Державне управління наданням соціальних послуг на засадах підприємницьких ініціатив

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Державне управління наданням соціальних послуг на засадах підприємницьких ініціатив

Косач Ірина Анатоліївна,

доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту та адміністрування

м. Чернігів

Анотація

В статті розглянуто теоретичні аспекти державного управління наданням соціальних послуг на засадах підприємницьких ініціатив. Мета статті - розробка теоретичних засад удосконалення системи надання соціальних послуг на засадах підприємницьких ініціатив. Визначено основні принципи функціонування системи надання соціальних послуг на сучасному етапі соціально-економічних процесів. Зазначається, що реалізація принципів взаємодії компонентів системи надання соціальних послуг відбувається на засадах конвергенції приватних та публічних ініціатив. Обґрунтовано важливість формування інституту соціального підприємництва в контексті реформування державного управління соціальними процесами. Визначено переваги розвитку соціального підприємництва. Розглянуто об'єктно - суб'єктну складову процесу надання соціальних послуг. Обґрунтовано, що важливою умовою при випровадженні соціального підприємництва є вдосконалення муніципального управління та організація функціонування органів місцевої влади в напрямку своєчасного та якісного надання соціальних послуг та забезпечення обслуговування повсякденної життєдіяльності населення. Запропоновано комплекс адаптивних важелів та механізмів, що здатні вирішити проблеми впровадження соціального підприємництва в умовах сучасної системи публічного управління. Зазначено, що впровадження зазначених дій обумовлює доцільність формування системи публічного управління соціальним підприємництвом на місцевому та регіональному рівні, запропоновано структурний склад зазначеної системи. На основі системного підходу визначено структуру системи надання соціальних послуг як комплекс взаємозв'язків, що визначаються особливостями соціальних відносин між особами та соціальними групами, які потребують соціального захисту, а також органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими і волонтерськими організаціями.

Ключові слова: державне управління, публічне управління, соціальна послуга, соціальне підприємництво, система надання соціальних послуг, соціальний захист.

Abstract

Kosach Irina Anatoliivna Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of Management and Administration Department, National university «ОДєгп^Аpolytechnics», Chernigiv

The governance of the social services provision on the basis of entrepreneurial initiatives

The article examines the theoretical aspects of public management of the provision of social services on the basis of entrepreneurial initiatives. The purpose of the article is to develop the theoretical foundations of improving the system of social services providing on the basis of entrepreneurial initiatives. The main principles of the functioning of the system of providing social services at the current stage of socio-economic processes have been determined. It has been noted that the implementation of the principles of providing social services system takes place on the basis of the convergence of private and public initiatives. The importance of the formation of the social entrepreneurship institute in the context of reforming the state management of social processes has been substantiated. The advantages of the development of social entrepreneurship have been determined. The object-subject component of the process of providing social services has been considered. It has been substantiated that an important condition for the implementation of social entrepreneurship is the improvement of municipal management and the organization of the functioning of local authorities in the direction of timely and high-quality provision of social services and ensuring maintenance of everyday life activities of the population. A complex of adaptive levers and mechanisms capable of solving the problems of implementing social entrepreneurship in the conditions of the modern public administration system has been proposed. It has been noted that the implementation of the mentioned actions determines the expediency of forming a system of public management of social entrepreneurship at the local and regional level. It has been proposed the structural composition of the mentioned system. On the basis of a systemic approach, the structure of the system of providing social services has been determined as a complex of interrelationships determined by the features of social relations between individuals and social groups that need social protection, as well as state authorities, local governments, and public and volunteer organizations.

Keywords: governance, public administration, social service, social entrepreneurship, system of providing social services, social protection.

Основна частина

Постановка проблеми. На сьогодні система система надання соціальних послуг пройшла процес інституціоналізації із формуванням всіх необхідних складових та може розглядатись як соціальний інститут, що функціонує з метою забезпечення потреб суспільного розвитку. При цьому соціальні послуги виступають основним елементом зазначеної системи, що характеризується взаємодією між фізичними особами як споживачами та юридичними особами як надавачами щодо задоволення їх соціальних потреб та інтересів на основі права та встановлених норм у законодавстві. В широкому спектрі надання соціальних послуг забезпечується закладами освіти та охорони здоров'я, установами громадського транспорту, підприємствами житлово-комунального господарства і т.ін. Проте під впливом пандемічних процесів, недосконалості реформування системи публічної влади, військової агресії рф в Україні ситуація у соціальній сфері характеризується загостренням протиріч між функціонуванням та розвитком установ та підприємств соціальної сфери, зростанням рівня незадоволеності якістю послуг населенням, що дозволяє зробити висновок про знаходження системи надання соціальних послуг у кризовому стані та створює передумови для розробки відповідних антикризових заходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток системи надання соціальних послуг знаходиться у фокусі уваги таких вітчизняних вчених, як Я. Бєлєвцова [1], О. Іляш [2], Т. Миськевич [3], Л. Савчук [4], В. Роледерс, Г. Кукель [5], Л. Сідєльнік [6] та ін. Пріоритетними напрямками досліджень у цій сфері є підвищення якості надання послуг та реформування системи державного управління, а також розробка відповідних механізмів державного регулювання.

Проте сучасні соціально-економічні процеси розвитку суспільства вимагають нових підходів та механізмів формування та розвитку системи надання соціальних послуг, що потребує додаткових досліджень у цьому напрямку.

Мета статті - розробка теоретичних засад удосконалення системи надання соціальних послуг на засадах підприємницьких ініціатив.

Виклад основного матеріалу. Функціонування системи надання соціальних послуг на сучасному етапі соціально-економічних процесів в Україні відбувається на основі наступних принципів:

- принципу адресності, що реалізується шляхом персоналізації при наданні соціальної послуги конкретному споживачу у терміни, що дозволяють максимально знизити соціальні проблеми;

- принципу доступності, що передбачає надання соціальної послуги на умовах своєчасності, безкоштовності або часткової оплати, що забезпечується відповідними нормативними актами та напрямками державної соціальної політики;

- принципу добровільності отримання соціальної послуги в залежності від потреби конкретної соціальної групи;

- принципу гуманності, що забезпечує рівність в отриманні соціальних послуг всіма громадянами та верствами населення, що їх потребують, незалежно від соціального статусу, віку, статі, інвалідності і т.ін.)

- принципу конфіденційності, що передбачає недопущення розповсюдження відосмостей особистого характеру організаціями, що мають право їх отримання та збергігання, а також спеціалізованим фахівцям, що залучаються до професійного надання соціальних послуг та повязаних з ними інформаційних та юридичних послуг.

Реалізація принципів взаємодії компонентів системи надання соціальних послуг відбувається на засадах конвергенції приватних та публічних ініціатив. Пріоритет при цьому останніми роками отримало соціальне підприємництво, що поступово отримує відповідну інституційну підтримку. Виникнення соціального підприємництва як інституту обумовлено відповідними напрямками державної політики щодо залучення до процесу управління соціальною сферою, крім державних та муніципальних органів, комерційних структур та передачі їм частини функцій щодо надання послуг соціального характеру, що повністю відповідає вимогам громадянського суспільства.

Дослідження напрацювань вчених [7-9] дозволяє зробити висновок про те, що:

- соціальне підприємництво не слід розглядати як одну із форм корпоративної соціальної відповідальності;

- соціальне підприємництво не є новим інструментом надання соціальних послуг населенню з використанням бізнес-технологій.

Як доводить міжнародна практика використання соціального підприємництва, воно може розвиватися всередині будь-якої із зазначених форм діяльності бізнесу, некомерційних організацій чи державних та міжнародних агенцій. Найбільш активно соціальне підприємництво розвивається у США, також країни Африки та Латинської Америки останнім часом характеризуються значною позитивною динамікою розвитку соціального підприємництва, випереджаючи в цьому країни Західної та Східної Європи [10]. Загальна світова тенденція свідчить про різноманітність сфер діяльності, що є властивими соціальному підприємництву в умовах інвестиційної обмеженості державного сектора. Насамперед поява проєктів соціального підприємництва в тій чи іншій сфері свідчить про її значущість для економіки та суспільства країни або окремого регіону.

Виокремлюють наступні підходи до трактування прикладної складової соціального підприємництва:

- соціальне підприємництво виступає засобом соціальної підтримки окремих категорій населення як споживачів соціальних послуг;

- соціальне підприємництво слід розглядати як один із чинників економічного розвитку;

- соціальне підприємництво є ефективним альтернативним механізмом розв'язання частини соціальних проблем за допомогою бізнесу [11].

Реалізація послуг на засадах соціального підприємництва має відбуватись в рамках нормативно-правового регулювання та розробки відповідних організаційних механізмів. Основними міжнародними документами, що формують організаційно-правові засади забезпечення соціальних прав громадян, є Європейська соціальна хартія, що була прийнята у 1961 р. із відповідними змінами у 1996 р., та Конвенція Міжнародної організації праці. Ці документи є взаємодоповнюючими, оскільки Хартія визначає базові засади надання соціальних послуг, а положення Конвенції її деталізує. В Україні на сьогодні ще не сформовано досконалої нормативно-правової бази у сфері регулювання соціального підприємництва, оскільки проєкт Закону «Про соціальні підприємства» не був прийнятий Верховною Радою. Отже, основні положення участі комерційних та некомерційних підприємств в процесі надання соціальних послуг визначаються згідно Закону України «Про соціальні послуги» [12].

Система соціального підприємництва має сприяти активному залученню комерційних установ для надання соціальних послуг населенню в якості рівноправних постачальників з державними організаціями. Задіяння підприємців до часткового виконання соціальної функції держави формує нові умови взаємодії сектору бізнесу та публічного управління. Розглядаючи правові засади надання соціальних послуг суб'єктами підприємництва шляхом визначення їх суб'єктного складу та структури, слід звернути увагу на об'єкт та зміст зазначеної взаємодії.

Вважаємо, що в якості об'єкта соціального підприємництва доцільно виокремити конкретну послугу, специфіка якої визначається соціальною спрямованістю. Формування цільової орієнтації знаходить свій прояв в тому, що визначений суб'єкт підприємництва, а здійснює прийняття управлінських рішень, що мають задовольнити соціальні потреби конкретного споживача, який не здатен самостійно вирішити певні проблеми, та забезпечити доступними методами умови для отримання послуг потрібної якості.

Важливою умовою при випровадженні соціального підприємництва є вдосконалення муніципального управління та організація функціонування органів місцевої влади в напрямку своєчасного та якісного надання соціальних послуг та забезпечення обслуговування повсякденної життєдіяльності населення. Зазначене виступає запорукою особистісного та громадського розвитку. Фінансовою складовою надання соціальних послуг виступає державна та муніципальна бюджетна підтримка. Проте в контексті соціального підприємництва доцільно врахувати той факт, що соціальні послуги можуть надаватися підприємствами та установами незалежно від форми власності, проте лише на основі попередньо розробленої органами державної влади соціальної політики та відповідних напрямків і завдань та під впливом контролюючих заходів з боку органів публічного управління. Тобто субєкт підприємництва, що є надавачем соціальної послуги, обирається споживачем на конкурентних засадах залежно від ринкової оцінки його діяльності.

Водночас виникає потреба в розробці адаптивних важелів та механізмів, що здатні вирішити проблеми впровадження соціального підприємництва. До основних із них пропонується віднести наступні:

- інвестування у розвиток соціальної сфери за умови отримання прибутку;

- перехід підприємств комунальної форми власності на ринковий механізм господарювання та конкурентні відносини;

- переформатування мислення населення стосовно принципів надання соціальних послуг в ринкових умовах.

Рис. 1. Модель функціонування соціального підприємництва Джерело: сформовано за [10]

соціальний економічний державний управління

Таким чином, розвиток та залучення бізнесу, спрямованого на вирішення соціальних проблем, призведе до збільшення ресурсів, що, у свою чергу, збільшить кількість соціальних підприємств, які підвищують у товариства відповідають і ведуть до утворення громадянського суспільства.

Впровадження зазначених дій обумовлює доцільність формування системи публічного управління соціальним підприємництвом на місцевому та регіональному рівні. Розглядаючи структурний склад зазначеної системи, виокремимо наступні компоненти:

- об'єкти соціальних послуг, які визначаються, по-перше, як окремі соціальні послуги, а по-друге - як окремі індивідууми, соціальні групи, що мають потреби, наміри та інтереси у виявленні та вирішенні наявних у них сутнісних проблем;

- суб'єкти сфери соціальних послуг, які визначаються як окремі індивідууми, спеціалізовані соціальні організації, що мають право здійснювати професійну діяльність у сфері надання певного спектру соціальних послуг, а також особи, які здійснюють волонтерську діяльність, а також споживачі послуг (клієнти), які мають соціальну суб'єктність;

- сформовані стандарти надання соціальних послуг, розроблені методики та підходи їх надання;

- наявні ресурси фінансового забезпечення надання послуг;

- кваліфікований персонал установ, що надають соціальні послуги;

- сформовані соціальні звязкивпроцесі надання послуг;

- сформоване культурне середовище;

- підходи до оцінки надання соціальних послуг.

Ключовим компонентом виступають споживачі послуг, що мають свої індивідуальні потреби та інтереси. Ефективне надання соціальних послуг передбачає індивідуальний підхід з урахуванням оцінки потреби життєзабезпечення клієнта.

Суб'єктний компонент системи соціального підприємництва надання соціальних послуг включає комерційні, державні та муніципальні установи, волонтерські організації. Обов'язковою характеристикою діяльності зазначених установ є наявність професійних знань, вмінь та навичок у цій сфері.

Третій компонент структури - середовище, що виступає конкретним соціумом, що забезпечує процес розвитку соціальних послуг.

Необхідно порівнювати та враховувати рівень адаптації соціуму до послуг, що надаються, його ставлення та довіру до соціальних служб. Також важливо створення досить високого рівня доступності вибору їх широкого спектру соціальних послуг, вплив їх надання на соціальне благополуччя суспільства, а також такий фактор, як рівень затребуваності соціальних послуг [10].

Наступним компонентом доцільно виокремити змістовний компонент, що включає в себе нормативи надання соціальних послуг, впроваджені методи та технології, методики оцінки ефективності надання, контрольні та моніторингові заходи.

Таким чином, системний підхід дозволяє визначити структуру системи надання соціальних послуг як комплекс взаємозв'язків, що визначаються особливостями соціальних відносин між особами та соціальними групами, що потребують соціального захисту, та органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими і волонтерськими організаціями.

Рис. 2. Характеристика компонентів системи публічного управління соціальним підприємництвом

Формування системи публічного управління соціальним підприємництвом створює умови для консолідації суб'єктів господарювання з метою забезпечення населення території якісними соціальними послугами. При цьому важливості для розвитку міжкорпоративних регіональних відносин набувають інтеграційні процеси із залученням органів місцевого самоврядування як керуючого центру, до основної функції якого відноситься визначення стратегічних напрямків діяльності для підприємницьких одиниць. Процес розвитку форм соціального підприємництва динамічний і немає чітко визначених територіальних кордонів у рамках реалізації підприємцями своєї соціальної місії. Саме поняття реалізації соціальної місії для будь-якого учасника цього процесу набуває досить конкретизованої форми залежно від суспільного усвідомлення інституційних змін, що відбуваються в економіці [9].

Соціальне підприємництво використовує широкий спектр організаційних механізмів, при цьому відбувається поєднання та трансформація цих механізмів у різних співвідношеннях, завдяки чому забезпечується досягнення соціальних цілей публічного управління. Ключовим аспектом є зменшення соціального навантаження за допомогою інноваційних методів та комбінації соціальних та економічних ресурсів для створення самовідтворюваного механізму надання цільових соціальних благ.

Таким чином, слід визначити, що соціальне підприємництво функціонує на засадах наступних орієнтирів: соціального, ринкового та інноваційного. Зазначені орієнтири знаходять відображення у наступних характеристиках соціального підприємництва:

- стає можливим вирішення соціальних проблем, які протягом тривалого часу залишаються невирішеними внаслідок неспроможності відповідальних державних та муніципальних установ та недостатнього бюджетного фінансування;

- поширюється використання інноваційних підходів до надання соціальних послуг в рамках задіяння конкурентних механізмів;

- в ринкових відносинах формується новий, сталий баланс, що вивільняє ресурси та має сприятливий вплив на суспільні відносини.

Висновки. Інституційне становлення соціального підприємництва є важливим для сучасного суспільства, оскільки, з одного боку, соціальне підприємництво здатне змінити концепцію державної соціальної політики, сприяти соціальній консолідації, вирішенню проблем безробіття та бідності, інноваційному розвитку суспільства, а з іншого - впливати на підвищення соціальної відповідальності бізнесу та органів влади. Отже, розвиток системи публічного управління соціальним підприємництвом спроможний стати прогресивним інструментом публічного управління в рамках існуючої господарської системи на засадах стратегічного управління, фінансової та інформаційної доступності, соціального захисту громадян, взаємодії організацій та підприємств, що надають соціальні послуги.

Література

1. Бєлєвцова Я.С. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні місцевих органів влади: автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: [спец.] 25.00.02. Харків. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Х., [б. в.], 2011, 20 с.

2. Іляш О. Щодо перспективних напрямів підвищення якості соціальних послуг в Україні. Аналітична доповідь. Нац. ін-т стратег. досліджень: веб-сайт, 2014, Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/763.

3. Миськевич Т. Реформування системи надання соціальних послуг в Україні. Громадська думка про правотворення. 2019. Вип.4. С. 12-16. URL:http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2019/4.pdf

4. Савчук Л. Реформування системи надання соціальних послуг в Україні в рамках децентралізації влади. Актуальніпроблемидержавногоуправління.2019. Вип. 78. С. 78-80.

5. Роледерс В.В., КукельГ. С. Проблеми фінансування сфери соціального захисту населення в Україні та шляхи їх подолання. Інвестиції: практикатадосвід.2019. Вип.10. С. 49-54.

6. Сідєльнік Л.Л. Стандарти соціальних послуг: зб. документів. К.: ТОВ «ЛДЛ», 2007. 232 с.

7. Шеленко Д.І., Баланюк І.Ф., Баланюк В.С. ^ціальний капітал у розвитку соціального підприємництва. ЕкономікаАПК.2021. No 11. С. 44-53. - URL: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202111044

8. Долуда Л., Назарук В., Кірсанова Ю. Соціальне підприємництво. Бізнес-модель. Реєстрація. Оподаткування. К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017, 92 с.

9. Кокоть В., Регелюк С., Бочарнікова А. Розвиток соціального підприємництва в Україні. Біла книга. К., 2020, 98 с.

10. Lindh, A. (2015). Public Opinion against Markets? Attitudes towards Market Distribution of Social Services - A Comparison of 17 Countries. Social Policy &Administration. 49 (7), 887-910. doi10.1111/spol.12105. DOI: https://doi.org/10.1111/spol.12105

11. Powell, M., & Osborne, S. (2020). Social enterprises, marketing, and sustainable public service provision. International review of administrative sciences, 86 (1), 62-79. Doi: 10.1177/0020852317751244. DOI: https://doi.org/10.1177/0020852317751244

12. Про соціальні послуги: [Закон України від 19 черв. 2003 р. №966-IV (із змінами, внесен. згідно із 8 Законами в 2004-2012 рр.)] // Офіц. вісн. України. - 2003. - 1 серп. (№29). - С. 52. - Ст. 1435.

References

1. Bielievtsоvа, Ia. S. (2011). Mekhanizmpidvyshchenniayakostisotsialnykhposluhnarivnimistsevykhorhanivvlady [The mechanism of improving the quality of social services at the local government level], Ph.D. Thesis, Public administration, Kharkiv. region. m-tderzh. upr. Nats. аkаd. derzh. upr. pryPrezydentoviUkrainy, Kharkiv, Ukraine.

2. Iliash, O. (2012). ShchodoperspektyvnykhnapriamivpidvyshchenniayakostisotsialnykhposluhvUkraini. Analitychnadopovid [As to promising areas of improving the quality of social services in Ukraine. Analytical Report], available at: http://www.niss.gov.ua/articles/763 (Accessed 10 Feb 2015).

3. Myskevych T. (2019). Reformuvanniasystemynadanniasotsialnykhposluh v Ukraini [Reforming the system of providing social services in Ukraine]. Public opinion on lawmaking, 4 (169), 12-16. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2019Z4. pdf (last accessed: 14.09.2020) [in Ukrainian].

4. Savchuk, L. (2019). Reformuvanniasystemynadanniasotsialnykhposluh v Ukraini v ramkakhdetsentralizatsiivlady [Reforming the system of social services in Ukraine in the framework of decentralization of power]. Actual problems of public administration, 78 (2), 78-80.

5. Roleders, V.V., &Kukel, H.S. (2019). Problemy fi nansuvanniasferysotsialnohozakhystunaselennia v Ukraini ta shliakhyyikhpodolannia [Problems of fi nancing the sphere of social protection of the population in Ukraine and ways to overcome them]. Investments: practice and experience, 10, 49-54.

6. Sidelnik, L.L. (2007), Standartystsialnyhposlug [Social service standards], vol. 2, LDL, Kyiv, Ukraine.

7. Shelenko D.I., Balaniuk I.F., Balaniuk V.S. (2021). Sotsialnyikapital u rozvytkusotsialnohopidpryiemnytstva [Social capital in the development of social entrepreneurship]. Ekonomika APK. No 11. S. 44-53. URL: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202111044.

8. Doluda, L., Nazaruk, V., &Kirsanova, Yu. (2017). Sotsialnepidpryiemnytstvo. Biznes - model. Reiestratsiia. Opodatkuvannia [Social entrepreneurship. Business model. Registration. Taxation].TOV «Ahentstvo «Ukraina»

9. Kokot, V. (Ed.), Reheliuk, S., Bocharnikova, A. (2020).RozvytoksotsialnohopidpryiemnytstvavUkraini. Bilaknyha [Development of social entrepreneurship in Ukraine. White book]

10. Lindh, A. (2015). Public Opinion against Markets? Attitudes towards Market Distribution of Social Services - A Comparison of 17 Countries. Social Policy & Administration. 49 (7), 887-910. doi10.1111/spol.12105. DOI: https://doi.org/10.1111/spol.12105

11. Powell, M., & Osborne, S. (2020). Social enterprises, marketing, and sustainable public service provision. International review of administrative sciences, 86 (1), 62-79. Doi: 10.1177/0020852317751244. DOI: https://doi.org/10.1177/0020852317751244

12. ZakonUkrainy «Pro sotsialniposluhy» vid 17.01.2019 №2671-VIII [Law of Ukraine «On Social Services» of January 17, 2019 №2671-VIII]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2671-19#Text (last accessed: 14.09.2020) [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru