Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень, вчинених медичними працівниками під час виконання ними своїх професійних обов’язків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень, вчинених медичними працівниками під час виконання ними своїх професійних обов'язків

Вступ

Питання щодо наукового-практичного значення криміналістичної класифікації, її принципів та критеріїв на сьогоднішній день є дискусійними, оскільки таке засновувалося на системі кримінальних правопорушень, відповідно здійснювалося на основі кримінального законодавства, що в недостатній мірі відповідало потребам практики їх розслідування. Різноманітність кримінальних правопорушень, вчинених медичними працівниками під час виконання ними своїх професійних обов'язків, обумовлює більш ширшу їх класифікацію.

Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень нерідко була об'єктом уваги науковців, що проводили дослідження проблем криміналістичної методики окремих видів кримінальних правопорушень, таких як: Р. С. Бєлкін, А. Ф. Волобуєв, В. А. Журавель, Г. Г. Зуйков, О. Н. Колесниченко, В. П. Колмаков, В. О. Коноваловова, В. Г. Лукашевич, В. О. Образцов, М. В. Салтевський, А. М. Селіванов, В. Ю. Шепітько, Б.В. Щур, Н. П. Яблоков та інші. Проте проведеними аналізом їх робіт встановлено відсутність єдиного підходу до розробки криміналістичних класифікаційних систем кримінальних правопорушень, а питання криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень, вчинених медичними працівниками в ході їх професійної діяльності, ученими не досліджувалися.

Тому, метою статті є здійснення криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень, вчиненими медичними працівниками та визначення критеріїв для такої систематизації.

Виклад основного матеріалу

На думку Р.С. Бєлкіна, класифікація злочинів ґрунтується на кримінально-правовій класифікації за родами і видами злочинів з урахуванням елементів складів злочинів [1, с. 93-94].

Б.В. Щур ширше розвинув цю думку і встановив, що система класифікації кримінальних правопорушень складається з двох підсистем: а) кримінально-правової класифікації, побудованої за родами, видами, складами та способами вчинення злочинів, а також за об'єктивними та суб'єктивними ознаками, які містяться в кримінально-правових нормах; б) криміналістичної класифікації злочинів, в основі якої лежить кримінально-правова класифікація [2, с. 140-144].

Перш ніж детально розглядати криміналістичну класифікацію кримінальних правопорушень, вчинених медичними працівниками під час виконання професійних обов'язків, слід сформувати систему цих злочинів, передбачених відповідними нормами КК України. Однак, деякі криміналісти, вважають що поділ кримінальних правопорушень за розділами Особливої частини КК України не в усіх випадках забезпечує потреби криміналістичної науки, адже не враховуються закономірності, важливі з криміналістичних позицій, так як деякі криміналістично-подібні види кримінальних правопорушень можуть бути розміщені у різних розділах КК. Певні види злочинів можуть бути поєднані між собою, взаємопов'язані, а їх розкриття та розслідування потребують комплексного підходу [3, с. 10]. Цю думку підтримує і В.О. Малярова, котра зазначає, що розподіл злочинів по розділах Особливої частини КК залежно від об'єктів злочинних посягань, обґрунтований з кримінально-правової точки зору, далеко не завжди належним чином забезпечує гносеологічні потреби криміналістичної теорії та слідчої практики [4, с. 53].

Значення криміналістичної класифікації підкреслена В. В. Тіщенком, який зазначає, що криміналістична класифікація кримінальних правопорушень дозволяє провести багатосторонній аналіз виділених категорій злочинів, синтезувати їх криміналістично значимі властивості і дати відповідні криміналістичні характеристики таким категоріям злочинів. Вона надає можливість розробляти різного рівня методики розслідування: міжвидові, видові, групові та позавидові, що дозволить успішно їх застосовувати у відповідних слідчих ситуаціях [5, c. 44].

Прагматична роль криміналістичної класифікації злочинів полягає у тому, що вона створює відповідне підґрунтя для вироблення цілеспрямованих наукових рекомендацій та розроблення окремих криміналістичних методик [6, с. 142]. В. О. Образцов зазначає, що криміналістична класифікація злочинів - необхідна умова ефективного пізнання даного об'єкта, важливий засіб проникнення в його глибини, базисні шари і забезпечення продуктивного руху думки дослідників від вихідного цілого до утворюючих його частин і від них знову до цілого для виявлення закономірностей, знання яких необхідне для його наукового пояснення та опису [2, c. 5].

Ми підтримуємо такий підхід, що містить поєднання кримінально-правових та криміналістичних ознак, і пропонуємо його взяти за основу.

Є. П. Іщенко і М. М. Яковлєв злочини, у сфері медичної діяльності поділяють: за сферами (напрямами) медичної діяльності (злочини, що вчиняються у сферах санітарної й лікувальної медицини, практичної та науково-дослідницької медицини, спортивної медицини, косметологічної медицини та ін.); за ознаками суб'єкта (злочини, що вчиняються лікарями та медсестрами, керівниками підрозділів і рядовими працівниками, одноособово та групою осіб;. За способом вчинення; за характером і ступенем тяжкості шкоди, завданої потерпілій особі; мотивом, формою вини [7, с. 224-225]. Пропонуються й менш розгорнуті класифікації злочинів, що вчиняються медичними працівниками. Так, Е. П. Григоніс і О. В. Леонтьев поділяють досліджувану категорію злочинів за сферою надання медичної допомоги на дві великі групи. Перша група - це злочини, що завдають шкоди особам, яким безпосередньо надаеться чи не надаеться або надаеться неналежним чином медична допомога. У цю групу автори відносять відповідні злочини проти особи. Друга група - це злочини, що завдають шкоди суспільству, державі, фізичним і юридичним особам, яким медична допомога безпосередньо не надається [8, с. 42-43]. С. Г. Стеценко, пропонує класифікувати злочини, що вчиняються медичними працівниками, за їх суб'єктом. Цей критерій для поділу науковець розглянув і обрав з урахуванням двох особливостей: перша - сприйняття медика як загального суб'єкта злочину, друга - як спеціального суб'єкта злочину, пов'язаного з фактом здобуття медичної освіти. Керуючись цими особливостями, всі злочини, за які медичні працівники можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, автор запропонував поділяти на три групи: 1) професійні медичні злочини; 2) службові медичні злочини; 3) злочини, за які медичні працівники притягуються до кримінальної відповідальності на загальних підставах, тобто без урахування відношення до професійної медичної діяльності [9, с. 262-264]. Під час класифікації злочинів, що вчиняються медичними працівниками, М.В. Капустіна використовує такі характеристики: 1) за сферою реалізації злочинних дій; 2) за ознаками суб'єкта злочину; 3) за ознаками об'єкта злочину [10, с. 98-99].

Відповідно, до запропонованої класифікації, спробуємо надати авторське бачення класифікації кримінальних правопорушень, що вчиняються медичними працівниками під час здійснення професійної діяльності. Так, за чинним КК України кримінальні правопорушення, що вчиняються медичними працівниками, зосереджено у шести різних розділах Особливої частини КК України, звідси в залежності від родового об'єкта, можна виділити:

1) Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи:

- неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131);

- розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132);

- незаконне проведення аборту (ст. 134);

- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137);

- незаконна лікувальна діяльність (ст. 138);

- ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139);

- неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140);

- порушення прав пацієнта (ст. 141);

- незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142);

-порушення встановленого законом порядку

трансплантації органів або тканин людини (ст. 143);

- насильницьке донорство (ст. 144);

- незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145);

2) Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи:

- підміна дитини (ст. 148);

- незаконне поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги (ст. 151);

- розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168).

3) Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина:

- порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184).

4) Кримінальні правопорушення проти довкілля:

- приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238).

5) Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення:

- незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319);

- порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320);

- порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів (ст. 321²);

- порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325);

- порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326);

6) Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг:

- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364);

- перевищення влади або службових повноважень (ст. 365);

- службове підроблення (ст. 366);

- службова недбалість (ст. 367);

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою(ст. 368);

Вважаємо за доцільне провести огляд статистики вчинення кримінальних правопорушень медичними працівниками. За ст. 131 КК України, зареєстровано у 2016 - 1, складено обвинувальних актів - 0; у 2017 - 4 (0); 2018 - 0; 2019 - 2 (0); ст. 132 КК України: 2016 - 0; 2017 - 1 (0); 2018 - 1 (1); 2019 - 3 (0); ст. 134 КК України: 2016 - 1 (0); 2017 - 3(1); 2018 - 2 (0); 2019 - 3(0); ст. 137 КК України: 2016 - 70 (8); 2017 - 67 (4); 2018 - 61 (4); 2019 - 58 (4); ст. 138 КК України: 2016 - 3 (0); 2017 - 8(0); 2018 - 3 (0); 2019 - 8 (0); ст. 139 КК України: 2016 - 27 (0); 2017 - 39 (0); 2018 - 27 (0); 2019 - 55 (1); ст. 140 КК України: 2016 - 642 (1); 2017 - 725 (2); 2018 - 655 (3); 2019 - 669 (1); ст. 141 КК України: 2016 - 0; 2017 - 0; 2018 - 0; 2019 - 1 (0); ст. 142 КК України: 2016 - 1 (0); 2017 - 0; 2018 - 0; 2019 - 0; ст. 143 КК України: 2016 - 0; 2017 - 0; 2018 - 2(0); 2019 - 2 (0); ст. 144 КК України: 2016 - 0; 2017 - 2 (0); 2018 - 0; 2019 - 1 (0); ст. 145 КК України: 2016 - 9 (0); 2017 - 4(0); 2018 - 3(0); 2019 - 10 (0); ст. 148 КК України: 2016 - 1 (0); 2017 - 0; 2018 - 1(0); 2019 - 0; ст. 151 КК України: 2016 - 15 (0); 2017 - 7 (0); 2018 - 16 (0); 2019 - 13 (0); ст. 168 КК України: 2016 - 4 (0); 2017 - 3 (0); 2018 - 3 (0); 2019 - 5 (1); ст. 184 КК України 2016 - 21 (1); 2017 - 7 (0); 2018 - 9 (0); 2019 - 13 (0); ст. 319 КК України: 2016 - 2 (0); 2017 - 6 (6); 2018 - 10 (8); 2019 - 109 (101); ст. 320 КК України: 2016 - 128 (6); 2017 - 98(41); 2018 - 95 (32); 2019 - 163 (34); ст. 321² КК України 2016 - 2 (1); 2017 - 3(1); 2018 - 5 (0); 2019 - 6 (0); ст. 325 КК України: 2016 - 41 (0); 2017 - 33 (2); 2018 - 50 (1); 2019 - 70 (7); ст. 326 КК України: 2016 - 2 (0); 2017 - 2 (0); 2018 - 5 (0); 2019 - 2 (0) [11].

Дані статистики переконливо свідчать про те, що досудове розслідування у зареєстрованих кримінальних провадженнях за фактом вчинення кримінальних правопорушень медичними працівниками в ході здійснення ними професійних обов'язків, лише зрідка закінчуються складанням обвинувального акта, а це свідчить про необхідність розроблення їх комплексної методики розслідування, а заразом і криміналістичної класифікації.

Не обмежуючись кримінально правовою класифікацією, розширимо її за допомогою криміналістичних ознак, що будуть основою для класифікації.

Так, в залежності від структури способу вчинення:

- з підготовкою / за відсутності готування;

- з приховуванням / без приховування.

Залежно від способів і технологій суспільно небезпечних діянь в медичні сфері:

- учинені шляхом обману або зловживання довірою;

- учинені із застосуванням насильства;

- учинені із застосуванням підроблення документів;

В залежності від мотиву:

- учинені в результаті недбалості

- внаслідок помилки;

- вчинені з прямим / не прямим умислом;

- вчинені з корисливих мотивів тощо.

В залежності від особливостей особи злочинця:

- учинені однією особою, за попередньою змовою групою осіб, злочинною групою чи злочинною організацією;

- учинені особою вперше чи вчинені особою, яка раніше притягувалася до кримінальних правопорушень, пов'язаних із професійною чи службовою діяльністю;

- учинені особами жіночої або чоловічої статі;

- учинені особою, що має / немає вищої освіту з медицини / дозвіл на зайняття лікувальною діяльністю чи без такого;

- вчинені лікарем, іншим медичним працівником.

За напрямками надання медичних послуг:

- лікувальна,

- санітарна;

- науково-дослідна;

- косметологічна та інша.

В залежності від наслідків:

- шкода довкіллю;

- смерть особи чи декількох осіб;

- тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості;

- розголошенням таємниці, що має статус персональної.

В залежності від місця злочину:

- в приміщенні лікувального закладу / кареті швидкої медичної допомоги / іншому місці не пристосованому для надання медичних послуг;

- на відкритій місцевості тощо.

В залежності від часу вчинення:

- вчасно / невчасно надане лікування

В залежності від кваліфікованості наданих медичних послуг:

- кваліфіковано

- не кваліфіковано

В залежності від тривалості вчинення кримінального правопорушення:

- одноразово;

- багаторазово.

Висновки

класифікація кримінальний медичний працівник

Таким чином слід підкреслити важливість розроблення криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень, що вчиняються медичними працівниками, що надасть змогу більш чіткого розроблення дієвих методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів щодо розкриття та розслідування зазначеної категорії кримінальних правопорушень.

Список використаних джерел

1. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия. М.: Изд-во БЕК, 1997. 340 с.

2. Щур Б.В. Криміналістична класифікація злочинів та її роль в диференціації криміналістичних методик. Європейські перспективи.№1 ч. 2. 2011. С. 140-144.

3. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичніметодики: монографія / кол. авт. В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька. Харків: Право, 2006. 624 с.

4. Малярова В. О. Криміналістична класифікація злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків. Європейські перспективи. 2013. № 12. С. 53-57.

5. Тіщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів: монографія. Одеса: Фенікс, 2007. 260 с.

6. Образцов В. А. Криминалистическая классификация пре ступлений. Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1988. 176 с.

7. Ищенко Е. П. Расследование преступлений, связанных с профессиональной деятельностью / Е. П. Ищенко, М. М. Яковлев. М.: Юрлитинформ, 2009. С. 224-225

8. Григонис Э. П. Ответственность за преступления, совершаемые медицинскими работниками: учеб. Пособие/ СПб.:Спец. лит., 2008. С. 42-43.

9. Стеценко С. Г. Медичне право України: підручник. К.: Всеукр. Асоц. видавців «Правова єдність», 2008. С. 262-264.

10. Капустіна М. В. Криміналістична класифікація злочинів, що вчиняються медичними працівниками. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2010. Вип. 10. С. 93-100.

11. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за 2016-- 2019 роки. URL: http://www.gp.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru