Зовнішні вороги України в умовах російсько-української війни

Визначення суб'єктів міжнародної політики, готових підтримувати агресивну політику В. Путіна та повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Наслідки російської пропаганди для відносин України з міжнародними суб'єктами в умовах війни.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2024
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗОВНІШНІ ВОРОГИ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Хоркава Анастасія, здобувач фахової передвищої освіти

ІІ курс спеціальності «Комп'ютерні науки»

науковий керівник канд. істор. наук Лубкович Н.З.

Війни, що відбуваються у сучасному світі кардинально різняться від війн минулого століття. Із розвитком науково-технічного прогресу та зміною ролі інформаційного простору, появі Інтернету, змінилися і методи боротьби. Науковий світ сучасні війни визначив як гібридні, адже окрім військового методу протистояння сучасні держави-агресори використовують інформаційний та психологічний метод. На даний час саме ці інструменти геополітичної боротьби набирають найбільшої популярності. Саме ці інструменти і представляють виняткову небезпеку для сучасних націй -держав. Саме ці інструменти використовує РФ проти України та світу.

Ще у 2014-му російська пропаганда вибудовувала наступний сюжет, який пояснював її мотиви (не)участі у війні в Україні: «стався переворот, до влади прийшли фашисти, російськомовне населення опинилося під загрозою, воно просить про захист». На його підтвердження творилися фейкові історії про Майдан, інспірувалося повстання російськомовних на Півдні та Сході України, мітинги «Путін, ввєді войска!», проводилися псевдореферендуми в Криму і на Донбасі. І цей наратив спрацював для більшості росіян.

На жаль, в нього повірили навіть деякі українці, і він, частково був сприйнятий у світі [1].

На початку 2022 р., щоб знайти підтримку серед світових держав Московія ввела нову концепцію російсько-української війни, так звану «денацифікацію» та «демілітаризацію» України, з метою виправдання повномасштабного вторгнення.

Багаторічна робота московської пропаганди, постійний шантаж в енергетичній та ядерній сферах, дали свій результат, знайшлась частина політиків, публічних людей та держав, які підтримують війну Московії в Україні [1].

Важливо відмітити, що після того, як 24 лютого Росія напала на Україну, Генасамблея ООН провела термінове голосування щодо негайного засудження російської агресії.

Резолюцію підтримала 141 зі 193 країн-членів ООН. Серед держав, які утрималися від засудження Росії, опинилися такі великі держави, як Китай, Індія та Південна Африка. Тому західні лідери не повинні тішити себе ілюзіями, що абсолютно весь світ готовий повністю покласти провину за катастрофічну війну в Україні на Росію [2].

Зрозуміло, що найбільшим ворогом України є Московія. Її військовим діям притаманне ігнорування міжнародних правил ведення війни. Застосування забороненої зброї, репресії, окупація та анексія територій, масові вбивства, етнічні чистки. Все те, що мало місце у Сирії та Чечні, тепер особливо яскраво проявилося в Україні.

За час повномасштабної війни правозахисники зафіксували десятки тисяч злочинів, які є проявом геноциду проти українців. Це масові вбивства цивільних у Бучі, Гостомелі, Ірпині, Маріуполі, Херсоні, тощо. Викрадення та катування людей, вбивства військовополонених, знищення та пограбування майна, сексуальне насильство, примусова депортація (особливо дітей), фільтраційні табори.

Росія звинувачує Україну в нацизмі і водночас стирає із землі українські міста, крилатими ракетами та авіабомбами [3].

Китай, найбільш населена країна світу, де живе понад 1,4 млрд людей. Більшість із них отримують новини про Україну із контрольованих державою ЗМІ - так само як і більшість жителів Росії [2].

Від початку повномасштабної війни Росії проти України офіційні китайські особи неодноразово виступали за якнайшвидші переговори та вирішення конфлікту мирним шляхом. Водночас Китай не приєднався до санкцій проти Москви, не засуджує напад Росії на Україну, одночасно збільшуючи двосторонню торгівлю на тлі західних санкцій [4; 5].

Індія та Пакистан мають свої причини уникати неприємностей з Росією. Індія отримує більшу частину своєї зброї від Москви, а після недавнього прикордонного конфлікту з Китаєм через спірний регіон у Гімалаях Індія розраховує, що одного разу Росія може стати захисницею її інтересів.

У Пакистану теж не складаються відносини з країнами Заходу та особливо США. Пакистан також отримує зброю від Росії і потребує її підтримки для встановлення торгових маршрутів у свої північні регіони. Тому не дивно, що Індія і Пакистан утрималися під час голосування щодо резолюції ООН, яка засуджує агресію Росії проти України [3].

Білорусь. Після розвалу СРСР саме Білорусь стала найближчим союзником Російської Федерації. Ці «дружні» відносини ще більше зміцнилися 2020 року, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, не визнані більшістю країн світу як вільні та демократичні. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, побоюючись за свою владу, тісно співпрацює з Росією [6]. Лукашенко втягнув свою державу у війну проти України, відкрито заявивши на весь світ, що підтримує російське вторгнення: «:...Ми - єдина країна, яка підтримує росіян у цій боротьбі (проти України). Ті, хто дорікає нам, ви що, не знали, що в нас найтісніший союз із РФ?..» [7], він перетворив Білорусь на плацдарм для збройних сил російської федерації. Вже з першого дня війни з території РБ на українські міста і села летять ракети і є загроза повномасштабного вторгнення [8].

Ще одна держава яка підтримує Росію у цій війні є Сирія, адже повністю залежить від Москви. Президент Асад схвалює проведення «спеціальної операції» та за РФ визнав «незалежність» так званих республік [7].

Відкрито підтримує Росію і Північна Корея. Вона також визнала «Л/ДНР». Санкції та міжнародна ізоляція обох держав підштовхує їх до тіснішої співпраці. І РФ, і КНДР вважають себе жертвами санкцій і шукають шляхи, як їх обійти. Путін уже запропонував лідеру КНДР Кім Чен Ину «розширення» двосторонніх відносин: мовляв, Росія та Північна Корея зможуть посилити «безпеку та стабільність» на Корейському півострові та в усьому регіоні Північно-Східної Азії [7].

Угорщина, всіма способами, відкрито показує свою «нейтральну» позицію щодо російсько-української війни. Прем'єр-міністр Угорщини В. Орбан підтримує політику президента РФ В. Путіна. Від початку війни він публічно виступає проти санкцій проти Росії і заявляв, що Україна не зможе перемогти Росію. Глава МЗС Угорщини П. Сійярто неодноразово висловлювався проти України. Так, 17 листопада угорський дипломат звинуватив лідерів ЄС в антиросійській політиці і закликав їх піти у відставку [9]. Також Угорський прем'єр висловив свою думку, щодо російського вторгнення назвавши його «війною слов'ян», що угорського народу це ніяк не стосується. Причину війни прокоментував невиконання Україною Мінських угод, а також ненадання Заходом гарантії, що Україна не вступить до НАТО [10].

У зв'язку із російською пропагандою, проблемними стали стосунки між Україною та Німеччиною, Україною та Італією. Проросійські наративи там з'явилися ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. Крім того, коли німецькі та італійські журналісти пишуть про Україну то, на жаль, користуються російськими джерелами інформації, що впливає на світобачення публіки. В Німеччині та Італії є дуже багато прихильників Росії, є сильні політичні сили з антиукраїнською думкою, які підтримують міф про «неонацизм» та «фашизм» в Україні. Але не тільки інфопростір впливає на німців та італійців, ще одна з причин є великі зв'язки з Росією в економічній сфері [11]. Зрозуміло, що інформаційна війна України проти Московії у цих державах програна, тому й недивно, що влада цих країн не показує твердої та стійкої позиції щодо війни. міжнародний політика вторгнення війна

Не все так однозначно з підтримкою України у війні з Московією і зі сторони США. І хоча офіційно США є нашим повноцінним союзником, і там знайшлися окремі групи людей які повелися на російське ІПСО. Серед них ліворадикали, що виступали проти надання зброї українцям, оскільки вони вважають, що це призводить до більшого нарощення конфлікту. Праворадикали, звинувачують Зеленського у розгортанні ядерної війни. Лібертаріанська партія, яка після повномасштабного вторгнення стала рабом російської пропаганди. Ще одна політична сила, Республіканська партія, серед якої знайшлися депутати, які не готові підтримувати українців у війні, маючи на те свої причини (особисті цілі, неприязнь до політики Байдена).

Важливо зауважити, що не тільки політичні діячі США попали під вплив московської брехні. Одна із впливовіших американських компаній «Meta», яка займається відомими соціальними платформами (Facebook, тощо), голівудські актори і навіть славнозвісний винахідник Ілон Маск [11].

Отже, війна Росії проти України показала хто у сучасному світі готовий підтримувати агресивну політику В. Путіна, а відповідно й повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.

Список використаних джерел

1. Володимир В'ятрович: Чому Росія програє цю війну. ULR: https://novynarnia.com/2022/02/20/volodymyr-vyatrovych-chomu-rosiya-prograye-czyu-vijnu/

2. Френк Гарднер Друзі Путіна. Чому деякі країни не засуджують війну Росії проти України. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-61294384

3. «Знищують за те, що українці». Правники та дипломати наголошують на геноциді в Бучі. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/pravnyky-ta-dyplomaty-naholoshuyut-na-henotsydi-vbuchi/31784622.html

4. Війна в Україні. Сі Цзіньпін повторив позицію Китаю щодо мирних переговорів, про РФ не згадує. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kytay-pro-viynu-ukrayina/32131435.html

5. Війна росії проти України: як змінювалася риторика офіційного Китаю. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/11/18/infografika/pohtyka/vijna-rosiyi-proty-ukrayiny-yakzminyuvalasya-rytoryka-oficzijnoho-kytayu

6. Союзники Москви, які підтримують вторгнення до України. URL: https://tsn.ua/ato/krayini-yaki-druzhat-z-rosiyeyu-2019706. Html

7. Друзі Путіна. Хто підтримує російського президента у війні проти України. URL: https://focus.ua/uk/politics/527428-kto-podderzhivaet-putina-v-voyne-protiv-ukrainy

8. Білорусь у війні проти України: все, що треба знати. URL: https://rayon.in.ua/news/491699-bilorus-u-viyni-proti-ukraini-vse-shcho-treba-znati-onovlyuetsya

9. «Залежність стає сильнішою»: експерт пояснив, чому Угорщина не змінить ставлення до РФ. URL: https://www.unian.ua/pohtics/ekspert-poyasniv-chomu-ugorshchina-nezminit-svoye-stavlennya-do-rosiji12053694.html

10. Портников В. Орбан про війну Росії проти України. Про що свідчать заяви прем'єра Угорщини? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/orban-viyna-rosiya/31966481.html

11. Огляд проросійських наративів у ЗМІ Німеччини та Італії про «дискримінацію» російськомовного населення України. URL: https://voxukraine.org/oglyad-prorosijskyh-naratyviv-u-zmi-nimechchyny-ta-italiyi-pro-dyskryminatsiyu-rosijskomovnogo-naselennyaukrayiny/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.

    доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010

  • Характеристика політичної системи Української самостійної держави, проголошеної 1941 р. у Львові. Особливості німецького і румунського окупаційних режимів. Історія возз'єднання Закарпатської України з УРСР. Визначення змін в органах державної влади УРСР.

    реферат [21,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Визначення понять "фейк", "фактаж", методи та засоби перевірки фактажу. Розгляд дестабілізуючого та агресивного впливу російських інформаційних агентів на інформаційну та суспільно-політичну сферу. Роль і місце редактора в перевірці фактичного матеріалу.

    статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз принципів трудового права України. Розгляд основних причин припинення трудових відносин. Суб’єкт права як учасник суспільних відносин: підприємства, державні органи. Характеристика державних органів, виступаючих суб'єктами трудового права України.

    контрольная работа [46,2 K], добавлен 24.03.2013

  • Історичні особливості, напрями і процеси будівництва незалежної Української держави. Конституційний процес, реорганізація вищих органів державного управління та місцевого самоврядування України. Подальший розвиток української держави на рубежі ХХ-ХХІ ст.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 22.10.2010

  • Система виборів на території України, історія її розвитку. Особливості процедури виборів. Потенційні напрями реформування виборчої системи в сучасних умовах. Політико-правовий аналіз виборчої системи України, визначення її сильних та слабких сторін.

    курсовая работа [57,4 K], добавлен 17.05.2015

  • Поняття про правонаступництва у міжнародному праві. Визнання України як самостійної, суверенної держави. Основні принципи політики України в сфері роззброєння. Правонаступництво України після розпаду Радянського Союзу. Неперервність української держави.

    реферат [17,9 K], добавлен 06.03.2014

  • Затвердження загальнодержавної програми національно-культурного розвитку України. Законотворча робота по збереженню та забезпеченню статусу української мови як єдиної державної. Створення системи управління у сфері мовної політики, освіти та культури.

    статья [20,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Історія виникнення міжнародного гуманітарного права, його джерела. Механізми забезпечення, захисту прав й свобод людини. Право збройних конфліктів. Початок війни та її закінчення, їх правові наслідки. Відповідальність у міжнародному гуманітарному праві.

    курсовая работа [32,0 K], добавлен 04.12.2014

  • Суть, принципи і цілі регіональної політики України. Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів. Проблеми сучасної регіональної політики України. Особливості самоврядування територій. Державні регіональні прогнози і програми.

    курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.03.2010

  • Правова інтеграція національної системи судоустрою й статусу суддів України до світової спільноти. Процес створення гомогенного правового середовища у сфері судочинства в межах європейських інтеграційних організацій згідно із міжнародними стандартами.

    статья [27,7 K], добавлен 18.08.2017

  • Поняття та ознаки комерційної таємниці згідно з Цивільним Кодексом України. Юридична відповідальність за порушення права на комерційну таємницю в умовах існуючої конкуренції між суб'єктами господарювання. Вимоги до інформації, що підлягає захисту.

    контрольная работа [19,8 K], добавлен 12.11.2014

  • Декларація про державний суверенітет України. Загальнометодологічні принципи концепції Конституції України 1991 р. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України". Конституція (Основний закон) України, перелік статей.

    краткое изложение [252,0 K], добавлен 11.03.2009

  • Зв'язок фіскальної політики з держбюджетом країни. Фіскальною називають політику держави в області податків як головного джерела доходів державного бюджету. Крива Лаффера - показник зв'язку між податковими ставками та обсягом податкових надходжень.

    реферат [78,1 K], добавлен 24.12.2008

  • Розробка проекту Конвенції з питання кримінальної юрисдикції в період "холодної війни". Внесок Нюрнберзького трибуналу в розвиток концепції. Роль Комісії міжнародного права при Генеральній Асамблеї ООН в процесі формування міжнародного кримінального суду.

    реферат [23,4 K], добавлен 19.05.2011

  • Судоустрій та судочинство на українських землях в часи Великого Князівства Литовского. Основні наслідки кодифікації права в XVIII-XIX ст. Державність України доби української Центральної Ради, організація державної влади і законодавча діяльність.

    реферат [48,5 K], добавлен 04.05.2015

  • Аналіз актуальності дослідження категорії конституційні цінності в сучасних умовах конституційних перетворень. Особливості відображення даного явища в законодавстві України. Основи конституційного ладу та взаємодії особи, суспільства та держави.

    статья [19,7 K], добавлен 14.08.2017

  • Зібрання малоросійських прав 1807р. - перший проект цивільного кодексу України. Литовський статут російської редакції 1811р., його зміст і характерні риси. Звід місцевих законів західних губерній 1837р. Звід законів Російської імперії редакції 1842р. та

    контрольная работа [24,1 K], добавлен 08.03.2005

  • Аналіз юридичних аспектів можливих конституційних змін, здійснених в Україні, в контексті впровадження механізму виборів Президента України у Верховній Раді України. Ефективність функціонування державної влади після виборів Президента депутатами ВРУ.

    статья [25,0 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.

    курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.