Принцип відкритості та прозорості в діяльності правоохоронних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного авіаційного університету

Принцип відкритості та прозорості в діяльності правоохоронних органів

Вадим Сергійович Любарський, аспірант кафедри конституційного і адміністративного права

Резюме

Любарський В. М. Принцип відкритості та прозорості в діяльності правоохоронних органів.

У статті висвітлюється принцип відкритості та прозорості в діяльності ключових правоохоронних органів України, таких як СБУ, БЕБ, органи прокуратури, НАЗК та митні органи. Автор звертає увагу на законопроєкти та реформи, спрямовані на покращення ефективності та прозорості діяльності цих організацій.

У розгляді громадянської довіри до зазначених інституцій проведено аналіз, який виявив, що рівень довіри до СБУ виявляється найбільш високим серед об'єктів дослідження. Зафіксовано менший рівень довіри до органів прокуратури, тоді як індикатори довіри до НАЗК, БЕБ і митних органів виявились на найнижчому рівні. Зазначено, що викликом для всіх перелічених органів є пошук ефективних механізмів, що забезпечать баланс між конфіденційністю та відкритістю, підвищать рівень довіри громадськості та сприятимуть ефективному функціонуванню в інтересах громадянства і держави.

Ключові слова: прозорість і відкритість, правоохоронні органи, транспаретність, громадська довіра, реформування правоохоронних органів.

Summary

Vadym Liubarskyi. The principle of openness and transparency in the activities of law enforcement agencies.

The article delves into the intricate landscape of openness and transparency within the operational frameworks of pivotal law enforcement entities in Ukraine, encompassing agencies such as the Security Service (SBU), the Bureau of Economic Security (BEB), prosecutorial bodies, the National Anti-Corruption Bureau (NAZK), and customs authorities. The narrative underscores legislative propositions and systemic reforms that aim to elevate the efficiency and transparency quotient of these institutions.

In assessing public trust dynamics, an in-depth analysis surfaces, revealing the SBU as the most trusted entity among the subjects under scrutiny. Conversely, prosecutorial bodies register a comparatively lower level of public trust, while indicators of confidence in NAZK, BEB, and customs authorities hit the nadir.

Within the sphere of BEB and NAZK activities, the discourse traverses legislative initiatives targeting the rectification of shortcomings in personnel recruitment processes. Noteworthy is the emphasis on the necessity of aligning BEB activities under the coordination of the Minister of Finance, a strategic move geared towards optimizing managerial effectiveness.

In the context of NAZK, the article highlights the enactment of a law that not only reinstates asset declaration but also contributes to a heightened level of public trust in this anti-corruption entity. A nuanced exploration of the perpetual challenge arises - striking an equilibrium between conventional duties and the imperative of transparency. This is particularly pertinent in the case of customs authorities, where systemic corruption triggers the imperative for reform and refinement.

The article concludes by underlining a pervasive challenge shared by all enumerated agencies - the imperative of devising effective mechanisms that delicately navigate the fine line between confidentiality and openness. This pursuit aims not only to bolster public trust but also to foster the seamless functionality of these institutions in the overarching interests of both the citizenry and the state.

Key words: transparency and openness, law enforcement agencies, transparency, public trust, reform of law enforcement agencies.

Постановка проблеми

У сфері діяльності правоохоронних органів, а саме Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки, органів прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та митних органів, виникає проблема забезпечення балансу між їхньою традиційною функціональністю та вимогами до прозорості та відкритості. Обмеження доступу до інформації, неефективність механізмів контролю та систематичні корупційні прояви у цих органах призводять до значної недовіри громадськості та ускладнюють реалізацію демократичних принципів та ефективної боротьби з корупцією в Україні. реформа правоохоронний конфіденційність

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему транспарентності в діяльності різних державних органів, у тому числі правоохоронних, вивчали ряд дослідників, серед яких Г. Терещук, В. Пилаєва, І. Піляй, Є. Дубовий, Я. Квітка, К. Гусєва, С. Денисюк, К. Кононенко та ін.

Формулювання мети статті

Метою статті є аналіз і оцінка принципів відкритості та прозорості в діяльності правоохоронних органів, зокрема СБУ, БЕБ, прокуратури, НАЗК та митних органів. Стаття спрямована на визначення проблем, що виникають у забезпеченні принципу транспарентності в діяльності зазначених органів.

Викладення основного матеріалу

У сучасному науковому дискурсі багато уваги приділяється принципу відкритості та прозорості в функціонуванні правоохоронних органів. Ця проблема стає все більш актуальною у відносинах між державними структурами та громадськістю, тому потребує глибокого аналізу та розуміння її впливу на демократичні процеси.

На нашу думку, в рамках дослідження слід визначити сутність правоохоронних органів, що є ключовим елементом правової системи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» термін «правоохоронні органи» об'єднує ряд інститутів, серед яких: прокуратура, Національна поліція, Служба безпеки, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державна лісова охорона та інші органи, які реалізують правозастосовні або правоохоронні функції1. Таке широке коло включених органів свідчить про багатовекторний характер їхньої діяльності та важливість у забезпеченні правопорядку та правової стабільності в суспільстві.

Пропонуємо докладніше розглянути діяльність важливих правоохоронних органів, які перебувають у центрі уваги громадськості практично щодня. Зокрема, прокуратура, антикорупційні органи, митні структури, Бюро економічної безпеки та Служба безпеки України становлять ключові компоненти системи правового захисту. В рамках нашого дослідження спробуємо аналізувати роботу цих органів з точки зору принципу відкритості та прозорості, визначаючи взаємозв'язок між їхньою діяльністю та необхідністю забезпечення високого ступеня відкритості перед громадськістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України і ст. 2 Закону України «Про інформацію» кожен індивід має право на інформацію. Це право охоплює можливість вільного отримання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, яка є необхідною для ефективної реалізації його прав, свобод та законних інтересів2,3. Зазначене положення визначає фундаментальний характер права на інформацію як ключового елементу громадянських свобод і гарантує доступ до необхідної інформації для забезпечення взаємовідносин між громадянами та державними структурами у правовій системі.

Варто розглянути особливості принципу прозорості у діяльності прокуратури, який закріплений у п. 9 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру». Зазначений принцип визначається через проведення відкритих і конкурсних процедур при зайнятті посад прокурорів. Окрім того, розкривається за рахунок вільного доступу до інформації довідкового характеру, а також через надання інформації відповідно до запитів, за умови, що законом не передбачено обмежень у її розголошенні4. Цей правовий принцип відображає прагнення до відкритості та прозорості в роботі органів прокуратури, сприяючи створенню механізмів, що гарантують громадянам доступ до інформації та участь у формуванні професійного корпусу працівників цих органів.

Поняття прозорості отримує важливий статус у рамках організації та діяльності прокуратури, що відзначається інституціональним характером. За висновками О. Мельника, прозорість спрямована на охоплення як організаційних, так і функціональних аспектів прокурорської діяльності5. У своєму дослідженні він підкреслює значущість цього поняття як ключової засади, сприяючої вдосконаленню внутрішньої структури та ефективності функціонування органів прокуратури.

У ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» докладніше розкрито принцип гласності у діяльності прокуратури. Згідно з нею органи прокуратури повинні регулярно інформувати суспільство про свою роботу. Генеральний прокурор зобов'язаний подавати річний звіт до Верховної Ради України, який включає статистичні та аналітичні дані, а також інші аспекти функціонування прокуратури. До обов'язків обласних і окружних прокурорів входить інформування громадськості щодо результатів їхньої роботи. Крім того, інформація про діяльність прокуратури має бути оприлюднена в загальнодержавних і місцевих ЗМІ, а також на офіційних вебсайтах органів прокуратури.

Ще одним важливим документом у цьому напрямі є наказ Офісу Генерального прокурора від 11 листопада 2020 року № 520 «Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури»6. Згідно з документом керівники різних рівнів прокуратури, включаючи Генерального прокурора, першого заступника та заступників, зобов'язані особисто організовувати та проводити оперативне інформування громадськості та медіа щодо діяльності органів прокуратури. Зокрема, їм рекомендується брати участь у різноманітних медійних заходах, таких як брифінги, пресконференції, теле- і радіоефіри, надавати інтерв'ю, забезпечуючи ретельну перевірку інформації для оприлюднення. Також підкреслено важливість надання об'єктивної інформації, особливо про результати роботи, що сприяли відновленню або зміцненню законності та правопорядку.

У своєму дослідженні, проведеному у 2016 році, С. Гречанюк і С. Мазурик висловили думку, що на той час існувала тенденція втрати довіри громадян до інформації, отриманої щодо органів влади через телебачення, радіо та друковані ЗМІ. Автори зазначили, що аналіз результатів досліджень свідчить про те, що ця проблематика охоплює різні сфери влади, включаючи прокуратуру. Також зазначені автори розширюють наше уявлення про елементи реалізації принципу гласності у діяльності прокуратури. Серед них визначаються запровадження системи електронного урядування, включаючи е-декларування для працівників прокуратури, з обов'язковим розміщенням декларацій на сайті Єдиного державного реєстру декларацій, а також проведення відкритих конкурсів для зайняття вакантних посад у структурі прокуратури. Однак Є. Безкровний додає до їхнього погляду ще один компонент - відкритість дисциплінарних розслідувань, спрямованих на прокурорів7.

Нині завдяки принципу транспарентності в діяльності прокуратури, спостерігається позитивний тренд у рівні довіри громадян до цього правоохоронного органу. Згідно зі статистикою, що відображає результати опитування, проведеного громадською організацією «Адвокат майбутнього» серед 2103 респондентів, встановлено, що більшість громадян України виявляють довіру до діяльності прокуратури. Зазначено, що 61 % опитаних мають загальну довіру до прокуратури, тоді як 11 % висловлюють повну довіру до її діяльності8.

Ще одним об'єктом нашого дослідження, що розглядатиметься через призму принципу транспарентності, є Служба безпеки України (далі - СБУ). У положенні ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Службу безпеки України» наявне юридичне закріплення принципу гласності. Згідно зі ст. 7 цього ж закону СБУ інформує громадськість про свою діяльність через різноманітні канали, такі як медіа, відповіді на запити на доступ до публічної інформації та інші форми відповідно до встановленого законодавством порядку9.

Законодавство також включає заборону встановлення обмежень на інформацію стосовно загального бюджету, компетенції та основних напрямів діяльності СБУ, а також випадків протиправних дій органів і співробітників цієї служби. Зокрема, ст. 31 зобов'язує Голову СБУ представляти щорічний звіт про діяльність Служби перед Верховною Радою України до 1 лютого. Важливо зазначити, що свіжі новини та оновлення про діяльність Служби безпеки регулярно публікуються в розділі «Пресцентр» офіційного вебсайту СБУ10.

Зазначені нормативні положення свідчать про певний ступінь транспарентності діяльності СБУ, що є важливим елементом для забезпечення довіри громадськості та визначення легітимності його функцій.

Протягом періоду з 21 по 27 вересня 2023 року Центром Разумкова організовано соціологічне опитування. За отриманими даними, серед лідерів зазначеного переліку правоохоронних органів вирізняються прикордонна служба з високим рівнем довіри, який становить 76,5 %, та СБУ із показником на рівні 66 %. Зазначено, що СБУ відзначається найбільшим рівнем довіри серед розглянутих правоохоронних органів. Опитування ґрунтується на думках 2016 респондентів, які є представниками різних соціальних груп та вікових категорій, віком від 18 років11.

Враховуючи отримані результати, можна зрозуміти, що СБУ демонструє високий рівень довіри громадян, який, імовірно, свідчить про дотримання принципу транспарентності в її діяльності. Високий рівень громадської підтримки вказує на те, що СБУ відкрито й доступно інформує громадськість про свою роботу та вживає заходів для забезпечення взаєморозуміння між інституцією та громадянами.

У рамках оцінювання рівня довіри громадян до різних правоохоронних органів, слід відзначити, що не всі інституції мають однаково високий або середній рейтинг довіри серед населення. Зокрема, за результатами дослідження виявлено, що деякі органи, такі як Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ), Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) та митні органи, мають нижчий рівень довіри громадян порівняно з іншими правоохоронними структурами.

БЕБ визначається як важливий правоохоронний орган, що відповідно до положень Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» зобов'язаний діяти відкрито та прозоро перед громадськістю та державними органами. Стаття 3 цього Закону закріплено принцип відкритості та прозорості в діяльності БЕБ, а ч. 1 ст. 8 цього ж Закону визначено, що БЕБ регулярно звітує про свою роботу та інформує суспільство про результати своєї діяльності. Директор БЕБ забезпечує відкритість і прозорість діяльності відповідно до законодавства, а ст. 33 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» передбачено систематичну інформаційну взаємодію з громадськістю через різні канали, включаючи медіа та офіційний вебсайт. БЕБ також має активно публікувати звіти, інформацію у відповідь на запит та деталі діяльності, демонструючи високий рівень відкритості12.

За заявою членів коаліції «Українська рада бізнесу» БЕБ виявилося неефективним у вирішенні завдань і потреб бізнесу через конкурсні порушення, високу ротацію, тиск і невідповідальність. На 84 вакансії було допущено 264 особи, а призначено 270. Крім того, відзначаються недоліки в призначенні керівників (зокрема, призначення відбувається без проведення конкурсу) та дискримінаційні вимоги. У 2023 році 84 % проваджень БЕБ розслідують інші органи, вказуючи на неефективність його дій13.

Внаслідок порушень у призначенні працівників у штаті БЕБ виникла необхідність у додатковому фінансуванні. БЕБ звернулося до Кабінету Міністрів із проханням виділити 948,1 млн грн на 2023 рік, оскільки відомство стикається з недостатнім бюджетом для виплати зарплати працівникам14.

На нашу думку, з урахуванням важливості напряму оборони країни, де є невідкладна потреба в додаткових фінансових ресурсах, дотація для підтримки розширеного штату БЕБ є недоцільною. Відповідно виникає сумнів щодо обґрунтованості виділення бюджетних коштів, яка замість забезпечення оборони краї- ни може витрачатися на утримання великої кількості працівників, діяльність яких не відповідає очікуванням громадськості та цільової аудиторії такої діяльності.

Актуальним на сьогодні є законопроєкт № 10088 від 25.09.2023, який передбачає першочергові заходи щодо реформування Бюро економічної безпеки України15, та альтернативний проєкт Закону № 10088-1 від 10.10.202316. Дані законопроєкти спрямовані на усунення недоліків у конкурсному відборі та атестації працівників БЕБ, проведення оцінки ефективності його діяльності, визначення порядку призначення та звільнення директора. Важливою зміною є й те, що діяльність БЕБ планується спрямовувати та координувати через міністра фінансів України, за рахунок чого буде забезпечено більш ефективне управління організацією.

Щодо НАЗК слід зазначити, що чинне законодавство не визначає принципів діяльності антикорупцій- них органів окремою статтею, але ці принципи опосередковано закріплені в різних положеннях закону. Водночас у Законі України від 07.04.2011 № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність, принцип транспарентності визначався у ст. 317.

У чинному Законі України «Про запобігання корупції» цей принцип розкрито в різних його положеннях. Наприклад, у ст. 6 Закону розглядається порядок проведення конкурсного відбору та призначення голови НАЗК, вказуючи на проведення відкритого конкурсного відбору та відкритість засідань Конкурсної комісії для представників ЗМІ та журналістів. Відео- та аудіофіксація засідань і їх реальний часовий ефір реалізується через Секретаріат Кабінету Міністрів України. Додатково, ст. 9 зазначеного Закону включає прозорість діяльності НАЗК серед гарантій його незалежності18.

Слід визнати, що рівень довіри до НАЗК був низьким, на нашу думку, через зупинення процесу декларування з початком повномасштабного вторгнення. Однак важливим кроком стало прийняття Закону України № 3384-ІХ 12 жовтня 2023 року, яким відновлено декларування та функції НАЗК з приводу контролю таких декларацій19. Цей крок сприяє поліпшенню прозорості та довіри до антикорупційного органу, що є важливим у рамках питання зміцнення демократичних принципів та ефективної боротьби з корупцією в Україні.

У сфері функціонування митних органів відображено принцип транспарентності, що підтверджується п. 9 ч. 1 ст. 8 Митного кодексу України, де визначені засади гласності та прозорості у митній діяльності. Слід зазначити, що ст. 11 цього законодавчого акта деталізує вимоги щодо збереження конфіденційності інформації та з приводу відповідальності за її розголошення20.

Відсутність дієвих механізмів забезпечення прозорості та відкритості функціонування органів стає суттєвою проблемою, призводячи до того, що принципи декларованої прозорості залишаються лише формальними. Навіть за наявності опублікованих новин та інформації на офіційних ресурсах, реальний рівень доступу до даних залишається недостатнім для забезпечення повного розкриття діяльності цих органів. Систематичні корупційні скандали, пов'язані з митною системою, спричинили значну недовіру громадськості.

За даними на 2022 рік, голова податкового комітету Д. Гетманцев висловив гостру критику на адресу Держмитслужби, вказавши, що вона виконала свій план лише на 56,9 %. Це призвело до значних втрат для державного бюджету, оцінених у розмірі 227,5 млрд гривень. Політик Я. Железняк розглядає основну причину невдач у роботі митниці як систематичне злочинне поводження, де великі суми активно розкрадаються.

Проблему корупції на митниці підкреслила О. Щербань, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції. Вона наголосила на тому, що розслідування протиправної діяльності у митній сфері є юрисдикцією БЕБ, однак досі відсутні які-небудь позитивні результати діяльності правоохоронних органів у цьому напрямі21. Неефективність НАЗК, БЕБ у зазначених випадках свідчать про потребу в реформуванні та удосконаленні діяльності усіх перелічених органів. Важливим аспектом є також необхідність посилення взаємодії між різними контролюючими органами та БЕБ для забезпечення ефективного механізму боротьби з корупцією та недопущення неправомірних практик на митниці.

Додатково варто зазначити, що в сучасному вимірі функціонування органів, таких як СБУ, НАЗК, БЕБ, митних органів та органів прокуратури, виникає важлива проблема пошуку балансу між їхньою традиційною діяльністю та вимогами до прозорості, відкритості, підконтрольності та підзвітності. Незважаючи на чіткі вимоги, закріплені у названих вище нормативно-правових актах, у національному законодавстві наявні певні суперечності. Так, у Законі України «Про доступ до публічної інформації» виникають обмеження та заборони щодо розголошення певних видів інформації22.

Обмеження доступу до інформації визначається як важлива частина роботи цих органів, оскільки деяка інформація може бути чутливою та впливати на національну безпеку чи процес розслідування конкретного кримінального правопорушення. Однак вирішення цієї проблеми полягає в пошуку ефективних механізмів, які б забезпечували баланс між конфіденційністю та відкритістю, сприяючи підвищенню рівня довіри громадськості та забезпеченню ефективного функціонування цих ключових органів в інтересах громадянства і держави.

Необхідність здійснення реформування правоохоронних органів визначається соціально-політичними чинниками і є об'єктивною реакцією на оптимізацію правоохоронної системи в частині вирішенням такої проблеми, як забезпечення відкритості, прозорості та доступності для громадян23.

Висновки

У сучасних умовах функціонування правоохоронних органів, а саме СБУ, БЕБ, прокуратури, НАЗК і митних органів, виявляється важлива проблема забезпечення балансу між традиційними функціями цих організацій і необхідністю дотримання принципів відкритості та прозорості в їхній діяльності. На основі аналізу законопроєктів і чинного законодавства у сфері правоохоронних органів можна визначити, що прозорість і відкритість є важливими факторами для підвищення довіри громадськості та ефективності роботи цих органів. Проте низка факторів, таких як систематичні корупційні прояви та випадки недостатньої прозорості в діяльності митних органів, свідчать про необхідність подальших реформ та удосконалення механізмів контролю за їхньою діяльністю. Наявність суперечності в законодавстві щодо обмеження доступу до інформації та необхідності збереження конфіденційності потребує вироблення ефективних рішень для забезпечення балансу між зазначеними принципами.

Загальний висновок полягає в тому, що прозорість і відкритість у діяльності правоохоронних органів є необхідними умовами для ефективної боротьби з корупцією, забезпечення довіри громадськості та підвищення якості надання правосуддя. Поряд з цим важливим викликом є знаходження оптимального балансу між вимогами прозорості та необхідністю збереження конфіденційності для забезпечення ефективного функціонування правоохоронних органів у вимірах сучасного правового середовища.

Література

1. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII: станом на 25 листоп. 2021 р.

2. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII: станом на 27 лип. 2023 р.

3. Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР: станом на 1 січ. 2020 р.

4. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII: станом на 9 лип. 2023 р.

5. Мельник О. Транспарентність як засада організації та діяльності прокуратури. Правові горизонти. 2019. № 17(30). С. 102-106. С. 104.

6. Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури: Наказ Офісу Ген. прокурора від 11.11.2020 р. № 520: станом на 9 серп. 2023 р.

7. Безкровний Є. Особливості реалізації принципу транспарентності в діяльності органів прокуратури. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2019. № 5. С. 53-59.

8. Царук М. Більшість українців довіряють прокуратурі, але лише 11% цілком - опитування. Дзеркало тижня.

9. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-XII: станом на 2 серп. 2023 р.

10. Новини. Офіційний сайт Служби безпеки України.

11. Українці найбільше довіряють ЗСУ, Президенту, рятувальникам та СБУ. Укрінформ.

12. Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28.01.2021 р. № 1150-IX: станом на 31 берез. 2023 р.

13. Перезавантаження Бюро економічної безпеки поверне довіру суспільства до правоохоронних органів (заява). Асоціація платників податків України.

14. БЕБ просить в уряду грошей, оскільки майже витратило річний бюджет. Економічна правда.

15. Картка законопроекту № 10088 від 25.09.2023. Електронний кабінет громадянина.

16. Картка законопроекту № 10088-1 від 10.10.2023. Електронний кабінет громадянина.

17. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р. № 3206-VI: станом на 1 верес. 2016 р. [втратив чинність]

18. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII: станом на 19 жовт. 2023 р.

19. Від сьогодні відновлено декларування та функції НАЗК з перевірки декларацій. НАЗК.

20. Митний кодекс України: Кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI: станом на 7 листоп. 2023 р.

21. Корупційні схеми та порушення: скільки грошей зникає на митниці. 24 Канал.

22. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. № 2939-VI: станом на 8 жовт. 2023 р.

23. Сопілко І. М., Токарєва К. С. Генезис наукових досліджень проблеми визначення сутності та змісту адміністративно- правових засад діяльності правоохоронних органів. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 12(26). С. 204-219.

Размещено на Allbest.ru