Інституційно-правові засади реалізації функції збирання інформації про пасажирів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України

Антитерористичний центр при СБУ

Інституційно-правові засади реалізації функції збирання інформації про пасажирів

Ярослав Вікторович Шевчук,

Анотація

законодавство пассажир правовий

Враховуючи вимоги міжнародно-правових актів у сфері протидії міжнародному тероризму, здійснено порівняльно-правовий аналіз функцій, завдань і компетенції СБУ та ДПС України, визначених відповідним вітчизняним законодавством. Встановлено, що хоча СБУ і ДПС є суб'єктами боротьби з тероризмом, проте СБУ, на відміну від ДПС, є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, задля ефективності якої і збирається попередня інформація про пасажирів. Акцентовано увагу на відмінності функцій і компетенції СБУ та ДПС, у тому числі права створювати інформаційні системи та вести оперативний облік, зумовлених їх законодавчо визначеними основними завданнями. Доведено, що функція збирання інформації про пасажирів усіх видів транспорту, в тому числі API/PNR, законодавчо віднесена до функцій СБУ.

Ключові слова: функції, завдання, повноваження, правовий статус, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба, протидія міжнародному тероризму, збирання інформації про пасажирів.

Abstract

Yaroslav Shevchuk, PhD (Economics), Anti-Terrorist Center at the SBU

Ludmyla Kysil, Yaroslav Shevchuk. Institutionally-legal principles of realization of function of collection of information about passengers.

The introduction of the legal regime of martial law in Ukraine, caused by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, exacerbated the issue of ensuring national security and defense, countering terrorism and other potential and actual external and internal threats. The Law of Ukraine dated March 21, 2023 «On Amendments to the Criminal and Criminal Procedure Codes of Ukraine in Connection with the Ratification of the Additional Protocol to the Convention of the Council of Europe on the Prevention of Terrorism, as well as to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Improvement of Combating Terrorism» introduced legislative definition of the concept of «advance passenger information/passenger name record». The procedure for obtaining such information must be established by law. Bills drafted by the Security Service of Ukraine and the Administration of the State Border Service of Ukraine are aimed at solving this issue, taking into account the requirements of international legal acts in the field of combating international terrorism. The main difference between these draft laws is the determination of the body that will be entrusted with the functions of a single national authorized body for processing passenger information (passenger information unit, hereinafter - PIU). In particular, draft laws of the Security Service of Ukraine envisage: creation of a National System for processing information about passengers of all types of transport; designation of the Anti-Terrorist Center under the Security Service of Ukraine as the National Contact Point for receiving, processing, distributing, storing and protecting information about passengers, etc.

Instead, the draft laws of the ADPSU, among other things, provide for: creation of the National Center for the processing of preliminary API/PNR personal registration data at the DPSU. Therefore, the question of the implementation model for the implementation of the function of collecting information about passengers in order to develop a unified state approach is being updated.

The purpose of the article is to carry out a comparative legal analysis of the functions, powers and competences of the SBU and the DPS in the field of countering international terrorism, prevention, detection, investigation of criminal offenses committed with terrorist intent, other serious and especially serious crimes, as well as prevention of the movement of persons who may pose a threat national security of Ukraine, and on the basis of the analysis to propose a model for the implementation of the function of collecting information about passengers in order to develop a unified state approach.

Taking into account the requirements of international legal acts in the field of combating international terrorism, a comparative legal analysis of the functions, tasks and competences of the SBU and the DPS of Ukraine, defined by the relevant domestic legislation, was carried out. It was established that although the SBU and DPS are subjects of the fight against terrorism, the SBU, unlike the DPS, is the main body in the national system of combating terrorist activities, for the purpose of which preliminary information about passengers, including API/PNR, is collected. Attention is focused on the differences in the functions and competences of the SBU and DPS, including the right to create information systems and keep operational records, due to their legally defined main tasks. It has been proven that the function of collecting information about passengers of all types of transport is legally assigned to the functions of the SBU.

Key words: functions, tasks, powers, legal status, Security Service of Ukraine, State Border Service, countering international terrorism, collecting information about passengers.

Основна частина

Постановка проблеми. Введення в Україні правового режиму воєнного стану, спричинене збройною агресією РФ проти України, загострило питання забезпечення національної безпеки і оборони, протидії тероризму, іншим потенційним і реально існуючим зовнішнім та внутрішнім загрозам. Законом України від 21 березня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, а також до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом» до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» були внесені зміни, згідно з якими, серед іншого, запроваджується законодавче визначення «інформації про пасажирів (advancepassengerinformation/passengernamerecord)» як попередньої інформації про пасажирів (API - ПІП) і реєстраційні записи пасажирів (PNR - РЗП), зібрані авіаперевізниками, чартерними операторами або постачальниками послуг з пасажирських перевезень, що використовуються для перевірки і виявлення пасажирів, які можуть становити ризик для безпеки країни (для запобігання та протидії тероризму й іншим формам тяжких кримінальних правопорушень). Порядок отримання такої інформації має встановлюватися законом. На вирішення цього питання, з урахуванням вимог міжнародно-правових актів у сфері протидії міжнародному тероризму (Резолюція Ради Безпеки ООН №2170 від 15 серпня 2014 р., Резолюція Ради Безпеки ООН №2178 від 24 вересня 2014 р., Резолюція Ради Безпеки ООН №2309 від 22 вересня 2016 р., Резолюція Ради Безпеки ООН №2396 від 21 грудня 2017 р., Резолюція Ради Безпеки ООН №2482 від 19 липня 2019 р., Директива Ради ЄС 2004/82/ЄС від 29 квітня 2004 р. про зобов'язання перевізників повідомляти дані пасажирів, Директива Європейського Парламенту і Ради ЄС 2016/681 від 27 квітня 2016 р. про використання даних запису реєстрації пасажирів (ЗРП) для запобігання, виявлення, розслідування та переслідування терористичних та тяжких злочинів та ін.), спрямовані законопроєкти, напрацьовані СБУ та Адміністрацією ДПС України.

Зокрема, Служба безпеки України з метою протидії міжнародному тероризму, запобігання, виявлення, розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються з терористичною метою, інших тяжких та особливо тяжких злочинів, а також попередження переміщення осіб, які можуть становити загрозу національній безпеці України, розроблено проєкт Закону України «Про отримання, обробку, поширення, зберігання та захист інформації про пасажирів, службовий персонал транспортних засобів, членів екіпажів повітряних, морських та річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, які перетинають державний кордон України» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», які наразі перебувають на опрацюванні в Кабінеті Міністрів України.

Поряд з тим Адміністрація державної прикордонної служби України розробила проєкти законів України «Про обробку попередніх даних реєстрації особи» та «Про внесення зміни до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України», які врегульовують схожі за змістом правовідносини і наразі проходять міжвідомче погодження.

Основна розбіжність між згаданими законопроєктами полягає у визначенні органу, на який будуть покладені функції єдиного національного уповноваженого органу обробки інформації про пасажирів (passengerinformationunit, далі - PIU). Зокрема, законопроєкти СБУ передбачають: створення Національної системи обробки інформації про пасажирів усіх видів транспорту; визначення Антитерористичного центру при Службі безпеки України Національним контактним пунктом з питань отримання, обробки, поширення, зберігання та захисту інформації про пасажирів та ін. Натомість законопроєкти АДПСУ, серед іншого, передбачають: створення у ДПСУ Національного центру обробки попередніх даних реєстрації особи API/PNR.

Відтак, актуалізується питання про модель впровадження реалізації функції збирання інформації про пасажирів задля напрацювання єдиного державницького підходу з урахуванням вимог міжнародно-правових актів у сфері протидії міжнародному тероризму. На нашу думку, вирішення цього питання лежить у площині порівняльно-правового аналізу функцій, повноважень та компетенції СБУ і ДПС у сфері протидії міжнародному тероризму, запобігання, виявлення, розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються з терористичною метою, інших тяжких та особливо тяжких злочинів, а також попередження переміщення осіб, які можуть становити загрозу національній безпеці України.

Аналіз останніх досліджень. Правовий статус СБУ, елементами якого виступають функції, завдання та повноваження, вивчали такі науковці, як О. Артюх, Р. Баранецький, М. Грек, О. Грідін, М. Карпенко, О. Каглинський, А. Кумейко, О. Нападистий, О. Полковніченко, С. Пономарьов, О. Рєзнік, А. Савченко, О. Степан - ченко, М. Панченко, В. Ярмакі та ін. Питання, пов'язані із дослідженням повноважень прикордонної служби, опрацьовували В. Зьолка, М. Литвин, Р. Ляшук, А. Мота, Л. Серватюк, В. Хома, В. Чумак та ін. Історичні аспекти формування та розвитку діяльності органів охорони державного кордону докладно розкриті у працях Л. Бортник, М. Кабачинського, Б. Моці та ін. Поряд з тим питанням інституційно-правових засад реалізації функції збирання інформації про пасажирів приділено недостатньо уваги.

Формулювання мети статті. Мета статті - здійснити порівняльно-правовий аналіз функцій, повноважень і компетенції СБУ і ДПС у сфері протидії міжнародному тероризму, запобігання, виявлення, розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються з терористичною метою, інших тяжких та особливо тяжких злочинів, а також попередження переміщення осіб, які можуть становити загрозу національній безпеці України, і на підставі проведеного аналізу запропонувати модель впровадження реалізації функції збирання інформації про пасажирів задля напрацювання єдиного державницького підходу.

Викладення основного матеріалу. Одним із основних принципів адміністративного права, які набувають в умовах євроінтеграційних прагнень України дедалі більшого правотворчого та правозастосовного значення, є принцип верховенства права. З практичної точки зору цей принцип означає підпорядкування діяльності усіх публічних інститутів, зокрема органів держави, потребам реалізації та захисту прав людини, утвердження їх пріоритету перед усіма іншими цінностями демократичної, соціальної, правової держави. Означений принцип на сьогодні закріплений як на рівні міжнародних актів, так і у національному законодавстві, зокрема у: преамбулі Статуту Ради Європи, преамбулі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частині 1 ст. 8 Конституції України, частині 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства

України, частині 1 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частині 1 ст. 4 Закону України «Про державну службу» та ін.¹

Найбільш повно сутність принципу верховенства права викладено у доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською комісією «За демократію через право», яка була заслухана 25-26 березня 2011 року. Автори доповіді опрацювали існуючі у Європі підходи до розуміння суті верховенства права, вивчили підходи до застосування цього принципу Європейським судом з прав людини, Організацією Об'єднаних Націй, Радою Європи тощо та сформулювали загальновизнану концепцію верховенства права. Положення зазначеної концепції мають братися до уваги й застосовуватися також і в Україні.

Відповідно до цієї концепції принцип верховенства права є складною конструкцією, яка містить ряд обов'язкових елементів, зокрема: законність; юридичну визначеність; заборону свавілля; доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами; дотримання прав людини; заборону дискримінації та рівність перед законом. Недотримання хоча б одного з названих елементів означатиме порушення принципу верховенства права².

До прикладу, принцип законності як важлива змістова частина принципу верховенства права отримав формалізацію у частині 2 ст. 19 Конституції України, де зазначається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Означений конституційний принцип конкретизується у спеціальному законодавстві. Зокрема, «Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України» (частина 1 ст. 3 Закону України «Про Службу безпеки України»)³. У частині 1 ст. 3 Закону України «Про Державну прикордонну службу» також зазначається, що законність є одним із основних принципів діяльності Державної прикордонної служби⁴.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є: Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю; Міністерство внутрішніх справ України; Національна поліція; Міністерство оборони України; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; Управління державної охорони України; Збройні Сили України; Національна гвардія України⁵.

Відтак, законодавець чітко визначив, що головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, задля ефективності якої і збирається попередня інформація про пасажирів, є Служба безпеки України. Така позиція законодавця реалізована і у Законі України «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму», де вказується, що відповідно до ст. 7 Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму контактним пунктом, відповідальним за обмін інформацією про осіб, які виїжджають за кордон з терористичною метою, є Служба безпеки України⁶.

Позиція законодавця щодо визнання головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, задля ефективності якої і збирається попередня інформація про пасажирів, Служби безпеки України, підтверджується і змістом ст. 7 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», де вказується, що саме на Антитерористичний центр при Службі безпеки України покладається національна координація виконання резолюцій Ради Безпеки ООН щодо протидії міжнародному тероризму; взаємодія із спеціальними службами, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з тероризмом та обмін наявною інформацією про пасажирів міжнародних рейсів. Антитерористич - ний центр при Службі безпеки України та суб'єкти боротьби з тероризмом мають право отримувати та використовувати інформацію про пасажирів з метою виконання завдань, визначених законодавством.

Ідентичний підхід законодавця, за яким функція збирання попередньої інформації про пасажирів, покладається на АТЦ при СБУ, закріплений у ст. 5 Закону України «Про транспорт»⁷, де вказується, що «Антитерористичний центр при Службі безпеки України та інші суб'єкти боротьби з тероризмом з метою організації протидії переміщенню осіб, причетних до терористичної діяльності, а також попередження перетинання державного кордону України особами, які можуть становити загрозу національній безпеці України, має право в межах контррозвідувальних, оперативно-розшукових справ або під час здійснення відповідного кримінального провадження отримувати від підприємств транспорту, незалежно від форм власності, інформацію про пасажирів та персонал міжнародних та внутрішніх рейсів у порядку, визначеному законом».

У п. 58 Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» законодавець також акцентує увагу на тому, що «з метою протидії переміщенню осіб, причетних до терористичної діяльності, Антитерористичний центр при Службі безпеки України та інші суб'єкти боротьби з тероризмом мають право отримувати інформацію про пасажирів (advancepassengerinformation/passengernamerecord) міжнародних та внутрішніх рейсів з/до України або транзитних рейсів через аеропорти України»⁸.

Позиція законодавця щодо визнання головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, задля ефективності якої і збирається попередня інформація про пасажирів, Служби безпеки України, тісно пов'язана із завданнями, які покладаються на цей державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України». Зокрема, означена стаття Закону передбачає, що на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп і осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також належить запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Задля реалізації означених завдань Служба безпеки України зобов'язана серед іншого (ст. 24 цього Закону): 1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України; 20) здійснювати за участю Міністерства закордонних справ України міжнародне співробітництво щодо подання пропозицій до комітетів Ради Безпеки ООН та до іноземних держав про включення (виключення) фізичних або юридичних осіб та організацій до відповідних санкційних переліків та розгляду запитів іноземних держав про включення (виключення) до (з) переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції тощо.

Таким обов'язкам кореспондує право Служби безпеки України, її органів і співробітників «в інтересах контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, що визначаються завданнями, покладеними на Службу безпеки України цим Законом» (ст. 25 Закону).

Головним завданням Державної прикордонної служби України, згідно зі ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», є забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні. Виконанню цього завдання слугують і основні функції Державної прикордонної служби України (ст. 2 Закону): охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно - розшукову діяльність»; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Серед обов'язків Державної прикордонної служби України, визначених ст. 19 вказаного Закону, варто звернути увагу на такі: 1) припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України;… 5) організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами;

6) здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів у разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення у визначеному законодавством України порядку фіксації біометричних даних громадян України, іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду;

7) участь в укладанні міжнародних договорів України з прикордонних питань та з питань взаємних поїздок громадян, а також забезпечення їх виконання; 8) запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил; 10) здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної, адміністративно-юрис - дикційної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення охорони та захисту державного кордону України.

Таким обов'язкам кореспондує право ДПС, серед іншого: створювати й використовувати в інтересах розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції інформаційні системи, у тому числі банки даних щодо осіб, які перетнули державний кордон України, осіб, які вчинили правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України, недійсних, викрадених і втрачених документів на право виїзду за кордон та в інших випадках, передбачених законами України (ст. 20 Закону).

Отже, Законом України «Про Державну прикордонну службу» ДПС, на противагу СБУ, наділена лише правом брати участь у здійсненні заходів, спрямованих на боротьбу з тероризмом; міжнародні договори України укладаються ДПС лише з прикордонних питань та з питань взаємних поїздок громадян, а також забезпечення їх виконання; фіксація біометричних даних громадян України, іноземців та осіб без громадянства, тобто збирання інформації про пасажирів, здійснюється лише під час прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду.

Ці положення згаданого Закону деталізуються частиною 5 ст. 7 Закону України «Про прикордонний контроль», де вказується, що «з метою виявлення потенційних загроз національній безпеці України, підвищення рівня авіаційної безпеки, завчасного виявлення осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду чи ухиляються від відбуття кримінальних покарань, уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють обробку наданих перевізниками даних реєстрації пасажирів»⁹.

Вищезгадані положення Закону України «Про Державну прикордонну службу» також деталізуються в Повітряному кодексі України та Законі України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації». Зокрема, у частині 4 ст. 70 Повітряного кодексу вказується, що «з метою прискорення та спрощення процедур митного та прикордонного оформлення авіаперевізник або експлуатант аеропорту, або суб'єкт наземного обслуговування надсилає до органу охорони державного кордону та митних органів, які провадять діяльність у пунктах пропуску для повітряного сполучення, попередню інформацію про членів екіпажу, пасажирів, імпортні, експортні та транзитні вантажі, які перевозяться повітряними суднами. Порядок, спосіб, форма та строки подання і зберігання такої інформації спільно визначаються органом охорони державного кордону України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та уповноваженим органом з питань цивільної авіації»¹⁰.

А п. 58 Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» наголошує, що «під час виконання міжнародних рейсів з/до України або транзитних рейсів через аеропорти України авіаперевізник зобов'язаний у визначеному законом порядку надавати органам Державної прикордонної служби України, органам Державної митної служби України та головному органу у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю інформацію про пасажирів таких міжнародних рейсів, що включає прізвище, ім'я пасажира, його стать, громадянство, дату народження, серію, номер документа, що посвідчує особу, а також маршрут слідування».

Отже, проведений нами порівняльно-правовий аналіз завдань, функцій та повноважень СБУ і ДПС, визначених вищезгаданими нормативно-правовими актами, дає змогу стверджувати таке:

- і СБУ, і ДПС є суб'єктами боротьби з тероризмом. Проте СБУ, на відміну від ДПС, є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, задля ефективності якої і збирається попередня інформація про пасажирів;

- відмінні і основні завдання СБУ і ДПС. До основних завдань Служби безпеки України віднесено запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Головним завданням Державної прикордонної служби України, на відміну від СБУ, є забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні;

- відмінність завдань, що покладаються на СБУ і ДПС, спричиняє і відмінність їх основних функцій як основних напрямів діяльності вказаних органів держави, з якими пов'язані обсяг і зміст державно-владних повноважень, що надаються цим органам. Основні функції (обов'язки) СБУ спрямовані на захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Ведення ДПС розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом здійснюється лише в межах забезпечення ДПС недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні;

- право СБУ створювати відповідні, в інтересах контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності інформаційні системи та вести оперативний облік у належному обсязі й порядку також визначаються основними завданнями, покладеними на СБУ. Відповідно право ДПС створювати і використовувати в інтересах розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції інформаційні системи, у тому числі банки даних щодо осіб, які перетнули державний кордон України обмежено компетенцією Державної прикордонної служби України, спрямованої на забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Висновки. Враховуючи вимоги принципу верховенства права та принципу законності як його важливого змістового елементу, аналіз вітчизняного законодавства та міжнародно-правових актів, які стосуються збирання інформації про пасажирів усіх видів транспорту, у т. ч. API/PNR, задля протидії міжнародному тероризму, запобігання виявлення, розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються з терористичною метою, інших тяжких та особливо тяжких злочинів, а також попередження переміщення осіб, які можуть становити загрозу національній безпеці України, можна зробити висновок про те, що функція збирання інформації про пасажирів усіх видів транспорту, у тому числі API/PNR, законодавчо віднесена до функцій СБУ, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю.

Література

1 Конституція України. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text (дата звернення: 12.10.2023); Кодекс адміністративного судочинства України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text (дата звернення: 12.10.2023); Про Кабінет Міністрів України: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text (дата звернення: 10.10.2023); Про державну службу: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text (дата звернення: 18.10.2023).

2 Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія). Верховенство права. Доповідь, схвалена Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року). URL: https://supreme.court.gov.ua/ userfiles/CDL_AD_2011_003_rev_20n_04_04.pdf (дата звернення: 18.10.2023).

3 Про Службу безпеки України: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text

4 Про Державну прикордонну службу України: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15#Text (дата звернення: 20.10.2023).

5 Про боротьбу з тероризмом: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text

6 Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2589-20#Text (дата звернення: 17.10.2023).

7 Про транспорт: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0% B2% D1% 80#Text (дата звернення: 20.10.2023).

8 Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1965-19#Text (дата звернення: 19.10.2023).

9 Про прикордонний контроль: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text

10 Повітряний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text (дата звернення: 20.11.2023).

Размещено на Allbest.ru