiscal-policy-light-covid-19

28. Ukraine calls for war insurance to attract private investors. Insuring against conflict- related risks is a key factor to entice investors into Ukraine (2022). Politico. URL: https://www. politico.eu/article/ukraine-war-insurance-attract-private-investors-volodymyr-zelenskyy/

29. European Investment Bank. (2021, December 15). Ukraine: EU4Business, EIB and Ukreximbank provide additional EUR 20 million for faster COVID-19 recovery of SMEs. URL: https://www.eib.org/en/press/all/2021-465-ukraine-eu4business-eib-and-ukreximbank-provide- additional-eur20-million-for-faster-covid- 19-recovery-of-smes

30. International Monetary Fund. (2022, October 7). IMF approves emergency financing support to Ukraine. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2022/10/07/pr22343-imf-approves- emergency-financing-support-to-ukraine

31. International Monetary Fund. (2020, June 9). Ukraine: IMF executive board approves 18-month US$5 billion stand-by arrangement. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2020/ 06/09/pr20239-ukraine-imf-executive-board-approves-18-month-us-5-billion-stand-by-arrangement

32. U.S. International Development Finance Corporation. (2021, August 30). Joint statement in support of the Ukraine investment platform. URL: https://www.dfc.gov/media/press-releases/ joint-statement-support-ukraine-investment-platform

33. Nixey, J., & Lough, J. (2021, March 3). There is no time to spare: Multilateral and bilateral economic support to Ukraine. Center for Strategic and International Studies. URL: https:// www.csis.org/analysis/there-no-time-spare-multilateral-and-bilateral-economic-support-ukraine

34. Council of Europe. (n.d.). Local initiatives in Ukraine. URL: https://www.coe.int/en/ web/congress/local-initiatives-ukraine

35. World Bank. (n.d.). MRII. URL: https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/brief/mrii

36. UN News. (2022, April 21). Ukraine: UN chief urges `maximum restraint' amid rising tensions with Russia. URL: https://news.un.org/en/story/2022/04/1115972

37. UN News. (2022, March 18). Ukraine: UN experts condemn `systematic persecution' of anti-corruption activists. URL: https://news.un.org/en/story/2022/03/1113722

38. WHO/Europe. (2020, December 17). Ukraine: Country snapshot - Public health agencies and services in the response to COVID-19. URL: https://eurohealthobservatory.who.int/news-room/ articles/ukraine-country-snapshot-public-health-agencies-and-services-in-the-response-to-covid-19

39. World Bank. (2021, May 27). Strengthening Ukrainian health sector's COVID-19 response. URL: https://www.worldbank.org/en/news/feature/2021/05/27/strengthening-ukrainian- health-sectors-covid19-response

40. WHO/Europe. (2023, October 12). New WHO assessment reveals resilience of Ukraine's primary health care system amid the war. URL: https://www.who.int/europe/news/item/12-10- 2023-new-who-assessment-reveals-resilience-of-ukraine-s-primary-health-care-system-amid-the-war

41. Kovalchuk, A., & Kovalchuk, O. (2020). COVID-19 at war: The joint forces operation in Ukraine. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 14(6), 849-851. URL: https://doi.org/10.1017/dmp.2020.235

42. OECD. (n.d.). OECD Ukraine Hub. URL: https://www.oecd.org/ukraine-hub/en/

43. WHO/Europe. (2023, February 7). Key priorities for health system recovery in Ukraine: The focus of new paper. URL: https://www.who.int/europe/news/item/07-02-2023-key-priorities- for-health-system-recovery-in-ukraine-the-focus-of-new-paper

44. WHO/Europe. (2020, October 9). Mental health in Ukraine: How community mental health teams are providing care amidst the ongoing war. URL: https://www.who.int/news- room/feature-stories/detail/mental-health-in-ukraine-how-community-mental-health-teams-are- providing-care-amidst-the-ongoing-war

References:

1. Investments trends monitor (2020). UNCTAD. URL: https://unctad.org/system/files/ official-document/diaeiainf2020d4_en.pdf [in English].

2. Preventing pandemics with investments in public health/McKinsey. URL: https:// www.mckinsey.com/industries/public-sector/our-insights/not-the-last-pandemic-investing-now- to-reimagine-public-health-systems [in English].

3. Tax and fiscal policies after the COVID-19 crisis - OECD. URL: https://www.oecd.org/ coronavirus/policy-responses/tax-and-fiscal-policies-after-the-covid-19-crisis-5a8f24c3/\ [in English].

4. The Global Economy: on Track for Strong but Uneven Growth as COVID-19. URL: https://www.worldbank.org/en/news/feature/2021/06/08/the-global-economy-on-track-for-strong- but-uneven-growth-as-covid-19-still-weighs [in English].

5. Vdovichen, A.A., Vdovichen, O.H., & Bodnarash, I.I. (2020). Osoblyvosti investuvannia v umovakh pandemii [Features of investing in pandemic conditions]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu. Ekonomichni nauky, 4, 21-33 [in Ukrainian].

6. Fedyk, M.V. (2021). Makroekonomichni naslidky vplyvu pandemii covid-19 na svitovu ekonomiku [Macroeconomic consequences of the impact of covid-19 pandemic on the world economy] [Electronic resource]. Ekonomika ta derzhava, 7, 40-46 [in Ukrainian].

15. Hrytsiuk, N.O., & Sak, T.V. (2021). Vplyv pandemii covid-19 na svitovu ekonomiku [The impact of covid-19 pandemic on the world economy] Ekonomichnyi prostir, 165, 33-38. URL: http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/780/757 [in Ukrainian].

8. Ukrayina pislya koronakrizi - shlyah oduzhannya. Tezi naukovoyi dopovidi. Nacionalnij institut strategichnih doslidzhen. 2020. [Ukraine after the corona crisis - the path to recovery. Theses of the scientific report. National Institute of Strategic Studies. 2020.]Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-11/ukraina-pislya-koronakrizi_sait.pdf [in Ukrainian].

9. Shkodina, I.V., & Serdiuk, T.V. (2020). Vplyv COVID-19 na vprovadzhennia mizhnarodnym biznesom tsyfrovykh tekhnolohii [The impact of COVID-19 on the implementation of digital technologies by international business] [Electronic resource]. Biznes Inform, 10, 227-232. https:// www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2020-10_0-pages-227_232.pdf [in Ukrainian].

10. Balovsyak Nadiya Cifrovi padinnya ta zleti [Elektronnij resurs] / N. Balovsyak // Tizhden. - 9 sichnya 2021 r.[Digital ups and downs] Retrieved from https://tyzhden.ua/tsyfrovi- padinnia-ta-zlety-iak-pandemiia-vplynula-na-it-rynok [in Ukrainian].

11. Dolbnieva, D.V. (2020). Vplyv COVID-19 na ekonomiku krain svitu [The influence of COVID-19 on the economy of the world countries] [Electronic resource]. Problemy ekonomiky, 1, 20-26 [in Ukrainian].

12. Ukrayina pislya koronakrizi - shlyah oduzhannya. Tezi naukovoyi dopovidi. Nacionalnij institut strategichnih doslidzhen. 2020. [Ukraine after the corona crisis - the path to recovery. Theses of the scientific report. National Institute of Strategic Studies. 2020.]Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-11/ukraina-pislya-koronakrizi_sait.pdf [in Ukrainian].

13. Tsal-Tsalko, Yu.S., & Nahirniak, M.F. (2023). Ukrainski perspektyvy inozemnoho investuvannia: stan, obiekty, kontroliuvannia biznesu ta oblik [Ukrainian perspectives of foreign investment: state, objects, business control and accounting] [Electronic resource]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 4, 39-47. https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/ 1088/1097 [in Ukrainian].