Аналіз діяльності медичних закладів в контексті реформування системи охорони здоров‘я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз діяльності медичних закладів в контексті реформування системи охорони здоров`я

Турчин Катерина Юріївна аспірант кафедри публічного управління та публічної служби Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку, НУ «Львівська політехніка», Львів

Анотація

Охорона здоров'я є ключовою галуззю для держави, яка включає широкий спектр медичних закладів з оздоровчої, санітарно- епідеміологічної та лікувально-профілактичної спрямованості. В умовах воєнного стану на території України медичні заклади зазнали істотних змін у своїй діяльності. Регіональні пріоритети змістилися через появу значної кількості окупованих територій або територій з активними бойовими діями, що суттєво впливає на роботу медичних закладів. Аналіз цих змін та визначення шляхів оптимізації діяльності медичних установ вважаються пріоритетними в сучасних обставинах.

Метою статті є аналіз діяльності медичних закладів в контексті реформування системи охорони здоров`я на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

У статті розглянуто ключові ініціативи, які були впроваджені протягом періоду реформування вітчизняної системи охорони здоров'я. Представлено кількість суб'єктів-надавачів медичної допомоги за Програмою медичних гарантій та виплати НСЗУ за видами медичної допомоги. Проаналізовано структуру виплат НСЗУ медичним закладам відповідно до укладених договорів. Здійснено оцінку діяльності медичних установ Львівської області, яка відома своїм прогресивним розвитком та має важливе значення під час воєнного стану в Україні. Відзначено, що Львівська область стала важливим центром медичної підтримки через своє сприятливе географічне положення, меншу причетність до воєнних дій, а також через велику кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують медичної допомоги

У висновку наголошено: на національному рівні склалася ефективна практика співпраці медичних установ з Національною службою здоров'я України за допомогою укладення договорів на надання визначених медичних послуг. На регіональному рівні було детально розглянуто роботу медичних закладів Львівської області, враховуючи їх постійний прогресивний розвиток та значущість у період воєнного стану в Україні. Розвиток медичних закладів Львівської області відбувається у відповідності до потреб та викликів, актуальних для країни та регіону зокрема.

Ключові слова: публічне управління, охорона здоров'я, медичні заклади, медичні послуги, медична допомога, медичні гарантії, держава, регіональний рівень публічне управління охорона здоров'я

Turchyn Kateryna Yuriyivna Post-graduate student of the Department of Public Administration and Public Service Institute of Administration, Public Administration and Professional Development, Lviv Polytechnic University, , Lviv,

ANALYSIS OF THE ACTIVITIES OF MEDICAL INSTITUTIONS IN THE CONTEXT OF THE REFORM OF THE HEALTH CARE SYSTEM

Постановка проблеми

Охорона здоров'я є ключовою галуззю для держави, яка включає широкий спектр медичних закладів з оздоровчої, санітарно-епідеміологічної та лікувально-профілактичної спрямованості. Їхнє функціонування тісно пов'язане з необхідністю інтеграції інноваційних технологій та наукових досягнень у процеси та процедури медичного обслуговування, що вимагає регулярних інвестицій у контексті зростаючих вимог до якості надання медичних послуг населенню.

В умовах воєнного стану на території України медичні заклади зазнали істотних змін у своїй діяльності. Регіональні пріоритети змістилися через появу значної кількості окупованих територій або територій з активними бойовими діями, що суттєво впливає на роботу медичних закладів. Аналіз цих змін та визначення шляхів оптимізації діяльності медичних установ вважаються пріоритетними в сучасних обставинах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання функціонування галузі охорони здоров'я в контексті її реформування, а також проблематика публічного управління цією сферою вивчаються в працях таких науковців як Гбур З.В. [1], Гладкова О.В. [2], Кожемякіна Т.В. [3], Посилкіна О.В. [2], Романченко Н.В. [3], Ситенко О.Р. [4], Смірнова Т.М. [4], Стефанишин Л.С. [5] та багато інших.

У своїх публікаціях вони розглядають теоретико-методичні основи застосування партисипативного управління закладом охорони здоров'я, вивчають особливості правового забезпечення фінансування охорони здоров'я, розглядають актуальні проблеми фінансового забезпечення діяльності закладів охорони здоров'я в Україні в умовах їх реформування, досліджують зміни у фінансуванні медичних закладів України та ефективність використання їхніх активів, обґрунтовують особливості формування державної політики з охорони здоров'я в Україні.

Разом з тим, все ще існує потреба поглибленого вивчення діяльності медичних закладів в контексті реформування системи охорони здоров`я, особливо зважаючи на реалії воєнного стану в сучасних умовах.

Метою статті є аналіз діяльності медичних закладів в контексті реформування системи охорони здоров`я на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Виклад основного матеріалу

З 2017 року у сфері охорони здоров'я України розпочалися реформи, які спричинили істотні зміни у методах надання медичної допомоги та механізмах її фінансування. Ці зміни мали на меті вирішення існуючих проблем та надання медичних послуг вищої якості, відповідно до міжнародних стандартів, через впровадження моделі національного медичного страхування [6; 7].

Протягом 2017-2022 років у процесі реформ були впроваджені наступні ключові ініціативи:

- застосування принципу «гроші слідують за пацієнтом» у сфері медичних послуг;

- реформування первинної медичної допомоги для підвищення її доступності та економічної ефективності;

- трансформація медичних закладів в комунальні некомерційні підприємства;

- запуск Національної служби здоров'я України як органу, що діє від імені держави та відповідає за виконання програми медичних гарантій як єдиного замовника медичних послуг і лікарських засобів;

- створення електронної системи охорони здоров'я е-Health, спрямованої на спрощення доступу до медичних послуг для пацієнтів та їхнього надання лікарями. Ця система також дозволяє Національній службі здоров'я контролювати використання бюджетних коштів в рамках програми медичних гарантій [8].

В процесі діяльності медичні установи України співпрацюють з Національною службою здоров'я України (НСЗУ), укладаючи договори на надання визначених пакетів медичних послуг. У контексті виконання Програми медичних гарантій у 2022 році загальна кількість організацій, що забезпечували медичну допомогу громадянам, досягла 3499. Дані щодо обсягу цих організацій, які займалися наданням різних видів медичної допомоги, та їхнього фінансування в 2022 році представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Кількість суб'єктів-надавачів медичної допомоги за Програмою медичних гарантій та виплати НСЗУ за видами медичної допомоги у 2022р. .

Джерело: складено і розраховано за даними [9]

Так, згідно з даними табл. 1, у 2022 році в Україні було зареєстровано 3499 надавачів медичних послуг. За умовами контрактів, Національна служба здоров'я України (НСЗУ) виплатила медичним установам загальну суму у розмірі 145657 мільйонів гривень минулого року. Серед них заклади спеціалізованої медичної допомоги отримали найбільшу частку - 63,5% від загальної суми виплат, тоді як установи, що надають екстрену медичну допомогу, отримали найменше - 7,8%. Первинна медична допомога отримала 16,9%, а установи, які лікують COVID-19 - 11,8% від загальної кількості виплат від НСЗУ.

Проте, коли йдеться про середній обсяг виплат на один медичний заклад, найбільший показник був зафіксований у сфері екстреної медичної допомоги, де середній обсяг виплат складав 454,4 мільйони гривень на заклад. У той час, медичні заклади, що борються з COVID-19, отримали в середньому 9,3 мільйони гривень на один заклад, а первинна медична допомога - 10,9 мільйонів гривень.

Ці розбіжності можуть бути пояснені варіативністю кількості медичних установ, що отримали фінансування від НСЗУ, а також різницею у величині виплат, необхідних для їх операційної діяльності. Однак, основним висновком може бути те, що медичні заклади, що займаються лікуванням COVID-19, а також первинна медична допомога отримали найменші виплати. Це сталося через те, що у 2022 році акцент змістився з боротьби з COVID-19 на надання допомоги постраждалим від воєнних дій, що відобразилося на фінансуванні спеціалізованих та екстрених медичних служб. Також на розподіл фінансування вплинула форма власності медичних закладів у 2022р:

- медичним установам державного типу була виплачена сума в розмірі 23 мільйони гривень;

- фізичним особам-підприємцям було спрямовано виплати на загальну суму 1010 мільйонів гривень;

- приватним медичним установам (виключаючи фізичних осіб- підприємців) було перераховано 2205 мільйонів гривень;

- комунальним медичним закладам (КНП) було виплачено 142420 мільйонів гривень.

У 2022 році Національна служба здоров'я України провела виплати медичним установам відповідно до укладених контрактів, при цьому розподіл фінансування був здійснений за різними типами медичної допомоги і представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Структура виплат НСЗУ медичним закладам відповідно до укладених договорів, 2022 рік

Джерело: [10]

Дані, представлені в табл. 2, доповнюють і уточнюють інформацію з табл. 1. Зокрема, табл. 2 висвітлює деталі щодо щоденної діяльності медичних установ, де основна частина виплат була спрямована на первинну медичну допомогу. Однак, як уже зазначалося, у 2022 році основний акцент був зроблений на наданні допомоги особам, постраждалим внаслідок воєнних дій, що призвело до збільшення фінансування саме цих медичних закладів.

На регіональному рівні виділяється діяльність медичних установ Львівської області, яка відома своїм прогресивним розвитком та має важливе значення під час воєнного стану в Україні. Львівська область стала важливим центром медичної підтримки через своє сприятливе географічне положення, меншу причетність до воєнних дій, а також через велику кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують медичної допомоги.

З 2020 року в Україні розпочалася реформа вторинної медичної допомоги, до якої Львівська область активно приєдналася, уклавши необхідні договори з НСЗУ та пакети угод, які відповідають профілю їхньої діяльності. Це забезпечило відповідне фінансування та передбачає інформування пацієнтів про доступні процедури та їх особливості на кожному рівні медичної допомоги.

Основа реформи медичного сектора полягає в акцентуванні на первинній ланці охорони здоров'я, яка включає скринінги та профілактику різних хвороб. У другій фазі реформи пацієнти мають звертатися до вузькопрофільних спеціалістів за направленням від сімейного лікаря, якщо потребується допомога за межами їх компетенції.

Наразі на часі обговорення третього етапу медичної реформи, який стосується інфраструктури. У рамках цього етапу планується створення еф ективної м ер ежі лі карень в кожному регі оні, відом ої як госпітальні округи.

Це передбачає об'єднання існуючих лікарень у єдину систему з огляду на доступність, густоту населення, наявність необхідного обладнання та транспортної інфраструктури. Кожен госпітальний округ буде поділений на кластери, наприклад, у Львівській області їх планується сім, відповідно до нового адміністративного поділу. Лікарні в межах одного округу будуть класифіковані як надкластерні, кластерні та загальні, забезпечуючи високий рівень медичних послуг відповідно до міжнародних стандартів.

Цей підхід був закріплений законом, ухваленим Верховною Радою у липні 2022 року, який ініціював так звану «медичну децентралізацію». Це означає реорганізацію та оптимізацію медичних закладів в одну ефективну мережу відповідно до оновленого адміністративно-територіального устрою країни [11].

У контексті медичної реформи в Львівській області планується створення наступних медичних установ:

- Сімнадцять лікарень загального профілю, кожна з яких обслуговуватиме від 50 до 80 тисяч населення, зосередяться на наданні базових медичних послуг для однієї або декількох громад;

- Вісім кластерних лікарень, розрахованих на 150 тисяч населення кожна, надаватимуть лікування для найбільш розповсюджених захворювань у середніх та важких випадках. Час доїзду до такої лікарні не повинен перевищувати одну годину;

- Дві надкластерні лікарні забезпечуватимуть медичну допомогу пацієнтам у найскладніших станах. В кожній області мають бути створені по дві такі лікарні для дітей та дорослих, оснащені широким спектром медичних послуг та сучасним обладнанням [12].

Міністерство охорони здоров'я акцентує, що лікування таких захворювань, як інсульти та інфаркти, має відбуватися виключно в кластерних та надкластерних лікарнях, де будуть функціонувати сучасні кардіоцентри. Це пов'язано з фактом, що близько 30000 пацієнтів щорічно помирають від цих хвороб через недостатню якість та своєчасність медичної допомоги. Базові захворювання повинні лікуватися у загальнопрофільних лікарнях, щоб забезпечити максимальну доступність для пацієнтів, як це передбачено реформою. У випадку ускладнень або інших медичних проблем пацієнти будуть направлятися до кластерних чи надкластерних лікарень, де будуть доступні спеціалізовані послуги та необхідне обладнання для діагностики та лікування [12].

Перед реформою у Львові було 22 медичних установи, але тепер місто має три територіальні медичні асоціації, не враховуючи заклади первинної медичної допомоги та поліклініки. Керівництво Львівської області визнає, що безперервні реформи можуть бути непродуктивними як для пацієнтів, так і для медичних установ, тому має намір перейти на роботу згідно з новою моделлю і завершити всі реформаторські процеси до початку 2024 року. Заплановано,

що робота госпітальних округів почнеться наступного року і триватиме три роки.

Цікаво, що ці зміни майже не впливають на пацієнтів, які продовжують отримувати необхідну медичну допомогу. Всі заходи реформ спрямовані на збільшення ефективності медичних закладів області та покращення доступності послуг для пацієнтів. При цьому класифікація закладу (як кластерний чи надкластерний) не має впливати на їхню діяльність або здатність укладати договори з НСЗУ [12].

Характерною рисою співпраці медичних установ з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) є безпосереднє відшкодування витрат на комунальні послуги з державного бюджету, який також фінансує місцеві програми, затверджені на рівні територіальних громад. Інші види фінансування установ отримують, виконуючи фінансові плани та заробляючи кошти в межах цих планів.

У Львівській області, в результаті реформ, було створено три територіальні медичні об'єднання (ТМО). Перше ТМО зосереджено на екстреній допомозі та реабілітації пацієнтів і є одним із найбільших надавачів медичних послуг в Україні завдяки співпраці з НСЗУ, Це об'єднання включає лікарні Святого Миколая, Святого Луки та Святого Пантелеймона, з загальною кількістю 250 реанімаційних ліжок та штатом у 4000 співробітників.

Хоча спочатку планувалося, що ТМО обслуговуватиме 30 000 пацієнтів на рік, у 2021 році цей показник досяг 120 000, а в 2022 році - 520 000, що підтверджує високу ефективність та значущість ТМО для регіону. Перше ТМО відіграє ключову роль у наданні послуг з протезування та реабілітації, а також у проведенні спеціалізованих навчань для хірургів з усієї країни, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану в Україні [12].

Друге територіальне медичне об'єднання (ТМО) зосереджується на паліативній та госпісній допомозі, а також на плановому лікуванні. У його складі перебувають комунальний хоспіс та перша, четверта та п'ята міські клінічні лікарні. Це ТМО задумане для обслуговування понад 200 000 пацієнтів. Прийом пацієнтів у цьому об'єднанні відбувається виключно за направленням від сімейного лікаря в рамках програми «Здоров'я львів'ян», ініційованої Львівською міською радою. Об'єднання оснащене необхідним медичним обладнанням та працює згідно з договорами, укладеними з НСЗУ, забезпечуючи безкоштовні та планові обстеження [12].

Завдяки угоді з НСЗУ, Друге ТМО має можливість надавати допомогу на дому за допомогою мобільних паліативних бригад пацієнтам, які не можуть отримати стаціонарне лікування. Водночас існує проблема з нестачею ліжок для стаціонарного лікування у цій сфері. Планується залучення донорських коштів для вирішення питань приміщень та інвестицій у них.

Щодо Третього ТМО, то воно спеціалізується на наданні акушерсько- гінекологічних послуг і включає пологовий будинок №1 та третю міську клінічну лікарню. В об'єднанні працює близько 1000 медичних працівників.

До недавнього часу діяльність Третього ТМО була збитковою, з великою заборгованістю по заробітній платі перед його працівниками. Однак міська влада вжила заходів для вирішення цієї проблеми, виділивши понад 28 мільйонів гривень для виплат медичному персоналу. З метою підвищення рентабельності медичних закладів об'єднання була сформована робоча група під керівництвом першого заступника міського голови, до складу якої увійшли представники адміністрації ТМО, його трудових колективів, управління охорони здоров'я та депутати [12].

Наразі Третє територіальне медичне об'єднання має 202 стаціонарних ліжка, з річною окупністю приблизно 44-45%. Впродовж 2022 року тут було зареєстровано 3500 пологів, що на третину менше, ніж у попередньому році. У 2023 році спостерігається продовження цієї тенденції до зниження, що, за прогнозами керівництва ТМО, збережеться на фоні триваючої війни в Україні. Раніше, у 2019 році, пологові будинки на вулицях Раппопорта та Мечникова активно приймали пацієнток, особливо після закриття пологового будинку обласної клінічної лікарні та до відкриття перинатального центру.

У зв'язку з необхідністю економії коштів, значна частина медичних працівників у стаціонарі на Мечникова працює на частину ставки. Ведеться оптимізація робочого процесу з метою оцінки ефективності медичного персоналу, аналізу лікарського навантаження та визначення потреби в перекваліфікації для деяких працівників. Це пов'язано з тим, що деякі лікарі проводять до 300 пологів на рік, в той час як інші - значно менше, що вимагає перенаправлення їх для здобуття додаткового досвіду та практичних навичок. Крім того, розробляються проєкти для залучення грантів та благодійних внесків з різних джерел [12].

Крім основних послуг, Третє ТМО активно розвиває напрям спеціалізованої амбулаторної допомоги, з огляду на високу ефективність жіночих консультацій. Цей процес супроводжується проведенням різноманітних заходів та наголошенням на можливості швидкого та безкоштовного медичного обстеження в комфортних умовах.

Додатково, у Третьому ТМО реалізується ініціатива щодо зниження рівня абортів у співпраці з благодійною організацією Save Live International. Організація підтримує жінок, які зазнали насильства або розглядають можливість аборту через економічні чи інші складнощі. Save Live International створює центри у кожному обласному центрі, сприяючи роботі з такими жінками та заохочуючи їх до народження дитини [12].

Висновки

Дослідження виявило ключові аспекти розвитку медичних закладів та публічного управління у контексті реформ охорони здоров'я. На національному рівні склалася ефективна практика співпраці медичних установ з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) за допомогою укладення договорів на надання визначених медичних послуг.

На регіональному рівні було детально розглянуто роботу медичних закладів Львівської області, враховуючи їх постійний прогресивний розвиток та значущість у період воєнного стану в Україні. Медичні установи в області належно оснащені матеріально-технічними ресурсами і в рамках Львівської територіальної медичної громади (МТГ) пропонують широкий спектр медичних послуг, які користуються попитом серед мешканців. Для комплексної оцінки ефективності їхньої роботи необхідний аналіз фінансових показників. Розвиток медичних закладів Львівської області відбувається у відповідності до потреб та викликів, актуальних для країни та регіону зокрема.

Література:

1. Гбур З.В. Правове забезпечення фінансування охорони здоров'я. Правове регулювання фінансових послуг: національний, європейський, глобалізаційний виміри : матер. Науково-практичного круглого столу (Суми, 28 січня 2022 р.). - Суми : Сумський державний університет, 2022. С. 14-17

2. Посилкіна О.В., Гладкова О.В. Актуальні проблеми фінансового забезпечення діяльності закладів охорони здоров'я в Україні в умовах їх реформування. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. Том 32 (71). № 2, 2021. С. 43-49

3. Романченко, Н.В., & Кожемякіна, Т.В. (2023). Зміни у фінансуванні медичних закладів України та ефективність використання їхніх активів. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 8(і), 107-114. https://doi.Org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.107-114

4. Ситенко О.Р., Смірнова Т.М. Формування державної політики з охорони здоров'я в Україні. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/gi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2& I21DBN= UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD= 1 &Image_file_name=PDF/VSG_2014_ 2_5.pdf. (дата звернення 16.02.2024)

5. Стефанишин Л. С. Теоретико-методичні основи застосування партисипативного управління закладом охорони здоров'я. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2019. № 3. С. 160-166

6. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017р. №2168-VIII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text (дата звернення: 16.02.2024)

7. Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №1013-р Київ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80#Text (дата звернення 16.02.2024)

8. Логвиненко Б. Система охорони здоров'я України: сутність і особливості в сучасний період. URL: http://www.legeasiviata.in.ua/archive/ 2016/9-2/20.pdf (дата звернення 16.02.2024)

9. Міністерство фінансів України. Офіційний сайт. URL: https://mof.gov.ua/ (дата звернення 16.02.2024)

10. Національна служба здоров'я України. (2023). Звіт про доходи та витрати надавачів медичних послуг. URL: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/1-hc(дата звернення 16.02.2024)

11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги: Закон України № 2347-IX від 1 липня 2022 року

12. «Медична децентралізація»: що зміниться з лікарнями на Львівщині. Львівський портал. 29 Серпня 2022. URL: https://portal.lviv.ua/news/2022/08/29/medychna-detsentralizatsiia- shcho-zminytsia-z-likarniamy-na-lvivshchyni (дата звернення 16.02.2024)

References:

1. Gbur, Z.V. (2022). Pravove zabezpechennya finansuvannya okhorony zdorov'ya [Legal provision of health care financing]. Pravove rehulyuvannya finansovykh posluh: natsional'nyy, yevropeys'kyy, hlobalizatsiynyy vymiry - Legal regulation of financial services: national, European, globalization dimensions: Proceedings from Scientific and practical round table (Sumy, January 28, 2022). (pp. 14-17). Sumy: Sumy State University. [in Ukraine]

2. Posylkina O.V., & Gladkova O.V. (2021). Aktual'ni problemy finansovoho zabezpechennya diyal'nosti zakladiv okhorony zdorov"ya v Ukrayini v umovakh yikh reformuvannya [Actual problems of financial support of health care institutions in Ukraine in the conditions of their reformation]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernads'koho. Seriya: Ekonomika i upravlinnya - Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Economics and management. Т. 32 (71). 2. 43-49 [in Ukraine]

3. Romanchenko N., & Kozhemiakina T. (2023). Zminy u finansuvanni medychnykh zakladiv Ukrayiny ta efektyvnist' vykorystannya yikhnikh aktyviv [Changes in the financing of medical institutions of ukraine and the efficiency of using their assets]. Naukovi zapysky NaUKMA. Ekonomichni nauky - Scientific notes of NaUKMA. Economic sciences, 8(1), 107-114. [in Ukraine]

https://doi.org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.107-114

4. Sytenko O.R., & Smirnova Т.М. Formuvannya derzhavnoyi polityky z okhorony zdorov"ya v Ukrayini [Formation of state policy on health care in Ukraine]. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/gi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_ DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VSG_ 2014_2_5.pdf. [in Ukraine]

5. Stefanyshyn L.S. (2019). Teoretyko-metodychni osnovy zastosuvannya partysypatyvnoho upravlinnya zakladom okhorony zdorov"ya [Theoretical and methodological foundations of the use of participatory management of a health care institution]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Ekonomika ta pidpryyemnytstvo. - State and regions. Series: Economy and entrepreneurship. 3. 160-166 [in Ukraine]

6. Pro derzhavni finansovi harantiyi medychnoho obsluhovuvannya naselennya: Zakon Ukrayiny vid 19.10.2017r. №2168-VIII [On state financial guarantees of medical care for the population: Law of Ukraine dated October 19, 2017]. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/ 2168-19#Text [in Ukraine]

7. Pro skhvalennya Kontseptsiyi reformy finansuvannya systemy okhorony zdorov"ya: Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 30 lystopada 2016 r. №1013-r [On the approval of the Concept of the reform of the financing of the healthcare system: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 30, 2016 No. 1013-р]. Kyyiv. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 (accessed 25 February 2021). [in Ukraine]

8. Logvynenko B. Systema okhorony zdorov"ya Ukrayiny: sutnist' i osoblyvosti v suchasnyy period [The health care system of Ukraine: essence and features in the modern period]. URL: http://www.legeasiviata.in.ua/archive/ 2016/9-2/20.pdf [in Ukraine]

9. Ministerstvo finansiv Ukrayiny. Ofitsiynyy sayt [Ministry of Finance of Ukraine. Official site]. URL: https://mof.gov.ua/ [in Ukraine]

10. National Health Service of Ukraine. (2023). Zvit pro dokhody ta vytraty nadavachiv medychnykh posluh [Report on income and expenses of providers of medical services]. URL: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/1-hc [in Ukraine]

11. Pro vnesennya zmin do deyakykh zakonodavchykh aktiv Ukrayiny shchodo udoskonalennya nadannya medychnoyi dopomohy: Zakon Ukrayiny № 2347-IX vid 1 lypnya 2022 roku [On amendments to some legislative acts of Ukraine regarding the improvement of the provision of medical care: Law of Ukraine № 2347-IX vid 01.07.2022] [in Ukraine]

12. «Medychna detsentralizatsiya»: shcho zminyt'sya z likarnyamy na L'vivshchyni [«Medical decentralization": what will change with hospitals in the Lviv region]. L'vivs'kyy portal - Lviv portal. 29.08.2022. URL: https://portal.lviv.ua/news/2022/08/29/medychna-detsentralizatsiia- shcho-zminytsia-z-likarniamy-na-lvivshchyni [in Ukraine]

Размещено на Allbest.ru