Кримінологічний аналіз кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримінологічний аналіз кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя в Україні

Христова Юлія Вікторівна кандидат юридичних наук, доцент, докторант кафедри кримінального права та кримінології, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро

Анотація

У статті проведено кримінологічний аналіз кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя в Україні за 20132022 рр. Досліджено їх рівень, динаміку, структуру, географію, питому вагу засуджених на основі відомостей офіційної статистичної звітності Офісу Генерального прокурора, а також даних судової статистики про результати розгляду матеріалів кримінальних проваджень цієї категорії. За результатами проведеного дослідження встановлено, що незважаючи на загальну тенденцію до зменшення кількості облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя за 2013-2022 рр., щорічний темп приросту (ланцюговий) мав позитивне значення у 2015, 2018 та 2019 рр. У структурі кримінальних правопорушень проти правосуддя, по-перше, констатовано збільшення кількості тяжких злочинів, а також їхньої питомої ваги; по-друге, встановлено, що з усіх видів, передбачених в Розділі XVIII Особливої частині КК України, переважають кримінальні правопорушення, передбачені статтями 382, 389, 395, 384 і 383 КК України; по-третє, зроблено висновок про високий рівень штучної латентності кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України. Встановлено, що географія кримінальних правопорушень проти правосуддя суттєво не змінилася. Встановлено, що співвідношення кількості засуджених та виявлених осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти правосуддя, знизилося з 99,4 % у 2013 р. до 93 % у 2022 р., сягнувши у 2018 р. найнижчої відмітки - 65,5 %, що може свідчити про недостатню ефективність їх розслідування. Констатовано, що наявні криміногенні ризики у здійсненні правосуддя також пов'язані з великою кількістю спроб пронесення до будівель суду заборонених предметів, які виявляються та фіксуються Службою судової охорони. Обґрунтовано висновок про необхідність удосконалення діяльності уповноважених суб'єктів, насамперед, органів та підрозділів Національної поліції щодо виявлення та ефективного розслідування кримінальних правопорушень проти правосуддя, а також формування сучасної концепції (стратегії) кримінологічного захисту правосуддя в Україні.

Ключові слова: кримінологічний аналіз, рівень, динаміка, структура, кримінальні правопорушення проти правосуддя.

Khrystova Yuliia Viktorivna PhD in Law, Associate Professor, a doctoral student at the Department of Criminal Law and Criminology, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro

CRIMINOLOGICAL ANALYSIS OF QUANTITATIVE AND QUALITATIVE INDICATORS OF CRIMINAL OFFENSES AGAINST JUSTICE IN UKRAINE

Постановка проблеми

Захист правосуддя з року в рік залишається важливою темою Конгресів ООН з попередження злочинності [1], адже наявність незалежного та неупередженого суду є однією з передумов реалізації права на справедливий судовий розгляд [2]. У свою чергу, важливою гарантією забезпечення незалежності суду є безпека правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту. Актуальність науково-теоретичної розробки цієї проблематики обумовлена збільшенням кількості облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя, а також їхньої питомої ваги в загальній структурі злочинності починаючи з 2013 р., коли їх було обліковано 10270 (+74,7 % у порівнянні з 2012 р.), а питома вага в загальній структурі злочинності зросла до 1,8 % (+0,5 %) [Діаграма 1 ]. Крім цього, за інформацією Служби судової охорони України, - спеціального суб'єкта в механізмі забезпечення безпеки правосуддя, створеного у 2019 р., починаючи з 2020 р. збільшилася кількість спроб відвідувачів пронести в судові установи заборонені предмети, в тому числі зброю, що також становить потенційну загрозу для суддів та учасників судового процесу (у 2020 р. - 62,8 тис. заборонених предметів [3]; у 2021р. - понад 131,1 тис. [4]; у 2022 р. - майже 137 тис. при тому, що через пошкодження (руйнування) приміщень або захоплення (тимчасову окупацію) частини території України було тимчасово призупинено охорону 57 судів, органів та установ системи правосуддя, які розміщувалися в 62 будівлях [5]. Більше того, у складних умовах ведення війни захист правосуддя набув особливо важливого значення в сфері забезпечення національної безпеки України. У свою чергу, ефективний розвиток цього напрямку потребує оцінки реального стану та ефективності кримінологічного захисту правосуддя, зокрема, здійснення кримінологічного аналізу кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя в Україні. Особливо актуалізовано потребу в дотриманні сучасних демократичних принципів функціонування системи правосуддя, у тому числі принципу незалежності судової влади, і в рамках суттєвої активізації та переведення у практичну площину процесів європейської і євроатлантичної інтеграції України [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Кримінологічний аналіз кримінальних правопорушень проти правосуддя за період 2001-2010 рр. провели О. Г. Кальман [7] і С. С. Мірошниченко [8]; за період 2005-2014 рр. - А. Закревський [9]. Деякі аспекти запобігання злочинам проти правосуддя шляхом аналізу офіційних статистичних даних Державної судової адміністрації України за 2010-2013 рр. розкрив М. Б. Головко (2014 р.) [10]. Змістовні елементи кримінологічної характеристики злочинів як передумови розробки стратегії протидії злочинності у сфері правосуддя дослідив В. А. Ахмедов (2019) [11], результати узагальнення статистичних даних Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) за період з 2013 по 2020 рр. проаналізувала Л. М. Палюх (2021) в докторській дисертації на тему «Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя» [12]. Також вчені у своїх працях приділяли увагу кримінологічному аналізу кількісно-якісних показників окремих кримінальних правопорушень (групи кримінальних правопорушень) проти правосуддя, наприклад, постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови” (Н. Д. Квасневська, 2009 р.) [13]; примушування давати показання (В. В. Кончаловська, 2010 р.) [14]; злочинів, що порушують право на справедливий суд в Україні (ст.ст. 372-375 КК України) за період з 2008 по 2012 рр (О. Л. Котович, 2012 р.) [15]; насильницьких злочинів проти правосуддя, скоєних щодо свідків і потерпілих (О. Ф. Чередник, 2016 р.) [16]; втручання у діяльність судових органів (В. С. Яковлева, 2022 р.) [17] та ін. Разом із цим формування сучасної концепції (стратегії) кримінологічного захисту правосуддя в Україні, у тому числі в умовах воєнного стану, потребує здійснення кримінологічного аналізу кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя в Україні за період 2013-2022 рр.

Метою статті є розкрити стан злочинності проти правосуддя в Україні (за 2013-2022 рр.), у тому числі і в умовах воєнного стану, за результатами кримінологічного аналізу рівня, динаміки та структури кримінальних правопорушень проти правосуддя на основі відомостей офіційної статистичної звітності Офісу Генерального прокурора, а також даних судової статистики про результати розгляду матеріалів кримінальних проваджень цієї категорії.

Виклад основного матеріалу

Насамперед, зауважимо, що за відсутності як законодавчого, так і міжнародно-правового визначення поняття «кримінальні правопорушення проти правосуддя» в межах даного дослідження предметом кримінологічного аналізу є офіційна статистична інформація про кримінальні правопорушення, передбачені Розділом XVIII «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» Особливої частини КК України (ст.ст. 371-400¹), за період з 2013 р. по 2022 р. У зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України зазначені кримінальні правопорушення віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції основна увага звертатиметься на її роль щодо їх виявлення та ефективного розслідування.

Рівень, динаміка кримінальних правопорушень проти правосуддя. На основі відомостей офіційної статистичної звітності Офісу Генерального прокурора встановлено, що за дослідний період (2013-2022 рр.) кількість облікованих кримінальних правопорушень варіюється від 10310 (у 2019 р.) до 3636 (у 2022 р.) [Діаграма 1; Таблиця 1]. За цей період хоча і спостерігалась загальна тенденція до їх зниження, проте не в усі роки. Так, за результатами розрахунків показників динаміки ланцюговим методом встановлено, що у 2015, 2018 і 2019 рр. темп приросту був позитивним і становив відповідно 12,2 %; 10,8 % і 8,4 % [Діаграма 1; Таблиця 1]. При цьому, у період 2001-2012 рр. щороку було обліковано від 3709 до 6333 кримінальних правопорушень проти правосуддя, питома вага яких в загальній структурі злочинності коливалася у межах 0,7 % - 1,3 % [7], а протягом 2013-2021 рр. значення її крайніх показників значно збільшилися та становили 1,3 % та 2,3% відповідно [Діаграма 1; Таблиця 1]. Істотне зменшення кількості облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя у 2022 р. (- 49,5%) обумовлено призупиненням діяльності судів через активні бойові дії, тимчасову окупацію окремих територій в умовах повномасштабного військового вторгнення російської федерації до України, кадровим дефіцитом суддів, які здійснювали правосуддя у 2022 р., зменшенням кількості справ і матеріалів, які перебували на розгляді судів, та ін. Зокрема, у порівнянні з 2021 р. кількість справ і матеріалів кримінального судочинства та про адміністративні правопорушення зменшилася на 27,6 % [18, с. 5], цивільного судочинства - на 37,4 % [19, с. 3, 9, 12], господарського судочинства - на 28,1 %[20, с. 3, 10, 34; 21, с. 5,7,8].

Таблиця 1

За результатами аналізу співвідношення кількості облікованих за 2013-2022 рр. кримінальних правопорушень проти правосуддя за їх видами, передбаченими в Розділі XVIII Особливої частині КК України встановлено, що найбільшу питому вагу (84,2 %) складають шість із них, а саме: невиконання судового рішення (ст. 382 КК України) - 33109 (38,7 %) кримінальних правопорушень; ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК України) - 13240 (15,5 %); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК України) - 8298 (9,7 %); введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (ст. 384 КК України) - 6698 (7,8 %); незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації (ст. 388 КК України) - 5681 (6,6 %); завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) - 5055 (5,9 %) [22]. Значення питомої ваги інших видів кримінальних правопорушень проти правосуддя варіюється в діапазоні від 0,01% (ст.ст. 380-381¹, 400 КК України) до 1,94 % (ст. 396 КК України). Разом з цим результати проведеного нами дослідження вказують на високий рівень штучної латентності кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України «Втручання в діяльність судових органів», питома вага яких в структурі облікованих кримінальних правопорушень становила 1,18%, а частка направлених до суду кримінальних проваджень - 1,3 % [22]. Зважаючи на міжнародні зобов'язання України вжити всіх належних заходів для забезпечення захисних механізмів проти здійснення неналежного впливу на прийняття суддями рішень [23], вбачаємо, що кримінологічна діяльність уповноважених суб'єктів у цій сфері потребує більш детального аналізу у контексті досліджуваної проблематики.

Так, згідно з відомостями офіційної статистичної звітності Офісу Генерального прокурора із 1009-ти облікованих за період 2013-2022 рр. кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України, лише 13 кримінальних проваджень було направлено до суду з обвинувальними актами [22]. Більше того, за результатами аналізу щорічної звітності судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження [24], а також пошукового запиту в Єдиному реєстрі судових рішень за 2013-2022 рр. встановлено, що за ст. 376 КК України було постановлено тільки 1 вирок (у 2015 р. [25]).

З цього приводу Л.М. Палюх у докторській дисертації на тему: «Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя» (2021) слушно зауважила, що значна різниця у кількості кримінальних проваджень, розпочатих за окремими видами кримінальних правопорушень проти правосуддя, з кількістю проваджень за відповідними видами кримінальних правопорушень, які направлені до суду з обвинувальним актом, може свідчити про недосконалість кримінально-правового регулювання зазначених суспільних відносин та (або) про неефективність досудового розслідування у цій категорії кримінальних правопорушень [12].

В аспекті виявлення фактів втручання в діяльність судових органів, а також забезпечення ефективності досудового розслідування у кримінальних провадженнях за такими фактами важливо зазначити, що з 2015 року, після вступу в законну силу нової редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 7 липня 2010 року, звернення судді з повідомленням про загрозу його незалежності стало його обов'язком та мало бути адресовано до органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів (ч.3 ст. 48 «Незалежність судді», п. 8 ч. 5 ст. 55 «Права та обов'язки судді») [26], а з 2016 року - таке звернення судді адресується до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання (ч.4 ст. 48 «Незалежність судді», п. 9 ч. 7 ст. 56 «Права та обов'язки судді» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 2 червня 2016 р.) [27], підлягає обліку і оприлюдненню разом із ухваленими рішеннями за результатами розгляду та перевірки. Згідно з даними реєстру повідомлень суддів про втручання у їх діяльність, розміщеному на офіційному сайті Вищої ради правосуддя, з початку отримання відповідних повноважень у 2016 році до 31 грудня 2022 року було обліковано 1975 таких звернень, а за результатам їх розгляду за період 2016-2022 рр. всього було ухвалено 463 рішення про вжиття заходів реагування [28]. Зокрема, звернення до прокуратури та органів правопорядку стосовно надання інформації про розкриття та розслідування кримінальних правопорушень; внесення до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, та інші (у 2016 р. - 8 рішень; у 2017 р. - 85; у 2018 р. - 73; 2019 р. - 115; 2020 р. - 72, у 2021 р. - 96, у 2022 р. - 14) [28]. Крім цього, у 2022 році Головою Верховного Суду було розглянуто 39 повідомлень про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя та ухвалено 17 рішень про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя на виконання вимог Закону № 2128-IX «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення сталого функціонування судової влади в період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя» [29]. Таким чином, повідомлення судді про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, надіслане Генеральному прокурору на виконання зазначених вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є повідомленням про вчинення стосовно судді кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України.

Водночас аналіз представлених вище даних звітів Офісу Генерального прокурора про кримінальні правопорушення за 2013-2022 рр. та реєстру повідомлень суддів про втручання у їх діяльність дає підстави для висновку про неефективність досудового розслідування у кримінальних провадженнях за такими фактами, що знайшов своє підтвердження і за матеріалами узагальнення практики Вищої ради правосуддя щодо вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя [30]. Крім цього, встановлено факти або невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленнями суддів про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя [30; 31], або їх реєстрації по інших видах кримінальних правопорушень (наприклад, за ст.ст. 296, 182 КК України [32; 33; 34]), або складання співробітниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського за результатами вжиття заходів оперативного реагування на такі повідомлення суддів [35].

Також істотні зміни структури кримінальних правопорушень проти правосуддя за досліджуваний період прослідковуються у порівнянні з 2010 р., коли найбільшу питому вагу (84,7 %) складали порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК України) - 1657 (33,5 %); ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК України) - 1611 (32,6 %); завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України) - 417 (8,4 %); завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК України) - 319 (6,5 %) та приховування злочину (ст. 396 КК України) - 181 (3,7 %) [7], а невиконання судового рішення (ст. 382 КК України) навіть не входило до переліку найбільш поширених із них, а також у порівнянні з 2012 р. (напередодні різкого зростання у 2013 р. (+74,7 %) загальної кількості облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя). Зокрема, у 2012 р. найбільшу питому вагу (86,4 %) складали кримінальні правопорушення, передбачені ст. 389 КК України - 1957 (33,3%); ст. 395 КК України - 1795 (30,5%); ст. 382 КК України - 751 (12,8 %); 384 КК України - 316 (5,4 %); 383 - 277 (4,4 %) [9]. Тобто у 2013 році кількість облікованих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382 КК України, стрімко зросла (майже в п'ять разів до 3614-ти кримінальних правопорушень у порівнянні з 751-м у 2012 р. [9] та у 285 разів у порівнянні з 14-ма у 2001 р.) [7], а за період 2013-2022 рр. їх питома вага у структурі кримінальних правопорушень проти правосуддя стала найбільшою і досягла 38,7 %. Принагідно зауважимо, що стабільна тенденція до зростання кількості облікованих кримінальних правопорушень за ст. 382 КК України намітилася у 2010 р. (+46,4 % у порівнянні з 2009 р.), після ухвалення 15 жовтня 2009 р. ЄСПЛ рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» [36].

Географія кримінальних правопорушень проти правосуддя. За результатами аналізу щорічної офіційної статистичної звітності прокуратур Автономної Республіки Крим, обласних прокуратур, міст Києва і Севастополя про кримінальні правопорушення за період 2013-2022 рр. встановлено, що до повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну більше половини кримінальних правопорушень проти правосуддя було обліковано в п'яти областях із найбільшою кількістю судових установ та/або суддів, які здійснюють судочинство, та/або справ і матеріалів, що перебували на розгляді (Донецькій, Дніпропетровській Харківській, Одеській, Львівській) та в м. Києві. У 2022 році їх географія зазнала змін у зв'язку з припиненням роботи 54-х судів на тимчасово не підконтрольних українській владі територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії [37], а також зміною (передачею) територіальної підсудності 135 місцевих та апеляційних судів у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану [38], у тому числі Донецької та Харківської областей, територіальна підсудність справ яких була передана переважно судам Дніпропетровської та Полтавської областей, а значна частина справ судів Чернігівської області - судам Київської області та ін. [39]. Зокрема, встановлено, що із 3636 кримінальних правопорушень проти правосуддя, облікованих в Україні у 2022 році, 534 (14,7%) було обліковано в м. Києві, 276 (7,6%) - у Дніпропетровській, 271 (7,5%) - у Львівській, 262 (7,2%) - в Одеській, 193 (5,3%) - у Київській, 183 (5 %) - у Полтавській та 152 (4,2%) - у Харківській областях.

Питома вага засуджених. За результатами аналізу даних «Єдиного звіту про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Форма №2», розміщеного на сайті Офісу Генерального прокурора України [40], а також даних «Звіту про осіб притягнутих до кримінальної відповідальності та види кримінального покарання. Форма №6», розміщеного на сайті «Судова влада України» [24] встановлено, що співвідношення кількості засуджених та виявлених осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти правосуддя, знизилося з 99,4 % у 2013 р. до 93 % у 2022 р., сягнувши у 2018 р. найнижчої відмітки - 65,5 %, що може свідчити про недостатню ефективність їх розслідування, як і значення співвідношення кількості виявлених осіб та облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя, яке коливалося у межах від 17,2% у 2019 р. до 32,6 % у 2014 р. При цьому за даними «Єдиного звіту про кримінальні правопорушення. Форма №1» із 85498 облікованих за період 2013-2022 рр. кримінальних правопорушень проти правосуддя 75019 проваджень (87,7%) було закрито слідчими, дізнавачами, прокурорами (у тому числі за ч. 1 п.п. 1, 2, 4, 6, 9-1, 10 ст. 284 КПК України), а саме: у 2013 р. було закрито 17744 проваджень (20,8%), у 2014 р. - 8832 (10,3%), у 2015 р. - 7365 (8,6%), у 2016 р. - 7271 (8,5%), у 2017 р. - 6298 (7,4%), 2018 р. -5400 (6,3%), у 2019 р. - 7200 (8,4%), у 2020 р. - 5962 (7,0%), у 2021 р. - 6217 (7,3%), у 2022 р. - 2730 (3,2%) [22].

Разом з цим відповідно до наведених у «Звіті про осіб притягнутих до кримінальної відповідальності та види кримінального покарання. Форма №6» статистичних даних про підстави закриття кримінальних проваджень у судах за період 2013-2022 рр. встановлено, що за нереабілітуючими обставинами вони закривалися щодо 1425-ти осіб (99,9%), а за відсутності події, складу кримінального правопорушення чи недоведеністю обвинувачення - щодо 2-х осіб (0,1%). Зокрема, у зв'язку зі смертю матеріали кримінального провадження було закрито щодо 346-ти осіб (24,2%); у зв'язку зі зміною обстановки - щодо 233-х осіб (16,3%); у зв'язку з дійовим каяттям - щодо 185-ти осіб (13%); у зв'язку з передачею на поруки - щодо 67-и осіб (4,7%); у зв'язку з амністією - щодо 31-ї особи (2,2%); у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - щодо14-ти осіб (1%); у зв'язку з відмовою прокурора або потерпілого, його представника від обвинувачення в кримінальному провадженні - щодо 3-х осіб (0,2%); у зв'язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього - щодо 1-ї особи (0,1%); з інших підстав - щодо 545-ти осіб (38,2%) [24]. Щодо закриття кримінальних проваджень в суді можна зазначити, що наведені дані обумовлені звільненням осіб від кримінальної відповідальності за ст.ст. 45, 47, 48 КК України, що також пов'язано з тим, що понад 92 % із цих кримінальних правопорушень - це нетяжкі кримінальні правопорушення та кримінальні проступки. Разом з цим, поширеність таких кримінальних правопорушень і високий відсоток закриття кримінальних проваджень за нереабілітуючими обставинами може свідчити про наявність певних недоліків щодо відображення ступеню суспільної небезпеки цих діянь у санкціях відповідних кримінально-правових норм.

Більш детальний аналіз кількості осіб, засуджених за статтями Розділу XVIII «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» КК України, показав, що 91,9 % із них засуджувалися за: ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, (ст. 389 КК України) - 45,12 %; порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК України) - 26,47 %; злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань (ст. 391 КК України) - 5,73 %; невиконання судового рішення (ст. 382 КК України) - 4,64 %; завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) - 4,43 %; ведення в оману суду або іншого уповноваженого органу (ст. 384 КК України) - 2,99%; приховування злочину (ст. 396 КК України) - 2,52 % [24].

Висновки

За результатами проведеного дослідження можна констатувати, що ситуація щодо кримінологічного захисту правосуддя залишається складною. Незважаючи на загальну тенденцію до зменшення кількості облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя у 2013-2022 рр., щорічний темп приросту (ланцюговий) мав позитивне значення у 2015 р. (+12,2 %), у 2018 р. (+10,8 %) та у 2019 р. (+8,4 %). Більше того, питома вага кримінальних правопорушень проти правосуддя в загальній структурі злочинності зросла від 1,8% у 2013 р. до 2% у 2018 р. та до 2,3% у 2019 р., залишившись на цьому рівні і в 2020 р., у 2021 р. її значення зменшилося на 0,1%, а в умовах воєнного стану в 2022 р. - до 1%. У структурі кримінальних правопорушень проти правосуддя, по-перше, констатовано збільшення кількості тяжких злочинів з 126-ти у 2013 р. до 840-ка у 2019 р., а також їхньої питомої ваги з 1,23 % у 2013 р до 9,79 % у 2020 р.; по-друге, встановлено, що з усіх видів, передбачених в Розділі XVIII Особливої частині КК України, переважають кримінальні правопорушення, передбачені статтями 382 (38,72%), 389 (15,49%), 395 (9,71%), 384 (7,83%) і 383 (5,91%) КК України. Значення питомої ваги інших видів кримінальних правопорушень проти правосуддя варіюється в діапазоні від 0,01% (ст.ст. 380-381¹, 400 КК України) до 1,94 % (ст. 396 КК України). Разом з цим результати проведеного нами дослідження вказують на високий рівень штучної латентності кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України «Втручання в діяльність судових органів». Встановлено, що географія кримінальних правопорушень проти правосуддя суттєво не змінилася. Зокрема, до повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну більше половини кримінальних правопорушень проти правосуддя було обліковано в Донецькій, Дніпропетровській Харківській, Одеській, Львівській областях і в м. Києві, а у 2022 р. - у Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Київській, Полтавській та Харківській областях і в м. Києві. Також констатовано, що наявні криміногенні ризики у здійсненні правосуддя також пов'язані з великою кількістю спроб пронесення до будівель суду заборонених предметів, які виявляються та фіксуються Службою судової охорони.

Таким чином, проведений нами аналіз кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених Розділом XVIII Особливої частини КК України, за період з 2013 по 2022 рр. дає підстави для висновку про необхідність удосконалення діяльності уповноважених суб'єктів, насамперед, органів та підрозділів Національної поліції щодо їх виявлення, ефективного розслідування, а також формування сучасної концепції (стратегії) кримінологічного захисту правосуддя в Україні.

Література:

1. Report of the Fourteenth United Nations Congress on Crime Prevention and Criminal Justice Kyoto, 7-12 March 2021. URL: https://www.unodc.org/documents/commissions/ Congress/documents/ACONF234_16_V2102028.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

2. Рогальська В. В. Незалежний і неупереджений суд як гарантія реалізації права на справедливий судовий розгляд. Актуальні питання протидії злочинності в сучасних умовах: вітчизняний та зарубіжний досвід : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 15 бер. 2018 р. Дніпро : ДДУВС, 2018. С. 314-318. URL: https://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/ 1298/1/45.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

3. Звіт про діяльність Служби судової охорони та реалізацію у 2020 р. Стратегії розвитку служби судової охорони до 2022 р. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/ zvit_golovy_sso_pro_diyalnist_sluzhby_u_2020_roci.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

4. Звіт про діяльність Державної судової адміністрації України за 2021 р. URL: https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/2021.pdf (дата звернення:

27.12.2023) .

5. Про розгляд звіту щодо діяльності Служби судової охорони у 2022 році. Вища рада правосуддя : веб-сайт. URL: https://hcj.gov.ua/doc/doc/40760 (дата звернення: 27.12.2023).

6. Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя : рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 черв. 2023 р., введено в дію Указом Президента України від 30 черв. 2023 р. № 359/2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0033525-23#Text (дата звернення: 27.12.2023).

7. Кальман О. Г., Мірошниченко С. С. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2011. № 24. С. 171-182. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2011_24_21 (дата звернення: 27.12.2023).

8. Мірошниченко С. С. Злочини проти правосуддя: теоретичні і прикладні проблеми запобігання та протидії : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Нац. акад. прокуратури України. Київ, 2012. 40 с.

9. Закревський А. Деякі аспекти стану злочинності проти правосуддя в Україні. Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 2015. Вип. 1 (13). С. 13-20. URL: https://new.vkksu.gov.ua/sites/default/files/vkksu_announcer_2015_1.pdf#page=14 (дата звернення:

27.12.2023) .

10. Головко М. Б. Запобігання злочинам проти правосуддя в Україні (на основі офіційних статистичних даних державної судової адміністрації за 2010-2013 рр.). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2014. Вип. 10-2 (2). С. 51-53. URL: http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc10-2/part_2/17.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

11. Ахмедов В. А. Кримінологічна характеристика злочинів як передумова розробки стратегії протидії злочинності у сфері правосуддя. Судова апеляція. 2019. № 1. С. 51-58. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Suap_2019_1_8 (дата звернення: 27.12.2023).

12. Палюх Л. М. Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2021. 39 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/ core/bitstreams/df61bc4b-45a6-4b13-b68e-c0cc0f41b640/content (дата звернення: 27.12.2023).

13. Квасневська Н. Д. Відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови в Україні (кримінально- правове та кримінологічне дослідження) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Київ. міжнар. ун-т. Київ, 2009. 212 с.

14. Кончаковська В. В. Примушування давати показання: кримінально-правові та кримінологічні аспекти : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Держ. НДІ МВС України. Київ, 2010. 18 с.

15. Котович О. Л. Кримінологічна характеристика злочинів, що порушують право на справедливий суд в Україні. Наше право. 2013. № 2. С. 106-113. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nashp_2013_2_22 (дата звернення: 27.12.2023).

16. Чередник О. Ф. Кримінологічна характеристика і запобігання насильницьким злочинам проти правосуддя, скоєним щодо свідків і потерпілих. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2016. Вип. 3. С. 216-219. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_ 2016_3_51 (дата звернення: 27.12.2023).

17. Яковлева В. С. Запобігання втручанню у діяльність судових органів. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2022. Серія ПРАВО. Випуск 74: частина 2. С. 119-123. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2023/01/23-1.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

18. Аналіз стану здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у 2022 р. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/ media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Analiz_zdisn_pravos_2022.pdf (дата звернення:

27.12.2023) .

19. Аналітичний огляд стану здійснення цивільного судочинства у 2022 р. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/2022_ analiz_KCS.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

20. Аналіз стану здійснення правосуддя при розгляді господарських справ за 2021 р. URL:https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/sud_pract/2 021_analiz_KGS.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

21. Аналіз стану здійснення правосуддя при розгляді господарських справ за 2022 р. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/ Analiz_Stan_prav_KGS_2022.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

22. Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування. Офіс Генерального прокурора : веб-сайт. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro- zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2 (дата звернення: 27.12.2023)

23. Меморандум про економічну та фінансову політику від 2 черв. 2020 р. URL: https://mof.gov.ua/uk/memorandum_of_economic_and_financial_policies_by_the_authorities_ of_ukraine-435 (дата звернення: 27.12.2023)

24. Судова статистика. Річна звітність. Судова влада України : веб-сайт. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/ (дата звернення: 27.12.2023).

25. Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 черв. 2015 р. (справа № 189/884/15-к). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/47717420 (дата звернення: 27.12.2023).

26. Про судоустрій і статус суддів : Закон України № 2453-VI від 7 лип. 2010 р. в ред. від 28 бер. 2015 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#Text (дата звернення:

27.12.2023) .

27. Про судоустрій і статус суддів : Закон України №1402-VIII від 2 черв. 2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (дата звернення: 27.12.2023).

28. Реєстр повідомлень суддів про втручання у їх діяльність. Вища рада правосуддя : веб-сайт. URL: https://hcj.gov.ua/intervention (дата звернення: 27.12.2023).

29. Інформаційно-аналітичний звіт про діяльність Вищої ради правосуддя у 2022 р. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/zvit_2022.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

30. Узагальнення практики розгляду Вищою радою правосуддя повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя та інших рішень Вищої ради правосуддя щодо вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя у 2021 р. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/uzagalnennya_ praktyky_rozglyadu_radoyu_vtruchan_u_2021_roci.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

31. Лист слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві до Вищої ради правосуддя від 26 груд. 2017 р. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/ field/1._5627-0-8-16_golovne_upravlinnya_nacionalnoyi_policiyi_v_misti_kyyevi.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

32. Про надання інформації : лист Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві до Вищої ради правосуддя від 11 січн. 2018 р. URL: https://hcj.gov.ua/sites/defaultfiles/field/3._247-0-6-17_shevchenkivske_upravlinnya_policiyi_ golovnogo_upravlinnya_nacionalnoyi_policiyi_u_misti_kyyevi.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

33. Данко В. Хуліганство в судових засіданнях: кому вигідно та чому так відбувається. Судова влада України : веб-сайт. URL: https://court.gov.ua/press/point/1026159/ (дата звернення:

27.12.2023) .

34. Лист Одеської обласної прокуратури до Вищої ради правосуддя від 13 груд. 2021 р. за вх. № 9964/0/8-21. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/5786-0-6-20_536-0-6-21_ odeska_oblasna_prokuratura.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

35. Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями в.о. голови Вінницького міського суду Вінницької області Іванченка Я.М. : рішення Вищої Ради правосуддя від 9 лист. 2017 р. № 3653/0/15-17. URL: https://hcj.gov.ua/intervention?field_number_value=1579%2F0%2F6-17&title=&field_court_ name_value=&date_filter%5Bvalue%5D%5Bdate%5D=09.11.2017&field_number_value_1=& field_complainant_value=&field_narrator_value= (дата звернення: 27.12.2023).

36. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява № 40450/04) від 15 жовт. 2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/974_479#Text (дата звернення: 27.12.2023).

37. Звіт про діяльність Державної судової адміністрації України за 2022 р. URL: https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/ZVIT_DSA_UKRAYNA_ 2022_compressed%20(1)_compressed_compressed.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

38. Державна судової адміністрація України оприлюднила статистику про стан здійснення правосуддя у 2022 році в умовах воєнного стану. Судова влада України : веб-сайт. URL: https://court.gov.ua/press/news/1384043/ (дата звернення: 27.12.2023).

39. Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану. URL: https://supreme.court.gov.ua/ userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_01_05_ 2023.pdf (дата звернення: 27.12.2023).

40. Про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Офіс Генерального прокурора : веб-сайт. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-osib-yaki-vchinili-kriminalni-pravoporushennya-2 (дата звернення: 27.12.2023).

References:

1. Report of the Fourteenth United Nations Congress on Crime Prevention and Criminal Justice Kyoto, 7-12 March 2021. Retrieved from https://www.unodc.org/documents/commissions/ Congress/documents/ACONF234_16_V2102028.pdf [in English].

2. Rohal's'ka, V. V. (2018). Nezalezhnyy i neuperedzhenyy sud yak harantiya realizatsiyi prava na spravedlyvyy sudovyy roz-hlyad [Independent and impartial court as a guarantee of the right to a fair trial]. Aktual'ni pytannya protydiyi zlochynnosti v suchasnykh umovakh: vitchyznyanyy ta zarubizhnyy dosvid : materialy II Mizhnar. nauk.-prakt. konf., 15 ber. 2018 r. Dnipro : DDUVS, 2018. S. 314-318. Retrieved from https://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/ 1298/1/45.pdf [in Ukrainian].

3. Zvit pro diyal'nist' Sluzhby sudovoyi okhorony ta realizatsiyu u 2020 r. Stratehiyi rozvytku sluzhby sudovoyi okhorony do 2022 r. [Report on the activities of the Judicial Security Service and the implementation in 2020 of the strategy for the development of the Judicial Security Service until 2022] Retrieved from https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/zvit_golovy_sso_ pro_diyalnist_sluzhby_u_2020_roci.pdf [in Ukrainian].

4. Zvit pro diyal'nist' Derzhavnoyi sudovoyi administratsiyi Ukrayiny za 2021 r. [Report on the activities of the State Judicial Administration of Ukraine for 2021]. Retrieved from https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/2021.pdf [in Ukrainian].

5. Pro roz-hlyad zvitu shchodo diyal'nosti Sluzhby sudovoyi okhorony u 2022 rotsi [On consideration of the report on the activities of the Judicial Protection Service in 2022]. Vyshcha radapravosuddya : veb-sayt. Retrieved from https://hcj.gov.ua/doc/doc/40760 [in Ukrainian].

6. Rishennya Rady natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny “Pro pryskorennya sudovoyi reformy ta podolannya proyaviv koruptsiyi u systemi pravosuddya” vid 23 cherv. 2023 r., vvedeno v diyu Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 30 cherv. 2023 r. № 359/2023 [Decision of the National Security and Defense Council of Ukraine “On speeding up judicial reform and overcoming manifestations of corruption in the justice system” from June 23 2023, put into effect by the Decree of the President of Ukraine dated June 30. 2023 No. 359/2023]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0033525-23#Text [in Ukrainian].

7. Kal'man, O. H., Miroshnychenko, S. S. (2011). Kryminolohichna kharakterystyka zlochyniv proty pravosuddya [Criminological characteristics of crimes against justice]. Borotba z orhanizovanoyu zlochynnistyu i koruptsiyeyu (teoriya i praktyka). 2011. № 24. S. 171-182. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_20n_24_21 [in Ukrainian].

8. Miroshnychenko, S. S. (2012). Zlochyny proty pravosuddya: teoretychni i prykladni problemy zapobihannya ta protydiyi [Crimes against justice: theoretical and applied problems of prevention and countermeasures] : avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk : 12.00.08 / Nats. akad. prokuratury Ukrayiny. Kyyiv, 2012. 40 s. [in Ukrainian].

9. Zakrevs'kyy, A. (2015). Deyaki aspekty stanu zlochynnosti proty pravosuddya v Ukrayini [Some aspects of crime against justice in Ukraine]. Visnyk Vyshchoyi kvalifikatsiynoyi komisiyi suddiv Ukrayiny. 2015. Vyp. 1 (13). S. 13-20. Retrieved from https://new.vkksu.gov.ua/ sites/default/files/vkksu_announcer_2015_1.pdf#page= 14 [in Ukrainian].

10. Holovko, M. B. (2014). Zapobihannya zlochynam proty pravosuddya v Ukrayini (na osnovi ofitsiynykh statystychnykh danykh derzhavnoyi sudovoyi administratsiyi za 2010-2013 rr.) [Prevention of crimes against justice in Ukraine (based on official statistical data of the state judicial administration for 2010-2013)]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Yurysprudentsiya. 2014. Vyp. 10-2 (2). S. 51-53. Retrieved from http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc10-2/part_2/17.pdf [in Ukrainian].

11. Akhmedov, V. A. (2019). Kryminolohichna kharakterystyka zlochyniv yak peredumova rozrobky stratehiyi protydiyi zlochynnosti u sferi pravosuddya [Criminological characterization of crimes as a prerequisite for the development of a crime prevention strategy in the sphere of justice]. Sudova apelyatsiya. 2019. № 1. S. 51-58. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Suap_ 2019_1_8 [in Ukrainian].

12. Palyukh, L. M. (2021). Kryminal'na vidpovidal'nist' za kryminal'ni pravoporushennya proty pravosuddya [Criminal liability for criminal offenses against justice]: avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk : 12.00.08 / Kharkivs'kyy natsional'nyy universytet vnutrishnikh sprav. Kharkiv, 2021. 39 s. Retrieved from https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/df61bc4b-45a6- 4b13-b68e-c0cc0f41b640/content [in Ukrainian].

13. Kvasnevs'ka, N. D. (2009). Vidpovidal'nist' za postanovlennya suddeyu (suddyamy) zavidomo nepravosudnoho vyroku, rishennya, ukhvaly abo postanovy v Ukrayini (kryminal'no- pravove ta kryminolohichne doslidzhennya) [Responsibility for a judge (judges) rendering a knowingly unjust sentence, decision, resolution or resolution in Ukraine (criminal legal and criminological research)]: dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.08 / Kyyiv. mizhnar. un-t. Kyyiv, 2009. 212 s. [in Ukrainian].

14. Konchakovs'ka, V. V. (2010). Prymushuvannya davaty pokazannya: kryminal'no-pravovi ta kryminolohichni aspekty [Compulsion to testify: criminal-legal and criminological aspects] : avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.08 / Derzh. NDI MVS Ukrayiny. Kyyiv, 2010. 18 s. [in Ukrainian].

15. Kotovych, O. L. (2013). Kryminolohichna kharakterystyka zlochyniv, shcho porushuyut' pravo na spravedlyvyy sud v Ukrayini [Criminological characteristics of crimes that violate the right to a fair trial in Ukraine]. Nashe pravo. 2013. № 2. S. 106-113. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nashp_2013_2_22 [in Ukrainian].

16. Cherednyk, O. F. (2016). Kryminolohichna kharakterystyka i zapobihannya nasyl'nyts'kym zlochynam proty pravosuddya, skoyenym shchodo svidkiv i poterpilykh [Criminological characteristics and prevention of violent crimes against justice committed against witnesses and victims]. Aktual'ni problemy vitchyznyanoyi yurysprudentsiyi. 2016. Vyp. 3. S. 216-219. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2016_3_51 [in Ukrainian].