Система суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану

Вадим Володимирович Воскобойніков, Харківського національного університету внутрішніх справ

У статті, спираючись на аналіз норм чинного законодавства, виокремлено коло суб'єктів, до повноважень яких входить розвиток та підтримка бізнесу в Україні в умовах воєнного стану. Запропоновано авторське визначення поняття системи суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану. Наведено класифікацію відповідних суб'єктів. Акцентовано увагу на тому, що система суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану являє собою узгоджену за рівнем компетенції структуровану сукупність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій, діяльність яких сприяє створенню нових бізнес-проектів, а також ефективному функціонуванню існуючих. Підкреслено, що кожен із вказаних суб'єктів володіє своїм, особливим набором повноважень, дослідженню яких і буде присвячено представлене наукове дослідження.

Констатовано, що суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану слід поділити на три великі групи: 1) органи державної влади, які діяли та продовжують діяти в межах повноважень, які стосуються розвитку бізнесу поза прив'язки до воєнного стану; 2) державні інституції, котрі набули додаткових повноважень у зв'язку з введенням воєнного стану; 3) спеціально утворені суб'єкти, повноваження яких обумовлені саме необхідністю подолання негативних наслідків щодо бізнесу України, в результаті повномасштабного вторгнення країни-агресора.

Ключові слова: суб'єкт, підтримка, розвиток, бізнесу, правовий статус, повноваження.

System of subjects of business support and development under the conditions of marital state

Vadim V. Voskoboynikov, Postgraduate Student, Kharkiv National University of Internal Affairs

Attention is focused on the fact that the system of business support and development entities under martial law is a structured set of state authorities, local self-government bodies, as well as public organizations whose activities contribute to the creation of new business projects, as well as effective functioning of existing ones. It is emphasized that each of the indicated subjects has its own, special set of powers, the research of which will be devoted to the presented scientific research

It was established that the subjects of business support and development under martial law conditions should be divided into three large groups: 1) state authorities that acted and continue to act within the scope of powers related to business development outside of the context of martial law; 2) state institutions that acquired additional powers in connection with the introduction of martial law; 3) specially formed entities whose powers are determined precisely by the need to overcome the negative consequences for Ukrainian business as a result of the full-scale invasion of the aggressor country.

Keywords: subject, support, development, business, legal status, powers.

бізнес влада самоврядування воєнний

Постановка проблеми

Підтримка та розвиток бізнесу в складних умовах сьогодення вимагає докладання значних зусиль різними суб'єктами. Відмітимо, що система суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану являє собою узгоджену за рівнем компетенції структуровану сукупність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій, діяльність яких сприяє створенню нових бізнес-проектів, а також ефективному функціонуванню існуючих. Кожен із вказаних суб'єктів володіє своїм, особливим набором повноважень, дослідженню яких і буде присвячено представлене наукове дослідження.

В умовах сьогодення питання підтримки та розвитку бізнесу неодноразово потрапляло у поле зору різних науковців. Зокрема, йому приділяли увагу М.С. Бондарчук, Т.Т. Гачек, О.В. Гук, Л.М. Карпенко, С.Я. Король, Т.В. Лобунець, В.В. Могильська, В.В. Рєзнікова, О.Д. Стефанюк, К.В. Шкурупій та багато інших. Втім, незважаючи на суттєві теоретичні здобутки, в науковій літературі відсутні комплексні дослідження, присвячені характеристиці системи суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану.

Мета статті полягає у тому, щоб встановити коло та надати характеристику системі суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану. Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити наступні завдання: здійснити аналіз норм чинного законодавства, на основі чого встановити коло відповідних суб'єктів; розкрити повноваження, як ключового елементу правового статусу відповідних суб'єктів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ній дістало подальшого опрацювання узагальнення переліку суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану, а також характеристика їх повноважень.

Виклад основного матеріалу

Починаючи наукове дослідження, насамперед, доцільно назвати тих суб'єктів, дії яких спрямовані на нормативно-правове забезпечення підтримки та розвитку бізнесу, - це Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган. Важливість законів як актів вищої юридичної сили для підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану не викликає жодних сумнівів. Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються такі засадничі питання, які мають безпосереднє відношення до розвитку бізнесу: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року.

Президент України також відіграє важливу роль у підтримці та розвитку бізнесу, серед його повноважень в цій сфері на основі аналізу норм Конституції слід виділити: загальнопредставницькі, які дозволяють у тому числі лобіювати інтереси вітчизняного бізнесу з закордонними (представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року. ); повноваження в сфері національної безпеки (забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань) Там само.; організаційні (створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби) Там само. та інші.

Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, серед своїх завдань має: «забезпечення економічної самостійності України; забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах екологічної безпеки і природокористування; розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного розвитку; забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та ін.» Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27 лютого 2014 року № 794-VII. . Відповідно до своїх завдань Кабінет міністрів реалізує повноваження, що пов'язані з підтримкою та розвитком бізнесу, зокрема: «вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; тощо» Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року. .

Міністерство цифрової трансформації України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: «у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті; у сфері хмарних послуг»¹.

Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: «формування та реалізує державну політику економічного розвитку і торгівлі, державну цінову політику; формування та реалізує державну інвестиційну політику, державну інноваційну політику в реальному секторі економіки, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства та в інших сферах, зокрема у сфері державного експортного контролю захисту прав споживачів, контролю за цінами, контролю за виготовленням цінних паперів тощо» Питання Міністерства цифрової трансформації: постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 856. Питання Міністерства економіки: постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459. . Міністерство має значний обсяг повноважень для реалізації державної політики, яка безпосередньо пов'язана зі сферою бізнесу.

Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. Її повноваження спрямовані на дерегуляцію господарської діяльності на засадах економічної доцільності та ефективності дії регуляторних актів, зниження рівня втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності Деякі питання Державної регуляторної служби України: постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724. .

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку серед завдань, які визначають її повноваження, має: «формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та похідних (деривативів) в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; здійснення державного регулювання та контролю за емісією і обігом цінних паперів та похідних (деривативів) на території України; захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та законодавства про акціонерні товариства, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів та похідних (деривативів); здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування та інші. Задля виконання поставлених завдань вона виконує нормотворчі, представницькі, контрольні та інші повноваження. Зокрема: встановлює відповідно до закону особливості порядку реорганізації і ліквідації професійних учасників ринку цінних паперів (за винятком банків); встановлює критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів; встановлює порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів іноземними юридичними особами та підприємствами з іноземними інвестиціями; погоджує в установленому нею порядку набуття юридичною чи фізичною особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах управління професійного учасника фондового ринку; роз'яснює порядок застосування законодавства про цінні папери та акціонерні товариства, здійснює офіційне тлумачення власних нормативно-правових актів тощо» Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011. .

Президентом України було утворено Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану як консультативно-дорадчий орган. Її основними завданнями є: «системний аналіз ситуації щодо забезпечення в умовах воєнного стану права на підприємницьку діяльність, практики формування та реалізації державної політики щодо додержання гарантій права на підприємництво, напрацювання за результатами такого аналізу та внесення на розгляд Президентові України пропозицій про можливі шляхи та механізми вирішення проблемних питань; розгляд законопроектів з питань підприємництва, напрацювання пропозицій з удосконалення законодавства України щодо провадження діяльності суб'єктів господарювання» тощо Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану: Указ Президента України від 26 січня 2024 року № 30/2024. .

Національний проект із розвитку підприємництва Дія.Бізнес, ініційований Міністерством цифрової трансформації України, офіційно відкрив свій перший Центр підтримки підприємців разом із консалтинговою зоною для представників мікро-, малого та середнього бізнесу 1 липня 2020 року в Харкові Перший в Україні Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес запрацював у Харкові. . Центри підтримки підприємців Дія. Бізнес вже відкриті у Харкові, Миколаєві, центр для студентів на базі КНУ імені Тараса Шевченка, пілотний формат консультаційного стенда у Черкасах, центри підтримки підприємців в Одесі, Полтаві, Ужгороді, Бучі, Тернополі, Кривому Розі, Кременчуці, Луцьку, Рівному. А також консультаційний центр для українців Дія.Бізнес у Варшаві. Метою цього проекту є: допомогти бізнесу зростати та розвиватись, виходити на нові ринки, змінювати бізнес-моделі та створювати додаткові лінії продуктів, враховуючи макроекономічну ситуацію; популяризувати підприємництво; збільшити рівень зареєстрованого бізнесу в регіонах; стати діалоговою платформою між владою та представниками малого і середнього бізнесу Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес..

Названий проект посилив свою діяльність саме під час повномасштабного вторгнення, окрім відкриття нових центрів підтримки бізнесу також було запроваджено програму «Підтримка під час війни: Віртуальний центр Дія.Бізнес 2.0», який надає консультації релокованому бізнесу та ВПО. Українці, які через повномасштабну війну покинули власні домівки чи повернулися в деокуповані регіони, мають змогу знову отримувати консультації через гарячу лінію Віртуального центру Дія.Бізнес. Фахівці центру надають консультації за трьома напрямами: бізнес-питання (заснування чи релокейт бізнесу); загальні юридичні питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО); працевлаштування Підтримка під час війни: Віртуальний центр Дія.Бізнес 2.0 надає консультації релокованому бізнесу та ВПО. .

Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. «Про утворення державної установи «Офіс з просування експорту України»» Про утворення державної установи «Офіс з просування експорту України: розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 199-р. . Метою діяльності Установи є сприяння розвитку та підтримка малого і середнього підприємництва, підтримка та просування експорту товарів, робіт та послуг українських виробників відповідно до програмних документів Кабінету Міністрів України, інших документів державного планування Положення про Державну установу «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»: наказ Державного секретаря Кабінету міністрів України від 13 листопада 2023 року. № 120. .

Також доцільно виокремити тих суб'єктів, діяльність яких розповсюджується на певну територію. Мова йде про військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Військово-цивільні адміністрації утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії російської федерації, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування Про військово-цивільні адміністрації: Закон України від 3 лютого 2015 року № 141-VIII. . Фактично вони виконують роль місцевих державних адміністрацій з додаванням виконання завдань в сфері національної безпеки та оборони.

О. Чепель підкреслює той факт, що обласні та районні військові адміністрації утворюються на базі місцевих державних адміністрацій, а також на базі існуючих в Донецькій та Луганській областях - ВЦА, а військові адміністрації населених пунктів утворюються тоді, коли органи місцевого самоврядування не здійснюють або не мають можливості здійснювати свої повноваження. У день набрання чинності актом Президента України про утворення районних, обласних військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів на території України, де функціонували ВЦА, припиняються повноваження відповідних районних, обласних ВЦА та ВЦА населених пунктів. У цілому, військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування Чепель О. Військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації України: що в них спільного та відмінного в умовах воєнного стану? .

Щодо підтримки та розвитку бізнесу на відповідних підконтрольних їм територіях військово-цивільні адміністрації населених пунктів здійснюють повноваження із: «підготовки та затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до участі у комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координації цієї роботи на відповідній території; розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету; тощо» Там само..

Висновки

У підсумку вважаємо за необхідне констатувати, що суб'єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану слід поділити на три великі групи: 1) органи державної влади, які діяли та продовжують діяти в межах повноважень, які стосуються розвитку бізнесу поза прив'язки до воєнного стану; 2) державні інституції, котрі набули додаткових повноважень у зв'язку з введенням воєнного стану; 3) спеціально утворені суб'єкти, повноваження яких обумовлені саме необхідністю подолання негативних наслідків щодо бізнесу України, в результаті повномасштабного вторгнення країни-агресора.

Список використаних джерел

1. Деякі питання Державної регуляторної служби України: постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724.

2. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року.

3. Перший в Україні Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес запрацював у Харкові.

4. Питання Міністерства економіки: постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459.

5. Питання Міністерства цифрової трансформації: постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 856.

6. Підтримка під час війни: Віртуальний центр Дія.Бізнес 2.0 надає консультації релокованому бізнесу та ВПО.

7. Положення про Державну установу «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»: наказ Державного секретаря Кабінету міністрів України від 13 листопада 2023 року. № 120.

8. Про військово-цивільні адміністрації: Закон України від 3 лютого 2015 року № 141-VIII.

9. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27 лютого 2014 року № 794-VII.

10. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011.

11. Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану: Указ Президента України від 26 січня 2024 року № 30/2024.

12. Про утворення державної установи «Офіс з просування експорту України: розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 199-р.

13. Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес.

14. Чепель О. Військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації України: що в них спільного та відмінного в умовах воєнного стану?

Размещено на Allbest.ru