Аспекти публічного адміністрування сталим розвитком рибного господарства

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Одеська політехніка

Аспекти публічного адміністрування сталим розвитком рибного господарства

Базенко Григорій Анатолійович аспірант кафедри соціально- гуманітарних наук Інституту публічної служби та управління

Анотація

Стаття висвітлює актуальні питання публічного адміністрування рибного господарства. Проведено порівняння зарубіжних і українських наукових підходів щодо ролі публічного адміністрування у сфері забезпечення сталого розвитку рибного господарства та збереження водних біоресурсів. Зарубіжні публікації стосуються здебільшого декількох основних проблем, а саме: урядової макроекономічної політики та стратегії розвитку; створення планів розвитку галузі, де визначаються основні напрямки розвитку рибного господарства; спільної діяльності; ролі громади; ефективності інституцій; самоуправління; правового забезпечення сталого управління рибним господарством; розподілення відповідальності між зацікавленими сторонами; залучення громади та окремих громадян до управління рибним господарством та ін. питання.

В зарубіжних державах найбільш активно запроваджується ідея спільного управління рибним господарством, з врахуванням приватного сектору. Актуальними є питання управління громадою рибним господарством в аспекті формування ефективного самоврядування. Публічне адміністрування базується на партнерській практиці, створенні спеціалізованих інституцій, залучення громадськості до управління та дієвої активної діяльності спеціально створених дорадчих органів, які засновані на міжсекторальній взаємодії.

В українській науковій думці домінують питання фінансового забезпеченням рибного господарства та запровадження досвіду зарубіжних держав щодо правового регулювання рибного господарства та організаційних аспектів його діяльності. Питання публічного адміністрування забезпечення сталого розвитку рибного господарства в українській науці досліджені не повністю. Не визначено основні теоретичні та концептуальні основи публічного адміністрування у сфері забезпечення сталого розвитку рибного господарства. Питання спільного управління та ролі громади в цьому управлінні практично не висвітлені в наукових публікаціях.

Ключові слова: публічне адміністрування, сталий розвиток, рибне господарство, міжсекторальна взаємодія, партнерство, самоврядування, громада.

Bazenko Hryhoriy Anatoliyovych Graduate student of the Department of Social and Humanitarian Sciences of the Institute of Public Service and Management, National University "Odesa Polytechnic", Odesa

ASPECTS OF PUBLIC ADMINISTRATION OF SUSTAINABLE FISHERIES DEVELOPMENT

Abstract

The article highlights current issues of public administration of fisheries. A comparison of foreign and Ukrainian scientific approaches to the role of public administration in the sphere of ensuring the sustainable development of fisheries and preservation of aquatic biological resources is shown in the article. Foreign publications mostly concern several main issues, namely: government macroeconomic policy and development strategy; creation of plans for the development of the industry, where the main directions of the development of fisheries are determined; joint activity; community roles; effectiveness of institutions; self-management; legal support for sustainable fisheries management; distribution of responsibility between interested parties; involvement of the community and individual citizens in the management of fisheries, etc. question.

The idea of joint management of fisheries, taking into account the private sector, is being implemented most actively in foreign countries. Issues of community management of fisheries in the aspect of forming effective self-government are relevant. Public administration is based on partnership practice, the creation of specialized institutions, the involvement of the public in management and the effective and active activity of specially created advisory bodies, which are based on intersectoral interaction.

The issue of financial support for fisheries and the implementation of the experience of foreign countries regarding the legal regulation of fisheries and organizational aspects of its activity dominate the Ukrainian scientific opinion. Issues of public administration of ensuring the sustainable development of fisheries in Ukrainian science have not been fully investigated. The main theoretical and conceptual foundations of public administration in the field of ensuring the sustainable development of fisheries are not defined in scientific publications. Issues of joint management and the role of the community in this management are practically not covered in scientific publications.

Keywords: public administration, sustainable development, fisheries, intersectoral interaction, partnership, self-government, community.

Постановка проблеми. Питання публічного адміністрування у сфері забезпеченням сталого розвитку рибного господарства є актуальним протягом багатьох років для держав світу. Розглядаються різні моделі та форми організації даної діяльності. Втім, в українській практиці ці питання постали тільки у 2023 році, коли були визначені в правовому полі. В науковій площині дана проблематика досліджена недостатньо. Для формування національного концептуального підходу до даної проблематики є доречним вивчення зарубіжного досвіду в аспекті теоретико-прикладних засад.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В зарубіжних публікаціях акценти робляться на планах щодо рибальства, які передбачені урядом. Зазначається, що відома урядова макроекономічна політика та стратегія розвитку значною мірою впливають на зростання окремого сектора чи підгалузі. Для розвитку галузі створюються п'ятирічні плани, де визначаються основні напрямки розвитку рибного господарства, зокрема щодо: розвитку рибальства, яке має бути культурним та виловним рибальством; збереження та управління; інституційного розвитку та розвитку людської сили для справедливого розподілу вигод від водних ресурсів спільної власності через дослідження соціальної інженерії [1].

Окремо досліджується вплив опитувань для вивчення кількох важливих аспектів управління багатостороннім рибальством, зокрема: аналіз,

спрямований на розуміння деяких аспектів розробки політики та участі на основі фактичних даних, а також прозорості в національних і багатосторонніх процесах управління; підвищення ефективності політики рибальства та зміни політики [1].

Йдеться також про важливість заснування рибальської політики на надійних наукових доказах. Широке використання як наукових, так і соціально-економічних даних у рішеннях щодо управління рибальством є позитивним, оскільки воно полегшує розробку політики на основі фактичних даних. При цьому важливим є визнання, що суб'єкт, відповідальний за створення рибальської політики, є основоположним компонентом систем управління. Забезпечення узгодженості між рибальством та іншими суміжними секторами є ключовим для сталого використання водниз ресурсів. Дослідники вважають, що розміщення кількох пов'язаних сфер політики в рамках одного міністерства може сприяти координації політики [1].

Важливими постають соціально-економічні дані для формування політики в галузі рибальства. Наукові дані визнаються обов'язковими та консультативними. Такий підхід притаманний трьом країнами, які вимагають обов'язкового використання соціально-економічних даних: Коста-Ріка;

Естонія; Таїланд. В Естонії обов'язкове використання соціально-економічних даних відбувається через формування дорадчої рибальської ради, яка, серед інших обов'язків, відповідає за аналіз економічної діяльності рибальства та надає рекомендації щодо виробництва та бажаного напрямку розвитку. У Кореї використання наукових даних є обов'язковим при розробці Генерального плану управління рибними ресурсами та при призначенні охоронюваних або керованих вод. У Чилі наукові дані використовуються для оцінки стану рибальства, визначення біологічних контрольних точок і визначення діапазону, в межах якого може бути встановлена загальна квота на вилов, яка повинна підтримувати чи приводити рибальство до максимального сталого вилову. У Новій Зеландії Стандарт стратегії вилову, що діє з 2008 року, визначає цілі та обмеження для всього прибережного рибальства на основі чотирьох показників ефективності. Кілька країн і економік мають інструменти для контролю впливу рибальства та сприяння забезпеченню сталості. Втім, обмеження, встановлені багатьма інструментами управління, можуть не ґрунтуватися на наукових доказах, що може призвести до надмірного вилову запасів [1].

В ЄС за основу береться Спільна рибальська політика (CFP), яка була вперше сформульована в Римському договорі. З часом рибальська політика стала більш незалежною і переходить на рівень забезпечення сталого рибальства, розвитку рибного господарства та гарантування доходів і стабільної роботи для рибалок [2]. публічне адміністрування рибальство

Мова йде про довгострокову екологічну, економічну та соціальну сталість рибальства та аквакультури. Зазначається, що рибальство є природним, відновлюваним, рухомим і спільним майном, яке є частиною спільної спадщини. Рибне господарство регулюється спільною політикою з єдиними правилами, прийнятими на рівні ЄС і застосовуваними в усіх державах-членах. Початковими цілями CFP були збереження рибних запасів, захист морського середовища, забезпечення економічної життєздатності флоту ЄС і забезпечення споживачів якісними продуктами харчування. В подальшому, до цих цілей було додано стале використання живих водних ресурсів у збалансований спосіб і з екологічної, економічної та соціальної точки зору. При цьому сталість має ґрунтуватися на обґрунтованих наукових порадах і принципі обережності [2].

З 2019 року йдеться про децентралізоване управління шляхом наближення процедури прийняття рішень до рибальських угідь, зокрема: законодавці ЄС розробляють загальну структуру, тоді як держави-члени розробляють заходи щодо впровадження та співпрацюють на регіональному рівні [2].

Особливе місце посідає державна підтримка рибного господарства, яка є окремою політикою держав і передбачає комбінацію політик, що використовуються, їх масштаби, контексти, в яких вони застосовуються, і їхній потенційний вплив з точки зору різних цілей політики. Для цього використовується база даних Організації економічного спіробітництва та розвитку (ОЕСР) Fisheries Support Estimate (FSE) - найбільш повна, детальна та послідовна колекція даних на рівні країни про підтримку рибальства, про яку повідомляють уряди щодо відносного впливу різних видів політики підтримки, зокрема стосовно: зменшення негативного впливу на біологічну стійкість рибних ресурсів і несправедливий вплив на сегменти флоту, збільшуючи при цьому добробут рибалок і кількість виробленої риби; переходу урядів від політики, що підтримує внески, до політики, яка допомагає рибалкам вести свій бізнес більш ефективно і підвищує їх прибутковість; зобов'язань урядів уникати фінансування інфраструктури, яка сприятиме надлишку потужностей і надмірному вилову риби; політики державної підтримки, яка має бути обмеженою в часі та цілеспрямованою; підвищення прозорості в державній підтримці рибальства, щоб забезпечити громадський контроль, що, у свою чергу, допомогло б зміцнити довіру до сектора та політичних заходів [3].

Завдяки прийнятим Організацією Об'єднаних Націй Цілям сталого розвитку (ЦСР), зокрема цілі 14, міжнародне співтовариство визнало необхідність реформування підтримки рибальства таким чином, щоб, принаймні, це не шкодило сталості використання ресурсів. Відповідно, окремі країни можуть також прагнути реформувати свою політику підтримки рибальства, щоб підвищити її ефективність, результативність і рівність розподілу [3].

В українських публікаціях тільки йдеться про: необхідність формування спільної діяльності з розвитку рибного господарства і рибальства [4]; формування сталого розвитку рибного господарства [5]; приклади для України стосовно спільної політики ЄС [6]; розвиток рибальства в секторальній структурі ЄС [7]; вироблення та застосування стандартів сталого розвитку в законодавстві України, враховуючи приклади зарубіжних держав [8]; засад розвитку рибальства в умовах трансформаційних процесів [9]; фінансові аспекти сталого рибальства та використання водних біоресурсів [10]. Є декілька інших публікацій. Втім, пори наявність незначної кількості публікацій, більшість з них зосереджена в галузі економіки і стосується економічних аспекті сталого розвитку рибного господарства. Публікації щодо публічного адміністрування у сфері забезпечення сталого розвитку рибного господарства практично відсутні.

Все це зумовило формулювання мети статті.

Мета статті - висвітлення результатів дослідження щодо аспектів публічного адміністрування сталим розвитком рибного господарства.

Виклад основного матеріалу. В Австралії зосереджуються на спільному управлінні та рибальстві на основі прав. Рибальство традиційно розглядалося як ресурси спільної власності, а не як приватне благо. Це призвело до того, що рибальство розглядається як парадигматичний випадок спільного життя, коли особистий інтерес через збільшення зусиль щодо вилову призводить до падіння запасів. Зусилля, що обмежують регуляцію з боку органів влади певний час вважалося єдиним способом зменшити такі ситуації в рибальстві. Відповідно, починає формуватися новий підхід, який стосується розвитку самоуправління як додаткового рішення до впровадження ринкових підходів до прав. Вважалось, що таке рішення має додаткову перевагу підвищення ефективності управління, заснованого на правах [11].

Зарубіжна науковці стверджують, що управління рибальством передбачає складний баланс між екологічною стійкістю, економічною ефективністю та вигодою для суспільства. Цей баланс формує ефективну основу домовленостей про спільне управління, яке можна посилити шляхом збільшення участі користувачів ресурсів в управлінні. В Австралії створення інституційних механізмів, що сприяють участі промисловості в управлінні, є важливим доповненням до використання підходів до управління, заснованих на правах [11].

Спільне управління визначають як угоду, коли відповідальність за управління ресурсами розподіляється між урядом і групами користувачів. В Австралії цей підхід було формалізовано шляхом запровадження Консультативних комітетів з управління (MAC) та пов'язаних консультативних груп у рибальському господарстві Співдружності ще у 1992 році. Окрім того було запроваджено подібні механізми у рибальському господарстві штату та території [11].

Підставою для формування таких підходів, як наголошують зарубіжні фахівці, є певне наукове підґрунтя. Так, на думку науковців, теоретичні основи спільного управління випливають із концепції Тонніса про gemeinschaft (соціально сконструйований порядок) і концепції Тейлора щодо «ідеалізованої спільноти» на основі емпіричних досліджень бездержавних суспільств, щоб визначити умови, за яких люди підтримували порядок без централізовані ієрархічні форми правління. Ефективне спільне управління створює соціально сконструйований порядок (включаючи форми «прав») на основі визнання спільних інтересів і цінностей (взаємності) серед спільноти, визначеної цими інтересами [11].

Спільне управління ґрунтується на усвідомленні окремими особами та групами (утворюючи спільноту інтересів навколо рибальства), що такі проблеми виникають у їхній повсякденній діяльності. Це передбачає більш практичне використання спільного управління, заснованого на громаді. Одним з важливих аспектів залучення громади є роль самої рибної промисловості. Розгляд галузі як спільноти дає важливу теоретичну та практичну інформацію про управління рибальством. З точки зору теорії, в зарубіжних публікаціях акценти робляться на загальних пулах ресурсів та наголоси робляться на солідарності громад як на засобі забезпечення ефективного самоуправління. На практиці, незважаючи на те, що рибальство може бути роздробленим і важко визначити єдине уявлення щодо нього, роль галузевого самоврядування є невід'ємним компонентом у забезпеченні дотримання як зовнішніх механізмів управління, так і кодексів практики, заснованих на громаді [11].

В Канаді є зосередженість на раціоналізації риболовецьких потужностей флоту. Дослідники наголошують, що поряд із постійною підтримкою прибережних громад як «належного способу життя» став популярним новий діалог про екологічно чисті методи риболовлі та управління екосистемами. Спільне управління здійснюється через створені громадські керівні ради (CMBs), котрі складаються з обраних представників, які в більшості випадків є рибалками. Це приватні ради, призначені для надання внеску в сезонне управління та для розробки, впровадження, контролю та моніторингу діяльності громадського флоту. Керівні ради також направляють представників для участі в громадських консультаціях, включаючи внесок у процес довгострокового планування для рибного господарства [12].

Науковці вважають, що підхід до управління громадою являє собою розробку та впровадження системи самоврядування, що представляє підхід квазі-власності, але на рівні громади. Розподіл ролей і відповідальності є постійною темою в більшості підходів до спільного управління. У підході до управління рибним господарством відбулися значні зміни у розподілі відповідальності, що підкреслює посилення ролі рибалок у загальному застосуванні підходу до управління. У рамках цієї «нової домовленості» уряд продовжує діяльність з ліцензування, реєстрації суден, ідентифікації та обмеження снастей, а також опису району, який підлягає вилову чи контролю. Втім, постають питання вирішення конфліктів між громадами головним чином через питання розподілу. Підхід до прийняття рішень, пов'язаний із розподілом ресурсів між громадами, і гнучкість у громадах для розробки відповідних управлінських програм для кожної групи громади, усунули практично всю критику та лобіювання попередніх підходів до планування. Однією з головних розробок громадського підходу є самоврядування [12].

Інші публікації стосуються розширення можливостей громад для спільного управління рибальством. Оскільки прибережні громади розкидані на великих територіях, традиційний підхід до управління їхнім рибним промислом «зверху вниз» рідко працює. Уряди розробляють програми, спрямовані на надання місцевим громадам можливості спільно з місцевою владою керувати рибальством. В основі цього підходу лежить тип морської охоронюваної території під назвою Керований доступ із заповідниками [13].

Керований доступ із заповідниками (MA+R) - це система управління рибальством, яка поєднує стале використання та захист прибережних вод, щоб отримати позитивні результати для людей і природи. Система складається з двох частин: керований доступ (водні райони, нанесені на карту, встановлені юридично та управляються спільно місцевою владою та місцевими рибалками, які користуються переважними правами на риболовлю в цьому районі); заповідники (території в межах або поруч із зоною керованого доступу, де риболовля заборонена, щоб середовища існування та популяції риб могли відновлюватися) [13].

Ґрунтуючись на поведінковій науці, зарубіжні фахівці стверджують, що коли люди або громади володіють своїми рибальськими промислами, вони, швидше за все, ефективно ними керуватимуть. Спільне, інклюзивне та справедливе управління рибальством заохочує позитивну рибальську поведінку, яка захищає життєво важливі екосистеми океану. Відповідно до системи керованого доступу із заповідниками, громади, які найбільше залежать від рибальства, мають повноваження щодо управління своїми ресурсами, і саме вони отримують вигоду від цього захисту та управління [13].

У Шотландії Стратегія майбутнього управління рибальством 2020-2030 спрямована на визначення держави як риболовецької нації світового класу, забезпечуючи відповідальне та стале управління рибальством шляхом запровадження курсу на реалізацію плану дій «блакитної економіки» [14].

Висновки

Узагальнення результатів дослідження показало, що в зарубіжних державах найбільш активно запроваджується ідея спільного управління рибним господарством, з врахуванням приватного сектору. Також актуальними є питання управління громадою рибним господарством в аспекті формування ефективного самоврядування. Публічне адміністрування базується на партнерській практиці, створенні спеціалізованих інституцій, залучення громадськості до управління та дієвої активної діяльності спеціально створених дорадчих органів, які засновані на міжсекторальній взаємодії.

Література

POLICIES TO DEVELOP THE FISHERIES SUB-SECTOR - GOVERNMENT VISION. Plans envisioned by the government. URL: https://www.fao.org/3/Y2876E/y2876e0g.htm (дата звернення 15.11.2023).

The common fisheries policy: origins and development. URL: https://www.europarl. europa.eu/factsheets/en/sheet/114/the-common-fisheries-policy-origins-and-development (дата звернення 15.11.2023).

Government support to fisheries. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/c37fb5ce- en/index.html?itemId=/content/component/c37fb5ce-en (дата звернення 15.11.2023).

Політика у галузі рибальства та морська політика. URL: http://www.ier.com.ua/ua/ Ukraine_EU_project/materials/AA_title_5/maritime (дата звернення 15.11.2023).

Стратегія розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року : Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 трав. 2023 р. № 402-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-2023-%D1%80#Text (дата звернення 20.12.2023).

Усенко І. Положення спільної політики ЄС щодо рибальства як приклад для України. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2021. № 26. URL: http://taais. oridu.odessa.ua/article/view/239037 (дата звернення 15.11.2023).

Лук'яненко О.Д. Розвиток рибальства в секторальній структурі економіки ЄС : дис. ... к-та екон. наук / 08.00.02 / Держ. вищ. навч. заклад «Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». Київ. 2021. 226 с.

Омаров Ш. А. Концепція сталого розвитку в законодавстві України та країн світу і практика її впровадження. Бізнесінформ. 2014. № 12. С. 86-95. URL: https://www.business- inform.net/export_pdf/business-inform-2014-12_0-pages-85_95.pdf (дата звернення 15.11.2023).

Базові засади розвитку рибальства та аквакультури в умовах трансформаційних процесів / Федоренко М.О., Вдовенко Н.М., Павлюк С.С., Дюдяєва О.А. Водні біоресурси та аквакультура. 2020. № 2. С. 48-58. URL: http://wra-journal.ksauniv.ks.ua/archives/2020/2/7.pdf (дата звернення 15.11.2023).

Катан Л.І., Добровольська О.В., Деревенець В.М. Фінансове забезпечення сталого використання водних біоресурсів підприємств галузі рибанцтва. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 24. Част. 2. 2017. URL: http://www.ej.kherson.ua/ journal/economic_24/2/23.pdf (дата звернення 15.11.2023).

Co-Management and Rights-based Fisheries. URL: https://www.fao.Org/3/x8985e/ x8985e06.htm (дата звернення 15.11.2023).

Peacock F.G., Hansen J. Community Management in Groundfish: a New Approach to Property Rights. URL: https://www.fao.org/3/x8985e/x8985e06.htm (дата звернення 20.12.2023).

EMPOWERING COMMUNITIES TO CO-MANAGE THEIR FISHERIES. URL: https://rare.org/empowering-communities-to-co-manage-their-fisheries/ (дата звернення 20.12.2023).

Future fisheries: management strategy - 2020 to 2030. URL: https://www.gov.scot/ publications/scotlands-future-fisheries-management-strategy-2020-2030/ (дата звернення 20.12.2023).

References

POLICIES TO DEVELOP THE FISHERIES SUB-SECTOR - GOVERNMENT VISION. Plans envisioned by the government. Retrieved from https://www.fao.org/3/Y2876E/y2876e0g.htm

The common fisheries policy: origins and development. Retrieved from https://www.europarl. europa.eu/factsheets/en/sheet/114/the-common-fisheries-policy-origins-and-development

Government support to fisheries. Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/sites/ c37fb5ce-en/index. html ? itemId=/content/component/c37fb5ce-en

Polityka u haluzi rybalstva ta morska polityka. Retrieved from http://www.ier.com.ua/ ua/Ukraine_EU_project/materials/AA_title_5/maritime

Stratehiia rozvytku haluzi rybnoho hospodarstva Ukrainy na period do 2030 roku : Skhvalena rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 trav. 2023 r. № 402-r. [The strategy for the development of the fishing industry of Ukraine for the period until 2030 was approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine from May 2 2023, No. 402]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-2023-%D1%80#Text [in Ukrainian].

Usenko, I. (2021). Polozhennia spilnoi polityky YeS shchodo rybalstva yak pryklad dlia Ukrainy [Provisions of the EU's common fisheries policy as an example for Ukraine] Teoretychni ta prykladni pytannia derzhavotvorennia - Theoretical and applied issues of state formation. № 26. Retrieved from http://taais.oridu.odessa.ua/article/view/239037 [in Ukrainian].

Lukianenko, O.D. (2021). Rozvytok rybalstva v sektoralnii strukturi ekonomiky YeS [Development of fisheries in the sectoral structure of the EU economy]. Candidate's thesis. Kyiv: KNEU im. V. Hetmana. [in Ukrainian].

Omarov, Sh. A. (2014). Kontseptsiia staloho rozvytku v zakonodavstvi Ukrainy ta krain svitu i praktyka yii vprovadzhennia [The concept of sustainable development in the legislation of Ukraine and the countries of the world and the practice of its implementation]. Biznesinform - Business information. № 12. P. 86-95. Retrieved from https://www.business-inform.net/export_ pdfZbusiness-inform-2014-12_0-pages-85_95.pdf [in Ukrainian].

Fedorenko, M.O., Vdovenko, N.M., Pavliuk, S.S. & Diudiaieva O.A. (2020). Bazovi zasady rozvytku rybalstva ta akvakultury v umovakh transformatsiinykh protsesiv [The basic principles of the development of fisheries and aquaculture in the conditions of transformational processes/ Vodni bioresursy ta akvakultura - Aquatic bioresources and aquaculture. № 2. P. 48-58. Retrieved from http://wra-journal.ksauniv.ks.ua/archives/2020/2/7.pdf [in Ukrainian].

Katan, L.I., Dobrovolska, O.V. & Derevenets, V.M. (2017). Finansove zabezpechennia staloho vykorystannia vodnykh bioresursiv pidpryiemstv haluzi rybnytstva [Financial support for the sustainable use of aquatic bioresources of fish farming enterprises]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Kherson State University. Вип. 24. Част. 2. 2017. Retrieved from http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_24/2/23.pdf [in Ukrainian].

Co-Management and Rights-based Fisheries. Retrieved from https://www.fao.org/3Z x8985e/x8985e06.htm

Peacock, F.G. & Hansen, J. Community Management in Groundfish: a New Approach to Property Rights. Retrieved from https://www.fao.org/3/x8985e/x8985e06.htm

EMPOWERING COMMUNITIES TO CO-MANAGE THEIR FISHERIES. Retrieved from https://rare.org/empowering-communities-to-co-manage-their-fisheries/

Future fisheries: management strategy - 2020 to 2030. Retrieved from https://www.gov.scot/ publications/scotlands-future-fisheries-management-strategy-2020-2030/

Размещено на Allbest.ru