Особливості проведення допиту потерпілого дізнавачем у кримінальних провадженнях щодо шахрайства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

Особливості проведення допиту потерпілого дізнавачем у кримінальних провадженнях щодо шахрайства

Денис Владиславович Біленький

Анотація

допит потерпілий провадження шахрайство

У статті визначено характерні особливості допиту потерпілого у кримінальних провадженнях щодо шахрайства в контексті забезпечення першочергової спрямованості на якнайшвидше проведення тимчасового доступу до речей і документів, надання дізнавачем ґрунтовних та вичерпних роз'яснень потерпілим, як у подальшому вберегтися від подібних шахрайських дій, а також інші актуальні особливості в контексті подальшого надання доручень оперативним підрозділам, оформлення запитів адміністраторам платформ, що розміщують оголошення потенційних шахраїв тощо.

Ключові слова: допит потерпілого, дізнавач, досудове розслідування, кримінальні проступки, кримінальне провадження, шахрайство.

Denys V. Bilenkyi, Postgraduate Student (Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine)

Actual problems of interviewing the victim by the inquirer in criminal proceedings regarding fraud

Abstract

The article defines the characteristic features of the interrogation of the victim in criminal proceedings related to fraud in the context of ensuring the primary focus on providing temporary access to things and documents as soon as possible, providing thorough and comprehensive explanations to the victim by the investigator, how to protect themselves from similar fraudulent actions in the future, as well as other relevant specifics in the context of further assignment of orders to operative units, processing requests to administrators of platforms that post ads of potential fraudsters, etc.

Key words: interrogation of the victim, investigator, pretrial investigation, criminal misdemeanors, criminal proceedings, fraud.

Постановка проблеми

Щороку постачальники електронних послуг повідомляють про втрати мільярдів доларів через шахрайство. Незважаючи на величезні зусилля компаній щодо впровадження складних систем виявлення шахрайства на додаток до своїх електронних послуг, негативні наслідки шахрайства радше зростають, ніж зменшуються¹ Водночас у світлі цифровізації варто зазначити, що основна проблема для запобігання шахрайству в транзакціях електронної комерції полягає в тому, що моделі шахрайства досить динамічні та різноманітні Yesuf A., Serna-Olvera J., Rannenberg K. Using Fraud Patterns for Fraud Risk Assessment of E-services. In: 32nd IFIP TC 11 International Conference on ICT Systems Security and Privacy Protection (IFIP SEC). Rome, 29-31 May 2017. P. 553. Nanduri J., Liu Y., Yang K., Jia Y. Ecommerce Fraud Detection Through Fraud Islands and Multi-layer Machine Learning Model. Advances in Information and Communication. 2020. № 1130. P. 556.. У зв'язку з цим усе частіше науковці звертають увагу на те, що велика кількість шахрайських дій у системі електронного банкінгу має негативні наслідки, що виражаються у зниженні довіри громадян до банківських установ, надійності захисту їх персональних даних та банківських операцій, що проводяться з використанням електронного банкінгу тощо¹.

Варто акцентувати увагу на тому, що умовах воєнного стану спостерігається збільшення кількості шахрайських проявів, про що свідчать статистичні дані. Так, за 10 місяців 2023 р. обліковано 73160 кримінальних проваджень про шахрайство за ст. 190 КК України. У 2023 р. зафіксовано у 1,3 рази більше випадків, аніж загалом за попередні 2 роки 2021-2022 -- 55933 Kibets D., Lepei O., Prokopenko O., Chorna A., Shelukhin M. Anti fraud technologies in e banking. Journal of Legal, Ethical and Regulatory. 2019. № 22 (SI 2). P. 5. На 17% зменшилась кількість справ про шахрайство восени // Опендатабот: сайт. URL: https://opendatabot.ua/analytics/fraud-pandemic-3 (дата звернення: 05.03.2024)..

В українській правовій доктрині науково-теоретичне підґрунтя, кримінальні процесуальні та криміналістичні основи проведення допиту потерпілого були закладені на рівні наукових пошуків таких дослідників, як С.Є. Абламський, Р.С. Бєлкін, В.К. Весельський, В.В. Романюк, М.В. Салтевський, Т.Г. Фоміна, К.О. Чаплинський та інші. Водночас питання проведення допиту потерпілого дізнавачем у кримінальних провадженнях щодо шахрайства потребує новітніх наукових пошуків, які б враховували динамічні зміни в шахрайських проявах в еру цифровізації та принципову важливість ефективного досудового розслідування даної категорії кримінальних правопорушень.

Мета статті полягає в тому, щоб визначити особливості проведення допиту потерпілого дізнавачем у кримінальних провадженнях щодо шахрайства. Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити такі завдання: а) з'ясувати сутність допиту, що проводиться дізнавачем, зокрема, із урахуванням внутрішньо-інституційних особливостей функціонування органів і підрозділів поліції; б) проаналізувати вплив окремих особливостей внесення відомостей щодо шахрайства до ЄРДР на проведення допиту потерпілого; в) визначити особливості допиту потерпілого в контексті забезпечення першочергової спрямованості на якнайшвидше проведення тимчасового доступу до речей і документів, а також інші актуальні особливості в контексті подальшого надання доручень оперативним підрозділам, оформлення запитів адміністраторам платформ, що розміщують оголошення потенційних шахраїв тощо.

Виклад основного матеріалу

Як зазначають M. Thielgen, S. Schade, P. Niegisch, допит є основним завданням практичної роботи поліції. Результати допиту часто є вирішальними доказами в ході досудового розслідування. Успіх допиту залежить від взаємодії поліцейських і громадян. Компетенції поліцейських в ході проведення допиту охоплюють застосування особистих, професійних, соціальних і методичних здібностей. Під спілкуванням в ході проведення допиту розуміється цілеспрямоване застосування тактик і прийомів в ході отримання необхідної інформації¹. Із наведеними тезами слід погодитися, адже дійсно допит проводить у всіх кримінальних провадження, а отримана інформація є своєрідним орієнтиром подальших дій органу досудового розслідування, в тому числі під час розслідування шахрайств.

Зарубіжні дослідники (наприклад, J. Yu, S. Yang) звертають увагу на те, що інституційне завдання поліцейського допиту полягає у зборі доказів, зокрема отриманні точної інформації. Процес поліцейського допиту можна розглядати як мінливий процес, у якому допитувачі намагаються підвищити точність інформації. Застосовуються різні стратегії дискурсу, наприклад, такі як послідовне опитування, повторне опитування, переривання та коментарі метадискурсу для виконання інституційного завдання Thielgen M., Schade S., Niegisch P. Police Officers' Interrogation Expertise and Major Objectives in Police Service and Training: A Comprehensive Overview of the Literature. Frontiers in Psychology. 2022. № 13. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000811989600001. Yu J., Yang S. Discoursal Strategies of Police Interrogation. In: Symposium of Policing Diplomacy and the Belt and Road Initiative. Hangzhou, 28-30 June 2016. pp. 79-83..

У ході осмислення феномену допиту, що проводиться дізнавачем важливо зазначити, що на рівні будь-якої слідчої (розшукової) дії у діяльності органів і підрозділів Національної поліції України поряд із кримінально-правовими, процесуальними та криміналістичними аспектами важливо враховувати внутрішньо-інституційні особливості функціонування відповідних підрозділів поліції (в контексті досліджуваної тематики це підрозділи дізнання). Адже положення щодо організації діяльності підрозділів дізнання, сформовані в межах відомчих наказів, протоколів нарад, службових телефонограм, дозволяють в ході досудового розслідування органічно поєднувати врахування даних внутрішньо - інституційних особливостей з вимогами КПК України. Проте надзвичайно важливо не допустити надмірної відомчої регламентації процесу досудового розслідування, звісно й в частині проведення допиту потерпілого. Мова йде про ситуації, коли дізнавачі вимушені відводити значну частину робочого часу наданню відповідей на вказівки контролюючих підрозділів чи участі в заслуховуванні керівництвом певних категорій кримінальних проваджень. Водночас подібні внутрішньо-інституційні заходи за умови їх належної організації, плановості, врахування безпекової ситуації в умовах воєнного стану спрямовані не лише на пошук наявних недоліків, але й позитивних аспектів (наприклад, встановлення відповідної системи заохочення кращих дізнавачів), що може суттєво підвищити ефективність досудового розслідування кримінальних проступків.

Тим часом, поряд із внутрішньо-інституційним забезпеченням проведення допиту важливе значення має наукове осмислення наявних проблем, які виникають в ході проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Так, словенські науковці I досліджували переконання словенських поліцейських щодо основних характеристик їхніх допитів і того, чи методи, запропоновані на рівні навчально-методичних посібників, використовуються на практиці. З 86 заповнених анкет було виявлено, що типовий допит підозрюваного триває близько 90 хвилин. Дослідники з'ясували, що зазвичай використовуються три техніки допиту, а саме: проведення допитів ізольовано; виявлення протиріч у розповіді підозрюваного; очна ставка підозрюваного з наданням доказів¹. Тож, поліцейський допит є цілеспрямованим, конвенціоналізованим із повторюваними та відмінними рисами інституційного дискурсу, які випливають із його комунікативної мети, визначеної поліцейською професійною спільнотою Areh I., Walsh D., Bull R. Police interrogation practice in Slovenia. Psychology Crime & Law. 2016. № 22 (5). P. 405. Ye N., Pang J., Li J. A sociosemiotic interpretation of police interrogations. Semiotica. 2014. № 201.

P. 269..

Відповідно до положень ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого, зокрема, він уповноважений проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених КПК Україникримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651- 17 (дата звернення 05.03.2024)..

Для того, щоб простежити всю глибину змін у підходах до проведення дізнавачами допиту потерпілого у кримінальних провадженнях щодо шахрайства, необхідно розуміти особливості внесення відомостей про дану категорію кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), а також проведення дізнавачами окремих заходів забезпечення кримінального провадження, що мають фундаментальне значення в ході проведення досудового розслідування, зокрема тимчасового доступу до речей і документів в умовах воєнного стану.

Щодо особливостей внесення відомостей до ЄРДР, то згідно з усталеною практикою функціонування підрозділів дізнання Національної поліції України з метою виявлення серійності вчинених шахрайств, забезпечення контролю за повнотою відомостей, які вносяться до ЄРДР, у фабулах обов'язково зазначаються номери мобільних телефонів шахраїв у чітко визначеному форматі, а також номери банківських карток (рахунків), на які здійснювались перекази коштів потерпілих у чітко визначеному форматі без пробілів, знаків пунктуації та символів, а також у разі необхідності в розділі «Додаткові відмітки» обов'язково зазначається «3 використанням інформаційно-комунікаційних систем». На етапі внесення відомостей до ЄРДР важливо не допускати необґрунтованого приєднання заяв громадян про кримінальні правопорушення щодо шахрайських дій до інших, зокрема вже внесених до ЄРДР фактів шахрайств. Це обумовлює необхідність внесення змін у фабули після того як дізнавачу в ході проведення допиту потерпілого стали відомі нові номери мобільних телефонів та банківських карток (рахунків).

З практичної точки зору необхідно брати до уваги особливості проведення тимчасового доступу до речей і документів, що також мали вплив на підходи дізнавачів до проведення допиту потерпілих у кримінальних провадження щодо шахрайства. В цьому контексті варто вказати на те, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2137-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам» розділ XI «Перехідні положення» КПК України було доповнено п. 20-7. Згідно з положеннями цього пункту «під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури» Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності досудового розслідування "за гарячими слідами" та протидії кібератакам: Закон України від 15.03.2022 № 2137-IX // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20#Text (дата звернення 09.03.2024)..

З огляду на такі зміни у вітчизняному законодавстві одним із провідних завдань дізнавачів в ході проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо шахрайства, виконанню якого по суті мають сприяти всі інші завдання, є забезпечення швидкого проведення тимчасового доступу до речей і документів, зокрема до відомостей щодо номеру мобільного телефону та номеру банківської картки (рахунку) потенційного шахрая. Так, задля виконання даного завдання при проведенні в першочерговому порядку допиту потерпілого у кримінальних провадженнях даної категорії доцільно уточнювати у потерпілих номера телефонів потенційних шахраїв, номера банківських карт, на які здійснювались перекази коштів, та URL-адреси сайтів, на яких розміщувалися оголошення. Також доцільно невідкладно проводити огляди мобільних телефонів та комп'ютерної техніки потерпілих (оформлювати протоколом огляду, робити скріншоти або фото). Для прискорення отримання необхідної інформації від операторів мобільного зв'язку, доцільно також роз'яснювати потерпілим про можливість отримання списків з'єднань абонентських номерів шляхом надання відповідної заяви до операторів мобільного зв'язку, а також через відповідний додаток; приєднувати дані списки до матеріалів кримінального провадження.

Важливим моментом проведення допиту потерпілого в даній категорії кримінальних правопорушень є надання дізнавачем ґрунтовних та вичерпних роз'яснень потерпілим як у подальшому вберегтися від подібних шахрайських дій. З-поміж іншого, подібні роз'яснення можуть охоплювати важливість нерозголошення клієнтами персональних даних, пов'язаних із їхньою банківською карткою, її номеру, CVV-коду, пін-коду картки, номеру мобільного телефону клієнта, до якого прив'язана картка з логіном і паролем від особистого кабінету, якщо особа зареєстрована в системі Інтернет-банкінг. Така інформація дуже часто відкриває шлях для третіх осіб для здійснення шахрайських дій з коштами клієнта Kibets D., Lepei O., Prokopenko O., Chorna A., Shelukhin M. Anti fraud technologies in e banking. Journal of Legal, Ethical and Regulatory. 2019. № 22 (SI 2). P. 5..

У ході проведення допиту потерпілого за фактом зламу сторінок у соціальних мережах «Інстаграм» та «Фейсбук», а також здійснення шахраями розсилки друзям потерпілого (-ї) з проханням надати гроші від його (її) імені важливо встановити всю можливу інформацію про час і місце отримання доступу до акаунту потерпілого, використовуючи налаштування відповідної сторінки. Також доречно в такому випадку проводити огляд мобільного телефону потерпілого з обов'язковим оформленням протоколу огляду, створенням відповідних скріншотів або фото.

Не можемо оминути увагою такий вкрай важливий аспект проведення допиту потерпілого у кримінальних провадженнях щодо шахрайств, як отримання відомостей, які можуть бути використані в ході надання доручення оперативним підрозділам, співробітникам управління протидії кіберзлочинам відповідної області щодо надання всебічної інформації. Така інформація наявна в інформаційних базах та системах, до яких має доступ відповідний підрозділ (наприклад, інтегрованої інформаційно-пошукової системи «АРМОР», системи «ЄМА»). Також варто брати до уваги інформацію щодо сторінки у соціальній мережі, сайту, номеру банківської картки, номеру мобільного телефону тощо; встановлення IP-адрес комп'ютерного обладнання, за допомогою яких були вчинені шахрайські дії, адрес розташування вказаного обладнання, можливих спільників у вчиненні шахрайства, їх анкетних даних, адрес мешкання, номерів мобільних телефонів; виконання інших дій.

Окремо закцентуємо увагу на тому, що у випадку шахрайських дій з використанням потенційними шахраями попередньо розміщених оголошень про продаж товару чи надання послуги дізнавачем можуть бути відправлені запити адміністраторам платформи, що розмістила оголошення (наприклад, olx.ua). У такому випадку в ході допиту потерпілого дізнавачу доречно з'ясувати мобільні телефони шахрая, прив'язані банківські картки, електронні гаманці, дані, які особа вказувала під час реєстрації на платформі, іншу інформацію щодо власника оголошень, яка може стати основою для складання відповідного запиту дізнавачем.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що в ході осмислення феномену допиту, що проводиться дізнавачем, важливо зазначити наступне. По-перше, під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо шахрайств необхідно брати до уваги внутрішньо-інституційні особливості функціонування підрозділів дізнання. По-друге, важливо розуміти особливості внесення відомостей про дану категорію кримінальних правопорушень до ЄРДР. По - третє, брати до уваги особливості здійснення окремих заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасового доступу до речей і документів в умовах воєнного стану. По-четверте, доцільно уточнювати у потерпілих номера телефонів потенційних шахраїв, номера банківських карт, на які здійснювались перекази коштів, та URL-адреси сайтів, на яких розміщувалися оголошення. По-п'яте, невідкладно проводити огляди мобільних телефонів та комп'ютерної техніки потерпілих (оформлювати протоколом огляду, робити скріншоти або фото). Для прискорення отримання необхідної інформації від операторів мобільного зв'язку доцільно також роз'яснювати потерпілим про можливість отримання списків з'єднань абонентських номерів шляхом надання відповідної заяви до операторів мобільного зв'язку, а також через відповідний додаток; приєднувати дані списки до матеріалів кримінального провадження.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

2. На 17% зменшилась кількість справ про шахрайство восени // Опендатабот: сайт. URL: https://opendatabot.ua/analytics/fraud-pandemic-3.

3. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності досудового розслідування "за гарячими слідами" та протидії кібератакам: Закон України від 15.03.2022 № 2137-IX // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20#Text.

4. Areh I., Walsh D., Bull R. Police interrogation practice in Slovenia. Psychology Crime & Law. 2016. № 22 (5). Р. 405-419.

5. Kibets D., Lepei O., Prokopenko O., Chorna A., Shelukhin M. Anti fraud technologies in e banking. Journal of Legal, Ethical and Regulatory. 2019. № 22 (SI 2). Р. 1-6.

6. Nanduri J., Liu Y., Yang K., Jia Y. Ecommerce Fraud Detection Through Fraud Islands and Multi-layer Machine Learning Model. Advances in Information and Communication. 2020. № 1130. Р. 556-570.

7. Thielgen M., Schade S., Niegisch P. Police Officers' Interrogation Expertise and Major Objectives in Police Service and Training: A Comprehensive Overview of the Literature. Frontiers in Psychology. 2022. № 13. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000811989600001.

8. Ye N., Pang J., Li J. A sociosemiotic interpretation of police interrogations. Semiotica. 2014. № 201. pp. 269-280.

9. Yesuf A., Serna-Olvera J., Rannenberg K. Using Fraud Patterns for Fraud Risk Assessment of E-services. In: 32nd IFIP TC 11 International Conference on ICT Systems Security and Privacy Protection (IFIP SEC). Rome, 29-31 May 2017. pp. 553-567.

10. Yu J., Yang S. Discoursal Strategies of Police Interrogation. In: Symposium of Policing Diplomacy and the Belt and Road Initiative. Hangzhou, 2830 June 2016. Р. 79-83.

Размещено на Allbest.ru