Міжнародний досвід практичного застосування моделей корпоративної соціальної відповідальності підприємств будівельної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси, Україна

Міжнародний досвід практичного застосування моделей корпоративної соціальної відповідальності підприємств будівельної галузі

Василь Володимирович Поп здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

Vasyl POP

Postgraduate, Private Higher Education Institution «Rauf Ablyazov East European University», Cherkasy, Ukraine

Abstrac

This article examines the organizational and economic mechanisms of corporate social responsibility (CSR) at enterprises in the construction industry. It analyzes the important aspects of CSR implementation in this context and determines its impact on the overall results and sustainability of business entities. The article examines the specific components of the organizational and economic mechanism of CSR in the construction industry and provides a description of each of them. In addition, it identifies stakeholders within CSR and determines the expected benefits for each of them. The methodological bases of the study of the formation and functioning of the organizational and economic mechanisms of social responsibility at enterprises reveal the algorithm of conducting the study, which allows the evaluation of these mechanisms. This article will be an important source of information for managers, researchers and practitioners who are interested in understanding and implementing CSR in the construction industry. The article examines the main elements of the organizational and economic mechanism of CSR in the construction industry, including strategy formation, development of internal standards, involvement of stakeholders, monitoring and accountability. Each of these components receives a detailed description, which contributes to the understanding of their impact on the economic and social aspects of the enterprise. Particular attention is paid to the identification of stakeholders within CSR and the disclosure of specific benefits for each of them. This contributes to the awareness of all participants in the process of how they can benefit from the implementation of specific socially responsible practices. The methodological foundations of the study highlight the process of formation andfunctioning of organizational and economic mechanisms of social responsibility in the construction industry. The presented research algorithm makes it possible to systematically evaluate and characterize these mechanisms, contributing to the understanding of their impact and importance for enterprises.

Keywords: construction sector of the economy, construction enterprises, corporate social responsibility, problems, social responsibility.

Анотація

У роботі розглядаються моделі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) на підприємствах будівельної галузі. Вона аналізує важливі аспекти впровадження КСВ в цьому контексті та визначає її вплив на загальні результати та сталість діяльності суб 'єктів підприємництва.

У статті досліджуються конкретні складові організаційно-економічного механізму КСВ у будівельній галузі та надає характеристику кожній з них. Крім того, вона ідентифікує зацікавлені сторони в рамках КСВ та визначає очікувані вигоди для кожної з них.

Методичні основи дослідження формування та функціонування організаційно- економічних механізмів соціальної відповідальності на підприємствах розкривають алгоритм проведення дослідження, що дозволяє здійснити оцінку цих механізмів. Ця стаття стане важливим джерелом інформації для менеджерів, дослідників та практиків, які зацікавлені у розумінні та впровадженні КСВ в будівельній галузі.

Стаття розглядає основні елементи організаційно-економічного механізму КСВ у будівельній галузі, включаючи формування стратегії, розробку внутрішніх стандартів, залучення зацікавлених сторін, моніторинг та відповідальність. Кожна з цих складових отримує детальну характеристику, що сприяє зрозумінню їхнього впливу на економічні та соціальні аспекти підприємства.

Особлива увага приділяється ідентифікації зацікавлених сторін в межах КСВ та розкриттю конкретних вигод для кожної з них. Це сприяє усвідомленню всіх учасників процесу того, як вони можуть виграти від реалізації конкретних соціально- відповідальних практик.

Методичні основи дослідження висвітлюють процес формування та функціонування організаційно-економічних механізмів соціальної відповідальності у будівельній галузі. Представлений алгоритм дослідження дозволяє систематично оцінити та характеризувати ці механізми, сприяючи розумінню їхнього впливу та важливості для підприємств.

Ключові слова: будівельна галузь економіки, будівельні підприємства, корпоративна соціальна відповідальність, проблеми, соціальна відповідальність. корпоративна соціальна відповідальність будівельний

Постановка проблеми. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) є важливим аспектом управління сучасними підприємствами, включаючи ті, що працюють у будівельній галузі. Моделі КСВ для будівельних підприємств можуть включати різні аспекти, орієнтовані на взаємодію з різними стейкхолдерами та мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище. Корпоративна соціальна відповідальність в будівельній галузі включає в себе широкий спектр стратегій, методів та інструментів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку підприємств. Забезпечення відповідності підприємств будівельної галузі найвищим стандартам безпеки, якості матеріалів та виконання робіт. Це може включати сертифікацію, внутрішні контрольні системи та постійний моніторинг. Розвиток екологічних технологій та практик у будівництві для зменшення впливу на довкілля. Використання відновлювальних матеріалів, енергоефективність та впровадження зелених технологій. Взаємодія з різними зацікавленими сторонами - співпраця з громадськістю, урядовими структурами, іншими підприємствами для спільного пошуку та впровадження кращих практик. Ці механізми спрямовані на досягнення гармонії між економічними, соціальними та екологічними аспектами в діяльності будівельних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові праці про проблематику соціальної відповідальності та корпоративної соціальної відповідальності вивчають різні аспекти цих понять, пропонують різні моделі і методики їх впровадження в сучасне бізнес-середовище. Деякі відомі науковці, які досліджували цю тему, включають: К.М. Березюк [1]; А.Л. Бержаніра [2]; А.М. Колота [3]; О.А. Грішнової [4]; В.К. Грищука [5]; К.А. Тілта [6]; А.Б. Керролла [7]; Ф. Друкера [8]; Дж. Поста [9] та інших.

Сучасні глобальні та національні трансформації у світовій економічній системі, спричинені кризою та наслідками військової агресії, створюють суттєві виклики для економіки України на всіх її рівнях. Ця ситуація вимагає подальших наукових досліджень у галузі соціальної відповідальності бізнесу, зосереджених на найбільш актуальних проблемах, зокрема у будівельній сфері.

На макрорівні, важливо досліджувати вплив глобальних та регіональних економічних турбулентностей на стратегічні цілі розвитку України. Це включає аналіз можливостей відновлення та розвитку економіки, враховуючи вплив конфлікту на рівень інвестицій та зовнішньої торгівлі. На мезорівні, дослідження можуть бути спрямовані на вивчення впливу кризових подій на окремі галузі економіки, такі як будівництво. Важливо враховувати, які стратегії та підходи в галузі будівництва можуть сприяти відновленню і розвитку національної інфраструктури та підтримці сталого розвитку.

На мікрорівні, дослідження можуть зосереджуватися на реакції конкретних підприємств будівельної галузі на зміни в економічному середовищі, а також на їхню соціальну відповідальність у забезпеченні безпеки праці та дотриманні стандартів якості.

Дослідження в галузі соціальної відповідальності бізнесу у будівельній сфері в умовах поточних трансформацій допоможе розробити та впровадити стратегії, спрямовані на стабілізацію, відновлення та розвиток економіки, забезпечуючи сталість та безпеку для суспільства та галузі будівництва.

Мета статті. Полягає в аналізі організаційно-економічного механізму корпоративної соціальної відповідальності підприємств будівельної галузі. Висвітлення цих механізмів, які впливають на економічні результати підприємств будівельної галузі та сприяють створенню стійких соціально-відповідальних бізнес середовище.

Виклад основного матеріалу. Державне регулювання має ключове значення для формування та функціонування організаційно-економічних механізмів корпоративної соціальної відповідальності. При цьому державні інститути відіграють три ролі в межах ОЕМ КСВ: суб'єкти, що впливають на ОЕМ КСВ, об'єкти впливу та регулятор (контролер), що виступає незалежним арбітром в межах КСВ та формує середовище КСВ у країні. Державне регулювання може включати чотири напрями впливу: публічний, в межах якого держава (державні інститути та інститути місцевого самоврядування) формує національну політику та основні засади розвитку корпоративної соціальної відповідальності і стимулює бізнес до розвитку КСВ; публічно-приватний, де держава формує середовище розвитку корпоративної соціальної відповідальності, ознайомлення та імплементації кращих практик КСВ, у тому числі іноземних, на підприємствах; публічно-громадський, де держава ознайомлює суспільство з практиками КСВ та стимулює громадян, окремі суспільні групи та суспільство в цілому долучатись до формування і розвитку КСВ на підприємствах; корпоративний, що направлений на регламентацію КСВ на підприємствах країни в межах побудови діалогу між підприємством, державними владними інститутами та іншими зацікавленими сторонами [3, с. 159].

Сучасні організаційно-економічний механізми корпоративної соціальної відповідальності підприємств формуються та розвиваються під впливом добровільних міжнародних стандартів КСВ, що можливо поділити на шість груп: загальні; стандарти управління та сертифікації діяльності; міжнародні рейтингові індекси; стандарти підготовки звітності у сфері КСВ; стандарти оцінки КСВ; стандарти КСВ для підприємств окремих галузей (табл. 1.1). Наведені стандарти можуть прийматись окремими підприємствами, галузями економіки окремих країн або окремими країнами для всіх національних підприємств. Відзначаємо проблеми розробки та запровадження стандартів корпоративної соціальної відповідальності для окремих галузей економіки.

Таблиця 1

Класифікація добровільних міжнародних стандартів у сфері корпоративної соціальної відповідальності

Джерело: систематизовано автором за даними [7, с. 58; 3, с. 36-38].

Формування та функціонування організаційно-економічного механізму корпоративної соціальної відповідальності підприємства визначається вибором моделі КСВ. Можемо виділити наступні моделі корпоративної соціальної відповідальності, що можуть бути використані підприємствами: модель КСВ США, модель КСВ ЄС, британська, японська, азійська, країн з перехідною економікою, країн, що розвиваються.

Модель корпоративної соціальної відповідальності США орієнтована на максимальну свободу діяльності компанії у сфері КСВ та не значний вплив на КСВ компанії держави. Компанія за цієї моделі не відчуває тиску держави але відчуває суттєвий тиск суспільства. Характерними рисами цієї моделі є: повна свобода компанії у виборі напрямів і розмірів ресурсів, що витрачаються на КСВ; акцент на роботу з місцевими громадами; креативність та філантропія; стимулювання активності працівників і підтримка ініціатив працівників у соціальній сфері; жорсткий контроль 83 ресурсів, що витрачаються на КСВ та намагання підвищити ефективність витрат ресурсів у цій сфері; орієнтація, як на зовнішнє, так і внутрішнє середовище компанії [7, с. 59].

Модель корпоративної соціальної відповідальності Європейської співдружності спирається на жорстку регламентацію та контроль зі сторони державних владних інститутів. Свобода компаній у сфері КСВ обмежена. Характерними рисами цієї моделі є: врахування державної регламентації КСВ, що відрізняється у кожній країні; реакція на запити суспільства; взаємодія з державними владними інститутами та іншими зацікавленими сторонами; підтримка напрямків КСВ, що визначені керівники органами країни та ЄС; орієнтація, як на зовнішнє, так і внутрішнє середовище компанії [3, с. 2526].

Британська модель корпоративної соціальної відповідальності (розповсюджена також у Ірландії) намагається поєднати у собі риси моделі КСВ США та моделі КСВ ЄС. Характерними рисами цієї моделі є: визначена свобода компаній у сфері КСВ за контролю і регламентації зі сторони державних органів влади; жорсткий контроль ресурсів, що витрачаються на КСВ та намагання підвищити ефективність витрат ресурсів у цій сфері; філантропія компаній; соціальна активність працівників за підтримки компаній; орієнтація, як на зовнішнє, так і внутрішнє середовище компанії.

Японська модель корпоративної соціальної відповідальності жорстко регламентується державою та майже обмежує свободу підприємств у сфері КСВ. Характерними рисами цієї моделі є: орієнтація на внутрішнє середовище компанії; побудову діалогу з працівниками компанії; низька зовнішня активність компанії; низька соціальна активність працівників; соціальна відповідальність керівництва компанії, в першу чергу перед працівниками; колективне прийняття рішень у сфері КСВ [7, с. 60].

Азійська модель корпоративної соціальної відповідальності будується на національних та релігійних традиціях країни з частковою імплементацією закордонного досвіду. Характерними рисами цієї моделі є: обмежені зусилля компаній у сфері КСВ; орієнтація на національні та релігійні особливості, а не на державне регулювання та побажання працівників; відсутність ефективного діалогу між зацікавленими сторонами; відсутність соціальної активності працівників.

Модель корпоративної соціальної відповідальності країн з перехідною економікою характеризується хаотичністю та багатоваріативністю інструментів КСВ. Характерними рисами цієї моделі є: пошук балансу між державним втручанням та самостійністю підприємств; не розуміння частиною бізнесу необхідності КСВ; намагання видати державні соціальні стандарти за КСВ; налагодження діалогу між зацікавленими сторонами з акцентом на працівників та територіальні громади; підвищення уваги до екологічних проблем; пошук ефективних моделей управління КСВ на підприємстві; імплементація закордонного досвіду; низька соціальна активність більшості працівників.

Модель корпоративної соціальної відповідальності країн, що розвиваються дозволяє компаніям реалізовувати обмежені заходи у сфері КСВ. Характерними рисами цієї моделі є: дефіцит ресурсів компаній та не бажання витрачати ці ресурси на КСВ; намагання більшості компаній уникнути КСВ; розвиток КСВ за рахунок міжнародних організацій та іноземних некомерційних організацій; імплементація закордонного досвіду; пасивність працівників у сфері КСВ [3, с. 25-26].

Компанії в межах формування та функціонування організаційно-економічного механізму корпоративної соціальної відповідальності повинні обрати підхід до реалізації КСВ на підприємстві. Можемо виділити такі підходи до КСВ: традиційний (мінімалістичний); етичний (філантропічний); соціально-етичний; нормативний; інструментальний; політичний; міжнародний; дотримання прав людини; стратегічний.

Традиційний (мінімалістичний) підхід до КСВ був сформований М. Фрідменом та наголошує, що компанії в межах КСВ повинні вести чесну конкурентну боротьбу, дотримуватись законів, максимізувати прибутки, ефективно використовувати ресурси та не допускати шахрайства і надмірного використання асиметрії інформації [8, с. 16].

Соціально-етичний підхід до КСВ стверджує, що компанії повинні досягати балансу власних інтересів та інтересів зацікавлених сторін за рахунок використання власних ресурсів, у тому числі фінансових, в межах взаємодії з зацікавленими сторонами. Компанії повинні брати добровільні зобов'язання перед суспільством та допомагати вирішувати найбільш важливі соціальні проблеми [7, с. 68].

В межах нормативного підходу до КСВ визначається, що керівництво, власники та працівники компанії несуть відповідальність перед зацікавленими особами та повинні компенсувати втрати зацікавлених осіб від господарської діяльності компанії.

Інструментальний підхід до КСВ вказує, що соціальна відповідальність компанії є такою ж обов'язковою, як і економічна, що потребує від компанії дотримуватись чинного законодавства, вести діалог з державними владними інститутами та розподіляти ресурси між економічною і соціальною діяльністю. Такі дії принесуть компанії зростання рентабельності та конкурентоспроможності.

Політичний підхід до КСВ виходить з того, що компанії повинні брати на себе ті соціальні зобов'язання, які не може виконати держава, роблячи акцент на: філантропії; соціальних інвестиціях; розвитку місцевих громад.

Міжнародний підхід до КСВ включає в себе такі складові: побудова ефективних взаємовідносин з зацікавленими сторонами; підвищення конкурентоспроможності власної продукції, підприємства, галузі (сектору) економіки та національної економіки в цілому; неухильне дотримання законодавства та ділових традицій країни; реакція на суспільні проблеми та допомога у їх вирішенні; допомога у побудові демократичного суспільства.

Стратегічний підхід до КСВ визначає корпоративну соціальну відповідальність, як довгострокову стратегію економічного розвитку компанії, реалізація якої має безпосередній вплив на прибутковість діяльності та довгостроковий розвиток компанії [8, с. 16].

Суб'єкти та об'єкти КСВ повністю відповідають наведеним та визначеним в межах дисертаційного дослідження групам зацікавлених сторін. Метою корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві виступає отримання та нарощування позитивних результатів діяльності (зиску) у взаємодії з зацікавленими сторонами з врахуванням інтересів суспільства.

До завдань КСВ слід віднести: виготовлення якісної та доступної продукції (робіт, послуг) для споживачів/покупців; налагодження взаємовигідних відносин без застосування асиметрії інформації зі всіма зацікавленими сторонами; недопущення сегрегації та дискримінації; забезпечення та підтримка доброякісної конкуренції на ринках збуту; дотримання законодавства; підтримка соціальних ініціатив держави, суспільства та окремих суспільних груп; розвиток територіальних громад; забезпечення цивілізованих умов праці працівників підприємства; дотримання добровільних міжнародних стандартів КСВ; формування ефективної організаційної структури КСВ на підприємстві; формування сукупності економічних інструментів стимулювання запровадження і розвитку КСВ на підприємстві; підтримка соціальної активності працівників; екологічність здійснення господарської діяльності; дотримання бізнес- етики; прозорість діяльності для власників, споживачів, держави та суспільства [7, с. 57; 45].

Створення та операційна діяльність організаційно-економічних механізмів корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах вимагає врахування особливостей корпоративної соціальної відповідальності, які включають процес розробки та впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах має базуватися на добровільних діях та внутрішній мотивації підприємства, і також підприємство повинно мати можливість вибирати складові, форми та інструменти здійснення корпоративної соціальної відповідальності відповідно до своїх цілей та специфіки.

Важливим аспектом є прозорість та відкритість перед громадськістю, що забезпечує ефективний громадський контроль за дотриманням зобов'язань у сфері соціальної відповідальності. Ці аспекти слід брати до уваги при створенні та реалізації стратегій корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах, особливо у сфері будівництва, щоб забезпечити ефективність та сталість заходів у цьому напрямку.

При формуванні ОЕМ КСВ необхідно враховувати рівні корпоративної соціальної відповідальності, що можуть обрати підприємства: базовий - виконання законодавчих соціальних норм, збільшення кількості робочих місць, ефективне використання ресурсів та отримання прибутку; корпоративний - на додачу до базового підприємство покращує умови праці і відпочинку власних робітників, а також піклується про родичів працівників (соціальні пакети, страхування життя і здоров'я, пенсійне забезпечення, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, безкоштовне харчування, надання житла та ін.); філантропічний - на додачу до базового та корпоративного підприємство намагається вирішувати соціальні проблеми суспільства в цілому та окремих його членів; інвестиційно-інноваційний - на додачу до базового, корпоративного та філантропічного рівнів підприємство розробляє та запроваджує інновації у соціальній сфері, здійснює соціальні інвестиції, розвиває та підтримує соціальну активність працівників [8; 9].

Висновки

Для проведення ефективного, результативного та адекватного дослідження (оцінювання) формування та функціонування організаційно-економічного механізму корпоративної соціальної відповідальності підприємства повинні запланувати та виділити необхідні обсяги ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, нематеріальних, інформаційних), що будуть доступні суб'єктам дослідження у відповідні терміни.

Проведення оцінювання і отримання результатів оцінки завершується формування звітів за результатами оцінювання, що дозволяє менеджменту та власникам визначити рівень формування та функціонування, а також проблеми ОЕМ КСВ на підприємстві.

Дослідження засад формування та функціонування організаційно-економічних механізмів соціальної відповідальності на підприємствах потребує продовження з акцентом на практику здійснення КСВ будівельними підприємствами України і виявлення ключових проблем у цій сфері соціально-економічної системи країни. Поточні трансформації в економіці України на різних рівнях, викликані переходом до постіндустріальної моделі розвитку та потребою подолання негативних наслідків пандемії та російської військової агресії, вимагають пошуку нових шляхів для розвитку підприємництва. Це охоплює формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), яка стає ключовою у боротьбі за кваліфікований персонал та у запобіганні трудової міграції.

Особливо вагомим стає формування та розвиток КСВ в стратегічно важливих галузях, зокрема у будівельній сфері, яка має вирішальне значення для відновлення економіки після російської агресії. Це вимагає проведення наукових досліджень та вирішення теоретичних і практичних проблем. Основні напрями досліджень мають включати аналіз розвитку соціальної відповідальності на будівельних підприємствах України, а також удосконалення формування та функціонування організаційно- економічних механізмів соціальної відповідальності на підприємствах будівельної галузі.

Список використаних джерел

Березюк К.М. Еволюція концепції корпоративної соціальної відповідальності в контексті зміни пріоритетів ведення бізнесу. Управління економікою: теорія та практика. 2017. С. 166-176.

Бержанір А.Л. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник підвищення ефективності сучасного бізнесу. Економіка і організація управління. 2014. № 1 (17) - 2 (18). С. 43-47.

Гарбар Ж.В., Мазур К.В., Мостенська Т.Г. Корпоративне управління та соціальна відповідальність. Частина 2. Корпоративна соціальна відповідальність: навч. посібник. Вінниця: ВНАУ, 2020. 228 с.

Грішнова О.А. Соціальна відповідальність у контексті подолання системної кризи в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1 (15). С. 39-46.

Грищук В.К. Соціальна відповідальність: навч. посібник. Львів, 2012. 152 с.

Золотарьова О.В., Лебедєва В.К. Соціальна відповідальність: конспект лекцій. Дніпро: НМетАУ, 2018. 175 с.

Кирилов Ю.Є., Крикунова В.М., Жосан Г.В. Корпоративна соціальна відповідальність у системі підприємницької діяльності: трансформація підходів і напрямів оцінювання. Економічні інновації. 2019. Том 21. Вип. 1 (70). С. 52-63.

Мостепанюк А.В. Сутність, принципи та методи реалізації корпоративної соціальної відповідальності в сучасній ринковій економіц. БІЗНЕС-ІНФОРМ. 2019. № 11. С. 13-22.

Tilt С.А. Corporate social responsibility research: the importance of context. International Journal of Corporate Social Responsibility. 2016. Volume 1. ULR: https://j csr.springeropen.com/articles/10.1186/s40991-016-0003 -7#citeas

Размещено на Allbest.ru/