Юридичні аспекти мобілізації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Юридичні аспекти мобілізації в Україні

О.М. Романова

Олена Миколаївна Романова, кандидат історичних наук, доцент кафедри загальнотеоретичних правових та соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права НАН України

Резюме

Романова О.М. Юридичні аспекти мобілізації в Україні

У статті проаналізовано правове регулювання мобілізації в Україні у зв'язку зі збройною агресією РФ. Проведено науково-теоретичне дослідження нормативно-правових актів: законів України «Про оборону України» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до зазначених законів. Наголошено на важливості юридичного обґрунтування питань, важливих для українського суспільства, таких як черговість мобілізації, звільнення від мобілізації, медичний огляд військовозобов'язаних під час мобілізації, бойова підготовка мобілізованих, відповідальність за ухилення від обліку, оскарження дій, пов'язаних із мобілізацією та ін. Проаналізовано усі наявні на часі дані щодо питань мобілізації в Україні. Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Зазначено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України та охоплюють всю територію України і стосуються національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Ключові слова: мобілізація, мобілізаційні заходи, правове регулювання, збройна агресія, війна.

Summary

Olena Romanova. Legal aspects of mobilization in Ukraine.

The article analyzes the legal regulation of mobilization in Ukraine in connection with Russia's armed aggression. A scientific and theoretical study of normative and legal acts was carried out: the Law of Ukraine “On the Defense of Ukraine”, the Law of Ukraine “On Mobilization Training and Mobilization”, as well as subordinate normative and legal acts adopted in accordance with the abovementioned laws. The importance of legal substantiation of issues important to Ukrainian society, such as the sequence of mobilization, exemption from mobilization, medical examination of conscripts during mobilization, combat training of mobilized persons, responsibility for evasion of registration, appeal of actions related to mobilization, and others, was emphasized. All currently available data on issues of mobilization in Ukraine were analyzed. In accordance with the Law of Ukraine “On Mobilization Training and Mobilization”, it is determined that mobilization can be general or partial and carried out openly or covertly. It is noted that the type, scope, procedure and term of mobilization are determined by the President of Ukraine and cover the entire territory of Ukraine and concern the national economy, state authorities, other state bodies, local self-government bodies, the Armed Forces of Ukraine, other military formations, the Civilian Emergency Rescue Service protection, enterprises, institutions and organizations. The procedure for the mobilization of citizens has been revealed, the duties of citizens regarding the implementation of mobilization measures and the list of conscripts who are not subject to mobilization have been defined.

It was noted that the issue of the procedure for serving subpoenas is not regulated in detail by legislation. The issue of accounting evasion was analyzed, for which, according to the legislation, administrative responsibility is provided. The issue of medical examination, which is regulated by Section II of the Regulation on military medical examination in the Armed Forces of Ukraine, approved by the Order of the Ministry of Defense of Ukraine, was considered.

Key words: mobilization, mobilization measures, legal regulation, armed aggression, war.

Постановка проблеми

юридичний правовий мобілізація україна

Спланована збройна агресія РФ проти України розпочалася 20 лютого 2014 р. з військової операції збройних сил РФ із захоплення частини території України - Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки зазначена на відомчій медалі «За повернення Криму».

Відкритими складовими російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 р., є:

- російське збройне вторгнення в Крим у лютому-березні 2014 р. (з подальшим початком тимчасової окупації півострова РФ 20 лютого 2014 p.);

- війна на сході України (Луганська і Донецька області) з квітня 2014 р., яка розпочалася зі створення під прикриттям «народних» виступів спецслужбами РФ терористичних так званих Донецької і Луганської «народних республік» та тривала до початку широкомасштабного вторгнення;

- широкомасштабне вторгнення РФ в Україну з 24 лютого 2022 р., яке розпочалося після тривалого військового нарощування та визнання РФ своїх маріонеткових утворень ДНР та ЛНР як «незалежних держав»1.

З повномасштабним вторгненням було видано Указ Президента України про запровадження воєнного стану. Того ж дня в Україні оголосили загальну мобілізацію. Мобілізація в Україні не припиняється від 24 лютого 2022 р., у складі Сил оборони несуть службу близько мільйона людей.

Актуальність даної теми покликана реаліями сьогодення, а також спрямована на вдосконалення військового законодавства та військового права для позбавлення їх формалізму у порядку належного реформування.

Щодня в інформаційному просторі з'являються новини на цю тему, і в цьому потоці важливо вміти дотримуватися інформаційної гігієни. Ряд питань, які цікавлять українських громадян, порушено у статті: черговість мобілізації, звільнення від мобілізації, медичний огляд військовозобов'язаних під час мобілізації, бойова підготовка мобілізованих, відповідальність за ухилення від обліку, оскарження дій, пов'язаних із мобілізацією та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі питання досліджуваної проблеми розглядалися в працях таких вчених, як: С. Полторак, І. Руснак, В. Ваганов, О. Гончаренко, В. Горбулін, О. Кузьмук, Б. Андресюк, В. Богданович, В. Костецький, В. Лішавський, Т. Стукалін, О. Покотило, В. Бойко, О. Устимен-ко, О. Кривенко, Ю. Шемшученко та ін.

Формулювання мети статті. Проаналізувати нормативно-правові акти, якими визначається порядок проведення мобілізації.

Викладення основного матеріалу

Життя українців, а також їх недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю нашої держави. Про це написав Президент України Володимир Зеленський у своєму Телеграм-каналі. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека - це найвища соціальна цінність. І наші люди ціною життя, здоров'я й безпеки боронять цей принцип. З честю та гідністю!», - наголосив Володимир Зеленський.

Захист суверенітету і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу.

У сучасних умовах мобілізація розглядається як складова частина організації оборони України та регулюється такими нормативно-правовими актами: закони України «Про оборону України» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до зазначених законів.

У сучасному розумінні мобілізація в більшості держав почала застосовуватися зі створення масових армій, які комплектувалися на основі військової повинності2. Родоначальником поняття мобілізації є Карл Клаузевіц, німецький військовий теоретик та історик, прусський генерал. Його трактат «Про війну» найважливішими факторами, які визначають результат війни, називає мобілізацію та застосування сили3.

О.Ю. Савинець у своїй статті, аналізуючи праці науковців, схиляється до думки, що адміністративно- правове регулювання мобілізації - це здійснюваний за допомогою системи правових засобів результативний організаційно-правовий вплив на суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації з метою їх упорядкування, охорони, розвитку4.

Відповідно до частини другої ст. 17 Конституції України оборона, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України покладені виключно на Збройні Сили України. А згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист та оборона своєї Вітчизни є конституційним обов'язком кожного громадянина України5.

До основної форми виконання цього обов'язку віднесено військову службу. Поряд з тим у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано6.

Після Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014, який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, в Україні настав особливий період. Зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» ми бачимо, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій7.

Отже, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.

Мобілізація триває у термін, визначений Указом Президента України. Так, згідно з Указами Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.14 № 303/2014, від 06.05.14 № 454/2014 її термін встановлений 45 діб та полягає в проведенні комплексу заходів планомірного переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу. Протягом 45 діб місцевими органами державної влади через військові комісаріати здійснювався призов військовозобов'язаних та техніки національної економіки для доукомплектування військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань до штатів воєнного часу (з 18.03.2014 по 02.05.2014 та з 07.05.2014 по 02.06.2014).

Військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набували нового юридичного статусу - військовослужбовці, внаслідок чого на них поширювались пільги, передбачені законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими актами. При цьому часткова мобілізація полягає в призові на військову службу військовозобов'язаних лише до визначених військових частин Збройних Сил України.

24 лютого 2022 р., після початку повномасштабного російського вторгнення до України, Президент Володимир Зеленський видав Указ «Про загальну мобілізацію».

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій8.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення9.

Кримінальний кодекс України (далі - КК України) визначає відповідальність щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів у особливий період10.

Важливим у цьому питанні є визначення порядку черговості мобілізації громадян.

Інформація про так звані «хвилі» та «4 черги» мобілізації бере свій початок із Структури військового резерву людських ресурсів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів» від 12 листопада 2014 р. № 607.

Цією Структурою визначено, що військовий резерв людських ресурсів поділяється за призначенням на:

- оперативний резерв (за черговістю залучення):

оперативний резерв першої черги;

оперативний резерв другої черги;

мобілізаційний людський резерв;

громадський резерв.

Важливо, що саме за черговістю залучення поділяється лише оперативний резерв на першу та другу черги. У той час як загальний поділ на оперативний, мобілізаційний та громадський резерви здійснюється за призначенням. Тобто у випадку з оперативним резервом справді спершу мобілізують тих, хто належить до першої черги, і тільки після неї - тих, хто належить до другої. Однак щодо мобілізаційного та громадського резервів такого правила немає. Це по-перше.

По-друге, згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» саме Генеральний штаб Збройних Сил України визначає черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки у межах загального строку мобілізації.

По-третє, відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», серед іншого, інформація про чисельність, бойову і мобілізаційну готовність ЗСУ та інших військових формувань належить до державної таємниці.

Таким чином, маємо загальну структуру всього військового резерву України, у рамках якої є поділ на оперативний, мобілізаційний і громадський резерви. Враховуючи, що черговість і обсяги призову визначає Генеральний штаб ЗСУ і така інформація зберігається у таємниці, умовний поділ на «4 черги» зовсім не гарантує, що мобілізація буде здійснюватись саме у такому порядку.

Натомість цілком правомірним буде, наприклад, призов осіб з «3 черги», тобто мобілізаційного людського резерву, поряд з призовом з «1 черги», тобто оперативного резерву першої черги.

Тобто це радше не черги, а окремі категорії військовозобов'язаних осіб, яких можуть мобілізувати.

Станом на 27.04.2022 р. в Україні триває друга хвиля мобілізації.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає, зокрема, прийняття на військову службу в добровільному порядку (за контрактом), призов на військову службу, проходження служби у військовому резерві. Права та обов'язки, соціальний і правовий захист військовозобов'язаних, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією, та резервістів.

Обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно зі ст. 22 цього Закону військовозобов'язані зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час11.

Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, у яких вони проходять службу у військовому резерві.

Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, у яких вони проходять службу у військовому порядку. Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають за зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.

Доцільним є питання визначення переліку військовозобов'язаних, які не підлягають мобілізації та не можуть бути призвані ні за однією з вищезазначених черг. Даний перелік осіб є вичерпним та закріплений у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та останній раз до нього були внесені зміни 1 квітня 2022 р. Військовозобов'язаних осіб, які не можуть бути мобілізовані, можна розділити на дев'ять груп.

Так, відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки12.

Закон України «Про вищу освіту» встановлює, що фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту13.

Відповідно до ст. 28 Закон України «Про вищу освіту» в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: університет, академія, інститут, коледж. Особи, що закінчили бакалаврат, перед вступом до магістратури вже не вважаються студентами та не можуть претендувати на відстрочку від мобілізації. У такому випадку вони не є здобувачами вищої освіти, оскільки списки студентів формуються, як правило, з першого вересня. У цей час вказані особи втрачають право відстрочки.

У результаті вступної кампанії 2022 р. магістратури вишів переповнені, а подекуди замість однієї групи студентів набирають дві чи три. Серед тих, хто вступив, переважають чоловіки 25-40 років. Очевидно, що, крім мотиву покращення своїх професійних компетенцій, вони також керувалися прагненням отримати відстрочку від мобілізації, яку надають студентам14.

Проте у разі надходження студентові або викладачеві повістки необхідно з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зібравши з собою необхідні документи, що підтверджують факт навчання / викладання у відповідному закладі (контракт, довідку тощо, які можна отримати у відповідному навчальному закладі).

Актуальним є питання, щодо прав і обов'язків військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві. Згідно з Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», іншими нормативно-правовими актами призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів і резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим ст. 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вимогам проходження військової служби15.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Питання щодо процедури вручення повісток детально не врегульовано законодавством. Єдиний чинний нормативно-правовий акт, що регулює порядок вручення повісток строковикам, а тому під час мобілізації військовозобов'язані отримують повістки в аналогічному порядку.

Повістки можуть видаватися компетентними особами військового комісаріату, в якому особа перебуває на обліку, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Центри комплектування і соцпідтримки можуть передавати повістки військовозобов'язаним (призовникам) через:

- безпосередньо співробітників військкомату;

- роботодавця (приносять на підприємство);

- навчальні заклади;

- співробітників поліції (дільничні).

Слід мати на увазі, що виникнення обов'язку явки за повісткою виникає з моменту особистого отри-мання такої повістки під підпис. Факт сповіщення про виклик за повісткою може бути також зафіксований іншим чином (запис телефонної розмови, складення акта про оповіщення в присутності свідків, складення акта про відмову від підпису в отриманні повістки (у разі такої відмови).

Якщо особа належним чином повідомлена про виклик, то невиконання дій, що передбачені відповід-ною повісткою, може розцінюватися, як порушення закону та мати наслідком притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність настає згідно зі ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а саме: неявка на виклик у військові комісаріати для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час) тягне за собою накладення штрафу від 1700 грн до 3400 грн, а за повторне порушення протягом року або в особливий період - від 3400 грн до 5100 грн16.

Кримінальна відповідальність, яка настає згідно зі ст. 336 КК України: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів у особливий період карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років17.

Таким чином, якщо повістку вже вручено належним чином (або здійснена фіксація факту вручення чи виклику), то нез'явлення за таким викликом є підставою розцінювати такі дії, як ухилення від мобілізації, що може мати наслідком притягнення до відповідальності.

За ухилення від обліку законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, згідно зі ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу. Тобто військовозобов'язаний, що не став на облік у військкоматі, за своїм поточним місцезнаходженням може бути оштрафований на суму до 1700 грн. У разі відсутності реєстрації у «військкоматі» військовозобов'язаний може бути попереджений представником військкомату про необхідність постановки на облік. У випадку неявки особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Згідно із ч. 1 ст. 337 КК України ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого представником військкомату, карається штрафом або виправними роботами на строк до одного року.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

До початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов'язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.

Військовослужбовці, яких мобілізували із порушенням порядку мобілізації, можуть оскаржити такі дії в суді.

По-перше, скарги на незаконні дії представників військкоматів, пов'язані із процесом мобілізації, можуть бути в усній формі викладені на гарячій лінії Міністерства оборони.

По-друге, скарги на порушення законодавства під час мобілізації подаються керівнику Центру комплектування та соціальної підтримки (воєнкому). Скарга має містити детальний опис обставин порушення і клопотання про припинення порушення.

По-третє, у випадку відсутності належної реакції (воєнкома), незаконні дії, що стосуються мобілізації, можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Для отримання правової допомоги з цього питання необхідно звернутися до адвоката18.

Висновки

Таким чином, мобілізація є одним з основних елементів системи оборонних заходів держави, необхідність якої полягає в тому, що утримання в мирний час військовослужбовців має бути у тій кількості, яка була б достатньою для відсічі збройній агресії або веденню повномасштабної війни. Мобілізація охоплює комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами. У статті розкрито відповіді на питання мобілізації у зв'язку із збройною агресією РФ проти України. Серед них: черговість мобілізації, звільнення від мобілізації, медичний огляд військовозобов'язаних під час мобілізації, бойова підготовка мобілізованих, відповідальність за ухилення від обліку, оскарження дій, пов'язаних із мобілізацією, та ін.

Література

1 Василенко В. А. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. Український тиждень. 2014. № 42. С. 28-42.

2 Савинець О. Ю. Теоретико-правові засади адміністративно-правового забезпечення мобілізації Збройних сил України. Право і суспільство. 2018. № 3. С. 201-209. С. 203.

3 Валіулліна З. В. Військова теорія К. Клаузевіца в теоретичному дискурсі. Ефективна економіка. 2017. № 11.

4 Савинець О. Ю. Назв. праця. С. 203.

5 Про військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 385. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12

6 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 21 жовтня 1993 р. № 3543. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 44. Ст. 416. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3543-12

7 Про оборону України: Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1932. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 106. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1932-12

8 Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1550-14#Text

9 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 44. Ст. 416. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3543-12#Text

10 Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2341-14#Text

11 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 44. Ст. 416. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3543-12#Text

12 Там само.

13 Про вищу освіту: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 37-38. Ст. 2004, ч. 2, ст. 16. URL: http s://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1556-18#Text

14 ТОВ «ФОКУС МЕДІА» 2023. URL: https://focus.ua/uk/economics/534328-postuplenie-2022-itogi-vstupitelnoy-kampanii- rost-sprosa-na-magistraturu-i-povyshenie-cen#google_vignette

15 Про військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 385. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12

16 Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

17 Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст.131. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2341-14#Text

18 Мобілізація в Україні. Юридичні поради та відповіді на всі питання зібрали правозахисники. Закон і бізнес. 21.03.2022. URL: https://zib.com.ua/ua/150958.html

Размещено на Allbest.ru