Конституційна криза в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційна криза в Україні

Вступ

Основною характеристикою конституційного процесу в Україні, особливо за останні 7-10 років, є його конфліктність. Особливості розвитку та реформування політичної системи України, рівень політичної культури можновладців свідчать про те, що в державі не лише Конституція й закони, але й Право загалом не є джерелом вироблення політики, а стають інструментом у руках можновладців, які, підминаючи під себе Конституцію й закони, маніпулюючи ними, тим самим виправдовують свою поведінку та політичні рішення. Тому довіра українців до владних інститутів падає, показують дані соціологів Центру Разумкова і Фонду "Демократичні ініціативи" ім.Ілька Кучеріва " в липні 2020р. Президенту України не довіряють 49% громадян, Верховній Раді - 75%, уряду - 72%, державному апарату (чиновникам) - 78%. "Спостерігається тенденція зниження рівня довіри до органів влади. Так, якщо в грудні 2019 р недовіру Кабінету міністрів висловлювали 51,5% респондентів, то в липні 2020р не довіряли 72%; Верховній Раді - 54% і 75% відповідно, президенту - 31% і 49% відповідно ", - відзначають соціологи. Політичним партіям не довіряють 71% респондентів, профспілкам - близько 50%.[1]

Проблеми, пов'язані з конституційним процесом в Україні, зокрема з його політичними аспектами, нині є одними з найактуальніших у політичному житті держави. Невизначеність актуального конституційного регулювання та політична конфронтація між основними політичними гравцями зумовлюють політичну та, зокрема, конституційну кризу.

Виклад основного матеріалу

28 липня 2020 р. Конституційний суд України визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.

6 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.

27 жовтня 2020 року Велика Палата Конституційного Суду України ухвалено Рішення № 13-р/2020 у справі за поданням 47 народних депутатів України, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-101, 12, 121 частини першої, частини другу - п'яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 131, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами; а також статтю 3661 Кримінального кодексу України якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування. 28 жовтня через рішення КС Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності. КС позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спецперевірок деклярацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.

29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони.. Офіс президента підбив підсумки екстрених засідань. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій. Реєстр електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня, знову запрацював.

29 жовтня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону №4288, «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду.[3] У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів". Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КС з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.

Таке законодавство, у випадку його прийняття, було б не лише явно неконституційним, але й сигналізувало б про те, що зобов'язання керівними органами України до верховенства права є дуже слабким. Водночас у Конституції України визначені конкретні випадки, коли можна звільнити суддів Конституційного суду. Це може бути неспроможність виконувати свої обов'язки за станом здоров'я, порушення вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку чи нехтування своїми обов'язками і подання заяви про відставку. Також Конституцією закріплено те, що рішення КС не підлягають оскарженню та обов'язкові для виконання, тоді як президентський законопроект пропонує скасувати це рішення голосуванням у парламенті. конституційний суд антикорупційний законодавство

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький 30 жовтня заявив, що законопроект має ознаки конституційного перевороту. Про це він заявив на брифінгу. «Сьогодні з'являється проект закону, за ніч його склепали -- № 4288. Він має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю. Тому що це порушення 149-ї статті Конституції». Він не розуміє, навіщо залучати Верховну Раду до розгляду цього законопроєкту, адже Зеленський може скасувати рішення Конституційного суду указом.[4]

Рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними певних положень антикорупційного законодавства України та бурхлива реакція Президента України, який запропонував у відповідь розпустити весь склад Конституційного Суду, створили в Україні непотрібну конституційну кризу, масштаби якої вийшли на міжнародний рівень. Ця криза поглиблює дестабілізацію України, в той час коли вона продовжує захищатися від жорстокої військової агресії з боку Російської Федерації, яка триває вже більше шести років поспіль, і коли країна намагається стримувати кількість нових випадків COVID-19, які вже перевищили 16 000 за один день Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо та президент GRECO Марін Мрчела звернулися з 31 жовтня листом до спікера Верховної Ради через законопроєкт про припинення повноважень всього складу суддів Конституційного суду, який ініціював президент Володимир Зеленський. Про це йдеться у листі, опублікованому на сайті Ради Європи.[5] Там застерегли, що припинення повноважень суддів «є грубим порушенням Конституції та фундаментального принципу розподілу влади». Володимир Зеленський готовий розпустити Верховну Раду, якщо та не підтримає його законопроект про фактичний розпуск Конституційного суду - заявив президент українським ЗМІ. Відкликати документ Зеленський не збирається. За нього він активно агітував ввечері 2 листопада депутатів зі "Слуг народу". Зеленський розкритикував альтернативні пропозиції виходу з кризи. Він переконаний, що без відновлення довіри до КС, Україна втратить можливості міжнародної фінансової допомоги, під загрозою опиняться безвіз, підтримка ЄС, НАТО і МВФ. Президент чекає розуміння від своєї фракції, інакше - не виключає розпуску парламенту [6].

2 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту зареєстрували законопроект №4304 про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України. [7] Метою законопроекту є відновлення положень Закону № 1700-VII ("Про запобіганні корупції") в редакції, що діяла до рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13- р/2020, та створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері запобігання корупції".

Законопроект має відновити дію кількох скасованих КС положень закону про запобігання корупції і Кримінального кодексу, що діяли до рішення Конституційного Суду. НАЗК пропонують знову дозволити:

- одержувати від посадовців інформацію, зокрема з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на агенцію завдань;

мати автоматизований доступ до систем, реєстрів, банків даних державних органів або органів місцевого самоврядування, користуватися державними, зокрема урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

вести облік та оприлюднення декларацій;

здійснювати їхні контроль та перевірку;

проводити моніторинг способу життя щодо суб'єктів, на яких поширюється дія Закону “Про запобігання корупції”.

Водночас Разумков пропонує доручити уряду створити законопроект щодо системи запобігання корупції суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.

Конституційну кризу в Україні взялася вирішувати робоча група Верховної Ради, яка вже ухвалила низку рішень. 27 листопада очільник парламентської групи Денис Монастирський назвав три основні блоки завдань.

За брехню в декларації і за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність. Це перша позиція. Друга -- все ж таки потрібно підняти поріг, з якого стартує кримінальна відповідальність. На сьогодні це 250 прожиткових мінімумів (приблизно в цифрах -- 500 тис. грн). Тобто помилка на 500 тис. грн була кримінальною відповідальністю до рішення Конституційного суду України, -- пояснив голова комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Монастирський.

З його слів, за брехню в деклараціях більш як на мільйон залишать кримінальну відповідальність, а якщо нижче 500-ти прожиткових мінімумів, то діятиме адміністративна відповідальність. Також робоча група вирішила, що неподання декларації може бути кримінальним проступком, а не злочином. Тобто за брехню в декларації не позбавлятимуть волі, а накладатимуть штраф, залучатимуть до громадських робіт та звільнятимуть з посад. Парламентар прокоментував і ситуацію довкола суддів.

Окремо неможливо створити НАЗК для суддів. Потрібно запровадити запобіжники, які б унеможливлювали вплив НАЗК на суддів, -- розповів Монастирський про другий блок ухвалених рішень.

Відповідний законопроект нардепи готують на 30 жовтня. Документ передбачатиме, що перевірка декларацій НАЗК відбуватиметься за погодженням Вищої ради правосуддя, а у випадку КСУ -- із загальним збором суддів. Протокол про порушення в декларації суддів повинен підписати особисто голова НАЗК або його заступник.

25 листопада президент Володимир Зеленський звернувся до Ради Європи із проханням про допомогу. Він просить Венеційську комісію (що є одним з органів РЄ) оцінити конституційну кризу в Україні та заодно дати оцінку діям суддів Конституційного суду. При цьому президент вже у своєму зверненні натякає, що судді діяли неправомірно та мали конфлікт інтересів. Президент закликав надати висновок за процедурою прискореного розгляду. Зазвичай Венеційська комісія проводить експертизу якогось документу - чи законопроекту, чи вже ухваленого закону, чи комплексу законодавчих актів. Натомість Банкова стверджує, що просить оцінити "конституційну ситуацію".

Венеційська комісія - це найавторитетніший експертний орган щодо конституційного права у Європі. Її репутація та авторитет у питанні конституційного права є дуже високими, тому висновки ВК є дороговказом для ключових західних інституцій, у тому числі фінансових донорів України - і для Єврокомісії, і для МВФ. А зважаючи на те, що криза несе загрозу не лише фінансовій стабільності України, а й потенційно навіть безвізу - вага порад "Венеційки" як арбітра додатково зростає.

Втім, більше ясності додав один з останніх абзаців звернення. Виходячи з нього, Зеленський передусім чекає від Венеційської комісії критики Конституційного суду, а також підтвердження того, що судді КСУ діяли незаконно, необгрунтовано, з конфліктом інтересів тощо. В англомовній версії повідомлення на сайті ОПУ вжитий ще потужніший епітет - у відповідності до нього, Зеленський просить Венеційську комісію оцінити "чинність рішення КС" (validity of judgement).

Чи здатна ця інституція Ради Європи дати рецепт, якого потребує Київ? Треба визнати, що розмите звернення Зеленського, який не передав до Страсбурга жодної законодавчої пропозиції, а лише попросив "оцінити ситуацію" - не є виключним прецедентом. Але Україна - не перша держава, що переживає конституційну кризу. Тому Венеційська комісія вже стикалася з подібними запитами. Венеційську комісію допомагала під час кризи Киргизстану в 2007 році, де Конституційний суд зупинив дію Конституції. У 2010 році у Страсбурзі Венеційську комісію вивчала ситуацію в Україні: тоді, за президента Януковича, КС скасував конституційну реформу та збільшив президентські повноваження.. Так у 2019 році Страсбург просили стати арбітром у вирішенні конституційної кризи у Молдові, коли там одночасно "діяли" два уряди, а парламент відмовився виконувати сумнівний наказ "тимчасового президента" про свій розпуск. Тоді також не йшлося по якийсь законопроект і лишалося "оцінювати ситуацію" в цілому. Тож є підстави розраховувати, що і зараз Комісія візьме на себе роль арбітра.

По-перше, рішення Венеційської комісії доведеться почекати. Підготувати навіть попереднє рішення цього року - нереально. Груднева сесія "Венеційки" запланована на 11-12 грудня, це дуже рано, а далі всі підуть на різдвяні вихідні. Словом, якщо хтось на Банковій сподівався отримати швидке рішення, щоби розблокувати гроші МВФ - то цього не вийде. По-друге, треба розуміти, що Венеційську комісію ніколи не дає свій сценарій дій. Вона може наголосити на потребі змін, може оцінити шлях, обраний державою,але не має права вказувати Києву, як діяти для подолання кризи. Тож Зеленському все одно доведеться робити вибір шляху виходи з кризи, якого він поки уникає.

По-третє, минулі рішення показують, що не варто розраховувати на категоричність оцінок Венеційської комісії. Наприклад, у 2010 році, коли багато волів називати зміну конституції в Україні "м'яким конституційним переворотом", Венеційська комісія обрала нейтралітет: пожурила Київ за зміну повноважень Януковича, але не стала ставити рішення КС під сумнів і сказала, що його треба виконувати і думати над комплексною реформою Конституції.

Щоби показати правила Венеційської комісії, наведемо дві цитати з її висновків у 2010 та 2007 роках відповідно. "Оцінка рішень національних конституційних судів - не справа Венеційської комісії, адже це - органи, що мають повноваження надавати остаточне трактування Конституції. Тому ВК утримається від висловлення позиції про обґрунтованість чи необгрунтованість рішення Суду". "Завданням Венеційської комісії не може бути перегляд рішень конституційних судів... Через це Комісія утримується від того, щоби ставати на якусь позицію щодо обгрунтованості рішення Суду, навіть попри те, що ми вважаємо належним дати деякі спостереження (щодо цього рішення)". Тобто у Страсбурзі мають чітку практику: хай яку рішеня видав Конституційний Суд критикувати його Венеційська комісія не буде [8].

27 листопада у Верховній Раді зареєстрували Проект Закону Володимира Зеленського №:4434 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [9].

У рішенні Конституційного Суду України зазначено, що за своєю правовою природою подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання декларації хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі в обсягах, необхідних для визнання їх суспільно небезпечними відповідно до вимог статті 11 КК України.

На виконання вказаного рішення Конституційного Суду України, законопроектом пропонується статтю 3661 Кримінального кодексу України виключити, при цьому доповнити його новою статтею 3662 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Пропонується окремо визначити у статті 3663 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Водночас, необхідні зміни пропонується внести до частини першої статті 331 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та до абзацу першого частини п'ятої статті 216 «Підслідність» Кримінального процесуального кодексу України, якими виключену статтю 3661 Кримінального кодексу України замінити пропонованою статтею 3662.

Крім того, відповідні зміни вносяться до статей 1726 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до Примітки статті 56 «Спеціальна перевірка» Закону України «Про запобігання корупції».

Висновки

Отже, резюмуючи, на завершення, необхідно нагадати що у Конституційному суді своєї черги чекають нові гучні справи про: люстрацію, мову, мільярди Коломойського, про землю та штраф Зеленського. Кому це вигідно і чим загрожує нам [10].

На жаль, суспільство ще має низьку конституційну культуру і не завжди розуміє наміри команди президента. Тому й постають несподівані судові рішення. Тому Президенту України, щоб розв'язати конституційну кризу, очевидно було б доцільно першочергово відкликати свій законопроект про розпуск КС та запевнити українців та міжнародну спільноту, що він повністю має намір виконувати свою роль гаранта дотримання Конституції України. Очевидно, що треба підвищувати рівень конституційної культури громадян і це має бути державною правовою політикою. Перехід України до належного виконання Конституції матиме якісні переваги для стабільного розвитку її держави і громадянського суспільства. Саме завдяки цьому переходу розпочнеться утвердження конституційної демократії та формування повноцінної української політичної нації, що неможливе без опанування народом відповідним конституційним досвідом.

Список використаних джерел

1. В ОПУ забыли об обещаниях послам G7 и ЕС и требуют увольнения Сытника.

2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020

3. Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства: проект Закону України №4288 від 29.10.2020 .

4. «За ніч його склепали». Голова КС вважає, що законопроект Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

5. Зеленський готовий розпустити Раду, якщо та не підтримає його законопроєкт про фактичний розпуск КСУ.

6. Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України: проект Закону України №4304 від 02.11.2020.

7. Небезпека з Венеції: що не так і проханням Зеленського щодо конституційної кризи.

8. Про внесення змін до деяких закондавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декарування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларуваня декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: проект Закону України №:4434 від 27.11.2020.

9. Романенко, Євген. Перегляд судових рішень в адміністративному судочинстві: апеляційне та касаційне провадження. Когнітивна мапа [Текст] : навч. посіб. / Роман Кайдашев, Володимир Силкін, Євген Романенко ; Міжрегіон. акад. упр. персоналом (МАУП). - Київ : Персонал, 2016 .

Размещено на Allbest.ru