Штучний інтелект в правовому полі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Штучний інтелект в правовому полі

З появою феномену, який сьогодні називають «штучним інтелектом» (ШІ), виникають проблеми суспільної рефлексії щодо нього, найістотнішою з яких є юридизація ШІ, тобто визначення, формування його правового статусу, що, водночас, становить нову проблему у сфері прав людини.

Невипадково, документи з «цифрових прав людини» (Португальська хартія прав людини в цифрову епоху, Лісабонська декларація, Європейська декларація про цифрові права та принципи цифрового десятиліття) у своїх положеннях наголошують на дуальності цієї проблеми - в контексті, по-перше, права на використання технологій ШІ, а по-друге, безпечності цих технологій для людини 1.

Сьогодні технології створення систем ШІ, та пристроїв «Інтернет речей» (IoT), як їх складових (продуктів), поступово стають реальністю життя кожної людини, навіть на побутовому рівні. Щороку з'являються різні їх моделі, здатні виконувати все більш складні інтелектуальні завдання, наближаючись у можливостях сприйняття середовища свого функціонування до людського.

Підвищення автономності, не залежно від наявності фізичної форми (пристрою, роботу, будь-якої іншої), підіймає питання про природу ШІ і його місце в соціальній системі у світлі існуючих правових категорій, того значення і цінності, яку вони мають. Зокрема, розгортається дискусія щодо того чи може ШІ претендувати в перспективі на статус «суб'єкта права», чи він може бути лише знаряддям (засобом, інструментом) для використання традиційними суб'єктами права.

В контексті прав людини, насамперед інформаційних прав, ця дискусія має, відповідно, дві складові:

1) щодо перспектив безпечного для людини застосування ШІ як різновиду ІТ, що стає новим інструментом, засобом, форматом реалізації прав людини;

2) стосовно осмислення перспективних статусних перетворень у праві та імовірного набуття ШІ своєрідної правосуб'єктності.

Якщо перший із зазначених напрямів лежить в одній площині з проблемами просування інших проявів ІТ, зокрема цифрових технологій, які вже стали звичною частиною життя людства, то розвиток дискусії у другому напрямі часто-густо набуває загрозливих для прав людини ракурсів, чому необхідно приділити окрему увагу.

Осмислення суспільних перетворень, зумовлених розвитком ШІ, сьогодні вже визнано спільним завданням, вирішення якого потребує консолідації знань і досвіду комп'ютерних науковців та інженерів, науковців із соціальних та гуманітарних наук (включаючи антропологів, економістів, істориків, медіа-знавців, філософів, психологів та соціологів), експертів із права та публічної політики, представників менеджменту бізнесу, а також приватного та державного секторів ¹.

Наразі результати перших спроб практичного використання ШІ у вирішенні деяких соціальних завдань є доволі неоднозначними. Результати наукового моніторингу і аналізу функціонування ШІ (АІ) та систем автоматизованого прийняття рішень (ADM) свідчать про схильність таких технологій до порушення прав людини.

«Алгоритми, створені для регулювання мовлення в Інтернеті, піддали цензурі мовлення, починаючи від релігійного змісту і закінчуючи сексуальним різноманіттям. Системи штучного інтелекту, створені для моніторингу незаконної діяльності, використовувалися для відстеження правозахисників і націлювання на них. А алгоритми дискримінували чорношкірих людей, коли їх використовували для виявлення ракових захворювань або оцінки ризику втечі людей, звинувачених у злочинах. Список можна продовжувати» One Hundred Year Study on Artificial Intelligence (AI100). 100 Year Study on AI released its 2021 Report. URL: https://ai100.stanford.edU/sites/g/files/sbiybj18871/files/media/ file/AI100Report_MT_10.pdf (дата звернення: 23.02.2023). How «human rights by design» can save us from AI misuse. URL: https://thenextweb.com/news/how-human-rights-by-design-can-save-us-from-ai-misuse-syndi- cation (дата звернення: 23.02.2023).. «Ми бачимо використання живих систем розпізнавання облич у громадських місцях, що прирівнюється до масового спостереження; розгортання фінансованих державою псевдонаукових систем «детектора брехні» вздовж національних кордонів; використання упереджених, проблемних систем ADM для виявлення шахрайства у сфері соціального забезпечення; і навіть використання відносно базових систем ADM, які закріплюють і посилюють нерівність під час оцінювання учнів» 1.

Очевидно, що в будь-якому разі соціальна інтеграція ШІ буде посилюватися, а тому роль юридичної складової галузі ШІ не є формальною чи номінальною. І хоча деякі дослідники вважають, що традиційні ідеї права становлять перепони розвитку й широкому впровадженню ШІ, не варто забувати про соціальну роль права як запобіжника, засобу досягнення безпеки і злагоди в людському суспільстві.

До основних джерел цієї проблеми належить техносолюціонізм - точка зору, згідно з якою ШІ можна розглядати як панацею, тоді коли він є лише інструментом. У 2020 році каліфорнійський Центр штучного інтелекту сумісного з людиною (CHAI) назвав техносолюціонізм однією з найбільш гострих небезпек у царині ШІ The EU should regulate AI on the basis of rights, not risks. URL: https://www.accessnow.org/eu-regulation-ai-risk-based-approach/ (дата звернення: 23.02.2023). ^{CHAI 2020 Progress Report 9/30. URL:} https://humancompatible.ai/app/uploads/ 2020/11/CHAI-2020-Progress-Report-public-9-30.pdf (дата звернення: 23.02.2023).. Окрім того, у звіті Сторічного дослідження штучного інтелекту (АІ100) за 2021 рік наголошується, що «в міру того, як ми бачимо все більший прогрес у галузі ШІ, спокуса застосувати ШІ-рі- шення до всіх суспільних проблем зростає. Але технологія часто створює більші проблеми в процесі вирішення менших» One Hundred Year Study on Artificial Intelligence (AI100). 100 Year Study on AI released its 2021 Report. P. 53. URL: https://ai100.stanford.edu/sites/g/files/sbiybj18871/files/ media/file/AI100Report_MT_10.pdf (дата звернення: 21.02.2023)..

Усвідомлення потенційних загроз та необхідності уникнення легковажного ставлення до них усе більше набуває юридичного закріплення на міжнародному рівні. Так, у 2021 році Генеральна конференція ЮНЕСКО ухвалила Рекомендацію щодо етики ШІ, погоджену 193 учасниками, яка визнає його потенційну здатність «приносити безпрецедентні проблеми» та встановлює етичні засади його безпечного розвитку і використання All the Member states of the UN Educational, Scientific and Cultural Organi-zation (UNESCO) adopted on Thursday a historic agreement that defines the common values and principles needed to ensure the healthy development of AI. 25 November 2021. URL: https://news.un.org/en/story/2021/11/1106612 (дата звернення: 23.02.2023).. Ціннісними установками Рекомендація проголошує: повагу, захист та заохочення прав людини, основних свобод та людської гідності; благополуччя навколишнього середовища та екосистем; забезпечення різноманітності та інклюзивності; життя у мирних, справедливих та взаємопов'язаних суспільствах 1. штучний інтелект правосуб'єктність

Прояви техносолюціонізму та техноромантизму наразі відчутні і в українській юриспруденції. Не без їхнього впливу, у поєднанні з іншими причинами, з'являються окремі ідеї щодо сприйняття ШІ як суб'єкта права. Як слушно зазначає Є.О. Мічурін, доволі спірні з позицій класичної цивілістики застосування теорії суб'єкту до ШІ наразі поширені «... серед науковців, що здебільшого відомі у інших, ніж цивільне, галузях права, утім через необхідність усвідомлення правовідносин щодо ШІ займаються цією актуальною тематикою», а також - «... окремих юристів-практиків, які усилу роду занять менш обізнані у доктрині, від чого роблять невиправдані у цьому випадку сміливі припущення про надання ШІ ознак суб'єкта права» Report of the social and human sciences commission (shs). 41 c/73.22 november 2021. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379920 (дата звернення: 21.02.2023). ^{Мічурін Є.О. Правова природа штучного інтелекту. Форум права. 2020. № 64(5). С. 70.}.

Подібних тенденцій необхідно уникати і в процесі формування юридичних практик, і в осмисленні ШІ правовою наукою. Тому виважена, послідовна правова оцінка можливостей ШІ, його потенційної соціальної ролі та усіх ризиків не завадить, а навпаки дасть змогу гармонійно й поступово «вписати» ШІ в правове життя, не створюючи істотних загроз для людини, її прав і свобод.

Концепція розвитку ШІ в Україні наразі не передбачає перспектив його правосуб'єктності, а одним з основних завдань державної політики в цієї галузі є «... дотримання верховенства права, основоположних прав і свобод людини і громадянина, демократичних цінностей, а також забезпечення відповідних гарантій під час використання таких технологій з дотриманням етичних стандартів» Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 2020-%D1%80 (дата звернення: 23.02.2023)..

І тут досить важливою є дилема чи припустимо в майбутньому задля впровадження правосуб'єктності ШІ (у разі, якщо таке відбуватиметься) певною мірою відходити від загальновизнаних правових принципів і постулатів, які сьогодні вважаються фундаментальними і непорушними, чи йти шляхом пошуку для ШІ нових форматів у межах еволюційно сформованих правових засад та відповідних їм механізмів правового регулювання відносин, що виникають.

Р.А. Майданик, Н.І. Майданик, М.М. Великанова зазначають, що «дослідження штучного інтелекту та відносин щодо використання цифрових технологій має враховувати порівняльну новизну такого об'єкта дослідницької діяльності, а отже використовувати як давно відомі та широко використовувані методики, так і нові методичні інструменти, незнайомі юридичній науці» 1. Загалом варто підтримати цей підхід, але він потребує додаткового акценту. Формування новітньої правової методології в процесі необхідного доповнення інструментарієм інших галузей знань має зберігати свою внутрішню логіку на всіх рівнях, завдяки чому право як явище, феномен та єдиний універсальний засіб досягнення злагоди людського суспільства не втрачатиме своїх аксіологічних і функціональних властивостей.

Размещено на Allbest.ru