Предмет кримінального правопорушення у складі незаконного полювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

ПРЕДМЕТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ У СКЛАДІ НЕЗАКОННОГО ПОЛЮВАННЯ

Вікторія Вікторівна АБЛАМСЬКА

Тетяна Анатоліївна ШЕВЧУК,

кандидат юридичних наук, доцент

м. Харків

Анотація

незаконний полювання кримінальний правопорушення

Постійне зменшення тваринної складової екологічної системи, особливо зараз, під впливом повномасштабного вторгнення рф створює суттєві загрози для екологічної безпеки як елементу національної безпеки України. Стаття присвячена з'ясуванню особливостей окремих предметів незаконного полювання та наданні пропозицій спрямованих на удосконалення теоретичних положень та практики їх застосування під час кваліфікації кримінальних правопорушень проти довкілля. Проаналізовано основні дискусійні питання, що існують в теорії кримінального права та прогалини в юридичній практиці щодо концептуальних відмінностей, взаємозв'язку і співвідношення предмета і об'єкта незаконного полювання. Акцентовано увагу на існуванні гострої потреби в деталізації предмета кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 248 Кримінального кодексу України «Незаконне полювання». Підсумовано необхідність розробки дієвих механізмів забезпечення кримінально -правової охорони раціонального використання та відтворення тваринного світу з урахуванням тієї шкоди, що була завдана в результаті збройної агресії з боку рф.

Ключові слова: незаконне полювання, предмет кримінального правопорушення, суспільні відносини, тваринний світ, екологічна система, довкілля, природні ресурси, війна, протидія злочинності.

Annotation

Victoria V. ABLAMSKA (Kharkov National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine)

Tatiana An. SHEVCHUK, PhD in Law, Associated Professor (Kharkov National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine)

SUBJECT OF A CRIMINAL OFFENCE AS PART OF ILLEGAL HUNTING

The constant reduction of the animal component of the ecological system, especially now, under the influence of the full-scale invasion of the Russian Federation, creates significant threats to environmental safety as an element of Ukraine's national security. The article is devoted to clarifying the features of individual items of illegal hunting and providing proposals aimed at improving the theoretical provisions and practice of their application in the qualification of criminal offenses against the environment. The main debatable issues existing in the theory of criminal law and gaps in legal practice regarding conceptual differences, interconnection and correlation of the subject and object of illegal hunting are analyzed. Attention is focused on the existence of an urgent need to detail the subject of the criminal offense, the responsibility for which is provided for by Art. 248 of the Criminal Code of Ukraine "Illegal hunting".

The need to develop effective mechanisms for ensuring criminal law protection of the rational use and reproduction of fauna is summarized, considering the damage caused because of armed aggression by the Russian Federation.

Key words: illegal hunting, subject of a criminal offense, social relations, fauna, ecological system, environment, natural resources, martial law, war, combating crime.

Постановка проблеми

Визначення змісту категорій об'єкт та предмет кримінального правопорушення здійснюється практично в усіх дослідженнях монографічного рівня. При цьому, термін об'єкт та наповнення змістом цього феномену активно обговорюється у середовищі фахівців з кримінального права, необґрунтовано залишаючи поза увагою розгляд предмета. Предмет, його матеріальний (у першу чергу вартісний або грошовий) вираз або оціночна вартість є таким самим показником цінності певного утворення для окремої людини, держави або суспільства в цілому як і об'єкт. Поряд із об'єктом ця ознака виступає показником небезпечності посягання у разі протиправного втручання в існуючі взаємозв'язки між суб'єктами - носіями прав та обов'язків. Так, необґрунтоване ігнорування факту постійного зменшення тваринної складової екологічної системи, відсутність уваги до потреби в деталізації предмета кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 248 Кримінального кодексу України (далі - КК України), робить зазначену проблему дуже актуальною. Додаткової актуальності проблема набуває сьогодні - під час повномасштабного вторгнення рф та введенням в Україні воєнного стану, адже попри введення п овної заборони на полювання, випадки посягання на тваринний світ непоодинокі, послаблення контролю з боку держави за «мисливцями» створює передумови для «самопродукування» явища.

Проблематиці предмета у кримінальному праві в цілому та предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 248 КК України, приділяли увагу такі вчені, як Д. С. Азаров, П. П. Андрушко, М. П. Бікмурзін, В. М. Вінокуров, В. К. Глістін, М. Й. Коржанський, Є. В. Лащук, А. А. Музика, Б. С. Нікіфоров, Г. П. Новосьолов, М. М. Панов, В. Я. Тацій, Є. В. Фесенко та ін. Разом з цим, досі залишаються актуальними питання визначення змісту та характеристик предмета незаконного полювання, практичного застосування теоретичних доробок щодо положень ст. 248 КК України при розгляді кримінальних проваджень.

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей окремих предметів незаконного полювання та наданні пропозицій спрямованих на удосконалення теоретичних положень та практики їх застосування під час кваліфікації кримінальних правопорушень проти довкілля.

Виклад основного матеріалу

У теорії кримінального права загальновизнаним є положення, що об'єктом кримінального правопорушення є те, чому завдається істотна шкода або те, що ставиться під загрозу заподіяння подібної шкоди. При цьому, предмет дозволяє визначити характер вчиненого правопорушення, розмежувати кримінальні правопорушення, відмежувати кримінальне правопорушення від адміністративного. Сутнісні характеристики предмета дозволяють встановити наявність продовжуваного правопорушення, а індивідуальні особливості предмета - розмежувати окремі посягання, визначати характер і ступінь суспільної небезпеки злочинних діянь¹. Саме специфічні ознаки предмета полювання - «дикість» звірів, птахів та (чи) інших видів тваринного світу; їх перебування в умовах природної волі або у напіввільних умовах (у штучно створених ізольованих ділянках) у межах мисливських угідь; здатність бути об'єктами полювання; приналежність до мисливського фонду або внесення до Червоної книги України.

У теорії кримінального права існує щонайменше два підходи до визначення місця предмета у складі кримінального правопорушення.

У працях науковців, що підтримують положення першого підходу (О. Ф. Кістяківський, В. Д. Спасович, М. С. Таганцев), предмет кримінального правопорушення практично ототожнюється з об'єктом кримінального правопорушення. З цього приводу Є. В. Лащук вказує, що таке ототожнення притаманне періоду формування концепції вчення про склад злочину в кримінальному праві, проте здобутки наших попередників слугували підґрунтям для розвитку численних концепцій об'єкта і предмета злочину Брич Л. Значення видів об'єкта й таких ознак, як предмет і потерпілий у розмежуванні суміжних складів злочинів між собою і для розмежування складів злочинів, передбачених конкуруючими нормами. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2007. Випуск 44. С. 234-235. Музика А. А., Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія. К.: ПАЛИВОДА А. В., 2011. С. 93..

В основу другого підходу було покладено положення про те, що предмет визнається факультативною ознакою складу кримінального правопорушення, що перебуває в орбіті його об'єкта. Таке привілейоване положення предмета (і потерпілого) серед інших елементів складу дозволяє надати його самостійну характеристику та простежити зв'язок з іншими елементами складу. Прибічниками цієї позиції слід визнати П. С. Матишевського, В. Я. Тація, Є. В. Лащука та інших науковців. Через універсальність зазначеного підходу, він є найбільш поширеним і сьогодні.

Так, А. Н. Трайнін зазначає, що «як широко (суспільні відносини) або як вузько (чуже майно, гідність громадянина тощо) не визначати об'єкт, він завжди зберігає риси мішені, у яку злочин намагається вдарити. Відповідно до цього, об'єктом може бути лише та цінність, якої злочинна дія завдає або намагається завдати шкоди. Це положення безпосередньо веде до висновків, пов'язаних із розмежуванням об'єкта злочину від його предмета.

Як не може бути безоб'єктних посягань, так неможливе і існування безпредметних злочинів: кожна злочинна дія вчинюється у світі реальних речей та явищ, на відміну від об'єкта, предмет злочину не зазнає шкоди від злочинного зазіхання. Предметом є цінності, у зв'язку з якими чи з приводу яких відбувається злочин»¹.

П. С. Матишевський вказує, що предмет злочину є ознакою складу злочину, що містить специфічну інформацію, необхідну для правової оцінки злочину. У ряді випадків він є обов'язковою (конструктивною) ознакою об'єкта злочину певного виду Трайнин А. М. Учение о составе преступления. Москва: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1946. С. 95. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак. К.: А.С.К., 2001. С. 105..

У свою чергу В. Я. Тацій визнає предмет кримінального правопорушення (злочину) не постійною, а факультативною ознакою складу злочину. У конкретному складі, якщо предмет указаний (передбачений) безпосередньо в законі, ця ознака обов'язкова, і він має бути встановлений для правильної кваліфікації Тацій В. Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві: монографія. Х.: Право, 2016. С. 92..

Нарешті, Є. В. Лащук вважає, що предмет злочину - це факультативна ознака об'єкта злочину, що знаходить свій прояв у матеріальних цінностях (котрі людина може сприймати органами чуття чи фіксувати спеціальними технічними засобами), з приводу яких та шляхом безпосереднього впливу на які (або без такого впливу) вчиняється злочинне діяння Музика А. А., Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія. К.: ПАЛИВОДА А. В., 2011. С. 110..

Таким чином, предмет кримінального правопорушення доцільно розглядати в якості факультативної ознаки об'єкта кримінального правопорушення, з урахуванням його співвідношення з об'єктом як частини і цілого Там само. С. 95..

Повертаючись до аналізу предмета у складу правопорушення ст. 248 КК України, зазначимо, що безпосереднім його об'єктом є невід'ємна складова довкілля - екологічна безпека у сфері охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д. С. Азаров, В. К. Грищук, А. В. Савченко [та ін.]; за заг. ред. О. М. Джужі, А. В. Савченка, В. В. Чернея. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2018. С. 573-574.. Така позиція є найбільш поширеною, хоча і має певні варіації. Об'єктом цього складу було запропоновано також визнавати: законодавчо забезпечену охорону, раціональне використання і відтворення диких звірів та птахів Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. - 5-те вид., допов. Т. 2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. Харків: Право, 2013. С. 444., встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 11-те вид., переробл. та допов. Київ: ВД «Дакор», 2019. С. 664., тощо.

Досить повно ознаки об'єкта були визначені С. В. Матвєєвим: 1) об'єктом складу злочину незаконного полювання слід визначити суспільні відносини; 2) ці відносини існують у сфері охорони, раціонального використання, відтворення й оздоровлення диких мисливських звірів і птахів; 3) ці звірі й птахи знаходяться в стані природної свободи або утримуються у напіввільних умовах; 4) ці відносини стосуються створення умов для сприятливого відтворення звірів і птахів; 5) такі відносини стосуються мисливських звірів, птахів та інших видів тваринного світу¹.

Предметом зазначених відносин, у свою чергу, виступають:

- звірі, птахи чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України;

- мисливські звірі, птахи та інші види тваринного світу, якщо полюванням на них було заподіяно істотну шкоду (згідно Примітки до ст. 248 КК України, істотна шкода - шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Згідно ст. 3 Закону України «Про Червону книгу України», Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення Матвєєв С. В. Проблемні питання визначення об'єкта і предмета злочину незаконне полювання. Юридична наука. 2016. № 11(65). С. 15. Про Червону книгу України: Закон України від 07.02.2002 № 3055-III. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3055-14#Text (дата звернення: 16.04.2024)..

Відповідальність за посягання, в яких предметом виступає тваринний світ, що перебуває під загрозою зникнення (види тваринного світу занесені до Червоної книги України), передбачено одночасно як у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), так і у КК України, однак вони стосуються різних форм вчинення правопорушення.

Так, у ст. 90 КУпАП (Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, або які внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території) передбачено відповідальність за:

- погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких не занесені до Червоної книги України... (ч. 1);

- погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин (ч. 2).

Тобто мова у зазначених складах правопорушень іде або про діяння у формах 1) «погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин»; 2) «знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища».

У той же час, під кримінально караним незаконним полюванням (ч. 1 ст. 248 КК України) розуміється полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Тобто одночасно використовується термін «знищення» в контексті порушення вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і полювання (добування (відстріл, відлов) мисливських тварин) на тварин, що занесені до Червоної книги України. Наслідком такої плутанини у термінах є неоднакове застосування закону.

Так, у лісах Дрогобицького району Львівської області незаконно добули самицю лося, який є об'єктом тваринного світу, занесеним до Червоної книги України. Правоохоронці встановили особу порушника, який здійснив незаконне полювання на лося, і склали на нього адміністративні протоколи за двома статтями КУпАП: за порушення правил використання об'єктів тваринного світу та за порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України¹

При цьому, у постанові Пленуму Верховного Суду України 10.12.2004 №17 «Про судову практику у справах про злочини інші правопорушення проти довкілля» чітко зазначено, що «за незаконне полювання в заповідниках чи на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, занесені до Червоної книги України, кримінальна відповідальність настає незалежно від того, чи мали місце шкідливі наслідки У Дрогобицькому районі затримали браконьєра, який вбив лося з Червоної книги. URL: https://news.blog.net.ua/2024/02/na-lvivshchyni-spiymaly-brakoniera-z-tusheiu-chervonoknyzhnoho-losia/ (дата звернення: 19.04.2024). Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Верховного суду України від 10.12.2004 № 17. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001770004#Text (дата звернення: 16.04.2024)..

Навіть більш критична ситуація з визначенням «істотної шкоди» від незаконного полювання. Свого часу, кримінальна відповідальність за заподіяння шкоди через незаконний видобуток мисливських звірів, птахів та інших видів тваринного світу у розмірі істотної шкоди була обґрунтована тим, що швидкість відтворення тваринного світу дозволяла компенсувати поголів'я тварин. Разом з цим, воєнний стан вніс свої корективи.

Як зазначають експерти, станом на жовтень 2023 року понад 650 тис. га українських лісів залишаються замінованими. А загальна площа замінованих територій в Україні внаслідок російської агресії становить 180 тис. км². Під загрозою зникнення з терен України опинилися 80 видів тварин, а 20% природоохоронних територій досі потерпають від війни. За попередніми оцінками на територіях, де проводились бойові дії, поточні втрати тваринного світу, лише стосовно видів віднесених до мисливських ресурсів, в окремих регіонах можуть становити до 40 % і більше, що вже налічує біля 25 тис. голів крупних копитних, 270 тис. хутрових звірів та більше 2 млн. птахів. Не складно спрогнозувати, що впродовж ще одного - півтора року такої війни на окупованих та прилеглих територіях залишиться в середньому 15-20 % довоєнної чисельності тварин, після чого запустяться незворотні екологічні процеси порушення природного відтворення і повного зникнення місцевих угрупувань!.

Розмір «істотної шкоди», що заподіюється тваринному світу, явно перестав відповідати суспільній небезпечності діяння та «компенсації» заподіяної шкоди шляхом застосування кримінальних покарань, що мають майновий характер. Так, незаконне полювання за ступенем небезпеки діяння або суворістю покарання «не конкурує» навіть з крадіжкою (санкція ч. 1 - штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк) чи жорстоким поводження з тваринами (санкція ч. 1 - обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини). Безумовно, зазначена обставина лише опосередковано вказує на потребу в удосконаленні поточного стану речей, але викликає потребу у перегляді існуючих підходів.

Ураховуючи критичний стан тваринного світу, мають місце і регулярні факти фіксації правопорушень щодо вполювання червонокнижних тварин: «На Волині застрелили червонокнижного зубра» Воєнні фактори впливу на тваринний світ України: поточні та прогнозовані наслідки. URL: https://www.openforest.org.ua/269392/ (дата звернення: 19.04.2024). На Волині застрелили червонокнижного зубра. URL: https://varta1.com.ua/news/na-volinizastrelili-chervonoknizhnogo-zubra_370402.html (дата звернення: 19.04.2024) , «Застрелили кабана: на Буковині затримали браконьєрів» Застрелили кабана: на Буковині затримали браконьєрів. URL:

https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/zastrelili-kabana-na-bukovini-zatrimali-brakoneriv-97873 (дата звернення: 19.04.2024)., «На Рівненщині браконьєри вбили червонокнижну тварину» На Рівненщині браконьєри вбили червонокнижну тварину. URL: https://zahid.espreso.tv/ novynyrivnenschyny-na-rivnenshchini-brakoneri-vbili-chervonoknizhnu-tvarinu (дата звернення: 19.04.2024). тощо.

Українське суспільство не має реальних шансів на самостійне відтворення тваринного світу на найближчі роки. Можна навести такий приклад: «вартість одного дельфіна становить 100 тис. грн. За попередніми даними, від початку повномасштабної війни мертвими знайшли 65 особин -- а це 6 500 000 грн збитків, завданих державі через загибель цих тварин. Зазначена сума більша за 150 тис. мінімальних зарплат, а значить можна стверджувати, що довкіллю завдана значна шкода» Злочини проти тварин під час війни. URL: https://justtalk.com.ua/post/zlochmi-proti-tvarin-pidchas-vijni (дата звернення: 19.04.2024)..

Висновки

Військове вторгнення рф суттєво прискорило процес деградації тваринного світу. Якщо не відбудеться зміни наявної парадигми ставлення до довкілля та споживацького використання природних ресурсів, на нас чекає катастрофа. Ситуація потребує негайного втручання з боку держави: як-то в частині внесення змін до чинного законодавства, через посилення кримінальної відповідальності, так і в частині дієвих механізмів протидії незаконному полюванню.

Список використаних джерел

1. Брич Л. Значення видів об'єкта й таких ознак, як предмет і потерпілий у розмежуванні суміжних складів злочинів між собою і для розмежування складів злочинів, передбачених конкуруючими нормами. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2007. Випуск 44. С. 226242.

2. Воєнні фактори впливу на тваринний світ України: поточні та прогнозовані наслідки. URL: https://www.openforest.org.ua/269392/ (дата звернення: 19.04.2024).

3. Застрелили кабана: на Буковині затримали браконьєрів. URL: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/zastrelili-kabana-na-bukovini-zatrimalibrakoneriv-97873 (дата звернення: 19.04.2024).

4. Злочини проти тварин під час війни. URL: https://justtalk.com.ua/post/zlochini-proti-tvarin-pid-chas-vijni (дата звернення: 19.04.2024).

5. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Т. 2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. Харків: Право, 2013. 1040 с.

6. Матвєєв С. В. Проблемні питання визначення об'єкта і предмета злочину незаконне полювання. Юридична наука. 2016. № 11(65). С. 13-22.

7. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак. К.: А.С.К., 2001. 352 с.

8. Музика А. А., Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія. К.: ПАЛИВОДА А. В., 2011. 192 с.

9. На Волині застрелили червонокнижного зубра. URL: https://varta1.com.ua/news/na-volini-zastrelili-chervonoknizhnogozubra_370402.html (дата звернення: 19.04.2024).

10. На Рівненщині браконьєри вбили червонокнижну тварину. URL: https://zahid.espreso.tv/novyny-rivnenschyny-na-rivnenshchini-brakoneri-vbilichervonoknizhnu-tvarinu (дата звернення: 19.04.2024).

11. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д. С. Азаров, В. К. Грищук, А. В. Савченко [та ін.]; за заг. ред. О. М. Джужі, А. В. Савченка, В. В. Чернея. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2018. 1104 с.

12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 11-те вид., переробл. та допов. Київ: ВД «Дакор», 2019. 1384 с.

13. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Верховного суду України від 10.12.2004 № 17. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04#Text (дата звернення: 16.04.2024).

14. Про Червону книгу України: Закон України від 07.02.2002 № 3055-III. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3055-14#Text (дата звернення: 16.04.2024).

15. Тацій В. Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві: монографія. Х.: Право, 2016. 256 с.

16. Трайнин А. М. Учение о составе преступления. Москва: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1946. 185 c.

17. У Дрогобицькому районі затримали браконьєра, який вбив лося з Червоної книги. URL: https://news.blog.net.ua/2024/02/na-lvivshchyni-spiymaly-brakoniera-z-tusheiu-chervonoknyzhnoho-losia/ (дата звернення: 19.04.2024).

Размещено на Allbest.ru