Особливості захисту персональних даних та іншої інформації під час збройних конфліктів
Дослідження сутності персональних даних та особливостей їх захисту у період дії режиму воєнного стану в Україні. Головні особливості правового регулювання захисту персональних даних під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.09.2024 |
Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний авіаційний університет
Особливості захисту персональних даних та іншої інформації під час збройних конфліктів
І.М. Сопілко, доктор юридичних наук, професор
Київ
Анотація
Мета: дослідити сутність персональних даних та особливості їх захисту у період дії режиму воєнного стану в Україні та надати рекомендації з приводу регулювання відповідних питань. Методи дослідження: дана наукова стаття була написана автором із залученням загальновизнаних методів наукового пізнання, а саме: аналітичного, формального, порівняльно-правового, системноструктурного та інших. Результати: досліджено поняття, суть, характеристики персональних даних та пов 'язаних із ними категорій, вказано на проблеми забезпечення їх надійного захисту, надано пропозиції щодо подолання таких проблем шляхом вдосконалення національного законодавства, зокрема, шляхом перейняття європейського досвіду та гармонізації діючої нормативно-правової бази із стандартами ЄС. Обговорення: дискусія має місце у даному досліджені щодо особливостей правового регулювання захисту персональних даних під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну та методів покращення рівня такого захисту в поточній ситуації.
Ключові слова: персональні дані; приватність; захист персональних даних; збройний конфлікт; правовий захист інформації; воєнний стан.
Abstract
Iryna Sopilko
FEATURES OF THE PROTECTION OF PERSONAL DATA AND OTHER INFORMATION DURING ARMED CONFLICTS
National Aviation University, Kyiv
Purpose: to study the essence of personal data and the peculiarities of their protection during the period of martial law in Ukraine and to provide recommendations on the regulation of relevant issues. Research methods: this scientific paper was written by the author with the use of generally recognized methods of scientific knowledge, namely, analytical, formal, comparative-legal, systemic-structural, and the like. Results: the concept, essence, and features of personal data and related categories were analyzed, the problems of ensuring their reliable protection were pointed out, and proposals were made to overcome such difficulties by improving national legislation, in particular, by adopting European experience and harmonizing the current legal framework with EU standards. Discussion: the discussion takes place in this study regarding the peculiarities of the legal regulation of personal data protection during the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine and methods of improving the level of such protection in the current situation.
Key words: personal data; privacy; protection of personal data; armed conflict; legal protection of information; martial law.
Постановка проблеми та її актуальність
Як відомо, українці пройшли довгий та нелегкий шлях до трансформації в інформаційне суспільство, чому сприяли, серед іншого, глобалізація економіки, її цифровізація, а разом із нею - стрімкий розвиток технологій. Соціум отримав чимало переваг у зв'язку із зазначеним, але й стикнувся із серйозними проблемами, зокрема, у вигляді порушень прав людини. персональний даний воєнний правовий
Відповідно, наразі, в епоху інформаційних технологій, досить проблемним правовим питанням є саме захист персональних даних фізичних осіб.
Актуальність даної проблематики є беззаперечною не тільки для України, але й для світу в цілому. Адже зазначені дані, у разі їх незахи- щенності, можуть бути використані зловмисни- ками з метою наживи, чи навіть в більш небезпечних цілях, що призведе, зокрема, до втрати коштів, чи навіть здоров'я або життя людини. Вказана персональна інформація охоплює різні види конфіденційних відомостей, а саме імена, адреси та місцезнаходження, дані документів, номери телефонів, банківські рахунки тощо. І для України, в яку Російська Федерація вчинила повномасштабне вторгнення, тема, що розглядається, є надактуальною, адже порушення захисту персональних даних людей - це загроза інформаційній безпеці країни, що є одним зі структурних елементів безпеки національної.
На жаль, сьогодні, під час дії воєнного стану в країні, українці нерідко стають адресатами погроз та переслідувань, жертвами шахраїв та навіть вбивць - і все це, зокрема, через недосконалість системи захисту персональних даних. Адже останні - це не лише відомості про людину. Такі дані ми використовуємо повсякчасно та майже усюди, зокрема, на просторах Інтернет - мережі, до якої підключені наші мобільні пристрої. Саме тому витоки даних - не рідкість.
З урахуванням зазначеного достатньо уявити ситуацію, коли має місце виток персональних даних (як от логін-пароль) працівника оборонної структури країни: до яких наслідків це призведе? Як мінімум - до маніпуляції даними та несанкціонованого доступу зловмисника до важливої інформації. Відповідно, безпека держави опиниться під загрозою. Таким чином, захист персональних даних є питанням особливої важливості та актуальності для України, особливо в умовах воєнного стану та ворожих дій проти неї Росії.
Аналіз досліджень і публікацій з проблеми
Даній темі були присвячені роботи таких вітчизняних науковців як М. Блохін, О. Дяковський, О. Капля, В. Кравчук, В. Крижна, І. Кушнір, С. Онищенко, В. Світличний, Я. Худолєй; окремі аспекти захисту персональних даних були досліджені в роботах В. Філінович та інших.
Мета статті
Автор цього наукового дослідження ставить собі за мету розкрити суть і особливості поняття «персональні дані» та інших, пов'язаних із ним термінів, зробити розбір структурних елементів головного поняття, запропонувати рекомендації щодо удосконалення діючого законодавства та подолання прогалин у ньому з метою забезпечення адекватного рівня захисту персональних даних в період діє режиму воєнного стану в Україні.
Виклад основного матеріалу дослідження
Забезпечення високого рівня захисту персональних даних - важлива задача кожної держави, адже наразі в світі витоки даних та інші порушення у цій сфері трапляються щоденно. Відповідно, вказане впливає самим негативним чином на рівень життя в країні, особливо там, де економіка рухається по цифровим рейкам - недовіра та невдоволеність владою серед населення зростає. Як вже було зазначено, для України питання захисту персональних даних є актуальним, особливо в контексті повномас- штабного вторгнення РФ, а тому аналіз сьогоденної ситуації та рекомендації щодо її покращення будуть надані в даному науковому дослідженні.
Щоб здійснити такий аналіз, необхідно надати визначення основним правовим категоріям. Україна рухається за євроінтеграційним вектором, а тому відповідні визначення варто перейняти у країн Європи. Так, персональними даними, відповідно до Статті 4(1) Загального регламенту захисту даних (від англ. General Data Protection Regulation, також - GDPR, далі - Регламент) є «будь-яка інформація, що стосується фізичної особи, яку ідентифіковано чи можна ідентифікувати». Така особа, відповідно до Регламенту, є суб'єктом даних [1].
Дане визначення було взято за основу при розробці законодавства про захист персональних даних багатьох країн світу, тим не менш, деякі його елементи потребують уточнення, а саме:
«будь-яка інформація» - тут йдеться про будь-які об'єктивні чи суб'єктивні відомості, які стосуються конкретного суб'єкта даних, в будь- якій якості та незалежно від технічного носія, на якому вони містяться [2]. В цьому визначенні вбачається деяка технологічна нейтральність;
«що стосується» - Дж. Сіман вбачає в цьому вислові наявність мети, змісту або результату для встановлення того, чи «стосується» ця інформація конкретної людини [2]. Альтернативність зазначених умов передбачає, що певні дані можуть одночасно стосуватися різних персо- налій, а тому все залежить від конкретних обставин;
«яку ідентифіковано чи можна ідентифікувати» - йдеться про можливість відрізнити конкретну людину від групи інших людей за існуючим унікальним ідентифікатором, для цілей чого не потрібна додаткова ідентифікація. І навіть якщо такого ідентифікатора немає, але віргодіно, що його отримують, то і особа буде вважатися такою, яку можна ідентифікувати [3, с. 167];
«фізична особа» - йдеться саме про живу людину, фізичну, а не юридичну особу; право на для визначення правосуб'єктності кожної такої особи гарантовано Загальною декларацією прав людини, незалежно від місцезнаходження такої особи [4].
Щодо національного законодавства у відповідній сфері, то воно представлене, в першу чергу, Законом України «Про захист персональних даних» № 2297-VI (від 01.06.2010 р.). Відповідно до Статті 2 зазначеного нормативно - правового акту (далі - НПА) «відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована» становлять собою персональні дані [5]. Угода про співробітництво між нашою державою та Європейською організацією з питань юстиції у п. n Статті 1 містить аналогічне GDPR визначення персональних даних [6]. Україна також ратифікувала у 2010 році Страсбурзьку Конвенцію про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Її положення (Стаття 2, п. а) щодо визначення головного концепту даного дослідження за своєю суттю співпадають із попередніми актами [7].
Отже, персональними даними слід вважати будь-яку інформацію, що допоможе відрізнити одну конкретну людину від інших, а саме: імена та прізвища, номери телефонів та адреси (фізичні та електронної пошти, IP) тощо. Але на визначення приналежності відомостей до персональних даних може впливати контекст й характеристик кожної окремої їх обробки.
Визначивши поняття головного концепту даного наукового дослідження, слід перейти до особливостей їх захисту під час воєнних конфліктів, особливо в період дії воєнного стану в Україні. Актуальність даного питання підкреслюють і представники академічних кіл, зокрема, В. Світличний наголошує на тому, що відповідний захист є пріоритетним завданням наших можновладців, адже від нього залежить як інформаційна безпека країни загалом, так і права та свободи українців [8, с. 227].
Сьогодні потенційними жертвами витоку та злому персональних даних є кожна людина, зокрема, як зазначає В. Філінович, держателі банківських карток, отримувачі пенсійних відрахувань та медичних послуг, вкладники банків, власники матеріальних активів тощо [9, с. 47]. Тобто кожен із нас є потенційною жертвою.
У період воєнного стану дане питання є особливо актуальним, адже відповідно до даних Держспецзв'язку, порівняно з 2022 роком, у 2023 році кількість кібератак збільшилась на майже 16% (2543 інцидентів) [10]. А, як відомо, обробка персональних даних має мати законні підстави, тому особливо у період дії правового режиму воєнного стану важливо забезпечити громадянам належний рівень захисту їхніх прав у відповідній сфері.
Вже згаданий Регламент ЄС, хоч ще і не діє в Україні, але є фундаментом для оновлення національного законодавства щодо персональних даних. В цьому контексті варто розглянути також Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), в Статті 15 якою зазначається, що відповідні сторони цього акту домовились співробітничати задля забезпечення належного рівня захисту персональних даних у відповідності до найвищих європейських та міжнародних стандартів. Таке співробітництво може передбачати також обмін інформацією та експертами. В ч. 2 Статті 129 також є вимога до кожної із Сторін про вжиття адекватних спеціальних заходів задля захисту права на приватне життя, зокрема у зв 'язку з передачею персональної інформації [11]. А загадана вище Угода про співробітництво з питань юстиції вимагає від сторін гарантувати хоча б рівноцінний тому, про який йдеться у вищезазначеній Страсбурзької Конвенції, Рішенні щодо Євро- юсту й у Регламенті Євроюсту рівень захисту персональних даних [6].
Як зазначає Я. Худолєй, є такі особливості щодо взаємодії відповідних органів із персональними даними в умовах воєнного стану в Україні:
право на їх обробку реалізується органами, що визначені у Законі «Про правовий режим воєнного стану»;
діє по відношенню до конкретного набору даних й у межах повноважень зазначених владних суб'єктів;
порядок, форма та строки обробки не мають бути надмірними [12, с. 78].
Наразі можна виділити наступні проблеми, які виникають у сфері захисту персональних даних, зокрема у воєнний час:
відсутність адекватної технічної бази для захисту інформації захисту від несанкціонованого доступу;
відсутність внутрішньо-робочої культури роботи із даними на підприємствах та в організаціях та широке недотримання вимог внутрішніх нормативних документів таких структур;
відсутність посади або безпосередньо людини на ній, яка б відповідала за зберігання зазначеної інформації, як це передбачено у європейському законодавстві;
серйозні прогалини у вітчизняному законодавстві та відчутні його недоліки у порівнянні із європейським.
Варто розуміти, що відповідно до Статті 32 Конституції України, людина не має зазнавати втручання в своє особисте і сімейне життя, в тому числі заборонено збирати, поширювати чи використовувати конфіденційні дані про особу без її на те згоди, інакше як задля забезпечення нацбезпеки, економічного добробуту та дотримання прав людини. Тим не менш, Стаття 64 Основного Закону дозволяє обмеження деяких прав і свобод людей, якщо в країні встановлено воєнний стан [13], що нині діє відповідно до Указа Президента України № 64/2022 (від 24.02.2022). Тобто де-юре обмеження прав по Статті 32 Конституції є законними.
Також вищезазначена Стразбурзька Конвенція у ч. 2 Статті 9 передбачає можливість відхилення від положень статей 5,6 та 8 (щодо якості та особливих категорій даних, а також додаткових гарантій для суб'єктів), якщо відповідне передбачено у законодавстві Сторони й є необхідним для захисту прав і свобод інших людей, державної і громадської безпеки та фінансових інтересів чи протидії кримінальними правопорушеннями [7].
Подібні положення містить і Стаття 26 Закону № 2297-VI; також у його Статті 11 окрім згоди суб'єкта даних на обробку, його інформація може оброблятися і такої без згоди. Більше того, навіть обробка так званих «особливо чутливих даних» (в т.ч. про расове, етнічне походження, сексуальну орієнтацію, біометрично-генетичні відомості тощо) дозволяється, відповідно до ч. 2 Статті 7 Закону про захист персональних даних, якщо відповідна обробка потрібна для виконання завдань оперативно-розшукової чи контрроз- відувальної діяльності, а також боротьби з тероризмом чи щодо судового вироку. Єдина вимога в цьому випадку - державні органи, які проводять таку обробку, мають діяти суто в межах своїх повноважень за законом [5]. Таку вимогу ставить і ч. 2 Статті 19 Основного Закону [13].
Таким чином, в період діє режиму воєнного стану обробка даних може відбуватися навіть без погодження із суб'єктом таких даних, і це є законним. Тим не менш, важливо забезпечити відповідний захист відомостей, оброблюваних на законних підставах. Зокрема, це, перш за все стосується саме законної роботи з даними хоча б на одній із підстав, що зазначені в Статті 7 Закону № 2297-VI. Об'єм інформації, що оброблюється має відповідати меті обробки.
Важливо під час обробки діяти за принципами, що встановлені GDPR, а саме: законності, транспарентності та справедливості, мінімізації даних, обмеження мети їх збору та термінів зберігання, цілісності та конфіденційності, точності, а також підзвітності. На нашу думку, норми Регламенту в частині принципів є більш суворими, ніж вимоги Закону № 2297-VI, а тому саме їх варто взяти за основу обробки.
Дотримання норм законодавства щодо забезпечення надійного рівня інформаційної та кібербезпеки можна вважати основою при роботі із інформацією, в тому числі, із персональними даними. А тому важливо, щоб зако- нотворці постійно працювали над покращенням нормативної бази у цій галузі, а уряди - над розробкою відповідних політик, що відповідають аналогічним політикам провідних країн світу, із запозиченням відповідного досвіду.
Не менш важливими є й неправові аспекти захисту персональних даних, особливо в період дії режиму воєнного стану, коли найбільше страждають вимушені переселенці, військові та члени їх родин, а також громадські активісти та представники ЗМІ. Серед таких аспектів слід, перш за все, зазначити важливість фізичного захисту об'єктів інформаційної інфраструктури, що полягає у забезпеченні через технічні, організаційні та подібні заходи безпеки тих об'єктів, які містять дані [12, с. 77-78]. Основою такого є безпека приміщень, в яких розміщено відповідні інформаційна техніка та обладнання; важливо також забезпечити відповідне навчання персоналу і адекватне реагування на різні кіберінциденти [8, с. 230].
Як зазначає В. Світличний, важливе місце посідає розробка екстрених процедур реагування на інциденти, які покликані зменшити наслідки таких інцидентів та допомогти скоріше відновити роботу інформаційних та інших систем. До відповідних процедур він відносить, виявлення, класифікацію, аналіз та безпосереднє вирішення наявної проблеми. При якісній взаємодії можливо зменшити об'єм даних, що втрачаються та захистити людей від небажаних наслідків інцидентів. В умовах воєнного стану такі екстрені процедури під неусипним контролем, постійно піддаватися перевіркам на відповідність та дієвість, бути адаптованими до поточної ситуації в країні [8, с. 231].
Не менш важливим, на нашу думку, є міжнародне та регіональне співробітництво. Здійснюване з метою обміну досвідом у сфері захисту персональних даних, воно є пріоритетним для можновладців нашої країни не тільки в частині саме персональних данихз, але й для забезпечення інформаційної безпеки країни, що є невід'ємним елементом безпеки національної.
Наостанок варто зазначити також дуже важливий елемент у захисті персональних даних - особисту відповідальність. Саме ми, як субєкти даних маємо опікуватися своєю інформацією, слідкувати за її використанням та обробкою. Для цього варто ознайомитися із основами інформаційної та кібергігієни, а також ставитися до своїх даних як до матеріального активу, адже саме такі активи ми звикли захищати найсиль- ніше.
Висновки
Правовий аналіз персональних даних та пов'язаних із ними категорій дав автору даного наукового дослідження дійти наступних висновків. По-перше, визначення персональних даних, що міститься у національному законодавстві та міжнародно-правових актах є прийнятним, але містить певні спірні моменти в частині його структурних елементів, зокрема словосполучення «будь-яка інформація».
По-друге, для України, що потерпає від зухвалих та підступних дій ворога, зокрема в інформаційному та кібернетичному просторі, захист персональних даних на достатньому рівні став необхідною умовою стабільності всієї інформаційної системи країни як невід'ємного елементу національної безпеки. Неможливість або недосконалість забезпечення відповідного захисту в період дії режиму воєнного стану робить безпеку держави вразливою. Пол-третє, задля забезпечення відповідного захисту, важливо постійно оновлювати та вдосконалювати національний нормативно-правовий інструментарій у відповідній сфері, для чого варто перейняти досвід провідних країн світу та імплемен- тувати європейські стандарти. У тому ж ключі мають розроблятися відповідні державні політики.
Щодо неправових методів захисту, то серед них виділється технічно-організаційний захист об'єктів інформаційної інфраструктури, міжнародне та регіональне співробітництво, залучення провідних установ та експертів для оперативного реагування на відповідні інциденти щодо даних, а також впровадити систему освітніх заходів населення задля підвищення його обізнаності у цій сфері.
Якісне та дієве забезпечення належного рівня захисту персональних даних - непростий та ре- сурсоємний процес. До нього варто залучити не лише профільні державні органи та представників юридичних кіл, але й відповідних технічних спеціалістів та іноземних фахівців.
Література
1. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квіт. 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних): Регламент Європ. Союзу від 27.04.2016 р. № 2016/679.
1. Seaman J. GDPR: The difference between Personally Identifiable Information (PII) and Personal Data. LinkedIn.
2. Purtova N. From knowing by name to target ing: the meaning of identification under the GDPR. International Data Privacy Law. 2022. Т. 12, № 3. С. 163-183.
3. Загальна декларація прав людини: Декларація Орг. Об'єдн. Націй від 10.12.1948 р.
4. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 р. № 2297-VI: станом на 27 жовт. 2022 р.
5. Угода про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції: Угода Україна від 27.06.2016 р.: станом на 8 лют. 2017 р.
6. Конвенція про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних: Конвенція Ради Європи від 28.01.1981 р.: станом на 6 лип. 2010 р.
7. Svitlychnyi V.A. Protection of personal data under martial law in Ukraine. Law and Safety. 2023. Vol. 90, No. 3. P. 226-236.
8. Filinovych V. Data breach and data leakage as pressing cybersecurity threats. Information security of Ukraine: 30 years of independence: monograph. Budapest, 2021. С. 40-71.
9. Жарикова А. Кількість кібератак у 2023 році зросла на 16% - Держспецзв'язку. Економічна правда.
10. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Угода Україна від 27.06.2014 р.: станом на 30 листоп. 2023 р.
11. Khudoliei Y^., Zahrebelna N.A. Protection of personal data during the period of martial law in Ukraine: general theoretical aspects. Legal Bulletin. 2023. Т. 84, № 8. С. 75-82.
12. Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР: станом на 1 січ. 2020 р.
References
1. Rehlament Yevropeys'koho Parlamentu i Rady (YES) 2016/679 vid 27 kvit. 2016 roku pro zakhyst fizychnykh osib u zv'yazku z opratsyuvannyam personal'nykh danykh i pro vil'nyy rukh takykh danykh, ta pro skasuvannya Dyrektyvy 95/46/YES (Zahal'nyy rehlament pro zakhyst danykh): Rehlament Yevrop. Soyuzu vid 27.04.2016 r. № 2016/679.
2. Seaman J. GDPR: The difference between Personally Identifiable Information (PII) and Personal Data. LinkedIn.
3. Purtova N. From knowing by name to target ing: the meaning of identification under the GDPR. International Data Privacy Law. 2022. T. 12, № 3. S. 163-183.
4. Zahal'na deklaratsiya prav lyudyny: Deklaratsiya Orh. Ob'yedn. Natsiy vid 10.12.1948 r.
5. Pro zakhyst personal'nykh danykh: Zakon Ukrayiny vid 01.06.2010 r. № 2297-VI: stanom na 27 zhovt. 2022 r.
6. Uhoda pro spivrobitnytstvo mizh Ukrayinoyu ta Yevropeys'koyu orhanizatsiyeyu z pytan' yusty- tsiyi: Uhoda Ukrayina vid 27.06.2016 r.: stanom na 8 lyut. 2017 r.
7. Konventsiya pro zakhyst osib u zv'yazku z avtomatyzovanoyu obrobkoyu personal'nykh danykh: Konventsiya Rady Yevropy vid 28.01.1981 r.: stanom na 6 lyp. 2010 r.
8. Svitlychnyi V.A. Protection of personal data under martial law in Ukraine. Law and Safety. 2023. Vol. 90, no. 3. P. 226-236.
9. Filinovych V. Data breach and data leakage as pressing cybersecurity threats. Information security of Ukraine: 30 years of independence: monograph. Budapest, 2021. S. 40-71.
10. Zharykova A. Kil'kist' kiberatak u 2023 rotsi zrosla na 16% - Derzhspetszv"yazku. Ekonomichna pravda.
11. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta Yevropeys'kym Soyuzom, Yevropeys'kym spivtovarystvom z atomnoyi ener- hiyi i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoyi storony: Uhoda Ukrayina vid 27.06.2014 r.: stanom na 30 lystop. 2023 r.
12. Khudoliei Y.N., Zahrebelna N.A. Protection of personal data during the period of martial law in ukraine: general theoretical aspects. Legal Bulletin. 2023. T. 84, № 8. S. 75-82.
13. Konstytutsiya Ukrayiny: vid 28.06.1996 r. № 254k/96-VR: stanom na 1 sich. 2020 r.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Правові норми і теорії, що визначають положення, ознаки, поняття та елементи режимів службової таємниці і персональних даних та їх співвідношення. Правові режими інформації з обмеженим доступом та конфіденційної інформації. Принцип безперервного захисту.
статья [20,3 K], добавлен 14.08.2017Правовий статус, поняття та зміст інформації з обмеженим доступом. Охорона державної таємниці в Україні. Поняття та зміст банківської та комерційної таємниці. Правова охорона персональних даних. Захист конфіденційної інформації, що є власністю держави.
курс лекций [159,8 K], добавлен 16.12.2010Дослідження принципів та форм захисту цивільних прав за римським правом. Аналіз співвідношення способів захисту цивільних прав та інтересів. Особливості юрисдикційного захисту прав. Інститут самозахисту, як неюрисдикційна форма захисту цивільних прав.
курсовая работа [57,3 K], добавлен 18.02.2011Аналіз сутності, змісту, структури, основних функцій та рівнів соціального захисту. Характеристика сучасних реалій розвитку держави. Переосмислення сутності соціального захисту населення, головні механізми його здійснення, що адекватні ринковим умовам.
статья [20,7 K], добавлен 18.12.2017Державний контроль та право суспільства на криптографію. Міжнародні стандарти та державне регулювання господарських відносин у сфері криптографічного захисту інформації, використання можливостей шифрування в інформаційних і комунікаційних мережах.
дипломная работа [137,0 K], добавлен 11.07.2014Активна і пасивна спрямованість соціального захисту. Гарантії соціального захисту в Конституції України. Аналіз передумов необхідності соціального захисту населення в суспільстві ринкових відносин. Здійснення реформ у сфері соціального захисту населення.
реферат [23,4 K], добавлен 24.06.2010Аналіз зарубіжного досвіду кримінально-правового регулювання захисту державної таємниці. Аналіз норм Кримінального кодексу Німеччини. Знаходження оптимальних варіантів напрацювання ефективних механізмів захисту державних секретів в Україні в майбутньому.
статья [21,7 K], добавлен 10.08.2017Характеристика законодавства України. Необхідність посиленої турботи про неповнолітніх. Правова характеристика регулювання цивільно-правового захисту неповнолітніх в школах-інтернатах. Проблеми захисту майнових та особистих немайнових прав неповнолітніх.
дипломная работа [100,9 K], добавлен 21.07.2009Законодавство у сфері захисту економічної конкуренції та недопущення недобросовісної конкуренції, вирішення суперечностей правового регулювання монополізму та конкуренції. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
дипломная работа [101,6 K], добавлен 12.04.2012Дослідження особливостей та поняття правовідносин в сфері соціального захисту, з’ясування їх правової природи. Елементи, класифікації правовідносин у сфері соціального захисту. Аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.02.2009Вивчення питань становлення та розвитку соціального захисту населення. Обґрунтування основних особливостей соціального страхування та соціальної допомоги населенню. Виявлення основних проблем та напрямків забезпечення соціального захисту населення.
статья [27,2 K], добавлен 22.02.2018Теоретичні аспекти та особливості судового порядку захисту прав споживачів в Україні. Підстави щодо звільнення від відповідальності за порушення прав споживачів. Основні проблеми, недоліки та шляхи поліпшення стану судового захисту споживчих прав.
реферат [22,7 K], добавлен 21.01.2011Сутність ділового секрету та визначення понять "діловий секрет", "комерційна таємниця", "ноу-хау", їх особливості та правові вимоги до секретної інформації. Створення системи адміністративного і кримінально-правового захисту таємниці на підприємстві.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 08.04.2011Історія становлення організації захисту державної таємниці. Завдання забезпечення безпеки держави зумовлюють необхідність захисту його інформаційних ресурсів від витоку важливої політичної, економічної, науково-технічної і військової інформації.
реферат [15,5 K], добавлен 26.05.2006Створення виконавчої інформаційної системи на рівні оперативного управління для обробки даних про рух товарів. Засоби захисту комерційної інформації. Небезпека організованої злочинності для бізнесу. Значення ергономіки в системі безпеки життєдіяльності.
реферат [30,6 K], добавлен 13.11.2010Дослідження особливостей правових механізмів охорони та захисту майнових прав учасників договірних відносин у договорах, предметом яких є надання послуг. Особливості застосування механізму відшкодування спричиненої шкоди, завданої стороні договору.
статья [21,6 K], добавлен 17.08.2017Цивільно-правові способи захисту авторських і суміжних прав. Державна підтримка творчої діяльності авторів і виконавців. Об’єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг. Правові проблеми захисту інформації в мережі Інтернет.
дипломная работа [128,3 K], добавлен 10.08.2014Поняття та ознаки комерційної таємниці згідно з Цивільним Кодексом України. Юридична відповідальність за порушення права на комерційну таємницю в умовах існуючої конкуренції між суб'єктами господарювання. Вимоги до інформації, що підлягає захисту.
контрольная работа [19,8 K], добавлен 12.11.2014Аналіз системи ліцензування підприємницької діяльності в області технічного захисту інформації в Україні. Цілі сертифікації в галузі ТЗІ. Міжнародні стандарти в галузі безпеки інформаційних технологій та їх місце в розвитку стандартизації в країні.
контрольная работа [19,5 K], добавлен 12.03.2013Розгляд теоретичних питань правового регулювання відносин щодо захисту комерційної таємної інформації. Особливості суспільних відносин, які виникають у зв’язку з реалізацією права інтелектуальної власності суб’єкта господарювання на комерційну таємницю.
реферат [26,0 K], добавлен 21.10.2010