Надбання та цінності європейського (західного) муніципалізму як конституційні цінності людства і держави та їх сприйняття на пострадянському правовому просторі

Це знаходить своє підтвердження в великій кількості сфер локального простору, що створюють ЦМ в межах ТГ та в умовах МСВ. На наш погляд, до таких найважливіших сфер існування і функціонування людини, що засновані на ЦМ, та фактично є їх праксеологічним втіленням, відносяться наступні:

A) сфера життєдіяльності людини,

Б) сфера створення стану повсякденності в житті людини,

B) сфера підготовки людини до життєдіяльності в межах ТГ (соціалізація),

Г) сфера формування у людини життєвих поведінкових настанов (атитюдів),

Г') сфера формування і реалізації у людини форм життєдіяльності у вигляді праксеологічних діяльнісних настанов (габітусів),

Д) сфера формування індивідуальної, міжособистісної, групової, колективної системи комунікацій людини,

Е) сфера створення територіальної спільноти, що інтегрується на загальних засадах муніципальних цінностей,

Є) сфера формування муніципальної свідомості (правосвідомості) та муніципальної психології людини,

Ж) сфера загальної діяльності людини.

З) сфера професійної діяльності людини,

И) сфера формування, реалізації, охорони, захисту, гарантування прав і свобод людини, її обов'язків;

І) сфера реалізації конституційно-правового статусу людини і громадянина

І) сфера формування і реалізації прав людини в сфері МСВ

Й) сфера особистісного, політичного, економічного і культурологічного дискурсу людини

К) сфера реалізації репродуктивної функції людини тощо.

Отже, підсумовуючи, можна побудувати процесуальну «мотрійку» цінностей, що виникають на рівні суспільства і держави, та мають нормативно-управлінський потенціал, а саме: «публічні цінності - конституційні цінності - муніципальні цінності (конкретної людини - її груп та асоціацій - колективні /всієї ТГ/».

Розгляд процесів становлення і розвитку ЦМ напряму пов'язаний з питаннями їх сприйняття пострадянськими державами, до яких відноситься й Україна. Треба зазначити, що це питання також корелюється з питаннями сприйняття ЦМ державами -членами європейської та міжнародної спільноти.

На наш погляд, в сучасному міжнародному публічному праві фактично склалась парадигма сприйняття державами міжнародних правових стандартів місцевого самоврядування, що є, з одного боку, основоположними принципами локальної демократії, в яких знайшов узагальнення західний (європейський) досвід муніципальної діяльності та муніципального будівництва, а з іншого - нічим іншим, як цінностями муніципалізму, що повинні бути запозичені пострадянськими державами, що після розвалу Союзу РСР набули державного суверенітету та увійшли в коло незалежних держав -членів їх європейської та міжнародної спільноти.

До наведеної парадигми входять наступні елементи:

А) вступ до міжнародних міжурядових організацій європейського континенту, що займаються питаннями міжнародного співробітництва в сфері локальної демократії (міжнародний регіональний рівень - авт.) (наприклад, Україна у 1995 році вступила до Ради Європи (далі - РЄ) в рамках якої здійснюється міжнародне нормопроєктування і міжнародна нормотворчість відносно різних аспектів становлення в державах -членах інституту локальної демократії. Ба більше, усі колишні радянські республіки колишнього СРСР, включаючи й середньоазійські, вступили до РЄ та Організації з безпеки і співробітництва в Європі, що також опікується питаннями організації демократичних форм публічної влади);

Б) вступ до міжнародної універсальної організації міжнародної спільноти (Організації Об'єднаних Націй) та організацій, що діють під її егідою (крім України і Білорусі, що є державами - засновницями ООН, а також Росії, що стала правонаступницею СРСР /з порушеннями, без виконання обовязкових процедур щодо набуття членства/) (міжнародний універсальний рівень - авт.);

В) участь у міжнародному нормопроєктуванні та міжнародній нормотворчості в рамках наведених організацій на європейському та універсальному рівнях з метою розробки норм міжнародного договірного права профільної спрямованості (міжнародний регіонально - універсальний рівень - авт.) (в рамках РЄ розроблені та прийняті Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 р. та Додаткові протоколи до неї; Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями 1980 р. та Додаткові протоколи до неї; Конвенція про участь іноземців у суспільному житті на місцевому рівні 1992 р.; Переглянута Європейська хартія про участь молоді в місцевому та регіональному житті 2003 р. тощо; на універсальному рівні в рамках ООН розроблений проєкт Всесвітньої хартії місцевого самоврядування /1999 р./)

Г) запозичення профільних норм міжнародного права до національного законодавства (внутрішньодержавний рівень на рівні вищих органів законодавчої влади - авт.);

Г') виконання норм національного законодавства профільного характеру (внутрішньодержавний рівень на рівні визначених в національному законодавстві суб'єктів конституційного права - авт.);

Д) здійснення конвенційного контролю за виконанням міжнародно-правових зобов'язань держави в сфері місцевого самоврядування з боку міжнародних організацій, під егідою яких було укладено профільний міжнародний багатосторонній договір, або з боку держав-сторін такого міжнародного договору, - норми щодо реалізації такого контролю містяться безпосередньо в тексті кожного з профільних договорів (державно-міжнародний рівень - авт.).

Висновки

цінність європейський муніципалізм конституційний

Резюмуючи викладене вище, можна дійти наступних висновків:

- системний аналіз історичної ретроспективи становлення і розвитку європейського (західного) місцевого самоврядування, а по великому рахунку, європейських (західних) цінностей (базових принципів) муніципалізму, дає змогу стверджувати, що: а) останні виникали та формувались на основі міського самоврядування (об'єктно-ідентифікаційний критерій - авт.); б) їх поява стала результатом колективних дій, практики, рішень, що приймались всіма членами громади, в їх інтересах, від їх імені та з метою вирішення найважливіших і актуальних питань міського життя (комунікативно-інтерсуб'єктивний критерій - авт.); в) їх результатом стало формування відповідних поведінково-діяльнісних настанов кожної людини, її груп та асоціацій, що існували, функціонували та розвивалися в умовах міського самоврядування (організаційно- формалізуючий критерій - авт.); г) такі поведінково-діяльнісні настанови не тільки запозичувались іншими членами та інституціями локального територіального соціуму, а й передавались у спадок іншим поколінням міських жителів та їх асоціацій, укореняючись у повсякденну поведінку і стаючи їх обов'язковими формами і нормами (проспективно -спадковий критерій - авт.); г') вони детермінували основоположні засади соціалізації людини і локальному соціуму - тобто, виникнення і формування відповідної системи інтересів, що в перспективі трансформувались у відповідні поведінкові настанови (атитюди), в тому числі й правові, а також відповідні практичні форми життєдіяльності (габітуси), що виникали на основі реалізації відповідних атитюдів, в тому числі й правові (критерій пристосування в локальному соціумі - авт.); д) вони розвивались по такій суб'єктно-предметній схемі: «первісна община у стародавньому світі (пріоритет екзистенційно-функціональних питань існування людської спільноти) - давньогрецькі міста-поліси (побудова локальної цивілізації, що суттєво вплинула на формування феноменології державності) - давньоримські міста-муніципії (побудова муніципального господарства та локального соціуму з демократичними засадами в межах єдиної держави /імперії/) - міста феодального періоду розвитку суспільства (церковні, лицарські, князівські /кюрфустерські/ тощо) (період осмислення та усвідомлення можливостей та переваг спільного проживання в рамках локального соціуму) - середньовічні міста, що керувались Магдебурзьким правом (магістрати + бургомістри) (формування основоположних правових засад міського самоврядування) - міста-муніципалітети постреволюційної (Нові часи) та наполеонівської (постнаполеонівської) Європи (розцвіт муніципального будівництва та становлення прообразу системного масиву сучасних компетенційних повноважень муніципалітетів, що стало запорукою суттєвого зростання їх місця і ролі в державному будівництві) - міста-муніципалітети Новітніх часів (визначення важливої ролі та значення муніципалітетів в контексті муніципальної революції кінця XIX - початку ХХ ст. фактично заснованої на підходах «муніципального соціалізму») - сучасні муніципалітети об'єднаної Європи (формування суттєвої ролі муніципалітетів в регіональному, державному, макрорегіональному і загальноєвропейському інтеграційному русі в контексті муніципальної революції другої половини XX ст. - початку XXI ст.) - запозичення європейського (західного) муніципалізму, його надбань і цінностей пострадянськими державами у їх стремлінні увійти до європейської родини народів і держав (останнє десятиліття XX ст. - початок XXI ст.)» (історико- ретроспективний критерій - авт.);

- наведена модальність розвитку МСВ представляє не тільки науково-доктринальний, а й праксеологічно-аксіологічний інтерес щодо визначення його властивостей на міському рівні, і особливо щодо виникнення, формування та застосування цінностей муніципалізму, що: а) є визначальними і для людини, її груп і асоціацій, і для держави (держав), міжнародної спільноти тощо, - причому не тільки європейських держав і європейської міжнародної регіональної спільноти, а враховуючи феноменологію рецепції правових традицій, цінностей, нормативного супроводження і забезпечення європейського самоврядування країнами Північної та Південної Америки, Азії, Африки (відношення сюзеренітету-васалітету, колоніальні відносини протекторату та колоній, використання інструментарію підмандатних територій тощо), - саме й для останніх, а звідси й для всієї міжнародної спільноти держав, причому як для запозичення, так й для вивчення та втілення в життя передового досвіду, б) завдяки чому саме інститут локальної демократії не тільки відіграє таку важливу роль на рівні держав та їх міжнародної спільноти, а й

в) формує широку і суттєву базу муніципальних цінностей, що є г) великим та суттєвим надбанням людства в оптимальній організації повсякденної життєдіяльності кожної людини - члена громади і г') фактично, розповсюджуючись на більш нижчий - сільський, селищний, та більш вищий рівень самоврядування - асоційований (районний, регіональний) через запозичення ЦМ, - детермінують існування, функціонування і розвиток сучасної людської цивілізації на всіх рівнях локального публічного управління та володіє прогностичними властивостями на перспективу такого існування і розвитку, д) визнаються і легалізуються державою через національне законодавство, а також шляхом підписання міжнародних багатосторонніх договорів та взяття відповідних міжнародно-правових зобов'язань щодо визнання та функціонування інституту локальної демократії на теренах конкретної держави, е) легітимізовані населенням кожної держави, що виступають членами відповідної ТГ, яка існує і функціонує на її теренах, є) більш того, напряму сприяє виникненню і формуванню муніципальної свідомості (правосвідомості) людини на її індивідуальному, груповому і колективному рівнях існування, а також ж) формуванню на засадах профільної свідомості (правосвідомості) муніципальної психології, що детермінує, формує та корегує відповідну муніципальну поведінку у відповідності до цінностей муніципалізму;

- саме конституційні цінності закладають нормативні підвалини для формування, існування, легалізації, легітимації, вдосконалення та розширення кола цінностей муніципалізму, що є іманентною складовою частиною конституційних цінностей - саме цінності муніципалізму деталізують, конкретизують, сегрегують, сепарують, тлумачать і інтерпретують на локальний рівень, роблять можливими для повсякденного використання і застосування конституційні цінності;

- в сучасному міжнародному публічному праві фактично склалась парадигма сприйняття державами міжнародних правових стандартів місцевого самоврядування, що є, з одного боку, основоположними принципами локальної демократії, в яких знайшов узагальнення західний (європейський) досвід муніципальної діяльності та муніципального будівництва, а з іншого - нічим іншим, як цінностями муніципалізму, що повинні бути запозичені пострадянськими державами, що після розвалу Союзу РСР набули державного суверенітету та увійшли в коло незалежних держав-членів їх європейської та міжнародної спільноти.

Список використаних джерел

1. Chataigne С. Psychologie des valeurs. De Boeck Superieur, 2014. 208 р.

2. Батанов О.В. Аксіосфера сучасного муніципалізму: політичні та правові аспекти. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки. 2016. № 1. URL: https://jvestnik-politology.donnu.edu.ua/article/view/3924

3. Somaa Katrine, Vatnb Arild. Institutionalising a citizen's role to represent social values at municipal level. URL: https://www.academia.edu/73993092/Institutionalising_a_citizens_role_to_ represent_social_values_at_municipal_level

4. Цінність. Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980).

5. Цінність. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL:

6. Лісовий В. Цінність. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Вид-во: Абрис, 2002. 742 с.

7. Value Theory. Stanford Encyclopedia of Philosophy. First published Tue Feb 5, 2008; substantive revision Thu Mar 4, 2021 URL: https://plato.stanford.edu/entries/value-theory/

8. Гладкий С.О. Правові цінності як практична проблема правового життя українського суспільства. URL: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/9729/1/%D0%93%D0%BB%D0% B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%A1.%D0%9E..pdf

9. Філософія права: навч. посіб. / О. Г. Данільян, Л. Д. Байрачна, С. І. Максимов та ін.; за заг. ред. О. Г. Данільяна. Київ: Юрінком Інтер, 2002. 272 с.

10. Бриндза Вікторія. Чи ми приречені? Що потрібно знати про цінності українців та їх зміну. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2017/10/23/ 227073/

11. Braithwaite V.A., Scott, W.A. (2013). Values. In Robinson J.P., Shaver P.R., Wrightsman L.S (Eds.), Measures of personality and social psychological attitudes, (pp. 661-753). Cambridge, Massachusetts: Academic Press.

12. United Cities and Local Governments (UCLG). URL: https://www.uclg.org/en/ organisation/about

13. Kiyanka I., Ilnytskyi S. Civic values in the context of public administration. Public Administration and Local Government, 2020, № 2 (45). Р. 25 -33. URL:

https://doi.org/10.33287/102016.

14. Кант І. Відповідь на питання: що таке просвітництво? URL: https://vpered.wordpress.com/ 2019/07/04/kant-erklarung/

15. Habermas J. The Public Sphere: An Encyclopedia Article (1964). New German Critique. 1974. № 3. PP. 49-55.

16. Салей М.І. Конституційна аксіологія в сучасній Україні: науково практична парадигма. Дис.... канд. юрид. наук: 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. Одеса, 2017. 243 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/8025/%d0%94%d0%b8%d1%81%d0% b5%d1%80%d 1%82%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f%20%d0%a1%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%b9 %20%d0%9c.pdf?sequence=4&isAllowed=y

17. Савчин М.В. Конституціоналізм і природа конституції: монографія. Ужгород: Вид-во «Ліра», 2009. 372 с.

18. Грищук Оксана. Конституційні цінності та принципи: окремі аспекти застосування Конституційними Судами. URL: https://constitutionalist.com. ua/oksana-hryshchuk-konstytutsijni- tsinnosti-ta-pryntsypy-okremi-aspekty-zastosuvannia-konstytutsijnymy-sudamy/#:~:text= %D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D

0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%

D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%

D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D1%96%D0%B2

%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D

0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8E%5B43%5D.

19. Грищук О. Конституційні цінності: філософські та судові аспекти. 2 -е видання. Київ: Компанія ВАІТЕ, 2020. 530 с.

20. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 31. Ст. 140.

References

1. Chataigne С. (2014). Psychologie des valeurs. De Boeck Superieur, 208 p.

2. Batanov, O.V. (2016). Aksiosfera suchasnoho munitsypalizmu: politychni ta pravovi aspekty

[Axiosphere of modern municipalism: political and legal aspects]. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa. Seriia politychni nauky [Bulletin of the Donetsk National University named after Vasyl Stus. Political science series], no. 1. Available at: https://jvestnik-

politology.donnu.edu.ua/article/view/3924

3. Somaa Katrine, Vatnb Arild. Institutionalising a citizen's role to represent social values na munitsipal'nom urovne. Available at: https://www.academia.edu/73993092/Institutionalising_a_ citizens_role_to_represent_social_values_at_municipal_level

4. Tsinnist [Value]. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Academic explanatory dictionary of the Ukrainian language] 1970-1980. Available at: https://cutt.ly/kwqZydiC

5. Tsinnist [Value]. Vikipediia. Vilna entsyklopediia [Wikipedia. Free encyclopedia]. Available at: https://cutt.ly/NwqZyraQ

6. Lisovyi, V. (2002). Tsinnist. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Value. Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv, Hryhoriy Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine, "Abrys" Publ., 742 p.

7. Value Theory. Stanford Encyclopedia of Philosophy. First published Tue Feb 5, 2008; substantive revision Thu Mar 4, 2021 Available at: https://plato.stanford.edu/entries/value-theory/

8. Hladkyi, S.O. Pravovi tsinnosti yak praktychna problema pravovoho zhyttia ukrainskoho suspilstva [Legal values as a practical problem of the legal life of Ukrainian society]. Available at: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/9729/1/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0% BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%A1%D0%9E.pdf

9. Danilian, O.H., Bairachna, L.D., Maksymov, S.I. (2002). Filosofiia prava [Philosophy of law]. Kyiv, Yurinkom Inter Publ., 272 p.

10. Bryndza Viktoriia. Chy my pryrecheni? Shcho potribno znaty pro tsinnosti ukraintsiv ta yikh zminu [Are we doomed? What you need to know about the values of Ukrainians and their change] Available at: https://life.pravda.com.ua/columns/2017/10/23/227073/

11. Braithwaite, V.A., Scott, W.A. (2013). Values. In Robinson J.P., Shaver P.R., Wrightsman L.S (Eds.), Mekhanizmy lichnosti i sotsial'no-psikhologicheskikh interesov, (pp. 661-753). Kembridzh, Massachusets: Akademicheskiy press.

12. United Cities and Local Governments (UCLG). Available at: https://www.uclg.org/ en/organisation/about

13. Kiyanka, I., Ilnytskyi, S. (2020). Civic values in the context of public administration. Public

Administration and Local Government, no. 2 (45), pp. 25-33. Available at:

https://doi.org/10.33287/102016

14. Kant, I. Vidpovid na pytannia: shcho take prosvitnytstvo? [The answer to the question: what is enlightenment] Available at: https://vpered.wordpress.com/2019/07/04/kant-erklarung/

15. Habermas J. Public Sphere: An Encyclopedia Article (1964). New German Critique. 1974. №3. pp. 49-55.

16. Salei, M.I. (2017). Konstytutsiina aksiolohiia v suchasnii Ukraini: naukovo praktychna paradyhma. Diss. cand. yuryd. nauk [Constitutional axiology in modern Ukraine: scientific and practical

paradigm. Cand. of Legal sci. diss.]. Odesa, 243 p. Available at: https://cutt.ly/Mwe7Y7GR

17. Savchyn, M.V. (2009). Konstytutsionalizm ipryroda konstytutsii [Constitutionalism and the nature of the constitution]. Monograph. Uzhgo rod, "Lira" Publishing House, 372 p.

18. Hryshchuk, O. Konstytutsiini tsinnosti ta pryntsypy: okremi aspekty zastosuvannia Konstytutsiinymy Sudamy [Constitutional values and principles: certain aspects of application by Constitutional Courts]. Available at: https://cutt.ly/WwqZycol

19. Hryshchuk, O. (2020). Konstytutsiini tsinnosti: filosofski ta sudovi aspekty [Constitutional values: philosophical and judicial aspects]. Kyiv, VAITE Company, 530 p.

20. The Constitution of Ukraine (1996), Vidomosti Verkhovna Rada of Ukraine, no. 31, art. 140.

Размещено на Allbest.ru