Повноваження та компетенція омбудсмена у питанні захисту прав військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повноваження та компетенція омбудсмена у питанні захисту прав військовослужбовців

Багмет Андрій Анатолійович -- заступник директора департаменту - начальник відділу прав власності Департаменту моніторингу додержання соціальних та економічних прав

В даній статті розкрито повноваження та компетенцію омбудсмена у питанні захисту прав військовослужбовців.

Запровадження посади спеціалізованого військового омбудсмена в Україні має кілька важливих переваг і може мати значний позитивний вплив на захист прав військовослужбовців:

1) спеціалізований захист - військовий омбудсмен має глибше розуміння специфіки військової служби, військового законодавства та проблем, що стосуються військовослужбовців. Це дозволить надати більш ефективний захист їх прав та інтересів;

2) підвищення авторитету і розпізнаваності - існування окремої посади військового омбудсмена підвищить увагу суспільства до проблем військових та підкреслить важливість їхнього захисту. Це може збільшити довіру військових до державних інститутів та підвищити їхню лояльність до влади;

3) посилення контролю і нагляду - військовий омбудсмен буде мати повноваження для здійснення більш ефективного контролю за дотриманням прав людини та законних інтересів військовослужбовців у військових установах. Це сприятиме уникненню можливих зловживань та порушень;

4) покращення доступу до правосуддя - військовий омбудсмен може допомогти військовослужбовцям отримати доступ до справедливого судового захисту в разі порушення їхніх прав. Він може надавати консультації, підтримку та представляти їхні інтереси в суді.

Повноваження та компетенція омбудсмена у питанні захисту прав військовослужбовців включають широкий спектр дій і можливостей забезпечення дотримання їхніх прав та інтересів. До основних аспектів повноважень та компетенції омбудсмена у цій сфері належать: 1) моніторинг умов тримання (омбудсмен має право відвідувати місця тримання військовослужбовців, такі як військові частини, казарми, лінійні частини, спеціальні виховні установи та інші, для перевірки умов їх перебування та дотримання їх прав); 2) отримання та розгляд скарг (омбудсмен приймає скарги військовослужбовців та їх родин щодо порушень їх прав та інтересів, розслідує ці скарги та намагається вирішити їх шляхом проведення розслідувань та медіації); 3) публічні звернення (омбудсмен може виступати з публічними заявами, звертаючись до владних органів з вимогою вжиття заходів щодо захисту прав військовослужбовців); 4) лобіювання законодавчих змін (омбудсмен може рекомендувати внесення змін до законодавства з метою покращення правового захисту військовослужбовців та їхніх родин); 5) проведення аналізу та розроблення рекомендацій (омбудсмен аналізує ситуацію з правами військовослужбовців, ідентифікує проблеми та розробляє рекомендації для владних органів щодо їх вирішення); 6) співпраця з іншими органами та громадськими організаціями (омбудсмен може співпрацювати з іншими органами влади, міжнародними організаціями та громадськими організаціями для покращення захисту прав військовослужбовців).

Ключові слова: права військовослужбовців, повномасштабне вторгнення, Уповноважений з прав людини, омбудсмен у питанні захисту прав військовослужбовців, омбудсмен.

Authority and Competence of the Ombudsman in the Issue of Protecting the Rights of Military Servants

Andrii A. Bagmet, Deputy Director of the Department, the Head of the Unit for Property Rights, Department for Monitoring of Social and Economic Rights

This article discloses the powers and competence of the ombudsman in the matter ofprotecting the rights of military personnel.

The introduction of the position of a specialized military ombudsman in Ukraine has several important advantages and can have a significant positive impact on the protection of the rights of military personnel:

1) specialized protection - the military ombudsman has a deeper understanding of the specifics of military service, military legislation and problems related to military personnel. This will allow more effective protection of their rights and interests;

2) increase in authority and recognition - the existence of a separate position of the military ombudsman will increase society's attention to the problems of the military and emphasize the importance of their protection. This can increase the confidence of the military in state institutions and increase their loyalty to the authorities;

3) strengthening control and supervision - the military ombudsman will have the authority to exercise more effective control over the observance of human rights and legitimate interests of servicemen in military institutions. This will help to avoid possible abuses and violations;

4) improving access to justice - the military ombudsman can help servicemen get access to fair legal protection in case of violation of their rights. He can provide advice, support and represent their interests in court.

The powers and competence of the ombudsman in the matter ofprotecting the rights of military personnel include a wide range of actions and opportunities to ensure compliance with their rights and interests. The main aspects of the ombudsman's powers and competence in this area include: 1) monitoring of conditions of detention (the ombudsman has the right to visit places of detention of military personnel, such as military units, barracks, line units, special educational institutions and others, to check the conditions of their stay and compliance with them rights); 2) receiving and considering complaints (the ombudsman receives complaints from servicemen and their families regarding violations of their rights and interests, investigates these complaints and tries to resolve them through investigations and mediation); 3) public appeals (the ombudsman can make public statements, appealing to the authorities to take measures to protect the rights of military personnel); 4) lobbying for legislative changes (the ombudsman can recommend amendments to the legislation to improve legal protection of servicemen and their families); 5) conducting an analysis and developing recommendations (the ombudsman analyzes the situation with the rights of military personnel, identifies problems and develops recommendations for the authorities to solve them); 6) cooperation with other bodies and public organizations (the ombudsman can cooperate with other authorities, international organizations and public organizations to improve the protection of the rights of military personnel).

Keywords: rights of servicemen, full-scale invasion, Human Rights Commissioner, ombudsman on the issue of protection of the rights of servicemen, ombudsman.

право військовослужбовець омбудсмен

Постановка проблеми

Військовослужбовці, як і всі інші громадяни, мають право на захист своїх прав та свобод. Омбудсмен відіграє важливу роль у забезпеченні цих прав та у вирішенні конкретних проблем військовослужбовців. Забезпечення прав військовослужбовців сприяє підвищенню морального та бойового духу, підтримує дисципліну та забезпечує стабільність у військових частинах. Робота омбудсмена у сфері захисту прав військовослужбовців може сприяти вдосконаленню законодавства, усуненню законодавчих прогалин та розробці нових нормативно-правових актів для підтримки військовослужбовців. Наразі, коли йде російсько-українська війна питання захисту прав військовослужбовців, військовополонених є надзвичайно актуальним.

Отже, вивчення повноважень та компетенції омбудсмена у питанні захисту прав військовослужбовців є актуальним у контексті покращення правового захисту цієї соціально важливої категорії громадян.

Метою статті є розкриття повноважень та компетенції омбудстмена у питанні захисту прав військовослужбовців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження функціонування інституту омбудсмена у сфері гарантій прав і свобод людини здійснено в роботах

В.В. Бойцової, С.В. Банаха, Ю.М. Грошевого, Л.В. Голяк, Н.Ю. Заворотнюк, К.О. Закоморної, Н.І. Карпачової, М.В. Косюти, В.Г. Клочкова, О.Г. Маркєлової, О.В. Марцеляка, Г.О. Мурашина, В.Я. Тація, М.В. Цвіка, Ю.С. Шемшученка тощо.

Виклад основного матеріалу

Роль омбудсмена в захисті прав військовослужбовців має велику важливість і декілька ключових аспектів: 1) забезпечення справедливості та правопорядку - Омбудсмен виступає в якості незалежного посередника між військовослужбовцями та військовими структурами, допомагаючи вирішувати конфлікти та розглядаючи скарги на порушення прав; 2) захист від свавілля та недопущення правопорушень - Омбудсмен відстоює інтереси військовослужбовців та має повноваження втручатися у ситуації, де порушуються їхні права чи відбувається недотримання закону; 3) підвищення довіри до військових структур - робота омбудсмена сприяє підвищенню довіри військовослужбовців до військових організацій та інституцій, що сприяє підтримці дисципліни та готовності до служби; 4) сприяння поліпшенню законодавства - омбудсмен може вносити пропозиції щодо поліпшення законодавства та внутрішніх положень, спрямованих на захист прав військовослужбовців; 5) захист прав людини в умовах військової служби - Омбудсмен виступає як захисник прав людини для військовослужбовців, забезпечуючи їм безпеку, справедливе ставлення та гарантовані права під час виконання службових обов'язків.

Отже, роль омбудсмена у захисті прав військовослужбовців є надзвичайно важливою для забезпечення справедливості, правопорядку та захисту прав людини у військових структурах.

Є.С. Артюхов відзначає, що сьогодні наша держава стикається з надзвичайними викликами, спричиненими воєнними діями в Україні, внаслідок чого виникає необхідність у формуванні нової державної політики, спрямованої на захист прав і свобод людини в умовах війни. Результатом агресії ворога стали масові руйнування інфраструктури та людських життів. Багато військових отримали й отримують поранення різного ступеня тяжкості, деякі сім'ї військовослужбовців ніколи не дочекаються своїх близьких, родини не знають, що сталося з їхніми близькими, які зникли безвісти. У таких умовах необхідно сформувати державну політику, яка враховуватиме специфіку післявоєнного періоду та важливість захисту прав і свобод громадян. Мають бути визначені напрямки, які потребують особливої уваги, встановлені загальна мета та завдання, що мають бути виконані публічними органами управління та органами місцевого самоврядування [1, с.90].

Л.П. Медвідь відзначає, що перелік повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є занадто широким, а захист прав військовослужбовців потребує застосування специфічних знань та навичок. Саме тому, автор акцентує увагу на доцільності створити представництво Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців за аналогією функціонування такого представництва в зарубіжних країнах [2].

Для прикладу, в Німеччині існує посада військового омбудсмена. Введення військового омбудсмена у правову систему ФРН відбулося через внесення змін до Конституції. Це було зумовлено прагненням Бундестагу при створенні нового військового законодавства обмежити роль бундесверу в межах демократичного парламентаризму на базі концепції "громадянина у військовій формі". Як наслідок, були уведені такі інститути парламентського контролю над бундесвером, як комітет у справах оборони і уповноважений Бундестагом з питань оборони (військовий омбудсмен).

Завдяки введенню цього інституту в Бундестагу та уряду ФРН вдалося вирішити багато проблем в армії, що суттєво сприяло зміцненню боєздатності бундесверу, зокрема за рахунок підвищення рівня забезпечення військовослужбовців. Також військовий омбудсмен впроваджений в Нідерландах, Чехії, Швеції, Норвегії та інших країнах.

Слушною є думка, що враховуючи повноваження, якими наділений військовий омбудсмен в зарубіжних країнах світу, та високий авторитет цього інституту, гарантування й реалізація прав та свобод військовослужбовців є його єдиним і пріоритетним завданням [3].

Заснування інституту військового омбудсмена сприятиме більш ефективному розв'язанню проблем, що накопичилися у сфері захисту прав військовослужбовців, забезпеченню більш дієвого й ефективного контролю за дотриманням тут прав людини [4, с.15].

Відзначимо, що на сьогоднішній день, в Україні існує дискусія щодо запровадження спеціалізованого військового омбудсмана в Україні, проте захистом прав військовослужбовців уже займається інституція Уповноваженого. В Україні офіційно не запроваджена така посада, але практично вона існує - це Представник з прав людини в системі органів сектору безпеки та оборони. Офіс Омбудсмана - це єдина інституція, яка наразі відстоює права військовослужбовців. Він розповів про великий спектр роботи, який виконує інституція Уповноваженого: це захист прав і військових, і правоохоронців, і ветеранів, і військовополонених, й цивільних громадян, яких Росія незаконно позбавила свободи, а також членів їхніх родин [5].

Отже, запровадження посади спеціалізованого військового омбудсмена в Україні має кілька важливих переваг і може мати значний позитивний вплив на захист прав військовослужбовців:

1) спеціалізований захист - військовий омбудсмен має глибше розуміння специфіки військової служби, військового законодавства та проблем, що стосуються військовослужбовців. Це дозволить надати більш ефективний захист їх прав та інтересів;

2) підвищення авторитету і

розпізнаваності - існування окремої посади військового омбудсмена підвищить увагу суспільства до проблем військових та підкреслить важливість їхнього захисту. Це може збільшити довіру військових до державних інститутів та підвищити їхню лояльність до влади;

3) посилення контролю і нагляду - військовий омбудсмен буде мати повноваження для здійснення більш ефективного контролю за дотриманням прав людини та законних інтересів військовослужбовців у військових установах. Це сприятиме уникненню можливих зловживань та порушень;

4) покращення доступу до правосуддя - військовий омбудсмен може допомогти військовослужбовцям отримати доступ до справедливого судового захисту в разі порушення їхніх прав. Він може надавати консультації, підтримку та представляти їхні інтереси в суді.

Отже, запровадження посади військового омбудсмена в Україні може сприяти зміцненню правової держави, покращенню умов служби військових та забезпеченню дотримання їх прав та інтересів.

Статтею 101 Конституції України визначено, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [6, ст.101].

Ст.13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» визначено права Уповноваженого щодо військовослужбовців. Зокрема, це: відвідувати без попереднього повідомлення про час і мету відвідування такі місця: місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів Національної поліції, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти органів Національної поліції, спеціалізовані автомобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), приміщення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, заклади примусового лікування; опитувати осіб, які перебувають у вищезазначених місцях та отримувати інформацію стосовно поводження з цими особами і умов їх тримання; направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів; з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку звертатися до суду про захист прав і свобод військовослужбовців [7].

Зазначені норми становлять основу для гарантування прав військовослужбовців.

У контексті російсько-української війни права та інтереси військовослужбовців стають надзвичайно важливими, а питання їх захисту є надзвичайно актуальними. Вони не лише виконують свої обов'язки на фронті, а й ризикують життям та здоров'ям захищаючи свою країну. Тому гарантування їхніх прав та підтримка є надзвичайно важливою для держави.

Омбудсман та його команда виконують велику роботу з захисту прав військовослужбовців, зокрема, забезпечують доступ до медичної та реабілітаційної допомоги, контролюють умови тримання військовослужбовців у військових установах, допомагають у вирішенні питань щодо грошового забезпечення та пенсійних виплат. Така підтримка є важливою для збереження бойового духу та морального стану військовослужбовців, що впливає на їхню ефективність у виконанні службових обов'язків.

Отже, роль Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у захисті прав військовослужбовців є надзвичайно важливою та актуальною у сучасних умовах, а запровадження спеціалізованого військового омбудсмена може ще більше зміцнити систему захисту прав цієї категорії громадян.

У сфері дотримання прав військовослужбовців, військових пенсіонерів, ветеранів і членів їхніх сімей Секретаріат Уповноваженого працює за такими напрямами: -- отримання учасниками бойових дій відповідних медичних та реабілітаційних послуг (у тому числі лікування за кордоном); -- проблеми забезпечення для ведення бойових дій; проходження підготовки мобілізованими, в т.ч. порушення їхнього права на звільнення за сімейними обставинами, чи порушення порядку проходження служби; -- виплата належного грошового забезпечення, у тому числі сім'ям військовослужбовців, які перебувають у полоні, а також забезпечення належного пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби; -- встановлення статусів (учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни, член родини загиблого тощо) та отримання належних виплат. Працівники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснюють контрольні моніторингові візити до медичних закладів, де відбуваються постізоляційні й реабілітаційні заходи військовослужбовців (в т.ч. звільнених із полону осіб). Особлива увага приділяється реалізації права військових на охорону здоров'я та лікування, зокрема щодо удосконалення та унормування діяльності військово-лікарських комісій. За ініціативи Омбудсмана внесли зміни до чинного законодавства, які спростять та пришвидшать процедуру проходження ВЛК. Загалом Департамент від початку року поновив права 416 громадян України у 125 випадках [8, с.9].

Для прикладу: до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулися члени сімей військовослужбовців військової частини, захоплених в полон. Родичі скаржилися на незаконні дії командування військової частини, внаслідок яких членів сімей військовослужбовців, які перебували або перебувають у полоні, були позбавлені належних виплат грошового забезпечення. Позиція Офісу Омбудсмана щодо цього питання неодноразово відстоювалася під час зустрічей за участі родичів бранців та командування військової частини. За результатами вжитих Уповноваженим заходів реагування, командувач Військово-Морських Сил ЗСУ видав доручення командиру військової частини визначити правовий статус 282 військовослужбовців, які перебувають у полоні, та негайно вжити заходів щодо поновлення прав членів сімей військовослужбовців на отримання грошового забезпечення [8, с.10].

Уповноважений з метою захисту прав та свобод військовослужбовців здійснює моніторингові візити, які поділяються на планові, позапланові, цільові та повторні: - планові візити проводяться відповідно до Плану заходів із реалізації Стратегічних напрямів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на поточний рік; - позапланові візити здійснюються за дорученням Уповноваженого на підставі письмової доповідної записки начальника Управління, погодженої з представником Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців за результатами аналізу інформації, матеріалів, отриманих із різних джерел, про можливі порушення прав людини (звернення громадян, повідомлення у засобах масової інформації, соціальних мережах тощо); - цільові візити проводяться з певною метою, зокрема для здійснення аналізу та дослідження конкретної проблеми стану дотримання прав людини, причин та умов її виникнення; - повторні візити проводяться до об'єкта контролю з метою перевірки стану усунення виявлених порушень та виконання попередньо наданих рекомендацій за результатами попереднього моніторингового візиту [9].

Висновки

Повноваження та компетенція омбудсмена у питанні захисту прав військовослужбовців включають широкий спектр дій і можливостей забезпечення дотримання їхніх прав та інтересів. До основних аспектів повноважень та компетенції омбудсмена у цій сфері належать: 1) моніторинг умов тримання (омбудсмен має право відвідувати місця тримання військовослужбовців, такі як військові частини, казарми, лінійні частини, спеціальні виховні установи та інші, для перевірки умов їх перебування та дотримання їх прав); 2) отримання та розгляд скарг (омбудсмен приймає скарги військовослужбовців та їх родин щодо порушень їх прав та інтересів, розслідує ці скарги та намагається вирішити їх шляхом проведення розслідувань та медіації); 3) публічні звернення (омбудсмен може виступати з публічними заявами, звертаючись до владних органів з вимогою вжиття заходів щодо захисту прав військовослужбовців); 4) лобіювання законодавчих змін (омбудсмен може рекомендувати внесення змін до законодавства з метою покращення правового захисту військовослужбовців та їхніх родин); 5) проведення аналізу та розроблення рекомендацій (омбудсмен аналізує ситуацію з правами військовослужбовців, ідентифікує проблеми та розробляє рекомендації для владних органів щодо їх вирішення); 6) співпраця з іншими органами та громадськими організаціями (омбудсмен може співпрацювати з іншими органами влади, міжнародними організаціями та громадськими організаціями для покращення захисту прав військовослужбовців).

Ці повноваження та компетенція дозволяють омбудсмену ефективно захищати права військовослужбовців та вносити позитивні зміни у сфері їхнього соціального захисту і правової підтримки.

Список використаних джерел

1. Артюхов Є.С. Адміністративно-правове регулювання інституту омбудсмена в Україні: дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук за спеціальністю: 12.00.07. Науково-дослідний інститут публічного права; Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2023. 225 с.

2. Медвідь Л.П. Зміст та характеристика парламентського контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина, в тому числі військовослужбовців. Аналітично-порівняльне правознавство. С.175-179.

3. Шамрай Б.В. Окремі питання парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України. Прикарпатський юридичний вісник. 2021. № 6(41). С. 32-35.

4. Майданник О. О. Інститут омбудсмана у механізмі забезпечення прав людини в Україні. Адвокат. 2010. № 7(118). С. 12-16.

5. Права військовослужбовців. Спільні кроки до перемоги.

6. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. № 30. Ст. 141.

7. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1998. № 20. Ст.99.

8. На варті захисту прав військовослужбовців, ветеранів, полонених та членів їх родин.

9. Регламент організації та проведення моніторингових візитів/безвиїзних перевірок з питань додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина стосовно військовослужбовців, поліцейських, ветеранів та інших осіб.

References

1. Artiukhov Ye.S. Administratyvno-pravove rehuliuvannia instytutu ombudsmena v Ukraini: dys. na zdob. nauk. stup. kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet imeni Vadyma Hetmana, Kyiv, 2023. 225 s.

2. Medvid L.P. Zmist ta kharakterystyka parlamentskoho kontroliu za doderzhanniam prav ta svobod liudyny i hromadianyna, v tomu chysli viiskovosluzhbovtsiv. Analitychno-porivnialnepravoznavstvo. S.175-179.

3. Shamrai B.V. Okremi pytannia parlamentskoho kontroliu za doderzhanniam konstytutsiinykh prav i svobod viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl ta inshykh viiskovykh formuvan Ukrainy. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk. 2021. № 6(41). S. 32-35.

4. Maidannyk O.O. Instytut ombudsmana u mekhanizmi zabezpechennia prav liudyny v Ukraini. Advokat. 2010. № 7(118). S. 12-16.

5. Prava viiskovosluzhbovtsiv. Spilni kroky do peremohy.

6. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28 chervnia 1996 roku. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. № 30. St. 141.

7. Pro Upovnovazhenoho Verkhovnoi Rady Ukrainy z prav liudyny: Zakon Ukrainy vid 23 hrudnia 1997 roku № 776/97-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1998. № 20. St.99.

8. Na varti zakhystu prav viiskovosluzhbovtsiv, veteraniv, polonenykh ta chleniv yikh rodyn.

9. Rehlament orhanizatsii ta provedennia monitorynhovykh vizytiv/bezvyiznykh perevirok z pytan doderzhannia konstytutsiinykh prav i svobod liudyny i hromadianyna stosovno viiskovosluzhbovtsiv, politseiskykh, veteraniv ta inshykh osib.

Размещено на Allbest.ru