Інновації у криміналістичній дидактиці в умовах війни та глобальних загроз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інновації у криміналістичній дидактиці в умовах війни та глобальних загроз

Шевчук В.М.

професор кафедри криміналістики

Національний юридичний університет

імені Ярослава Мудрого, Україна

доктор юридичних наук, професор провіднии“ науковим співробітник

НДІ вивчення проблем злочинності ім. академіка В.В. Сташиса НАПрН Украйни, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інноваційних підходів криміналістичної дидактики в сучасних умовах воєнного стану та глобальних загроз. Розкриваються та аналізуються проблеми застосування інноваційних методик та технологій викладання криміналістики, виокремлюються найбільш перспективні напрямки їх удосконалення та розвитку. Сформульовано аргументи щодо необхідності вивчення предмета криміналістики майбутніми юристами. Обґрунтовується, необхідність врахування під час криміналістичної підготовки майбутніх юристів сучасного стану розвитку науки та практики, завдань адаптації криміналістичних знань до умов воєнного стану, наявних міжнародних стандартів Європейського Союзу, формування та появи нових напрямів у криміналістичній доктрині. При цьому суттєвої значимості набуває посилення та активізація практичної складової під час викладання криміналістики. Потребують також необхідність врахування сучасних тенденції розвитку криміналістики, пов'язані із формуванням новітніх її галузей: цифрової, медичної, аерокосмічної, генотипоскопічної, комп'ютерної, кібербезпекової, ядерної та військової криміналістики. Проведено критичний аналіз наукових підходів щодо проблем криміналістичної дидактики, виокремлено перспективні напрямки подальших досліджень цієї' проблематики у сучасній криміналістиці.

Ключові слова: криміналістична підготовка юристів, криміналістична дидактика, онновації в криміналістиці, криміналістичне мислення, інновації у викладанні криміналістики, криміналістична освіта.

Криміналістика, як прикладна наука, інтегруючи сучасні досягнення науки і техніки, нині спрямовує свій науковий потенціал на створення ефективної системи криміналістичних засобів, прийомів та технологій, застосування яких направлено на вирішення складних практичних завдань, серед яких особливу значимість набувають можливості застосування криміналістичних знань у протидії злочинності в реаліях військового сьогодення та наближення до єдиного європейського простору [8, с. 631 -669]. Одним із найважливіших

завдань криміналістики є розроблення та застосування техніко-, тактико-, та методико-криміналістичних засобів прийомів і рекомендацій, що дозволяють збирати, досліджувати та використовувати доказову інформацію. Відомо, що докази та доказування - основа будь-якого процесу, і від того, наскільки якісно та повно під час досудового розслідування буде зібрана доказова база, залежить ефективність розгляду кримінального провадження в суді і швидкість досягнення мети правосуддя. При цьому специфіка формування та застосування криміналістичних знань відображають певні тенденції розвитку сучасного глобалізованого світу, наявні виклики, загрози та засоби їх усунення або нейтралізації [11, с. 896-903; 21, с. 8-25]. В таких умовах гостро постає питання про підвищення ролі криміналістики у формуванні доказової інформації умовах війни та глобальних загроз ХХІ століття.

Військова агресія РФ та запровадження воєнного стану в Україні суттєво вплинуло на усі сфери нашого життя. Російські військові вчиняють на території України масові вбивства мирних людей, знищення об'єктів інфраструктури та помешкань громадян, ґвалтування жінок і дітей, мародерство. Злочини, скоєні військовими РФ на території нашої держави, є надзвичайно масштабними і їх фіксація та розслідування передбачає дослідження значного обсягу подій, ретельне збирання великого масиву доказів й проведення великої кількості судових експертиз. В таких умовах воєнного часу перед юридичною наукою, і взагалі перед правовою системою, постали нові виклики та завдання, які у свою чергу потребують застосування новітніх підходів для їх вирішення [32, с. 9-20]. У такій ситуації особливої актуальності набуває тенденція посилення практичної спрямованості криміналістичних розробок, інноваційних продуктів, їх прагматична орієнтації на вирішення практичних завдань в умовах війни та глобальних загроз [20, с. 40-47].

За таких обставин актуальним науково-методичним завданням у юридичних вищих навчальних закладах стає пошук нових ефективних форм і методів вищої правової освіти. В сучасних умовах є необхідність перегляду змісту освітніх програм юридичного профілю. Зміст фахової підготовки юриста ускладнюється і суттєво трансформується під впливом умов війни й таких суспільно-значущих та взаємопов'язаних процесів, як розширення сфер правозастосування і євроінтеграції [33, с. 4-9]. З урахуванням цього виникає необхідність впровадження інноваційних технологій у навчальний процес, що допоможе підготувати висококваліфікованих, конкурентно-спроможних правників. При цьому важливого значення набувають інноваційні підходи юридичної освіти - цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікації цілей або каналів навчання; впровадження нових технологій у систему навчання [13, с. 49 -50], у тому числі і розвитку криміналістики як науки, так і навчальної дисципліни, при удосконаленні методів її викладання. Вказані обставини ставлять перед системою юридичної освіти, юридичними дисциплінами й перед криміналістикою, як науково-прикладною юридичною наукою, яка знаходиться на передньому краї боротьби, нові завдання та перспективи. Важливою постає проблема формування та застосування інноваційних підходів у криміналістичній дидактиці.

Передусім важливо зауважити, що методика викладання криміналістики та пов'язаними із нею дисциплін підпорядкована загальним закономірностям освітнього процесу [19, с. 7-14]. Проте, крім загальних закономірностей, методика викладання будь-якої науки залежить від специфіки її змісту та завдань, які потрібно вирішувати. Саме специфічні особливості викладання криміналістики, що обумовлені її змістом, і є тією стрижневою основою, яка синтезує теоретичні основи протидії злочинності й практику її застосування в сучасних умовах [7, с. 110-115]. Більше того, використання криміналістичних знань в умовах війни має забезпечувати сторони кримінального провадження належним інструментарієм, науковим апаратом, техніко-криміналістичними засобами й інформаційними технологіями, передбачає недопущення або усунення судових та інших помилок, досягнення справедливості й вирішення соціального конфлікту. Оволодіння криміналістичними знаннями, отримання належних практичних навичок і заснований на них сучасний судовий процес повинен відбуватися на наукових засадах на підставі використання новітніх криміналістичних методів, прийомів і технологій (інформаційних, інтерактивних, комунікативних тощо) [34, с. 9].

Інноваційні методи викладання криміналістики тісно пов'язані та виникають відповідно до потреб та тенденцій суспільства та відповідають її характеру і рівню розвитку в той чи інший період. У сучасних умовах війни, трансформації злочинності та глобальних загроз [22, с. 40-47], як бачимо, виникає потреба впровадження у навчальний процес методів з арсеналу активної та інноваційної методик викладання юридичних дисциплін. Практика показує, що серед методів удосконалення викладання криміналістики виокремлюють активні та інтерактивні методики навчання [5]. До таких методик відносять: 1) які забезпечують опанування навчального предмета (словесні, візуальні, практичні, репродуктивні, проблемно-пошукові, індуктивні, дедуктивні); 2) які стимулюють та мотивують навчально-наукову діяльність (навчальні дискусії, проблемні ситуації, ділові ігри, творчі завдання, пошук і дослідження, експерименти, конкурси, вікторини тощо); 3) методи контролю і самоконтролю у навчальній діяльності (опитування, залік, іспит, контрольна робота, тестові завдання, питання для самоконтролю та ін.) [3].

Практика показує, що підвищити якість та результативність освітнього процесу в закладах вищої освіти допомагає органічне поєднання інноваційних методик із класичними, традиційними, продумане і гармонійне комбінування різних методів щодо кожної дисципліни та кожного заняття залежно від їх мети, призначення, специфіки. У цьому плані удосконалення системи викладання юридичних дисциплін, у тому числі й криміналістики [24; 35; 36], передбачає необхідність використання викладачем відповідно до своїх творчих планів інноваційної методики навчання, які можуть бути й не передбачені програмою або змістом підручників. Така технологія викладання є найбільш складною, оскільки змушує учня більшу частину навчального процесу перебувати на піку своєї розумової активності, а викладач повинен, використовуючи різні методи інноваційної методики викладання, підтримувати цю активність, викликати в учня інтерес до навчального процесу та бажання максимальної участі в ньому. Такий підхід забезпечує високий пізнавальний рівень засвоєння [9, с. 1005].

В спеціальній літературі зазначається, що в основі активної методики та її методу активного навчання лежить концепція проблемно-діяльнісного навчання або, як її ще називають, знаково-контекстного навчання. Сутність концепції знаково-контекстного навчання, інформація, щоб отримати статус професійного знання, повинна засвоюватися в контексті власної практичної дії здобувача вищої освіти, аспіранта. Вона повинна бути наближеною до предметно-технологічних та соціокультурних ситуацій майбутньої професійної діяльності. Пропоновані ситуації повинні бути проблемними та відображати проблемний характер у подальшому виконуваному виду професійної діяльності. Послідовна трансформація однієї форми навчальної діяльності в іншу все більше наближається до форм організації професійної діяльності [14, с. 4]. Ідеологія зазначеної методики спрямована на організацію підтримки та стимулювання пізнавальної самодіяльності студентів (курсантів), аспірантів, на створення умов для їхньої творчості та розкриття потенціалу.

Насьогодні цілком обґрунтованою вбачається позиція, згідно з якою високу ефективність освітнього процесу, в тому числі й викладання юридичних дисциплін, забезпечує застосування таких інноваційних методів та прийомів навчання [6, с. 216-220], як-то: аналіз критичних ситуацій; аудіовізуальний метод навчання; «мозковий штурм»; сократичний метод; ділова (рольова) гра; «займи позицію»; коментування, оцінка (або самооцінка)дій учасників; майстер - класи; метод аналізу і діагностики ситуації; метод проектів; моделювання; навчальний «полігон»; проблемний (проблемно-пошуковий) метод; публічний виступ; робота в малих групах; метод ділової поїздки та ін.

Важливо зауважити, що інноваційні методи викладання юридичних дисциплін, виникають відповідно до потреб суспільства в розвитку юриспруденції та відповідають її характеру і рівню розвитку в той чи інший період; це нові перспективні тенденції, процеси й підходи в розвитку сучасної вищої освіти [9, с. 1006]. З огляду на це, ми не можемо віднести до інноваційних: метод аналізу та діагностики ситуації, проблемний (проблемно-пошуковий) метод, метод публічного виступу та аудіо-візуальний метод навчання. Так, перші три методи вже більше десяти років входять до програм правничого навчання, які використовують профільні юридичні вищі навчальні заклади, а метод аудіовізуального навчання апріорі становить основу сучасної вищої освіти.

Вбачається, що підвищення ефективності викладання криміналістики досягаються за допомогою застосування сучасних освітніх технологій та методів навчання [15, с. 45-54]. Різноманітність існуючих методик викладання юридичних дисциплін дає можливість викладачеві обирати ті з них, які не лише будуть забезпечувати високу якість засвоєння здобувачами вищої освіти, аспірантами навчального матеріалу, а й найбільш повно відповідати його індивідуальним особливостям. При чому різні методики навчання здійснюють різний навчальний вплив на студентів, аспірантів. Варто зазначити, що вибір тієї чи іншої методики викладання юридичних дисциплін багато в чому залежить не від бажання викладача, а від тієї технології викладання, яка прийнята в конкретному навчальному закладі. Крім цього, це пов'язано із об'єктивними причинами, викликаними наслідками пандемії коронавірусної інфекції (COVID-19), та воєнними діями російських військових на території України. Навчальні заклади, перебуваючи на карантині, залежно від обставин або працюють повністю у дистанційному (віддаленому) форматі, або в змішаному - коли здобувачі вищої освіти займаються і онлайн, і очно. Такий формат навчання передбачає надання освітніх послуг через аудіовізуальні комунікації, у формі аудіовізуальних курсів, електронних підручників, комп'ютерних тестових завдань, тренінгів та практичних посібників для дистанційного навчання, відеозаписів різних форм навчання з метою аналізу та обговорення дій учасників навчального процесу і т.д. [9, с. 1005].

Проаналізувавши досвід підготовки майбутніх юристів, вважаємо, що найбільш дієвою формою навчання є використання викладачами кафедри криміналістики методів активного навчання. Вбачається, що навчальний процес і викладання криміналістики має бути: а) імітацією того середовища, в якому працюють слухачі, має містити конкретні цілі, завдання і проблеми суспільної та професійної діяльності осіб, які навчаються; б) забезпечувати формування у слухачів здатностей вирішувати практичні завдання. Активне навчання передбачає безпосередню участь студента (курсанта), який шукає шляхи та способи розв'язання ситуаційних завдань (проблем), що розглядаються на практичних заняттях. За допомогою використання такого підходу студенти (курсанти) мають можливість розвивати і вдосконалювати практичні вміння, навички та комунікативні, організатоські якості високопрофесійного фахівця юриста.

Перспективним у викладанні криміналістики є запровадження таких освітніх технологій як-то: інформаційно-комунікаційні технології (використання інформаційних Internet-ресурсів та комп'ютерних програм; створення мультимедійної бібліотеки тощо); професійно-орієнтовані технології; технології групового та колективного навчання; проблемне навчання; евристичне навчання; контекстне навчання; технології розвитку критичного мислення; ігрові технології; технології групових творчих вправ; інтерактивні технології ситуативного моделювання; мультимедійні технології; технології рівневої диференціації навчання на основі обов'язкових результатів; технології модульного навчання; інформаційно-моніторінгові технології (тестування); дидактичні технології (з використанням аудіовізуальних засобів); проектні технології та науково-дослідна діяльність; технологія портфоліо; кейс-метод; on-line конференції, on-line бібліотеки тощо. Такими методами навчання виступають: пояснювально-ілюстративний метод; метод проблемного викладу; частково-пошуковий (евристичний) метод; дослідницький метод; ігровий метод (ділова гра); метод дискусії; мозковий штурм; кейс-метод; портфоліо та ін. Окрім вказаних методів викладання криміналістики, як показує практика, надзвичайно ефективними є також: дискусії із запрошенням фахівців; публічні виступи на задану тему (імпровізація); тренінги; вебінари; аналіз помилок та ін.

Вбачається, що перспективним напрямком у криміналістичній підготовці здобувачів у закладах вищої освіти є впровадження в освітній процес криміналістичного полігону [16, с. 12-15], який являє собою спеціально обладнану територію або приміщення для проведення таких занять у польових умовах. Такий полігон повинен бути прилаштований для виконання конкретних завдань студентами закладів вищої' освіти: наявність інсценованих приміщень (територій), меблів, макетів, манекенів, моделей] аналогів тощо. Також на криміналістичному полігоні має бути подана різна криміналістична техніка [18, с. 72-85], тренажери, прилади, пристосування, матеріали [37, с. 75]. криміналістична дидактика інноваційний

Під час проведення практичних занять по криміналістиці використання Криміналістичного полігону дає змогу моделювати різні ситуації розслідування та певні аспекти професійної діяльності слідчого, детектива, прокурора, оперативного працівника, при цьому забезпечуючи умови для комплексного використання набутих здобувачами криміналістичних знань та відпрацювання практичних навичок [17, с. 59-65].

Інноваційної спрямованості набувають методики та технології вивчення криміналістики, зокрема, при проведені практичних занять з криміналістичної тактики та методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень передбачають можливості використання різного роду ділових ігрів з використанням комп'ютерних класів лабораторій криміналістичних полігонів тренажерів для відпрацювання навичок та умінь під час проведення таких слідчих (розшукових) дій, як огляд місця події, допит, обшук, слідчий експеримент, предявлення для впізнання тощо. Як показує практика, використання таких методик дозволяє відпрацьовувати із здобувачами вищої освіти практичних навичок та теоретичних знань, при цьому створюються умови та можливості працювати із кожним студентом індивідуально, проводити групові заняття, наділяючи студентів рольовими функціями та відпрацьовувати практичні вміння щодо планування та розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Крім цього, ще однією важливою формою проведення занять з криміналістики, що має результативність і забезпечує перспективу - це комплексні ділові ігри з кількох дисциплін. Так, наприклад, розслідування різних видів злочинів можуть об'єднувати ділові ігри з кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, теорії та практики судової експертизи, а в свою чергу - судові засідання у кримінальних, цивільних та адміністративних провадженнях (кримінальний, цивільний, арбітражний, адміністративний процес, криміналістика, теорія та практика судової експертизи) тощо.

Інноваційним під час вивчення криміналістики також є використання 3 D - моделей за результатами лазерного сканування місця події або моделювання [2, с. 40 - 43; 25, с. 45; 26, с. 45]. Достатньо перспективним є застосування у професійній криміналістичній підготовці сучасних інформаційніших технологій. Важливим є формування в здобувачів умінь і навичок використання засобів криміналістичної техніки, інших науково-технічних засобів [38, с. 92-102]; забезпечення впровадження в освітній процес сучасного програмного забезпечення, напрацювання вмінь користуватися базами даних і відомчими інформаційними ресурсами в режимі онлайн, виконання конкретних практичних завдань за їх допомогою тощо. Також це використання автоматизованих робочих місць за актуальними напрямами практичної діяльності. Під час вивчення особливостей розслідування окремих видів кримінальних правопорушень актуальним є використання спеціально розроблених і зареєстрованих криміналістичних методик [12, с. 84; 36, с. 12]. Крім цього, важливу роль у проведенні практичних занять і виконанні лабораторних робіт з криміналістики має виконувати музей криміналістики (або кабінет криміналістики), криміналістичним" полігон, лабораторії, проведення практичних занять та ділових ігор тощо [39, с. 39-47]. Суттєвого значення в при цьому набуває вибір оптимальної методики та технології проведення практичних занять, лекцій, семінарів, використання сучасних техніко- криміналістичних засобів та засобів наочності.

Останнім часом у теорії та практиці криміналістики та судової експертизи мають місце бурхливі дискусії щодо необхідності вивчення юристами у вищих навчальних закладах криміналістики та судової експертизи як обов'язкових дисциплін. Існує серед юристів і друга точка зору щодо цього питання, зокрема, виключити з базового (обов'язкового) комплексу навчальних дисциплін криміналістику та судову експертизу. Як основний аргумент ними буде те, що вивчення цих дисциплін необхідне тільки для підготовки юристів кримінально- правової спеціалізації.

Ми підтримуємо першу точку зору і позицію В. Ю. Шепітька [37, с. 73], що криміналістику як навчальну дисципліну необхідно викладати всім студентам - юристам мабутнім правникам. При цьому, криміналістика має бути обов'язковою (нормативною) дисципліною на усіх юридичних факультетах і в університетах не залежно від професіиноі' спрямованості (спеціалізації) майбутніх юристів (прокурор, детектив, адвокат, нотаріус, юридичний радник, суддя та ін.). Інша справа, що різним юристам необхіднии" різних обсяг даних криміналістичного спрямування, певний" обсяг навантаження за навчальними програмами. Більше того, традиційне класичне викладання криміналістики має бути певним чином модернізовано. Необхідно більш інтенсивно використовувати новітні методичні розробки - пропонування ділових ігор, постановлення проблемних і ситуаціиних завдань, використання рефлексивного мислення і управління. На теперішній час читання лекцід проведення практичних і семінарських занять неможливе без використання мультимедійних засобів, демонстраціі' відеоматеріалів, запровадження презентаціи, застосування електронних ресурсів та оригінальних комп'ютерних навчальних продуктів. Виконання лабораторних робіт з криміналістики передбачає використання сучасного обладнання, приладів, пристосувань, інших науково-технічних засобів та матеріалів. Заняття з криміналістики пов'язані, як правило, з розробленням іх сценарію, необхідністю моделювання (імітаціі) ситуаціи. У випадку роботи студентів у малих групах слід підготувати для них декілька різних сценаріїв. Достоїнством ситуативних методів необхідно визнати збільшення привабливості занять, що мотивує засвоєння теоретичних знань [10, c.111 - 112].

Визначальну роль розвитку наук на етапі науково-технічної революції грають процеси інтеграції та дифференціації наукового знання, розширення та поглиблення фундаментальних та прикладних наук. Повною мірою це відноситься до сучасної криміналістики як науки синтетичної природи, яка в силу інтеграції та комплексування наукового знання є на сьогодні основним провідником досягнень природних, технічних та гуманітарних наук у сферу судочинства. Це обставина не могла не вплинути на основні тенденції розвитку криміналістичної науки, розширення та видозміна функцій та завдань, які відобразилися та позначилися на змісті навчального курсу криміналістики та на особливостях її викладання в сучасних умовах воєнного стану та надання статусу Україні як кандидата для вступу в Європейський Союз.

Криміналістика як навчальна дисципліна визначає характер та зміст конкретних завдань, які постають перед нею у забезпечені науково - методичного фундаменту у боротьбі зі злочинністю, протидії сучасним викликам в умовах війни. Вбачається, що дані завдання та виклики повинні вирішуватися в ході навчального та освітнього процесу, зокрема, фактичний обсяг теоретичних криміналістичних знань, що мають бути засвоєні майбутніми юристами, набір та ступінь сформованості певних умінь, навичок, здібностей, якостей, які вони мають набути в результаті навчання, зокрема і при вивченні криміналістики. В даному випадку мова йде про формування та реалізації головних завдань криміналістичної освіти. Будучи відносно самостійна підсистемою, криміналістична освіта у юридичних навчальних закладах, є інтегрованою у відповідності до соціальних функцій та структурована адекватно параметрам моделей юристів-фахівців система навчання застосуванню методів і засобів криміналістики в практичній діяльності та прищеплювання необхідних для такого застосування умінь та навичок. Крім цього, криміналістична освіта в юридичних вузах може розглядатися як відносно самостійна підсистема, що являє собою систематичне навчання та виховання майбутніх юристів професійної спрямованості (спеціалізації) (слідчих, детективів, прокурорів, адвокатів, нотаріусів, юридичних радників, суддів, слідчих судів та ін.), яка спрямована на оволодіння ними криміналістичними знаннями, вміннями та навичками з метою використання на практиці розроблених криміналістикою рекомендацій боротьби із сучасною злочинністю в умовах війни та глобальних загроз і викликів сьогодення.

Для комплексного вивчення проблем удосконалення викладання криміналістики та особливостей криміналістичної підготовки майбутніх юристів необхідно чітко відповістита такі питання: 1) чому учити (зміст навчання); 2) як вчити (форми, методи, організація підготовки); 3) кого необхідно вчити; 4) хто буде здійснювати навчання студентів та курсантів. При цьому важливо враховувати, що зміст криміналістичної підготовки може бути розглянутий через призму предмета криміналістики. Криміналістика, як прикладна юридична наука, вивчає злочинну діяльність, але у своєму особливому аспекті - з точки зору того, що визначає закономірності виникнення слідів при здійсненні злочину і закономірностей роботи по їх виявленню і подальшому використанню для розкриття, розслідування та попередження злочинів. Відтак, вбачається, що криміналістика повинна навчити майбутнього юриста (слідчих, детективів, прокурорів, адвокатів, нотаріусів, юридичних радників, суддів, слідчих судів та ін.) мистецтву розуміння та читання усіх процесів слідовідображення (закономірностям виникнення, існування і зникнення слідів), а потім на базі цього - яким чином і за допомогою чого найдоцільніше виявляти, збирати, фіксувати, досліджувати і використовувати доказову інформацію.

У звязку із цим, особливої уваги та значимості набувають проблеми формування та застосування криміналістичної дидактики. Дидактика є розділ педагогіки та теорії освіти, який вивчає проблеми навчання, розкриває закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, і формування переконань, визначає обсяг і структуру змісту освіти. Основне питання дидактики пов'язують із питаннями змісту навчання та виховання, мислення учня у процесі вивчення певного предмета. Дидактикою можна вважати науку про навчання, яка досліджує закони, закономірності, принципи та засоби навчання, а її об'єктом - навчання. Предмет дидактики є зв'язок викладання та вчення, їх взаємодія; завдання пов'язані з описом та поясненням процесу навчання та умов його реалізації; розробкою сучасніших процесів навчання; організацією навчального процесу; новими навчальними системами; новими технологіями навчання.

Для розвитку криміналістичної дидактики дуже важливим є криміналістичне мислення. Ми вважаємо, що криміналістичне мислення виступає одним із головних принципів існування криміналістичної дидактики і навіть юридичної (криміналістичної) підготовки майбутніх юристів. Подальший методологічний розвиток криміналістичної дидактики у системі освіти може сприяти підготовці вузах професійно кваліфікованих юристів широкого профілю, які здатні успішно вирішувати різні завдання у правоохоронній та правозастосовній практиці. При чому важливо відзначити, на наш погляд навчання криміналістичному мисленню юристів не пов'язаних кримінально- правовою спеціалізацією підготовки може забезпечити їм необхідні знання, навички та вміння в реалізації практичної професійної діяльності у різних напрямках юридичної практики.

Подальші перспективи формування та розвитку криміналістичної дидактики передбачають необхідність перезавантаження та модернізації існуючої сьогодні парадигми криміналістики. В умовах війни та сучасних євроінтеграційних процесів відбувається перезавантаження криміналістики, пов'язане передусім із появою нових викликів перед системою кримінальної юстиції та необхідністю вирішення першочергових завдань в умовах активних бойових дій на території України, формування криміналістичних знань відповідно до потреб практики. У таких умовах криміналістика покликана розроблювати новітні засоби, прийоми та методи, спрямовані на протидію кримінальних правопорушень, пов'язаних з військовою агресією РФ проти України та іншим злочинам в умовах війни. Окремим напрямом у криміналістиці має бути розроблення системи криміналістичних методик розслідування [23, с. 21-26; 40, с. 10-11], активізація розробок техніко-криміналістичного забезпечення [27, с. 108-122], застосування спеціальних знань [28, с. 108-122], захист інформаційних джерел і проблеми інформаційної безпеки [29, с. 158168]. Фактично можна констатувати про формування нового наукового криміналістичного напрямку військової криміналістики. Відтак, практика застосування криміналістичних знань для збирання доказової інформації під час війни є досить актуальною.

Крім цього, в сучасних умовах відбуваються суттєві зміни у криміналістичному забезпеченні органів правопорядку, вони пов'язані із процесами інформатизації суспільства та запровадженням інноваційних підходів з використанням сучасних інформаційних, цифрових, телекомунікаційних та інших технологій У даному випадку можна говорити про появу нового напрямку у криміналістиці - «цифрової' криміналістики» (Digital Criminalistics) [41, c. 185-196], розроблення і впровадження якої вбачається достатньо перспективним у розвитку криміналістичних знань і судово - експертної діяльності [30, с. 67-72]. Тому важливо враховувати сучасні тенденції розвитку криміналістики, пов'язані з формуванням її окремих галузей (напрямів): медичної, генотипоскопічної, комп'ютерної (цифрової), аерокосмічної та ядерної криміналістики. Формування нових напрямів криміналістики обумовлено науково-технічним прогресом, запровадженням новітніх технологій, необхідністю виявляти специфічні сліди і збирати докази (геномні, цифрові, ядерні тощо) [43, c. 17].

Враховуючи сучасні завдання адаптації криміналістичних знань до умов воєнного стану та реформування вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів Європейського Союзу досить актуальними є проблеми пристосування і модернізації криміналістичних знань до сучасних вимог практики [1, 355-363]. Тому вбачається, що серед найбільш перспективних напрямів інноваційних наукових досліджень у криміналістиці сьогодні є такі: документування та розслідування воєнних злочинів, вчинених військовими РФ в Україні; пошук зниклих українців та ідентифікація загиблих на війні в Україні; застосування цифрової криміналістики у виявлені, фіксації та розслідування воєнних злочинів, вчинених військовими РФ в Україні; активізація застосування спеціальних знань та проведення судово-експертних досліджень із визначення розміру збитків фізичних та юридичних осіб, понесених внаслідок російської агресії; розроблення та застосування інноваційних криміналістичних продуктів щодо підвищення ефективності розслідування воєнних злочинів; криміналістичне забезпечення діяльності Міжнародного Кримінального Суду [31, с. 14-19]; побудова та застосування відповідної системи окремих криміналістичних методик воєнних злочинів та інших кримінальних правопорушень, пов'язаних з військовою агресією РФ проти України тощо. Вбачається, що зазначена проблематика має бути врахована при формуванні програм, навчальних дисциплін [42, c. 7-19] та при удосконалені методики викладання криміналістики у сучасних умовах. Крім цього, необхідно відстоювати тезу про те, що вивчення криміналістики в контексті сучасних наукових знань є обов'язковим для підготовки майбутніх юристів та юридичної освіти взагалі.

Висновки

Таким чином, для криміналістичної освіти та криміналістичної підготовки майбутніх юристів особливої уваги та значимості набувають проблеми формування та застосування криміналістичної дидактики. Тому в сучасних умовах війни, трансформації злочинності, євроінтеграційних процесів необхідно залучати і мають бути застосовані в майбутньому якісно нові, інноваційні підходи для забезпечення ефективного оволодіння криміналістичними знаннями, навичками й уміннями. Йдеться, зокрема, про розроблення й упровадження сучасних освітніх технологій, удосконалення змісту та методів викладання криміналістики. До основних інноваційних методик викладання навчальної дисципліни «Криміналістика» слід віднести активні та інтерактивні методики навчання, оскільки суттєво зростає творчий компонент юридичної освіти, активізується роль усіх учасників навчального процесу, зміцнюється творчо-пошукова самостійність студентів та курсантів.

Вбачається, що перспективними можуть стати багатоваріантність методики викладання криміналістики, чітке, продумане й доцільне поєднання вже усталених, провірених роками, методів з інноваційними, коли кожен етап навчальних занять буде виправданий цілями навчання, що плануються дидактичним процесом та змістом навчання. Все це в комплексі зможе значно підвищити ефективність викладацької діяльності криміналістики у закладах вищої освіти. За своїм змістом інноваційна методика викладання об'єднує всі ті нові й ефективні способи навчання, які сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистіший потенціал здобувачів. Криміналістична підготовка висококваліфікованих майбутніх юристів має враховувати сучасні тенденції і завдання адаптації криміналістичних знань до умов воєнного стану, реформування вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів Європейського Союзу та появи нових галузей (напрямів) криміналістики. При цьому суттєвої значимості набуває посилення та активізація практичної складової під час викладання криміналістики. Важливо враховувати сучасні тенденції розвитку криміналістики, пов'язані із формуванням нових її напрямів:, цифрової, медичної, аерокосмічної, генотипоскопічної, комп'ютерної, кібербезпекової, ядерної та військової криміналістики, що дасть змогу суттєво підвищити роль та прикладне значення цієї системи знань в сучасних реаліях воєнного часу та глобальних загроз.

Список використаних джерел:

Ackermann, V.R., Kurapka, V.E., Malewski, H., & Shepitko, V. (2020). Schaffung eines einheitlichen europaisehen Kriniinalistischen Raumes: Die Tatigkeit offentlicher Organisationen zur Starkung der internationalen Beziehungen. Kriminalistik, 6, 355-363.

Антощук, А. О. (2020). Нова методика проведення практичних занять в умовах криміналістичних полігонів із використанням 3D візуалізації. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої'свободи та статевої'недоторканості дітеи,шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. (Київ, 19 черв. 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 40 - 43.

Артикуца Н. (2005) Інноваційні методики викладання дисциплін у вищій юридичній освіті. Інноваційні технології у вищій юридичній освіті : матеріали Міжнародної науково-методичної конференції, присвяченої 390 - річчю з дня заснування Київської братської школи-предтечі Києво-Могилянської академії (25 -28 травня 2005 року), 3-25.

Білоус, В. В. (2012). Про запровадження інформаційних і комунікаційних технологій у навчальний процес з криміналістики. Проблеми законності, (118), 166-175.

Варцаба. В. М. (2003). Проблеми викладання криміналістики в навчальних закладах. Криміналістика ХХІ століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Харків Право, 25-26.

Даньшин, М. В. (2011). Актуальні проблеми викладання криміналістики на юридичних факультетах. Вісник ХНУ ім. ВН Каразіна. Серія: Право, (945), 216-220.

Даньшин, М. В. (2013). Окремі методичні та психологічні аспекти викладання криміналістики. Форум права, 2, 110-115.

Журавель, В. А. & Шепітько, В.Ю. (2021). Розвиток криміналістики та судової експертизи в Україні: наближення до єдиного європейського простору. Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку : монографія. Харків : Право, 631-669.

Zabarna, N., Kovda, N. (2021) Innovative Methodology of Teaching Legal Studies. Trnektoria Nauki = Path of Science, 7, 11, 1001 -1008.

Кендзерска, Г. (2014) Изучение криминалистики в Польше. Модели преподавания криминалистики: история и современность: сб. науч. трудов / под ред. Н. П. Яблокова, В. Ю. Шепитько. Харьков: Апостиль, 99-120.

Konovalova, V. О. & Shevchuk, V. M. (2022). Modern criminalistics in the conditions of war: problems of adaptation and reload. Modern research in world science: Proceedings of the 5th International scientific and practical conference (August 7-9, 2022). SPC --Sci- conf.com.ua!. Lviv, Ukraine, 896-903.

Konovalova, V. О. & Shevchuk, V. M. (2021) Prospective directions of research of innovations of separate criminalistic methodics. Scientific practice: modern and classical research methods :_Collection of scientific papers «ЛОГОІ» (Vol. 1), February 26, 2021. Boston-Vinnytsia: European Scientific Platform, 81-85.

Методика викладання у вищій школі. (2016) Методичні рекомендації. Уклад.

В.В. Стинська. Івано-Франківськ: НАІР, 65.

Kotova, E. (2014). Znakovo-kontekstnoe obuchenie v voennom vuze kak sredstvo povysheniya kachestva professional'noj podgotovki kursantov. Naukovedenie, 1, 1-9.

Kurapka, V. E. (2004). Tendencies of the development of criminalistics in Lithuania: science and practice.Jurisprudencija, 50(42), 45-54.

Криміналістичний полігон. (2015). Навчально-методичний посібник / [Мискова Г. М., Павлова Н. В., Сіроштан Ю. В., Чаплинська Ю. А., Іванчишин І. І., Єфімов М. М.]. Дніпропетровськ : Дніпропетровський держ. ун-т внутр. справ,120.

Criminalistics Department (2020): History of Formation and Development. On the Occasion of the Anniversary Since its Foundation: monograph. Kharkiv: Pravo, 59-65.

Настільна книга слідчого (2003): наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель, В. М. Шевчук та ін. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 720 с.

Чорноус, Ю. (2019). Інноваційні підходи до вивчення криміналістики в закладах вищої освіти МВС України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ,111 (2), С. 7-14.

Shevchuk, V.M. (2020). Forensic innovation: concept, functions, tasks and research prospects. Theory and Practice of Forensic Examinations and Criminalistics: Collection of Scientific Papers. (22). Kh.: Pravo, 20-40.

Shevchuk, V. (2021). Innovative optimization directions of investigative (detective) activity in modern condition. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics: Collection of Scientific Papers. Kharkiv : NSC "Hon. Prof. M. S. Bokarius FSI", 2021. Issue 2 (24), 8-25.

Шевчук, В. М. (2022). Перезавантаження криміналістики в умовах війни: проблеми, завдання, перспективи. Проблематика документального оформлення, визначення шкоди та відшкодування збитків, завданих Україні та її громадянам внаслідок збройної агресії Російської Федерації: тези наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 червня 2022 р.). Х. : НЮУ імені Ярослава Мудрого, 40-47.

Shevchuk, V. (2020). Actual problems of a separate criminalistic methodics. Theoretical and empirical scientific research: concept andtrends: Collection of scientific papers «ЛОГО!» with Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 4), July 24, 2020. Oxford, United Kingdom: Oxford Sciences Ltd. & European Scientific Platform, 21-26.

Шевчук, В. М. (2021). Криміналістична інноватика як доктринальний напрямок криміналістики. Право України, 8, 114-130.

Shevchuk, V. (2020). Innovations in criminalistic technique: modern problems, tendencies, prospects. Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica: der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten «А'ОЮІ» zu den Materialien der internationalen wissenschaftlich- praktischen Konferenz (B. 4), (Juni 5, 2020, Stuttgart, Deutschland): Stuttgart, DEU, 43-49.

Shevchuk, V. (2020). Criminalistic technique: innovative directions of modern criminalistic research. Eurasian scientific congress. Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference. Barca Academy Publishing (May 17-19, 2020). Barcelona, Spain, 736-744.

Шевчук, В. М. (2017). Проблеми вдосконалення науково-технічного забезпечення слідчої діяльності. Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. / ред. кол. : В. І. Борисов та ін. Х. : Право, 33,108-122.

Шевчук, В. М. (2020). Криміналістика: традиції, новації, перспективи: добірка наук. пр./Віктор Шевчук; упоряд.: НА Чмутова. Харків: Право, 2020.1280 с. НА Чмутова. Харків: Право, 1280.

Shevchuk, V. (2020). Criminalistic innovation: modern problems of formation and prospects for research. Perspectives of world science and education : abstracts of VIII International Scientific and Practical Conference. CPN Publishing Group (April 22-24, 2020). Osaka, Japan,158-168.

Shevchuk, V. (2020). Modern problems of formation and prospects for researching the concept of criminalistic innovation. Tendances scientifiques de la recherche fondamentale et appliquee: collection de papiers scientifiques «ЛОГОІ» (Vol. 2), 30 octobre, 2020. Strasbourg: Plateforme scientifique europeenne, 67-72.

Shevchuk, V. (2020). Problems of criminalistic support of the practice of the International Criminal Court in Ukraine. Do desenvolvimento mundial como resultado de realizacpes em ciencia e investigacao cientfica: Colegao de trabalhos cientificos «ЛОГОІ» (Vol. 4), 9 de outubro de 2020. Lisboa, Portugal, 14-19.

Shepitko, V. (2021). Theoretical and methodological model of criminalistics and its new directions. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics. Issue 3. (25), 9-20.

Shepitko, V. (2018). Criminalistics as a system of scientific knowledge in conditions of global threats and crime transformation. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics. 18th issue. Kharkiv «Pravo», 4-9.

Шепітько, В. Ю. (2017). Цільове призначення криміналістичних знань і прагнення європейських стандартів у протидії злочинності. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики,17, 4-11.

Шепітько, В.Ю. (2009). Керівництво з розслідування злочинів: науково-практичний посібник // Кол. авторів В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В. А. Журавель та ін.: За ред. В. Ю. Шепітько. X: Одіссей.

Шепітько, В.Ю. (2008). Криміналістика : [підручник] / кол. авт.: В.Ю.Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель, Шевчук В.М. та ін.; за ред. проф. В.Ю. Шепітька. 4-те вид., перероб. і доп. X. : Право.

Шепітько, В.Ю. (2021). Інноваційні технології викладання криміналістики в Україні в сучасних умовах. Підвищення якості викладання галузевих юридичних дисциплін: матер. «круглого столу», 72-75.

Шепітько, В. Ю., Коновалова, В. О., Шевчук, В. М., et al. (2021). Науково-технічне забезпечення слідчої діяльності в умовах змагального кримінального процесу. Питання боротьби зі злочинністю, 1,42), 92-102.

Shepitko, V., Shepitko, М. (2021).Teaching criminalistics and forensic sciences in Ukraine: historic and contemporary perspectives. Криміналіст першодрукований. № 21/22. Харків : Вид. агенція «Апостіль», 39-47.

Шепітько, В. Ю. (2006). Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики / В.Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька. Х. : Право.?

Shepitko, V. (2021). The Formation of Digital Criminalistics as a Strategic Direction for the Development of Science. 17 Medzinarodny Kongres Kriminalistika a Forenzne Vedy: Veda, Vzdelavanie, Prax. Zbornik Prispevkov. Bratislava,185-196.

Shepitko, V. (2020). Formation of criminalistics and forensic didactics in Ukrainian. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 22(2), 7-19.

Шепітько, В. (2021). Теоретико-методологічна модель криміналістики та її нові напрями. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики, 3, 25, 9-20.

Размещено на Allbest.ru