Публічне управління смарт-розвитком соціальної інфраструктурою сільських територій в контексті забезпечення зайнятості та соціального благополуччя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Публічне управління смарт-розвитком соціальної інфраструктурою сільських територій в контексті забезпечення зайнятості та соціального благополуччя

Бабаєв Валерій Юрійович кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри економічної політики та менеджменту, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків

Бабаєва Ірина Олексіївна здобувачка ступеня доктора філософії кафедри управління персоналом та підприємництва, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків

Анотація

У науковому дослідженні висвітлено проблеми сучасного розвитку сільських територій в України та показано, що існуюча система публічного управління на рівні сільських територіальних громад не вирішує численні проблеми, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток села і соціальне благополуччя сільського населення. Проведено аналіз економічного потенціалу та стану розвитку сільських територій, що виявив: значне скорочення сільського населення та продовження процесів урбанізації; суттєві диспропорції розподілу агропідприємств за площею сільськогосподарських угідь у користуванні; зменшення чисельності зайнятих у сільському господарстві; низький рівень заробітної плати на селі; диспропорції при створенні в сільській місцевості доданої вартості і розподілі отриманого фінансового результату та ін..

Обґрунтовано, що для підвищення рівня зайнятості та рівня доходів (які не пов'язані з різними формами соціальної допомоги) у сільській місцевості доцільним є створення інноваційної сільської виробничої і торгівельної інфраструктури, також слід вирішити проблему постачання та збуту для невеликих сільських товаровиробників та самозайнятих селян.

Досліджено концепцію «Смарт село», що має зв'язок з Четвертою промисловою революцією. Розглянуто роль цифрової трансформації та смарт- розвитку сільських територій, сфокусовано увагу на новітніх підходах у організації публічного управління та адміністрування на основі інформаційних технологій та смарт-моделей. Обґрунтовано доцільність створення і впровадження багаторівневої системи смарт-управління сільською територією з мережевим характером взаємодії, що базується на концепціях смарт-села, смарт-врядування, смарт-громади та ін..

Запропоновано створення та впровадження на рівні села таких смарт- підсистем, як смарт управління обслуговуючим забезпеченням виробничої діяльності сільського населення, та смарт управління функціями і об'єктами соціальної інфраструктури.

Ключові слова: розвиток сільських територій, сільська зайнятість, соціальна інфраструктура села, смарт село, смарт управління сільською територією, smart інфраструктура

Abstract

публічне управління сільська територія

Babaiev Valerii Yuriyovych PhD in Public Administration, Associate Professor of Economic Policy and Management Department, V.N. Karazin Kharkiv national university, Kharkiv

Babaieva Iryna Oleksiivna post-graduate student of the Department of Personnel Management and Entrepreneurship, V.N. Karazin Kharkiv national university, Kharkiv

PUBLIC MANAGEMENT OF SMART DEVELOPMENT OF SOCIAL INFRASTRUCTURE OF RURAL AREAS IN THE CONTEXT OF PROVIDING EMPLOYMENT AND SOCIAL WELFARE

The scientific study highlights the problems of the modern development of rural areas in Ukraine and shows that the existing system of public administration at the level of rural territorial communities does not solve numerous problems that negatively affect the socio-economic development of the village and the social well-being of the rural population.

An analysis of the economic potential and state of development of rural areas was carried out, which revealed: significant reduction of rural population and continuation of urbanization processes; significant disproportions in the distribution of agricultural enterprises by the area of agricultural land in use; decrease in the number of people employed in agriculture; low level of wages in the countryside; disproportions in the creation of added value in rural areas and the distribution of the obtained financial result, etc.

It is substantiated that in order to increase the level of employment and the level of income (which are not related to various forms of social assistance) in rural areas, it is appropriate to create an innovative rural production and trade infrastructure, and the problem of supply and sales for small rural producers and self-employed peasants should also be solved.

The concept of "Smart village" related to the Fourth Industrial Revolution was studied. The role of digital transformation and smart development of rural areas is «Педагогіка») considered, attention is focused on the latest approaches in the organization of public management and administration based on information technologies and smart models. The expediency of creating and implementing a multi-level system of smart management of the rural territory with a network nature of interaction, based on the concepts of smart village, smart governance, smart community, etc., is substantiated.

It is proposed to create and implement at the village level such smart subsystems as smart management of service provision of production activities of the rural population, and smart management of functions and objects of social infrastructure.

Keywords: development of rural areas, rural employment, social infrastructure of the village, smart village, smart management of rural areas, smart infrastructure

Постановка проблеми

Розвиток сільських територій в Україні суттєво обмежується проблемами транспортного сполучення (зокрема, через незадовільний стан шляхів і низьку якість їх обслуговування), значною відстанню від центрів економічної діяльності, що породжує високі трансакційні витрати які припадають на одиницю продукції і значні витрати часу, невеликою кількістю мешканців, що породжує проблеми низького попиту на товари та послуги, що, в свою чергу, спричинює суттєве звуження можливих видів економічної діяльності на селі і значно знижує норму прибутковості при одночасному підвищенні рівня місцевих цін на значно обмежений асортимент продукції, товарів і послуг та ін.. Економічні проблеми на селі миттєво відбиваються на стані соціальної сфери, зокрема, знижується рівень та якість життя, тривалість життя та стан здоров'я, культурний та освітній рівень та ін..

Розв'язання наведених та інших подібних проблем неможливе силами окремих активних сільських мешканців і ресурсами окремих сільських територіальних громад. Також існуюча практика публічного управління на місцях, яка відповідає загальнодержавній тенденції останніх років щодо економічної лібералізації та ринкового детермінізму, в умовах продовження реформи децентралізації не сприяє хоч частковому розв'язанню вказаних проблем і підтримці розвитку сільської місцевості.

Загальносвітові тенденції технологічного розвитку актуалізували питання цифрової трансформації та смарт-розвитку не тільки для національного рівня, а й для сільських територій зокрема. Новітні підходи у організації публічного управління та адміністрування на основі інформаційних технологій та смарт-моделей дозволяють подолати численні проблеми сільського розвитку, але вимагають побудови адекватних систем публічного управління на основі обґрунтованих моделей смарт-управління, смарт-регулювання, смарт-забезпечення та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання смарт розвитку сільської місцевості досліджували такі закордонні дослідники, як: Hlavacek P.,

Kopacek M., Kopackova L., Hruska V., Cowie P., Townsend L., Salemink K., Bokun K., Nazarko J. Та ін. Серед вітчизняних дослідників цими питаннями займались: Віленчук О. М., Андрусенко Н. В., Мартинова Л. Б. та ін. Тренди розумної економіки вивчали Маркевич К., Супруненко С., Пилипенко Н., Трубнік Т., Волченко Н. та ін.. Питання смарт-технологізації публічного управління досліджували Бобровський О., Серенок А., Дзюдзюк В., Дзюнзюк К., Кудь А. та ін.

Метою статті є висвітлення передумов та можливостей публічного управління смарт розвитком сільських територій.

Виклад основного матеріалу

Сільські території вітчизняні науковці визначають досить широко, зокрема, як абстрактний об'єкт різнорівневого державно-управлінського та самоврядного впливу, як об'єкт навколишнього природного середовища та компонент системи розселення, як елемент територіальної організації національного господарства та складову соціальної організації суспільства та ін. [5, с. 22].

На нашу думку, найбільш вичерпне визначення дають вітчизняні вчені Прушківський В., Колесников В. та ін.: «сільська територія - це просторова біоеколого-соціально-економічна система, яка знаходиться поза урбанізованими центрами, зі специфічним природноекологічним, соціальним, економічним та інституціональним середовищами і населенням, які на ній функціонують та проявляють свій потенціал з метою задоволення індивідуальних і суспільних потреб» [5; 4].

Аналіз економічного потенціалу та стану розвитку сільських територій виявив неоднозначні процеси. За даними Державної служби статистики України [6, с. 26], у 2022 році сільське населення склало 12,5 млн. осіб, або 30,3% від загальної чисельності населення. З 2001 року по 2022 рік сільське населення скоротилося на 21,8%, а міське населення за цей період скоротилося на 12,7%, що підтверджує продовження процесів урбанізації та відтоку сільських мешканців у міста.

Кількість фермерських господарств [6, с. 175] на 1 січня 2023 року склала 49567 од., що складає 3,3% від загальної кількості юридичних осіб країни, при цьому з 2016 року кількість цих господарств зросла на 13,3%. Кількість сільськогосподарських виробничих кооперативів склала у 2023 році 988 одиниць. Загальна кількість юридичних осіб у сільському, лісовому та рибному господарстві на 1 січня 2023 року склала 77092 одиниць, або 5,2% від загальної кількості юридичних осіб.

Аналіз розподілу агропідприємств за площею сільськогосподарських угідь у користуванні [6, с. 221] в 2022 році виявив суттєві диспропорції, зокрема, 3819 суб'єктів господарювання використовували від 5 до 20 га сільськогосподарських угідь, при цьому частка цих господарств у загальній кількості агропідприємств склала 12,9%, а частка земель, які вони обробляли, у загальній площі сільськогосподарських угідь склала лише 0,25%; земельний банк від 20 до 100 гектарів мали 35,7% сільськогосподарських підприємств і обробляли вони разом лише 3% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Тобто, 48,6% сільськогосподарських суб'єктів господарювання використовували у виробництві 3,25% від фонду сільськогосподарських угідь, при цьому дохід, який може бути згенерований таким земельним банком недостатній для наймання працівників чи вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Такі підприємства потребують заготівельно- збутової та іншої допомоги і суттєво вплинути на добробут сільської громади власними ресурсами не здатні.

Земельний банк від 100 до 500 гектарів мали 26,7% сільськогосподарських підприємств і обробляли вони 11,1% сільськогосподарських угідь. Ця категорія агровиробників, як правило, створює робочі місця, ефективно вирощує традиційні для території сільськогосподарські культури, активно використовує заходи державної підтримки і долучається до вирішення проблем сільської громади і сільських мешканців. Земельний банк від 1000 і більше га мали 15,4% агропідприємств і обробляли вони 74,1% сільськогосподарських угідь, при цьому більше 5000 га земель мали 1,7% агропідприємств і обробляли вони 25,1% сільськогосподарських угідь. Тобто, бачимо, що основний фактор виробництва в сільській місцевості сконцентровано у 15% суб'єктів господарювання, які за розміром земельного банку виходять за межі територій сільських територіальних громад, і центр економічних інтересів яких може знаходитися в інших областях або великих містах. Ці суб'єкти мають промисловий та інтенсивний характер виробництва, спроможні створювати додаткові робочі місця, збільшувати доходи селян від земельної ренти та формувати значні податкові надходження, але на практиці не все так однозначно.

Чисельність зайнятих у сільському господарстві [6, с. 43] в 2021 році становила 2692,7 тис. осіб, що складає 17% від загальної чисельності зайнятих в економіці країни. Для порівняння - у промисловості 14,8% зайнятих від загальної їх чисельності, у оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів 23% зайнятих, в освіті - 7,9%. Чисельність зайнятих в сільському господарстві в 2021 році у порівнянні з 2015 роком зменшилася на 6,1%, що відбулося на фоні збільшення продуктивності великих агропідприємств (зокрема, за рахунок зростання урожайності через збільшення обсягу використаних добрив, засобів захисту рослин і стимуляторів). Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві у 2021 році склала 12243 грн, що на 17,5% нижче за середній рівень заробітної плати у країні, на майже 19% менше за рівень заробітної плати у промисловості та торгівлі і на 60% менше за заробітну плату в галузі інформації та телекомунікацій.

У структурі доходів населення у 2021 році [6, с. 58] заробітна плата складала в середньому 45,5%, соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти 32,5%, прибуток та змішаний дохід 19,8%, дохід від власності 2,2%. Тобто, заробітна плата є основним джерелом заробленого доходу а рента на капітал -найменшим. Але при цьому, в структурі виробничої собівартості сільськогосподарських підприємств [6, с. 221] у 2020 році частка прямих витрат на оплату праці склала 6,8% (у 2017 році вона складала 5%) а частка орендної плати за земельні паї - 10,5% (у 2017 році вона складала 8,9%). Враховуючи, що рентабельність діяльності сільськогосподарських підприємств у 2021 році склала 40,3% а сума операційного прибутку склала 248,3 млрд грн (у середньому 14,3 тис. грн на 1 гектар), можна стверджувати, що створену у сільськогосподарському виробництві додану вартість привласнюють і вилучають власники великих та середніх агропідприємств.

Для розвитку сільських територій важливими є доходи сільських мешканців, при цьому основним фактором отримання таких доходів від реальних для села видів економічної діяльності є землі сільськогосподарського призначення, але у структурі собівартості сільськогосподарської продукції статті доходів селян не більші за 17,3%, а прибуток присвоюють власники, які не є селянами або проживають і зареєстровані в інших населених пунктах. Тобто мають місце структурні диспропорції при створенні доданої вартості і розподілі отриманого фінансового результату.

Іншим важливим джерелом розвитку сільських територій є податкові доходи сільських територіальних громад, але сільськогосподарські товаровиробники сплачують за місцем розташування земельних ділянок лише суми єдиного земельного податку з цих ділянок і податок на доходи фізичних осіб з сум нарахованих за оренду цих ділянок. Податок на доходи фізичних осіб - працівників сільськогосподарських підприємств сплачується за місцем реєстрації такого підприємства. Тобто для сільських територіальних громад доцільно підтримувати, стимулювати і розвивати діяльність місцевих мікро і малих суб'єктів господарювання і особистих селянських господарств на землях сільськогосподарського призначення. Це дозволить збільшити доходи селян від підприємницької діяльності та самозайнятості і збільшить податкові надходження громади. Але такий підхід потребує розв'язання проблем створення відповідної виробничої і торгівельної інфраструктури, постачання та збуту для таких суб'єктів господарювання та самозайнятих селян.

Сьогодні так склалося, що джерелом розвитку сільських територіальних громад є рента від видобутку корисних копалин та/або гранти і зовнішня допомога, міжбюджетні трансферти та ін. Але забезпечення сталості і незворотності розвитку сільських територій потребує створення ефективної системи економічного самозабезпечення і для сільського населення, і для сільської громади. Розвиток соціальної інфраструктури може ініціюватися та забезпечуватися зовнішніми джерелами на принципах широкої участі, але підтримання функціонування цих об'єктів вимагає власних самозростаючих фінансових ресурсів сільської громади.

Практика організації економічної діяльності мешканців сільських територій показала, що притаманними для них видами діяльності є виробнича діяльність на основі використання землі та живих організмів. Багатофункціональна несільськогосподарська діяльність на селі (зокрема, сільський або зелений туризм, торгівельна діяльність, діяльність з розмішення і харчування, зайнятість у цифровій сфері, створення контенту, народні ремесла та промисли, рекреаційна діяльність та ін.) має місце і є успішною в умовах відчутного економічного розвитку всієї економіки країни, при цьому вона, переважно, має одиничний і не масовий характер (окремі індивідуальні успішні проекти і практики важко піддаються або взагалі не піддаються масштабуванню і поширенню в сільській місцевості). Тож сьогодні нагальною є потреба у допомозі розвитку сільського підприємництва через впровадження новітніх систем управління економічними процесами в ланцюгах створення доданої вартості для мікро і малих сільських підприємців і самозайнятих на основі інформаційних технологій і смарт управління.

Упорядкування і оптимізація економічних і управлінських відносин на селі у розвинутих країнах реалізується через формування та втілення концепції «Смарт село». В ЄС ця концепція вперше була сформульована Європейською комісією за підтримки Європейського парламенту через «Дії ЄС для розумних сіл» у 2017 році. Пілотний проєкт «Smart Rural 21» охопив 21 село по всій Європі, підтримував широкий спектр заходів через технічну експертну підтримку в селах-учасниках, мав на меті складання карти та розробку висновків щодо основ підтримки та політики Smart Villages. За цим проектом було розроблено документ із оглядом політики та серією тематичних досліджень політики Smart Villages, а також продемонстровано підходи деяких розвинених країн [10].

Концепції Smart Villages відносяться до Четвертої промислової революції, яка є загальним терміном для ряду технологій, які можуть змінити спосіб життя, роботи та розваг людей. Цей кумулятивний ефект відрізняє четверту промислову революцію від попередньої 3-ї цифрової промислової революції. Технології, що входять до сфери четвертої промислової революції, включають: Інтернет речей, робототехніку, штучний інтелект (AI), автономні транспортні засоби та 3D-друк [8, с. 170].

Дослідження вітчизняних вчених показали, що цифрові технології Четвертої промислової революції поширюються більш швидко порівняно з технологіями попередніх революцій, які в окремих куточках світу лише починають розгортатися. Зокрема, 17% світового населення (майже 1,3 млрд. людей) ще мають “пережити” Другу промислову революцію (що характеризується появою електроенергії), 1,15 млрд. людей не мають доступу до надійних послуг телефонного зв'язку, 2,5 млрд. - не мають доступу до базових санітарних послуг і майже 800 млн - до водних ресурсів, а 4 млрд. людей не мають постійного доступу до мережі Інтернет (головний компонент Третьої промислової революції) [12, с. 35]. Сьогодні цифровізація бізнес- моделей та ланцюгів поставок дедалі більше змінює форму торгівлі та логістики [12, с. 9].

Андрієнко А. О. слушно наголошує, що сьогодні активно використовуються нові світові тренди у розвитку smart-об'єктів управління: «smart-рішення», «smart-системи», «smart-міста», «smart-країни» [1, с. 9].

Специфічна назва нового рівня технологізації обумовлена принципом SMART (S (specific) - конкретність; М (measurable) - вимірність; А (achievable) - досяжність; R (relevant) - актуальність; Т (time bound) - обмеженість у часі). Смарт-технології містять суттєву частку інтелектуальних здібностей людей, інноваційні знання з управління, соціальність інформації з обробкою її у сфері рефлексії [2, с. 16].

Розумна спеціалізація є інноваційним інструментом ЄС, що спрямований на підвищення регіональної конкурентоспроможності на основі комплексного вивчення місцевих умов і можливостей та економіки знань. Спеціалізація SMART - це інноваційний підхід до професійного розвитку та створення робочих місць у Європі, що дозволяє кожному регіону визначити та розширити свої конкурентні переваги [13, с. 228].

Учені висвітлюють такі перспективи та переваги впровадження смарт- технологій: базування на фактичних даних і врахування всіх сильних сторін, можливостей та бар'єрів в регіоні та країні в цілому, включаючи зовнішні перспективи, потенціал для співпраці та глобальні ланцюжки створення вартості; заохочення динамічного підприємницького процесу, який об'єднує ключових зацікавлених сторін навколо спільного бачення; підтримання екосистемного підходу (зокрема, створення середовища для змін, інституційна ефективність та ін.) [13, с. 228-229].

Польські дослідники слушно наголошують, що концепція розумних сіл «smart village» спрямована на використання сучасних технологій та цифрових інновацій для досягнення сталого розвитку та покращення умов життя сільських жителів. Ці ініціативи спрямовані на розвиток сучасних сільських територій, які оптимізують інфраструктуру, посилять цифровий зв'язок, підтримають підприємництво та покращать якість сільського життя, щоб вони залишалися привабливими для молодого покоління та не відставали від міських регіонів [11].

Як зазначають польські учені, інновації стають визначальним фактором конкурентоспроможності території. У відповідь на ці зміни з'явилися концепції «розумного» розвитку територіальних одиниць - регіонів (smart regions) і міст (smart city), які наразі відіграють основну роль у плануванні їх розвитку [1].

Науковці слушно наголошують на тому, що, що «розумні села» не повністю дублюють ідею «розумних міст», оскільки останні більше пов'язані з технічними рішеннями із початковою концентрацією на великих даних, сумісності, штучному інтелекті та Інтернеті речей як засобах трансформації міського середовища. Технологічне домінування не є пріоритетом у розвитку Smart Village, технології розуміються не як мета, а як засіб для здійснення змін, і Smart Villages робить більший акцент на добробуті та розвитку громади [11].

Але при цьому P. Cowie, L. Townsend, K. Salemink слушно зазначають, що навіть для розвинутих країн відсутність відповідних цифрових карт і підключення до 5G у сільській місцевості означатиме, що доступність автономних транспортних засобів (autonomous vehicles) у сільській місцевості або навіть здатність міських автономних транспортних засобів подорожувати до сільської місцевості, швидше за все, буде відкладена та значно відставатиме від міських. Автономні транспортні засоби навряд чи принесуть користь сільським регіонам ще деякий час, за винятком роботи, яка проводиться в секторі AgriFood для розробки безпілотних тракторів для майбутнього виробництва продуктів харчування (зокрема, Hands Free Hectare) [8, с. 172].

Концепція Smart Village передбачає широке використання в сільській місцевості Інтернету речей, зокрема для надання дистанційної медичної допомоги, управління медичною інформацією в надзвичайних ситуаціях, управління відходами (наприклад, розумні сміттєві урни (Smart Bins) повідомляють органам управління сміттям, коли їх потрібно зібрати), управління сільськогосподарською діяльністю (зокрема, завдяки застосуванню датчиків для моніторингу переміщень тварин і віртуальних огорож для обмеження цих пересувань) та ін. [8, с. 172]

Важливим питанням в межах цього концептуального напрямку є формування сільської смарт-інфраструктури. Інфраструктура села в ринковому середовищі є комплексом соціальних і економічних умов, спрямованих на розвиток усього виробничого процесу [3, с. 85]. Інтеграція технологій перетворює традиційну інфраструктуру будь-якої галузі в селі на цифрову мережу, що допомагає об'єднати сільські громади в глобальну мережу і це призводить до покращення засобів до існування селян з точки зору освіти, охорони здоров'я, сільського господарства, малих і середніх підприємств [12, с. 64].

Учені з США, розглядаючи питання поширення Інтернету речей та досвіду цифрової трансформації в сільській місцевості, звертають увагу на те, що інфраструктура розумного села стосується впровадження інноваційних рішень, які вирішують проблеми, з якими стикається сільська місцевість. Метою цифрових трансформацій є покращити доступ до основних послуг, таких як освіта, охорона здоров'я та чиста вода, а також сприяти економічному розвитку та екологічній стійкості. Цифрові технології, такі як підключення до Інтернету, мобільні пристрої та відновлювані джерела енергії, є типовою основою інфраструктури розумного села. Відновлювані джерела енергії, такі як сонячна, вітрова та гідроенергія, є важливими компонентами цієї інфраструктури. Іншим важливим компонентом є використання цифрових технологій для покращення доступу до основних послуг, таких як охорона здоров'я, освіта та фінансові послуги за допомогою телемедицини, платформ електронного навчання та мобільних додатків [9].

Модель Smart Village, на слушну думку американських дослідників, має у своїй основі Інтернет речей (IoT) і складається з: смарт-публічного управління і адміністрування, смарт-сільськогосподарського виробництва, смарт-медицини, смарт-водозабезпечення, смарт-безпеки і охорони порядку, смарт-освіти, смарт-енергопостачання та енергоменеджменту, смарт-будинки [9].

На думку вітчизняних вчених, розбудовуючи smart-інфраструктуру в містах та селах доцільно застосовувати наступні підходи: smart-інфраструктура є засобом задоволення потреб жителів міста (має враховуватися спосіб життя, культури, моделей поведінки); smart-інфраструктура повинна протидіяти небезпекам; smart-інфраструктура повинна мати можливість адаптуватися до подальших модифікацій та удосконалень [12, с. 153-154].

На нашу думку, для забезпечення розвитку сільських територіальних громад в умовах інтенсивних технологічних змін та цифрової модернізації суспільних відносин доцільним є створення і впровадження багаторівневої системи смарт-управління сільською територією з мережевим характером взаємодії.

Така система має базуватися на концепціях смарт-села, смарт-врядування, смарт-громади та ін.. На початковому етапі її створення та впровадження на рівні села доцільно виокремити дві підсистеми:1) підсистему смарт управління заготівельно-збутовим та інформаційно-консультаційним забезпеченням економічної діяльності сільського населення, яка пов'язана з використанням живих організмів (живої природи); 2) підсистему смарт управління об'єктами комунальної власності та соціальної інфраструктури. У подальшому системи публічного смарт-управління сільськими територіями (на рівні сільських територіальних громад) доцільно інтегрувати у національну мережу смарт-сіл, що дозволить оптимізувати процеси матеріально-технічного постачання і заготівельно-збутової діяльності для селян, створить можливість ефективного виробництва нішевих продуктів аграрної сфери, забезпечить виправлення розбалансування у процесах розподілу і привласнення доданої вартості в аграрному секторі, посилить роль сільських мікро товаровиробників (сільських-підприємців) у ланцюгах просування продукції до кінцевих споживачів, дозволить оптимізувати ланцюги поставок за критерієм максимізації доходів селян. Слід зауважити, що така система має обмежуватися принципами невтручання в особисте життя селян, добровільності участі та альтернативності, спрямування на функції обслуговування виробничої діяльності селян та обслуговування загальних соціальних інтересів сільських мешканців, інформаційною безпечністю участі та мінімальністю необхідних персональних даних та ін.

Висновки

Аналіз розвитку сільських територій показав, що існуюча сьогодні система публічного управління на рівні сільських територіальних громад не вирішує численні проблеми, які стримують і, часто, унеможливлюють соціально-економічний розвиток села і соціальне благополуччя сільського населення. Найбільш значимими проблемами є: протиріччя з одного боку між прагненням і реальними можливостями сільського населення (особистісними, професійними, світоглядними та ін.)до виробничої діяльності на основі використання сільськогосподарських земель і живих організмів з іншого - з економічною неефективністю забезпечення такої діяльності і непомірно високими трансакційними витратами при збуті такої продукції та обмеженістю доступу на її ринки; структурні диспропорції в розподілі сільськогосподарських земель та розподілі і присвоєнні створеної у сільській місцевості доданої вартості; недостатня дохідна частина бюджетів сільських територіальних громад та ін..

Подолання вказаних проблем можливе при створенні і впровадженні багаторівневої системи смарт-управління розвитком і функціонуванням сільських територій з мережевим характером взаємодії й охопленням сфери виробничої діяльності населення (на основі використання живих організмів) та сфери соціального розвитку (зокрема, через забезпечення і управління функціонуванням об'єктів соціальної інфраструктури).

Література

1. Андрієнко А. О. Упровадження концепції «Smart City» в управління великими містами України : монографія / Андрієнко А. О. Вінниця, Україна : ГО «Європейська наукова платформа», 2023. 196 с.

2. Бобровський О. (2020). Смарт-технологізація публічного управління як рушійна сила його розвитку. Аспекти публічного управління, 8 (1 SI), 15-17. https://doi.org/10.15421/152030

3. Віленчук О. М., Андрусенко Н. В., Мартинова Л. Б. Соціально-економічне планування та управління інфраструктурним розвитком у сільських громадах. Економічний простір. 2023. № 187. С. 84-90. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/187-14

4. Прушківський В. Г., Колесников В. І. Теоретичні підходи до визначення сільських територій. Проблеми економіки. 2014. № 4. С. 127-132

5. Сільські території в Україні: практика ідентифікації та інструменти розвитку: науковоаналітична доповідь / І. З. Сторонянська, І. Р. Залуцький, Х. О. Патицька. Львів, ДУ «інститут регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України». 2021. 137 с.

6. Статистичний щорічник України за 2022 рік. Державна служба статистики України. Київ, 2023. 387 с. https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2023/zb/11/year_22_u.pdf

7. Bokun, Katarzyna &, Nazarko, Joanicjusz. Smart villages concept - A bibliometric analysis and state-of-the-art literature review. Progress in Planning. Elsevier. 2023. Volume 175. https://doi.org/10.1016/j.progress.2023.100765

8. Cowie, Paul & Townsend, Leanne & Salemink, Koen. (2020). Smart Rural Futures: Will rural areas be left behind in the 4th Industrial Revolution? Journal of Rural Studies. Volume 79, Pages 169-176. https://doi.org/10.1016/jjrurstud.2020.08.042

9. Degada, Amit & Thapliyal, Himanshu & Mohanty, Saraju. (2021). Smart Village: An IoT Based Digital Transformation. 459-463. 10.1109/WF-IoT51360.2021.9594980.

10. European Commission, Directorate-General for Agriculture and Rural Development, Ocsko, E., Preparatory action - Smart rural areas in the 21st century - Final report, Publications Office of the European Union, 2023, https://data.europa.eu/doi/10.2762/493890

11. Petr, Hlavacek & Kopacek, Miroslav & Kopackova, Lucie & Hruska, Vladan. (2023). Barriers for and standpoints of key actors in the implementation of smart village projects as a tool for the development of rural areas. Journal of Rural Studies. Elsevier. Volume 103. https://doi.org/10.1016/ j.jrurstud.2023.103098

12. Smart-інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України. Керівник проєкту, автор доповіді - Катерина Маркевич. Центр Разумкова. 2021. Видавництво «Заповіт». Київ. 2021, 400 с.

13. Suprunenko, S., Pylypenko, N., Trubnik, T. Volchenko, N. (2023). Forecast of changes in the macroeconomic situation in Ukraine: smart economy of the future. Futurity Economics&Law, 3(3). 219-236. https://doi.org/10.57125/FEL.2023.09.25.13

References

1. Andriienko A. O. (2023). Uprovadzhennia kontseptsii «Smart City» v upravlinnia velykymy mistamy Ukrainy [Implementation of the "Smart City" concept in the management of large cities of Ukraine] : monohrafiia / Andriienko A. O. Vinnytsia, Ukraina : HO «Yevropejs'ka naukova platforma». [in Ukrainian].

2. Bobrovs'kyj O. (2020). Smart-tekhnolohizatsiia publichnoho upravlinnia iak rushijna syla joho rozvytku. [Smart technology of public administration as a driving force of its development]. Public administration aspects. 8 (1 SI), 15-17. https://doi.org/10.15421/152030 [in Ukrainian].

3. Vilenchuk O. M., Andrusenko N. V., Martynova L. B. (2023). Sotsial'no-ekonomichne planuvannia ta upravlinnia infrastrukturnym rozvytkom u sil's'kykh hromadakh [Socio-economic planning and management of infrastructural development in rural communities]. Economic scope. № 187. С. 84-90. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/187-14 [in Ukrainian].

4. Prushkivs'kyj V. H., Kolesnykov V. I. (2014). Teoretychni pidkhody do vyznachennia sil's'kykh terytorij. [Theoretical approaches to the definition of rural areas]. Problemy ekonomiky. 2014. № 4. С. 127-132 [in Ukrainian].

5. Sil's'ki terytorii v Ukraini: praktyka identyfikatsii ta instrumenty rozvytku: naukovo- analitychna dopovid'. [Rural areas in Ukraine: identification practice and development tools: scientific and analytical report] / I. Z. Storonians'ka, I. R. Zaluts'kyj, Kh. O. Patyts'ka. L'viv, DU «instytut rehional'nykh doslidzhen' imeni M. Dolishn'oho NAN Ukrainy». [in Ukrainian].

6. Statystychnyj schorichnyk Ukrainy za 2022 rik. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Kyiv, 2023. 387 s. https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2023/zb/11/year_22_u.pdf

7. Bokun, Katarzyna &, Nazarko, Joanicjusz. (2023). Smart villages concept - A bibliometric analysis and state-of-the-art literature review. Progress in Planning. Elsevier. 2023. Volume 175. https://doi.org/10.1016/j.progress.2023.100765 [in English].

8. Cowie, Paul & Townsend, Leanne & Salemink, Koen. (2020). Smart Rural Futures: Will rural areas be left behind in the 4th Industrial Revolution? Journal of Rural Studies. Volume 79, Pages 169-176. https://doi.org/10.1016/jjrurstud.2020.08.042 [in English].

9. Degada, Amit & Thapliyal, Himanshu & Mohanty, Saraju. (2021). Smart Village: An IoT Based Digital Transformation. 459-463. DOI: 10.1109/WF-IoT51360.2021.9594980 [in English].

10. European Commission, Directorate-General for Agriculture and Rural Development, Ocsko, E., Preparatory action - Smart rural areas in the 21st century - Final report, Publications Office of the European Union, 2023, https://data.europa.eu/doi/10.2762/493890 [in English].

11. Petr, Hlavacek & Kopacek, Miroslav & Kopackova, Lucie & Hruska, Vladan. (2023). Barriers for and standpoints of key actors in the implementation of smart village projects as a tool for the development of rural areas. Journal of Rural Studies. Elsevier . Volume 103. https://doi.org/ 10.1016/j.jrurstud.2023.103098 [in English].

12. Smart-infrastruktura u stalomu rozvytku mist: svitovyj dosvid ta perspektyvy Ukrainy. [ISmart infrastructure in the sustainable development of cities: world experience and prospects of Ukraine]. Kerivnyk proiektu, avtor dopovidi - Kateryna Markevych. Tsentr Razumkova. 2021. Vydavnytstvo «Zapovit». Kyiv. 2021. [in Ukrainian].

13. Suprunenko, S., Pylypenko, N., Trubnik, T. Volchenko, N. (2023). Forecast of changes in the macroeconomic situation in Ukraine: smart economy of the future. Futurity Economics& Law, 3(3). 219-236. https://doi.org/10.57125/FEL.2023.09.25.13 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru