Правове регулювання оподаткування і його вплив на формування бюджетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний податковий університет

Правове регулювання оподаткування і його вплив на формування бюджетів

Касьяненко Л.М. доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри фінансового та податкового права

Анотація

Стаття присвячена питанням правового регулювання впливу оподаткування на формування бюджетів. Акцентовано увагу, що у формуванні бюджетів провідне місце належить фіскальній політиці держави, адже саме сплата податків є запорукою формування бюджетів та їх видаткової спроможності. Зазначено, що виявлення й усунення нeдoлiкiв прaвoвoгo рeгулювaння дiючoгo сьoгoднi мeхaнiзму рoзпoдiлу й пeрeрoзпoдiлу aкумульoвaних кoштiв у фoндaх є нeoбхiднoю умoвoю пoдaльшoгo вдoскoнaлeння фiнaнсoвих прaвoвiднoсин з мeтoю нaйбiльш eфeктивнoгo, рaцioнaльнoгo й дoцiльнoгo викoристaння кoштiв цeнтрaлiзoвaних і дeцeнтрaлiзoвaний фoндiв дeржaвoю та органами місцевого самоврядування при здійсненні ними фiнaнсoвoї дiяльнoстi. Податкові платежі як джерело наповнення дохідної частини бюджетної системи, регулюють формування централізованих грошових фондів, тому потребують повноти і своєчасності сплати податків, правильності визначення бази оподаткування.

Охарактеризовано сучасний стан оподаткування у зарубіжних країнах і проаналізовано їх вплив на формування бюджетів. Зазначено, що залучення передового зарубіжного досвіду податкового регулювання потребує системного вивчення. Проблема удoскoнaлeння прaвoвoгo регулювання рoзпoдiльних і перерозподільних механізмів, що використовуються у фінансовій діяльності держави та органів місцевого самоврядування, зважаючи на зростаючий вплив фінансів на економіку країни, набуває особливого актуального характеру й вимагає більш повного всебічного, детального і зваженого підходу. В Україні податкове стимулювання розвитку бізнесу впродовж усіх років незалежності було недостатньо ефективним, а отже, не приносило очікуваних результатів.

Звичайно норми права, зокрема, і фінансового, будуть залишатися тільки бездієвою конструкцією, якщо не будуть втілюватися у практичне життя шляхом реалізації закріплених у них приписів. Неухильне дотримання норм податкового законодавства має забезпечувати наповнення бюджетів усіх рівнів, а це, у свою чергу, є необхідною умовою вирішення економічних, політичних і соціальних програм, що стоять перед державою та органами місцевого самоврядування. податковий регулювання оподаткування розподіл

Ключові слова: податкові правовідносини, бюджетні правовідносини, податки, бюджет, фінансова безпека держави.

Annotation

L.M. Kasianenko -- Doctor of Juridical Sciences, professor, Professor of the Department of Financial and Tax Law, the State Tax University

Legal Regulation of Taxation and its Impact on the Formation of Budgets

The article is devoted to issues of legal regulation of the influence of taxation on the formation of budgets. It is emphasized that in the formation of budgets, the leading place belongs to the fiscal policy of the state, because the payment of taxes is the guarantee of the formation of budgets and their spending capacity. It is noted that the identification and elimination of shortcomings in the legal regulation of the current mechanism of distribution and redistribution of accumulated funds in funds is a necessary condition for further improvement offinancial legal relationship with the aim of the most efficient, rational and effective use of the funds of centralized and decentralizedfunds by the state and local self-government bodies when they carry out financial activities i. Tax payments, as a source of filling the revenue part of the budget system, regulate the formation of centralized monetary funds, therefore they require the completeness and timeliness of tax payments, the correctness of the determination of the tax base.

The current state of taxation in foreign countries is characterized and their influence on the formation of budgets is analyzed. It is noted that the involvement of advancedforeign experience in tax regulation requires a systematic study. The problem of improving the legal regulation of distribution and redistribution mechanisms used in the financial activities of the state and local self-government bodies, taking into account the growing influence of finance on the country's economy, acquires a special topical character and requires a more com-prehensive, detailed and balanced approach. In Ukraine, tax incentives for business development during all the years of independence were not effective enough, and therefore did not bring the expected results.

Of course, the norms of each branch of law, in particular, the financial one, will remain only a declarative postulate, an inactive construction, if they are not embodied in practical life through the implementation of fixed they have tonics. Strict compliance with the norms of tax legislation should ensure the filling of budgets at all levels, and this, in turn, is a necessary condition for solving the economic, political and social programs facing the state and local self-government bodies.

Keywords: tax legal relations, budgetary legal relations, taxes, budget, financial security of the state.

Мета статті

Охарактеризувати сучасний стан правового регулювання оподаткування в Україні і зарубіжних державах. Здійснити аналіз впливу оподаткування на формування бюджетів у державі.

Постановка проблеми

Для розвитку будь-якої держави необхідна належна фінансова база. Податки у державному регулюванні економіки відіграють дві ролі: по-перше, вони є головним джерелом фінансування державних витрат, а, по-друге, інструментом регулювання. Неухильне дотримання норм податкового законодавства має забезпечувати наповнення бюджетів усіх рівнів, а це, у свою чергу, є необхідною умовою вирішення економічних, політичних і соціальних програм, що стоять перед державою та органами місцевого самоврядування. Отже, саме сплата податків є запорукою формування бюджетів та їх видаткової спроможності. На нашу думку, податкова система має бути ефективною та стабільною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання правового регулювання оподаткування та його вплив на економічний розвиток держави досліджували Н. Атаманчук, Д. Гетманцев, Н. Губерська, О. Дмитрик, М. Кармаліта, Д. Кобильник, А. Крисоватий, М. Кучерявенко, О. Музика-Стефанчук, Т. Латковська, О. Покатаєва, С. Юрій та інші науковці. Водночас з огляду на поточні реалії дослідження потребує правовий інститут мобілізації коштів, ураховуючи стан фінансової безпеки в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Люди прагнуть не просто до права, а до справедливого права з моральним потенціалом, яке є системою норм, тобто є суворо впорядковaною системою певних взaємозв'язaних прaвил поведінки, що встaновлені aбо сaнкціоновaні держaвою і мaють зaгaльнообов'язковий хaрaктер. Прoблемa удoскoнaлення прaвoвoгo регулювaння рoзпoдiльних і перерoзпoдiльних мехaнiзмiв, щo викoристoвуються у фiнaнсoвій дiяльнoстi держaви та органів місцевого самоврядування, звaжaючи wa зрoстaючий вплив фівднсів вд екoнoмiку країни, нaбувaє особливого aктуaльнoгo хaрaктеру й вимaгaє більш повного всебічного, детaльнoгo і вивaженoгo підходу.

Однією з головних ознак появи держави і формування соціальних класів можна вважати запровадження податків та виникнення, формування стабільної податкової системи. Важлива роль податків характеризується тим, що вони є одним з основних джерел доходів державного бюджету за допомогою яких держава не тільки акумулює кошти, але й здійснює перерозподіл суспільних доходів, стимулює чи дестимулює економічні процеси та ін. До прикладу, в Україні, питома вага податкових надходжень у доходах Державного бюджету в різні періоди складала від 61,16 % до 82,57 % [1]. Варто зазначити, що у світовій практиці виокремлюють чотири моделі, залежно від частки надходження певних податків до бюджету. По-перше, це англосаксонська модель, орієнтована на прямі податки з фізичних осіб, при цьому частка непрямих податків незначна. По-друге, це євроконтинентальна модель, яку характеризують значна частка непрямих податків та значна частка відрахувань на соціальне страхування. По-третє, це латиноамериканська модель, в основі якої лежить непряме оподаткування, що є найбільш сприятливим за умов інфляції. По-четверте, це змішана модель, яка має риси попередніх моделей і яку держави вибирають задля урізноманітнення структури доходів для запобігання залежності бюджету від окремих видів податків [2].

Податкові відрахування у таких країнах як Австрія, Бельгія, Данія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швеція становлять від 40 до 50 % ВВП.

Найвищий рівень централізації ВВП спостерігається у скандинавських країнах, але там і найвищі соціальні гарантії. При аналізі зарубіжного досвіду оподаткування ми можемо переконатися, що на сучасному етапі податок на нерухоме майно існує у 130 країнах світу, але його значення у формуванні бюджетів різне. Наприклад, податок на нерухомість забезпечує до 95% надходжень до місцевих бюджетів у Нідерландах, 81% - у Канаді, 52% - у Франції, від 10% до 70% - у США. Податок на нерухоме майно є винятково місцевим податком у країнах ЄС. Об'єктом оподаткування є земля, будівлі та споруди. У Великобританії це основний місцевий податок. Питома вага цього податку у власних надходженнях місцевих бюджетів становить від 10% у Данії, Фінляндії, Греції, Люксембурзі, до 50% у Бельгії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Словенії, Іспанії і майже 100% у Великобританії, Естонії, Ірландії.

За даними Світового Банку, податок на нерухомість в країнах з економікою, що розвивається, становить від 40% до 80% платежів до місцевих бюджетів. Зарубіжна практика засвідчує намагання різних країн удосконалювати свою фіскальну політику, яка має важливе значення для формування її бюджетів.

Як свідчить зарубіжний досвід, непрямі податки за умілого їх використання досить успішно виконували покладені на них функції. Загалом же співвідношення між прямими і непрямими податками має встановлюватися залежно від пріоритетів державної фіскальної політики. Прямі податки багатьма науковцями вважаються більш справедливими, оскільки вони встановлюються безпосередньо щодо платників та залежать від розмірів об'єктів оподаткування. завдяки чому ті члени суспільства, хто має вищі доходи, платить більше, що сприяє реалізації принципу соціальної справедливості. Через пряме оподаткування держава може впливати на ділову активність суб'єктів господарювання, інвестиційну привабливість, сукупне споживання та накопичення капіталу.

У європейських державах розуміння того, які податки можна віднести до прямих, може дещо відрізнятися. До прикладу, у Швейцарії для прямих податків існує окремий Федеральний Закон «Про прямі податки» у якому виділяється три види прямих податків: податок на доходи фізичних осіб; податок на прибуток юридичних осіб; податок з джерел доходу, що справляється з доходів деяких категорій фізичних та юридичних осіб [3]. Зокрема, до прямих податків, що справляються на федеральному рівні, окрім вищезазначених відносять федеральний податок на казино та обов'язковий збір військової служби. А до прямих податків, які можуть справлятися на рівні кантонів та общин, належать: подушний податок або податок з домогосподарств (тобто такий, що справляється з окремої особи або домогосподарства відповідно незалежно від рівня їх доходів, майнової забезпеченості, сімейного стану тощо); податок на спадщину та подарунки; податок на виграш у лотерею; податок на приріст капіталу від рухомих активів особистого користування; податок на продаж земельної ділянки; податок на власність; трансферний податок (податок на «зміну рук»); кантональний податок на казино; податок на бізнес [4].

Німецька та австрійська системи оподаткування викликають значний інтерес у науковців. У Німеччині податки розділяються на п'ять груп: загальні, федеральні, земельні, общинні (місцеві) та релігійні. Особливістю загальних податків є те, що вони надходять до бюджетів різних рівнів. Податок на доходи фізичних осіб, наряду з корпоративним податком, ПДВ та податком на доходи від капіталу, належить до загальних податків. Німеччині виокремлюють наступні прямі податки: податок на дохід від капіталу; податок на майно; податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на спадщину; податок на бізнес; податок на передачу нерухомості; податок на утримання собак; податок на мисливство і рибальство; церковний податок; податок на транспортні засоби; податок на прибуток; податок на ліцензію на алкогольні напої; податок на друге житло [5]. У Австрії прямими податками є: податок на доходи фізичних осіб; податок на прибуток підприємств; податок на транспортні засоби; податок на земельні ділянки; податок на спадщину та подарунки; церковний податок [6].

У Франції до прямих податків належать: податок на нерухоме майно; податок на бізнес; податок на проживання та телебачення; податок на багатство (сплачується, якщо статки особи перевищують 1 300 000 євро); податок на прибуток фізичних осіб [7].

В Австрії, Данії, Латвії, Люксембурзі, Німеччині, Фінляндії, Франції, Угорщині та ін. справляється «податок на заощадження». Однак у зазначених країнах спостерігаються певні відмінності у порядку оподаткування відсотків за депозитними вкладами. Наприклад, у Данії, Нідерландах і Швеції платник податку свої процентні доходи включає в щорічну податкову декларацію і тоді вони оподатковуються за чинною в країні шкалою оподаткування доходів. У Німеччині, Іспанії та Франції застосовують так звану систему передоплати, тобто податок з відсотків стягують у формі авансу, або передоплати, прибуткового податку, а потім із сукупного податкового зобов'язання вираховують цю наперед сплачену суму. В Україні податок нараховується та сплачується банком чи фінансовою установою, які у даному випадку є податковими агентами, що, на нашу думку, є оптимальним з погляду адміністрування податку. Ставка оподаткування в Україні для доходів від депозитів базова - 18%. Якщо ж подивитися на ставки для даного виду податку у державах, то вони суттєво різнитимуться. Наприклад, в Японії та Швейцарії ставка становить 15%; в Німеччині - 25%; в Ірландії - 41%; в Нідерландах - до 52%, у Франції та Іспанії - 25%.

Разом з тим, ставка оподаткування може виступати додатковим стимулюючим фактором, тому за певних умов для різних фінансових інструментів можливо доцільно використовувати різні ставки оподаткування [8].

Податки володіють стимулюючими можливостями щодо безпосередніх товаровиробників. Їх вплив на відтворювальні процеси здійснюється безпосередньо, через зменшення чи збільшення прибутку (доходу), який залишається в розпорядженні платників податків. Одночасно держава має вплив на напрями використання національного доходу. Правовідносини, які виникають у результаті публічної фінансової діяльності в сфері мобілізації податків та зборів до бюджетів і спрямовуються на виконання завдань соціально-економічного розвитку суспільства, обороноздатності, безпеки держави, одночасно дозволяють реалізовувати права, свободи, законні інтереси платників податків. Забезпечення правового регулювання, спрямованого на ефективне справляння податків, яке враховує процеси міжнародних економічних відносин, що ускладнилися та інтенсифікувалися, є викликом для сучасної соціальної та правової держави.

Ефективно побудована податкова система, що володіє необхідною гнучкістю, здатна досягти чітко поставлених цілей або, насамкінець, пом'якшити недоліки, які на даному відрізку часу важко усунути чи запобігти. Об'єктивно закладені в прямих податках суттєві стимулюючі можливості пояснюють широке використання та постійне вдосконалення їх механізму в країнах, що поставили за мету досягнення високого рівня економічного розвитку на базі розширення та підвищення ефективності суспільного виробництва [9].

У багатьох європейських державах перелік прямих податків є більшим, ніж в Україні. Якщо проаналізувати, то можна дійти висновку, що податки накладаються на ширше коло об'єктів оподаткування. В Україні немає податків на телебачення, на багатство, на утримання собак або церковного податку та ін., а деякі податки у нашій державі справляються як складова податку на доходи фізичних осіб (наприклад, податок на виграш у лотереї) або не відносяться до прямого оподаткування, але існують у податковій системі у дещо інших формах.

На підставі зарубіжного досвіду виокремлюють три типи фіскальної політики: політика максимальних податків (через введення нових податків, високих податкових ставок та зменшення податкових пільг, податкових канікул); політика розумних податків (низькі податкові ставки, збільшення податкових пільг); політика економічного розвитку (застосування високих податкових ставок, але надання відповідних компенсацій і пільг) [10]. Обрані фіскальні політики, у свою чергу, застосовують відповідні фіскальні механізми, здебільшого важливу роль при цьому відіграють характеристики економічної системи держави та історичні передумови розвитку її ринку.

В Україні домінуюча роль у системі прямого оподаткування належить особистим податкам: податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. Їхня фіскальна роль у формуванні бюджетів є вагомою. Варто зазначити, що оподаткування наділяє державу також і регулюючою функцією, дозволяє їй впливати на економічні процеси (інвестиційну активність, накопичення капіталу, сукупне споживання, ділову активність тощо). В умовах сьогодення процес подальшого вдосконалення податкового законодавства щодо оподаткування у нашій державі потребує виваженого підходу як учених, так і практиків для досягнення певного балансу між прямими і непрямими податками, максимального збалансування фіскального та регулятивного потенціалу податків.

Висновки

Підсумовуючи, варто зазначити, що місце будь-якого податку у системі оподаткування визначається не тільки його фіскальним та регулюючим ефектом, а і виходячи з тієї соціальної ролі, яку він виконує. Так, саме податки впливають на формування бюджетів. Приймаючи податкові закони, парламент повинен брати до уваги принцип справедливого обкладення податками, який, наприклад, закріплений у багатьох державах на конституційному рівні. «Держава передбачає справедливе оподаткування, звільняючи від оподаткування мінімум для існування і обкладаючи більш високими ставками більш великі майна та доходи» (ст. 24 Конституції Ліхтенштейну). У ряді Конституцій при закріпленні принципів податкового права акцент ставиться на прогресивний характер оподаткування. «Всі зобов'язані брати участь у державних витратах у відповідності зі своїми доходами. Податкова система грунтується на прогресивному оподаткуванні» (ст. 53 Конституції Італії).

У науці податкового права є різні погляди як щодо оподаткування в Україні в цілому, так і зокрема щодо відмінностей прямих й непрямих податків, ознак, особливостей, переваг та недоліків, шляхів реформування оподаткування. Але усі розуміють, що саме ефективна фіскальна політика впливає як на формування бюджетів, так і на фінансову безпеку держави.

Список використаних джерел

1. Офіційний веб-сайб Міністерства фінансів України. URL: https://minfin.com.ua/ua/.

2. Косач І. А., Жаворонок А. В., Марусяк Н. В. Сучасний стан прямого та непрямого оподаткування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2018. Вип. 20. Ч. 2. С. 67-71. URL: http://www.visnykeconom.uzhnu.uz.ua/archive/20_2_2018ua/15.pdf.

3. Bundesgesetz uber die direkte Bundessteuer: Schweizerischer Bundesgesetz vom 14. Dezember 1990. URL: https://www.fedlex.admin.ch/eli/cc/1991/1184_1184_1184/de.

4. Офіційний веб-сайт Федеральної податкової адміністрації Швейцарії. URL: https://www.estv.admin.ch/estv/en/home.html.

5. Einteilung der Steuern nach der Steuergruppe. URL: https://g-wie-gastro.de/steuerarten-indeutschland/-nach-steuergruppe/index.html.

6. Direkte und indirekte Steuern, 2018. URL: https://www.ionos.at/startupguide/unternehmensfuehrung/direkte-und-indirekte-steuer/.

7. J. Batchelor General Information on Taxes In France, Elitax. URL: https://www.elitax.com/generalinformation-on-taxes-in-france/.

8. Іванюк В. Податкові преференції при оподаткуванні доходів фізичних осіб: орієнтири удосконалення. Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. 2018. № 4. С. 52-66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VAPSV_2018_4_8.

9. Бутенко Т.В., Бутенко В.В. Переваги та недоліки використання різних форм оподаткування в Україні. Економіка: реалії часу. 2017. №4 (32). С. 28 - 36.

10. Фурса Т. П. Фіскальний механізм: зарубіжний досвід та українські реалії. URL: http://.www.intellect21.nuft.org.ua/j ournal/2016/2016_5/6. pdf.

References

1. Ofitsiinyi veb-saib Ministerstva finansiv Ukrainy. URL: https://minfin.com.ua/ua/.

2. Kosach I. A., Zhavoronok A. V., Marusiak N. V. Suchasnyi stan priamoho ta nepriamoho opodatkuvannia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia “Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo”. 2018. Vyp. 20. Ch. 2. S. 67-71. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/20_2_2018ua/15.pdf.

3. Bundesgesetz uber die direkte Bundessteuer: Schweizerischer Bundesgesetz vom 14. Dezember 1990. URL: https://www.fedlex.admin.ch/eli/cc/1991/1184_1184_1184/de.

4. Ofitsiinyi veb-sait Federalnoi podatkovoi administratsii Shveitsarii. URL: https://www.estv.admin.ch/estv/en/home.html.

5. Einteilung der Steuern nach der Steuergruppe. URL: https://g-wie-gastro.de/steuerarten-in-deutschland/-nach-steuergruppe/index.html.

6. Direkte und indirekte Steuern, 2018. URL: https://www.ionos.at/startupguide/unternehmensfuehrung/direkte-und-indirekte-steuer/.

7. J. Batchelor General Information on Taxes In France, Elitax. URL: https://www.elitax.com/generalinformation-on-taxes-in-france/.

8. Ivaniuk V. Podatkovi preferentsii pry opodatkuvanni dokhodiv fizychnykh osib: oriientyry udoskonalennia. Visnyk Akademii pratsi, sotsialnykh vidnosyn i turyzmu. 2018. № 4. S. 52-66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VAPSV_2018_4_8.

9. Butenko T.V., Butenko V.V. Perevahy ta nedoliky vykorystannia riznykh form opodatkuvannia v Ukraini. Ekonomika: realii chasu. 2017. №4 (32). S. 28 - 36.

10. Fursa T. P. Fiskalnyi mekhanizm: zarubizhnyi dosvid ta ukrainski realii. URL: http://.www.intellect21.nuft.org.ua/j ournal/2016/2016_5/6. pdf.

Размещено на Allbest.ru