Критерії оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Криштанович Мирослав Франкович

доктор наук з державного управління, професор,

професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти

м. Львів

Анотація

Метою дослідження є характеристика критеріїв оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління. Доведено, що процес оцінювання ефективності місцевих органів влади у системі публічного управління є одночасно складним та важливим. За своєю суттю цей процес включає систематичну оцінку того, наскільки добре місцеві органи влади виконують свої обов'язки, керують ресурсами та задовольняють потреби спільноти. Визначено, що критерії оцінки ефективності місцевих органів влади у системі публічного управління мають бути всеосяжними, але водночас досить конкретними, щоб відображати нюанси публічного управління. Виокремлено ключові критерії оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління. Доведено, що процес оцінки не тільки визначає області для покращення, але також виявляє ефективні методи та досягнення. Така подвійна спрямованість спонукає місцеву владу усувати недоліки, повторюючи та розвиваючи успіхи. Визначено, що оцінка спрямована на те, щоб переконатися, що місцева влада не лише ефективно та результативно надає послуги, а й чуйно реагує на потреби громадян, яким вони служать. Функція цього процесу оцінки багатогранна: він спрямований на підвищення прозорості, підзвітності та ефективності, одночасно зміцнюючи довіру між громадськістю та урядом. Доведено, що оцінювання ефективності місцевих органів влади має вирішальне значення для інновацій та адаптивного управління. Перед швидкими технологічними змінами та змінами соціальних потреб місцеві органи влади мають бути гнучкими та інноваційними. Визначено, що оцінки ефективності можуть виявити області, в яких ресурси або використовуються недостатньо, або марно витрачаються, забезпечуючи основу для більш ефективного перерозподілу коштів і гарантуючи, що державні гроші витрачаються таким чином, щоб максимізувати соціальний добробут.

Ключові слова: місцеві органи влади, публічне управління, публічна влада, критерії оцінювання, система оцінювання, нормативно-правове забезпечення.

Annotation

Kryshtanovych Myroslav Frankovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv

CRITERIA FOR EVALUATING THE EFFECTIVENESS OF LOCAL AUTHORITIES IN THE PUBLIC ADMINISTRATION SYSTEM

The purpose of the study is to characterize the criteria for evaluating the effectiveness of local authorities in the public administration system. It has been proven that the process of evaluating the effectiveness of local authorities in the public administration system is both complex and important. Essentially, this process involves a systematic assessment of how well local authorities perform their duties, manage resources, and meet the needs of the community. It has been determined that the criteria for evaluating the effectiveness of local authorities in the public administration system must be comprehensive, yet specific enough to reflect the nuances of public management. Key criteria for evaluating the effectiveness of local authorities in the public administration system have been identified. It has been proven that the evaluation process not only identifies areas for improvement but also reveals effective methods and achievements. This dual focus encourages local authorities to address deficiencies while replicating and developing successes. It has been determined that the evaluation is aimed at ensuring that local authorities not only provide services efficiently and effectively but are also responsive to the needs of the citizens they serve. The function of this evaluation process is multifaceted: it aims to enhance transparency, accountability, and efficiency while simultaneously strengthening trust between the public and the government. It has been proven that evaluating the effectiveness of local authorities is crucial for innovation and adaptive management. In the face of rapid technological changes and changing social needs, local authorities need to be flexible and innovative. It has been determined that effectiveness evaluations can reveal areas where resources are either underutilized or wastefully spent, providing a basis for more efficient reallocation of funds and ensuring that public money is spent in a way that maximizes social welfare.

Keywords: local authorities, public administration, public authority, evaluation criteria, evaluation system, regulatory and legal support.

Постановка проблеми

Оцінка ефективності місцевих органів влади у системі публічного управління є важливим заходом із кількох причин. Це допомагає визначити, наскільки ефективно ці організації служать суспільству, керують ресурсами та реалізують політику. Ця оцінка має життєво важливе значення для забезпечення того, щоб структури управління, найбільш близькі до громадян, були чуйними, підзвітними та здатними задовольняти потреби спільноти. По-перше, місцева влада відіграє значну роль у наданні основних послуг, таких як освіта, охорона здоров'я, утилізація відходів та громадська безпека. Їхня ефективність безпосередньо впливає на якість життя мешканців. Оцінюючи свою роботу, зацікавлені сторони можуть визначити сильні та слабкі сторони, що дозволить здійснювати цілеспрямовані покращення та обмінюватися передовим досвідом. Це не лише покращує надання послуг, а й зміцнює довіру суспільства до державних установ. По-друге, оцінка ефективності місцевих органів влади має вирішальне значення для управління ресурсами. У період, коли бюджетні обмеження є звичайним явищем, забезпечення оптимального використання ресурсів має значення для фінансової стійкості. Оцінки ефективності можуть виявити області, в яких ресурси або використовуються недостатньо, або марно витрачаються, забезпечуючи основу для більш ефективного перерозподілу коштів і гарантуючи, що державні гроші витрачаються таким чином, щоб максимізувати соціальний добробут. Більше того, такі оцінки сприяють прозорості та підзвітності. Регулярно оцінюючи та публікуючи результати роботи місцевих органів влади та управління державними ресурсами, громадяни отримують додаткову інформацію. Така прозорість сприяє розвитку культури підзвітності, за якої державні посадові особи з більшою ймовірністю діятимуть на користь своїх виборців, знаючи, що їхні дії перебувають під пильною увагою.

Оцінювання ефективності місцевих органів влади має вирішальне значення для інновацій та адаптивного управління. Перед швидкими технологічними змінами та змінами соціальних потреб місцеві органи влади мають бути гнучкими та інноваційними. Оцінки ефективності можуть виявити застарілі методи та стимулювати впровадження нових технологій та методів, які покращують надання послуг та операційну ефективність. Крім того, оцінки ефективності можуть підтримати зусилля щодо децентралізації. Демонструючи, що місцева влада може ефективно управляти ресурсами та надавати послуги, це посилює аргументи на користь передачі більшої кількості повноважень від центрального уряду. Це може призвести до більш збалансованого розподілу влади всередині країни, гарантуючи, що рішення прийматимуться ближче до людей, яких вони зачіпають, і більшою мірою відповідатиме місцевим потребам та перевагам.

Зазначимо, що важливість оцінки ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління неможливо переоцінити. Це ключовий інструмент для покращення державних послуг, забезпечення відповідального використання ресурсів, підвищення прозорості та підзвітності, сприяння інноваціям та підтримки децентралізації. Зрештою, ці оцінки стосуються не лише критики ефективності, а й створення більш ефективного, чуйного та інклюзивного уряду, який краще обслуговує своїх громадян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти роботи органів публічної влади розкривалися в роботах таких вчених, як Г. Аніловська, О М. Білинської, К. Ващенка, Р. Войтович, В. Голубь, Н.Гончарук, О. Дація, Г. Дзяної, В. Загорського, В. Князєва, І. Колосовської, М. Кравченко, С. Кравченка, А. Крусян, В. Куйбіди, В. Лугового, В. Малиновського, В. Мамонової, А. Мерзляк, О. Мордвінова, З. Надюка, Н. Нижник, П. Петровського, Л. Приходченко, О. Пухкала, Є. Романенка, А. Семенченка, В. Соловьова, С. Сороки, С. Серьогіна, А. Штангрета та інші. Однак низка теорій і концепцій в контексті критеріїв оцінювання ъх ефективності, досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика критеріїв оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління.

Виклад основного матеріалу

Процес оцінювання ефективності місцевих органів влади у системі публічного управління є одночасно складним та важливим. За своєю суттю цей процес включає систематичну оцінку того, наскільки добре місцеві органи влади виконують свої обов'язки, керують ресурсами та задовольняють потреби спільноти [1-2]. Ця оцінка спрямована на те, щоб переконатися, що місцева влада не лише ефективно та результативно надає послуги, а й чуйно реагує на потреби громадян, яким вони служать. Функція цього процесу оцінки багатогранна: він спрямований на підвищення прозорості, підзвітності та ефективності, одночасно зміцнюючи довіру між громадськістю та урядом. Щоб зрозуміти суть цього процесу оцінки, важливо визнати його циклічний характер [3-5]. Воно починається із встановлення чітких, вимірних критеріїв, за якими можна оцінювати ефективність. Ці критерії зазвичай охоплюють різні аспекти публічного управління, включаючи ефективність надання послуг, фінансове управління, задоволеність громадян та досягнення стратегічних цілей. Процес оцінки включає збір даних за цими критеріями, аналіз цих даних для оцінки ефективності, а потім використання результатів для обґрунтування рішень щодо коригування політики, розподілу ресурсів та стратегічного планування. Цей цикл оцінки, зворотний зв'язок та поліпшення має вирішальне значення для постійного поліпшення державних послуг та управління [6-7].

Виокремимо ключові критерії оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління (рис.1).

Рис. 1 Ключові критерії оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління

Джерело: сформовано автором

Критерії оцінки ефективності місцевих органів влади у системі публічного управління мають бути всеосяжними, але водночас досить конкретними, щоб відображати нюанси публічного управління. Критерії часто включають ефективність надання послуг (наскільки добре послуги задовольняють потреби населення), ефективність реалізації політики (наскільки ефективно політика досягає намічених результатів), управління фінансами (наскільки відповідально та безпеково управляються ресурси) та задоволеність суспільства. (як громадськість сприймає якість та доступність послуг). Крім того, критерії можуть оцінювати інновації та адаптивність (наскільки добре місцева влада реагує на мінливі потреби та впроваджує нові рішення). Встановлення та реалізація цих критеріїв потребують спільного та прозорого підходу. Зазвичай критерії розробляються в ході консультативного процесу за участю багатьох зацікавлених сторін, включаючи урядовців, політичних експертів та представників громадськості [8-10]. Це гарантує, що критерії є актуальними, реалістичними та відповідають пріоритетам співтовариства. Впровадження цих критеріїв у процес оцінки включає встановлення контрольних показників та індикаторів для кожного критерію, збір даних за допомогою опитувань, фінансових звітів і аудитів ефективності, а потім аналіз цих даних для оцінки продуктивності в порівнянні з встановленими контрольними показниками (рис.2).

Процес оцінки не тільки визначає області для покращення, але також виявляє ефективні методи та досягнення. Така подвійна спрямованість спонукає місцеву владу усувати недоліки, повторюючи та розвиваючи успіхи. Результати цих оцінок часто оприлюднюються, що підвищує підзвітність місцевих органів влади перед своїми виборцями. Крім того, процес оцінки може призвести до нарощування потенціалу серед посадових осіб та співробітників місцевих органів влади, оскільки він визначає потреби у навчанні та розвитку. Більше того, критерії та процес оцінки в цілому мають бути динамічними та розвиватися, щоб відображати зміни у соціальних потребах, очікуваннях та технологічних досягненнях. Така адаптивність гарантує, що процес оцінки залишиться актуальним та ефективним для сприяння високоякісному управлінню.

Рис. 2 Вплив цифровізації на визначення критеріїв оцінювання ефективності місцевих органів влади в системі публічного управління

Джерело: сформовано автором

публічний управління місцевий влада

На закінчення оцінювання ефективності місцевих органів влади є складним, але важливим компонентом публічного управління. Воно слугує підвищенню ефективності, підзвітності та оперативності публічного управління. Критерії цих оцінок повинні бути ретельно встановлені та реалізовані з упором на прозорість, інклюзивність та адаптованість. Завдяки цьому процесу місцеві органи влади не лише притягуються до відповідальності, а й спрямовуються до постійного вдосконалення, що зрештою приносить користь спільнотам, яким вони служать.

Висновки

Встановлення та затвердження критеріїв оцінки ефективності місцевих органів влади у системі публічного управління життєво важливе з кількох вагомих причин. По-перше, наявність чітких, узгоджених критеріїв забезпечує стандартизований підхід до оцінки у різних юрисдикціях. Ця стандартизація має вирішальне значення для об'єктивності, дозволяючи проводити значні порівняння між місцевими органами влади. Без таких критеріїв оцінки можуть бути довільними та відображати суб'єктивні судження, а не об'єктивний захід ефективності. Встановлюючи конкретні, вимірні, досяжні, актуальні та обмежені за часом критерії (SMART), зацікавлені сторони можуть точно оцінити ефективність публічного управління у наданні послуг, управлінні ресурсами та досягненні політичних цілей. Цей процес допомагає виявити передовий досвід та галузі, які потребують поліпшення, сприяючи цілеспрямованим заходам щодо покращення надання державних послуг та якості управління. Більше того, встановлення цих критеріїв сприяє прозорості та підзвітності у системі публічного управління. Коли місцева влада та їх виборці розуміють критерії ефективності, вони встановлюють чіткі очікування та відповідальність. Ця прозорість має вирішальне значення для зміцнення суспільної довіри, оскільки громадяни можуть бачити критерії, за якими оцінюються їхні місцеві органи влади. Підзвітність посилюється, коли місцева влада зобов'язана дотримуватись цих встановлених стандартів, оскільки це забезпечує основу для притягнення посадових осіб до відповідальності за свою діяльність. Отже, цей процес не тільки спонукає місцеві органи влади прагнути до покращення надання послуг та підвищення ефективності, але й дає громадянам можливість вимагати вищих стандартів від своїх обраних представників, тим самим зміцнюючи демократичну структуру суспільства.

Література

1. Voronov, O., Kurnosenko, L., Bezena, I., Petryshyn, N., Korniievskyi, S., Ilychok, B. Public administration of planning for the sustainable development of the region in the context of total digitalization. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 1, 2023, pp. 61-67.

2. Karlavicius, L. V., Karlaviciene, B., & Grigoniene, I. Public - private partnership - a new way to attract investments. Business: Theory and Practice, 7(1), 2006, 32-36.

3. Kryshtanovych, M., Petrovskyi, P., Khomyshyn, I., Bezena, I., Serdechna, I. Peculiarities of implementing governance in the system of social security. Business, Management and Economics Engineering, 18(1), 2020: 142-156.

4. Pyliavskyi, I., Martusenko, I., Molnar, O., Dzyana, H., & Kushniriuk, V. Modeling ways of improving Green economy and environmental protection in the context of governance. Business: Theory and Practice, 22(2), 2021, 310-317.

5. Gil-Garcia, J.R., Dawes, S.S., Pardo, T.A. Digital government and public management research: finding the crossroads. Public Management Review, 20(5), 2018: 633-646.

6. Chlivickas, E. Development of the potential of human resources in private and public sectors. Business: Theory and Practice, 7(2), 2006, 98-107.

7. Vasconcelos, V. Social justice and sustainable regional development: Reflections on discourse and practice in public policies and public budget. Insights into Regional Development, 3(1), 2021: 10-28.

8. Verbivska, L., Lagodiienko, V., Filyppova, S., Papaika, O., Malin, O., Neustroiev, Y. Regulatory policy of the entrepreneurship development as a dominant of economic security of the national economy. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 12, No. 5, 2022, pp. 543-552.

9. 9 Tkalenko, S., Derii, Z., Zakharin, S., Zakharina, M., Viblyi, P. Investigating social and economic components of strategic business development conditions in an information economy: A case of Ukraine. In Advances in Digital Science: ICADS 2021. Salvador, Brazil, 2021, pp. 390-402.

10. Kryshtanovych, M., Panfilova, T., Khomenko, A., Dziubenko, O., & Lukashuk, L. Optimization of state regulation in the field of safety and security of business: a local approach. Business: Theory and Practice, 24(2), 2023, 613-621.

References

1. Voronov, O., Kurnosenko, L., Bezena, I., Petryshyn, N., Korniievskyi, S., Ilychok, B. (2023). Public administration of planning for the sustainable development of the region in the context of total digitalization. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 1, pp. 61-67 [in English]

2. Karlavicius, L. V., Karlaviciene, B., & Grigoniene, I. (2006). Public - private partnership - a new way to attract investments. Business: Theory and Practice, 7(1), 32-36. [in English]

3. Kryshtanovych, M., Petrovskyi, P., Khomyshyn, I., Bezena, I., Serdechna, I. (2020). Peculiarities of implementing governance in the system of social security. Business, Management and Economics Engineering, 18(1): 142-156. [in English]

4. Pyliavskyi, I., Martusenko, I., Molnar, O., Dzyana, H., & Kushniriuk, V. (2021). Modeling ways of improving Green economy and environmental protection in the context of governance. Business: Theory and Practice, 22(2), 310-317. [in English]

5. Gil-Garcia, J.R., Dawes, S.S., Pardo, T.A. (2018). Digital government and public management research: finding the crossroads. Public Management Review, 20(5): 633-646. [in English]

6. Chlivickas, E. (2006). Development of the potential of human resources in private and public sectors. Business: Theory and Practice, 7(2), 98-107. [in English]

7. Vasconcelos, V. (2021). Social justice and sustainable regional development: Reflections on discourse and practice in public policies and public budget. Insights into Regional Development, 3(1): 10-28. [in English]

8. Verbivska, L., Lagodiienko, V., Filyppova, S., Papaika, O., Malin, O., Neustroiev, Y. (2022). Regulatory policy of the entrepreneurship development as a dominant of economic security of the national economy. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 12, No. 5, pp. 543-552. [in English]

9. Tkalenko, S., Derii, Z., Zakharin, S., Zakharina, M., Viblyi, P. (2021). Investigating social and economic components of strategic business development conditions in an information economy: A case of Ukraine. In Advances in Digital Science: ICADS 2021. Salvador, Brazil, pp. 390-402. [in English]

10. Kryshtanovych, M., Panfilova, T., Khomenko, A., Dziubenko, O., & Lukashuk, L. (2023). Optimization of state regulation in the field of safety and security of business: a local approach. Business: Theory and Practice, 24(2), 613-621. [in English]

Размещено на Allbest.ru