Права та свободи громадян на тимчасово окупованих територіях: діяльність органів прокуратури

Дослідження питання захисту органами прокуратури прав та свобод громадян на тимчасово окупованих територіях. Нормативні документи, які регламентують питання щодо повноважень, напрямів діяльності органів прокуратури по тимчасово окупованим територіям.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 18,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Права та свободи громадян на тимчасово окупованих територіях : діяльність органів прокуратури

Драган Олена Василівна доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, професор кафедри кримінального права, процесу і криміналістики, Київський університет інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»

Анотація

Стаття присвячена питанням захисту органами прокуратури прав та свобод громадян на тимчасово окупованих територіях.

Розглянуто основні нормативні документи, які регламентують питання щодо повноважень та основних напрямів діяльності органів прокуратури по територіям, які є наразі тимчасово окупованими територіями України.

При цьому автором наголошується на особливостях діяльності таких прокуратур, місцях їх територіального розташування та виокремлюються наявні проблемні питання, які виникають в роботі таких прокуратур.

Вказано, що Законом України «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» органи прокуратури, починаючи з 30.09.2016, позбавлено повноважень щодо здійснення представництва інтересів громадян, що на думку самих працівників прокуратур, юрисдикція яких розповсюджується на тимчасово окуповані території, є передчасним в умовах тимчасової окупації частини території України.

Автор у статті посилається на рішення міжнародних інстанцій, які висловили свою позицію щодо зміни статусу таких територій на прикладі Автономної Республіки Крим. Зокрема, на рішення Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, в якому вона офіційно підтвердила, що проведений в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі 16 березня 2014 року референдум не має законної сили і тому не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Аналізуючи напрями діяльності прокуратури, виокремлюються напрями, на яких виникають проблемні питання при виконанні вимог законодавства щодо прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях.

Автором вказується на те, що одним із основних напрямів роботи правоохоронних органів по тимчасово окупованим територіям є розслідування кримінальних правопорушень, які згідно з нормами міжнародного гуманітарного права є воєнними злочинами і злочинами проти людяності, на які, зокрема, поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду.

На підставі проведеного аналізу робиться висновок про те, що сьогодні варто говорити про різні аспекти діяльності прокурорів, метою яких в першу чергу є саме забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях.

Проте, на жаль, ці питання не знайшли свого відображення у законодавстві, яке регламентує діяльність органів прокуратури по тимчасово окупованим територіям, що, на думку автора статті, могло б сприяти більш ефективній роботі прокурорів та інших правоохоронних органів України. Пропонується деталізувати це питання у спеціальному Законі, яким є Закон України «Про прокуратуру».

Ключові слова: тимчасово окуповані території, захист прав людини, гарантії дотримання прав і свобод людини, прокуратура, повноваження прокурорів, функції органів прокуратури, Міжнародний кримінальний суд.

Abstract

права та свободи громадян тимчасово окупована територія

Dragan Olena Vasylivna Doctor of Law, Professor, Merited Lawyer of Ukraine, Professor of the Department of Criminal Law, Procedure and Criminalistics, Kyiv University of Intellectual Property and Law of the National University "Odesa Law Academy"

RIGHTS AND FREEDOMS OF CITIZENS IN THE TEMPORARILY OCCUPIED TERRITORIES: ACTIVITIES OF THE PROSECUTOR'S OFFICE

The article is devoted to the issues of protection of the rights and freedoms of citizens in the temporarily occupied territories by the prosecutor's offices.

The author examines the main regulatory documents governing the powers and main activities of the prosecutor's offices in the territories which are currently temporarily occupied by Ukraine. At the same time, the author emphasises the peculiarities of such prosecutor's offices, their territorial location and identifies the existing problematic issues arising in the work of such prosecutor's offices.

The author points out that the Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine on Justice" deprived the prosecutor's offices, starting from 30.09.2016, of the authority to represent the interests of citizens, which, in the opinion of the prosecutors themselves, whose jurisdiction extends to the temporarily occupied territories, is premature in the context of the temporary occupation of part of the territory of Ukraine.

The author refers to the decision of the United Nations General Assembly, in which it officially confirmed that the referendum held in the Autonomous Republic

of Crimea and the city of Sevastopol on 16 March 2014 had no legal force and therefore could not be the basis for any change in the status of the Autonomous Republic of Crimea or the city of Sevastopol.

Analysing the areas of activity of the prosecutor's office, the author identifies the areas where problematic issues arise in the course of implementation of the legislation on the rights and freedoms of citizens in the temporarily occupied territories.

The author points out that one of the main areas of work of law enforcement agencies in the temporarily occupied territories is the investigation of criminal offences which, according to international humanitarian law, are war crimes and crimes against humanity, which, in particular, are subject to the jurisdiction of the International Criminal Court.

Based on the analysis, the author concludes that today we should talk about various aspects of prosecutors' activities, the purpose of which is primarily to ensure the rights and freedoms of citizens in the temporarily occupied territories.

However, unfortunately, these issues are not reflected in the legislation regulating the activities of the prosecutor's offices in the temporarily occupied territories, which, in the author's opinion, could contribute to more effective work of prosecutors and other law enforcement agencies of Ukraine. It is proposed to detail this issue in a special law, which is the Law of Ukraine "On the Prosecutor's Office".

Keywords: temporarily occupied territories, protection of human rights, guarantees of observance of human rights and freedoms, prosecution, powers of prosecutors, functions of prosecution bodies, The International Criminal Court

Постановка проблеми

Дослідження стану забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина є однією з найактуальніших проблем юридичної науки в Україні.

Підставою для цієї тези є те, що в Конституції України зафіксовано положення, яким передбачено, що Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, проголошує людину, а також її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю та покладає на державу обов'язок щодо підтримання стабільності громадського життя, дотримання прав і свобод людини [1].

Першочерговим завданням цього напряму державної діяльності є упровадження в національне законодавство демократичних засад його функціонування, особливо в контексті європейської інтеграції України . Серед правових приписів, що регулюють права людини в Україні, особливу увагу приділяють правовим приписам, що регламентують засоби захисту порушених прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, які

застосовують в адміністративному та в судовому порядку, зокрема і щодо захисту прав і свобод людини міжнародними судовими установами, і, в першу чергу, Європейським судом з прав людини [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питань тимчасово окупованих територій є актуальними та перебувають наразі у центрі уваги дослідників. Багато вчених і юристів публікували книги та монографії про міжнародне право та конфлікти, включаючи питання тимчасово окупованих територій. Разом з тим, попри наявні дослідження, питання розгляду діяльності органів прокуратури щодо реалізації ними своїх повноважень на тимчасово окупованих територіях потребує дослідженню з урахуванням умов сьогодення.

Метою статті є аналіз повноважень та діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави на тимчасово окупованих територіях.

Виклад основного матеріалу

Із прийняттям 1996 року Конституції України значно розширилося коло соціальних цінностей, які знайшли свій прояв у правових приписах стосовно прав та свобод людини й громадянина, які одержали закріплення у вищому законодавчому акті України. У низці економічних положень, культурних надбань, моральних цінностей сучасного українського суспільства знайшли своє відображення юридичні права та свободи людини й громадянина, а їхня реалізація потребує проведення значного комплексу економічних, організаційно-управлінських, правових заходів [2].

В Основному Законі закріплено положення про те, що кожний, хто перебуває під юрисдикцією української держави, повинен знати свої права та свободи, вміти їх використовувати у повсякденному житті, бути психологічно готовим захищати і відстоювати їх законними засобами. Правильне застосування законів, правомірність діяльності органів законодавчої і виконавчої влади, місцевого самоврядування у сфері реалізації прав і свобод громадян забезпечуються, згідно з Конституцією України, також системою правосуддя [2].

Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН. А відповідно до проміжного рішення Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16 березня 2022 року на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України [3].

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй офіційно підтвердила, що „референдум, проведений в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі 16 березня 2014 року, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополя^ (пункт 5 Резолюції Асамблеї „Територіальна цілісність України“

від 27 березня 2014 року № A/RES/68/262). Асамблея закликала всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи „не визнавати будь-яких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на основі зазначеного референдуму й утриматися від будь-яких дій чи кроків, що їх можна було б тлумачити як визнання такого зміненого статусу“ (пункт 6 Резолюції Асамблеї „Територіальна цілісність України“ від 27 березня 2014 року № A/RES/68/262) [4].

Асамблея засудила „нинішню тимчасову окупацію Російською Федерацією частини української території - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя^, підтвердила „невизнання її анексії“ і наголосила, що «посадові особи Російської Федерації, які діють на території тимчасово окупованого Криму, є нелегітимними і мають називатися „окупаційна влада Російської Федерації^» (Резолюція Асамблеї „Ситуація щодо прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна“ від 16 грудня 2020 року № A/RES/75/192) [4].

Відповідно до статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй держава, що зазнала збройного нападу, має право на самозахист. Захищаючи себе, вона може вдаватися до застосування щодо держави-агресора збройної сили та обмежувальних заходів, що поширюються як на її громадян, так і на іноземців, з метою підвищення обороноздатності та забезпечення боєздатності своїх збройних сил [2].

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму [5]. З метою виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України, відповідно до наказу виконувача обов'язків Генерального прокурора України від 12 червня 2014 року прокуратуру Автономної Республіки Крим у зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Криму було передислоковано до м. Києва. Надалі - в 2015 та 2016 роках відповідно - на материкову частину України передислоковано інші правоохоронні органи - Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (в місто Одесу) і Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з розташуванням у місті Херсоні). Таким чином, на материковій частині України функціонує система основних правоохоронних органів автономії [5].

У подальшому, у зв'язку з тимчасовою окупацією території півострова Крим, з метою забезпечення належної організації діяльності органів прокуратури України Генеральним прокурором України було прийнято наказ від 27.03.2015 №18гн «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у зв'язку з тимчасовою окупацією території півострова Крим», який є чинним і до сьогодні [4]. Як зазначає у своєму інтерв'ю один із колишнього керівника прокуратури АР Крим, з урахуванням специфічних умов діяльності першочерговим завданням прокурора АРК було визначення пріоритетних напрямів, за якими прокуратура мала ефективно працювати в умовах окупації. На сьогодні до таких напрямів віднесено: злочини проти основ національної безпеки України; воєнні злочини та злочини проти людяності; порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України (ТОТ) та виїзду з неї; представництво інтересів громадян та держави в суді [5].

Організація та порядок діяльності прокуратури на тимчасово окупованих територіях, у тому числі і в Автономній Республіці Крим, визначаються такими нормативними документами, як Закон України «Про прокуратуру» та Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а також відповідними наказами Генерального прокурора. Так, 15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII , яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб [6].

Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. За змістом частини 1 статті 10 даного Закону громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в'їзду - виїзду за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

За ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» від 15.09.2015 №685-VIII, що набрав чинності з 09.10.2015) [6].

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 вищезазначеного Закону, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

1 вересня 2020 року, на підставі наказів Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 та №414 від 08.09.2020, розпочала роботу реформована прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. При цьому

пріоритети діяльності прокуратури залишилися незмінними - забезпечення невідворотності покарання для осіб, що вчиняють злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, проти основ національної безпеки України та інші на тимчасово окупованій території АР Крим та м.Севастополя [4].

З урахуванням викладеної на офіційному сайті прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, прокуратур Донецької та Луганської областей інформації, можливо зробити висновок про основні напрями діяльності прокурорів цих прокуратур спрямовані на захист прав і свобод громадян та інтересів держави переважно у сфері кримінальних правопорушень. Зокрема, для прикладу, на офіційному сайті однієї із вищезазначених прокуратур вказується на те, що починаючи з 2016 року визначено основні напрями роботи правоохоронних органів на таких територіях України; організовано роботу з Міжнародним кримінальним судом, налагоджено співпрацю з неурядовим сектором, розроблено методику розслідування кримінальних проваджень злочинів проти національної безпеки та воєнних злочинів, у зв'язку з тим, що до 2014 року у зазначених категоріях справ була практично відсутня слідча та судова практика [3].

На сайті також міститься інформація про те, що до прокуратури цих регіонів неодноразово отримують звернення громадян щодо обмежень їх прав і до цього часу до прокуратури продовжують надходити звернення, в яких громадяни вказують на відсутність як фізичної, так і матеріальної можливості звернення за фаховою юридичною допомогою на неокупованій території України, наявністю бюрократичного та не завжди законного опору органів системи державного управління при перевлаштуванні ними умов свого життя та інших порушень прав людини.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» органи прокуратури, починаючи з 30.09.2016, позбавлено повноважень щодо здійснення представництва інтересів громадян, що на думку працівників прокуратури АР Крим, є передчасним в умовах тимчасової окупації частини території України [8].

Так, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом [1].

Відповідно до пп. 9 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво прокуратурою громадян у судах у справах, провадження в яких розпочато до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень [7]. Таким чином, наразі органи прокуратури України позбавлені повноважень щодо захисту прав і свобод громадян і на тимчасово окупованих територіях України.

При цьому, за інформацією, розміщеною на сайті прокуратури АРК, незважаючи на суттєве звуження повноважень органів прокуратури щодо представництва інтересів громадян та держави в суді та відсутність доступу до піднаглядної території, прокурорами цієї прокуратури направлено до судів позовів (заяв) за 2016-2019 роки на загальну суму близько 200 млн грн. Значну частину діяльності прокуратури складав захист інтересів громадян в суді [8].

Разом з тим, наразі основним напрямом роботи правоохоронних органів та прокурорів по тимчасово окупованим територіям залишається тільки розслідування кримінальних правопорушень, які згідно з нормами міжнародного гуманітарного права є воєнними злочинами і злочинами проти людяності, на які, зокрема, поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду.

Ця категорія правопорушень в Кримінальному кодексі України охоплюється ст. 438 «Порушення законів та звичаїв війни». Внаслідок копіткої роботи прокурорів і залучених експертів у галузі міжнародного права розроблено правову позицію з розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів [8]. Також прокуратура здійснює процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях, зареєстрованих за фактами порушення прав людини на свободу і безпеку.

Водночас, ще одним із важливих завдань прокуратур по тимчасово окупованим територіям України стало також інформування громадськості про функціонування прокуратури як державного інституту, який всупереч окупації частини території України вживає заходів щодо захисту і відновлення порушених прав громадян [8].

При цьому прокуратури активно використовують можливості соціальних мереж Facebook, Twitter, відеохостинг компанії YouTube та канал Telegram. З метою мінімізації негативних наслідків для потерпілих, для вжиття заходів під час розслідування кримінальних проваджень і притягнення винних осіб до відповідальності прокуратурою введено електронну форму для анонімних повідомлень про правопорушення [8].

Разом з тим, наявна на офіційному сайті Офісу Г енерального прокурора та прокуратур, юрисдикція яких розповсюджується на тимчасово окуповані території, свідчить про те, що окремі конституційні функції прокуратури, а саме така яких представництво інтересів держави в суді, що включає в себе і реальне виконання судових рішень минулих років по захисту прав і свобод громадян, не здійснюються [9].

Висновки

Отже, підсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що сьогодні варто говорити про різні напрями діяльності прокуратур на тимчасово окупованих територіях України, виходячи з конституційних функцій.

Основною метою діяльності таких прокуратур є забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях. З урахуванням специфічних умов діяльності першочерговими завданнями прокуратур є визначення пріоритетних напрямів, за якими вони мають ефективно працювати та захищати права і свободи громадян на тимчасово окупованих територіях.

Разом з тим, вважаємо, що на сьогодні питання щодо особливостей діяльності прокуратур, юрисдикція яких розповсюджується на тимчасово окуповані території, не знайшли свого відображення у чинному законодавстві, яке регламентує діяльність органів прокуратури саме по тимчасово окупованим територіям.

Наявність таких норм у спеціальному Законі, а саме в Законі України «Про прокуратуру» могло б сприяти більш ефективній роботі прокурорів та інших правоохоронних органів України по тимчасово окупованим територіям.

Література

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Коваль М.В., Кайдаш О.Ю., Коваль А.М. Механізм забезпечення реалізації рішень Європейського суду з прав людини в Україні. Ірпінь: Університет ДФС України, 2020, с.272.

3. Драган О.В. Практика Європейського суду з прав людини щодо тимчасово окупованих територій України. Актуальні питання у сучасній науці. Серія «Право». 2024. № 2, с.17-25.

4. Про особливості організації діяльності органів прокуратури у зв'язку з тимчасовою окупацією території півострова Крим: наказ Генерального прокурора України від 27.03.2015 №18гн. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v0018900-15#top

5. Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя: офіційний сайт URL:https://ark.gp.gov.ua/ua/histark.html

6. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15 квітня 2014 року №1207-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text

7. Драган О.В. Європейські стандарти представництва інтересів громадянина та держави під час виконання судових рішень. Jurnaluljuridicnational: teorie§ ipractica. 2019. № 2 (36). С.125-129.

8. Прокурор АР Крим Гюндуз Мамедов: «Прокуратурою АР Крим вживатимуться заходи щодо скасування норм, які обмежують права кримчан». URL: https://ark.gp.gov.ua/ ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=252255&fp=420

9. Звіт про роботу органів прокуратури за січень-грудень 2023 року (прокуратури АР Крим та м. Севастополя). URL: https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c= view&_t=rec&id=238685

References

1. Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of June 28, 1996. No 254к/96-ВР zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua///aws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

2. Koval, M.V., Kaidash, O.Y., Koval, A.M. (2020).Mechanism for ensuring the implementation of decisions of the European Court of Human Rights in Ukraine. Irpin. 272р [in Ukrainian].

3.

4. Dragan, O.V.(2024). Case law of the European Court of Human Rights on the temporarily occupied territories of Ukraine [Case law of the European Court of Human Rights on the temporarily occupied territories of Ukraine] Topical issues in modern science -. Topical issues in modern science. Series "Law". No 2 , рр.17-25 [in Ukrainian].

5. Order of the Prosecutor General of Ukraine «On the peculiarities of organisation of the activity of the prosecutor's office in connection with the temporary occupation of the territory of the Crimean peninsula». [The Law of Ukraine «On the peculiarities of organisation of the activity of the prosecutor's office in connection with the temporary occupation of the territory of the Crimean peninsula]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v0018900-15#top [in Ukrainian].

6. Sait Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol: [Site of Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol] ark.gp.gov.ua . Retrieved from http://ark.gp.gov.ua/ua/histark.html [in Ukrainian].

7. On ensuring the rights and freedoms of citizens and the legal regime in the temporarily occupied territory of Ukraine: Law of Ukraine of April 15, 2014, No 1207-VII. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text [in Ukrainian].

8. Dragan, O.V. (2019) European standards of representation of interests of a citizen and the state in the execution of court decisions. [European standards of representation of interests of a citizen and the state in the execution of court decisions]. Jurnalul juridicnational: teorie§ i practica - Jurnalul juridicnational: teorie§ i practica. No 2 (36). рр. 125-129[in Ukrainian].

9. Sait Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol: [Site of Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol]. Prosecutor of the Autonomous Republic of Crimea Gunduz Mammadov: "The Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea will take measures to cancel the norms restricting the rights of Crimeans". Retrieved from https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=252255&fp=420 [in Ukrainian].

10. Sait Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol: [Site of Prosecutor's Office of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol]. Report on the work of the prosecutor's offices for January-December 2023 (prosecutor's offices of the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol). Retrieved from https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m= publications&_c=view&_t=rec&id=238685. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.