Малозначне діяння у кримінальному праві: поняття та сутність
Сутність малозначного діяння шляхом виокремлення ознак, притаманних цій категорії кримінального права та визначення на цій основі його поняття. Судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду стосовно розуміння малозначного діяння.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2024 |
| Размер файла | 21,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Малозначне діяння у кримінальному праві: поняття та сутність
Є. П. Плохута
доктор філософії, доцент кафедри юриспруденції Чернівецького інституту Міжнародного гуманітарного університету
Анотація
Плохута Є. П. Малозначне діяння у кримінальному праві: поняття та сутність. - Стаття.
Актуальність теми статті зумовлена тим, що теоретико-правові та практичні аспекти стосовно малозначності діяння в доктрині кримінального права залишаються розкритими недостатньо повно. Це зумовило постановку як мети статті розкриття сутності малозначного діяння шляхом виокремлення ознак, притаманних цій категорії кримінального права, та визначення на цій основі його поняття.
Наведено поняття ознак малозначного діяння та доктринальні підходи до визначення їх кола, здійснено їх аналіз із точки зору відповідності нормативному визначенню поняття малозначного діяння, закріпленому в частині 2 статті 11 КК України. Із урахуванням змісту цих ознак, виокремлено дві об'єктивні ознаки малозначного діяння (його формальну відповідність ознакам будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого нормами Особливої частини КК України, та відсутність суспільної небезпеки) та одну суб'єктивну - спрямованість умислу особи, яка його вчинила, на скоєння саме такого діяння, а не кримінального правопорушення.
Досліджено судову практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду стосовно розуміння малозначного діяння та встановлення його малозначності. На основі доктринальних підходів визначено коло обставин, за яких діяння не можуть визнаватися малозначними, і здійснено відмежування малозначних діянь від незакінчених кримінальних правопорушень.
За результатами проведеного дослідження сформульовано авторське визначення поняття малозначного діяння як вчиненого суб'єктом кримінального правопорушення винного діяння (дії або бездіяльності), яке формально передбачене КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки.
Встановлено достатність виокремлених ознак малозначного діяння для його відмежування від кримінальних правопорушень, у тому числі й незакінче- них. Констатовано, що інші чинники, у тому числі підстави для пом'якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності, в ході встановлення малозначності діяння до уваги не беруться.
Ключові слова: кримінальне правопорушення, малозначність, малозначне діяння, суспільна небезпека, істотна шкода.
Summary
Plokhuta Ye. P. Insignificant act in criminal law: concept and essence. - Article.
The relevance of the topic of the article is due to the fact that theoretical, legal and practical aspects of the insignificance of an act in the criminal law doctrine remain insufficiently covered. This has led to the aim of the article to reveal the essence of a insignificant act by identifying the features inherent in this category of criminal law and defining its concept on this basis.
The author defines the concept of signs of a insignificant act and the doctrinal approaches to determining their scope, and analyzes them from the perspective of compliance with the statutory definition of the concept of a insignificant act enshrined in Part 2 of Article 11 of the Criminal Code of Ukraine. Given the content of these features, the author distinguishes two objective features of a insignificant act (its formal compliance with the features of any criminal offense provided for in the provisions of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine and the absence of public danger) and one subjective feature - the intent of the person who committed it to commit such an act rather than a criminal offense.
The author examines the case law of the Criminal Court of Cassation within the Supreme Court regarding the understanding of a insignificant act and determination of its insignificance.
Based on the results of the study, the author formulates the author's own definition of the concept of a insignificant act as a culpable act (action or inaction) committed by a criminal offense subject, which is formally provided for by the Criminal Code of Ukraine, but due to its insignificance does not pose a public danger. кримінальне правопорушення малозначність
The author establishes the sufficiency of the distinguished features of a insignificant act to distinguish it from criminal offenses, including those which are not completed. It is stated that other factors, including the grounds for mitigation of punishment or exemption from criminal liability, are not taken into account when determining the insignificance of an act.
Key words: criminal offense, insignificance, insignificant act, public danger, substantial harm.
Постановка проблеми
Особаможебути притягнена до кримінальної відповідальності виключно за наявності конкретної фактичної умови, якою є підстава кримінальної відповідальності. Відповідно до частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом [1]. Наведена норма кореспондує з частиною 1 статті 11 КК України, згідно з якою кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення [1]. Із цього визначення в доктрині кримінального права прийнято виокремлювати ознаки кримінального правопорушення, однією з яких є його суспільна небезпека, яка вказує на об'єктивну шкідливість вчиненого діяння.
Натомість, законодавець у нормах кримінального закону встановлює виняток із загального правила про суспільну небезпечність кримінальних правопорушень. Так, частина 2 статті 11 КК України передбачає, що не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малознач- ність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі [1]. Звертаючись до аналізу наведеної норми, вчені відзначають, що вона конкретизує зміст суспільної небезпеки як загальної ознаки кримінального правопорушення, а метою її запровадження до КК України є намагання законодавця підкреслити, що правосуддя в Україні має здійснюватися на засадах принципів справедливості та індивідуалізації кримінальної відповідальності, за яких формальний момент - кримінальна протиправ- ність типового діяння - не може превалювати на фактичним - відсутністю суспільної небезпеки конкретного діяння [2, с. 51].
Аналіз наукової літератури та невирішені раніше питання
Теоретико-правові аспекти визначення поняття та змісту підстави кримінальної відповідальності досліджували у своїх працях Ю.В. Баулін, О.О. Дудоров, О.О. Кваша, М.Й. Коржанський, Т.Є. Леоненко, М.І. Мельник, С.І. Маломуж, Н.А. Мирошниченко, П.С. Мати- шевський, Є.О. Письменський, М.Р. Рудковська, Є.Л. Стрельцов, О.В. Ус, М.І. Хавронюк, І.І. Чугу- ніков та інші вітчизняні вчені. Проте, незважаючи на ґрунтовність наукових розвідок з цієї проблематики, теоретико-правові та практичні аспекти стосовно малозначності діяння в доктрині кримінального права залишаються розкритими недостатньо повно.
Метою статті є розкриття сутності малозначного діяння шляхом виокремлення ознак, притаманних цій категорії кримінального права, та визначення на цій основі його поняття.
Виклад основного матеріалу
У доктрині кримінального права загальноприйнятим є підхід, за якого характеристика поняття малозначного діяння здійснюється шляхом виокремлення притаманних їй ознак. При цьому під ознаками малозначного діяння вчені розуміють кількісні та якісні характеристики об'єктивних і суб'єктивних ознак конкретного складу злочину, які позбавляють діяння суспільної небезпеки або знижують його до мінімуму, який має значення для незлочинного правопорушення (мала матеріальна шкода, незначний прояв об'єктивної сторони, невизначені мета, мотив, незначна вина правопорушника тощо) [3, с. 187]. Водночас, коло ознак малозначного діяння визначається науковцями доволі по-різному.
Так, Т.В. Пономарьова та Т.Є. Леоненко характеризують малозначне діяння шляхом виокремлення двох ознак: 1) діяння має формально відповідати ознакам будь-якого складу злочину, який передбачений КК України; 2) суспільна небезпека має бути відсутня як така, а саме діяння не має спрямовуватися на спричинення істотної шкоди [4, с. 225]. О.О. Дудоров та Є.О. Письмен- ський наводять три ознаки малозначного діяння: 1) воно формально повинно містити всі ознаки складу певного злочину, передбаченого КК України; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, що означає мізерність або взагалі відсутність шкоди, яка завдається або може бути завдана в результаті вчинення такого діяння;
3) малозначність має бути як об'єктивною, так і суб'єктивною, тобто особа мала намір вчинити саме малозначне діяння [5, с. 3]. За допомогою трьох ознак малозначне діяння визначає С.І. Мало- муж, вказуючи, що воно: 1) містить ознаки, що характеризують той чи інший злочин, передбачений КК України; 2) не володіє ступенем суспільної небезпеки, притаманної злочину; 3) суб'єктивно, за задумом особи, яка його вчиняє, не спрямоване на заподіяння істотної шкоди [6, с. 7].
Аналіз наведених підходів свідчить про те, що вчені одностайно характеризують малозначне діяння за допомогою ознак об'єктивного характеру: його формальної відповідності ознакам будь- якого кримінального правопорушення, передбаченого нормами Особливої частини КК України, і відсутності суспільної небезпеки. У цілому такий підхід ґрунтується на нормі частини 2 статті 11 КК України, звернення до змісту якої дозволяє виокремити наведені ознаки із тим уточненням, що відсутність суспільної небезпеки полягає в тому, що діяння не заподіяло та не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі [1]. Вчені, які виокремлюють третю ознаку малозначного діяння, додатково акцентують увагу на притаманності йому суб'єктивного характеру - спрямованості умислу особи, яка його вчинила, на скоєння саме такого діяння, а не кримінального правопорушення.
Наведений підхід, за якого виокремлюються як об'єктивні, так і суб'єктивна ознаки малозначного діяння, широко використовується в судовій практиці. Так, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відзначає, що специфіка визначення малозначності діяння полягає у встановленні обов'язкової сукупності трьох умов:
1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК України, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК України характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до частини 2 статті 11 КК України;
2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити (постанова від 30.09.2020 р. у справі № 688/1553/19) [7]. Таким чином, в судовій практиці, сформованій у ході застосування частини 2 статті 11 КК України, простежується тісний взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивної ознак малозначного діяння.
Встановлення малозначності діяння в судовій практиці має місце у випадках, за яких конструкція відповідного складу кримінального правопорушення не містить чітко визначеного розміру заподіяної шкоди. Такий підхід свого часу заклала Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України, яка вказала, що закріплене у частині 2 статті 11 КК України положення передбачає встановлення малозначності лише в тому разі, коли законодавець вирішення питання про межі заподіяної шкоди залишає на розсуд правозастосувача (суду). Щодо злочинів, конструкція складів яких передбачає конкретно визначений розмір спричиненої шкоди, констатація малозначності діяння виключається (від 24.12.2015 р. у справі № 5-221кс15) [8].
На сьогодні наведений підхід широко використовується в судовій практиці Верховного Суду. Так, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду наголошує, що поняття істотної шкоди у контексті частини 2 статті 11 КК України носить оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. На оціночний характер шкоди можна вказувати лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини зазначеного Кодексу використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми). При вирішенні питання про те, чи є діяння малозначним, суду необхідно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло призвести (постанова від 02.12.2019 р. у справі № 612/712/16-к) [9]. При цьому Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначає, що якщо істотність шкоди визначена об'єктивними ознаками того чи іншого складу злочину, тобто характер шкоди є фіксованим і не може оцінюватись на розсуд правозастосувача (абсолютно визначені правові норми), застосування кримінально-правової норми про малозначність виключається (постанова від 30.09.2020 р. у справі № 688/1553/19) [7]. Наприклад, оцінка суспільної небезпеки діяння, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України, не може визначатись за правилом, закріпленим у частині 2 статті 11 КК України, оскільки суспільно небезпечні наслідки цього складу злочину мають чітко визначену мінімальну межу шкоди, яка може бути завдана власнику майна (постанова від 13.11.2018 р. у справі № 401/2807/16-к) [10].
У доктрині кримінального права коло обставин, за яких діяння не можуть визнаватися малозначними, тлумачиться більш широко. Так, М.Р. Рудковська вказує, що за жодних обставин не можуть визнаватися малозначними діяння, в яких відсутні всі обов'язкові ознаки складу злочину; передбачені кваліфікованими (особливо кваліфікованими) складами злочинів; в яких визначено мінімальний розмір шкоди; передбачені складами злочинів, конститутивною ознакою яких є заподіяння істотної шкоди [11, c. 11]. Поділяючи наведену позицію, потрібно відзначити, що відсутність складу кримінального правопорушення виключає можливість визнання діяння малозначним, оскільки частина 2 статті 11 КК України не може бути застосована за відсутності події та складу кримінального правопорушення. Так само виключається застосування вказаної норми й до діянь, які передбачені кваліфікованими (особливо кваліфікованими) складами кримінальних правопорушень, що пояснюється тим, що такі діяння характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпеки, а, відповідно, малозначними діяннями, зазвичай, є кримінальні проступки і нетяжкі злочини.
Поряд із цим, малозначне діяння потрібно відрізняти від незакінченого кримінального правопорушення. Як відзначає С.І. Маломуж, до ознак, які відмежовують малозначність діяння від неза- кінченого злочину, належать: 1) при малознач- ності діяння вчинок є завершеним актом зовнішньої поведінки, а при незакінченому злочині діяння є незавершеним - об'єктивна сторона злочину не виконана; 2) при малозначності діяння свідомість та воля особи спрямовані на вчинення незначного діяння, а при незакінченому злочині свідомість та воля особи спрямовані на вчинення суспільно небезпечного діяння або заподіяння суспільно небезпечної шкоди; 3) при малознач- ності діяння воно є завершеним, а при незакінче- ному злочині діяння є незавершеним або шкода не заподіяна із причин, що не залежали від суб'єкта злочину [12, с. 155].
Малозначність діяння виключає можливість притягнення особи, яка його вчинила, до кримінальної відповідальності. Водночас, як наголошує Н.А. Мірошниченко, у випадку, якщо діяння не є злочином, воно є іншим видом правопорушення [13, с. 550]. Відповідно, за наявності складу правопорушення іншого виду (адміністративного, дисциплінарного, цивільно-правового), особа може бути притягнена до відповідальності за його вчинення.
Висновки
Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що малозначне діяння являє собою вчинене суб'єктом кримінального правопорушення винне діяння (дію або бездіяльність), яке формально передбачене КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки. Малозначне діяння підлягає характеристиці за допомогою трьох ознак: двох об'єктивного характеру та однієї - суб'єктивного. Об'єктивними ознаками малозначного діяння є його формальна відповідність ознакам будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого нормами Особливої частини КК України, та відсутність суспільної небезпеки. Суб'єктивною ознакою малозначного діяння є спрямованість умислу особи, яка його вчинила, на скоєння саме такого діяння, а не кримінального правопорушення. Наведені ознаки малозначного діяння є достатніми для його відмежування від кримінальних правопорушень, у тому числі й незакінчених. Інші чинники, у тому числі підстави для пом'якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності, в ході встановлення малозначності діяння до уваги не беруться.
Література
1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавро- нюка. 11-те вид., переробл. та доповн. Київ : ВД «Дакор», 2019. 1384 с.
3. Козенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України. Наукові записки. 2000. Т. 18. Спеціальний випуск. С. 189.
4. Пономарьова Т.В., Леоненко Т.Є. Малознач- ність діяння в кримінальному праві України. Право і суспільство. 2018. № 3. Ч. 2. С. 224-229.
5. Дудоров О.О., Письменський Є.О. Малознач- ність діяння: проблеми застосування та вдосконалення кримінального закону. Юридичний вісник України. 19-25 лютого 2015 р. № 7; 26 лютого - 3 березня 2016 р. № 8.
6. Маломуж С.І. Малозначність діяння в кримінальному праві України : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Одеса, 2017. 246 с.
7. Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 688/1553/19 (провадження № 51-2142км20). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92021133.
8. Постанова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.12.2015 р. у справі № 5-221кс15. URL: https://reyestr.court.gov. ua/Review/55253289.
9. Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.12.2019 р. у справі № 612/712/16-к (провадження № 2148кмо18). URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/86275888.
10. Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі № 401/2807/16-к (провадження № 51-2816км18). URL: hhttps://reyestr.court.gov.ua/Review/77968960.
11. Рудковська М.Р. Суспільна небезпека як ознака поняття злочину : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. 18 с.
12. Маломуж С.І. Відмежування малозначності діяння від подібних понять. Право і суспільство. 2015. № 6. Ч. 3. С. 153-157.
13. Мирошниченко Н.А. Кримінальні правопорушення та малозначність діяння. Актуальні проблеми держави та права. 2012. Вин. 65. С. 549-553.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історичний аналіз розвитку законодавства про крайню необхідність. Поняття крайньої необхідності як обставини, що виключає злочинність діяння, у науці кримінального права України. Поняття структури діяння, вчиненого в стані крайньої необхідності.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 06.04.2011Юридична природа та ознаки обставин, що виключають злочинність діяння. Ознайомлення із основними положеннями про необхідну оборону, закріпленими в Кримінальному кодексі України. Визначення поняття крайньої необхідності у законодавстві різних країн.
дипломная работа [54,5 K], добавлен 20.10.2011Дослідження раціональності кримінально-правового закріплення норм про помилку в обставині, що виключає злочинність діяння. Обґрунтування доцільності визначення загальної помилки в діючому Кримінальному кодексі України, модель її законодавчої конструкції.
статья [25,0 K], добавлен 19.09.2017Злочин як передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння, його суспільна небезпека, протиправність, винність і караність. Склад злочину, сукупність передбачених кримінальним законом ознак, що визначають суспільна небезпечне діяння.
реферат [27,3 K], добавлен 16.04.2010Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання. Система кримінального права України. Наука кримінального права, її зміст та завдання. Загальні та спеціальні принципи кримінального права. Поняття кримінального закону.
курс лекций [143,2 K], добавлен 09.05.2007Законодавче визначення злочину в історичному аспекті як соціального і правового явища. Суспільна небезпека та кримінальна протиправність, як її суб'єктивне вираження. Караність діяння та вина, як обов'язкова умова застосування кримінального покарання.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 10.11.2014Обставини, що виключають злочинність діяння. Поняття необхідної оборони та її зміст, правове обґрунтування згідно сучасного законодавства України, визначення відповідальності. Перевищення меж необхідної оборони, його класифікація та відмінні особливості.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 09.05.2011Філософське поняття причинного зв'язку. Його сутність та поняття в кримінальному праві. Вплив причинного зв'язку на кваліфікацію злочинів. Його значення для призначення покарання і його вплив на розмір призначеного покарання. Основні елементи причинності.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 26.08.2014Порівняльний аналіз обставин, які виключають злочинність діяння за кримінальним законодавством Англії, Франції та США. Фізичний та психічний примус виконання наказу за законодавством України. Небезпека як правова підстава крайньої необхідності.
дипломная работа [86,5 K], добавлен 28.01.2012Поняття, елементи та соціальна сутність вини; визначення її ступеня за тяжкістю скоєного діяння і небезпекою особистості винного. Розгляд прямого і непрямого умислу. Історія розвитку інституту вини. Характеристика злочинної самовпевненості та недбалості.
реферат [51,0 K], добавлен 09.03.2012Поняття сутності та завдань кримінального процесу, його важливість як науки, начвальної дисципліни, галузі права та діяльності відповідних органів. Взаємодія правоохоронних органів та судових органів України з іноземними органами та міжнародними судами.
реферат [466,9 K], добавлен 20.03.2013Характеристика нового Кримінального Кодексу України, його основні концептуальні положення. Функції та завдання кримінального права і його принципи. Система кримінального права. Суміжні до кримінального права галузі права. Наука кримінального права.
реферат [44,6 K], добавлен 06.03.2011Сутність і аналіз досліджень охоронної функції кримінального права. Загальна та спеціальна превенції. Попереджувальна функція кримінального права. Примусові заходи виховного характеру. Зміст і основні підстави регулятивної функції кримінального права.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 17.10.2012Перелік вимог, яким повинне відповідати рішення суду в цивільному процесі України. Визначення поняття та сутність рішення суду, надання їм класифікації. Повноваження суду з контролю за власними рішеннями. Ступень реалізації принципу змагальності процесу.
автореферат [63,5 K], добавлен 10.04.2009Поняття, функції та признаки складу злочину; їх класифікація за різними ознаками. Зміст кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння. Ознайомлення зі складовими елементами об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Види необережної вини.
дипломная работа [60,0 K], добавлен 26.08.2014Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014Суди як складова частина сучасної системи державних органів. Права і свободи людини і громадянина. Судові повноваження Верховного Суду України. Структура та склад Верховного Суду України. Повноваження по забезпеченню дії принципу верховенства права.
курсовая работа [24,8 K], добавлен 23.04.2014Історія еволюції поняття вини - психічного ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. Три основні підходи щодо нормативного визначення поняття вини у теорії кримінального права.
реферат [17,8 K], добавлен 17.02.2015Зворотна дія як вид дії кримінального закону в часі. Її обґрунтування, матеріальні та формальні підстави. Кримінально правові наслідки зворотної дії кримінального закону в часі, що декриміналізує діяння та пом’якшує кримінальну відповідальність.
диссертация [228,2 K], добавлен 20.10.2012Кримінальне право як галузь права й законодавства, його соціальна обумовленість, принципи. Завдання, система та інститути кримінального права. Підстави і межі кримінальної відповідальності. Використання кримінального права в боротьбі зі злочинністю.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 02.01.2014
