Реформування державної служби як шлях до конкурентоспроможності економіки країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЯК ШЛЯХ ДО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ

Ільїна Анастасія Олександрівна кандидат економічних наук, доцент,

член Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління,

доцент кафедри публічного управління та адміністрування

м. Київ

Анотація

Проведення реформ в системі управління державною службою як фактору впливу на рівень конкурентоспроможності економіки країни є надзвичайно актуальною проблемою суспільства. Так, рівень якості обслуговування юридичних та фізичних осіб з боку персоналу державних органів відображається на подальших результатах роботи персоналу різних підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності. А це, в свою чергу, впливає на рівновагу попиту і пропозиції на ринку, функціонування стратегічно важливих об'єктів інвестування та рівень сприятливості інвестиційного клімату в країні, що відображає інвестиційну привабливість країни для інвесторів інших країн світу. Все це потребує визначення проблем управління державною службою, в основі яких ідентифікуються ключові чинники, що впливають на її ефективність та розробку конкретних рекомендацій для вдосконалення цього сегменту публічного управління.

Метою статті є дослідження та обґрунтування необхідності реформування державної служби як стратегічного інструменту для підвищення конкурентоспроможності економіки країни. Так, актуальні питання розвитку державної служби обґрунтовують необхідність проведення відповідних реформ, пов'язаних в першу чергу з підвищенням рівня відкритості та прозорості управлінських процесів, що сприятиме викоріненню корупції та підвищенню рівня професійної компетентності роботи персоналу органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналізуючи праці науковців, визначено занепокоєння вчених з приводу правових та організаційних основ розвитку державної служби в Україні. Адже, не дивлячись на суттєві зміни в законодавстві України у порівнянні з попередніми редакціями в напрямку наближення до стандартів ЄС, в Україні все ще залишаються актуальними проблеми якісного управління персоналом державних органів. Відповідно, для розробки і впровадження ефективних стратегічних напрямів поліпшення системи державного управління необхідно провести ретельний аналіз сучасних тенденцій із визначенням ключових проблем та впровадженням ініціатив, спрямованих на оптимізацію і покращення ефективності державного управління в Україні.

Положення стратегії державної політики у сфері управління персоналом органів влади в Україні мають бути націлені на постійне впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органи публічної влади задля поліпшення системи електронного урядування, націлюючись на поступове викорінення корупції в процесі здійснення службових повноважень персоналу та налагодження відносин між державними службовцями всіх категорій, та електронної демократії, сприяючи залученню до участі в управлінських процесах різних представників державного та приватного секторів. Дослідження дозволило підкреслити важливість реформування державної служби для забезпечення її адаптації до сучасних викликів та змін у геополітичних та економічних умовах. конкурентоспроможність економіка державний служба

У висновку наголошено: сучасні геополітичні та економічні умови вимагають адаптації згідно з проведеними реформами державної служби, які з урахуванням кризових ситуацій та змін у торговельних відносинах спрямовані на покращення взаємодії з громадянами та бізнесом, що сприятиме запобіганню корупції на державній службі і, отже, створенню сприятливого інвестиційного середовища.

Ключові слова: державна служба, реформування, публічне управління, конкурентоспроможність економіки, інвестиції, ефективність управління персоналом, стратегії реформ.

Annotation

Ilina Anastasiia Oleksandrivna PhD in Economics, Associate Professor, Member of the Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, Associate Professor of the Department of Public Administration, State University of Trade and Economics, Kyiv

CIVIL SERVICE REFORMATION AS A WAY TO THE COMPETITIVENESS OF THE COUNTRY'S ECONOMY

Carrying out reforms in the system of civil service administration as a factor influencing the level of competitiveness of the country's economy is an extremely urgent problem of society. So, the level of quality of service to legal entities and individuals by the state bodies' personnel is reflected in the subsequent results of the work of the staff of various enterprises, institutions and organizations, regardless of the forms of ownership. And this, in turn, affects the balance of supply and demand in the market, the functioning of strategically important investment objects and the level of favorable investment climate in the country, which reflects the country's investment attractiveness for investors from other countries of the world. All this requires defining the problems of civil service administration, based on which the key factors affecting its effectiveness and the development of specific recommendations for improving this segment of public administration are identified.

The aim of the article was to research and justify the need to reform the civil service as a strategic tool for increasing the competitiveness of the country's economy. So, the current issues of the development of the civil service justify the need to carry out relevant reforms, primarily related to increasing the level of openness and transparency of management processes, which will contribute to the eradication of corruption and increase the level of professional competence of the personnel of state authorities and local self-government bodies.

Analyzing the works of researchers, the concerns of scientists about the legal and organizational foundations of the development of the civil service in Ukraine were identified. After all, despite the significant changes in the legislation of Ukraine in comparison with the previous editions in the direction of approximation to EU standards, the problems of quality management of state bodies' personnel still remain actual in Ukraine. Accordingly, in order to develop and implement effective strategic directions for improving the public administration system, it is necessary to conduct a thorough analysis of modern trends with the identification of key problems and the implementation of initiatives aimed at optimizing and improving the efficiency of public administration in Ukraine.

The provisions of the state policy strategy in the field of personnel management of authorities in Ukraine should be aimed at the constant introduction of the latest information and communication technologies in public authorities in order to improve the system of electronic governance, aiming at the gradual eradication of corruption in the process of exercising the official powers of personnel and establishing relations between civil servants of all categories, and electronic democracy, promoting the involvement of various representatives of the public and private sectors in the management processes. The study made it possible to emphasize the importance of reforming the civil service to ensure its adaptation to modern challenges and changes in geopolitical and economic conditions.

The conclusion emphasizes that modern geopolitical and economic conditions require adaptation in accordance with the carried out civil service reforms, which, taking into account crisis situations and changes in trade relations, are aimed at improving interaction with citizens and businesses, which will contribute to the prevention of corruption in the civil service and, therefore, the creation of a favorable investment environment.

Keywords: public service, reformation, public administration, competitiveness of the economy, investments, efficiency of personnel management, reform strategies.

Постановка проблеми

Державна служба є ключовим інструментом формування та реалізації публічної політики, а також визначенням умов для економічного розвитку країни. Проте багато держав стикаються з проблемами ефективності та конкурентоспроможності своїх державних інститутів. Реформування державної служби може виявитися стратегічно важливим етапом для досягнення вищого рівня конкурентоспроможності економіки.

На сучасному етапі розвитку економіки України виникає проблема потреби реформування державної служби в умовах зростання участі громадян у процесах державного управління, спрямованого на підготовку до євроінтеграції. Значний приплив іноземних інвестицій з країн ЄС в економіку України ставить питання про прозоре використання цих коштів з метою забезпечення сталих результатів. Іноземні інвестиції відіграють ключову роль у розвитку державного управління, покращенні економічного прогресу, удосконаленні гуманітарної ситуації, модернізації інфраструктури й підтримці малого та середнього бізнесу. Таким чином, виникає необхідність у внесенні змін в державне управління з метою ефективного використання міжнародних інвестицій, дотримання принципів відповідальності та сприяння загальному розвитку економіки країни.

Зростання міжнародних інвестицій також важливе для наукового розвитку економіки України, оскільки науковий напрямок у розвитку економіки є ключовим для країн ЄС. За рахунок євроінтеграції України зростає вимога до компетентності державних службовців, що вимагає вивчення закордонного досвіду державного управління. Для успішного впровадження цього досвіду важлива професійна підготовка державних службовців. Таким чином, реформа державного управління в контексті євроінтеграції України є актуальним завданням.

Наукове завдання полягає у вивченні та розробці ефективних моделей організації державної служби, спрямованих на оптимізацію структури та процесів в межах адміністративних установ.

Саме тому важливо розкрити стратегії управління персоналом в державних установах, спрямовані на підвищення ефективності та впровадження систем мотивації. Важливим аспектом є визначення наукових підходів до інтеграції інновацій у державну службу, зокрема використання сучасних технологій та цифрових інструментів.

Реформування державної служби має бути спрямоване на підвищення якості й швидкості надання громадянам та бізнесу державних послуг, сприяти зміцненню відносин між владою та громадянами, забезпечуючи відкритість, прозорість і участь громадських організацій у прийнятті рішень. Адже оптимізована й ефективна державна служба може створити умови для розвитку бізнесу, зменшення бюрократичних бар'єрів та забезпечення правової стабільності.

Так, реформування, зорієнтоване на вирішення цих проблем, може стати важливим кроком для підвищення конкурентоспроможності економіки та сталого розвитку країни і змінити розвиток держави в кращу сторону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням тематики, присвяченої реформуванню державної служби, займалися ряд науковців. Це, зокрема, дослідники на чолі з А. Витриховським, О. Лук'янихіною, а також Н. Горбова, О. Кулаков, М. Малетич та багато інших. Вони досліджували питання правових та організаційних основ розвитку державної служби в Україні, спрямованих на реалізацію реформи державної служби, зокрема, ставлячи акцент на збільшення участі громадян в інвестиційних процесах, а також піднімаючи тему лідерства як засобу підвищення ефективності управління персоналом. Поряд із цим, науковцями на чолі з Т. Бирткович, Н. Новіковою, а також М. Малетичем, С. Сорокою досліджувалися стратегії реформування державного управління в Україні, фокусуючись на розробці і впровадженні ефективних стратегічних напрямів для поліпшення системи державного управління. Їхні дослідження охоплювали аналіз сучасних тенденцій, визначення ключових проблем та впровадження ініціатив, спрямованих на оптимізацію та покращення ефективності державного управління в Україні, у тому числі шляхом підвищення рівня професійної компетентності державних службовців. Поряд із цим, зв'язок між реформуванням системи управління державною службою та підвищенням рівня конкурентоспроможності економіки країни на засадах підвищення рівня інвестиційного клімату в країні досліджувався науковцями в недостатній мірі, що потребує подальшого доопрацювання.

Мета статті полягає в глибокому дослідженні та обґрунтуванні необхідності реформування державної служби як стратегічного інструменту для підвищення конкурентоспроможності економіки країни.

З огляду на визначену мету можна виділи наступні завдання, що висуваються до даного дослідження. По-перше, це виявлення ключових чинників впливу на ефективність державної служби, що допоможе визначити основні проблеми та виклики, які впливають на функціонування державної служби в контексті економічної конкурентоспроможності. По-друге, варто здійснити аналіз ролі та впливу державної служби на економічні показники, інвестиційні процеси та загальний розвиток країни. До того ж для визначення оптимального напрямку реформування варто провести вивчення досвіду інших країн світу, де реформи державної служби призвели до підвищення конкурентоспроможності економіки, з метою визначення ключових факторів успіху. Неможливо оминути і питання перешкод, які можуть виникнути під час впровадження реформ, та пошук стратегій їх подолання. У підсумку слід сформулювати рекомендації для впровадження реформ у державній службі з метою підвищення ефективності та сприяння конкурентоспроможності економіки країни з варіантами такого впровадження.

Виклад основного матеріалу

Глобалізаційні та інтеграційні процеси впливають на розвиток управлінських процесів, посилюючи роль наднаціональних інституцій та громадянського суспільства. Вони також сприяють переходу до нового рівня публічного управління та публічної служби. Державна служба України відчуває їхній вплив через економічну інтеграцію та євроінтеграційні зусилля, де важливою умовою є адаптація державної служби до стандартів ЄС. Порівняння української державної служби з державними службами інших країн світу, зокрема Канади, Німеччини, США та Франції, висвітлює специфіку управлінської системи України. Українські вчені активно вивчають закордонний досвід, зокрема модернізацію державної служби у вказаних країнах [5].

Початок ХХІ століття відзначився зростанням інтересу до досвіду реформ у пострадянських країнах. Правове та організаційне забезпечення розвитку державної служби в Україні розпочалося із прийняття Законів України «Про державну службу» (1993 р.) [12] та «Про боротьбу з корупцією» (1995 р.) [11]. Цей процес тривав шляхом прийняття нормативно-правових актів та створення системи управління державною службою.

Значний вплив на європеїзацію української державної служби мали 2000-2001 роки, коли була затверджена Стратегія реформування системи державної служби в Україні. Також був прийнятий Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і розпочато підготовку нових нормативно-правових актів.

У 2006 році програмою SIGMA була проведена оцінка управління та державної служби в Україні, в результаті якої були виявлені та висловлені ряд таких проблем [5]:

1) зазначалося, що рівень професіоналізму державних службовців був недостатнім, що могло впливати на якість виконання службових обов'язків;

2) відмічалася відсутність чіткості у визначенні професійних компетентностей державних службовців, що призводило до непорозумінь та правової невизначеності;

3) не були гарантовані єдині стандарти прийняття на державну службу, що створювало ситуації плутанини та розбіжностей;

4) існували недоліки у схемі посадових окладів, які призводили до внутрішньої несправедливості та допускали довільність у їхньому визначенні для окремих працівників [11];

5) було виявлено неточності у визначенні прав та обов'язків державних службовців, що може призводити до непорозумінь та конфліктів;

6) наголошувалося на недостатній ефективності системи дисциплінарної відповідальності державних службовців;

7) вказувалося на потребу у вдосконаленні системи підготовки та управління персоналом на державній службі;

8) зазначалося, що Закон України «Про державну службу» має застаріле формулювання та вимагає актуалізації [12].

Вже в 2010 році заступник голови, керівник апарату управління Чернівецької обласної державної адміністрації В. Бурлака вказував на той факт, що більшість ідентифікованих проблем у сфері державної служби залишалися актуальними як на центральному, так і на місцевому рівні. Він особливо звертав увагу на надмірну плинність персоналу, яка значно ускладнювала професійну стабільність державної служби. Це явище було викликане низьким рівнем заробітних плат державних службовців, що зробило їхню роботу менш конкурентоспроможною порівняно з приватним сектором. Така низька конкурентоспроможність, в свою чергу, призводила до невпорядкованості в системі державного управління.

Причиною постійного зростання кількості центральних органів виконавчої влади стали й податкові труднощі, що викликало дублювання функцій, інституційний конфлікт інтересів та розростання корупції. Все це створювало проблеми, пов'язані з невизначеністю вибору.

Зазначені вище проблеми підтверджували невпорядкованість системи державного управління, велику кількість централізованих органів та неефективність управління персоналом на державній службі.

Частково вказані проблеми були вирішені прийняттям нового Закону України «Про державну службу» та його введенням в дію з 1 травня 2016 року [13]. Однак виявилося, що ці проблеми залишаються актуальними. У своїй праці науковці на чолі з А. Витриховським висвітлюють труднощі формування кадрового потенціалу державної служби, підкреслюючи складність та неоднозначність цього процесу, та аналізують проблеми, що виникають на різних його етапах [2, С. 110].

Дослідження проблем продовжувалося і важливий внесок в цей аспект був внесений масштабним опитуванням державних службовців в Україні, проведеним у 2019-2020 роках за ініціативи Асоціації українських випускників іноземних університетів в рамках проєкту «Професійний уряд». Близько 20 тис. державних службовців взяли участь в цьому опитуванні на всіх рівнях влади, що становить приблизно 10 % від загальної кількості державних службовців України [5, С. 20].

Організатори опитування відзначають, що воно виявило численні проблеми в державному секторі, такі як відсутність системної співпраці між органами влади, страх висловлювати ініціативи та розвивати інноваційні підходи, отримання протизаконних і неетичних вказівок, низький рівень управлінських компетентностей, дискримінація та цькування на робочому місці за різними ознаками, відчуття несправедливості та вплив політичних зв'язків і лояльності до керівництва на отримання посад у державній службі.

У 2014 році державний апарат України пережив важкі моменти через ряд причин, які призвели до його вихолощення та розбалансованості. Приступаючи до виконання обов'язків Міністра інфраструктури України, Андрій Пивоварський визначив три основні категорії працівників у своєму відомстві, які приблизно однаково представлені [15]:

1) «бізнесмени» - фахівці, які зазвичай приходять на посади разом із високопоставленими чиновниками, контролюють ключові грошові потоки та готові служити і співпрацювати з новими керівниками;

2) працівники, що «доживають» до пенсії, або фактично непомітні службовці, які мають за завдання виживати до пенсійного віку, виконуючи стандартну роботу, часто стають опонентами будь-яких змін;

3) справжні фахівці, які володіють глибоким розумінням законодавства та своєї роботи, залишаються на ключових посадах, але, щоб зберегти своє місце, утримуються від вираження ініціатив та уникають виділення.

Відтак, у 2014 році, після Революції Гідності, була підтримана спроба виходу з глухого кута у реформуванні державного управління. За ініціативою інституцій ЄС та спільно з Національним агентством України з питань державної служби (НАДС), експертна група розробила новий закон про державну службу на основі рекомендацій проєкту SIGMA. Цей закон, прийнятий на початку 2015 року, визначив новий етап в реформуванні державної служби [5, С. 15; 15].

Досвід розвинених країн світу висвітлює найтиповіший аспект організації діяльності публічних органів у сфері професійного зростання та кар'єрного розвитку державних службовців в Україні. У розвинених країнах світу постійно розбудовуються різноманітні системи професійного навчання та неперервної освіти для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Ці системи залежать від конкретного устрою країни, статусу державної служби та правових аспектів організації професійної підготовки та підвищення кваліфікації публічних службовців [3, с. 147].

Аналіз, проведений українськими вченими на чолі з Н. Новіковою, підніс певні пропозиції. Однією з них є створення нової соціально орієнтованої, сервісної моделі державної служби в Україні. Ця модель передбачає використання новітніх підходів до взаємодії публічної адміністрації з громадянами, дозволяючи суспільству активно впливати на формування структури та змісту інституту державної служби з урахуванням принципів соціальної орієнтованості та людиноцентризму [10, С. 86-88].

Науковці на чолі з О. Лук'янихіною висловлюють переконання, що модернізація державної служби України вимагає адаптації її основних принципів до світових стандартів. Вони пропонують переформатування моделі державної служби, враховуючи такі аспекти, як розроблення ефективної державної політики, підвищення конкурентоздатності та авторитету, стимулювання розвитку особистісних якостей службовців і поліпшення надання соціальних та адміністративних послуг через вдосконалення системи мотивації та розроблення критеріїв ефективності професійної діяльності. Таким чином ці пропозиції спрямовані на впровадження сучасних підходів та принципів у державну службу України відповідно до світових стандартів, з метою покращення якості та ефективності діяльності цього сектору [7, С. 46].

За словами експертів, важливо було розробити нову базову модель Стратегії державної політики у сфері управління персоналом органів влади в Україні. Це виявилося критичним, оскільки в Україні існували певні прогалини у структурі професійної, політично-нейтральної служби управління персоналом, оновленні кадрів та дотриманні принципу наступності в усіх рівнях державного управління. Необхідною була побудова служби в органах влади за європейським зразком, яка здатна була б утримувати кваліфікований персонал і відповідати потребам суспільства, забезпечуючи ефективне надання послуг населенню [4].

Необхідність була обумовлена дуже просто - в Україні існувала невідповідність державної політики вимогам трансформаційних процесів. Існувала недосконалість законодавчої бази, яка не надавала процесам управління персоналом необхідної правової обґрунтованості, урегульованості та захищеності, і не враховувала європейські стандарти в системі управління людським капіталом. Також було відсутнє стратегічне спрямування щодо підготовки персоналу відповідно до потреб суспільства, що передбачало кваліфіковане здійснення прогнозування, планування та постійне оцінювання ситуації з персоналом у країні [6, С. 69].

Врешті-решт, Стратегія таки була прийнята. У даному документі вказується, що «система місцевого самоврядування в сучасний час не відповідає потребам суспільства». Після цього одразу висуваються проблеми, які вважаються актуальними та вимагають негайного вирішення. Одна з цих проблем, що представляє інтерес з точки зору М. Малетича, полягає в наступному положенні: «функціонування органів місцевого самоврядування в більшості територіальних громад не забезпечує надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях». Саме для подолання цієї проблеми можуть бути корисні положення розглянутої Стратегії [8, С. 116].

Так, Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки може з першого погляду здатися не пов'язаною із місцевим самоврядуванням загалом та органами місцевого самоврядування зокрема, проте детальний аналіз її змісту свідчить про зворотний висновок. Таким чином, важливо висловити зауваження стосовно необхідності надавати концептуальним документам більш точні та вичерпні назви. Особливо Стратегією було передбачено реформування адміністративної процедури, що з прийняттям чинного законодавства 2023 року здійснює неабиякий вплив на розвиток державної служби та якість надаваних послуг [4].

Починаючи ще з 2007 року, в Головдержслужбі України і пізніше в інших органах влади почало впроваджуватися використання електронного документообігу, що призвело до істотного покращення технічного забезпечення, зокрема за рахунок закупівлі комп'ютерів.

Відповідно, принципи електронного урядування та електронної демократії націлені на залучення активності громадян та посилення взаємодії із ними державних службовців. Теоретичні дослідження вказують на важливість постійної уваги до втілення цих ключових принципів у практику публічного управління. Особлива увага приділяється значущій ролі персоналу органів влади у цьому процесі.

У травні 2021 року Міністерство цифрової трансформації України запровадило національний тест на цифрову грамотність для державних службовців. Після його складання кожен державний службовець отримує електронний сертифікат і може покращити ті цифрові навички, які виявились менш розвинутими. Навчений працівник дорівнює розвиненій країні.

Голова НАДС, Наталія Алюшина, відзначила важливість відповідної ініціативи через те, що розповсюдження цифрових технологій ставить питання розвитку цифрових навичок державних службовців на передній план. Цифрограма дозволяє їм самостійно оцінити свій рівень цифрової грамотності, визначити сильні та слабкі сторони. Це важливо для розуміння наявних базових знань і того, над чим слід працювати для подальшого удосконалення. Результати тесту можна використовувати як основу для професійного навчання державних службовців. Проте, найголовнішим аспектом є те, що цифрограма буде сприяти розвитку кваліфікованого персоналу на державній службі і серед потенційних кандидатів [9].

У контексті державної служби, інновації та технологічний прогрес, які фактично входять у робочий процес шляхом проведення реформ, впливають на ефективність та якість державного управління. Тут можна виокремити кілька взаємовпливів. Перший - це впровадження цифрових технологій у державному управлінні, яке сприяє створенню ефективних систем електронного урядування. Електронні сервіси та платформи дозволяють громадянам і бізнесу взаємодіяти з урядовими органами в режимі онлайн, спрощуючи процедури та забезпечуючи більшу прозорість і доступність послуг. Другий - цифрові технології, що допомагають в автоматизації рутинних операцій та бізнес-процесів у державних установах. Це призводить до підвищення продуктивності державних службовців, зменшення часу на виконання завдань та уникнення помилок.

Тут неможливо оминути той факт, що збір та аналіз великих обсягів даних дозволяє урядовим органам отримувати цінні інсайти для прийняття рішень. Аналітика допомагає прогнозувати та виправляти проблеми в реальному часі, оптимізуючи стратегії управління.

Крім того, у зв'язку з великим обсягом конфіденційної інформації, яку обробляють державні установи, цифрові технології вимагають високого рівня кібербезпеки. Захист від кібератак, шифрування та інші заходи стають невід'ємною частиною сучасної державної служби.

Цифрові інструменти також дозволяють оптимізувати управління ресурсами, визначати пріоритети та ефективно розподіляти бюджетні кошти. Це забезпечує раціональне використання ресурсів та залучення інвестицій у перспективні проєкти.

Варто зазначити, що цифровізація доволі явно та якісно вплинула на економічний розвиток України, оскільки багато технологій, які були розроблені для реформування державної служби (зокрема, електронний документообіг і судочинство; додаток «Дія», який спрощує бюрократичні процеси та зменшує навантаження на державних службовців), були продані за кордон.

Тож, на прикладі впровадження цифрових технологій можна стверджувати, що реформування державної служби є ключовим напрямком для досягнення й підвищення конкурентоспроможності економіки країни. Цей процес передбачає впровадження системних змін та модернізацію у функціонуванні державних інститутів, що здійснюють управління та надають громадські послуги, а також забезпечення можливостей для постійного професійного зростання та підвищення кваліфікації державних службовців. Це охоплює як підготовку нового покоління професійних кадрів, так і удосконалення навичок і знань вже працюючого персоналу.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій для оптимізації робочих процесів, автоматизації рутинних завдань та підвищення ефективності управлінської діяльності (що одночасно дозволяє поліпшити обслуговування клієнтів, впроваджувати нові методи взаємодії з ними, а також створювати інноваційні бізнес-моделі) сприяє збільшенню міжнародної торгівлі та розвитку глобальних бізнес-зв'язків, оскільки електронна торгівля та онлайн-платформи надають підприємствам можливість ефективно працювати на міжнародних ринках.

Конкурентоспроможність економіки країни також неабияк залежить від забезпечення прозорості в прийнятті рішень та діяльності органів державної влади й того, наскільки простим і оптимізованим є процес надання адміністративних процедур, скорочення бюрократичних бар'єрів та покращення взаємодії з громадянами та бізнесом. Інвестори та міжнародні фонди завжди виступають проти корупції, що і очікувано, оскільки бажають щоб їхні кошти були у безпеці та функціонували належним чином [1, С. 8-9]. Корупція порушує прозорість та рівні умови гри для бізнесу. Коли компанії можуть отримати переваги через хабарі або нечесні методи, це створює несправедливі умови конкуренції, що не вражає позитивно інвестиційний клімат, а тому і економічна привабливість країни стає набагато нижчою за інших гравців міжнародної сцени. Бо корупція - це завжди люди, це завжди низька заробітна плата державних службовців та їх необхідність вижити [14].

Саме тому, міжнародні організації та інвестори віддають перевагу працювати в країнах, де вони можуть довіряти владним інститутам, а корупція, що часто виступає синонімом до слова «державна служба» (принаймні в Україні), підриває довіру до органів влади.

Отже, продовжуючи розгляд питання реформування державної служби, можна зазначити, що однією з підстав цього процесу є необхідність урахування нових викликів, які ставлять перед країною сучасні геополітичні та економічні умови. Це відноситься зокрема до питання реагування на кризові ситуації, зміни в торговельних відносинах та інші фактори. Країна, що не реформується «у ногу з часом», не може бути здатною економічно конкурувати з іншими.

Висновки

Прозорість у прийнятті рішень та діяльності органів влади є критичною для покращення інвестиційного клімату й створення рівних умов для бізнесу. В той же час корупція є серйозним перешкоджанням для прозорості та порушує рівні умови гри, що негативно впливає на економічну привабливість країни. Тут важливо підкреслити, що реформована і якісна державна служба, а отже й надавані адміністративні послуги позитивно впливають на економічну конкурентоспроможність країн, оскільки інвестори та міжнародні фонди віддають перевагу країнам з довірчими владними структурами. Боротьба з корупцією та покращення державної служби сприяють створенню сприятливого інвестиційного середовища, в той час як корупція на державній службі підриває довіру до державних органів та погіршує їхню ефективність. Відповідно, реформування державної служби є важливою частиною боротьби з корупцією та відновленням довіри громадян.

Не можна оминути той факт, що сучасні геополітичні та економічні умови вимагають від країн адаптації у відповідності до проведених реформ державної служби. Такі реформи мають враховувати нові виклики, включаючи кризові ситуації та зміни в торговельних відносинах. Поряд із цим, ефективна державна служба сприяє оптимізації адміністративних процедур і зменшенню бюрократичних бар'єрів під час погодження інвестиційних проєктів, збільшуючи рівень конкурентоспроможності країни на економічному полі. Проте важливо не забувати, що реформи повинні спрямовуватися на покращення взаємодії з громадянами та бізнесом, роблячи процеси простішими та оптимізованими.

Отже, реформування державної служби є ключовим інструментом для підвищення конкурентоспроможності економіки країни, що передбачає боротьбу з корупцією, створення прозорих і ефективних механізмів управління та адаптацію до змін у світі, забезпечуючи довіру та привабливість для інвесторів.

Література

1. Биркович Т., Кабанець О. Європейські принципи децентралізації влади в Україні. Правові аспекти публічного управління: теорія та практика: матеріали XII наук-практ. конф. 17 грудня 2020 р., м. Дніпро / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2020. С. 7-9.

2. Витриховський А.І., Купчак В.Р. Лідерство як ресурс реформування державної служби України. Пріоритети економічної науки ХХІ століття: збірник тез доповідей наукпракт. конф. [у 2-х т.] 17 червня 2020 р. Івано-Франківськ: НАІР, 2020. Т. 1. С. 109-110.

3. Горбова Н.А. Реформування державної служби - шлях до європейської моделі належного управління. Інноваційні технології публічного управління та адміністрування: теорія і кращі практики 21 століття: матеріали Всеукраїнської наук-практ. конф. 17 листопада 2020 р. Мелітополь: Таврійський держ. агротех. ун-т ім. Дмитра Моторного, 2020. С. 147-151.

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування державного управління України» від 21 липня 2021 р. № 831-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/831-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 24.12.2023).

5. Інсайти реформ. Гайд з впровадження змін. З чого почати та як довести до бажаного результату. Офіс реформ Кабінету Міністрів України, URA, 82 c. URL: https://rdo.in.ua/ sites/default/files/reforms_insights_web.pdf (дата звернення: 28.12.2023).

6. Кулаков О.О. Реалізація реформи державної служби щодо більшої участі громадян в інвестиційних процесах для європейської та євроатлантичної інтеграції України. Наукові праці ДонНТУ. Серія: Економічна. 2020. № 1 (22). С. 66-71.

7. Лук'янихіна, О.А., Лук'янихін, В.О., Колесник, І.В., Хамлика, К.О. Стимулювання персоналу державної служби України з питань праці до впровадження міжнародного досвіду в управлінні охороною праці. Право і безпека. 2021. № 1 (80). С. 42-48. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2021.L05.

8. Малетич М.М. Стратегія реформування державного управління України на 20222025 роки: вплив на місцеве самоврядування. Актуальні проблеми держави і права. 2021. Вип. 91. С. 115-122. DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i91.3238.

9. Міністерство цифрової трансформації України: офіційний вебсайт. URL: https://thedigital.gov.ua/ (дата звернення: 23.12.2023).

10. Новікова Н.Л., Науменко Р.А., Ільїна А.О. Маркери професійної компетентності державних службовців. Економіка України. 2018. № 9 (682). С. 85-98.

11. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1995 № 356/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/356/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 23.12.2023).

12. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text (дата звернення: 23.12.2023).

13. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text (дата звернення: 24.12.2023).

14. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (дата звернення: 30.12.2023).

15. Сорока С. Чому ми продовжуємо рухатися по колу, постійно змінюючи «чужих» на «своїх» і втрачаючи компетентних. Інституції vs революції. Держслужба. 2021. URL: https://zn.ua/ukr/internal/institutsiji-vs-revoljutsiji-derzhsluzhba.html (дата звернення: 28.12.2023).

References

1. Byrkovych T., & Kabanets O. (2020). Yevropeiskipryntsypy detsentralizatsii vlady v Ukraini [European principles of decentralization of power in Ukraine]. Pravovi aspekty publichnoho upravlinnia: teoriia ta praktyka: materialy XII nauk-prakt. konf. 17 hrudnia 2020 r., m. Dnipro / za zah. red. L.L. Prokopenka. Dnipro: DRIDU NADU, 7-9 [in Ukrainian].

2. Vytrykhovskyi A.I., & Kupchak V.R. (2020). Liderstvo yak resurs reformuvannia derzhavnoi sluzhby Ukrainy [Leadership as a resource for reforming the civil service of Ukraine]. Priorytety ekonomichnoi nauky ХХІ stolittia: zbirnyk tez dopovidei nauk-prakt. konf. [u 2-kh t.] 17 chervnia 2020 r. Ivano-Frankivsk: NAIR, T. 1. 109-110 [in Ukrainian].

3. Horbova N.A. (2020). Reformuvannia derzhavnoi sluzhby - shliakh do yevropeyskoi modeli nalezhnoho upravlinnia [Reformation of the civil service is the way to the European model of good governance]. Innovatsiini tekhnolohii publichnoho upravlinnia ta administruvannia: teoriia i krashchi praktyky 21 stolittia: materialy Vseukrayinskoi nauk-prakt. konf. 17 lystopada r. Melitopol: Tavriiskyi derzh. ahrotekh. un-t im. Dmytra Motornoho, 147-151 [in Ukrainian].

4. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Deiaki pytannia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy» vid 29 lypnia 2021 r. № 831-r [The Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of reforming the state administration of Ukraine» dated July 21, No. 831]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 831-2021-%D1%80#Text [in Ukrainian].

5. Insaity reform. Haid z vprovadzhennia zmin. Z choho pochaty ta yak dovesty do bazhanoho rezultatu [Insights of the reforms. Guide to implementing changes. Where to start and how to achieve the desired result]. (n.d.). Ofis reform Kabinetu Ministriv Ukrainy, URA. Retrieved from https://rdo.in.ua/sites/default/files/reforms_insights_web.pdf [in Ukrainian].

6. Kulakov O.O. (2020). Realizatsiia reformy derzhavnoi sluzhby shchodo bilshoi uchasti hromadian v investytsiinykh protsesakh dlia yevropeyskoi ta yevroatlantychnoi intehratsii Ukrayiny [Implementation of civil service reform regarding greater participation of citizens in investment processes for European and Euro-Atlantic integration of Ukraine]. NaukovipratsiDonNTU. Seriia: Ekonomichna - Scientific Works of DonNTU. Series: Economic, 1 (22), 66-71. [in Ukrainian].

7. Lukianykhina O.A., Lukianykhin V.O., Kolesnyk I.V., & Khamlyka K.O. (2021). Stymuliuvannia personalu derzhavnoi sluzhby Ukrainy z pytan pratsi do vprovadzhennia mizhnarodnoho dosvidu v upravlinni okhoronoiu pratsi [Encouragement of the personnel of the state labor service of Ukraine to implement international experience within labor protection management]. Pravo i bezpeka - Law and security, 1 (80), 42-48. DOI: https://doi.org/10.32631/ pb.2021.1.05 [in Ukrainian].

8. Maletych M.M. (2021). Stratehiia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy na 2022-2025 roky: vplyv na mistseve samovriaduvannia [Ukrainian strategy for public administration reform for 2022-2025: impact on local government]. Aktualniproblemy derzhavy i prava - Actual Problems of the State and Law, 91, 115-122. DOI: https://doi.org/10.32837/ apdp.v0i91.3238 [in Ukrainian].

9. Ministerstvo tsyfrovoi transformatsii Ukrainy: ofitsiinyi vebsayt [Ministry of Digital Transformation of Ukraine: official website]. (n.d.). thedigital.gov.ua. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/ [in Ukrainian].

10. Novikova N.L., Naumenko R.A., & Ilina A.O. (2018). Markery profesiinoi kompetentnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv [Markers of professional competence of civil servants]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 9 (682), 85-98 [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy «Pro borotbu z koruptsiieiu» vid 05 zhovtnia 1995 r. № 356/95-VR [The Law of Ukraine «On the fight against corruption» dated October 5, 1995 No. 356/95-VR]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/356/95-%D0%B2%D1% 80#Text [in Ukrainian].

12. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu sluzhbu» vid 16 hrudnia 1993 r. № 3723-XII [The Law of Ukraine «On civil service» dated December 16, 1993 No. 3723-XII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text [in Ukrainian].

13. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu sluzhbu» vid 10 hrudnia 2015 r. № 889-VIII [The Law of Ukraine «On civil service» dated December 10, 2015 No. 889-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text [in Ukrainian].

14. Zakon Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii» vid 14 zhovtnia 2014 r. № 1700-VII [The Law of Ukraine «On prevention of corruption» dated October 14, 2014 No. 1700-VII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text [in Ukrainian].

15. Soroka S. (2021). Chomu my prodovzhuyiemo rukhatysia po kolu, postiino zminiuiuchy «chuzhykh» na «svoikh» i vtrachaiuchy kompetentnykh [Why do we continue to move in a circle, constantly changing «strangers» to «ours» and losing competent ones]. Instytutsii vs revolyutsii. Derzhsluzhba - Institutions vs revolutions. State Service. Retrieved from: https://zn.ua/ukr/ internal/institutsiji-vs-revoljutsiji-derzhsluzhba.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru