Правові заходи забезпечення справедливого розподілу доходів для гарантування сталого розвитку України
Правові методи забезпечення оптимізації розподілу доходів та його вплив на економічне зростання. Взаємозв’язок між розподілом доходів і соціально-економічним розвитком держави. Зміни до Податкового кодексу для профілактики шахрайства в податковій сфері
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2024 |
| Размер файла | 33,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Правові заходи забезпечення справедливого розподілу доходів для гарантування сталого розвитку України
Сергій Степанович Пирога,
кандидат юридичних наук, доцент,
Карпатський університет імені Августина Волошина (м. Ужгород), кафедра правознавства та канонічного права (доцент);
Досліджено взаємозв'язок між розподілом доходів і соціально-економічним розвитком держави та запропоновано правові методи забезпечення. Це передбачає запровадження справедливих ринкових цін, що визначається сумою доданої вартості товару чи послуги, нарахованого на неї ПДВ та сумарної амортизації на всіх стадіях виробництва й розподілу. Визначено додану вартість як суму факторних доходів фірми: фонду оплати праці та прибутку. Справедливий розподіл доходів у суспільстві забез- печується запровадженням прогресивних ставок оподаткування доходів фізичних осіб і прибутків підприємств.
Ключові слова: додана вартість, витрати, справедлива ринкова ціна, амортизація, розподіл доходів.
Pyroha S.S. Legal measures to ensure fair distribution of income for sustainable development of Ukraine
The article examines the relationship between income distribution and the socio-economic development of the state. It is established that traditional methods of income distribution do not provide for sustainable development and do not correspond to the Constitution of Ukraine, which declares Ukraine a social state. The main regulator of income distribution is the Tax Code. Unfortunately, the current Tax Code of Ukraine does not at all provide for a fair redis- tribution of income and does not stimulate investment in the production sectors, but encour- ages the creation of various corruption schemes for evasion and avoidance of taxation, which includes a large-scale shadow economy, illegal export of capital, contraband imports and exports. The article proposes legal methods for overcoming all problems and ensuring accelerated development. To achieve these goals, legislation should contain an comprehensive list of price components. The fair market value (price) is equal to the total added value of the product or service, VAT charged on it and total depreciation at all stages of production and distribution. Added value is the sum of the company's factor incomes: wages and profits. The amount of actually paid taxes from the labor and profit fund determines the actually created added value, on which VAT is calculated, which is paid directly to the Budget at each stage of the movement of goods/services to the final consumer. The amount of added value, VAT and depreciation determines the increase in the market value of goods/services at each stage of production and distribution and corresponds to the amount of taxes, contributions and fees paid precisely by law. The distribution of income in society is determined on the basis of the European Social Charter (revised) and is ensured by the introduction of progressive tax rates on the incomes of individuals and the profits of enterprises. The income tax rate should be determined by the direction of use of profits, and the rate of distributed profit on dividends should be equal to the personal income tax rates. The zero rate does not apply to taxation of dividends.
Key words: added value, costs, fair market price, depreciation, income distribu- tion.
Постановка проблеми
Стаття 1 Конституції України передбачає, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Соціальна, правова держава - це держава, яка забезпечує реалізацію економіч- них, соціальних і культурних прав людини з метою досягнення необ- хідного рівня матеріального стану особи та членів її сім'ї. Забезпечення економічних, соціальних і культурних прав людини передбачає ство- рення умов для забезпечення сталого розвитку, передумовою якого є справедливий розподіл доходів у суспільстві. Сьогоднішня економічна й соціальна політика України не забезпечує ані сталого розвитку, ані справедливого розподілу доходів, а тому потребує радикальних змін.
Стан дослідження проблеми
Еволюцію дискусій про перерозподіл доходу від заробітної плати до прибутку та його вплив на сталий розвиток можна простежити в останні десятиліття [1]. Визначення законів, які регулюють розподіл доходу, як заявив Д. Рікардо у своїх «Принципах політичної економії та оподаткування», є головною проблемою політичної економії [2]. Ці питання викликають серйозне занепокоєння, однак єдиного бачення щодо проблеми досі немає. Не бачимо навіть альтернативних теорій, які допомогли б зрозуміти багато аспектів, пов'язаних із питаннями розподілу доходу й економічного зростання, а також взаємозв'язку між ними. Економічні кризи почастішали, а нерівність у доходах за багатьма показниками погіршилась як ніколи [3].
Віра в те, що економічне зростання принесе користь усім верст- вам суспільства, стало загальноприйнятим у політичному й економі- чному контекстах. Як влучно зазначає Дж. Стіґліц, «приплив підні- має всі човни» [4]. Ця стратегія передбачає, що поміркований рівень заробітної плати приведе до більш стабільної економіки та більш про- дуктивної економічної системи. Такі ідеї перемістили стратегії роз- поділу доходів у бік капіталу. Реформи та зміни в економічній полі- тиці призвели до зниження частки заробітної плати в надії, що це зниження стимулюватиме інвестиції та призведе до прискореного зростання [5, p. 13-39]. Відкриття внутрішніх фінансових ринків для іноземного капіталу сприяло ерозії частки заробітної плати [6]. Зміни в розподілі доходу призвели до зниження частки заробітної плати у Сполучених Штатах на 5 процентних пунктів і навіть більше в євро- пейських країнах, які впали приблизно на 10 процентних пунктів [7]. Зниження заробітної плати мало важливі наслідки, які можна поба- чити через зв'язок заробітної плати й продуктивності та її вплив на шлях економічного зростання. Справедливий розподіл доходів між працею та капіталом веде до зростання продуктивності праці, під- вищує купівельну спроможність домогосподарств і створює стимул для подальшого економічного зростання1. Однак протягом останніх десятиліть зростання заробітної плати відстає від зростання продук- тивності2. Збільшення розриву між продуктивністю і заробітною платою спостерігалося в багатьох країнах, зокрема у США, Японії та Німеччині (більш чітко), де середня заробітна плата знизилася, попри позитивне зростання середньої продуктивності праці.
У деяких країнах (наприклад, в Україні та Бразилії) намагаються підвищити сукупний попит шляхом стимулювання експорту, що, як вважають, може забезпечити довгострокове зростання. Однак орієн- тація на цю модель зростання вимагає утримання реального обмінного курсу істотно заниженим. Занижений обмінний курс автоматично знижує доходи працівників і, як наслідок, знижує продуктивність праці. З економіки вимиваються товари з високою доданою варті- стю, падає кваліфікація працівників, а основним експортним това- ром стає сировина. Лише багаті на сировинні ресурси країни можуть собі дозволити таку модель зростання.
Настав час переглянути обґрунтованість цієї політики розподілу капіталу та вивчити можливість альтернативного шляху, заснова- ного на політиці розподілу на користь праці, що супроводжується за- конодавчими змінами та структурною політикою, яка сприятиме збі- льшенню заробітної плати й забезпечить набагато стабільніший режим зростання в майбутньому.
Мета і завдання дослідження
Метою статті є виявлення правових методів забезпечення опти- мізації розподілу доходів та його впливу на сукупний попит й економічне зростання.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі за- вдання:
1) дослідити взаємозв'язок між розподілом доходів і соціально- економічним розвитком держави;
2) запропонувати зміни до Податкового кодексу України для за- безпечення справедливого розподілу доходів, уникнення шахрайс- тва в податковій сфері та легалізації тіньового сектору економіки.
Наукова новизна дослідження
Обґрунтовано необхідність нового визначення об'єктів оподатку- вання, встановлено взаємозв'язок між базами оподаткування пря- мих і непрямих податків, унесків і зборів, запропоновано структуру справедливих ринкових цін.
Виклад основного матеріалу
Економічне зростання та розподіл доходів були головними про- блемами класичних економістів А. Сміта та Д. Рікардо. Починаючи з робіт Дж. Кейнса, сучасні макроекономісти (особливо прихильники «нового Кейнсіанства») свідомі того, що закон Сея може бути засто- совний лише в разі, коли ціни є цілком гнучкими. Закон Сея перед- бачає, що попит завжди можна задовольнити, змінюючи ціни зале- жно від попиту на ринку і незалежно від обсягів виробництва товарів та послуг. Фактично концепція Сея взаємозв'язку між розпо- ділом доходу та економічним зростанням, запроваджена класич- ними економістами, передбачала рівність між вартістю товарів, що пропонуються до продажу, і наявною сумою грошей у покупців. Ця ідея в роботах Дж. Кейнса одержала назву «принцип платоспромож- ного попиту». Закон Сея - економічний закон, за яким сукупний попит автома- тично поглинає весь обсяг продукції, вироблений відповідно до ная- вної технології та ресурсів в умовах економіки з гнучкими цінами. Відповідно до закону Сея попит і пропозиція завжди врівноважу- ються. Однак вільні ціни можуть зрівноважити попит навіть при знижених обсягах виробництва. В Україні механізм дії цього закону можна спостерігати наочно: індексація доходів населення збільшує попит, який автоматично задовольняється підвищенням цін. Інфля- ційні очікування спонукають виробників підвищити ціни так, щоб зберегти і навіть збільшити свою маржу. Замість зростання вироб- ництва маємо прискорене зростання цін, зниження обмінного курсу та «повзучу» інфляцію. З моменту уведення в обіг української гривні в 1996 році її курс змінився з 1,76 грн за 1 дол. США до більше ніж 27,2 грн за 1 дол. США на кінець 2021 року1. За цей же час сукупний державний борг зріс від 21,69 % до 69,55 % валового національного доходу (далі - ВНД)2.
Технічний прогрес є як причиною, так і результатом економічного зростання, тому будь-які засоби, які стимулюють зростання, приско- рюють його [8]. Передбачається, що темпи зростання продуктивності праці позитивно залежать від темпів зростання капітальних фондів на одного працівника. Більша частка капіталу на одного працівника забезпечує вищу продуктивність праці, визначаючи зростання ендо- генним процесом. Отже, збільшення інвестицій збільшує запаси ка- піталу та через кейнсіанський «мультиплікатор» стимулює економі- чне зростання.
Варто зауважити, що перерозподіл доходів на користь прибутків не передбачає автоматичного збільшення інвестицій і переходу до інноваційної моделі розвитку. Водночас перерозподіл доходів на ко- ристь прибутків знижує купівельну спроможність населення, обме- жує попит і стримує економічне зростання. Красномовним свідчення цього є модель економіки України, яка забезпечувала перерозподіл доходів на користь прибутків. Частка заробітної плати у створеній доданій вартості в Україні не перевищувала 23 % [9]. Однак сам по собі розподіл доходів може не лише не прискорювати економічне зро- стання, а навіть сповільнювати його. Усе залежить від того, для яких цілей будуть використані одержані прибутки. У табл. 1 подано обсяги доданої вартості, створеної промисловістю України в 1996 році та впродовж 2018-2022 років. Обсяги промислового виробництва пос- тійно знижувалися. Лише у 2021 році спостерігалося повернення до рівня 2018 року. Однак максимальне значення протягом 2018-2022 років на понад 10 % менше рівня виробництва 1996 року. При цьому обсяги зовнішнього боргу значно перевищували встановлені норма- тиви, а його обслуговування потребувало близько 10 % ВНД.
Таблиця 1Обсяги промислового виробництва та державних боргів (за даними The World Bank)
|
Показники |
Роки |
||||||
|
1996 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
||
|
Промисловість (враховуючи бу- дівництво), до- дана вартість (% ВВП) |
33,78 |
23,29 |
22,58 |
20,80 |
23,15 |
19,24 |
|
|
Обсяги зовніш- нього боргу (% ВНД) |
21,69 |
92,21 |
80,16 |
82,67 |
69,55 |
- |
|
|
Загальне обслу- говування боргу (% ВНД) |
- |
11,17 |
8,96 |
10,86 |
7,43 |
- |
Постійне зниження обсягів виробництва свідчить, що прибутки не інвестувалися у виробництво. Проблема в тому, що податкова си- стема не передбачала інвестицій прибутків. Адже ставка податку на прибуток залишалася стабільною 18 %, а розподілений прибуток опо- датковувався за ставкою 5 %. Тоді як інтереси держави вимагали принципово іншої податкової політики: ставка податку на прибуток мала визначатися залежно від напряму використання коштів.
Навіть із цими обмеженнями напрямів використання прибутків політика перерозподілу доходів на користь прибутків в Україні не може в принципі стимулювати зростання обсягів виробництва. Про- блема не лише в тому, що Податковий кодекс України забезпечує широкі можливості для мінімізації прибутків і штучного генерування збитків, а й через надто низьку купівельну спроможність переважної більшості населення. Середній рівень доходів працівників ледве покриває фактичний прожитковий мінімум, а рівень виплат пенсіонерам не передбачає їх участі в економіці як споживачів узагалі.
Навіть за наявності інвестицій розвиток виробництва неможли- вий за відсутності споживача вироблених товарів і послуг. Єдина мо- жливість залучення громадян в економіку України як споживачів вимагає перерозподілу доходів на користь заробітної плати (за раху- нок зменшення частки прибутку). Це підвищить платоспроможний попит і може за певних умов стимулювати зростання. Дж. Кейнс вважав, що стимулювання попиту здатне забезпечити повну зайнятість. З метою стимулювання сукупного попиту використовують чотири методи: дефіцитні витрати уряду; стимулювання приватних інвестицій через зниження процентних ставок; цільові податкові пільги; перерозподіл доходів від багатих до бідних (хоча це найбільш політично суперечливий варіант). В останньому випадку модель зростання фундаментально спирається на попит, стимульований зростанням реальної заробітної плати [10].
Невиважена політика уряду взагалі не передбачає ніякого еконо- мічного зростання. За понад 30 років незалежності України промис- лове виробництво лише знижувалося. Безальтернативним вектором розвитку є політика перерозподілу доходів на користь доходів споживачів. Оптимальні пропорції передбачають розподіл створеної доданої вартості у пропорції 50 % на 50 %. При цьому розділ 5 Податкового кодексу України має бути переписаний заново, починаючи від визначення об'єктів оподаткування, бази і ставок податків, по- рядку сплати і закінчуючи обліком та звітністю.
Об'єктом оподаткування будь-яких непрямих податків (ПДВ, податок з роздрібних продажів, податок з обороту, акциз тощо) слід визначити додану вартість. Поняття доданої вартості в Податковому кодексі України не визначено, що власне й забезпечує всі відомі ме- тоди ухилення, уникнення чи оптимізації оподаткування. Для усу- нення цих проблем в оподаткуванні додану вартість доцільно визна- чити як суму факторних доходів фірми - фонду оплати праці та прибутку.
Запропоноване визначення поняття «додана вартість» встанов- лює нерозривний її зв'язок з об'єктами оподаткування. Фонд оплати праці може слугувати об'єктом кількох податків і внесків. Зокрема, в України він є об'єктом для нарахування соціальних внесків, пода- тку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) і військового збору. При- буток є об'єктом оподаткування податком на прибуток. Розподілений прибуток у вигляді дивідендів підлягає додатковому оподаткуванню, а нерозподілений прибуток та передбачені законодавством пільги з податку на прибуток формують приріст капіталу. В Україні доцільно запровадити ще один податок на приріст капіталу. Такий податок справляється практично в усіх країнах ЄС.
Передбачені законодавством податки і внески нараховується з фонду оплати праці та прибутку, а додана вартість визначатиметься сумою сплачених податків і внесків з фонду оплати праці та з при- бутку. На визначену таким чином додану вартість нараховується ПДВ. Додана вартість і нарахований ПДВ становить результат діяль- ності фірми у звітному періоді.
Потребує нового визначення й поняття «ціна». Ціна - це грошова оцінка споживачем доданої вартості, створеної виробником. Визна- чена ринком ціна включає в себе такі складові: додану вартість, створену продавцем, нарахований на неї ПДВ, амортизацію основ- них фондів продавця та будь-які витрати виробництва. До витрат виробництва відносимо вартість усіх товарів та послуг, використаних у виробництві реалізованого товару, тобто сумарну додану вартість, нарахований і фактично сплачений ПДВ та амортизацію основних фондів на всіх попередніх стадіях виробництва. Для підакцизних то- варів до цих складових витрат додається фактично сплачений акци- зний податок. На кожній стадії виробництва й розподілу створю- ється нова вартість, яка оцінюється ринком та являє собою суму таких складових: додана вартість, ПДВ та амортизація.
При реалізації товару ПДВ, нарахований на створену продавцем додану вартість, має сплачуватися покупцем безпосередньо в бюджет, а не на рахунок покупця. Решта вартості товару, що включає в себе створену продавцем додану вартість, амортизацію й витрати виробництва, повинна перераховуватись на рахунок продавця. Поступова сплата ПДВ до бюджету на кожній стадії виробництва й розподілу виключає податкові правовідносини між платниками.
Адміністрування всіх податків, об'єктом оподаткування яких є додана вартість та її складові, фонд оплати праці й прибуток, по- винне здійснюватися одним відділом податкової служби. Цей відділ має здійснювати адміністрування ПДВ, єдиного соціального внеску, ПДФО, військового збору і податку на прибуток на кожній стадії ви- робництва й розподілу. Сума сплачених податків і внесків однозначно визначатиме ціну товару чи послуги. Ціна абсолютно вільна та визна- чається лише попитом на ринку, але кожній ціні, за якою реалізуються товари і/або послуги, має відповідати цілком певна сума сплачених податків, внесків і зборів, передбачених законодавством України.
На будь-якій стадії виробничого циклу створюється товар, який реалізується на ринку. Ціна визначається покупцями на ринку. До- хід на кожній стадії виробництва є чітко визначеним - це сума фак- торних доходів фірми, нарахований ПДВ та амортизація. Дохід фі- рми залежить від ціни реалізації товару мінус затрати попередніх стадій виробництва, які включають факторні доходи всіх попередніх стадій, нарахований і сплачений сумарний ПДВ і сумарну амортиза- цію. Дохід продавця (фонд оплати праці і прибуток) визначається ціною реалізації мінус затрати, нарахований ПДВ та амортизація.
Вичерпне визначення складових ціни повністю виключає можли- вість застосування всіх відомих методів оптимізації податкових платежів. Сформована так ціна є справедливою ринковою ціною, яка повинна застосовуватися на всіх етапах виробничого і/або роз- подільчого циклів. Жодних інших цін в економіці України бути не повинно.
Використання справедливих ринкових цін спонукатиме виробни- ків до збільшення обсягів виробництва, покращення якості товарів і послуг як єдиного способу підвищення прибутків. Усі відомі методи накручування витрат чи маніпуляції цінами втратять сенс.
Справедливі ринкові ціни дозволять створити конкурентне рин- кове середовище навіть там, де за наявних умов конкуренція немо- жлива в принципі. Оскільки ціна реалізації вільна (за скільки зможем продати), доходи працівників і підприємців можуть значно відрізня- тися від середнього рівня в країні. Формування ефективної струк- тури економіки передбачає вирівнювання норм прибутку в різних галузях економіки від інвестицій та оптимальний розподіл створеної доданої вартості між фондом оплати праці і прибутком, а також роз- поділ фонду оплати праці між членами колективу, який створив цю додану вартість. Єдиним ринковим регулятором для досягнення цих пріоритетів має стати податкова система держави.
За чинної структури економіки доходи різних фірм можуть значно відрізнятися, оскільки залежать від цін, що складаються на ринку. Отже, можуть значно відрізнятися доходи працівників і прибутки під- приємств у різних секторах виробництва. Для їх вирівнювання дово- диться коригувати ставки податків на двох рівнях. Необхідно опти- мізувати розподіл доходів між фондом оплати праці і прибутком, а також розподіл фонду оплати праці між працівниками, праця яких забезпечила отримання доходу. У Європейському Союзі доходи між фондом оплати праці і прибутком розподілені приблизно навпіл, але можуть відхилятися на кілька відсотків від цієї пропорції у деяких країнах1.
Для забезпечення оптимальних пропорцій розподілу податкова система має використовувати фундаментальний принцип оподатку- вання: вищі доходи - вищі ставки податків. Ставки податків з фонду оплати праці і прибутку мають бути встановлені так, щоб створена додана вартість розподілялася приблизно порівну між фондом оплати праці й прибутком, а розподіл фонду оплати праці між працівниками забезпечував прийнятні соціальні стандарти.
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Соціальна держава зобов'язана забезпечити належний рівень життя своїм громадянам, а це означає певні пропорції розподілу доходів. Уявлення про соціа- льні орієнтири держави дає Європейська соціальна хартія (переглянута)1. Йдеться не про абсолютні величини, а лише про пропорції розподілу доходів, що забезпечують відповідність Європейській хартії. Єдиним правовим засобом досягнення соціальних стандартів є податкова система й прогресивні ставки оподаткування доходів фізичних осіб. У всіх країнах Європейського Союзу, кандидатом у члени якого Україна стала у 2022 році, застосовуються прогресивні ставки оподаткування доходів фізичних осіб. Визначено рівень доходів, які не підлягають оподаткуванню, та відповідні рівні доходів (переважно до 5-ти рівнів), які оподатковуються за прогресивною шкалою ставок з найвищою ставкою 40-45 %. Наприклад, у Франції прогре- сивна (п'ятиступенева шкала) від 14 (для окремих виплат від нуля) до 45 %, депозити і дивіденди - 12,8 %2.
Для вирівнювання рентабельності інвестицій та забезпечення оптимальної структури виробництва оподаткування прибутку має також здійснюватися за прогресивними ставками. Зокрема, частина прибутку, який реінвестується у виробництво, має вираховуватися з оподаткованої бази. Решта прибутку має оподатковуватися за завищеною ставкою 25-30 %. Розподілений прибуток у вигляді дивідендів має оподатковуватися за прогресивними ставками ПДФО. При оподаткуванні дивідендів нульова ставка не застосовується. Доцільно також запровадити окремий податок на приріст капіталу за ставкою 15-20 %.
Якщо до Податкового кодексу України не будуть внесені зміни, які забезпечать рух у визначеному напрямі, про розвиток економіки можна забути. Уряд може формувати популістські звіти про приріст економіки на 3-4 % щорічно (як це ми спостерігали в минулому ба- гато разів), однак все зростання буде забезпечене друкарським станком Національного банку, державними позиками (під високі відсотки) та доходами заробітчан, які вони пересилають в Україну. Інших інвестицій також не буде (принаймні у виробничий сектор).
За нинішніх умов (період воєнного стану не беремо до уваги) інве- стиції здійснювалися переважно у фінансовий сектор. Споживчі кре- дити на імпортні товари живлять корупцію на митниці і забезпечують інвесторам вищу маржу, ніж на ринках розвинених країн, одноча- сно формують дефіцит платіжного балансу України. Дефіцит платіжного балансу тисне на обмінний курс, підвищуючи його. Результатом є «повзуча» інфляція та неперервне знецінення курсу гривні.
Дуже привабливими для інвестицій і корупції є розподіли спеціаль- них дозволів на використання мінеральних ресурсів, зокрема: розлив мінеральних вод у пляшки (нечувана маржа), видобування корисних копалин, вирубки лісів, а також державні закупівлі, виробництво й реалізація різних алкогольних напоїв, тютюнових виробів і навіть інвестицій у сільське господарство.
Висновки
У роботі досліджено взаємозв'язок між розподілом доходів і соціально-економічним розвитком держави. Доведено, що чинний Податковий кодекс України взагалі не передбачає розвитку економіки, не стимулює інвестиції в сектори виробництва, але дозволяє створення різноманітних корупційних схем ухилення та уникнення оподаткування, що враховують масштабну тіньову економіку, незаконний вивіз капіталів, контрабандний експорт та імпорт.
Для подолання всіх проблем і прискорення соціально-економічного розвитку в законодавстві слід надати вичерпний перелік складових ціни. Запропонована структура ціни товарів і послуг включає в себе додану вартість, нарахований на неї ПДВ, амортизацію основних засобів і фактично понесені витрати. Витрати - це сумарна додана вартість, нарахований ПДВ і амортизація на всіх попередніх стадіях виробництва й розподілу. Додана вартість - єдиний результат економічної діяльності та єдиний об'єкт оподаткування. Додана вартість дорівнює сумі факторних доходів фірми: фонду оплати праці та прибутку. Ринкова оцінка доданої вартості визначається сумою фактично сплачених усіх податків, внесків і зборів з фонду оплати праці й прибутку. На визначену так додану вартість нараховується ПДВ, який включається в ціну на кожній стадії виробництва і розподілу та сплачується покупцем безпосередньо до державного бюджету. Оптимальний розподіл доходів у суспільстві визначається на основі Європейської соціальної хартії (переглянутої) і забезпечується запровадженням прогресивних ставок оподаткування доходів фізи- чних осіб і прибутків.
Список бібліографічних посилань
розподіл доходів шахрайство податкове
1. Sulafa N. An Assessment of the Debates over Income Distribution and Growth in the Neo-Kaleckian Literature. Brazilian Journal of Political Economy. 2021. Vol. 41, No. 4. Pр. 782-796. DOI: https://doi.org/10.1590/0101-31572021-3165.
2. Ricardo D. Principles of political economy and taxation. Kitchener : Batoche Books, 2001. 333 p.
3. Мазур М., Сіренко К. Ринок праці в краї- нах Євросоюзу: статистичний аспект. Підприємництво та інновації. 2023. № 26. С. 80-83. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/26.12.
4. Stiglitz J. E. Inequality and economic growth. Rethinking Capitalism. 2016. Vol. 86, Iss. 1. Pp. 134-155. DOI: https://doi.org/10.1111/1467- 923X.12237.
5. Lavoie M., Stockhammer E. Wage-led growth: Concept, theories and policies // Regulating for Decent Work (RDW) Conference (Geneva, 6-8 July 2011). Geneva : ILO, 2012. Pp. 13-39. DOI:https://doi.org/10.1057/9781137357939_2.
6. Kohler K., Guschanski A., Stockhammer E. The impact of financialisation on the wage share: a theoretical clarification and empirical test. Cambridge Journal of Economics. 2019. Vol. 43, Iss. 4. Pp. 937-974.
7. Stockhammer E. Rising inequality as a cause of the present crisis. Cambridge Journal of Economics. 2015. Vol. 39, Iss. 3. Pp. 935-958.
8. Oreiro J. L. Macrodinвmica pуs-keynesiana: crescimento e distribuiзгo de renda. Rio de Janeiro : Alta Books, 2018. 320 p.
9. Пирога І. С. Єдина тарифна сітка: орієнтири соціальної політики. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2018. № 14. С. 65-73.
10. Baccaro L., Pontusson J. Rethinking comparative political economy: the growth model perspective. Politics & Society. 2016. Vol. 44, Iss. 2. Pp. 175-207. DOI: https://doi.org/ 10.1177/0032329216638053.
...Подобные документы
Основні аспекти міжнародного співтовариства у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Становлення нормативно-правової бази України у сфері легалізації злочинних доходів. Проблеми організації протидії легалізації злочинних доходів.
реферат [38,6 K], добавлен 22.12.2010Інтеграція України у світовий економічний простір та необхідність створення національної системи протидії легалізації кримінальних доходів. Основні заходи протидії фінансовим злочинам, що загрожують національній безпеці та конституційному ладу держави.
контрольная работа [32,9 K], добавлен 09.07.2012Виявлення та ідентифікування ризиків легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Характеристика ключових категорій відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму. Вивчення класифікації господарських злочинів у сфері державного управління.
презентация [1,6 M], добавлен 24.09.2013Аналіз відповідності вітчизняних кримінально-правових засобів міжнародно-правовим заходам запобігання злочинності у сфері економіки. Проблема протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на початку ХХ століття. Аналіз змін законодавства.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Визначення поняття "легалізації доходів". "Відмивання" грошей в системі злочинів України, вплив злочину на безпеку держави. Криміналізація "відмивання" грошей. Проблеми кваліфікації злочинів, пов’язаних з легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом.
реферат [26,5 K], добавлен 27.02.2014Характеристика фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Бюджетний устрій України, правове регулювання державних та місцевих доходів. Правові основи банківської діяльності, грошового обігу і розрахунків, валютне регулювання.
учебное пособие [1,7 M], добавлен 11.12.2010Сутність податку з доходів громадян, об'єкти оподаткування та платники податку. Місце податку з доходів фізичних осіб у системі податків і зборів України. Нарахування, утримання, ставка та сплата податку, обов’язок щодо подання податкової звітності.
реферат [25,4 K], добавлен 26.12.2009Проблема поглиблення міжпрофесійної, міжкваліфікаційної, міжпосадової, міжгалузевої диференціації в оплаті праці з урахуванням сучасного соціально-економічного становища в Україні. Уникнення диспропорційного розшарування в суспільстві за рівнем доходів.
статья [23,7 K], добавлен 04.04.2014Поняття міжнародно-правового акта, як джерела екологічного права та його місце у системі права України. Міжнародно-правові акти щодо зміни клімату, у сфері безпеки поводження з небезпечними та радіоактивними відходами, охорона біологічного різноманіття.
курсовая работа [73,5 K], добавлен 13.04.2015Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Працевлаштування та його правові форми. Право громадян на працю і гарантії його реалізації. Трудова міграція за кордон, як спосіб додаткового отримання доходів. Працевлаштування українців в Росії та Польщі. Працевлаштування хореографів за кордоном.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 22.10.2013Правові особливості забезпечення виконання податкового зобов’язання. Поняття податкової застави, підстави виникнення та припинення її права, порядок застосування. Особливості розпорядження та використання майна, що перебуває в податковій заставі.
курсовая работа [80,7 K], добавлен 18.09.2013Сутність забезпечення права на захист у кримінальному провадженні: поняття та правові основи. Зміст засади забезпечення права на захист. Організаційні аспекти забезпечення захисником цього права. Окремі проблеми цього явища в контексті практики ЄСПЛ.
диссертация [2,7 M], добавлен 23.03.2019Теоретичні аспекти діяльності Пенсійного фонду. Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів для фінансування пенсійного забезпечення. Вирішення проблеми формування коштів та доходів бюджету Пенсійного фонду.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 10.08.2010Дослідження методів та схем відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Виявлення та ідентифікування ризиків легалізації доходів. Трифазова модель. Інтеграція грошової маси. Акумуляція брудних коштів. Предикатний злочин.
презентация [1,6 M], добавлен 30.10.2013Правові норми в адміністративній діяльності Державної служби зайнятості України. Основні способи та типи правового регулювання. Закон України "Про зайнятість населення", його реалізація. Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері страхування.
реферат [27,6 K], добавлен 29.04.2011Історія розвитку законодавства України про працю. Сутність і поняття джерел трудового права, їх класифікація і характеристика: Конституція України, міжнародні правові акти, кодекс законів, підзаконні акти, локальні правові норми та угоди у сфері праці.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 21.03.2013Забезпечення економічної, соціальної стабільності, гармонізація майнових відносин, демократизація управління - мета державного управління регіональним розвитком. Схеми ухилення від сплати податків за класифікацією Державної фіскальної служби України.
статья [138,8 K], добавлен 19.09.2017Правові основи діяльності народних депутатів України, законодавче регулювання їх статусу, основні гарантії. Статистично-інформаційний огляд системи державного пенсійного забезпечення народних депутатів в Україні, проблеми та перспективи реформування.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 28.02.2011Поняття та специфічні риси права соціального забезпечення, його суб'єкти та об'єкти, характеристика основних інститутів. Мета та методи соціального забезпечення, джерела та нормативні акти даного права. Правовідносини в сфері соціального забезпечення.
лекция [16,3 K], добавлен 16.03.2010
