Діяльність організації об’єднаних націй щодо протидії ґендерно зумовленим злочинам
Діяльність Організації Об’єднаних Націй у попередженні та викоріненні ґендерно зумовлених злочинів. Ґендерне насильство та ґендерно вмотивовані вбивства можуть бути віднесені до злочинів на ґрунті ненависті, мотивовані нетерпимістю до груп населення.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.09.2024 |
Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Діяльність організації об'єднаних націй щодо протидії ґендерно зумовленим злочинам
Мартюхіна Н.О.,
аспірантка юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Стаття присвячена питанню щодо діяльності Організації Об'єднаних Націй у попередженні та викоріненні ґендерно зумовлених злочинів. Вказано, що ґендерне насильство та ґендерно вмотивовані вбивства можуть бути віднесені до категорії злочинів на ґрунті ненависті, мотивовані нетерпимістю до певних груп населення. Зазначено, що важливий внесок у сфері протидії ґендерно зумоти- вованим злочинам було зроблено Генеральною Асамблеєю, Генеральним секретарем, Управлінням ООН з наркотиків і злочинності, Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок, Спеціальним доповідачем з питань насильства щодо жінок і дівчат, його причин і наслідків та іншими органами, установами і структурами Організації. Зокрема, ГА ООН прийняла низку резолюцій у цій сфері, важливе значення серед яких має резолюція 68/191, в якій було викладено рекомендації державам-членам та органам, інституціям й установам ООН щодо заходів проти ґендерно вмотивованих вбивств жінок і дівчаток. На виконання означеної рекомендації було скликано нараду міжурядової групи експертів відкритого складу, в ході якої було розглянуто перспективні види практики і сформульовано низку практичних рекомендацій щодо шляхів і засобів підвищення ефективності зусиль із запобігання та розслідування ґендерно вмотивованих убивств. Вказано, що з 2019 року УНЗ ООН здійснює Глобальну програму з посилення запобігання злочинності та реагування кримінального правосуддя на насильство щодо жінок, надаючи конкретні рішення, що доповнюють наявні спільні програми ООН та країнові проєкти. Зазначено, що важливу роль у протидії ґендерно вмотивованим злочинам було зроблено Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок. Зокрема, у своїх заключних зауваженнях щодо періодичних доповідей держава-учасниць і в контексті відповідних подальших процедур Комітет незмінно засуджує ґендерне насильство. Крім того, Комітет надає роз'яснення стандартів, що стосуються діяльності з викорінення такого насильства, і пов'язані з цим зобов'язання держав-учасниць. Акцентовано на діяльності Спеціального доповідача з питань насильства щодо жінок і дівчат, його причин і наслідків у цій сфері.
Ключові слова: ґендер, злочинність, злочини на ґрунті ненависті, міжнародна організація, інституції.
Martiukhina N.O. Activities of the United Nations in combating gender-based crimes.
The article is dedicated to the issue of the United Nations activities in preventing and eradicating gender-based crimes. It is indicated that gender-based violence and gender-motivated killings can be classified as hate crimes motivated by intolerance towards certain groups of the population. It is noted that an important contribution to combating gender-based crimes was made by the General Assembly, the Secretary-General, the UN Office on Drugs and Crime, the Committee on the Elimination of Discrimination against Women, the Special Rapporteur on violence against women and girls, its causes and consequences, and other bodies, institutions and structures of the Organization. In particular, the UN General Assembly has adopted a number of resolutions in this area, including Resolution 68/191, which set out recommendations to Member States and UN bodies, agencies and institutions on measures against gender-related killing of women and girls. In pursuance of this recommendation, an open-ended intergovernmental expert group meeting was convened to review promising practices and formulate a number of practical recommendations on ways and measures to improve the effectiveness of efforts to prevent and investigate gender-related killings. It is indicated that since 2019, UNODC has been implementing the Global Programme on Strengthening Crime Prevention and Criminal Justice Responses to Violence against Women, providing specific solutions that complement existing UN joint programmes and country projects. It is noted that the Committee on the Elimination of Discrimination against Women has played an important role in combating gender-based crimes. In particular, in its concluding observations on the periodic reports of States parties and in the context of relevant follow-up procedures, the Committee consistently condemns gender-based violence. In addition, the Committee provides clarification of the standards related to the elimination of such violence and the related obligations of States parties. The article also focuses on the work of the Special Rapporteur on violence against women and girls, its causes and consequences in this area.
Key words: gender, crime, hate crimes, international organisation, institutions. ґендер злочинність насильство вбивство
Постановка проблеми
«Злочин, зумовлений нетерпимістю або дискримінацією будь-якого роду» є широким поняттям і часто використовується як синонім термінів «злочин на ґрунті ненависті» і «злочин на ґрунті упереджень». Наразі відсутнє глобальне визначення поняття злочину, зумовленого нетерпимістю і дискримінацією, і, зокрема, домовленість щодо того, які ознаки осіб підлягають захисту в межах конкретних законів і політики. Перелік ознак, що підлягають захисту, варіюється залежно від часу і країни. Він може включати расу, колір шкіри, релігію, етнічну приналежність і національне походження, а останнім часом і сексуальну ідентичність, гендерну ідентичність, стать та інвалідність [1]. У зв'язку з цим все більше набуває актуальності питання щодо попередження і викорінення ґендерно зумовленого насильства і вбивств. Важливу роль у цій сфері відіграє Організація Об'єднаних Націй, під егідою якої було прийнято низку актів у цій сфері та реалізовано відповідні програми і тематичні дослідження.
Стан опрацювання
Варто зазначити, що питанню протидії міжнародній злочинності та злочинам на ґрунті ненависті було приділено увагу в наукових працях таких дослідників, як: М. Бай- муратов, М. Буроменський, Н. Дрьоміна, А. Кассезе, Д. Кулеба, А. Маєвська, А. Мацко, Т. Сироїд. Разом з тим, означена тематика потребує подальшого ґрунтовного дослідження.
Мета статті полягає у розкритті напрямків діяльності Організації Об'єднаних Націй у протидії ґендерно зумовлених злочинів.
Виклад основного матеріалу
Злочинами на ґрунті ненависті називаються злочини, мотивовані нетерпимістю до певних груп населення. Одним із компонентів таких злочинів є мотив упередження, який означає, що злочинець вибрав жертву злочину на підставі ознаки, що захищається [2].
Так, до категорії злочинів, зумовлених нетерпимістю або дискримінацією, можуть бути віднесені злочини на ґрунті расової ненависті, окремі випадки ґендерного насильства та ґендерно вмотивованих убивств [1]. Під ґендерно вмотивованими вбивствами жінок, як правило, розуміють навмисні вбивства жінок з тієї причини, що вони є жінками, незалежно від того, чи відбувається це в суспільній або особистій сфері [3].
Концептуалізація ґендерно вмотивованих убивств жінок є доволі складним завданням. Серед законодавців, осіб, які надають послуги, та дослідників немає єдиної думки щодо їхніх складових елементів. Різні форми насильства з летальними наслідками варіюються залежно від таких чинників, як політичні та культурні умови, обставини або соціальна динаміка. Ключовим завданням є визначення конкретного ґендерного контексту та обставин, за яких відбувається вбивство жінок, а також недопущення поводження з жінками як з особами, вразливими щодо вбивства лише з тієї причини, що вони є жінками [3].
Жертвами ґендерно вмотивованих убивств є не лише безпосередньо зачеплені цим жінки. Термін «жертви» («потерпілі») був визначений Генеральною Асамблеєю як «особи, яким індивідуально або колективно була заподіяна шкода, включно з тілесними ушкодженнями або моральною шкодою, емоційними стражданнями, матеріальною шкодою чи істотним утиском їхніх основних прав унаслідок дії чи бездіяльності, яка порушує чинні національні кримінальні закони [...]. Ту чи іншу особу можна вважати «потерпілою» [...] незалежно від того, чи було встановлено, заарештовано, віддано під суд або засуджено правопорушника, а також незалежно від родинних стосунків між правопорушником і жертвою. Термін «жертва» у відповідних випадках включає близьких родичів або утриманців безпосередньої жертви, а також осіб, яким було завдано шкоди при спробі надати допомогу жертвам, що перебувають у тяжкому стані, або запобігти віктимізації [4].
У 2014 році Генеральна Асамблея ООН, будучи глибоко занепокоєною тим, що глобальна поширеність різних проявів ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток набуває загрозливих розмірів, прийняла резолюцію «Вжиття заходів проти ґендерно мотивованих вбивств жінок і дівчаток». У цій резолюції ГА ООН висловила низку рекомендацій державам-членам та органам й інституціям ООН щодо попередження та викорінення таких злочинів. Зокрема ГА закликала держави-члени: проявляти належну турботу з метою запобігання і розслідування актів насильства щодо жінок і дівчаток, а також кримінального переслідування і покарання осіб, які вчинили такі злочини, відповідно до національного законодавства; розглянути можливість здійснення, у належних випадках, інституційних ініціатив для більш ефективного запобігання ґендерно вмотивованим убивствам жінок і дівчаток та надання правового захисту, включно з відповідними засобами правового захисту, відшкодуванням шкоди й компенсацією жертвам таких злочинів; вживати різноманітних заходів, включно з профілактичними заходами, а також ухваленням та імплементацією законодавства, що стосуються ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток, і періодично переглядати такі заходи з метою їхнього вдосконалення; покласти край безкарності шляхом забезпечення того, щоб особи, які вчинили ці злочини проти жінок і дівчаток, несли відповідальність і покарання; вирішувати наявні проблеми, пов'язані з неповним звітуванням, шляхом поліпшення збирання й аналізу даних, а також обміну відповідними даними, відповідно до національного законодавства, і відповідною інформацією про гендерно вмотивовані вбивства жінок і дівчаток із метою обґрунтованого розроблення, моніторингу та оцінювання законів, політики та програм. Крім того, Асамблея закликала відповідні підрозділи та установи ООН, зокрема Управління ООН з наркотиків і злочинності (далі - УНЗ ООН), Комісію зі становища жінок, Управління Верховного комісара ООН з прав людини (далі -УВКПЛ) і Структуру ООН з питань ґендерної рівності і розширення прав та можливостей жінок (далі - Структура «ООН-жінки»), надавати державам-членам підтримку у розробці та здійсненні стратегій та політики на національному, регіональному, регіональному і регіональному рівнях; сприяти збиранню та розповсюдженню відповідних достовірних даних та іншої відповідної інформації; продовжувати проведення та координацію відповідних досліджень щодо проблем ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток, зокрема у зв'язку зі стандартизацією збору та аналізу даних; просить Генерального секретаря скликати нараду міжурядової групи експертів відкритого складу для обговорення шляхів і засобів підвищення ефективності зусиль із запобігання та розслідування гендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток і кримінального переслідування і покарання за їх вчинення [5].
На виконання резолюції 68/191 ГА ООН Генеральним секретарем було підготовлено та оприлюднено доповідь «Заходи проти ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток». У ній було викладено інформацію про заходи, вжиті низкою держав-членів з метою запобігання таким убивствам, захисту і підтримки жертв, підвищення ефективності заходів реагування системи кримінального правосуддя і вдосконалення механізмів збору та аналізу даних. У доповіді також висвітлено діяльність відповідних установ системи ООН з підтримки цих зусиль, включно з технічною допомогою та інформаційно-пропагандистською діяльністю [6].
Крім того, ухваливши резолюцію 68/191, ГА визнала ключову роль системи кримінального правосуддя в запобіганні та припиненні ґендерно зумовлених убивств жінок та просила Генерального секретаря скликати нараду міжурядової групи експертів відкритого складу для обговорення шляхів і засобів підвищення ефективності зусиль із запобігання та розслідування ґендерно вмотивованих убивств жінок та кримінального переслідування й покарання за їхнє вчинення з метою винесення практичних рекомендацій, спираючись на існуючі найкращі види практики. Відповідно до мандата Асамблеї і завдяки підтримці, наданій урядом Таїланду, нарада міжурядової групи експертів відкритого складу була проведена в Бангкоку з 11 по 13 листопада 2014 року [3].
Так, УНЗ ООН у консультації зі Спеціальним доповідачем з питання про насильство щодо жінок, його причини та наслідки, УВКПЛ, Структурою ООН-жінки та Фондом ООН у галузі народонаселення (далі -ЮНФПА) скликали нараду міжурядової групи експертів відкритого складу з ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток. На нараді були присутні експерти з 31 держави-члена, а також спостерігачі від Держави Палестини, УВКПЛ, Структури «ООН-жінки», ЮНФПА, Академічної ради з системи ООН, Академії кримінології, Всесвітнього товариства віктимології, Коледжу кримінального права Пекінського педагогічного університету, Міжнародної ради жінок, Міжнародного центру з реформи кримінального права та політики в сфері вбивств жінок і дівчаток, Міжнародного центру з питань ґендерної політики. Учасники наради обговорили перспективні види практики і сформулювали низку практичних рекомендацій щодо шляхів і засобів підвищення ефективності зусиль із запобігання та розслідування ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток і кримінального переслідування і покарання за їхнє скоєння, які розглянула Комісія з питань запобігання злочинності та кримінального правосуддя на своїй двадцять четвертій сесії в травні 2015 року [6].
Крім того, з 2019 року УНЗ ООН здійснює Глобальну програму з посилення запобігання злочинності та реагування кримінального правосуддя на насильство щодо жінок, надаючи конкретні рішення, що доповнюють наявні спільні програми ООН та країнові проєкти. Його мета полягає в тому, щоб дати жінкам, які зазнали насильства, можливість покладатися на доступні, доступні та якісні заходи із запобігання злочинності та відповідні заходи кримінального правосуддя відповідно до міжнародних стандартів і норм. Це досягається за допомогою 3 ліній щодо втручань: 1) розробка доказової бази щодо реагування кримінального правосуддя на насильство щодо жінок за допомогою глобальних досліджень і збору та аналізу національних даних; 2) узгодження національного кримінального законодавства та політичних рамок щодо насильства над жінками з міжнародними стандартами; і 3) розвиток потенціалу систем кримінального правосуддя більш оперативно й ефективно реагувати на насильство щодо жінок і надавати основні послуги жертвам і тим, хто вижив [7].
Під егідою УНЗ ООН було розроблено та оприлюднено брошуру «Рекомендації щодо заходів проти ґендерно мотивованих убивств жінок і дівчаток» з метою підвищення рівня обізнаності практичних працівників системи кримінального правосуддя, політичних та інших керівників, а також співробітників ООН і членів громадянського суспільства. У брошурі викладено рекомендації та зазначено інструментарій і допомогу, які пропонуються УНЗ ООН, Структурою «ООН-жін- ки», УВКПЛ і ЮНФПА та можуть бути використані для їх здійснення [8].
Важливий внесок у діяльність ООН щодо боротьби з ґендерно вмотивованою злочинністю було зроблено Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок. Зокрема, у своїх заключних зауваженнях щодо періодичних доповідей, які подаються державами-учасницями відповідно до Конвенції, і в контексті відповідних подальших процедур, загальних рекомендацій, заяв, рекомендацій у відповідь на повідомлення та запити, Комітет незмінно засуджує ґендерне насильство щодо жінок у всіх його формах.
Так, приміром, у Заключних зауваженнях Комітету щодо четвертої періодичної доповіді Тімо- ра-Лешті окремий розділ було присвячено питанню ґендерного насильства щодо жінок та надано низку рекомендацій державі-учасниці щодо боротьби з таким насильством, як-от: внести зміни до законодавства, щоб прямо передбачити кримінальну відповідальність за всі форми ґендерного насильства щодо жінок і врахувати той факт, що групи жінок потребують особливого захисту; активізувати роботу з підвищення рівня обізнаності широкої громадськості про злочинний характер ґендерного насильства в будь-яких формах, включно із сімейно-побутовим і сексуальним насильством, зокрема зґвалтуванням у шлюбі; забезпечити наявність у жінок і дівчаток, які пережили ґендерне насильство, доступу до недорогої та, за необхідності, безоплатної юридичної допомоги; продовжити роботу з підвищення кваліфікації суддів, прокурорів, працівників поліції та інших працівників правоохоронних органів у сфері застосування у випадках ґендерного насильства методів розслідування та допиту, що враховують гендерну специфіку; зміцнювати на всій території держави-учасниці служби підтримки та захисту жертв тощо [9]. Окремі розділи стосовно ґендер- ного насильства щодо жінок також містяться в інших Заключних зауваженнях Комітету, зокрема щодо сьомої періодичної доповіді Словаччини [10], дев'ятої періодичної доповіді Німеччини [11] тощо.
Крім того, Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок надає роз'яснення стандартів, що стосуються діяльності з викорінення такого насильства, і пов'язані з цим зобов'язання держав-у- часниць. Так, у загальній рекомендації № 19 про насильство щодо жінок, ухваленій на одинадцятій сесії Комітету в 1992 році, Комітет уточнив, що поняття дискримінації щодо жінок, визначення якого міститься у статті 1 Конвенції, охоплює і ґендерне насильство (тобто «насильство, скоєне над жінкою внаслідок того, що вона є жінкою, або насильство, що чинить на жінок неспівмірний вплив»), і що така дискримінація являє собою порушення прав людини жінок [12].
У 2017 році Комітет прийняв Загальну рекомендацію № 35 про ґендерне насильство щодо жінок, призначену для оновлення рекомендації № 19. Ця загальна рекомендація доповнює та оновлює керівні вказівки для держав-учасниць, викладені в рекомендації № 19. В оновленій рекомендації було висвітлено питання щодо зобов'язань держав-учасниць у зв'язку з ґендерним насильством щодо жінок, зокрема відповідальності за дії або бездіяльність державних суб'єктів та недержавних суб'єктів, які можуть бути присвоєні державі, надано низку рекомендацій щодо законодавчих заходів загального характеру, превентивних заходів, забезпечення захисту, кримінального переслідування і покарання винних, відшкодування збитків та координації, контролю і збору даних [13].
Слід також зазначити, що в 1994 році у своїй резолюції 1994/45 Рада ООН з прав людини (колишня Комісія з прав людини) вирішила призначити Спеціального доповідача з питань насильства щодо жінок і дівчат, його причин і наслідків. Спецдоповідач уповноважений: запитувати та отримувати інформацію про насильство щодо жінок і дівчат, його причини та наслідки від урядів, договірних органів, спеціалізованих установ, інших спеціальних доповідачів, відповідальних за різні питання прав людини, а також міжурядових і неурядових організацій, включаючи жіночі організації, та ефективно реагувати на таку інформацію; рекомендувати заходи, шляхи та засоби на місцевому, національному, регіональному та міжнародному рівнях для ліквідації всіх форм насильства щодо жінок та його причин, а також для усунення його наслідків; тісно співпрацювати з усіма спеціальними процедурами та іншими правозахисними механізмами та систематично інтегрувати права жінок та ґендерну перспективу у свою роботу; застосовувати комплексний та універсальний підхід до ліквідації насильства щодо жінок та дівчат, його причин та наслідків, включаючи причини насильства щодо жінок, пов'язані з культурною, економічною, політичною та соціальною сферами.
На виконання свого мандату Спеціальний доповідач уповноважений надсилати термінові заклики та повідомлення державам щодо передбачуваних випадків насильства щодо жінок та дівчат, здійснювати візити до країн, готувати щорічні тематичні доповіді, здійснювати консультації з громадянським суспільством та проводити регіональні і національні консультації, що висвітлюють регіональні та національні особливості, а також надають можливість жіночим групам з певного регіону/країни інформувати Спеціальну доповідачку про порушення прав жінок, що відбуваються в їхньому регіоні/країні [14].
Низка щорічних тематичних доповідей Спецдоповідача була присвячена питанню ґендерно вмотивованого насильства, як-от: «Зґвалтування як грубе, систематичне та поширене порушення прав людини, злочин та прояв ґендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат, а також його попередження», «Підхід до інтегрованих послуг та заходів захисту від насильства щодо жінок та дівчат, заснований на правах людини, з акцентом на притулки та захисні ордери», «Взаємозв'язок між пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19) та пандемією ґендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат, з акцентом на домашньому насильстві та ініціативі «Мир у домі» тощо.
Висновки
У зв'язку з викладеним, доходимо висновку, що в під егідою Організації Об'єднаних Націй здійснюється плідна робота з протидії ґендерно зумовленим злочинам. Так, ГА ООН було прийнято низку рекомендацій, присвячених вказаному питанню. Зокрема, суттєве значення має резолюція 68/191 «Вжиття заходів проти ґендерно мотивованих вбивств жінок і дівчаток», в якій було сформульовано низку рекомендацій державам-членам та органам й інституціям ООН щодо попередження та викорінення таких злочинів. На виконання резолюції 68/191 ГА ООН Генеральним секретарем було підготовлено та оприлюднено доповідь «Заходи проти ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток», що містить інформацію про заходи, вжиті низкою дер- жав-членів з метою запобігання таким убивствам, захисту і підтримки жертв, підвищення ефективності заходів реагування системи кримінального правосуддя і вдосконалення механізмів збору та аналізу даних. Крім того, з 11 по 13 листопада 2014 року була проведена нарада міжурядової групи експертів відкритого складу з ґендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток, за підсумками якої було сформульовано низку практичних рекомендацій щодо шляхів і засобів підвищення ефективності зусиль із запобігання та розслідування гендерно вмотивованих убивств жінок і дівчаток і кримінального переслідування і покарання за їхнє скоєння. Важливу роль відіграє також УНЗ ООН, що здійснює Глобальну програму з посилення запобігання злочинності та реагування кримінального правосуддя на насильство щодо жінок, надаючи конкретні рішення, що доповнюють наявні спільні програми ООН та країнові проєкти. Крім того, суттєвий внесок було зроблено Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок та Спеціальним доповідачем з питань насильства щодо жінок і дівчат, його причин і наслідків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Guide for the thematic discussion on the responsibility of effective, fair, humane and accountable criminal justice systems in preventing and countering crime motivated by intolerance or discrimination of any kind E/CN.15/2019/6. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UN- DOC/GEN/V19/012/59/PDF/V1901259.pdf?OpenElement.
2. Розуміння поняття «злочини на ґрунті ненависті»: Посібник для України. OSCE/ODIHR, 2015. 24 с. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/7/5/208186.pdf (дата звернення:
13.11.2023) .
3. Gender-related killing of women and girls: promising practices, challenges and practical recommendations. Conclusions and recommendations of the expert group UNODC/CCPCJ/ EG.8/2014/2. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/V14/053/60/PDF/ V1405360.pdf?OpenElement (дата звернення: 13.11.2023).
4. Declaration of Basic Principles of Justice for Victims of Crime and Abuse of Power adopted 29 November 1985 (resolution 40/34). URL: https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/ instruments/declaration-basic-principles-justice-victims-crime-and-abuse (дата звернення:
13.11.2023) .
5. Resolution adopted by the General Assembly 68/191. Taking action against gender-related killing of women and girls. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N13/450/91/ PDF/N1345091.pdf?OpenElement (дата звернення: 13.11.2023).
6. Report of the Secretary-General (Action against gender-related killing of women and girls)
A/70/93. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/V15/043/26/PDF/
V1504326.pdf?OpenElement (дата звернення: 13.11.2023).
7. United Nations Office on Drugs and Crime: Gender-Based Violence Against Women. URL: https://www.unodc.org/unodc/en/justice-and-prison-reform/new-gender-in-the-justice-system- vaw.html (дата звернення: 13.11.2023).
8. UNODC Recommendations for action against gender-related killing of women and girls. URL: https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/15-08233_A4-GRK_eBook.pdf (дата звернення: 13.11.2023).
9. CEDAW Concluding observations on the fourth periodic report of Timor-Leste Adopted by the Committee at its eighty-fifth session (8-26 May 2023) CEDAW/C/TLS/CO/4. URL: https:// docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=6QkG1d%2FPPRiCAqhKb7yhsqWC9 Lj7ub%2FHrJVf1GxZMHG6BKa6x0NNcLFpDnl990QwSpmv%2BQZ0TZQ514aW2xLiW0g DfkuN6E4sIIkFWAtyo11Nz9c08mTXR36zlckBm8al (дата звернення: 13.11.2023).
10. CEDAW Concluding observations on the seventh periodic report of Slovakia. URL: https:// docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=6QkG1d%2FPPRiCAqhKb7yhskcAJ S%2FU4wb%2BdIVicvG05RzUB5NnmTDDM%2BhLet7oSHjiGIZHfYhP%2FcH%2FuN%2 BJT8R%2FJr2ZzHFfHfNpwh7r26pI22OzUEKrv6wHlj4PF9n%2Bc7%2FI (дата звернення:
13.11.2023) .
11. CEDAW Concluding observations on the ninth periodic report of Germany Adopted by the Committee at its eighty-fifth session (8-26 May 2023). URL: https://docstore.ohchr.org/ SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=6QkG1d%2FPPRiCAqhKb7yhsqIW7xsH63TzPVZQc03d kiGRnw62zQG52kVPcPFx6GveZCXMCCQVnBml7t%2FvOqmfcCxFEMG5peuLBMHE89yy f9r3p3Wr9jEp0QMqCtcn1xts (дата звернення: 13.11.2023).
12. General Recommendations adopted by the Committee on the Elimination Of Discrimination Against Women No. 19: Violence against women. URL: http://hrlibrary.umn.edu/gencomm/ generl19.htm (дата звернення: 13.11.2023).
13. General recommendation No. 35 on gender-based violenceagainst women, updating general recommendation No. 19. URL: https://docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc =6QkG1d%2FPPRiCAqhKb7yhsldCrOlUTvLRFDjh6%2Fx1pWAeqJn4T68N1uqnZjLbtFua2O BKh3UEqlB%2FCyQIg86A6bUD6S2nt0Ii%2Bndbh67tt1%2BO99yEEGWYpmnzM8vDxmwt (дата звернення: 13.11.2023).
14. About the mandate Special Rapporteur on violence against women and girls, its causes and consequences. URL: https://www.ohchr.org/en/about-mandate (дата звернення: 13.11.2023).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження міжнародних організаційних та нормативних документів Організації Об'єднаних націй що стосуються світового співробітництва щодо зниження ризиків стихійних лих. Визначення їх генези, основних характеристик та шляхів взаємодії в різних країнах.
статья [23,0 K], добавлен 05.10.2017Міжнародне право другої половини XX ст. Розвиток міжнародного права після Другої світової війни. Створення ООН. Організація Об'єднаних Націй, створена 26 червня 1945 р. Система Об`єднаних Націй. Загальні питання, що стосуються ООН. Миротворчі функції ООН.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 28.05.2008Проблемні питання врегулювання подолання протидії розслідуванню злочинів. Недоліки у чинному кримінальному законодавстві щодо подолання протидії розслідуванню злочинів. Пропозиції його удосконалення з метою належного використання норм матеріального права.
статья [21,5 K], добавлен 19.09.2017Процес становлення й розвитку міжнародних організацій. Зовнішньополітична концепція незалежної Української держави. Утворення Організації Об'єднаних Націй. Стратегічна перспектива входження нашої держави до європейських економічних і оборонних структур.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 08.12.2010Дослідження кримінологічної характеристики статевих злочинів та визначення детермінант цих злочинів з метою їх попередження. Рівень, динаміка і структура статевих злочинів в Україні. Аналіз соціально-демографічних та кримінально-правових ознак злочинця.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 16.02.2015Конституційно-правова природа, поняття та види інформації. Резолюція Організації об'єднаних націй від 3 червня 2011 року та її значення в реалізації прав людини на доступ до інформації. Конституційно-правове забезпечення доступу до інтернет в України.
курсовая работа [60,6 K], добавлен 24.04.2014Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій у справах про даний вид злочинів. Непроцесуальна діяльність слідчого по зупинених справах. Розшукові форми непроцесуальної діяльності.
магистерская работа [83,3 K], добавлен 07.10.2010Наукові основи кваліфікації злочинів. Законодавчі і теоретичні проблеми, пов'язані з теорією кваліфікації злочинів. Кваліфікації попередньої злочинної діяльності, множинності злочинів, злочинів, вчинених у співучасті, помилок у кримінальному праві.
реферат [24,4 K], добавлен 06.11.2009Психологічні аспекти формування особи неповнолітнього злочинця. Сутність діяльності з протидії вчиненню злочинів неповнолітніми. Проблеми криміналістичної характеристики неповнолітньої злочинності та вдосконалення шляхів розслідування таких злочинів.
статья [22,6 K], добавлен 07.02.2018Проблема етнічної злочинності по території колишнього СРСР, нормативно-правовий аналіз протидії їй на території України. Пропозиції щодо регулювання, попередження злочинів, що вчиняються організованими групами, злочинними організаціями на етнічній основі.
статья [47,4 K], добавлен 27.08.2017Розвиток теорії кваліфікації злочинів. Поняття кваліфікації злочинів та її основні види. Особливості кваліфікації злочинів за наявністю загальної та особливої норм. Ознаки і властивості, які мають значення для вирішення кримінальної справи по суті.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 11.11.2013Становлення і розвиток законодавства про погрозу або насильство щодо захисника чи представника особи на теренах сучасної України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки погрози або насильства. Відмежування погрози або насильства від суміжних складів злочинів.
диссертация [964,3 K], добавлен 23.03.2019Повноваження Національної поліції під час попередження, припинення та виявлення правопорушень на сімейно-побутовому ґрунті, притягнення винних до відповідальності. Діяльність дільничного офіцера поліції під час виявлення фактів насильства у сім’ї.
статья [20,7 K], добавлен 19.09.2017Основні причини вчинення злочинів неповнолітніми. Характеристика та використання превентивних заходів представниками державних органів щодо запобігання правопорушень, вчинених неповнолітніми, виявлення атрибутів запровадження інституту пробації в Україні.
статья [22,4 K], добавлен 24.04.2018Аналіз підходів до класифікації злочинів, що вчиняються з двома формами вини. Запропоновано прикладний підхід до класифікації аналізованої групи злочинів. Дослідження розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу на предмет визначення злочинів.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017Аналіз об’єктів злочинів проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян і злочинів у сфері службової діяльності й професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Підкуп працівника підприємства.
статья [33,6 K], добавлен 18.08.2017Засоби масової інформації як один з інструментів соціального регулювання. Професійна діяльність журналістів - кримінально-правова категорія, що є в окремих випадках мотивом учинення злочинів проти життя, здоров’я, волі працівників сфери мас-медіа.
статья [12,4 K], добавлен 19.09.2017Кваліфікація сукупності злочинів: труднощі при розмежуванні понять неодноразовості і продовжуваного злочину. Реальна та ідеальна сукупність, правила визначення покарань. Особливості кваліфікації статевих злочинів: згвалтування, мужолозтво, лесбіянство.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 08.07.2008Сутність та загальна характеристика множинності злочинів, її відображення в окремих пам’ятках права, що діяли на території України. Поняття та ознаки повторності злочинів, його різновиди та принципи кваліфікації, проблеми та перспективи розвитку.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 03.05.2015Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами як злочин найбільшої соціальної небезпеки. Процес кваліфікації злочинів за своєю сутністю. Історичний розвиток інституту вбивства з обтяжуючими обставинами, об'єктивні та суб'єктивні ознаки умисного вбивства.
курсовая работа [67,9 K], добавлен 17.01.2011