Закордонний досвід забезпечення соціальної безпеки шляхом стійкого функціонування об’єктів критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закордонний досвід забезпечення соціальної безпеки шляхом стійкого функціонування об'єктів критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки

Помаза-Пономаренко Аліна Леонідівна доктор наук з державного управління, старший дослідник, начальник наукового відділу проблем державної безпеки навчально-науково-виробничого центру, Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

Тарадуда Дмитро Віталійович кандидат технічних наук, доцент, заступник начальника кафедри організації та технічного забезпечення аварійно-рятувальних робіт факультету цивільного захисту, Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

Анотація

Установлено, що повномасштабна агресія рф проти України зумовлює значне збільшення надзвичайних ситуацій з метою дестабілізації соціальної безпеки. Ця агресія актуалізувала низку вже існуючих публічно - управлінських проблем у сфері цивільної безпеки України, зокрема, тих, що стосуються попередження надзвичайних ситуацій на об'єктах критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки. Ці об'єкти становлять загрозу для життя та здоров'я населення, а також окремо взятих територій України, адже від суспільства виходить також безпека. Визначено, що застосувується секторальний підхід до визначення об'єктів критичної інфраструктури практично у всіх країнах, у т.ч. й в Україні. При цьому практично у всіх країнах пріоритетними визнаються питання інформаційного обміну, тому що для підвищення обізнаності про захист об'єктів критичної інфраструктури обидві сторони (уряди та оператори цих об'єктів) повинні комплексно розуміти роль один одного у забезпеченні соціальної безпеки, а також деякі основні концепції. На цій підставі акцентовано, щоб цей обмін управлінським досвідом був надійним та безпечним. З'ясовано, що для забезпечення конфіденційності обміну інформацією найбільш широко використовується Протокол світлофора (TLP), який вважається однією з найкращих практик (ЄС, 2011). Установлено, що з метою розвитку передової практики інформаційного обміну деякі країни створили невеликі довірені спільноти, в яких можна обмінюватися інформацією безпечним та надійним способом. Один із таких прикладів є платформи обміну, розроблені в ЄС - Інформаційна мережа попередження на об'єктах критичної інфраструктури. Ця мережа є ініціативою Європейської комісії, яка координується її Генеральним директоратом із внутрішніх справ. З огляду на це рекомендується Україні доєднатися до цієї мережі з метою впровадження її алгоритмів. Уважаємо, що це має підвищити рівень соціальної безпеки України.

Ключові слова: публічне управління, національна безпека, цивільна безпека, цивільний захист, соціальна безпека, соціальний захист, надзвичайні ситуації, об'єкти підвищеної небезпеки, об'єкти критичної інфраструктури, забезпечення стійкого функціонування об'єктів критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки, ЄС, США.

Pomaza-Ponomarenko Alina Leonadivna Doctor in Public Administration, Senior Researcher, Head of the Scientific Department for State Security Problems of the Training Research and Production Centre, National University of Civil Protection of Ukraine, Kharkiv

Taraduda Dmytro Vitaliyovych PhD in Technical Science, Associate professor, Deputy Head of Department of organization and technical support of emergency rescue works, National University of Civil Protection of Ukraine, Kharkiv,

FOREIGN EXPERIENCE IN PROVIDING SOCIAL SECURITY THROUGH SUSTAINABLE OPERATION OF CRITICAL INFRASTRUCTURE FACILITIES AND INCREASED DANGER

Abstact. It has been established that the Russian Federation's full-scale aggression against Ukraine causes a significant increase in emergency situations with the aim of destabilizing social security. This aggression actualized a number of already existing public-management problems in the field of civil security of Ukraine, in particular, those related to the prevention of emergency situations at critical infrastructure and high-risk facilities. These objects pose a threat to the life and health of the population, as well as to individual territories of Ukraine, because society also emanates security. It was determined that the sectoral approach to the identification of critical infrastructure objects is applied in almost all countries, including and in Ukraine. At the same time, the issues of information exchange are recognized as a priority in almost all countries, because in order to raise awareness about the protection of critical infrastructure objects, both parties (governments and operators of these objects) must comprehensively understand each other's role in ensuring social security, as well as some basic concepts. On this basis, it is emphasized that this exchange of management experience is reliable and safe. It was found that the Traffic Light Protocol (TLP), which is considered one of the best practices, is the most widely used to ensure the confidentiality of information exchange (EU, 2011). It has been established that in order to develop best practices in information sharing, some countries have created small trusted communities where information can be shared in a safe and secure way. One such example is the exchange platforms developed in the EU - the Information Network of Warning on Critical Infrastructure Objects. This network is an initiative of the European Commission, coordinated by its Directorate- General for Home Affairs. In view of this, it is recommended that Ukraine join this network in order to implement its algorithms. We believe that this should increase the level of social security of Ukraine.

Keywords: public administration, national security, civil security, civil protection, social security, social protection, emergency situations, objects of increased danger, objects of critical infrastructure, ensuring sustainable functioning of objects of critical infrastructure and increased danger, EU, USA.

Постановка проблеми

У 2015 році в Україні було започатковано реалізацію низки реформ, спрямованих на гарантування системи безпеки, що включає громадську, цивільну, державну та ін. Реалізація цих реформ мала б забезпечити сталий розвиток держави та її населення в соціально - економічному, екологічному, політичному та інших векторах. Разом із тим повномасштабна зовнішня агресія рф проти України унеможливлює такий розвиток. Більше того, зовнішня агресія рф актуалізує питання, пов'язані із забезпеченням публічної безпеки, рівень якої знижується через руйнацію критичної інфраструктури й об'єктів підвищеної інфраструктури [1 -4; 21; 22]. У цьому контексті важливою є розробка та здійснення державних заходів, покликаних попередити вчасно виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечити трансформацію зазначених позасистемних чинників у прогнозовані та регульовані. При цьому особливої актуальності набуває дослідження стану забезпечення цивільної безпеки з позиції попередження надзвичайних ситуацій на об'єктах підвищеної небезпеки та критичної інфраструктури в Україні. Усе це визначає актуальність обраної проблематики дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Правові, організаційні, економічні, інформаційні та інші аспекти публічного управління у сфері цивільної безпеки та забезпечення цивільного захисту є предметом як вітчизняних, так і зарубіжних учених Ю. Абрамова, В. Андронова, С. Бєлая, К. Бєлікова, А.К. ван ден Берга, Н. Версут, А. Воденичарова, М.М. ван дер Ворта, О. Ігнатьєва, С. Калояннідіса, О. Кірочкіна, Е.Дж. Кіршнера, Н. Клименко, А.Дж. Кляйна, О. Крюкова, О. Лещенко, В. Лифара, П. Махортова, О Михайлюка, О. Подскальної, С. Потерійко, В. Терент'євєвої, О. Твердохліба, В. Тютюника, В. Чжу, М. Хойтинк, Р. Шевченка, О. Шматко та ін. [7; 8; 12; 13; 15-17; 19; 20; 25-28; 30]. Не применшуючи значних здобутків учених, слід відзначити, що проблемні питання, які виникають останнім часом у сфері забезпечення цивільної безпеки, зокрема в Україні, вимагають оновлення підходів до цього процесу. Оскільки її державним органам стає все складніше самотужки забезпечувати цивільну безпеку через значне збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного та воєнного характеру. Ураховуючи актуальність зазначеної проблеми, виникає необхідність у поглибленні наукових досліджень вищезазначених питань.

Мета статті

Метою наукового дослідження є аналіз закордонного досвіду забезпечення соціальної безпеки шляхом стійкого функціонування об'єктів критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки.

Виклад основного матеріалу

Одним із ключових факторів соціального розвитку, забезпечення обороноздатності й економічної безпеки держав є інфраструктура [7; 28]. Уперше термін «інфраструктура» (лат. infra - «нижче», «під» та лат. structura - «будова», «розташування») з'явився 1920-1928 р.р. серед військових. Цю категорію визначали, як «комплекс взаємопов'язаних обслуговуючих структур або об'єктів, що складають та забезпечують основу функціонування системи, що забезпечують дію збройних сил» [11].

Після Другої Світової війни робилися певні спроби виділити інфраструктуру як окреме поняття. Так, Р. Йохімсен у роботі «Теорія інфраструктури. Основи розвитку ринкової економіки» [15] виокремив категорію «інфраструктура» з погляду економічного аспекту, охарактеризувавши її як «сукупність матеріальних, інституційних та особистих коштів, а також інформації, доступної економічним агентам, яка сприяє вирівнюванню рівня віддачі при порівнянних інвестиціях у разі відповідного розподілу ресурсів, тобто при повній інтеграції та максимізації рівня економічної активності». З цим підходом був згоден В. Бур [6], який обґрунтував необхідність розгляду інфраструктури з погляду її функціональності (матеріальності, специфічності). Близьким до цього підходу стало визначення Е. Грамліча, що охарактеризував інфраструктуру як «матеріальні кошти державного сектору економіки» [13].

У загальному вигляді інфраструктура як об'єкт дослідження - це сукупність загальних умов виробництва та життєдіяльності населення, що виникають у системі суспільного розподілу праці. Таким чином, категорія, що досліджується, розглядається на рівні конкретних будівельних об'єктів.

Ближчим до сучасних трактувань є визначення, введене Національною дослідницькою радою США (National Research Council) [28]. Так, під інфраструктурою розуміється «сукупність взаємопов'язаних структурних елементів, що підтримують цілісність усієї структури». Значимість цієї категорії представлена за результатами роботи Presidents Commission on Critical Infrastructure Protection (PCCIP) [9], за якою «інфраструктура» ідентифікована лише на рівні базової структури системи (організації). У 1997 року у звіті президенту США Комісія визначила інфраструктуру як «мережа незалежних, переважно приватних, створених людиною систем і процесів, які функціонують спільно та синергетично для виробництва та розподілу безперервного потоку основних товарів та послуг» [14]. Комісією позначено вісім критично важливих інфраструктур для оборони та економічної безпеки: телекомунікації, системи електропостачання, природний газ та нафту, банківську справу та фінанси, транспорт, системи водопостачання, державні служби та аварійні служби [там само]. Подальший розвиток це визначення отримало під час роботи Управління із забезпечення критичної інфраструктури (CIAO). Експерти CIAO визначили інфраструктуру як структуру взаємозалежних мереж і систем, що включають ідентифіковані галузі, установи (включаючи людей та процедури), та можливості розподілу, які забезпечують надійний потік продуктів та послуг, необхідних для оборони та економічної безпеки США, функціонування на всіх рівнях уряду та суспільства в цілому [23]. соціальна безпека критична інфраструктура

Відповідно до Директиви Ради 2008/114/EC від 8 грудня 2008 року «Про ідентифікацію та визначення європейських критичних інфраструктур і оцінку необхідності покращення їх захисту» інфраструктура визначає наявність «системи, частини або частини, в якій повинні бути присутніми члени (об'єкти), які мають основне значення для забезпечення життєдіяль-ності, безпеки та соціальних відносин у країні» [8]. Дане визначення, на наш погляд, найбільшою мірою відображає багатоаспектність та складність системи, що представляє категорію «інфраструктура».

Дослідженням поняття «інфраструктура» активно займалися фахівці Світового Банку, що розглядають, з одного боку, «інфраструктуру» як сукупність наступних елементів:комунальне господарство, інженерні

споруди, інші галузі транспорту, з іншого боку, що визначають «інфраструктуру» за належністю [29]. Однак, жоден з підходів тут, на наш погляд, не є комплексним, незважаючи на явний облік технічних особливостей та економічних ознак видів діяльності, що позначаються. Крім того, П. Розенстейн-Родан, Р. Нурксе й А. Гіршман [30] уперше розглянули розвиток інфраструктури з погляду капіталовкладень у неї.

Критерії приналежності до активів інфраструктури розглянуто Дж. Болдвіном та Дж. Діксоном [5]. Автори враховують етапи життєвого циклу об'єктів інфраструктури, топологічні особливості, особливості державного втручання та ін. Таким чином, запроваджено ширше визначення поняття «інфраструктура». У цьому підході з контексту виключено поняття «соціальна інфраструктура» [там само].

На підставі вищевикладеного можна говорити, по-перше, про доцільність визначення поняття «інфраструктура» з погляду її технічних, економічних та інституційних характеристик. По-друге, про відсутність суттєвих видових інфраструктурних відмінностей. По -третє, термін «інфраструктура» може визначати різні об'єкти з різним рівнем масштабованості та капіталомісткості. Це, у свою чергу, призводить до необхідності вирішення завдань управління, у тому числі з урахуванням довгострокових прогнозів розвитку ситуацій [ 1-4; 21; 22].

Поняття «інфраструктура», як правило, відноситься до будь-якої системи чи базового фізичного елементу соціального розвитку. Це може бути базова структура, система чи послуга. При цьому дане визначення інфраструктури є синонімом економічної інфраструктури [12]. Якщо говорити про класифікації видів інфраструктур, то можна виділити декілька підходів. Функціональний підхід дозволяє говорити про класифікацію видів інфраструктур, виходячи з наявних передумов розвитку та потреб держав. Наприклад, у Португалії набуває розвитку поняття «інфраструктура суспільства» як складова частина, система чи ситуація, що склалася на території країни, в якій важливі основні засади діяльності такі, як соціальне забезпечення (соціальний захист), соціальний вплив, громадська думка та суспільство [там само]. Крім того, розглядається таке поняття, як «інфраструктурна інфраструктура» - елементи, системи або умови, пов'язані з поставками та важливими аспектами такими, як соціальна система, соціальна безпека та вплив, суттєвий у цей час [10].

Перші спроби запровадити класифікацію видів інфраструктур шляхом виділення соціальної та виробничої інфраструктур зроблено Р. Йохімсеном, який виділив персональну (особисту), інституційну та матеріальну інфраструктуру [15]. Ян-Егберт Стерм, Ян Джейкобс та Пітер Грут визначили види базової та комплементарної інфраструктур [27]. Отже, існує ряд термінів і понять, пов'язаних з інфраструктурою, які можна визначити, як вид інфраструктури в інноваційному розвитку будівельної галузі [25]. Види інфраструктур розглядаються: «розумне місто», «розумна інфраструктура», «критична інфраструктура».

У контексті інноваційного розвитку промисловості США виділяють: критичну міську інфраструктуру, критичні сектори інфраструктури [26]. Експерти Міжнародного Економічного Форуму виділили два види інфраструктури для залучення приватного капіталу: соціальна інфраструктура та інфраструктура економіки [18]. При розгляді інфраструктур прийнято також двовидову класифікацію: жорстка інфраструктура - це фізичні мережі, необхідні розвитку суспільства та держави; м'яка інфраструктура - це об'єкти, які забезпечують розвиток соціально-економічної системи [19; 28].

Таким чином, поняття «інфраструктура» є одним із ключових у розвитку різних сфер життя. При цьому «критична інфраструктура» це та категорія, довкола якої вибудовуються питання життєздатності всіх країн. Актуальними сьогодні на міжнародному рівні є питання ведення інформаційного протистояння, у межах якого задіяними виявляються багато галузей, що є елементами критичної інфраструктури [там само]. В основі визначення «критична інфраструктура» закладено поняття «критичність». У низці визначень це поняття застосовне до тієї складової категорії «інфраструктура», яка співвідноситься з питаннями безпеки та реалізації ключових функцій. В інженерії критичність може розглядатися як векторна властивість систем різного функціонального призначення відповідно до [17] «критичний - найважливіший, вирішальний, визначальний». Критичність визначається з урахуванням властивостей та функцій досліджуваного об'єкта. Як складові критичності виділяють: безпеку (надійність), результативність наслідків, можливість мінімізації ймовірності виникнення наслідків [17]. Одним із показників критичності є структурна критичність (важливість, надійність).

Отже, для формування загального уявлення про категорію «критична інфраструктура» (далі - КІ), під час дослідження проаналізовано визначення критичної інфраструктури з таких класів визначень:

1) європейські визначення (згідно з Директивою Ради 2008/114/ Європейського Союзу (ЄС);

2) інші міжнародні визначення: НАТО (CCD - CoE (Талліннське) керівництво), МСЕ-Т, CEP/EAPC), UNISDR;

3) національні визначення (визначення, введені у наступних країнах - Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Канада, Фінляндія, Франція Німеччина, Греція, Гватемала, Гвінея, Індія, Ірландія, Ізраїль, Ямайка, Японія, Нідерланди. Безпеки та розвідки (AIVD)), Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Філіппіни, Польща, Португалія, Катар, Румунія, Російська Федерація, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Україна, Великобританія, США (Патріотичний закон, DoD, NIST) та ін.;

4) стандартне визначення (визначення стандартів ІСО/МЕК ТР 27019:2013, IETF);

5) інші ухвали (ухвали Міжнародної ради з управління ризиками (IRCG), CCD-CoE НАТО, Онтаріо (Канада)).

У всіх терміноконструкціях КІ визнається як життєво важлива функція послуг, наданих активом суспільству. Більшість країн визначають інфраструктуру як критично важливу, якщо її руйнація матиме загально - національні наслідки. Однак предмет впливу незначно варіюється від країни до країні. Наприклад, у США наслідки руйнування критично важливої інфраструктури безпосередньо пов'язані з національною безпекою та безпекою громадян й економіки. В ЄС загальнорегіональне визначення включає економічне та соціальне благополуччя. Визначення НАТО також включає будь-який вплив на навколишнє середовище. Отже, наявні різні підходи до визначення поняття КІ. Результати аналізу даних визначень дозволили охарактеризувати КІ як базове на міжнародному рівні європейське визначення, якого дотримуються найбільша кількість країн. Крім того, наразі активно розвивається категорія «критична інформаційна система» [17; 23].

Варто відзначити, що, незважаючи на різноманітність підходів у визначенні КІ, виявлено - значимість КІ на всіх рівнях держави, що послаблює соціально-економічний ефект розвитку суспільства у разі порушення роботи КІ. Це насамперед актуалізує проблему забезпечення безпеки КІ у тому числі, з урахуванням інфраструктурних залежностей та зв'язків, на рівні світової спільноти. Ідея концептуалізації питань забезпе-чення безпеки критичної інфраструктури (далі - БКІ) не нова. Захист стратегічних національних ресурсів та активів була частиною планування національної оборони ще за часів Другої світової війни. Однак сьогодні значний вплив на сприйняття Урядами БКІ та способів його вирішення обумовлюється пріоритетами безпеки, довгостроковості цілей розвитку та фінансовими міркуваннями. Виходячи з цього, країни намагаються ідентифікувати та захистити свої критично важливі активи від різнохарак-терних загроз. Вихідною точкою тут є узгоджена державна політика та правове середовище.

Довгострокова політика у сфері розвитку суспільства та держави залежить від цілісності КІ. Так, ще у 2014 році у Доповіді про світовий розвиток за 2014 рік зроблено акцент на стійкості та надійності інфраструктур як важливому факторі національного прогресу, позначено підходи до планування політики, що ґрунтуються на оцінці ризиків, як потужному інструменті для розвитку. Розвиток КІ, систем БКІ історично склався неоднозначно: залежно від специфіки та рівня розвитку країн. Так, загрози економічному та соціального благополуччя громадян стали основними рушійними силами для створення системи захисту КІ ЄС, що є економічним та політичним партнерство між 27 європейськими країнами. В ЄС КІ була визначена як актив або система, яка необхідна для підтримки життєво важливих громадських функцій (табл. 1). У результаті сформовано загальний підхід країн - членів ЄС до БКІ. Цей підхід ґрунтується на трьох стратегіях: 1) Спеціальна стратегія БКІ, широко відома як Європейська програма захисту критичної інфраструктури (EPCIP), яка була прийнята в 2004; 2) Стратегія європейської безпеки (з 2003 року); 3) Європейська стратегія внутрішньої безпеки (з 2010 року). З погляду управління та практичної реалізації на рівні ЄС процес захисту КІ розділений на три етапи: ідентифікація, призначення та захист КІ. З 2013 року ЄС реалізовував новий підхід до Європейської програми БКІ. Пілотний проект спрямований на оптимізацію захисту та стійкості чотирьох вибраних європейських критичних інфраструктур: Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль), Galileo - глобальна навігаційна інфраструктура під цивільним контролем.

Таблиця 1

Сектори критичної інфраструктури по країнах

Джерело: складено на підставі [16; 20]

Г енеральний директорат з міграції та внутрішніх справ (DG HOME) є структурним підрозділом Європейської комісії та провідною організацією щодо формування плану БКІ межах Європейської комісії. Об'єднаний дослідницький центр (JRC), власний дослідницький центр Європейської комісії - підтримує діяльність з оцінки й аналізу. ЄС використовує секторальні критерії визначення КІ. Критерії наведено у документі Європейської сертифікації фахівців у галузі інформатики на основі тяжкості наслідків порушення чи руйнування, яка оцінюється на основі суспільного ефекту, економічного ефекту, впливу на довкілля, політичного ефекту. Як тільки КІ ідентифіковано, її власники/оператори роблять певний набір дій розробки Плану безпеки Оператора. Директива БКІ уповноважує органи влади у державах-членах відповідати за забезпечення відповідності КІ її вимогам. Уряд кожної країни обирає, який конкретний орган чи органи несуть відповідальність за впровадження системи БКІ, за належне включення положень на рівні ЄС до свого національного законодавство.

Більшість найважливіших секторів інфраструктури у країнах Європи перебуває у приватній власності. Компанії державного сектора у більшій частині надають кібернетичні ноу-хау й експертні знання, а також послуги у сфері безпеки та захисту. З цієї причини національний підхід до політики та законодавства БКІ спрямований на підвищення компетенцій безпеки КІ у рамках підприємницької діяльності, на підвищення обізнаності та зміцнення співпраці між приватним сектором та відповідними органами БКІ. Так, згідно з політикою Фінляндії у сфері безпеки й оборони у 2004 роки ІКТ були визначені як один із найважливіших секторів інфраструктури. Фінляндія більше орієнтована на стійкість КІ, ніж на захист. Маючи економіку, яка значною мірою залежить від індустрії ІКТ, стратегія БКІ Фінляндії приділяє значну увагу загроз кібербезпеці. В Англії КІ визначається як інфраструктурні активи (фізичні або електронні), які життєво важливі для подальшого надання основних послуг, втрата яких призведе до суттєвих економічних чи соціальних наслідків. Імпульсом до зміцнення системи БКІ в Англії послужили руйнівні повені 2007 року. За результатами аналізу того, що сталося, було збудовано міжсекторальну компанію за участю власників/операторів, що регулюють діяльність органів й уряду для підвищення стійкості КІ та основних послуг.

Висновки

Отже, можна говорити про застосування насамперед секторального підходу до визначення КІ практично у всіх країнах. При цьому практично у всіх країнах пріоритетними визнаються питання інформаційного обміну, тому що для підвищення обізнаності про захист об'єктів критичної інфраструктури обидві сторони (уряди та оператори цих об'єктів) повинні комплексно розуміти роль один одного у забезпеченні соціальної безпеки, а також деякі основні концепції. На цій підставі акцентовано, щоб цей обмін управлінським досвідом був надійним та безпечним. З'ясовано, що для забезпечення конфіденційності обміну інформацією найбільш широко використовується Протокол світлофора (TLP), який вважається однією з найкращих практик (ЄС, 2011). Установлено, що з метою розвитку передової практики інформаційного обміну деякі країни створили невеликі довірені спільноти, в яких можна обмінюватися інформацією безпечним та надійним способом. Один із таких прикладів є платформи обміну, розроблені в ЄС - Інформаційна мережа попередження на об'єктах критичної інфраструктури. Ця мережа є ініціативою Європейської комісії, яка координується її Генеральним директоратом із внутрішніх справ. З огляду на це рекомендується Україні доєднатися до цієї мережі з метою впровадження її алгоритмів, що має підвищити рівень соціальної безпеки України.

Література:

1. Помаза-Пономаренко А.Л., Тарадуда Д.В. Забезпечення стійкості системи державного регулювання об'єктів підвищеної небезпеки й об'єктів критичної інфраструктури // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 4. URL: https://www.nayka.com.ua/ index.php/dy/article/view/3461.

2. Помаза-Пономаренко А.Л., Тарадуда Д.В. Механізми забезпечення цивільної безпеки України: аспекти попередження НС на об'єктах військово-промислового комплексу // Публічне адміністрування та національна безпека. 2024. № 3 (44). https://www.mter- nauka.eom/issues/administration2024/3/9732. (дата звернення: 27.03.2024).

3. Помаза-Пономаренко А.Л., Тарадуда Д.В. Публічна (громадська та цивільна) безпека в Україні: значення для гарантування системи безпеки в Європі // International security studios: managerial, technical, legal, environmental, informative and psychological aspects. Volume II. Oslo (Kingdom of Norway). 2024. Pp. 297-322.

4. Помаза-Пономаренко А.Л., Тарадуда Д.В. Щодо забезпечення цивільної безпеки об'єктів військово-промислового комплексу України в умовах військових конфліктів // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки» (18-19.04.2024 р., м. Тернопіль). С. 123-126.

5. Baldwin, J.R. & Dixon J. (2011). Infrastructure Capital: What Is It? Where Is It? How Much of It Is There?. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/23649155_ Infrastructure_Capital_What_Is_It_Where_Is_It_How_Much_of_It_Is_There.

6. Buhr, W. (2009). What is Infrastructure?. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publi cati on/24130529_What_i s_infrastructure.

7. Canning, D. & Pedroni, P. (2008). The effect of infrastructure on long run economic growth. The Manchester School. 76. 504-527.

8. Council Directive 2008/114/EC of December 8, 2008 on the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection. Retrieved from https://eur lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX:32008L0114.

9. Critical Infrastructure Protection (PCCIP) - Collection Finding Aid. Retrieved from https://clinton.presidentiallibraries.us/items/show/36074.

10. Decree No. 62 of 2011 (VI. 30.) of the Ministry of Rural Development on the rules of food safety during production and marketing of products used in the catering business. Retrieved from https://www.ecolex.org/details/legislation/decree-no-62-of-2011-vi-30-of-the-ministryof-rural- development-on-the-rules-of-food-safety-during-production-and-marketing-ofproducts-used-in- the-catering-business-lex-faoc 114624.

11 Definitions. Retrieved from https://www.dictionary.com/browse/infrastructure.

12. Gonzalez, A., Schorr, M., Valdez, B. & Mungaray, A. (2013). Bridges: Structures and Materials, Ancient and Modern. Retrieved from https://www.intechopen.com/chapters/70758.

13. Gramlich, E. (1994). Infrastructure Investment: A Review Essay. Journal of Economic Literature. 32(3). 1176-1196.

14. Identifying, Understanding and Analyzing. Retrieved from http://www.ce.cmu.edu/- hsm/im2004/readings/CII-Rinaldi.pdf.

15. Jochimsen, R. (1966). Theorie der Infrastruktur: Grundlagen der marktwirtschaftlichen Entwicklung. Tubingen: Mohr.

16. Klaver, M.H.A., Luiijf, H.A.M., Nieuwenhuijs, A.H., Cavenne, F., Ulisse, A. & Bridegeman, G. (2008). European risk assessment methodology for critical infrastructures. 2008 First International Conference on Infrastructure Systems and Services: Building Networks for a Brighter Future (INFRA). (pp. 1-5).

17. Nakamura, E.T., et al. (2014). Mobile Telecommunications Networks for the 2014 World Cup. Retrieved from https://www.gsma.com/latinamerica/wp-content/uploads/2012/06/ WorldCup2014-CPqD.pdf.

18. NIPP 2013. Partnering for Critical infrastructure security and resilience. Retrieved from https://www.dhs.gov/sites/default/files/publications/National-Infrastructure-Protection-Plan- 2013-508.pdf.

19. Niskanen, W.A. (2011). The soft infrastructure of a market economy Archived 201103-28 at the Wayback Machine. Retrieved from http://www.noravank.am/upload/pdf/21_VEK_ 01_2018.pdf.

20. National Risk Register of Civil Emergencies. 2012 edition. Retrieved from https://assets. publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/211858/CO_ Nati onalRiskRegister_2012_acc .pdf.

21. Pomaza-Ponomarenko, A., Taraduda, D., Leonenko, N., Poroka, S. & Sukhachov, M. (2024). Ensuring the safety of citizens in times of war: aspects of the organization of civil defense. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. 14. 216-220.

22. Popov, O., Taraduda, D., Sobyna, V., Dement, M. & Pomaza-Ponomarenko, A. (2020). Emergencies at Potentially Dangerous Objects Causing Atmosphere Pollution: Peculiarities of Chemically Hazardous Substances Migration. Systems, Decisions and Control in Energy I. Studies in Systems, Decision and Control. Switzerland: Springer International Publishing AG. 298. 151-163.

23. Presidential Decision Directive/ NSC-63 / The white house. Retrieved from https:// www.linas.org/mirrors/cryptome.org/2001.11.13/pdd63.htm.

24. Protecting Critical Infrastructures - Risk and Crisis Management: A guide for companies and government authorities. Retrieved from https://www.nuczu.edu.ua/images/topmenu/ mizhnarodni-zvyazki/Rukovodstvo_po_upravleniju_v_ChS.pdf.

25. Sepasgozar, S., Loosemore, M. & Davis S.R. (2016). Conceptualising information and equipment technology adoption in construction. A critical review of existing research. Engineering Construction and Architectural Management. 23. 158-176.

26. Shirowzhan, S. & Sepasgozar, S.M.E. (2019). Spatial analysis using temporal point clouds in advanced GIS: Methods for ground elevation extraction in slant areas and building classifications. ISPRS International Journal of GeoInformation. 8(3). 120.

27. Sturm, J.-E., Jacobs, J. & Groote, P. (1995). Productivity Impacts of Infrastructure Investment in the Netherlands 1853-1913. University of Groningen. Research Institute SOM (Systems, Organisations and Management) Research Report 95D3. 5. 225-243.

28. Vining, A.R. (2007). Building the Future: Issues in Public Infrastructure in Canada (Policy Study, 34). Retrieved from https://www.cdhowe.org/sites/default/files/attachments/research_ papers/mixed//vining_%26_richards.pdf.

29. World development report 1994: Infrastructure for Development. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/5977.

30. Wolfensohn, J.D., et al. (2004). Accelerating Development. 16th Annual World Bank Conference on Development Economics (ABCDE) “Lessons of Experience”. Washington: The Worldbank.

References:

1. Pomaza-Ponomarenko, A.L. & Taraduda, D.V. (2024). Zabezpechennya stiykosti systemy derzhavnoho rehulyuvannya ob"yektiv pidvyshchenoyi nebezpeky y ob"yektiv krytychnoyi infrastruktury [Ensuring the stability of the system of state regulation of objects of increased danger and objects of critical infrastructure]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - State management: improvement and development. 4. Retrieved from https://www.nayka.com.ua/ index.php/dy/article/view/3461. [in Ukrainian].

2. Pomaza-Ponomarenko, A.L. & Taraduda, D.V. (2024). Mekhanizmy zabezpechennya tsyvil'noyi bezpeky Ukrayiny: aspekty poperedzhennya NS na ob"yektakh viys'kovo- promyslovoho kompleksu [Mechanisms for ensuring civil security of Ukraine: aspects of emergency prevention at the facilities of the military-industrial complex]. Publichne administruvannya ta natsional'na bezpeka - Public administration and national security. 3 (44). Retrieved from https://www.inter-nauka.com/issues/administration2024/3/9732. [in Ukrainian].

3. Pomaza-Ponomarenko, A.L. & Taraduda, D.V. (2024). Publichna (hromads'ka ta tsyvil'na) bezpeka v Ukrayini: znachennya dlya harantuvannya systemy bezpeky v Yevropi [Public (public and civil) security in Ukraine: significance for guaranteeing the security system in Europe]. International security studios: managerial, technical, legal, environmental, informative and psychological aspects. 2. 297-322. [in Ukrainian].

4. Pomaza-Ponomarenko, A.L. & Taraduda, D.V. (2024). Shchodo zabezpechennya tsyvil'noyi bezpeky ob"yektiv viys'kovo-promyslovoho kompleksu Ukrayiny v umovakh viys'kovykh konfliktiv [Regarding the provision of civilian security of the obj ects of the military-industrial complex of Ukraine in the conditions of military conflicts]. Proceedings from MIIM '12: IV Mizhnarodnaya naukova konferentsiya «Voyenni konflikty ta tekhnohenni katastrofy: istorychni ta psykholohichni naslidky» - The 4th International Scientific Conference «Military conflicts and man-made disasters: historical and psychological consequences». (pp. 123-126). Ternopil: TNTU. [in Ukrainian].

5. Baldwin, J.R. & Dixon J. (2011). Infrastructure Capital: What Is It? Where Is It? How Much of It Is There?. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/23649155 Infrastructure_CapitalWhat_Is_It_Where_Is_It_How_Much_of_It_Is_There.

6. Buhr, W. (2009). What is Infrastructure?. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publi cati on/24130529_What_i s_infrastructure.

7. Canning, D. & Pedroni, P. (2008). The effect of infrastructure on long run economic growth. The Manchester School. 76. 504-527.

8. Council Directive 2008/114/EC of December 8, 2008 on the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX: 32008L0114.

9. Critical Infrastructure Protection (PCCIP) - Collection Finding Aid. Retrieved from https://clinton.presidentiallibraries.us/items/show/36074.

10. Decree No. 62 of 2011 (VI. 30.) of the Ministry of Rural Development on the rules of food safety during production and marketing of products used in the catering business. Retrieved from https://www.ecolex.org/details/legisl ati on/decree-no-62-of-2011-vi-30-of-the-ministryof-rural- development-on-the-rules-of-food-safety-during-production-and-marketing-ofproducts-used-in- the-catering-business-lex-faoc114624.

11 Definitions. Retrieved from https://www.dictionary.com/browse/infrastructure.

12. Gonzalez, A., Schorr, M., Valdez, B. & Mungaray, A. (2013). Bridges: Structures and Materials, Ancient and Modern. Retrieved from https://www.intechopen.com/chapters/70758.

13. Gramlich, E. (1994). Infrastructure Investment: A Review Essay. Journal of Economic Literature. 32(3). 1176--І196.

14. Identifying, Understanding and Analyzing. Retrieved from http://www.ce.cmu.edu/- hsm/im2004/readings/CII-Rinaldi.pdf.

15. Jochimsen, R. (1966). Theorie der Infrastruktur: Grundlagen der marktwirtschaftlichen Entwicklung. Tubingen: Mohr.

16. Klaver, M.H.A., Luiijf, H.A.M., Nieuwenhuijs, A.H., Cavenne, F., Ulisse, A. & Bridegeman, G. (2008). European risk assessment methodology for critical infrastructures. 2008 First International Conference on Infrastructure Systems and Services: Building Networks for a Brighter Future (INFRA). (pp. 1-5).

17. Nakamura, E.T., et al. (2014). Mobile Telecommunications Networks for the 2014 World Cup. Retrieved from https://www.gsma.com/latinamerica/wp-content/uploads/2012/06/ WorldCup2014-CPqD.pdf.

18. NIPP 2013. Partnering for Critical infrastructure security and resilience. Retrieved from https://www.dhs.gov/sites/default/files/publications/National-Infrastructure-Protection-Plan- 2013-508.pdf.

19. Niskanen, W.A. (2011). The soft infrastructure of a market economy Archived 2011-03-28 at the Wayback Machine. Retrieved from http://www.noravank.am/upload/pdf/21_VEK_01_ 2018.pdf

20. National Risk Register of Civil Emergencies. 2012 edition. Retrieved from https:// assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/211858/ CO_Nati onalRiskRegister_2012_acc .p df.

21. Pomaza-Ponomarenko, A., Taraduda, D., Leonenko, N., Poroka, S. & Sukhachov, M. (2024). Ensuring the safety of citizens in times of war: aspects of the organization of civil defense. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. 14. 216-220.

22. Popov, O., Taraduda, D., Sobyna, V., Dement, M. & Pomaza-Ponomarenko, A. (2020). Emergencies at Potentially Dangerous Objects Causing Atmosphere Pollution: Peculiarities of Chemically Hazardous Substances Migration. Systems, Decisions and Control in Energy I. Studies in Systems, Decision and Control. Switzerland: Springer International Publishing AG. 298. 151-163.

23. Presidential Decision Directive/ NSC-63 / The white house. Retrieved from https://www.linas.org/mirrors/cryptome.org/2001.11.13/pdd63.htm.

24. Protecting Critical Infrastructures - Risk and Crisis Management: A guide for companies and government authorities. Retrieved from https://www.nuczu.edu.ua/images/topmenu/ mizhnarodni-zvyazki/Rukovodstvo_po_upravleniju_v_ChS.pdf.

25. Sepasgozar, S., Loosemore, M. & Davis S.R. (2016). Conceptualising information and equipment technology adoption in construction. A critical review of existing research. Engineering Construction and Architectural Management. 23. 158--176.

26. Shirowzhan, S. & Sepasgozar, S.M.E. (2019). Spatial analysis using temporal point clouds in advanced GIS: Methods for ground elevation extraction in slant areas and building classifications. ISPRS International Journal of GeoInformation. 8(3). 120.

27. Sturm, J.-E., Jacobs, J. & Groote, P. (1995). Productivity Impacts of Infrastructure Investment in the Netherlands 1853-1913. University of Groningen. Research Institute SOM (Systems, Organisations and Management) Research Report 95D3. 5. 225--243.

28. Vining, A.R. (2007). Building the Future: Issues in Public Infrastructure in Canada (Policy Study, 34). Retrieved from https://www.cdhowe.org/sites/default/files/attachments/ research_papers/mixed//vining_%26_richards.pdf.

29. World development report 1994: Infrastructure for Development. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/5977.

30. Wolfensohn, J.D., et al. (2004). Accelerating Development. 16th Annual World Bank Conference on Development Economics (ABCDE) “Lessons of Experience”. Washington: The Worldbank.

Размещено на Allbest.ru