Біометричні технології в судовій експертизі під час розслідування злочинів: огляд та перспективи використання

Размещено на http://allbest.ru

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Біометричні технології в судовій експертизі під час розслідування злочинів: огляд та перспективи використання

Негребецький В.В.

Вступ

Біометричні системи в Україні розповсюджені й широко використовуються в різних сферах життя людини. Завдяки автоматизації та швидкості роботи розпізнавання особи біометричні технології є дуже корисними в будь-якій галузі діяльності людини, де необхідно перевірити і підтвердити особу за її біометричними характеристиками. В Україні 20.11.2012 р. було прийнято Закон "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI, відповідно до якого передбачено введення документів з електронним носієм, на якому передбачається розміщення біометричних даних про особу. В 2017 році Уряд України затвердив "Положення про національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства" [1]. Документом визначено, що це автоматизована система, створена в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, за допомогою якої забезпечується встановлення особи іноземця та особи без громадянства, які в'їжджають в Україну, виїжджають з України, здійснення контролю за додержанням ними правил перебування на території нашої держави. В криміналістичній літературі біометричні технології розглядають в основному як автоматизовані засоби безпеки в різних галузях життя суспільства. Але стосовно процесу розслідування злочинів, в літературних джерелах розглянуто лише окремі можливості використання біометричних систем і технології, причому в основному йдеться про боротьбу з тероризмом. Але місце і роль цих технологій в самому процесі розслідування кримінальних правопорушень й під час провадження судових експертиз залишаються недостатньо висвітленими.

Виклад основного матеріалу

Окремі аспекти використання біометричних технологій в розслідуванні кримінальних правопорушень вже були розглянуто в криміналістичній літературі [2]. Зокрема, визначено такі напрямки використання біометричних технологій у процесі розслідування злочинів: 1) боротьба з тероризмом і злочинністю - організованою, транскордонною, пов'язаною з викраданнями людей, новими формами работоргівлі (дорослими і дітьми), тощо; 2) протидія нелегальній міграції; 3) припинення шахрайств у сфері електронної комерції та зловживань із кредитними картами (так званих «крадіжок особи» - розкрадання і/або привласнення шляхом обману повноважень законного користувача з розпорядження грошовими коштами). Слід відзначити, що стосовно розслідування кримінальних правопорушень біометричним технологіям в основному відводиться роль ефективних і надійних засобів і систем масової ідентифікації. Разом із тим, специфіка використання біометрії саме у процесі провадження судових експертиз залишається недостатньо висвітленою. електронний біометричний розслідування злочин

Однак на сьогодні вже навіть під час проведення такого розповсюдженого різновиду криміналістичної експертизи, як дактилоскопічна, доцільне використання автоматизованої дактилоскопічної інформаційної системи (АДІС) на основі біометричної технології. Такі біометричні інформаційні судово-експертні системи на сьогодні розповсюджені в роботі судових експертів.

Метою цієї статті є з'ясування можливостей використання біометричних технологій в роботі судового експерта, та розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо впровадження цих технологій в сферу судової експертизи.

Біометрична технологія - це автоматизовані методи розпізнавання особи людини, засновані на фізіологічних або поведінкових характеристиках [3, c.50]. Історично розробка й провадження біометричних систем було пов'язано з необхідністю створення систем безпеки до важливих об'єктів. Така технологія потрібна для того, щоб в автоматичному режимі розпізнати конкретну особу, якій у випадку підтвердження особи буде наданий доступ до об'єкта [4].

Для того, щоб технологія була біометричною, необхідно, щоб вона була придатна для використання автоматизованими засобами, тобто без участі людини швидко в реальному часі. Але в судово-експертній діяльності, на відміну від інших сфер діяльності, можуть бути застосовані біометричні технології, які не відповідають цьому критерію.

Яскравим прикладом використання біометричної технології, яка ще не може бути реалізована в реальному часі, є генотипоскопічна експертиза, або ДНК-аналіз, тобто дослідження мікрослідів на клітинному рівні. Це дозволяє ідентифікувати злочинця по слідах біологічного походження: крові, слини, (сперми), клітинах епітелію, частинах тканин і органів людини, волоссю. Ідентифікація за ДНК ґрунтується на унікальності послідовності дезоксирибонуклеїнової кислоти у кожної людини.

Біометрична технологія завжди передбачає отримання біометричного зразка (або вибірки) з наданих для аналізу ознак об'єкта. Процес починається з підготовки зразка ДНК індивідуума (що звичайно називається "контрольним зразком"). Для відібрання зразків використовується щічний мазок, а також кров, слина, інші виділення організму людини, тканини. Контрольний зразок з використанням спеціальної біометричної технології і обладнання аналізується для створення ДНК-профілю людини. Такий профіль потім можна порівняти з іншим зразком, щоб визначити, чи є генетична тотожність. Процес отримання ДНК-профілю займає певний час. Тому сам метод для автоматичної ідентифікації особи в реальному часі ще не є придатним. Але для проведення судово-експертних досліджень метод ДНК- аналізу став поширеним. Метод використовується при провадженні судових експертиз, наприклад за кримінальними провадженнями при розслідуванні умисних вбивств [5].

Використання ДНК-профілю дозволяє не тільки ідентифікувати злочинця, але й використовувати його в кримінальній реєстрації. Так, Нідерландський інститут судової експертизи (NFI) є однією з провідних світових криміналістичних лабораторій. Це - Національний інститут судової експертизи Нідерландів, розташований в Гаазі [6]. Уявляється автономним підрозділом міністерства безпеки та юстиції Нідерландів, що підпорядковується Генеральному директорату з відправлення правосуддя та забезпечення правопорядку. Спектр експертної діяльності -- більше 30 судово-експертних напрямів, включаючи судово-медичні дослідження, у тому числі експертизи по ДНК. Ведеться база даних ДНК Нідерландів.

В Україні функціонує облік генетичних ознак людини Експертної служби МВС. Його здійснює Лабораторії біологічних досліджень та обліку Державного науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Відділ обліку генетичних ознак людини) та лабораторії й групи регіональних науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів. Організаційні засади функціонування автоматизованого обліку генетичних ознак людини визначаються наказом МВС України від 30.09.2009 р. № 390 «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків Експертної служби МВС Україні» [7] та «Інструкцією про порядок формування та використання автоматизованого обліку генетичних ознак людини», затвердженою наказом ДНДЕКЦ МВС України від 19.09.2013 р. № 19/50-227н [8].

Робота відділу обліку генетичних ознак людини спрямована на проведення молекулярно-генетичних експертиз та досліджень з метою ідентифікації невпізнаних трупів та розшуку безвісти зниклих осіб, а також профілювання біологічних зразків осіб, які підозрюються або обвинувачуються в учиненні злочинів, встановлення ідентичності останків у випадках розчленування трупа та ідентифікації жертв катастроф, коли живі близькі родичі. ДНК-профілі отримують під час експертних досліджень у НДЕКЦ та Бюро судово-медичної експертизи. Об'єктами дослідження є біологічні зразки осіб, які підозрюються або обвинувачуються в учиненні кримінальних правопорушень, родичів безвісти зниклих осіб та невпізнаних трупів, а також ДНК-профілі, встановлені при дослідженні об'єктів біологічного походження людини. Відділ обліку генетичних ознак людини співпрацює з іншими країнами та міжнародними організаціями відповідно до міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

В розслідуванні кримінальних правопорушень і провадженні судових експертиз також використовуються біометричні технології на основі методів ідентифікації за формою обличчя, за відбитком пальця, за голосом. В перспективі, можливе застосування методів за райдужною оболонкою ока, за динамікою підпису.

Так, продовж довгого часу в кримінальній реєстрації використовуються автоматизовані дактилоскопічні ідентифікаційні системи (АДІС). Примітно, що діяльність щодо дактилоскопічного обліку тісно пов'язана з провадженням судово-дактилоскопічних експертиз. Так, в Харкові в 2002 році була введена в експлуатацію АДІС "Дакто-2000". АДІС "Дакто- 2000" використовується для встановлення особи невпізнаного трупа.

За допомогою дактилоскопічного сканеру отримують зображення папілярних візерунків пальців, придатних для ідентифікації. Отримання зразків дактилоскопічної інформації зі сканера «Kojak 10 print roll scanner» зайняло 17 хвилин, відбитки мають необхідний розмір та розширення файлів bmp, png, що завантажуються в робочу програму АДІС «Дакто-2000», після цього спеціаліст отримує якість зображення достатню для розставлення інтегральних характеристик, встановлення загальних та індивідуальних ознак папілярних візерунків (ліній).

Після подальшого програмного кодування та здійснення пошуку у базі даних за дактилоскопічним масивом інформації регіонального та, за необхідності, центрального рівнів АДІС «Дакто-2000» буде отримано перелік кандидатів для порівняння.

Загальний час на отримання зразків, завантаження, опрацювання та перевірку за автоматизованим дактилоскопічним масивом АДІС складає до 30 хвилин [9, c.174].

Істотною особливістю є тісна інтеграція криміналістичних обліків та інформаційних біометричних систем. Останні використовуються правоохоронцями з метою розшуку підозрюваних осіб. Цікавим прикладом використання біометричної технології є діяльність поліцейських Китаю (провінція Чженчжоу). З 2018 року в роботі поліцейськими застосовуються окуляри, оснащені системою розпізнавання осіб [10]. Ці устрої досить успішно дозволяють виявити і затримати правопорушників.

Вітчизняним прикладом використання біометричної технології в правоохоронній діяльності є інформаційна система «Каскад-Потік» (розробник - компанія Техносерв Україна). Дана система була представлена в 2011 році. Має можливості автоматичної ідентифікації особи за відеозображенням і використовується з метою пошуку осіб в місцях, де встановлено камери спостереження [11].

Ще одним вітчизняним прикладом використання біометричної технології є проект «Безпечне місто» (Kyiv Smart Safe City). Даним проектом Столичне комунальне підприємство «Інформатіка» впроваджено новий аналітичний модуль відеоспостереження в рамках проекту [12]. Унікальний модуль дозволяє шукати злочинців не тільки завдяки спеціалізованим камерам розпізнавання особи. Він фіксує зображення з будь-якої камери, установленої в рамках мережі й порівнює їх з наявною базою правопорушників. Якщо система виявляє подібність, оператор відразу одержує тривожний сигнал. Отже, правоохоронці зможуть швидше відслідковувати небезпечних злочинців. До складу нового аналітичного модуля розпізнавання осіб входить аналітична система й база даних, що полягає зі списку розшукуваних людей.

Метод біометричної ідентифікації за голосом також використовується при провадженні судових експертиз. Даний метод реалізує судово-фоноскопічна експертиза (експертиза відеозвукозапису) [13]. Ідентифікація за голосом заснована на акустичних особливостях вимовлення, які у кожної людини унікальні. Голос відбиває як низку анатомічних особливостей (наприклад, розмір і форму горла та рота), так і звички, що набуваються людиною упродовж життя (гучність голосу, манера розмови).

Сучасна голосова біометрична технологія розбиває кожне вимовлене слово на низку сегментів. Записаний голосовий «відбиток» перетворюється на біометричний зразок, який зберігається в спеціальному банку даних. Для проведення ідентифікації індивідуума його просять відповісти на декілька питань здебільшого їх кількість не перевищує трьох), відповіді на які легко запам'ятовуються. Наприклад, повідомити прізвище, ім'я, по батькові та дату народження. Сучасні комп'ютерні системи автоматично створюють цифрову модель («відбиток») голосу, що надалі може зіставлятись із будь-якою фразою, вимовленою людиною [2, с.149].

Висновки

Використання біометричних систем при провадженні судових експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень є край доцільним. Проведене дослідження дозволяє визначити напрями використання біометричних систем:

1. При проведенні деяких видів ідентифікаційних судово-експертних досліджень (судово-фоноскопічна експертиза, ДНК-аналіз);

2. В автоматизованих системах кримінальної реєстрації з метою накопичення криміналістично значущої інформації для використання її в майбутньому, в тому числі як матеріалів для судової експертизи;

3. В автоматизованих системах, що забезпечують використання біометричних документів для посвідчення особи (наприклад, біометричний паспорт);

4. В автоматизованих системах, що забезпечують використання біометричних ознак людини для розшуку осіб.

Для того, щоб технологія була біометричною, необхідно, щоб вона була придатна для використання автоматизованими засобами. Розпізнавання повинне відбуватися швидко в реальному часі. Біометричні технології є різновидом інформаційних технологій криміналістичної спрямованості і тому мають застосовуватись в роботі судового експерта. Завдяки високому рівню автоматизації вони підвищують ефективність проведення дослідження та використання спеціальних знань, економить час роботи судового експерта. Поширюються можливості ідентифікаційних експертних досліджень. Особливістю застосування інформаційних біометричних систем при провадженні судових експертиз є високий рівень технічної оснащеності лабораторій і відповідно вимог до кваліфікації персоналу. Характерною відмінністю використання біометричних технологій в судових експертизах є можливість використання більшого часу на проведення дослідження. Тому використовуються в тому числі і такі методи біометричної ідентифікації, для яких ще не створено технології розпізнавання в реальному часі (як-от, ДНК аналіз). Іншою істотною особливістю є тісна інтеграція криміналістичних обліків та інформаційних біометричних систем. Так, автоматизована дактилоскопічна інформаційна система одночасно є і системою криміналістичного обліку за відбитками пальців. Завдяки цьому поширюються можливості доступу до криміналістично значущої інформації не тільки судового експерта, але й інших правоохоронців, які мають відповідне право доступу до неї. Підвищується швидкість і ефективність роботи криміналістичних обліків. Розширяються можливості розшуку і ідентифікації осіб, в тому числі причетних до вчинення правопорушень.

Використання біометричних систем в роботі судового експерта є необхідною умовою підвищення ефективності судово-експертної діяльності.

Список використаних джерел

1. Положення про національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1073// База даних "Законодавство України". URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1073-2017-n#Text (дата звернення: 28.07.2022).

2. Захаров В. П., Рудешко В. І. Біометричні технології в ХХІ столітті та їх використання правоохоронними органами: посібник. 2-ге вид., доп. / В. П. Захаров, В. І. Рудешко. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 492 с.

3. Велика українська юридична енциклопедія: У 20 т.Т.20: Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія / редкол. В. Ю. Шепітько та ін. Харків : Право, 2018. 952 с.

4. Негребецький В.В. Біометричні технології в криміналістиці: функції та можливості використання// Підприємництво, господарство і право. - 2021. - Вип. №3. - Київ: Вид-во інституту приватного права і підприємництва НАпрН України, 2021. - С.296-299

5. Вирок Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області від 22.12.2021 р. База даних «Єдиний реєстр судових рішень». URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102204614 (дата звернення: 28.07.2022).

6. Netherlands Forensic Institute (NFI). URL: https:// www.forensicinstitute.nl/

7. Інструкція з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС України: наказ МВС України від 10.09.2009 р. № 390 // База даних "Законодавство України". URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0963-09 (дата звернення: 28.07.2022).

8. Інструкція про порядок формування та використання автоматизованого обліку генетичних ознак людини: наказ ДНДЕКЦ МВС України від 19.09.2013 р. № 19/50-227н.

9. Осуховський Р.В., Кизименко С.Г. Використання технічних засобів дактилоскопіювання для ідентифікації осіб // Використання досягнень сучасної науки й техніки в розкритті злочинів: матеріали міжвідом. наук.-практ. круглого столу (Київ, 25 лютого 2021 р.). С.174-179. URL: https://www.naiau.kiev.ua/files/kafedru/ord/2021/ks-250221.pdf (дата звернення: 28.07.2022).

10. Китайська поліція знаходить підозрюваних через окуляри. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-42979942 (дата звернення: 28.07.2022).

11. Каскад-Поток. URL: https://technoserv.com/img/ kaskad/ kaskad_potok.pdf (дата звернення: 28.07.2022).

12. Kyiv Smart Safe city. URL: https://www.kyivsmartcity.com/ kyiv-smart-safe-city/ (дата звернення: 28.07.2022).

13.Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705- 98?find=1&text=попередж#w1_1 (дата звернення: 28.07.2022).

Размещено на Allbest.ru