Вивчення проблем конституційно-правового унормування в навчально-науковому процесі як підгрунтя розбудови громадянського суспільства в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Одеський державний університет внутрішніх справ

Вивчення проблем конституційно-правового унормування в навчально-науковому процесі як підгрунтя розбудови громадянського суспільства в умовах воєнного стану в Україні

Львова Є.О., Юрченко М.М.

Вступ

Закріплений в Преамбулі Конституції України [3] стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору передбачає зміцнення правової держави шляхом реалізації цього курсу органами публічної влади, легітимації їх діяльності згідно особливостей європейського конституціоналізму та розбудови громадянського суспільства в умовах воєнного стану.

Своєю чергою, реалізація курсу на євроінтеграцію тісно пов'язана із забезпеченням виконання конституційно-правових норм як шляхом державного примусу, так і шляхом обізнаності та правосвідомості народу України, зокрема, наповненням науки конституційного права України новою проблематикою та термінологією.

Стаття фокусується на правовому аналізі сучасних проблем конституційно-правового унормування та реалізації майбутніх реформ у контексті наближення законодавства України до стандартів ЄС в умовах воєнного стану в Україні.

Метою дослідження є вивчення важливості обговорення конституційно-правової тематики в навчально-науковому процесі у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами (на прикладі Одеського державного інституту внутрішніх справ), а також опис напрямів імплементації положень нормативних актів ЄС у сучасну конституціоналістику України.

Вивчаються праці вітчизняних вчених-юристів за період 2022-2023 рр. з метою аналізу переваг обговорення конституційно-правової проблематики в процесі розбудови громадянського суспільства в умовах воєнного стану.

Метою цієї статті є аналіз переваг обговорення конституційно-правової проблематики в процесі розбудови громадянського суспільства в умовах воєнного стану.

Оскільки захист прав і свобод людини і громадянина в умовах воєнного стану перебуває під конституційно-правовим регулюванням, в статті обґрунтовані необхідність та важливість удосконалення навчально-наукового процесу шляхом обговорення конституційно-правових питань на заняттях з інших юридичних наук.

Виклад основного матеріалу

За сучасних умов державотворення наявність широкого спектру проблем, що потребують обговорення під час вивчення навчального курсу конституційного права обумовлено наступними «відкритими проблемами конституційно-правової драматургії», а саме:

- актуальністю змін до статей Розділу XI Конституції України в частині закріплення «децентралізації», «правового статусу голів громад» [3];

- необхідністю офіційного тлумачення статті 4 Конституції України щодо того, що «в Україні існує єдине громадянство»;

- важливістю вивчення практики Конституційного Суду України як суб'єкта європейської системи захисту прав людини;

- необхідністю вдосконалення законодавчої бази виборчого процесу в Україні;

- важливістю тлумачення норм в сфері обмеження прав людини і громадянина в умовах воєнного стану,

- трансформацією визначення проблем в системі конституційного контролю;

- відсутністю законодавчого закріплення реалізації громадського контролю, що перешкоджає участі інститутів громадянського суспільства в правотворчій діяльності ;

- актуалізацією унормування судового процесу та застосування судами норм Конституції України тощо.

В цьому контексті з метою вивчення конституційно-правової проблематики підлягають вивченню наукові праці вітчизняних науковців таких, як М. Баймуратов, О. Батанов, М. Буроменський, Ю. Волошин, В. Кравченко, В. Копєйчиков, А.Колодій, О. Копиленко, М. Орзіх, М. Малишко, О. Марцеляк, В.Погорілко, О. Прієшкіна, М. Савчин, О. Скрипнюк, В. Тацій, Ю. Тодика, В. Федоренко, В. Шаповал, та багато інших.

Науковець В. Олійник у 2021 році визначив, що «однією з головних перепон на шляху до утвердження конституціоналізму є невідповідність тексту нормативно-правових актів реаліям життя, слабка політична позиція громадян, які фактично не готові до утвердження нових принципів у державі, а також державна влада, яка перешкоджає конституціоналізму постійними змінами законів і Конституції на свою користь. [8, С. 214]

Варто зауважити, що згідно із ст. 157 Конституції України «Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану», внаслідок чого можна звернути увагу на те, що нові терміни та механізми правового регулювання суспільних відносин в державі вводяться через положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану». [2]

Наприклад, доповнено ст. 11 та ст.12 відповідно наступними положенняими «Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень.... У період дії воєнного стану Верховна Рада України може прийняти рішення про звільнення посадової особи з посади, призначення на яку та звільнення з якої віднесено до повноважень Верховної Ради України . у разі висловлення недовіри такій посадовій особі».

Актуальність проблематики воєнної України розкривається в працях відомих конституціоналістів-практиків: С. Головатий, О. Грищук, В. Колісник, О. Совгиря та ін.) [10] та сприяє системності конституційних відносин, що є, наприклад, предметом наступних наукових творів вітчизняних дослідників та дослідниць:

- проблематика гарантування конституційних принципів під час воєнного стану та обговорення загроз національній безпеці (О.Грищук);

- проблема поновлення прав особи підчас припинення окупаційного режиму (В.Колісник);

- пріоритетні завдання вітчизняної науки конституційного права в умовах російської агресії (О. Марцеляк); [6]

- проблеми українського конституціоналізму на сучасному етапі розвитку держави. (Л.Шачковська, В. Цимбал). [12]

Також, сьогодні проблематика наукових досліджень охоплює питання правового аналізу засад майбутніх реформ у контексті наближення законодавства України до стандартів ЄС в умовах воєнного стану в Україні, глобальної невизначеності та розвитку системи міжнародного військово-політичного співробітництва. В умовах воєнного стану вкрай важливим є модеруючий вплив міжнародних правовідносин Україна-ЄС, а також процеси імплементації положень нормативно-правових актів ЄС у законодавство України шляхом огляду та аналізу правового регулювання Україна- ЄС. [7]

Існують значні переваги наближення законодавства та керівних принципів щодо повноважень щодо прийняття рішень органами публічної влади усередині країни в умовах воєнного стану в контексті положень ст.ст. 157, 158 Конституції України. [3] Взаємозв'язок між нормативно-правовими актами, запровадженими ЄС, та існуючою правовою системою України є очевидним для правової системи України в цілому, підтверджуючи гіпотезу пом'якшувального ефекту міжнародних правових відносин Україна-ЄС.

Як відомо, конституційна інженерія визначає статус суб'єктів конституційно-правових відносин в умовах правового режиму воєнного стану. За умов агресивної війни, що ведеться російськими окупантами проти українського народу, в нормотворчій діяльності Президента України особливе значення посідає процес аналізу конституційно-правових норм та компетенцій інституцій як засадничих настанов суспільної корисності та справедливого розподілу ресурсів. Слід зазначити, що в інституті права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ проводяться навчально-наукові заходи з метою вивчення актуальних проблем сучасної теорії та практики конституційної нормотворчості в умовах війни. Зокрема, на кафедрі конституційного та міжнародного права ОДУВС були проведені бінарні семінарські заняття зі студентами денної форми навчання освітнього ступеню «магістр» спеціальності «Право» (081) та «Правоохоронна діяльність» (262). [9] Наприклад, в рамках бінарного заняття з дисципліни «Нормотворча діяльність» було проведено круглий стіл за темою «Нормотворча діяльність Президента України» (за участю Заслуженого діяча науки і техніки України, члена Комісії з питань правової реформи при Президентові України, дійсного-члена академіка Української академії наук, професора, доктора юридичних наук Михайла Олександровича Баймуратова). На зазначеному заході учасники круглого столу мають можливість обговорювати проблематику чинників, якими обумовлюється нормотворча діяльність Президента України в умовах воєнного стану. Під час заняття професор М. Баймуратов розкрив сутність питання нормопроєктувальної діяльності Президента України та її роль в соціальному розвитку держави, а також наголосив на важливості розвитку науки мілітарного конституційного права, в якому принципи нормопроєктування відіграють визначальну роль. [1]

Учасники круглого столу погодились в тому, що порядок підготовки та внесення проєктів актів Президента України потребує оновлення в умовах воєнного стану. М. Баймуратов також наголосив на тому, що правотворча діяльність Президента України та інших органів публічної влади втілюється з урахуванням сучасних особливостей. Реалізація нормопроєкної діяльності має відбуватись в площині підходу наявності державних градуйованих територій України (територій під загрозою окупації; окупованих територій; територій, на яких відбувається процес деокупації; територій під контролем української влади, тощо).

З метою вивчення вимог сприяння розвитку демократії як конституційного явища, професором кафедри конституційного та міжнародного права інституту права та безпеки ОДУВС, доктором юридичних наук, доцентом Єлизаветою Львовою разом із завідувачем кафедри, кандидатом політичних наук, доцентом Миколою Юрченком за участю старшого викладача кафедри теорії та історії держави і права факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування ОДУВС Вікторії Шевчук було проведено бінарне заняття - інтерактивне лекційне заняття з дисципліни «Конституційне право» на тему «Конституційно-правовий статус глави держави». Метою заняття було ознайомлення студентів із принципами проведення виборів Президента України. Лекція проводилась у форматі ділової гри, в якій кожний зі студентів грав певну роль - учасника виборчого процесу.

З метою введення нових об'єктів пізнання у навчальний процес в умовах збройної агресії проти України актуалізується проблематика парламентського лобіювання як складової солідарності США, ЄС, Канади та інших держав з Україною. Також з метою вивчення правового механізму лобіювання кафедрою конституційного та міжнародного права було проведено круглий стіл на тему: «Лобіювання як складова правотворчого процесу» (за участю Головного наукового співробітника Дослідницької служби Верховної Ради України, доктора юридичних наук, доцента Т.В. Телькіненої.). Присутні викладачі на студенти погодились визначити «лобіювання» як діяльність фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у відповідному реєстрі. Разом із доповідачем студенти формулювали основні риси лобіювання, визначали різницю між поняттями «лобіювання» та «лобізм». Характеризуючи лобіювання як процес правотворчої діяльності, учасники заходу задали питання та визначали суб'єкт, об'єкт, предмет та мету лобіювання як політико-правової категорії. Телькініна Т.Е. розповіла про особливості легітимації лобіювання в різних державах світу, про його історико-правове підґрунтя, навела приклади. Під час навчально-наукового діалогу про історичні проблеми тлумачення лобіювання в Україні завідувач кафедри конституційного та міжнародного права к.політ.наук, доцент Юрченко М.М. підкреслив, що лобіювання - це цілком позитивне явище, адже породжує суспільне благо. Модератор зустрічі професорка кафедри конституційного та міжнародного права, д.ю.н., доцент Львова Є.О. відзначила важливість викладання правових дисциплін форматі навчально-наукових діалогів з відповідної юридичної проблематики. [9]

В умовах воєнного стану особливого сенсу набуває не тільки теоретична, а ще й практична складова конституційного права. Пізнання сутності і значення ідей сучасного конституціоналізму сприяє розумінню форм правової дійсності шляхом засвоєння теорії та практики адаптації законодавства шляхом застосування існуючої концепції права ЄС. Особливо важливим є врахування у навчальному процесі питань співвідношення між імплементованим законодавством ЄС та існуючою правовою системою. Обґрунтування необхідності вдосконалення інституційно-правової сфери за сучасних умов розвитку сучасного права ЄС зумовлює перегляд теоретичних положень та внесення коректив і новел у концептуальну систему конституційного права України. [Див. детальніше 7] В Україні орієнтуюча функція конституційного права полягає в подальшій трансформації стратегічного напряму співпраці між ЄС та Україною з урахуванням питань дотримання законодавства ЄС з метою забезпечення належних процедур перетину кордону біженцями з України та осіб, які шукають притулку, а також захисту права власності та відшкодування шкоди за ушкодження здоров'я, а також пошкоджене або зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту. конституціоналістика європейський освіта україна право

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проблематика міждисциплінарного підходу обумовлюється напруженням обмеження конституційних прав громадян в умовах правового режиму воєнного стану, що також актуалізує необхідність перегляду теоретичних положень та внесення виправлень і новел у концептуальну систему науки конституційного права. Викладання дисципліни конституційного права має враховувати високий рівень розвитку інформаційних технологій та штучного інтелекту, отже, має зважати гносеологічну та онтологічну складові вивчення реалій державотворення в умовах воєнного стану. Загальний підсумок дослідження полягає в актуалізації конституційної проблематики з урахуванням адаптації законодавства України до законодавства ЄС з питань національної безпеки, структурної розбудови органів публічної влади, а це, своєю чергою, потребує розробки новітнього методологічного підходу до класифікації явищ та розробки дефініцій для дійового пізнання та розуміння.

Список використаних джерел

І.Баймуратов М. О., Кофман Б. Я. Мілітарний конституціоналізм: до питання про формування, розуміння і оформлення феноменології. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2022. № 3. С. 6-18.

2.Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII. Відомості Верховної Ради України [онлайн]. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3 89-19#Text>

3. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2680-VIII від 07.02.2019). Відомості Верховної Ради України [онлайн]. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/ 96-%D0%B2%D 1%80#Text>

4. Крусян А.Р. Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану.URL:https://ccu.gov.ua/sites/ default/ files/krusyan a. suchasnyy ukrayinskyy_konstytucionalizm_v_ umovah voyennogo stanu 2022.pdf.

5. Львова Є.О. Міжнародні правовідносини України та Європейського Союзу: переваги наближення законодавства та настанови для процесу прийняття рішень на місцевому рівні в умовах воєнного стану. Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Право. 2022. Вип. 23-24. С. 98-110

6. Марцеляк О.В. Пріоритетні завдання вітчизняної науки конституційного права в умовах російської агресії. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2023 Серія ПРАВО. Випуск 75: частина 1. С. 115-121 [онлайн] Доступно: <http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/275557>

7.Огляд розробок у законодавстві ЄС, правовому аналізі та адаптації законодавства ЄС в Україні (період червень-липень 2023 р.) [онлайн]. Доступно: https://euua.kmu. gov.ua/sites/default/files/inline/files/eu_law_and_legal_approximation_ review_for_ukraine_-_a4u_ii_newsletter_no_61.pdf

8.Олійник В. Розвиток конституціоналізму в Україні: сучасний стан і тенденції. /Збірник матеріалів і тез науково-практичних заходів конституційного тижня. Частина друга. Київ: Ваїте, 2021. 334 с.

9.Освітній портал Одеського державного університету внутрішніх справ. URL: https://oduvs.edu.ua/; https://oduvs.edu.ua/ news/%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD% D1 %82%D0%B8-%D0%BE%D0%B4%D 1%83%D0%B2%D 1% 81-%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D 1%87%D0%B0%D0%BB% D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D0%BB%D0% BE%D0%B 1%D 1%96%D 1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD/

10. Реферативний огляд джерел із конституційно-правової тематики, опублікованих у 2022 році [онлайн]. Доступно:https://ccu.gov.ua/sites/default/files/library/referatyvnyy_ oglyad_dzherel_iz_konstytuciyno pravovoyi_tematyky_opublikovanyh_ u_2022_roci_vi snyk_ksu_no_5-6_2022.pdf

11. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та іншіими державами-членами, з іншої сторони: ратифіковано Законом України від 16.09.2014 р. №1678-VII. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. [онлайн]. Доступно: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX%3A22014A0529%2801%29

12. Шачковська Л. С., Цимбал В. О. Проблеми українського конституціоналізму на сучасному етапі розвитку держави. Право та державне управління, №2, 2022, С. 59-65. Доступно: <http ://pdu-j ournal. kpu .zp.ua/ archive/2_2022/7. pdf>

Размещено на Allbest.ru