"Лісова злочинність" як кримінологічним феномен: поняття, ознаки, закономірності відтворення

3) паразитарна злочинність, під якою можливо розуміти в основному корупцію у сфері лісового господарства, тобто кримінальна експлуатація бюджетних ресурсів, лісогосподарського майна й суміжних можливостей кримінального збагачення, що виникають у зв'язку з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських, владно-представницьких функцій службовими особами підприємств, установ та організацій лісового господарства всіх форм власності. Таким чином паразитарна злочинність у сфері лісового господарства - це сегмент переважно корупційної злочинності, що реалізується у компоненті загального адміністрування, кадрової політики (включаючи зловживання службовими повноваженнями з боку службових осіб вищих, центральних органів державної влади при вирішенні кадрових питань у галузі), управління майном, розпорядження бюджетними коштами (ст. ст. 191, 364, 368, 369-2), а також спрямоване на забезпечення цих злочинів службове підроблення (ст. 366 КК України), ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 КК України), легалізація отриманого злочинним шляхом майна (ст. 209 КК України).

Найпоширенішими прикладами паразитарних кримінальних правопорушень у сфері лісового господарства України, що значною мірою є аналогічними із іншими сферами діяльності державних та комунальних підприємств, установ, організацій (в тому числі й у сфері надрокористування Документування та розслідування злочинів, вчинених у сфері надрокористування. URL : https://helpiks.org/8-46646.html.), є:

- протиправне відчуження майна та заволодіння ним фальсифікацією документів, зокрема приховування реального обсягу вирублених дерев;

- нецільове використання коштів, виділених на ведення лісового господарства, зокрема на лісовідновлювальні роботи, завищення обсягів виконаних робіт з метою розкрадання коштів;

- придбання обладнання за вищими, ніж ринкові, цінами, переважно за бюджетні кошти;

- надання в оренду приміщень, майнових об'єктів та матеріальних цінностей при занижених ставках оплати порівняно з ринковими;

- фальсифікація підсумків перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів лісового господарства щодо використання та збереження матеріальних цінностей (коштів), неповнота нарахування та сплати податків, незастосування штрафних і фінансових санкцій, безпідставне застосування пільг при оподаткуванні тощо.

Таким чином, підсумовуючи, зауважимо, що кримінологічний аналіз злочинності у сфері лісового господарства доцільно здійснювати на інтегративній платформі, у поєднанні вузького та широкого підходів у її розумінні.

При цьому наполягаємо й відстоюємо ту позицію, що соціально- правова природа лісової злочинності, її сутнісний зміст визначається саме на засадах методології юснатуралізму та етики партнерських відносин людини з Природою, у системі координат яких остання є базовим засновком існування, вихідною точкою та межею біовітальності, фундаментом соціальної ідентичності.

Тож і посягання на ці засновки варто розглядати не то, щоб прояв варварства і невігластва (на це можна було б списати природокористування, що існувало до ХХ ст.), а глибше - як саморуйнівну соціальну практику.

М. Г. Максіменцев підібрав під опис подібної практики дуже влучну алегорію: «... Деякий техніко-етичний «розлам», «соціальна антиматерія», яка є джерелом спрямованої на природу агресії, що в не унормованих, науково необґрунтованих формах без сумніву перетворюється на антропо - техногенне насильство, об'єктом якого постає біосфера.»*. І далі вчений робить застереження, що категорія «насильство» використовується у вказаному контексті зі значною часткою умовності.

Певна річ, що ані подібної (антропо-техногенної) форми, ані виду насильства правнича наука не знає. Втім, потреба у глибинному розумінні сутності злочинного природокористування вимагає розширення усталених академічних меж сприйняття дійсності, в тому числі й перш за все - її дискурсивної оболонки, яка постає дисциплінарно-проміжною. Юриспруденція вимушена шукати свої начала в суспільстві, людині, природі.

А тому й правнича категоризація так чи інакше, але змушена налагоджувати семіотичні мости, формувати міждисциплінарні смисли Максіменцев М. Г. Протидія злочинності у сфері надрокористування : монографія. Харків, 2019.

С. 73. Там само. С. 73.. Саме у зоні таких міждисциплінарних смислів формується розуміння сутності злочинності у сфері лісового господарства і як об'єкту кримінологічного дослідження, і як об'єкту керованого, системного, комплексного обструктивного впливу. Значення останнього важкого переоцінити для збереження життя на планеті, для забезпечення права майбутніх поколінь на життя, права бути. З цих позицій і виходимо на безпосередній аналіз цього різновиду кримінальної експлуатації Природи не тільки на національному, а й на глобальному рівні.

Висновки

Підсумовуючи, зауважимо, що «лісова злочинність» є метаскладним політико-економічним, інституціональним феноменом кримінальної експлуатації лісів. З кримінально-правової перспективи він виражається у системі кримінальних правопорушень, ознаки складів яких передбачені різнорідними (різнороздільними) статтями КК України: від складів кримінальних правопорушень проти довкілля й до злочинів у сфері господарської діяльності, службової діяльності тощо. З функціональної точки зору «лісова злочинність» передбачає експлуатацію всіх компонентів лісу: рослинного, тваринного світу (в тому числі й зокрема через незаконне полювання), а також земель лісового фонду.

Основними тенденціями відтворення «лісової злочинності» є: 1) інтеграція політико-інституціональної та економіко-інституціональної діяльнісної складової; 2) інституціоналізація вторинних, кондиційних та паразитарних кримінальних практик; 3) перерозподіл впливу між політико - економічними акторами лісокористування під впливом фактору війни; 4) латентизація «лісової злочинності» у зв'язку з окупацією окремих територій України, зокрема частин Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим; 5) інтенсифікація заподіяння шкоди лісовому господарству України внаслідок бойових дій, зумовлених ними лісових пожеж.

Список використаних джерел

1. Бебешко Т. З бесіди... / Блог Facebook. 2017. 14 грудня. URL: https://www.facebook.com/taras.bebeshko (дата звернення: 20.02.2024).

2. Бебешко Т. Клімат - нова економіка. Економічна правда. 2018. 13 серпня. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2018/08/13/639456/ (дата звернення: 15.02.2024).

3. Грицишен Д. О., Супрунова І. В., Лисак С. П. Економічна злочинність як суспільне явище та загроза державній безпеці. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 4. С. 140-151. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/24_2020/22.pdf (дата звернення: 15.02.2024).

4. Дунас М. О. Організація діяльності правоохоронних органів у протидії злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 1. С. 174-176. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2019/48.pdf (дата звернення: 15.02.2024).

5. Заічко О. В. Запобігання незаконній порубці або незаконному перевезенню, зберіганню, збуту лісу : монографія / За наук. ред. Б. М. Головкіна. Харків : Право, 2019. 192 с.

6. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. 712 с.

7. Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми : монографія. Х. : Гімназія, 2003. 352 с.

8. Максіменцев М. Г. Протидія злочинності у сфері надрокористування : монографія. Харків, 2019. 544 с.

9. Мельничук Т. В. Організовані форми злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері: кримінологічне дослідження : автореф. дис. . канд. юрид. наук : 12.00.08. Одеса, 2009. 20 с.

10. Ніпіаліді О. Профілактика економічної злочинності як важливий напрямок діяльності правоохоронних органів: стан, тенденції, проблеми. Актуальні проблеми правознавства. 2020. № 4 (24). С. 61-67.

11. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 14.09.2020 року № 392/2020 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/347/2021#n2 (дата звернення: 15.02.2024)..

12. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 рок «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року» : Указ Президента України від 11 серпня 2021 року № 347/2021 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/347/2021#n2 (дата звернення: 15.02.2024)..

13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року «Про Стратегію забезпечення державної безпеки» : Указ Президента України від 16.02.2022 р. № 56/2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/562022-41377 (дата звернення: 15.02.2024).

14. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 26.05.2015 р. № 287/2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/562022-41377 (дата звернення: 15.02.2024).

15. Про схвалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. № 1777-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 15.02.2024).

16. Про схвалення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 р. № 1363-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363- 2021-%D1%80#Text (дата звернення: 15.02.2024)..

17. Турлова Ю. А. Протидія екологічній злочинності в Україні: кримінологічні та кримінально-правові засади : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.08 / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України. К., 2018. 482 с.

18. Юртаєва К. В. Сучасні тенденції економічної злочинності в Україні. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2018. № 2. С. 109-119.

19. Climate-related financial risk management and the role of capital requirements. Prudential Regulation Authority Climate Change Adaptation Report 2021 / Bank of England. 2021. URL: https://www.bankofengland.co.uk/- /media/boe/files/prudential-regulation/publication/2021/october/climate- change-adaptation-report-2021.pdf (дата звернення: 17.02.2024)..

20. Global Forestry Enforcement. Strengthening Law Enforcement Cooperation Against Forestry Crime / INTERPOL. URL: https://www.interpol.int/content/download/5149/file/Global%20Forestry%20 Enforcement%20Prospectus%202019-web.pdf (дата звернення: 15.02.2024)..

21. Strengthening Forest Law Enforcement and Governance Addressing a Systemic Constraint to Sustainable Development. Sustainable Development Network / Environment and Agriculture and Rural Development Departments ; The World Bank. Report No. 36638-GLB. August 2006. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/330441468161667685/pdf/36 6380REVISED010Forest0Law01PUBLIC1.pdf (дата звернення: 15.02.2024).

Abstract

«Forestry criminality» as a criminology phenomenon: concepts, signs, trends of reproduction

Yurii V. Orlov,

Doctor of Science in Law, Professor

(Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine)

Yaroslav V. Stupnyk,

PhD in Law, Associated Professor

(Uzhgorod National University, Uzhgorod, Ukraine)

The article is devoted to a criminological analysis of the phenomenon of criminality in the field of forestry («forestry criminality»). It has been established that the criminal exploitation of forests is a meta-complex political-economic, institutional phenomenon.

From a criminal-legal perspective, it is expressed in the system of criminal offenses, the characteristics of which are provided for by various articles of the Criminal Code of Ukraine: from criminal offenses against the environment to crimes in the sphere of economic activity, official activity, etc. From a functional point of view, «forestry criminality» involves the exploitation of all components of the forest: flora and fauna (including and in particular due to illegal hunting), as well as the lands of the forest fund.

The main trends in the reproduction of «forestry criminality» are:

1) integration of the political- institutional and economic-institutional activity component;

2) institutionalization of secondary, conditional and parasitic criminal practices;

3) redistribution of influence between political and economic actors of forest use under the influence of the war factor;

4) latentization of «forestry criminality» in connection with the occupation of certain territories of Ukraine, in particular parts of the Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhia, Kherson regions, and the Autonomous Republic of Crimea; 5) intensification of damage to the forestry of Ukraine as a result of hostilities caused by forest fires.

Key words: environment, crime, «forestry criminality», criminal exploitation, institutionality, deforestation, illegal hunting, smuggling, war, combating crime.

Размещено на Allbest.ru