Державне управління та контроль карантинного виду амброзії полонистої на Рівненщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННІ інституту економіки та менеджменту, Національний університет водного господарства та природокористування

Державне управління та контроль карантинного виду амброзії полонистої на Рівненщині

Гуцман Сергій Володимирович кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін ННІОЗ, Мартинюк Галина Федорівна кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри менеджменту та публічного врядування, Стеліга Олеся Григорівна студентка (спеціальність «Публічне управління та адміністрування»)

м. Рівне

Анотація

Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення адвентивних видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід'ємним компонентом флори і їхнє дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку є надзвичайно актуальним.

Як відомо, на Україні прогресує адвентизація флори. Адвентивні рослини забруднюють генофонд аборигенної флори, сприяють ослабленню й її зональних рис, зменшенню продуктивності рослинного покриву. Незважаючи на те, що адвентивна флора на трансформованих екотопах у цілому відіграє позитивну роль, утворюючи рослинний покрив там, де інші рослини не можуть існувати, експансії окремих адвентивних видів, особливо ценотично активних, негативно відбиваються на стані рослинного покриву, загрожують здоров'ю людей, спричиняють значні економічні збитки.

Серед заносних рослин немало як злісних і карантинних бур'янів, небезпечних, отруйних і алергенних видів. З-поміж видів, які знаходяться в Україні, у тому числі на Рівненщині, у стані експансії на техногенних трансформованих екотопах виявлено та зафіксовано і карантинний вид - Ambrosia artemisiifolia L. Саме тому, необхідно дотримуватися механізмів державного управління та контролю щодо покращення та оптимізації фітосанітарного стану.

Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики та продовольства України. Серед заходів захисту рослин слід виділити особливий карантинний режим, який регулюється Законом України “Про карантин рослин” і спрямований на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів”.

Ключові слова: державне управління, контроль, екологія, карантинна служба, Рівненщина.

Abstract

Gutsman Sergey Volodymyrovych candidate of biological sciences, docent Department of Medical and Biological Disciplines, National University of Water Management and Nature Management, Rivne

Martyniuk Halyna Fedorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, The Department of Management and Public Governance, National University of Water Management and Nature Management, Rivne,

Steliha Olesya Hryhorivna student, Department of Management and Public Administration Specialty "Public Management and Administration" of the Institute of Economics and Management, National University of Water Management and Nature Management, Rivne

STATE ADMINISTRATION AND CONTROL OF THE QUARANTINE SPECIES OF AMBROSIA POLONISTOSIA IN THE PLAINS

Anthropogenic activity leads to the destruction of the Earth's vegetation and disrupts the dynamic balance of the planet. Simultaneously with the impoverishment and unification of regional flora, there is intensive invasion of adventive species, which most often become naturalized in disturbed ecotopes. It is advents that are an integral component of the flora and their research for the purpose of forecasting changes, modeling development and optimizing the plant block is extremely relevant.

As you know, the adventitization of flora is progressing in Ukraine. Adventitious plants contaminate the gene pool of the aboriginal flora, contribute to the weakening of its zonal features, and decrease the productivity of the plant cover. Despite the fact that adventitious flora on transformed ecotopes generally plays a positive role, forming plant cover where other plants cannot exist, the expansion of individual adventive species, especially coenotically active ones, has a negative impact on the state of plant cover, threatens human health, cause significant economic losses.

Among invasive plants, there are many harmful and quarantine weeds, dangerous, poisonous and allergenic species. Among the species that are found in Ukraine, including in the Rivne region, in a state of expansion on man-made transformed ecotopes, a quarantine species - Ambrosia artemisiifolia L. has been identified and recorded. That is why it is necessary to follow the mechanisms of state management and control to improve and optimize the phytosanitary state.

State management in the field of plant quarantine is carried out by the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. Among plant protection measures, a special quarantine regime should be singled out, which is regulated by the Law of Ukraine “On Plant Quarantine” and is aimed at preventing the introduction and spread of regulated harmful organisms absent in the territory of Ukraine.

Key words: state administration, control, ecology, quarantine service, Rivne region.

Постановка проблеми

Вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies, Montreal, 2001) [5].

Крім негативних наслідків для сільськогосподарських культур, цей вид завдає певної шкоди здоров'ю людини. Під час квітування цієї рослини її пилок викликає важкі алергічні захворювання у людей, так звану “сінну лихоманку”, яка характеризується набряком дихальних шляхів, сльозоточи- вістю, загострюються інші алергічні захворювання [7].

В Україні ареал амброзії полинолистої займає переважно східні та південні регіони України. В останні роки амброзія полинолиста швидко розповсюджується на території західної України [8, 10]. Для України та Рівненщині цілому, є офіційні відомості щодо поширення даного виду. Тому вивчення шляхів, осередків появи виду, інтенсивності міграції, має сьогодні надзвичайно актуальне значення у державному управлінні та контролі [9].

Екологічна та біологічна безпека держави забезпечується формуванням та реалізацією єдиної державної політики, відповідно до прийнятих нормативно-правових актів, існуючим викликам і загрозам. Міжнародними зобов`язаннями України та Національним законодавством передбачено вжиття правових, адміністративних та інших заходів для забезпечення належного рівня захисту у сфері безпечної передачі, обробки і використання живих організмів, які можуть негативно впливати на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням ризиків для здоров`я людини, а також їхньому транскордонному переміщенню.

Мета дослідження

Метою дослідження було з'ясувати особливості державного управління та контролю карантинного виду Ambrosia artemisifolia L на території Рівненщини. адвентивний державний міністр

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

з'ясувати особливості державного управління та карантинні заходи Рівненщини;

проаналізувати відомості місцезнаходжень даного виду на території Рівненської області;

визначити окремі практичні заходи державного управління та карантинні заходи щодо покращення та оптимізації фітосанітарного стану.

Аналіз останніх досліджень

Перший Перелік карантинних об'єктів було затверджено у 1889 році в США, потім - у Німеччині, Англії та інших країнах. Єдиний міжнародний список шкідників, хвороб, що переносяться з вантажами, прийнято Римською міжнародною конвенцією у 1929 році.[6] У 1992 році вперше затверджено національний “Перелік шкідників, хвороб рослин та бур'янів, що мають карантинне значення в Україні”, до якого увійшло 165 видів у трьох частинах:

Карантинні організми, відсутні на території України.

Карантинні організми, обмежено розповсюджені на території України.

Потенційно небезпечні організми, що потребують вивчення.

Такий перелік затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України та погоджено з Національною академією аграрних наук України[13].

За визначенням Міжнародної Конвенції з захисту рослин, карантинний шкідливий організм - це організм, що становить потенційну небезпеку для економіки тієї країни, де він відсутній або має обмежене розповсюдження і проти якого здійснюється активна боротьба та застосовуються регламентовані заходи. Відповідальність за охорону території України від проникнення і розповсюдження карантинних шкідливих організмів раніше було покладено на Державну службу з карантину рослин України, згодом ці обов'язки було покладено на Держветфітослужбу, яка була реорганізована в Державну службу України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Відповідно до постанови КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» нині виконує Держпродспоживслужба.

За останніми даними управління фітосанітарної безпеки ГО Держпрод- споживслужби в області розповсюджений карантинний організм: бур'ян амброзія полинолиста на площі 151,353 га. Спеціалістами управління проведено інвентаризацію старих вогнищ амброзії полинолистої в 4 районах області [12].

Виклад основного матеріалу

Перехід від централізованого планування і державної монополії на зовнішню торгівлю до ринкової економіки значно активізував торговельні зв'язки суб'єктів підприємницької діяльності з різними країнами всіх континентів світу, що, безумовно, створює реальну загрозу проникнення карантинних адвентивних видів шкідливих організмів на територію України.

Вивчення стратегії адаптації і розповсюдження карантинних шкідливих організмів на території України показує, що найчастіше пристосовуються види з високою екологічною пластичністю.

Локалізація і ліквідація вогнищ нових карантинних організмів потребує значних економічних витрат. У зв'язку з цим зростає роль карантинних заходів, спрямованих на запобігання завезенню і розповсюдженню адвентивних видів економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів, а також локалізацію і ліквідацію вогнищ карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території країни.

Для запобігання проникненню та поширенню на території області карантинних шкідливих організмів слід мати чітке уявлення про шкідливість адвентивних видів шкідників, хвороб рослин та бур'янів. Це потребує створення переліку, який має карантинне значення для України.

Усі країни, що займаються ввезенням та вивезенням рослинної продукції, затверджують спеціальними законодавчими актами переліки організмів, на які поширюються карантинні заходи [9].

Складання переліку пов'язане з аналізом великої різнобічної інформації з біології, систематики, географічного поширення, шкідливості, економічного значення, можливостей завезення, методик виявлення, ідентифікації тощо.

Існує три способи розселення карантинних об'єктів: самостійний, природний та антропологічний [10]. У разі самостійного та природного розселення карантинних об'єктів відбувається їхня поступова адаптація до нових умов місцезростання, розмноження виду досить повільні, що дає змогу об'єктові акліматизуватися на тривалий час або назавжди. За антропологічного способу розселення, особливо при деяких перевезеннях, акліматизація карантинних об'єктів залежить від їхньої екологічної пластичності, типу розмноження, стану завезеної популяції, наявності рослин-господарів, кліматичних умов, строків завезення тощо.

Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.[1]

Державні карантинні заходи плануються і здійснюються на підставі діючих нормативно-правових документів:

Закону України “Про карантин рослин” від 30.06.93 p., № 3349-XII зі змінами [1].

Наказу “Про затвердження інструкцій із виявлення, локалізації та ліквідації карантинних об'єктів“ № 56 від 29.09.97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1997 року зі змінами;[2]

Міжнародної конвенції з захисту рослин (з поправками від 1992 p.) зі змінами [3].

Закону України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України “Про карантин рослин” від 25.02.96 р. № 4044-ХІІ зі змінами;[4]

Нормативних документів Головної державної інспекції з карантину рослин України [5].

Таким чином, оцінка карантинного значення відсутніх на території України шкідливих організмів при ввезенні імпортної підкарантинної продукції досить складна і потребує повної інформації щодо їхнього розповсюдження в країнах світу, шкодочинності, біологічних особливостей (кількість поколінь, гідротермічні межі розвитку, біологічні та інші фактори обмеження їхньої чисельності тощо), можливості завезення з підкарантинною рослинною продукцією та ін.

Не менш важливим у нових умовах є і виконання міжнародних вимог з сертифікації підкарантинної продукції при експорті: інформація про фітосанітарний стан території України, оцінка карантинного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів та виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.

Органи, що здійснюють державне управління у сфері карантину рослин, вживають необхідні фітосанітарні заходи з метою досягнення таких цілей:

захист життя та здоров'я рослин на території України від ризиків внаслідок занесення та/або поширення регульованих шкідливих організмів в Україні або зменшення цих ризиків;

запобігання або обмеження будь-якої шкоди внаслідок занесення та/або поширення регульованих шкідливих організмів [1].

Окрім того, стаття 33 Закону України “Про карантин рослин” визначає Порядок запровадження та скасування карантинного режиму в Україні.

У разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів з карантину рослин.

Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.

Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин. Рішення про запровадження або скасування карантинного режиму набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування в офіційному друкованому виданні та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин [1].

У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково зазначається таке:

обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;

межі карантинної зони, в якій запроваджується карантинний режим;

час, з якого запроваджується карантинний режим;

фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.

Карантинний режим скасовується органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням відповідних головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів [1].

Карантинні дії ефективні лише тоді, коли вони здійснюються на підставі урядових вказівок, законодавчих, технічних та адміністративних заходів під контролем служб карантину та захисту рослин відповідних країн.

До початку огляду відповідальна особа з карантину рослин уважно вивчає супровідні документи вантажу: звідки вантаж, кількість місць та маса, наявність фітосанітарних документів, карантинні умови постачальника і одержувача, проведення знезараження тощо. Лише після цього інспектор починає огляд. За результатами огляду визначається необхідність застосування карантинних заходів до вантажу і транспортного засобу, розкриття місць та відбору зразків для експертизи. Якщо під час візуального огляду виявлено будь-яких шкідників у живому стані, огляд припиняють і проводять фумігацію. Зразки для експертизи відбирають після знезараження.

Експорт з України будь-якої продукції рослинного походження здійснюється за міжнародними угодами нашої країни з карантину і захисту рослин і повинен відповідати умовам торговельних контрактів. Кожна партія експортного насіння, садивного матеріалу та продукції рослинного походження повинна супроводжуватись фітосанітарним (карантинним) сертифікатом міжнародного зразка.

Дозволяється імпорт без фітосанітарного сертифіката у поштових відправленнях, ручній поклажі та багажі пасажирів, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, транспортних засобів свіжих або сушених фруктів та овочів (крім картоплі) у кількості, що не перевищує двох кілограмів кожного виду.

Державне управління чітко регламентує заборону або обмеження імпорту.

Відтак, забороняється імпорт об'єктів регулювання, що:

заражені карантинними шкідливими організмами;

можуть спричинити занесення карантинних організмів на територію України;

можуть збільшити популяцію місцевих регульованих шкідливих організмів до рівня, який не відповідає рівню фітосанітарного захисту.

Імпорт біологічних контрольних організмів для проведення наукових досліджень або біологічного контролю та шкідливих організмів, які завозяться для науково-дослідних цілей, дозволяється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [1].

Окрім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості здійснення фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, що ввозяться на митну територію України (крім транзиту). Огляд та відбір зразків для цілей фітосанітарної експертизи (аналізів) можуть здійснюватися державними фітосанітарними інспекторами та/або фахівцями фітосанітарної лабораторії, включеної до Переліку фітосанітарних лабораторій. Також встановлено, що під час воєнного стану строк дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) об'єктів регулювання для цілей експорту, фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт на території України становить 30 днів з дня його видачі. Уповноваження на проведення огляду та фітосанітарної експертизи (аналізів) зупинено на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування [1].

Внутрішній карантин рослин - це система державних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення, локалізацію і ліквідацію карантинних об'єктів, недопущення їхнє розповсюдження із зон особливого карантинного режиму в регіони країни, де вони відсутні, та здійснення контролю за дотриманням карантинних вимог при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці та використанні продукції рослинного походження.

Держпродспоживслужба України здійснює на території країни через державні інспекції з карантину рослин в областях та АР Крим систему заходів з внутрішнього карантину. Вони спрямовані на:

попередження проникнення шкідників, збудників хвороб рослин та бур'янів у вільні від них райони країни із заражених районів;

своєчасне виявлення, локалізацію та ліквідацію карантинних шкідників, збудників хвороб рослин та бур'янів;

організацію та проведення контролю за виконанням правил та заходів з карантину рослин під час виробництва, заготівлі, транспортування, зберігання і реалізації сільськогосподарської продукції та інших підкарантинних матеріалів.

У разі виявлення в сільськогосподарських, лісових чи інших угіддях карантинних шкідників, збудників хвороб рослин та бур'янів органи Держпродспоживслужби України повинні вжити невідкладних заходів з локалізації та ліквідації виявлених осередків зараження і спрямовувати в адміністративні органи подання про накладання карантину на відповідну територію. Для цього державний інспектор з карантину рослин зобов'язаний негайно повідомити адміністрацію тергромади, району про виявлення осередків небезпечних шкідливих організмів з метою попередження розповсюдження та швидшої їхню ліквідації і накладання на відповідну територію карантину з повідомленням про це населення та обласні і місцеві сільськогосподарські органи. Рішення про накладання чи зняття карантину за поданням органів Держпродспоживслужби України приймають органи виконавчої влади.

У рішенні про скасування карантинного режиму обов'язково зазначаються:

обставини, що спричинили скасування карантинного режиму;

час, з якого скасовується карантинний режим [1].

Так, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, поширення амброзії полинолистої визначено та обраховано локалітетами виду. Узагальнивши дані, ми дійшли висновку, що амброзія полинолиста зустрічається у всіх адміністративних районах області [12].

Карантинний стан Рівненської області станом на 01.01.2023 року наведено в табл.1

Таблиця 1. Карантинний стан на Рівненщині, станом на 01.01.2023 року

Взято з Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА [12].

Висновки

За інформацією управління фітосанітарної безпеки ГО Держпродспоживслужби на Рівненщині амброзія полинолиста розповсюджена у всіх 4-х районах на площі 151,353 га. Найбільше виявлено осередків даного виду в Рівненському районі.

Амброзія полинолиста набуває дедалі ширшого розповсюдження не лише завдяки власним особливостям, а й завдяки діяльності людини. Вести боротьбу з цією адвентивною рослиною необхідно, як на державному так і регіональному рівні. Заходи державного управління та контролю в Рівненській області ґрунтуються на моніторингових відхиленнях від певних норм (стандартів).

У практичній діяльності провідними залишаються класичні функції управлінської діяльності (планування, організація, коригування, прийняття управлінського рішення, облік, контроль та аналіз). Поряд із ними сьогодні використовуються модернізовані (оновлені) функції: прогнозуюча, консультативна, діагностична, політико-дипломатична, управлінська (менеджерська), педагогічна.

Література

1. Закон України “Про карантин рослин” від 30.06.93 p., № 3349-XII зі змінами

2. Наказ “Про затвердження інструкцій із виявлення, локалізації та ліквідації карантинних об'єктів“ № 56 від 29.09.97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1997 року зі змінами

3. Міжнародна конвенція з захисту рослин зі змінами

4. Закон України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України “Про карантин рослин” від 25.02.96 р. № 4044-ХІІ зі змінами

5. Бурда Р.І., Тохтар В.К. Загроза біологічного забруднення довкілля України північноамериканськими видами // Укр. ботан. журн. 1998. 55, № 2. С. 127-132.

6. Збереження біорізноманіття в Рівненській області (інформація держуправління екобезпеки у Рівненській області) // Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. Київ: Національний екоцентр України, 2000. С. 121-123.

7. Клименко М.О., Прищепа A.M., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. Київ: „Академія", 2006. 359 с 21.

8. Клименко М.О., Мелехова Т.Л. Довідник екологічного стану м. Рівне. Волинські обереги, 2001. 143 с.

9. Кучерявий В.П. Урбоекологія. Львів: Світ, 1999. С. 117-359.

10. Протопопова В.В., Мосякін С Л. Шевера М.В. Вплив адвентивних видів рослин на фітобіоту України // Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіття / Відпов. ред. О. Дудкін. К.: Хімджест, 2003. С 129-155, 358, 364-374.

11. Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Вплив адвентивних видів рослин на фітобіоту України // Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіттю України / Відп. ред. О.В. Дудкін. К.: “Хімджест”, 2003. С. 129-155.

12. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації

References

1. Zakon Ukrami “Pro karantin roslin” [The Law of Ukraine "On Plant Quarantine"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua

2. Nakaz “Pro zatverdzhennja mstmkdj \z vijavlennja, lokaHzacu ta lіkvіdacії karantinnih ob^ktiv“ [The Order "On approval of instructions for detection, localization and liquidation of quarantine objects"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua

3. M^hnarodna konvendja z zahistu roslin zі zmmami [International Convention on Plant Protection as amended]. (n.d). zakon.rada.gov.ua

4. Zakon Ukrami “Pro vnesennja zmm і dopovnen' do dejakih zakonodavchih aktiv u zv'jazku z prijnjattjam Zakonu Ukrami “Pro karantin roslin” [Law of Ukraine "On Amendments and Additions to Certain Legislative Acts in Connection with the Adoption of the Law of Ukraine "On Plant Quarantine"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua

5. Burda, R.I., Tohtar, V.K. (1998). Zagroza bіologіchnogo zabrudnennja dovkinja Ukrami pіvnіchnoamerikans'kimi vidami [The threat of biological pollution of the environment of Ukraine by North American species]. Ukr. botan. zhurn. - Ukr. botanicaljournal, 55, 2, 127-132 [in Ukrainian].

6. Zberezhennja bioriznomanittja v Rivnens'kij oblasti (informacija derzhupravlinnja ekobezpeki u Rivnens'kij oblasti) [Preservation of biodiversity in the Rivne region (information from the State Administration of Ecosecurity in the Rivne region)]. Kit'v: Nadonal'nij ekocentr Ukrami [in Ukrainian].

7. Klimenko, M.O., Prishhepa, A.M., Voznjuk, N.M. (2006). Monitoring dovkillja [Environmentalmonitoring], Kirv: „Akademija" [in Ukrainian].

8. Klimenko, M.O., Melehova, T.L. (2001). Dovidnik ekologichnogo stanu m. Rivne [Directory of the ecological condition of the city of Rivne], Volins'^ oberegi [in Ukrainian].

9. Kucherjavij, V.P. (1999). Urboekologija [Urboecology]. L'vrv: Svh [in Ukrainian].

10. Protopopova, V.V., Mosjakm, S L. Shevera, M.V. (2003). Vpliv adventivnih vidiv roslin na fitobiotu Ukraini [The impact of adventive plant species on the phytobiota of Ukraine]. K.: ffimdzhest [in Ukrainian].

11. Protopopova, V.V., Mosjakm, S.L., Shevera, M.V. (2003). Vpliv adventivnih vidiv roslin na fitobiotu Ukraini [The impact of adventive plant species on the phytobiota of Ukraine]. K.: “ffirndzhest” [in Ukrainian].

12. Departament ekologu ta prirodnih resumA Rivnens'koї oЫderzhadministrad [Department of Ecology and Natural Resources of the Rivne Regional State Administration].

Размещено на Allbest.ru