Причини та шляхи подолання організованої злочинності в Україні в умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський державний аграрний університет

ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Дубовий О.В.

Вступ

Організована злочинність є поширеним явищем, яке пустило своє коріння в усі сфери функціонування держави, завдавши величезної шкоди її розвитку. Тому подолання цього явища перетворюється у надзвичайно складну проблему, яка становить загрозу розвитку держави, стабільності і безпеці суспільства, сприяє підриву демократичних інститутів і цінностей. Організована злочинність загрожує національній безпеці України, негативно впливає на формування і діяльність органів державної влади, підриваючи довіру громадян до них, ускладнює відносини України з іноземними державами[1]. Організована злочинність в Україні є диференційованим явищем. Істотні регіональні відмінності зумовлені географією, політичною структурою та історичною спадщиною. Портове місто Одеса, відоме своєю дореволюційною організованою злочинністю, залишається центром організованої злочинності з понад 6000 учасниками (Shelley, 1998). Злочинна група, яка займалася створенням місць розпусти, звідництвом і сутенерством, утягненням осіб до заняття проституцією, 2018 року була викрита оперативниками Одеського управління внутрішньої безпеки Націо-нальної поліції України та Служби безпеки України ("Sait "Natsionalna politsiia"). Чимало злочинних груп також беруть участь у транснаціональній злочинній діяльності. Міста Донецьк і Дніпро-петровськ (нині - Дніпро) відомі злочинами, пов'язаними переважно зі старими номенклатурними структурами та замовними вбивствами, учиненими у зв'язку з розподілом державних ресурсів ("Ukraine", 1996; Busol, 2017, р. 53-55). Організована злочинність у Києві тісно пов'язана з будівництвом, нерухомістю, банківською діяльністю, міжнародним повітряним сполученням (Shelley, 1998). У низці держав, які знаходяться на етапі нестабільного переходу до демократії, питання організованого злочинного впливу на державні справи стало глобальним, адже традиційні методи правоохоронних органів, антикорупційні кампанії, інституційні чищення (люстрації) та реформи вже не є дієвими. Натомість у випадку з Україною чи Мексикою, а також низкою інших держав світу потужна організована злочинність стала не стільки незаконною діяльністю з метою отримання прибутку, скільки операційним режимом для соціальної та політичної системи. Незаконна діяльність перетворилася на частину живого організму громадських і бізнесових справ, невід'ємним елементом урядування й економічних систем. Протидія організованій злочинності вже давно є прерогативою правоохоронних органів, проте навіть поняття організованої злочинності в сучасних умовах видається застарілим, що ускладнює тлумачення цього протиправного явища (Briscoe, & Kalkman, 2016). [5, с.60]

Окреслену проблему вивчали такі науковці, як І. М. Даньшин, О. М. Джужа, В. М. Дрьомін, А. П. Закалюк, О. М. Костенко, О. Г. Кулик, О. М. Литвинов, Є. Д. Скулиш, В. О. Туляков, В. І. Шакун, О. Ю. Шостко та ін. Учені досліджували особливості діяльності виявлених в Україні злочинних організацій (ЗО) та організованих груп (ОГ) за останні 10-15 років. Здебільшого наукові праці за 2018-2019 роки стосуються окремих напрямів організованої злочинності (наприклад, Д. Й. Никифорчук (Nykyforchuk, 2019) аналізує аспекти транзиту наркотиків територією України).

Виклад основного матеріалу

Організована злочинність протягом, як мінімум, кількох десятиліть залишається однією з найбільших небезпек для політичного та економічного розвитку багатьох країн світу. Найчастіше потерпають від її негативних впливів держави, які знаходяться в стані суспільно-політичних трансформацій. Не є винятком, на жаль, і Україна, особливо в період воєнного стану. Організовані злочинні спільноти, які діють в Україні, охопили найприбутковіші злочинні ринки (сфера економіки та господарської діяльності, фінансів, в т.ч. банківської діяльності, використання бюджетних коштів, видобування корисних копалин, тобто, в першу чергу ті, які тісно пов'язані з корупцією). Сьогодні ні в кого немає сумнівів, що торгівля людьми, зброєю, наркотиками, неконтрольоване державою виготовлення сигарет та спиртних напоїв також знаходиться в руках організованих злочинних угрупувань та злочинних організацій. Але, особливою специфічною діяльністю організованої злочинності в Україні є саме тісна взаємодія організованих злочинних груп (далі - ОЗГ) і злочинних організацій[2].

Під організованою злочинністю в ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» розуміється сукупність кримінальних правопорушень, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.

Під час спільної спеціальної операції Національної поліції, СБУ та Державної прикордонної служби України в березні 2019 року з незаконного обігу вилучено 257 кг кокаїну, який знаходився в контейнері, що прибув в Одеську область з Латинської Америки. Загалом унаслідок проведених заходів з початку року з незаконного обігу вилучено 3499 кг наркотичних засобів і психотропних речовин (на початку досудового розслідування, без урахування закритих). Зокрема, унаслідок операцій підрозділів НПУ з ліквідації міжнародних каналів у наркозлочинців вилучено 925 кг героїну та 657 кг кокаїну. Водночас аналіз інформації засвідчує, що ситуація у сфері протидії контрабандній діяльності протягом останніх років суттєвих змін не зазнала та залишається складною. Протягом першого півріччя 2019 року викрито 37 злочинів за ст. 201 КК України та 4 злочини за ст. 333 КК України, у вчиненні яких особам повідомлено про підозру або вилучено предмети правопорушень, засуджено 27 осіб, вилучено предметів контрабанди та порушень митних правил на суму понад 18,6 млн грн, конфісковано предмети контрабанди та порушень митних правил за рішенням суду на суму 536 тис. грн ("Sait "Natsionalna politsiia"). З-поміж головних чинників, які створюють сприятливі умови для контрабанди, слід виокремити такі: - недостатнє співробітництво правоохоронних і контролюючих органів України з відповідними органами суміжних з Україною держав щодо обміну інформацією про боротьбу з переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (наприклад, брак єдиної бази митних органів України й митних органів країн ЄС);

- сприяння посадових осіб органів державної влади, зокрема правоохоронних і контролюючих, юридичним чи фізичним особам у переміщенні через митний кордон України зазначеного виду продукції (корупційна складова); - недосконале, суперечливе регулювання діяльності щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (недосконалість законодавства, недостатнє покарання);

- наявність істотної різниці між цінами на окремі групи товарів на світовому та внутрішньому ринках; безробіття мешканців прикордонних районів ("Kontrabanda - osnovnyi chynnyk");

- неналежний рівень інженерно-технічного облаштування лінії державного кордону, наявність неконтрольованих доріг і водних переправ, значні відстані між окремими українськими та суміжними пунктами пропуску;

- втрата контролю над окремими ділянками державного кордону на тимчасово окупованих територіях України, які можуть використовувати для неправомірного переміщення предметів правопорушень;

- проблеми кадрового й матеріально-технічного забезпечення підрозділів Державної прикордонної служби України, митниць Державної фіскальної служби України й інших державних органів, які виконують контрольні функції на державному кордоні;

- корумпованість митних і прикордонних службовців, посадових осіб правоохоронних органів, які забезпечують досудове розслідування кримінальних проваджень щодо контрабанди, а також суддів під час винесення вироків контрабандистам;

- неналежний рівень митного контролю міжнародних поштових відправлень через їх значну кількість;

- можливість анонімної реалізації предметів контрабанди через інтернет-магазини й інтернет-аукціони;

- поступове обмеження повноважень правоохоронних органів у сфері боротьби з контрабандою, а також протидії правопорушенням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності; - відсутність у чинному законодавстві чіткого визначення поняття та повного переліку сильнодіючих й отруйних речовин, неможливість проведення лабораторних досліджень з установлення факту отруйності чи сильної дії речовини, що ускладнює документування контрабанди отруйних і сильнодіючих речовин. Зазначені фактори спричиняють те, що контрабандна діяльність, насамперед «товарна контрабанда», стає економічно доцільною і привабливою, даючи змогу виводити в тінь чималі грошові кошти. Це самостійний вид тіньової економічної діяльності, оскільки механізм формування тіньових прибутків (надприбутків) під час контрабанди є специфічним, що зумовлено транснаціональним характером цієї діяльності (6, с 174).

В. Школьніков, досліджуючи діяльність правоохоронних органів країн ЄС в аспекті проведення кримінального аналізу, зазначає, що правоохоронні органи використовують індикатори організованої злочинності, визначені методологією SOCTA. Пріоритетом у проведенні такого аналізу є збір інформації з метою забезпечення належної роботи відповідальних підрозділів правоохоронних органів [7, с. 26]. Методологію SOCTA (як сукупність систематизованих певних чином прийомів та способів організації аналітичної діяльності з питань оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності - Д. С.) було розроблено Європолом спільно з групою експертів з оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності. Метою SOCTA є: - аналіз характеру або типу загроз організованих злочинних угруповань; - аналіз сфер впливу тяжких злочинів та організованої злочинності; - аналіз аспектів загроз організованих злочинних угруповань та сфер злочинності залежно від регіону; - визначення найбільш загрозливих організованих злочинних угруповань, кримінальних сфер впливу залежно від регіону. SOCTA за своїм змістом визначає систему й модель оцінювання загроз організованої злочинності та тяжких злочинів. Головною особливістю цієї методології є застосування індикаторів, які поділяють на:

1) індикатори організованих злочинних угруповань;

2) індикатори сфери злочинної діяльності; 3) індикатори впливу. Впровадження методології Європолу SOCTA є євроінтеграційним елементом в Україні та передбачає подальший розвиток й удосконалення на основі інноваційних методів аналізу та оцінювання злочинності [8, с. 220-221]. Внаслідок використання методології формується звіт з аналітичними даними оцінки ситуації. Характерною особливістю такого звіту є те, що метою документа є не боротьба з діяннями членів організованих злочинних угруповань, а нейтралізація чинників і ліквідація умов, що сприяють розширенню та зміцненню злочинної ресурсної бази.

Початковий етап впровадження нових для України методологій боротьби з організованою злочинністю може викликати труднощі серед представників правоохоронних органів та відповідальних установ. Тому для України сьогодні пріоритетним є ефективне співробітництво з Інтерполом, Європолом та іншими міжнародними партнерами на двосторонній та багатосторонній основі відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів, створення бази даних Національної поліції, пов'язаної з міжнародними базами даних.

У системі Національної поліції України було створено Департамент стратегічних розслідувань. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України -- міжрегіональний територіальний орган у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та здійснює оперативно-розшукову діяльність. Департамент створено у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року № 867 «Про утворення територіального органу Національної поліції»[1]. У своїй діяльності ДСР керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язкове виконання яких надана Верховною Радою України, законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами та Положенням про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, Завдання Департаменту:

виявлення, припинення і запобігання незаконної діяльності суспільно небезпечних організованих груп (далі -- ОГ) і злочинних організацій (далі -- ЗО), у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, які впливають на криміногенну ситуацію в державі та в окремих її регіонах;

- протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України;

- здійснення оперативно-розшукової діяльності, спрямованої на здобуття інформації про криміногенні процеси в злочинному середовищі, пов'язані з протиправною діяльністю окремих осіб та злочинних угруповань, схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- організація та здійснення відповідно до законодавства України заходів захисту працівників ДСР, інших органів та підрозділів Національної поліції України, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.

Наказом Голови Національної поліції України Ігоря Клименка від 23.10.2019 року № 1077 затверджено «Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України». За рік було виявлено 189 злочинних груп - 182-м їхнім учасникам повідомили про підозри. Ці особи скоїли 760 злочинів. 129 кримінальних проваджень по ОЗГ вже пішли до суду з обвинувальними актами. Загалом же оперативники Департаменту та наших обласних управлінь здійснювали оперативний супровід у майже 4-х тисячах кримінальних проваджень.

Якщо проаналізувати нашу статистику, я б виокремив головні "сфери інтересів" організованої злочинності:

• вимагання;

• шахрайство та привласнення коштів - тут майже ніколи не обходиться без "допомоги" чиновників;

• незаконне виробництво та розповсюдження наркотиків;

• злочини проти природніх ресурсів (незаконні порубка лісу, видобуток бурштину).

Таке різноманіття демонструє, як організована злочинність проникає практично у будь-яку сферу життя і буквально спустошує матеріальні, природні і навіть людські ресурси держави.

Крім того, не важко помітити тренд, що участь в ОЗГ стає все більш цікавою посадовцям державних установ та підприємств. Мова йде про різні рівні влади, впливу, сфери відповідальності.

Від ОЗГ у складі нотаріуса, головного спеціаліста управління Мін'юсту та інших громадян, які привласнили майже 2,5 млн грн соцвиплат пенсіонерів із тимчасово окупованих територій. До розкрадання директорами держпідприємств у змові з працівниками приватних структур пільгового скрапленого газу на Дніпропетровщині та Буковині: у першому випадку два роки "роботи" ОЗГ призвели до 4,7 млн грн збитків державі, у другому - 1,5 млн грн. організований злочинність правоохоронний боротьба

До речі, у всіх цих історій однаковий фінал - на учасників злочинних організацій складено обвинувальні акти, вони відповідатимуть за свої дії перед судом.

Не можу не згадати, що не так давно набули чинності зміни в Кримінальний кодекс, що вводять в українське законодавство термін "ворів в законі" і передбачають окрему відповідальність за цим видом злочинної діяльності.

За рік роботи оперативникам ДСР вдалося затримати 12 "ворів в законі". Це значний прогрес у напрямку боротьби з таким явищем. Ба більше, сам факт ухвалення змін в законодавстві спричинив неабияке пожвавлення в кримінальному світі. За нашою інформацією, є ті, хто виїхали, так і не дочекавшись, коли закон набуде чинності.

Висновки

Аналіз сучасного рівня злочинності в Україні та пов'язаних із ним загроз для нормального розвитку нашої держави доводить необхідність здійснення комплексного кримінологічного супроводу протидії організованій злочинності в Україні та реалізації цього процесу шляхом удосконалення організаційного, інформаційного, науково-методичного й нормативно-правового забезпечення зазначеної діяльності. Механізми для цього в Україні напрацьовано. Попри те, що кримінальне законодавство іноземних держав, наприклад, у сфері відповідальності за контрабанду наркотиків, відрізняється, проте спільною ознакою є визнання цього злочину таким, що становить значну небезпеку для суспільства. Ситуація з організованою злочинністю та корупцією в Україні підриває основи держави. Український націоналізм не може протистояти виснажливим наслідкам криміналізованої економіки та корупції серед еліти. Активні контакти українських злочинців з міжнародними сприяють підвищенню рівня кваліфікованості організованої злочинності. Це стосується як торгівлі людьми, так і фінансових дій, пов'язаних із масштабним відмиванням коштів за кордоном. Контакти з міжнародними злочинними угрупованнями сприятимуть подальшій диверсифікації злочинної діяльності в Україні, оскільки національні злочинні утворення переймають досвід від своїх іноземних партнерів. В Україні розпочалось нормативне закріплення використання методології SOCTA у боротьбі з організованою злочинністю, яка відзначається високою ефективністю у країнах ЄС. Це важливий етап для держави в аспекті зниження рівня організованої злочинності, який потребує комплексного підходу. Системний підхід у боротьбі з досліджуваним видом кримінальних правопорушень потребує подальшого нормативно-правового закріплення - впровадження основного документа, який буде регламентувати діяльність правоохоронних органів, взаємодію окремих підрозділів всередині країни та міжнародну співпрацю, спрямовану на подолання організованої злочинності. Окрім того, важливими аспектами у підвищенні ефективності боротьби з організованою злочинністю є: 1) імплементація у діяльність правоохоронних органів ліцензованого програмного забезпечення, зокрема у вигляді автоматизованої системи збору інформації за системою оцінки SOCTA, проведення його належного тестування та інтеграції до Єдиної інформаційної системи МВС України; 2) добір спеціалістів зі сфери IT, проведення регулярних навчань для працівників, залучених до процесу кримінального аналізу; 3) перейняття європейського досвіду використання методології SOCTA, що полягає, зокрема, у використанні конкретно визначених індикаторів щодо стану організованої злочинності для запобігання кримінальних правопорушень. Ідентифікація та опис факторів, пов'язаних зі злочинністю, дає змогу краще зрозуміти поточні і майбутні можливості чи перешкоди для функціонування організованих груп і сфер їх злочинної діяльності. Крім того, аналіз тяжких злочинів і організованої злочинності за визначеними методологією індикаторами дозволяє розробити пріоритети подальшої діяльності, зробити їх більш точними і краще їх сформулювати. Дані про майбутні зміни відповідних факторів у сфері злочинності, отримані шляхом аналізу різних джерел даних, можуть допомогти визначити нові загрози сфер злочинної діяльності. Такий системний підхід дозволить ефективно використовувати вказану методологію, визначати майбутні тенденції у суспільстві та загрози злочинності і, як наслідок, поступово знизити рівень організованої злочинності в Україні.

Список використаних джерел

1. Р.В. Кулаковський. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ ТА КОРУПЦІЄЮ. Режим доступу/https://minjust.gov.ua/m/str_5179

2. Олексій Баганець. Стан організованої злочинності та протидії їй на території України за 2020 рік (в порівнянні зі статистичними даними за 2016-2019 роки) Режим доступу: http://www.baganets.com/blogs-baganets/stan-organ-zovanozl ochinnost-ta-protid-.html

3. ЗУ Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/l aws/ show/3341-12#Text

4. Бусол О. Ю Організована злочинність в Україні: стан і проблеми реалізації державної політики у сфері протидії цьому явищу. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ с.60-71

5. Palamarchuk G. V. Smuggling in criminological and also criminal and legal dimensions. Scientific Herald of Sivershchyna. 2017. No. 2 (2). Р. 174-179. (Series «Law»). https://doi.org/ 10.32755/sjlaw.2017.02.174.,

6. Shkolnikov, V. I., Kalynovskyi, O. V. (2018) Zastosuvannya kryminalnoho analizu v diyalnosti Upravlinnya informatsiyno-analitychnoyi rozvidky Derzhavnoho byuro rozsliduvan [Application of criminal analysis in the activities of the Office of Information and Analytical Intelligence of the State Bureau of Investigation]. Odesa: Yuryd. lit-ra, pp. 24-27. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/10305/SHKOL NIKOV,%20KALINOVSKY%2024-27.pdf?sequence=1. [in Ukr.].

7. Fedchak, I. A. (2021) Osnovy kryminalnoho analizu [Fundamentals of criminal analysis]: navchalnyi posibnyk. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 288 p.

Размещено на Allbest.ru