Антитютюнове законодавство захищає право на бездимне середовище

Размещено на http://allbest.ru

Збройні Сили України

Антитютюнове законодавство захищає право на бездимне середовище

Романенко Є.О., Збройні Сили України, Гурковський В.І.

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року - відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». [1] Війна спровокувала підвищення рівня стресу серед українців. А це призводить до ризикованої поведінки, у тому числі збільшення споживання тютюну. Вживання тютюну є основною причиною передчасної смертності, якій можна запобігти.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від хвороб, спричинених вживанням тютюну, щороку помирає понад 8 мільйонів людей у світі. Вживання тютюнових виробів - один з основних факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету, раку, хронічних обструктивних захворювань легень і розладів психічного здоров'я), що спричиняють майже 84% усіх смертей в Україні. За даними Міністерства охорони здоров'я України, щороку 85 тисяч українців помирає від хвороб, спричинених курінням. [4]

Виклад основного матеріалу

Згідно з даними ВООЗ, глобальна тютюнова епідемія щороку вбиває понад 1 мільйон людей у світі та близько 13 000 українців, які не є курцями та помирають через хвороби, спричинені вторинним тютюновим димом. 85% тютюнового диму неможливо відчути на запах та побачити? А чи знаєте ви, що навіть якщо провітрити накурене приміщення, то небезпечні сполуки нікуди не зникають? Вони осідають на меблях і стінах і все ще мають токсичний вплив на здоров'я людей. А вдихання вторинного тютюнового диму є особливо небезпечним для дітей і може спричинити астму, бронхіт, пневмонію чи хвороби серця.

Сучасним викликом є куріння е-сигарет і кальянів попри законодавчу заборону їх вживання, а також агресивне пропагування тютюновою індустрією повернення вживання тютюну в громадські приміщення завдяки електронним пристроям для куріння.

Подібно до сигарет, електронні пристрої для куріння генерують бічні, або вторинні аерозолі - тобто те, що курець видихає в навколишнє середовище.

Вторинний аерозоль містить ацетальдегіди та формальдегіди, летючі органічні речовини, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоров'я людини. До того ж нікелю і хрому в такому аерозолі більше, ніж у димі від звичайних сигарет. ВООЗ наголошує: не існує безпечного рівня впливу вторинного аерозолю як електронних сигарет, так і тютюнових виробів для нагрівання.[2]

З метою запобігання поширенню тютюнокуріння у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). РКБТ - перший' міжнародний договір, який покладає на Сторони Конвенції юридичні зобов'язання щодо його виконання. Конвенція створена під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію вживання тютюну. РКБТ ратифікувала 181 країна світу, що охоплює близько 90% населення світу. [3]

Європейський Союз та його держави-члени здійснили різні заходи контролю над тютюном у вигляді законодавчих актів, рекомендацій та інформаційних кампаній. Одним із таких заходів є ухвалення Європейським Парламентом та Радою ЄС Директиви 2014/40/ЄС «Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви 2001/37/ЄС».[5] Імплементація положень Директиви 2014/40/ЄС є зобов'язанням України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Кабінет Міністрів України підтвердив зобов'язання імплементувати Директиву 2014/40/ЄС, затвердивши План заходів з виконання цієї Угоди (постанова №1106 від 25 жовтня 2017 року), який у пунктах 1389-1396 визначає заходи з імплементації в національне законодавство Директиви 2014/40/ЄС.

Завдяки поетапній імплементації нецінових заходів відповідно до РКБТ у період 2006 - 2012 роки, Україна посилила законодавство із захисту населення від смертельного впливу тютюну шляхом обмеження реклами, спонсорства і стимулювання тютюну, заборони куріння у громадських місцях та запровадження медичних попереджень на упаковках тютюнових виробів. Вагомим внеском для боротьби з тютюновою епідемією були цінові заходи, а саме регулярне підвищення акцизів на тютюнові вироби відповідно до РКБТ. Результатом цінових і нецінових заходів стало поступове зменшення поширеності куріння і серед дорослого населення, і серед молоді.

У грудні 2012 року набули чинності зміни до Закону №2899-IV щодо розширення переліку місць, де заборонено вживати тютюнові вироби. Зміни до законодавства призвели до значного скорочення вживання тютюну в наступні роки, а також зменшення кількості випадків, коли люди піддаються впливу вторинного тютюнового диму.[3]

На сьогодні зберігається критична проблема поширеності куріння серед дітей і молоді. Згідно з Глобальним опитуванням молоді щодо вживання тютюну (GYTS) 2017 р., в Україні 18,4% дітей 13-15 років є теперішніми споживачами електронних сигарет (22,6% хлопців і 14% дівчат), а будь-коли пробували курити електронні сигарети 40% дітей цієї вікової групи. Окрім того, 14,9% дітей 13-15 років (17,8% хлопців і 12,1% дівчат) є теперішніми споживачами тютюну (кожна сьома дитина).

З метою інформування про шкоду для здоров'я від вживання тютюну з жовтня 2012 року було передбачено запровадження комбінованого медичного попередження (текстове та графічне попередження) на пачках тютюнових виробів Це дало позитивний ефект, адже поширеність куріння знизилася. Проте з того часу ці попередження жодного разу не змінювалися, що зменшило ефективність їхньої дії на курців та людей, які експериментували з курінням.

Використання графічних попереджень допомагає запобігти початку куріння, особливо серед дітей та молоді, а також є чинником припинення куріння. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у 2017 році демонструють, що 54% теперішніх курців задумувалися про припинення куріння через попередження на пачках сигарет. Курець бачить пачку сигарет щонайменше 20 разів на день і 7000 разів на рік: коли хоче закурити та коли купує. Тому експерти розглядають кожен із цих разів як можливість донести інформацію курцеві про реальні загрози куріння. Тютюнові корпорації використовують упаковки тютюнових виробів для розміщення на них елементів з метою приваблення людей до початку куріння. [6]

16 грудня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну». [6]

Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях тощо.

У чинному законодавстві були практично відсутні норми, щодо захисту здоров'я людей від шкоди електронних сигарет. Відповідно до чинного законодавства навіть неповнолітнім дітям можна рекламувати та продавати електронні сигарети та рідини до них.

Тому закон пропував запровадження визначення та вимоги до електронних сигарет, рідин та заправних контейнерів до них - це відповідає інтересам громадського здоров'я, євроінтеграційним зобов'язанням України згідно із Директивою 2014/40/ЄС та поглибленню виконання рішень Конференції Сторін РКБТ.[5]

Норми закону передбачають заборону продажу особам до 21 року, заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу електронних сигарет, вимоги до маркування упаковок електронних сигарет, рідин та заправних контейнерів. Норму про запровадження заборони продажу електронних сигарет неповнолітнім підтримують 91% українців за дослідженнями КМІС у 2020 року.

Закон запроваджує визначення та регулювання бездимних тютюнових виробів, зокрема тютюнових виробів для електричного нагрівання, та пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів, щодо яких наразі повністю відсутні вимоги законодавства для захисту здоров'я населення від шкоди тютюну.

Ці вироби та пристрої, відповідно до рішення 8 Конференції Сторін РКБТ, повинні регулюватися як тютюнові вироби. Тому закон запроваджує вимоги до бездимних тютюнових виробів, зокрема тютюнових виробів для електричного нагрівання, та пристроїв для забезпечення куріння з вимогами до тютюнових виробів. Закон забороняє викладку, рекламу, стимулювання продажу та спонсорство бездимних тютюнових виробів та пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів, запроваджує вимоги до маркування, забороняє використання смако-ароматичних добавок (фруктові, ягідні), які вводять споживачів в оману, забороняє вживання у громадських місцях.[6]. охорона здоров'я куріння тютюновий неповнолітній

Необхідність запровадження законодавчих заходів для запобігання вживанню тютюнових виробів для нагрівання зумовлена тим, що за даними ВООЗ:

- споживання тютюну у будь-якому вигляді є шкідливим для здоров'я людини;

- тютюн токсичний та містить канцерогени навіть у природній формі;

- ці вироби містять токсичні речовини та понад 50 канцерогенів;

- на сьогодні відсутні підстави вважати, що менші рівні викидів певних шкідливих речовин тютюну конвертуються у менші ризики для здоров'я;

- тютюнові вироби для нагрівання мають регулюватися так само, як і інші тютюнові вироби, відповідно до рішення конференції Сторін РКБТ.

Дослідження «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин - ESPAD», яке проводилося в Україні у 2019 році показало, що 7,4% дітей віком 14-17 років мають досвід вживання тютюнових виробів для нагрівання. Тож задля профілактики вживання цих виробів серед неповнолітніх необхідно якнайшвидше запровадити ефективні заходи з контролю над тютюновими виробами для нагрівання та пристроями.

Норми закону передбачають заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних сигарет, рідин і заправних контейнерів у пунктах продажу, що є формою реклами та набула вражаючого поширення в українських містах.

Така вимога жодним чином не обмежує можливість продовжувати торгівлю тютюновими виробами усіма легальними суб'єктами господарювання. Норма відповідає Керівним принципам щодо втілення Статті 13 РКБТ: «Для забезпечення такого стану, при якому в пунктах продажу тютюнових виробів не буде жодних елементів, що стимулюють продажі, Сторони повинні повністю заборонити будь-яке зображення та видимість тютюнових виробів в пунктах продажів... Дозволяється лише перелік виробів та цін на них у текстовому форматі». [6]

62,5% дітей віком від 13 до 15 років (дані GYTS) та 15,2% дорослих (дані GATS) в Україні помічають рекламу тютюну або ж стимулювання продажів тютюнових виробів у місцях продажу (магазинах, супермаркетах і кіосках), попри повну заборону на рекламу та спонсорство тютюну. Ці дані чітко демонструють, що рекламний вплив викладки тютюнових виробів направлений саме на дітей. 87% дорослих українців підтримують заборону видимого розміщення сигарет у вітринах магазинів та кіосків (опитування КМІС у 2020 р.).

Прикладом позитивних наслідків заборони видимого розміщення тютюнових виробів у вітринах, зокрема для попередження куріння серед підлітків, є Ісландія, яка заборонила викладку тютюнових виробів у 2001 р. За даними європейського опитування ESPAD, у 1999 р. курили (щонайменше раз на місяць) 28% ісландських підлітків, в 2011 р. - 10%. В Норвегії заборонили видиме розміщення тютюнових пачок у 2010 р. і куріння зменшилося з 19% у 2007 р. до 14% у 2011 р. У Канаді після заборони викладки сигарет рівень куріння серед підлітків 15-19 років знизився з 22% у 2002 р. до 12% у 2011 р.

Закон, у відповідності до РКБТ та Директиви 2014/40/ЄС, запроваджує заборону продажу ароматизованих смакових (фруктові, цукерки, ментол та ін.) тютюнових виробів та електронних сигарет, рідин і заправних контейнерів. Такі вироби приваблюють дітей та молодь до початку курінням, створюючи хибне враження про наслідки вживання тютюнових виробів. [6]

Чинне законодавство України досі не повною мірою захищає здоров'я громадян від впливу вторинного тютюнового диму на робочих місцях, усередині приміщень, в громадському транспорті. Стаття 8 РКБТ визначає: «Сторони визнають, що наукові дані недвозначно підтверджують, що вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороб та інвалідності... Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Створення на робочих місцях усередині приміщень, громадському транспорті й у закритих громадських місцях та у відповідних випадках в інших громадських місцях навколишнього середовища, на 100% вільного від тютюнового диму, - це єдиний шлях захисту людей від наслідків вдихання вторинного тютюнового диму». З метою розв'язання цієї проблеми, законопроєкт надає повноваження міським, сільським, селищним радам додатково визначати вільні від куріння місця у межах відповідної громади.

Окрім того, чинне законодавство містить вимоги, які передбачають додаткові видатки для підприємств, зобов'язуючи їх відводити спеціальні місця для куріння у приміщеннях підприємств, установ та організацій, навіть якщо у їхньому штаті немає жодного працівника, який курить.

Відсутність такого приміщення є порушенням і передбачає штраф. Також чинне законодавство передбачає, що спеціальне місце для куріння повинне бути відведене у приміщеннях готелів, у гуртожитках, в аеропортах та на вокзалах, попри те, що РКБТ визначає необхідність повної заборони куріння у всіх без винятку громадських місцях усередині приміщень. Таким чином, громадяни України й надалі наражаються на тютюновий дим у зазначених місцях, де, навіть за наявності спеціально відведеного місця, обладнаного витяжною вентиляцією, тютюновий дим все одно розповсюджується, в т. ч. й на інші території приміщення. Єдиним місцем, де пропонується залишити можливість відведення місць для куріння у приміщенні, є аеропорти. [6]

Оскільки булло передбачено поетапне введення в дію Закону то з 11 липня 2022 року Законом України запроваджуються додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання:

• пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;

• трав'яних виробів для куріння;

• предметів, пов'язаних із їх вживанням;

• тютюнових виробів;

• кальянів;

• електронних сигарет.

Куріння електронних пристроїв для нагрівання тютюну стає заборонено на рівні із сигаретами, кальянами та е- сигаретами у визначених Законом громадських місцях. Перелік місць, де заборонено куріння цих тютюнових та нікотинових виробів, чітко визначено в Законі.

Відповідальність за порушення. Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено Законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, передбачає накладення штрафу 51- 170 грн. У разі повторного протягом року порушення штраф становить 170-340 грн згідно зі ст. 175-1 КУпАП.

Суб'єкти господарювання, які зазначено в Законі в переліку місць, де заборонено куріння тютюнових та нікотинових виробів, повинні:

- проінформувати персонал про нові правила;

- розмістити графічний знак і текст «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!»;

- прибрати всі попільнички та контейнери для тютюнових виробів для електричного нагрівання з закладу/приміщення;

- переобладнати спеціально відведені місця для куріння (крім аеропортів);

- забрати напис, який дозволяє споживати електронні пристрої для нагрівання тютюну в приміщенні з вхідних дверей та стін закладу;

- інформувати відвідувачів про заборону куріння тютюнових виробів, електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну, а в разі порушення та відмови в припиненні -- викликати поліцію.

У квітні 2023 року Кабінет Міністрів збільшив вартість акцизних марок на алкогольну продукцію на 84%, або на 16 коп до 35 коп, на табачні вироби на 78%, або на 7 коп до 16 коп. Вартість марки акцизного податку не змінювалась з 2014 року.

За інформацією підприємства-виробника, під час розрахунку собівартості вигтовлення марок акцизного податку необхідно врахувати:

- збільшення у 2023 році вартості захищеного паперу у 2,1 раза порівняно з 2022 роком;

- зростання у 2023 році вартості виготовлення Банкнотно-монетним двором Національного банку України інтагліо-форм на 56%;

- збільшення цін на енергоносії та використання альтернативних джерел;

- збільшення складності та вартості логістичних операцій, послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання іноземного виробництва тощо.[7]

Кабінет міністрів Постановою від 19 червня 2023 р. № 618 з 1 липня змінив акцизне маркування тютюну та алкоголю.[8] Також змін зазнають акцизи цигарок та рідин, які використовуються в електронних сигаретах. В Україні є ринок підроблених паперових акцизних марок, які надходять з Китаю та Туреччини. Продукція з підробленими марками реалізується через офіційні мережі збуту в Україні. Такі марки важко відрізнити від справжніх без проведення спеціальної експертизи. [7]

В 2023-му в Україні пройшло щорічне подорожчання цигарок. Ціна збільшилася на 14 гривень. Отже, товар середнього цінового сегмента коштуватиме близько 84 грн за пачку, а преміум - понад 92 грн. Все через щорічний перегляд акцизу. Його підвищують на 20%. Це означає, що виробники будуть платити більше за акцизи, а тому вартість пачки значно збільшиться. [9]

Висновки

Посилення на Україні законодавства із захисту населення від смертельного впливу тютюну шляхом обмеження реклами, спонсорства і стимулювання тютюну, заборони куріння у громадських місцях, запровадження медичних попереджень на упаковках тютюнових виробів, підвищення вартості акцизів та тютюнових виробів що позитивно впливає на зниження кількості курців та дозволяє збільшити надходження до бюджету, буде сприяти скороченню поширеності куріння серед усіх вікових груп, насамперед, серед дітей та молоді. Закони та дії Уряду сприятимуть досягненню Цілей сталого розвитку ООН, щодо яких Україна взяла на себе зобов'язання скоротити поширеність куріння до 15% у 2025 році. Такі заходи поступово призведуть до покращення здоров'я населення та зростання тривалості життя в Україні. Закони сприятимуть практичному виконанню міжнародних зобов'язань України щодо захисту здоров'я людей від шкідливого впливу тютюну.

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Російська федерація є державою- терористом //Modern! aspekty vedy: XXVII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.10-22

2. No smoking friendly. Нові норми бездимного законодавства: що й де заборонено курити з 11 липня 2022 року https://www.phc.org.ua/news/no-smoking-friendly-novi-normi- bezdimnogo-zakonodavstva-scho-y-de-zaboroneno-kuriti-z-11

3. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну: від двадцять першого травня дві тисячі третього року. (Конвенцію ратифіковано Законом № 3534-IV ( 3534-15 ) від 15.03.2006) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/897 001#Text

4. Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я: Закон України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text

5. Про наближення законів, підзаконних нормативно- правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів та про скасування Директиви 2001/37/ЄС: Директива Європейського Парламенту І Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року s://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984_021-14#T exthttp

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну: Заокон України від 16 грудня 2021 року № 1978-IX https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1978-20#Text

7. Романенко Є.О., Гурковський В.І. Відмова від паперових акцизних марок //Modern! aspekty vedy: XXXIII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.86-97

8. Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах: постанова Кабінету міністрів України від 19 червня 2023 р. № 618 https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-markuvannia- alkoholnykh-napoiv-tiutiunovykh-vyrobiv-i-ridyn-shcho-vykorys tovuiutsia- v-t190623

9. Курити стане дорого - коли та на скільки подорожчають сигарети в Україні https://progroshi.news/news/ekonomika/ kuriti-stane-dorogo-koli-ta-na-skilki-podorozhchayut-sigareti-v- ukrajini-4251.html

Размещено на Allbest.ru