Конституційне право громадян на підприємницьку діяльність: сутність та значення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційне право громадян на підприємницьку діяльність: сутність та значення

Шатіло Володимир Анатолійович,

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету, м. Київ

Мета. Метою статті є здійснення характеристики конституційного права громадян на підприємницьку діяльність як економічної свободи (функціонально-телеологічна характеристика), розкриття його сутності та значення. Методика охоплює загальнонауковий діалектичний метод, а також інші методи наукового пізнання: функціональний, системно- структурний та логіко- нормативний. Результати. Встановлено, що право на підприємницьку діяльність виконує функцію інституціоналізації та характеризує економічну діяльність індивіда як прояв його особистої свободи у сфері економічної діяльності, який обмежується лише законодавством в інтересах суспільства, в тому числі з метою підтримання економічної конкуренції як системного чинника функціонування ринкової економіки. Констатовано доцільність закріпити у Конституції України модель правового регулювання економічної системи, яка має визначити основні вимоги до управління економікою, ухвалення законів і засад відповідальності за ухвалення неефективних рішень. Наукова новизна. В результаті дослідження здійснено функціонально-телеологічну характеристику конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, яке становить економічну свободу, складову механізму ринкової економіки, що ґрунтується на таких принципах як особистий вибір, добровільний обмін, свобода виходу на ринки та конкуренцію, безпека особи та приватна власність, тобто на засадах помірного регулювання економіки державою. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у навчальній, правотворчій та правозастосовній діяльності в ході вироблення державної економічної політики. право підприємницька діяльність економіка

Ключові слова: право на підприємницьку діяльність, свобода підприємництва, економічна свобода, конкуренція, нормативне забезпечення, ринкові відносини, економічне відновлення.

V. Shatilo

Doctor of Science of Law, Professor, Head of the Department of Constitutional and Administrative Law, National Transport University,

1,M. Omelianovycha-Pavlenka Str., Kyiv

CONSTITUTIONAL RIGHT OF CITIZENS TO ENTREPRENEURIAL ACTIVITY:

ESSENCE AND SIGNIFICANCE

Purpose. The purpose of the article is to characterize the constitutional right of citizens to entrepreneurship as economic freedom (functional-teleological characteristic), to reveal its essence and meaning. Methodology includes the general scientific dialectical method, as well as other methods of scientific knowledge: functional, system-structural, and logical-normative. Results: It was established that the right to entrepreneurial activity performs the function of institutionalization and characterizes the economic activity of an individual as a manifestation of his personal freedom in the field of economic activity, which is limited only by legislation in the interests of society, including with the aim of maintaining economic competition as a systemic factor in the functioning of a market economy. The expediency of enshrining in the Constitution of Ukraine a model of legal regulation of the economic system, which should define the basic requirements for economic management, the adoption of laws and the principles of responsibility for the adoption of inefficient decisions. Originality. As a result of the study, a functional and teleological characterization of the constitutional right of citizens to entrepreneurship, which constitutes economic freedom, a component of the mechanism of the market economy, based on such principles as personal choice, voluntary exchange, freedom of access to markets and competition, personal safety and private property, was carried out. that is, on the basis of moderate regulation of the economy by the state. Practical significance. The results of the research can be used in educational, law-making and law- enforcement activities during the development of state economic policy.

Key words: right to entrepreneurial activity, entrepreneurial freedom, economic freedom, competition, regulatory support, market relations, economic recovery.

Постановка проблеми

Свобода підприємництва - це одне з найважливіших конституційних прав особи, що є однією з форм економічної свободи. Актуальність дослідження обумовлена винятковим значенням, яке посідає свобода підприємництва для розвитку держави та суспільства. З огляду на значну перерву у розвитку ринкової економіки, обумовлену командно-адміністративною економічною системою СРСР, в Україні наразі не до кінця сформована культура підприємницької діяльності, що, в свою чергу, свідчить про те, що пошук оптимальної моделі реалізації свободи підприємництва з врахуванням інтересів суспільства ще триває.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Свобода підприємництва недноразово становила предмет наукових досліджень. Проблемні питання та напрями реглментації свободи підприємництва досліджували, О.В Басай, М. С. Біленко, С. І. Іщук, М. О. Козачук, В. К. Мамутов, В. М. Пашков, О. П. Подцерковний, В. А. Устименко, К. В. Харківська, І. В. Чумаченко, В. С. Щербина, О. В. Шаповалова та ін.

Постановка завдання

Метою цієї статті є здійснення характеристики конституційного права громадян на підприємницьку діяльність як економічної свободи (функціонально-телеологічна характеристика), розкриття його сутності та значення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Конституційне право громадян на підприємницьку діяльність, його всебічна нормативно-правова (конституційна та галузева) регламентація та реалізація забезпечують виконання ряду важливих суспільно значущих соціально-економічних функцій: і) підприємництво - одна з форм реалізації свободи людини - її економічної свободи; 2) підприємництво - один з найважливіших каналів докорінної трансформації суспільства, його соціально-економічного устрою на засадах ринкової економіки, розвитку економічної ініціативи людини; з) воно є могутнім важелем формування громадянського суспільства на принципах економічного конституціоналізму та демократії; 4) підприємництво сприяє підвищенню зайнятості населення, що набуває особливе значення в умовах переходу до ринку праці та звільнення значної кількості осіб з сфери виробництва, заснованого на державній власності; 5) сприяє більш повному задоволенню потреб людини у товарах масового попиту та послугах; 6) призводить до підвищення матеріального добробуту людей, які займаються даною діяльністю, розвитку економічного потенціалу суспільства; 7) сприяє утворенню необхідної економічної та соціально-психологічної бази для боротьби з «тіньовою економікою», її різними проявами; 8) сприяє боротьбі з монополізмом в економічній діяльності, розвиткові економічної конкуренції; 9) утворює умови для надходження до бюджету за рахунок податків додаткових коштів, значна частина яких зараз все ще залишається у «тіньовій економіці».

Наведена функціонально-телеологічна характеристика конституційного права громадян на підприємницьку діяльність дозволяє розглядати його з точки зору економічної свободи, яка за своєю сутністю є іманентною складовою механізму ринкової економіки, що ґрунтується на таких принципах як особистий вибір, добровільний обмін, свобода виходу на ринки та конкуренцію, безпека особи та приватна власність. Звідси зміст економічної свободи справедливо тлумачиться у відповідності до доктрини верховенства права як межі втручання держави у вільне здійснення економічної діяльності. Людина володіє економічною свободою, що є складовою частиною її особистішої свободи і як наслідок вона реалізує свої економічні права [і, с. 414-415].

Проблематика всебічної реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, удосконалення його нормативно-правової регламентації, створення ефективних форм захисту даного права також є однією з найважливіших складових концепції конституційного регулювання економічних відносин або так званої конституційної економіки (економічної конституції, економічного конституціоналізму), втілення якої має важливе значення у відновленні України, її фінансово-економічної та соціальної відбудови в умовах російсько-української війни та повоєнної перспективи, конституційного, законодавчого, інституціонального, функціонального, ідеологічного та інфраструктурного забезпечення майбутнього розвитку вітчизняної державності [2, с. 12¬33; 3, с. 15-19; 4, с. 184; 5, с. 239-246; 6, с. 96-100].

Важливе й те, що у регулюванні підприємницької діяльності, забезпеченні економічних реформ задіяні всі галузі права - конституційне, адміністративне, фінансове, господарське, аграрне тощо. Водночас центральною, пріоритетною галуззю права в даній сфері має бути конституційне право. Саме конституційне право як провідна галузь вітчизняного права, встановлює основоположні принципи підприємницької діяльності та права учасників підприємницьких правовідносин. Одним з найважливіших з цих прав і є конституційне право людини і громадянина на підприємницьку діяльність. Так, відповідно до ст. 42 Конституції України вперше в історії розвитку вітчизняного конституціоналізму встановлюється, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Норма, яка міститься в ст. 42 Основного Закону, закріпила на конституційному рівні існуючу в Україні одну з основних, істотних та реальних можливостей - можливість усім особам брати участь у підприємницькій діяльності. Закріплене право на підприємницьку діяльність у даній статті виконує, зокрема, функцію інституціоналізації одного з найважливіших елементів ринкової економіки. Слід також зазначити, що названа конституційно-правова норма достатньо чітко транслює вектор спрямованості правового регулювання економічних відносин у змісті поточного законодавства, і в першу чергу Господарського та Цивільного кодексів України [7, с. 308-309]. По-перше, свобода підприємницької діяльності в якості принципу господарювання та загальної засади цивільного законодавства закріплена відповідно у ст. 6 Господарського кодексу України та ст. 3 Цивільного кодексу України. Слід зазначити, що названі кодекси містять окремі глави у своєму складі, що системно пов'язані із конституційним правом особи на підприємницьку діяльність, зокрема глава 4 Господарського кодексу та глава 5 Цивільного кодексу України.

Дана конституційна норма характеризує економічну діяльність індивіда як прояв його особистої свободи у сфері підприємництва та економічної діяльності. Загальні принципи конституційної економіки, економічного суверенітету, єдності економічного простору, вільного переміщення товарів, послуг та фінансових коштів органічно доповнюються правом громадянина вільно використовувати свої здібності та майно для зайняття будь-якою незабороненою законом економічною діяльністю.

Важливим елементом конституційного механізму забезпечення права громадян на підприємницьку діяльність є те, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Традиційно конкуренцію розглядають через призму суперництва та змагальності учасників ринкових відносин (Майкл Портер), ситуації на ринку (К. Р. Макконнел і С. Л. Брю, М. Буйї), типології ринкових структур (Е. Чемберлін, Дж. Робінсон, А. Курно,59 Ф. Еджуорт), постійної боротьби старого з новим, адже нововведення скептично сприймаються ринком (Шумпетер), виконання конкуренцією економічних функцій та формування відповідної правової системи (Ф. Хайек) тощо. Втім усі дослідники та експерти з питань ринкової економіки солідарні у тому, що конкуренція буде ефективною за умови існування множинності товаровиробників на ринку в поєднанні з їх економічною самостійністю, а боротьба за споживача - необхідною умовою існування будь-якого суб'єкта господарювання в умовах конкуренції.

У цьому контексті, конкуренція виконує ряд соціально-економічних функцій, що сприяють формуванню здорового ринкового середовища:і) зрівноважування -

охоплюючи всі зв'язки виробництва та споживання, конкуренція є важливим засобом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією, а в кінцевому результаті - між суспільними потребами та виробництвом; 2) інноваційна - конкуренція змушує виробника постійно дбати про нові пропозиції товарів та послуг, удосконалення організації виробництва, його технології та структури, здійснювати інші інноваційні заходи; з) регулятивна - узгоджуючи інтереси учасників економічних відносин, конкуренція через ринковий механізм підпорядковує індивідуальні інтереси суб'єктів господарювання суспільним; 4) розміщення - ресурси та вироблена продукція завжди концентруються там, де вони можуть забезпечити максимальну віддачу та прибуток; 5) контроль - в умовах справжньої конкуренції жоден постачальник або покупець не в змозі набути пануючого положення на ринку та диктувати свої умови іншим його учасникам тощо.

З точки зору конституційного регулювання конкурентних відносин у підприємницькій діяльності важливе значення має публічний інтерес, щодо забезпечення якого держава застосовує заборону на окремі види поведінки з боку підприємців. Останній зумовлений необхідністю підтримання економічної конкуренції як системного чинника функціонування ринкової економіки. Так, у частині третій ст. 42 Конституції України заборона сформульована у вигляді прямої вказівки на перелік родових складів економічних, господарських правопорушень - зловживання монопольним становищем на ринку; неправомірне обмеження конкуренції; недобросовісна конкуренція. Фактично ця норма також відсилає до поточного конкурентного законодавства, яке містить вичерпний перелік відповідних правопорушень.

Слід звернути увагу на те, що Конституція України повністю не забороняє монопольне становище підприємця на внутрішньому ринку як таке. Адже монополія є іманентною властивістю ринкової економіки. Монополістична конкуренція є специфічним типом ринку. Це структура, в якій присутні як елементи монополії, так і ідеальної конкуренції. При цьому, монополістична конкуренція має позитивні та негативні риси. До позитивних відносяться те, що споживачі в умовах такої конкуренції мають можливість одержувати більше товарів, а ніж при досконалій конкуренції. До негативного аспекту монополістичної конкуренції відноситься неефективне використання потужностей, неефективний розподіл ресурсів. Окрім того ціна монополістичного конкурента перевищує його граничні витрати. А тому існує певний розрив між цінністю, яку споживачі приписують даному благу, та витратами на його виробництво. В умовах монополістичної конкуренції ціни будуть дещо вищими, ніж при добросовісній конкуренції і вони будуть включати додаткові витрати на реалізацію товарів. Це насамперед важливо в умовах міжнародної глобальної економічної конкуренції, особливо в умовах членства України у Світовій організації торгівлі. Держава забороняє саме зловживання монопольним становищем, яке й утворює склад правопорушення. Однак види і межі монополії, що відмежовують правомірну монополію від забороненої, згідно із ст. 42 Конституції України, визначаються законом.

Останнє, на що варто звернути увагу, це відсутність у чинній Конституції України внутрішньої систематизації норм, що мають спільний об'єкт конституційно-правового регулювання - економічну систему та конституційний економічний порядок, що є суттєвим недоліком, що знижує загальну ефективність ст. 42 Конституції України. Адже згідно із доктринальним та законодавчим визначенням правового господарського порядку право на підприємницьку діяльність є не тільки елементом ринкового саморегулювання економічних відносин (хоча і базовим), але і знаходиться в системі відносин державного регулювання макроекономічних процесів, що за своїм впливом значною частиною обмежує дію принципу свободи підприємницької діяльності і таким чином суттєво впливає на кінцеву конфігурацію змісту підприємництва [7, с.312].

У цьому контексті ми поділяємо думку директора Інституту економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України В. Устименка, який вважає, що прогрес у вирішенні багатьох проблем економічного розвитку та економічного відновлення України в умовах викликів російсько-української війни залежить від змісту, якості, функціональності так званого економічного блоку Конституції. З одного боку можна покладати сподівання на міжнародну допомогу - у формі грантів, кредитів, гуманітарної підтримки, коштів від реалізації арештованих активів країни-окупанта. Втім, вважає він, треба розуміти, що фінансова допомога прийде не одразу, на це потрібен час. Отже, вже зараз у підґрунтя формування висхідних позицій для активного розвитку економіки, соціальної сфери, відновлення навколишнього природного середовища тощо закласти використання внутрішніх ресурсів, економічного потенціалу бізнесу, іноземного капіталу, людського капіталу. Також, на його думку, слід відкинути оманливі переконання, що зі вступом до ЄС вже все вирішено й остаточне оформлення відбудеться у найближчі один - два роки. Натомість - треба посилено працювати над виконанням усіх вимог, і насамперед над всеохопною адаптацією законодавства України до законодавства ЄС. Він абсолютно справедливо вважає за доцільне закріпити у Конституції України модель правового регулювання економічної системи, яка має визначити основні вимоги до управління економікою, ухвалення законів і засад відповідальності за ухвалення неефективних рішень. Такий блок правових норм міг би, на переконання В. Устименка, бути зафіксований у розділі «Економічна система» Основного Закону України. Також, у повоєнний період відновлення України мають бути реалізовані всі ключові рекомендації Венеційської комісії, що свідчитиме про реальну зацікавленість держави у докорінній зміні законодавства в напрямі формування прозорої неупередженої судової системи, яка гарантуватиме захист прав та законних інтересів громадян, національних та закордонних інвесторів тощо [8, с. 5-6].

У цьому контексті слід підтримати позицію вітчизнянихвчених -конституціоналістів, які звертають увагу на необхідність посилення конституційного регулювання економічних відносин (нормативно-прикладний аспект) та доктринального супроводу відповідних процесів (теоретичний аспект), що, у контексті конституційного забезпечення як усієї системи економічних прав людини, так і, особливо, право на підприємницьку діяльність, вказуватиме не тільки на особливе конституційне значення підприємництва, підприємницької діяльності та права неї у системному зв'язку з іншими конституційними правами людини в їх аксіологічний, синергетичний, функціонально -телеологічний єдності з принципами конституційного ладу, конституційної економіки та економічного конституціоналізму.

Висновки

Функціонально-телеологічна характеристика конституційного права громадян на підприємницьку діяльність дозволяє розглядати це право як економічну свободу, складову механізму ринкової економіки, що ґрунтується на таких принципах як особистий вибір, добровільний обмін, свобода виходу на ринки та конкуренцію, безпека особи та приватна власність, тобто на засадах помірного регулювання економіки державою.

Право на підприємницьку діяльність виконує функцію інституціоналізації та характеризує економічну діяльність індивіда як прояв його особистої свободи у сфері економічної діяльності, який обмежується лише законодавством в інтересах суспільства, в тому числі з метою підтримання економічної конкуренції як системного чинника функціонування ринкової економіки. З метою вдосконалення нормативно-правової регламентації засад економічного розвитку є доцільним закріпити у Конституції України модель правового регулювання економічної системи, яка має визначити основні вимоги до управління економікою, ухвалення законів і засад відповідальності за ухвалення неефективних рішень.

Список використаних джерел

1.Правове регулювання економічної системи: інституції, правила, процедури : монографія / за ред. проф. М. В. Савчина. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 202і. 830 с.

2.Батанов О. В. Економічний конституціоналізм в Україні у контексті європейського досвіду: пошук оптимальної моделі. Конституційно-правове будівництво на зламі епох: пошуки оптимальних моделей: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Ужгород, 30 червня 2023 р. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2023. С. 12-33.

3.Батанов О. В. Феномен економічного конституціоналізму у доктрині та практиці сучасного

конституційного права. Конституція України в період війни та післявоєнного відновлення: матеріали Міжнародної наукової конференції з нагоди Дня Конституції України (23 червня 2023 року): ел. збірник. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2023. С. 15-19-_

4.Іванова Р. Ю. Конституційна економіка як механізм організації правової демократичної держави: монографія. Київ: Ін Юре, 2017. 184 с.

5.Лощихін О. М. Конституційна економіка та економічні функції сучасної держави в умовах глобалізації: концептуальний аспект. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools. 2018. № 26(2). С. 239-246.

6.Савчин М. В. Конституційний лад України та економічний конституціоналізм. Часопис Київського університету права. 2010. № 4. С. 96-100.

7- Батанов О. В. Розвиток Конституції України та повоєнне економічне відновлення України: ідеї, принципи, інструментарій. Відновлення та розвиток України: ідеї, правові засади, інструментарій: матеріали міжнар. круглого столу, м. Ужгород, 26 грудня 2022 р. Ужгород: УЖНУ, 2022. С. 12-34.

8.Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. 2-ге вид., переробл. і допов. Х. : Право, 2011. 1128 с.

9.Як найефективніше відбудувати країну? Світ. Всеукраїнська газета для науковців та освітян. 2023. № 17-18 (1245-1246). С. 5-6.

References

1.Savchyna, M. V. (Ed.). (2021). Pravove rehuliuvannia ekonomichnoi systemy: instytutsii, pravyla, protsedury [Legal regulation of the economic system: institutions, rules, procedures]: monohrafiia. Odesa : Vydavnychyi dim «Helvetyka». (in Ukranian)

2.Batanov, O. V. (2023). Ekonomichnyi konstytutsionalizm v Ukraini u konteksti yevropeiskoho dosvidu: poshuk optymalnoi modeli [Economic constitutionalism in Ukraine in the context of European experience: the search for an optimal model]. Konstytutsiino-pravove budivnytstvo na zlami epokh: poshuky optymalnykh modelei: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Uzhhorod, 30 chervnia 2023 r. (pp. 12-33.). Uzhhorod: Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet. (in Ukranian)

3.Batanov, O. V. (2023). Fenomen ekonomichnoho konstytutsionalizmu u doktryni ta praktytsi suchasnoho konstytutsiinoho prava [The phenomenon of economic constitutionalism in the doctrine and practice of modern constitutional law]. Konstytutsiia Ukrainy v period viiny ta pisliavoiennoho vidnovlennia: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii z nahody Dnia Konstytutsii Ukrainy (23 chervnia 2023 roku): el. Zbirnyk (pp. 15-19). Kyiv: Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. (in Ukranian)

4.Ivanova, R. Yu. (2017). Konstytutsiina ekonomika yak mekhanizm orhanizatsii pravovoi demokratychnoi derzhavy [Constitutional economy as mechanism for organizing a legal democratic state]: monohrafiia. Kyiv: In Yure. (in Ukranian)

5.Loshchykhin, O. M. (2018). Konstytutsiina ekonomika ta ekonomichni funktsii suchasnoi derzhavy v umovakh hlobalizatsii: kontseptualnyi aspect [Constitutional economy and economic functions of the modern state in the conditions of globalization: conceptual aspect]. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools, 26(2), 239-246. (in Ukranian)

6.Savchyn, M. V. (2010). Konstytutsiinyi lad Ukrainy ta ekonomichnyi konstytutsionalizm [The constitutional system of Ukraine and economic constitualism]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 4, 96-100. (in Ukranian)

7.Batanov, O. V. (2022). Rozvytok Konstytutsii Ukrainy ta povoienne ekonomichne vidnovlennia Ukrainy: idei, pryntsypy, instrumentarii [Development of the Constitution of Ukraine and post-war economic recovery of Ukraine: ideas, principles, tools]. Vidnovlennia ta rozvytok Ukrainy: idei, pravovi zasady, instrumentarii: materialy mizhnar. kruhloho stolu, m. Uzhhorod, 26 hrudnia 2022 r. (pp. 12¬34). Uzhhorod: UZhNU. (in Ukranian)

8.Tatsii V. Ya. (Ed.) (2011). Konstytutsiia Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar [Constitution of Ukraine. Scientific and practical commentary]. Kh. : Pravo. (in Ukranian)

9.Yak naiefektyvnishe vidbuduvaty krainu? [How to rebuild the country in the most effective way?] (2023.). Svit. Vseukrainska hazeta dlia naukovtsiv ta osvitian, 17-18 (1245-1246), 5-6. (in Ukranian)

Размещено на Allbest.ru