Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення як поштовх до вдосконалення правових питань щодо реалізації права на працю у фермерських господарствах
Аналіз форм реалізації права на працю, систематизація їх переваг та недоліков, форми реалізації права на працю у фермерських господарствах залежно від суб'єктів і виду виконуваної роботи. Проблеми при реалізації права на працю у фермерських господарствах.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.08.2024 |
| Размер файла | 25,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення як поштовх до вдосконалення правових питань щодо реалізації права на працю у фермерських господарствах
Лисяк Олександр Іванович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правового регулювання економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця,
Крічфалуший-Степанова Крістіна Михайлівна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу економіки, менеджменту та трансферу інновацій, Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України
Лисяк О. І., Крічфалуший-Степанова К. М. Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення як поштовх до вдосконалення правових питань щодо реалізації права на працю у фермерських господарствах.
Протягом всієї історії у нашій державі саме земля відігравала та продовжує відігравати значну роль у її розвитку та в досягненні ефективності виробництва. Враховуючи скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, є доцільним зберегти традиції поколінь щодо господарювання на родючих українських сільськогосподарських землях на більш професійному рівні, спираючись на досвід держав з розвинутою ринковою економікою та досягнення науково-технічного прогресу. Для цього вкрай необхідним є створення умов для реалізації права на працю у фермерських господарствах, зважаючи на той факт, що вказана форма господарювання є однією з найбільш поширених в Україні. Здійснено правовий аналіз норм чинного законодавства України, які регулюють право на працю у фермерських господарствах. На підставі здійсненого аналізу розглянуто основні форми реалізації права на працю, систематизовано їх переваги та недоліки, основні форми реалізації права на працю у фермерських господарствах залежно від суб'єктів і виду виконуваної роботи, проаналізовано ефективність основних форм реалізації права на працю, їх вплив на діяльність фермерського господарства та визначено проблемні питання, які містяться в положеннях чинного законодавства, що спричиняють прогалини та колізії деяких закріплених норм чинного законодавства, що регулюють право на працю у фермерських господарствах. Звернено увагу на наявність певних проблемних питань у реалізації права на працю у фермерських господарствах, зокрема невизначеність статусу, прав і гарантій членів фермерського господарства в процесі реалізації ними права на працю, зокрема про режим робочого часу та часу для відпочинку, дотримання встановленого державою гарантованого розміру заробітної плати; тимчасовість сезонних робіт; незахищеність осіб, які виконують роботу чи надають послуги за цивільно-правовим договором, укладеним з фермерським господарством. Наголошено на необхідності вдосконалення норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про фермерське господарство», зважаючи на те, що правове забезпечення існування будь-якої з проаналізованих у цій статті форм реалізації права на працю потребує вдосконалення в нормах чинного законодавства, оскільки будь-який нормативно-правовий акт має відповідати Конституції України, яка сьогодні гарантує кожному право на працю, та основоположним міжнародними нормативним актам, ратифікованим нашою державою. У висновках надано пропозиції, необхідні для того, щоб урівноважити різні форми реалізації права на працю і надати особам, які вирішили реалізувати своє право на працю у фермерських господарствах, рівні можливості для використання всіх описаних у цій статті форм. Вказано на перспективи подальших досліджень, які полягають у виявленні наявних проблем у реалізації права на працю у фермерських господарствах і в науковому розроблення питань, спрямованих на їх удосконалення.
Ключові слова: фермерське господарство, члени фермерського господарства, трудові правовідносини, трудовий договір, цивільно-правовий договір, сезонний трудовий договір.
Abstract
право на працю фермерське господарство
Lysiak O., Krichfalushii-Stepanova K. Cancellation of the moratorium on the sale of agricultural land as an impetus to improve legal issues regarding the implementation of the right to work in farms.
Throughout the entire history of generations in our state, the land has played and continues to play a significant role in its development and achieving production efficiency. It is expedient to preserve the traditions of generations regarding the management of fertile Ukrainian agricultural lands at a more professional level, considering the cancellation of the moratorium on the sale of agricultural land, the experience of countries with a developed market economy, the achievements of scientific and technical progress. For this, it is necessary to create conditions for realizing the right to work on farms, considering that this form of management is one of the most widespread in Ukraine. A legal analysis of the norms of the current legislation of Ukraine, which regulates the right to work on farms, was carried out. Based on the performed analysis, the primary forms of implementation of the right to work were considered, and their advantages and disadvantages were systematized. The primary forms of implementation of the right to work in farms were systematized depending on the subjects and the type of work performed. The effectiveness of the primary forms of implementation of the right to work and their impact was analyzed on the activity of the farm and identified problematic issues contained in the provisions of the current legislation, which cause gaps and conflicts of some fixed norms of the current legislation regulating the right to work in farms. Attention was drawn to the presence of specific problematic issues in the implementation of the right to work in farms, in particular, the uncertainty of the status, rights, and guarantees of farm members in the process of their implementation of the right to work, including the regime of working hours and time for rest, compliance with the established a state-guaranteed salary; temporality of seasonal work; insecurity of persons who perform work or provide services under a civil law contract concluded with a farm. It emphasizes the need to improve the norms of the current legislation, in particular, the Law of Ukraine "On Farming", taking into account the fact that the legal support for the existence of any of the forms of exercising the right to work analyzed in this article requires improvement in the norms of the current legislation, since any regulatory - the legal act must comply with the Constitution of Ukraine, which today guarantees everyone the right to work, and the fundamental international normative acts ratified by our state. The conclusions provide suggestions necessary to balance the various forms of exercise of the right to work and provide equal opportunities for persons who have decided to exercise their right to work on farms to use all the forms described in this article. The prospects of further research are indicated, which consist of identifying existing problems in implementing the right to work on farms and in the scientific development of issues aimed at their improvement. Keywords: farming, farm members, labor relations, labor contract, civil law contract, seasonal labor contract.
Постановка проблеми у загальному вигляді
Уже тривалий час серед науковців і політиків триває обговорення щодо необхідності розвитку фермерства у нашій державі. Особливої актуальності питання про захист фермерів набирає на фоні скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Здебільшого всі правознавці доходять висновку, що з моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні розпочинається новий етап у діяльності фермерських господарств.
Водночас важливе місце у розвитку фермерства займають особи, які своєю працею вносять значний вклад у його функціонування, а тому важливим є правовий аналіз та удосконалення нормативної бази, що регулює реалізацію права на працю у фермерських господарствах. На жаль, нормативно-правова база щодо форм реалізації права на працю саме у фермерських господарствах є недосконалою і має безліч неврегульованих питань, зокрема трудові відносини членів фермерських господарств не мають чіткого вираження у нормативних актах, відсутнє законодавче закріплення трудових прав і обов'язків членів фермерських господарств, які працюють у ньому та ін.
На сьогодні чинне законодавство передбачає можливість реалізації права на працю у кількох формах. Перша форма регулюється трудовим законодавством. Друга - передбачає можливість виконувати роботу на підставі цивільно-правового договору без підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку фермерського господарства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Уже тривалий час у правовому полі немає єдності поглядів науковців на проблему форм реалізації права на працю у фермерських господарствах. Погляди вчених розподілились ось як. Одні з них вважають, що чинне законодавство регулює виключно відносини фермерів з найманими працівниками. Інші науковці відстоюють пріоритет трудового законодавства і стверджують, що право на працю у фермерському законодавстві повинно реалізуватись тільки за трудовим договором. Спільним у цих різних поглядах можна виділити одне: у трудових відносинах у фермерських господарствах є певні особливості регулювання праці.
Так, фермерські господарства встановлюють особливий характер унормування праці, умов її оплати, режиму трудових відносин (робочого часу і часу відпочинку), охорони праці, розгляду нещасних випадків на виробництві, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю працівника тощо. Наявність цих особливостей потребує прийняття нових і/або вдосконалення чинних норм законодавства, які у майбутньому урегулюють і унормують всі колізії і особливості.
Питання форм реалізації права на працю окремими категоріями працівників учені досліджували грунтовно. «У науці трудового права питанню правового регулювання праці у фермерських господарствах приділено достатню увагу, зокрема у працях таких учених як: М. Александров, О. Барабаш, М. Бару, Г. Гончарова, К. Даньшина, В. Єрьоменко, В. Жернаков, М. Іншин, А. Лушні- ков, М. Лушнікова, О. Процевський, С. Прилипко, Г. Скачкова, О. Ярошенко та ін. Водночас невирі- шеним залишається чимало питань щодо характеристики сучасних форм реалізації права на працю у фермерських господарствах» [1]. Однозначно, результати вказаних наукових досліджень мають важливе значення для правознавчої науки. Але варто зазначити, що дослідження форм реалізації права на працю у фермерських господарствах не стало темою монографій, попри той факт, що наукова та практична вагомість цієї проблеми є значущою.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою наукової статті є виявлення фактів наявних недоліків, що містяться в положеннях норм чинного законодавства, що регулюють правові форми реалізації права на працю у фермерському господарстві, які, своєю чергою, викликають необхідність усунення недоліків чинного законодавства, що регулює право на працю у фермерських господарствах, і підготування власних пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання у цій сфері. Дослідження містить у собі завдання систематизувати форми реалізації права на працю у фермерських господарствах, які зазвичай використовуються на практиці; сформулювати основні особливості форм реалізації права на працю у фермерських господарствах; розробити власні пропозиції щодо основних шляхів вдосконалення форм трудових відносин у фермерських господарствах.
Проведене дослідження обраної теми дозволило визначити його новизну, зважаючи на таке.
У результаті наукового дослідження систематизовано форми реалізації права на працю у фермерських господарствах залежно від суб'єкта правовідносин, а також від домовленостей сторін щодо характеру виконуваної роботи.
Детальний аналіз досліджених джерел дозволив дійти висновку щодо необхідності внесення змін до чинного законодавства, що регулює трудові відносини у фермерських господарствах і закріпити в них норми про режим робочого часу і часу для відпочинку членів фермерського господарства, які працюють у ньому; передбачити можливість членам фермерського господарства працювати за трудовим договором у ньому, що дозволить чітко регламентувати всі гарантії, права та обов'язки, визначені законодавством про працю; врегулювати можливість застосування дисциплінарних стягнень щодо членів фермерських господарств, які реалізують право на працю у фермерському господарстві на умовах інших, ніж трудові; врегулювати режим охорони праці членів фермерського господарства, які не перебувають у трудових правовідносинах з фермерським господарством.
Виклад основного матеріалу дослідження
Гарантії права людини на працю закріплені як основоположними міжнародними нормативними актами, так і національним законодавством. У ч. 1 ст. 23 Загальної декларації прав людини визначено, що «кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття» [2]. У ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права визначено, що «держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема: винагороду, що забезпечувала б як мінімум усім трудящим: справедливу зарплату і рівну винагороду за працю рівної цінності без будь-якої різниці» [3]. Ратифікувавши вказані міжнародно-нормативні акти, Україна стала їх учасником і добровільно взяла на себе зобов'язання із захисту прав і норм, що закріплені у вказаних нормативних актах, зокрема забезпеченням відповідності змісту національного законодавства вимогам узятих на себе міжнародних зобов'язань.
Національне законодавство України, зокрема ст. 43 Конституції України визначила таке: «кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом» та «право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом» [4]. Керуючись цими нормами, ми маємо можливість очікувати від держави створення умов для реалізації громадянами закріплених в Основному законі України прав і гарантій.
Однією з галузей національного господарства, де фізичні особи можуть реалізувати гарантоване їм право на працю, є галузь сільського господарства України. Однією з найбільш поширених форм ведення сільськогосподарської діяльності є фермерські господарства, правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності яких регулює Закон України «Про фермерське господарство» [5].
Нормами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» закріплено, що «фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону» [5].
У ч. 2 ст. 1 цього Закону визначено, що «фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону» [5] . Тобто вказана законодавча норма передбачає саме сімейний характер форми підприємницької діяльності громадян, які своїми силами та своєю працею здійснюють виробництво, перероблення та реалізацію сільськогосподарської продукції.
Ч. 1 ст. 27 цього ж Закону встановлено, що «трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів» [5]. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, «членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом)» [5]. Таким чином, вказана норма встановлює заборону його членам працювати у такому фермерському господарстві у статусі найманих працівників з укладанням трудового договору. Натомість праця членів фермерського господарства відповідно до ч. 2 ст. 27 вказаного Закону передбачає, що «трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю» [5]. Отже, враховуючи вказані норми, можна дійти висновку: якщо родичі і члени сім'ї мають намір працювати у фермерському господарстві за трудовим договором, то їм необхідно у встановленому порядку припинити членство у такому фермерському господарстві. Водночас якщо такі родичі або члени сім'ї залучені до робіт у фермерському господарстві за трудовим договором, вони не можуть бути членами фермерського господарства. Трудові правовідносини фермерського господарства з найманими працівниками регулюються трудовим законодавством України. Наймані працівники діють виключно у межах трудових відносин і аж ніяк не можуть претендувати на членство у фермерському господарстві.
Чинною редакцією Закону України «Про фермерське господарство» встановлені однакові гарантії праці як для найманих працівників, так і для самих його членів. Зокрема, як члени фермерського господарства, так і особи, які залучені до праці у фермерському господарстві, фактично є працівниками та виконують свої трудові функції. Зокрема, це підтверджується ст. 34 цього Закону, відповідно до якої «час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до страхового стажу за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше» [5]. Водночас, як зазначено у листі Мінсо- цполітики від 14.06.2017 №306/0/22-17, «з членами фермерського господарства трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного фермерського господарства» [6].
Враховуючи вказане, як на членів фермерського господарства, так і на осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), повинні поширюватись вимоги ст. 3 Закону України «Про оплату праці» щодо «державної соціальної гарантії, обов'язкової на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці», згідно якої «мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці» [7].
Водночас існують і деякі відмінності між цими двома суб'єктами, які своєю працею роблять внесок у діяльність фермерського господарства, які спричиняють певні труднощі в реалізації права на працю у фермерському господарстві найманих працівників і членів фермерського господарства з урахуванням дотримання гарантованого державою розміру заробітної плати відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці». Зокрема, члени фермерського господарства не є працівниками в розумінні трудового законодавства. Натомість вони є суб'єктами підприємницької діяльності у розумінні чинного податкового законодавства, оскільки здійснюють діяльність на власний ризик і у своїх інтересах. Тобто ці особи працюють на себе, а не на третю особу (роботодавця).
Окрім цього, члени фермерського господарства отримують не заробітну плату (винагороду), як це визначено трудовими нормативним актами. У результаті здійснення своєї праці члени фермерського господарства отримують певну частку отриманого в процесі здійснення господарством діяльності доходу за виключенням всіх понесених витрат, пов'язаних з отриманням цього доходу, сплачених податків. Водночас такі «трудові дивіденди» повинні бути прив'язані до встановленого мінімального розміру заробітної плати. Наприклад, у разі, якщо фермерське господарство отримує дохід за який-небудь календарний місяць господарської діяльності, то в цьому ж місяці виплачуються і дивіденди членам цього фермерського господарства. І навпаки, якщо фермерське господарство не отримало дохід, то виплати членам фермерського господарства не здійснюються. Водночас ще необхідно дотриматись виплат заробітної плати найманим працівникам, ураховуючи ст. 3 Закону України «Про оплату праці».
Водночас заробітна плата найманих працівників не залежить від того, чи отримало фермерське господарство дохід чи ні. їм чинним законодавством України гарантується обов'язкова виплата заробітної плати у строки, встановлені чинним трудовим законодавством, і в розмірі, який не може бути меншим за законодавчо встановлений мінімум при виконанні місячної (годинної) норми праці, що передбачено статтею 2 і 95 Кодексу законів про працю України [8].
Враховуючи вказане, є проблемним для фермерського господарства забезпечити дотримання норм чинного законодавства щодо дотримання норм чинного законодавства про працю в частині оплати праці членів фермерського господарства, ураховуючи встановлені чинним законодавством розміри. У цьому плані праця членів фермерського господарства є незахищеною.
Одним з підвидів форми трудових правовідносин фермерського господарства з найманими працівниками є укладання сезонних трудових договорів. Сезонний трудовий договір є одним з видів строкового трудового договору. Він укладається на строк, що не перевищує тривалості сезону. Своєю чергою, тривалість сезону не може перевищувати шести місяців. Виходячи з цього, під сезонними розуміють ті роботи, що характеризуються такими рисами: такі сезоні роботи повинні бути передбачені спеціальним списком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, і тривалість таких сезонних робіт не повинна перевищувати шести місяців. Під час укладання сезонного трудового договору працівника необхідно попередити про це, а в наказі про прийняття на роботу треба зазначити про такий сезонний характер трудового договору. Порушення цієї вимоги призведе до того, що трудовий договір буде визнано таким, що укладений на невизначений строк. На працівників, зайнятих на сезонних роботах, поширюється дія законодавства України про працю. Водночас недоліками сезонності роботи у фермерському господарстві є відсутність роботи у певний проміжок часу.
Ще однією формою реалізації права на працю у фермерському господарстві є особливий вид праці - виконання роботи на підставі цивільно- господарського договору. Ч. 3 ст. 24 Закону України «Про фермерське господарство» встановлює можливість фермерським господарством «вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування» [5].
Керуючись вказаною нормою Закону, фермерське господарство має право використовувати працю фізичних осіб на договірних відносинах. Проте існують певні відмінності між формою реалізації права на працю на підставі трудових угод і формою реалізації права на працю за укладеною цивільно-правовою угодою. Основною відмінністю між трудовим і цивільно-правовим договором є те, що предметом трудового договору є праця, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання стороною визначеного обсягу робіт чи надання послуг. З моменту укладання трудового договору і допуску працівника до роботи у фермерському господарстві працівник повністю зобов'язаний підпорядковуватись правилам внутрішнього трудового розпорядку фермерського господарства, виконувати законні вказівки, накази і розпорядження роботодавця, а роботодавець зобов'язаний виплачувати заробітну плату, а також гарантувати умови праці, необхідні для здійснення працівником трудової діяльності. За трудовим договором роботу працівникові має організовувати роботодавець, забезпечуючи працівника сировиною, матеріалами та необхідними інструментами. Водночас працівник має право на охорону праці. Відповідальність у цьому випадку за працівника несе роботодавець.
Укладання цивільно-правової угоди між фермерським господарством і фізичною особою не передбачає будь-яких трудових гарантій. За цивільно-правовим договором одна сторона (фізична особа) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (фермерського господарства). Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник або виконавець за цивільно- правовим договором не зобов'язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку. За цивільно-правовим договором сторони рівноправні і замовник (фермерське господарство) не зобов'язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці. У цьому випадку фізична особа самостійно організовує процес роботи, сама виконує її та відповідає за неї. Суттєвим недоліком такої форми реалізації права на працю є те, що фізична особа за договором такого характеру є незахище- ною та позбавлена будь-яких соціальних гарантій. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування підрядників від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі, здійснюється добровільно самою фізичною особою.
Також не можна під час укладання цивільно-правового договору вказувати в ньому про виконання певної роботи за відповідною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Це означає, що фермерське господарство, укладаючи цивільно-правовий договір, не може вплинути на трудову дисципліну такої фізичної особи, що також є суттєвим недоліком цієї форми реалізації права на працю у фермерському господарстві. До речі, і записи про виконання робіт на підставі цивільно-правових договорів у трудову книжку не здійснюються, що також можна є недоліком цієї форми реалізації права на працю у фермерських господарствах.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Правове забезпечення існування будь- якої з проаналізованих форм реалізації права на працю потребує удосконалення в нормах чинного законодавства, оскільки будь-який нормативно- правовий акт має відповідати Конституції України, яка сьогодні гарантує кожному право на працю.
До недоліків правового забезпечення форм реалізації права на працю у фермерських господарствах належать: невизначеність статусу, прав і гарантій членів фермерського господарства в процесі реалізації ними права на працю, зокрема, про режим робочого часу та часу для відпочинку, дотримання встановленого державою гарантованого розміру заробітної плати, оскільки чинна редакція Закону України «Про фермерське господарство» не містить положень, які б чітко регламентували вказані положення; відсутність дисциплінарної відповідальності за порушення членами фермерського господарства трудової дисципліни, як це передбачено нормами трудового права; неможливість фермерським господарством вплинути на трудову дисципліну, відсутність соціальних гарантій у разі реалізації фізичною особою свого права на працю шляхом укладання цивільно-правового договору тощо. Однак варто зауважити, що проведений аналіз дозволив дійти певних висновків щодо необхідності:
1) внесення змін до чинного законодавства, що регулює трудові відносини у фермерських господарствах і закріпити в них норми про режим робочого часу і часу для відпочинку членів фермерського господарства, які працюють у ньому;
2) передбачити можливість членам фермерського господарства працювати за трудовим договором у ньому, що дозволить чітко регламентувати всі гарантії, права та обов'язки, визначені законодавством про працю;
3) врегулювати можливість застосування дисциплінарних стягнень щодо членів фермерських господарств, які реалізують право на працю у фермерському господарстві на умовах інших, ніж трудові;
4) врегулювати режим охорони праці членів фермерського господарства, які не перебувають у трудових правовідносинах з фермерським господарством.
Усі запропоновані зміни необхідні для того, щоб урівноважити різні форми реалізації права на працю і надати особам, які вирішили реалізувати своє право на працю у фермерських господарствах, рівні можливості для використання всіх описаних у цій статті форм. Враховуючи вказане, перспективи подальших досліджень полягають у виявленні наявних проблем у реалізації права на працю у фермерських господарствах і в науковій розробці питань, спрямованих на їх удосконалення.
Література
1. Величко Л.Ю. Сфера дії трудового права на правове регулювання праці у фермерських господарствах. Право і суспільство. 2018. № 1. С. 114-117. URL: http://surl.li/qdpnw.
2. Загальна декларація прав людини: Міжнародний документ від 10.12.1948 р.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#top.
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Міжнародний документ від 16.12.1966 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#top.
4. Конституція України: Закон № 254к/96-ВР від 28.06.1996 р.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#top.
5. Про фермерське господарство: Закон України № 973-IV від 19.06.2003 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text.
6. Про особливості праці членів ФГ: лист Мінсоцполітики № 306/0/22-17 від 14.06.2017 р.
URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/fn033795.
7. Про оплату праці: Закон України № 108/95-ВР від 24.03.1995 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text.
8. Кодекс законів про працю України: Кодекс № 322-VIH від 10.12.1971 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text.
References
1. Velychko, L.Yu. (2018). «The scope of labor law on the legal regulation of labor in farms». Sfera dii trudovoho prava na pravove rehuliuvannia pratsi u fermers'kykh hospodarstvakh. Pravo i suspil'stvo. № 1. рр. 114-117. Available at: http://surl.li/qdpnw.
2. Zahal'na deklaratsiia prav liudyny: Mizhnarodnyj dokument. [Universal Declaration of Human Rights: International document]. dated December 10, 1948. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#top.
3. Mizhnarodnyj pakt pro ekonomichni, sotsial'ni i kul'turni prava: Mizhnarodnyj dokument. [International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: International document]. dated December 16, 1966. Available at: https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#top.
4. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon. [Constitution of Ukraine: Law]. № 254k/96-VR dated June 28, 1996. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#top.
5. Pro fermers'ke hospodarstvo: Zakon Ukrainy. [On farming: Law of Ukraine]. № 973-IV dated June 19, 2003. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/973-15#Text.
6. Pro osoblyvosti pratsi chleniv FH: lyst Minsotspolityky. [About the specifics of the work of FS members: letter of the Ministry of Social Policy]. № 306/0/22-17 dated June 14, 2017. Available at: https://ips.ligazakon.net/docu- ment/view/fn033795.
7. Pro oplatu pratsi: Zakon Ukrainy. [On wages: Law of Ukraine]. № 108/95-VR dated March 24, 1995. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text.
8. Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy: Kodeks. [Code of Labor Laws of Ukraine: Code]. № 322-VIII dated December 10, 1971. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Процедура реалізації права: поняття реалізації права, основні проблеми реалізації права та шляхи їх вирішення, класифікація форм реалізації права, зміст та особливості реалізації права. Правозастосування, як особлива форма реалізації права. Акти правозаст
курсовая работа [44,8 K], добавлен 04.03.2004Право на працю та його гарантії. Право на відпочинок. Право на страйк. Трудові відносини. Законодавство України про працю. Колективний договір. Трудовий договір. Підстави та порядок припинення трудового договору. Оплата праці. Трудова дисципліна.
реферат [24,3 K], добавлен 12.02.2003Важливі властивості застосування права в його поняттєво-юридичному розумінні та вираженні. Короткий огляд форм права, особливості та основні проблеми їх реалізації. Стадії процесу застосування права. Теоретичний та практичний зміст застосування права.
курсовая работа [23,7 K], добавлен 11.11.2010Поняття суб'єктів аграрного права та їх класифікація. Правовий статус селянських (фермерських) та приватно-орендних підприємств. Агробіржа як суб'єкт аграрного права. Порядок створення селянського (фермерського) господарства, його державна реєстрація.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 11.10.2011Поняття власності як економічної категорії, зміст та особливості відповідного права, засоби та принципи його реалізації. Форми та види права власності в Україні: державної, комунальної, приватної, проблеми і шляхи їх вирішення, законодавче обґрунтування.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 24.07.2014Стан забезпечення реалізації конституційного права кожного на підприємницьку діяльність в Україні. Державне регулювання у сфері підприємництва. Основні та життєво важливі проблеми, які заважають повноцінній реалізації права на підприємницьку діяльність.
статья [59,8 K], добавлен 17.08.2017Поняття соціального захисту як системи державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу. Соціальні права людини. Основні види соціального забезпечення. Предмет права соціального забезпечення. Структура соціальної політики України.
презентация [432,9 K], добавлен 04.11.2016Поняття і форми реалізації норм права, основні ознаки правовідносин та підстави їх виникнення. Сутність, стадії та особливості правозастосувального процесу, акти застосування норм права. Вимоги правильного правозастосування та стан права в Україні.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 22.03.2011Суть, значення та законодавче закріплення права на перевезення жителів. Перевезення пасажирів як складова руху сільського населення села Великі Дідушичі. Проблеми автобусного сполучення в селі. Шляхи вирішення проблеми реалізації права на перевезення.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 18.11.2014Вивчення цивільно-правових засобів реалізації права на житло - житлового будинку, квартири, іншого приміщення, яке призначене та придатне для постійного проживання. Самостійне будівництво і часткова участь будівництві, як засіб реалізації права на житло.
реферат [42,5 K], добавлен 18.05.2010Аналіз історичних передумов виникнення проблеми з’ясування сфери дії трудового права та виявлення перспектив її вирішення. Створення засад реформування законодавства про працю. Дослідження відносин, що випливають із договорів підряду та доручення.
статья [21,6 K], добавлен 11.09.2017Оптимізація центральних органів виконавчої влади. Державний контроль за дотриманням законодавства про працю. Дотримання гарантій оплати праці та реалізації найманими працівниками своїх трудових прав. Основні завдання та організація діяльності Держпраці.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 03.05.2015Форми реалізації функцій держави та їх класифікація. Дотримання принципу верховенства права в діяльності органів державної влади. Економічні, політичні, адміністративні форми здійснення функцій держави. Застосування будь-якого виду державного примусу.
статья [22,1 K], добавлен 10.08.2017Працевлаштування як засіб матеріального забезпечення та самореалізації індивідом своїх можливостей. Теоретичні питання реалізації права на працевлаштування людей з особливими потребами, аналіз законодавства. Освітній та професійний рівень інвалідів.
статья [33,4 K], добавлен 06.09.2017Зміст Шаріату, який суворо регламентує майже усі сторони побуту і сімейних взаємин. Загальні права жінки в ісламі: на розлучення, на спадок, на працю. Права жінки як дружини: на Махр (перед шлюбний дар), на забезпечення, на аборти та протизаплідні засоби.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 11.01.2011Працевлаштування та його правові форми. Право громадян на працю і гарантії його реалізації. Трудова міграція за кордон, як спосіб додаткового отримання доходів. Працевлаштування українців в Росії та Польщі. Працевлаштування хореографів за кордоном.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 22.10.2013Історія виникнення та нормативного закріплення гарантій реалізації прав людини. Сучасні досягнення науки в сфері конституційного права. Види гарантій реалізації прав людини в Україні та зарубіжних країнах. Шляхи вдосконалення норм законодавства.
научная работа [52,5 K], добавлен 22.09.2012Норми права стимулюють осіб до створення об’єктів авторського права та надають можливості по їх реалізації. Форми захисту авторського права. Матеріальні та процесуальні аспекти здійснення судового захисту. Міжнародні акти забезпечення авторських прав.
реферат [28,1 K], добавлен 04.04.2008Теоретичні питання щодо процесуального статусу підозрюваного і обвинуваченого як суб’єктів права на захист в кримінальному процесі та аналіз практики їх реалізації у кримінальному судочинстві України. Визначення шляхів удосконалення даної проблеми.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 28.03.2011Вивчення природи правових застережень. Закономірності раціональної юридичної діяльності зі створення, тлумачення та реалізації права в Україні. Розгляд характерних особливостей природи правових застережень. Функція індивідуалізації регулювання права.
статья [27,0 K], добавлен 11.09.2017
